66713

Российское государство в XVI. Иван Грозный. Политика реформ

Реферат

История и СИД

XVI в. – время Ивана IV Грозного, правившего 51 год, больше, чем любой российский государь. Иван Грозный в три года отсался без отца (Василия III). За него правила мать Елена Глинская, но она была отравлена, когда сыну было 8 лет. Иван IV рос в обстановке ожесточенной борьбы за власть боярских группировок...

Русский

2014-08-26

34.5 KB

1 чел.

9. Российское государство в XVI. Иван Грозный. Политика реформ.

XVI в. – время Ивана IV Грозного, правившего 51 год, больше, чем любой российский государь. Иван Грозный в три года отсался без отца (Василия III). За него правила мать Елена Глинская, но она была отравлена, когда сыну было 8 лет. Иван IV рос в обстановке ожесточенной борьбы за власть боярских группировок, дворцовых интриг, видел сцены междоусобиц и расправ, что сделало его подозрительным, жестоким, необузданным и деспотичным человеком. Большую роль в наведении порядка в стране сыграл митрополит Макарий, венчавший в 1547 г. 17-летнего Ивана IV на царство. Иван IV стал первым царем Российского государства. В этом же году он женился на Анастасии Романовой.  Самодержавная монархия «с человеческим лицом» - начала осуществляться  при Иване IV в годы правления Избранной Рады. Под   названием   Избранная  Рада в историю вошло правительство, возглавлявшееся А.Адашевым и Сильвестром. За десять лет своего пребывания у власти Избранная Рада провела столько реформ, сколько не знало никакое другое десятилетие в истории средневековой России. В 1550 г. Земский Собор принял новый Судебник  - свод законов. Законы в нем были гораздо лучше систематизированы, чем в судебнике 1497 г. В новом Судебнике были впервые установлены наказания для взяточников от подьячих до бояр. Иван IV в. провёл и военную реформу. По  «уложению о военной службе» окончательно ликвидировалась разница между боярами - вотчинниками и дворянами - помещиками - и те и другие обязаны были нести государеву службу. Была осуществлена и церковная реформа.  В 1551 г. был проведён церковный Собор, который принял специальный документ «стоглав» (состоящий  из 100 глав). В нём были унифицированы  церковные обряды во всех русских землях, введён единый общерусский пантеон святых. Реформы  Избранной Рады носили постепенный компромиссный характер. Они способствовали централизации государства, преодолению остатков феодальной раздробленности. Продолжением внутренней политики Избранной Рады была  внешняя политика Русского государства,  задачей  которой стали ликвидация последствий ордынского ига. В  1552г. русские войска штурмом взяли столицу Казанского ханства - Казань. Ханство было присоединено к России. Но наибольшую опасность для Руси представляло Крымское ханство. Пока существовало  это агрессивное государство, Русь не могла безопасно продвигаться на юг и заселять плодородные южные земли. В 1558 г. начинается Ливонская война, Начало Ливонской войны было удачным для России. После первых побед был разгромлен Ливонский  орден. Русская армия захватила ряд городов балтийского побережья. Но «повернув на Германы», Иван IV, по сути, дал возможность татарам атаковать Москву. Москва была сожжена. Вскоре Россия начала терпеть военные поражения и на Западе, в Прибалтике.  Таким образом, Россия перестала быть одним из центров мировой торговли и европейской политики. С ней перестали считаться. Ее перестали бояться и уважать. Она стала превращаться в третьестепенную державу. Это превращение произошло и в силу экономической катастрофы второй половины XVI в., которая была связана, прежде всего, с переходом от политики реформ к политике жесткого насилия, деспотизма, к политике опричнины. В декабре царь  Иван поехав на богомолье, остался в Александровской слободе и в начале 1565 г. известил митрополита Афанасия и Думу, что отрекается от царства. Причины: раздор со знатью, боярами. В другом послании к горожанам, посадским людям Иван IV  написал, что зла на них не держит. Объявляя об опале на знать, царь как бы апеллировал к народу в своем споре с боярами. Под давлением народа Боярская дума не только не приняла отречения Грозного, но  была вынуждена обратиться к нему с верноподданническим ходатайством. В  ответ  Иван  IV,  под предлогом якобы раскрытого им заговора, потребовал от бояр предоставления ему неограниченной власти и учреждения опричнины в государстве. Опричниной называлась, так называемая, «вдовья доля». Если дворянин умирал, его поместье забирали в казну, оставляя небольшой участок, чтобы  вдова и дети  не умерли  с голоду. Иван IV потребовал лицемерно  выделить  ему  его «вдовью долю».      Земля в государстве была разделена на две части: земщину и опричнину. Земщина управлялась по-прежнему совместно с Боярской Думой. А  опричнина стала личной  собственностью царя. В опричнину вошли земли центральных областей России, наиболее развитые в экономическом отношении, где находились вотчины древнейших боярских  родов. Царь эти вотчины отобрал, и взамен предоставил новые в Поволжье, на землях покорённых Казанского и Астраханского  ханов. Смысл этой меры был в  том, что бояре лишились поддержки населения, которое привыкло видеть в них своих господ.  Земли  же в опричнине Иван IV раздал за службу своим служилым людям. Опричнина явилась первым в русской истории воплощением  самодержавия как системы неограниченного царского правления. Однако суждения о ней затруднены из-за скудости источников и гибели всех опричных архивов.  В 1571 г. страна в результате опричного террора оказалась на грани разорения. Осенью 1572 г. государь опричнину «отсавил». Опричнина способствовала и утверждению в России крепостного  права.  Первые  закрепостительные  указы  начала 1580-х гг.,  запрещавшие крестьянам на законных основаниях менять владельца, были спровоцированы хозяйственным разорением, вызванным опричниной. Террористическая, репрессивная диктатура давала возможность загнать  крестьян в крепостное ярмо.  Крепостничество  же  консервировало  феодализм, сдерживало развитие рыночных отношений в нашей стране и, тем самым, стало тормозом на пути общественного прогресса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36101. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 352.5 KB
  Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається кодексом та іншими законами. Кодексом визначено співвідношення права інтелектуальної власності та права власності як різних правових категорій.
36102. Інформаційні системи та технології. Опорний конспект лекцій 420 KB
  В сучасних умовах стрімко зростає попит на інформацію та інформаційні послуги. В зв’язку з цим технологія опрацювання інформації намагається використовувати найширший спектр технічних засобів і, передусім, комп’ютерну техніку та цифрові електронні засоби комунікації. На їх основі створюються обчислювальні системи і мережі не лише для накопичення, збереження та перетворення інформації, а й для максимального наближення термінальних пристроїв до робочого місця фахівця або керівника, який приймає рішення.
36103. КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО 1.44 MB
  Навчальний посібник розрахований для студентів неюридичних навчальних закладів I IV рівня акредитації які вивчають трудове право України а також для всіх хто цікавиться проблемами господарського законодавства. МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ НАВЧАЛЬНОМЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПО ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО ПРОГРАМА ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5. Вивчення господарського законодавства передбачає вміння майбутніх фахівців на практиці застосовувати набуті знання вміння та...
36104. Кримінальне право України 468 KB
  Конституція України. Кримінальний Кодекс України від 5квітня 2001р. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 28 грудня 1960р.
36105. КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ У НАВЧАННІ 162 KB
  Тому спілкування з людьми це наука й мистецтво. Тут важливі не тільки природні здібності людини та її бажання спілкуватись але й знання законів спілкування. Майбутні фахівці повинні зрозуміти що для успішної діяльності вони можуть і повинні навчитись орієнтуватись у психологічних підходах до партнерів адекватно розуміти реальність обирати такі способи ділового спілкування які будуть сприяти успіху як у професійній діяльності так і у житті. Студенти повинні звернути особливу увагу на те що проблема спілкування є одною з найважливіших...
36106. Міжнародний інноваційний менеджмент 350.5 KB
  Переваги міжнародного інноваційногоСпівробітництва І. Міжнародне співробітництво як запорука інноваційного процесу в національній економіці С. Міжнародне співробітництво як запорука інноваційного процесу в національній економіці С. Переваги міжнародного інноваційногоСпівробітництва І.
36107. МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ 1.78 MB
  Загальна постановка задачі лінійного програмування ЗЛП полягає в наступному.2 називається припустимим рішенням або припустимим планом ЗЛП. Говорять що ЗЛП розвязна якщо вона має оптимальний план. ЗЛП може бути нерозвязною тільки з наступних двох причин: а ОПР порожня; б ОПР непорожня але цільова функція не обмежена на ОПР зверху якщо в ЗЛП шукається її максимум або не обмежена знизу якщо в ЗЛП шукається мінімум цільової функції.
36108. Основи Охорони праці 1.03 MB
  Основи охорони праці. Конспект лекцій з дисципліни Основи охорони праці для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми навчання. Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам усіх форм навчання під час вивчення дисципліни Основи охорони праці.
36109. ОСНОВИ МЕРЕЖНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 1.03 MB
  Загальні відомості про компютерні мережі. Виникнення компютерних мереж. Практично відразу після появи ЕОМ виникло питання про налагодження взаємодії комп'ютерів один з одним щоб більш ефективно обробляти інформацію використати програмні й апаратні ресурси. З'явилися й перші мережі у той час обєднавши тільки найбільші ЕОМ у великих комп'ютерних центрах.