6676

Гены, регулирующие функцию рецепторов на тромбоцитах

Доклад

Биология и генетика

Гены, регулирующие функцию рецепторов на тромбоцитах Функционирование системы гемостаза осуществляется взаимодействующими между собой компонентами стенок кровеносных сосудов, клеток крови (в первую очередь тромбоцитами) и плазмы крови. Функционально...

Русский

2013-01-06

22.59 KB

2 чел.

Гены, регулирующие функцию рецепторов на тромбоцитах

Функционирование системы гемостаза осуществляется взаимодействующими между собой компонентами стенок кровеносных сосудов, клеток крови (в первую очередь тромбоцитами) и плазмы крови. Функционально-морфологическая связь стенок сосудов, в первую очередь эндотелия, и тромбоцитов настолько тесна, что они часто объединяются в единую систему, обозначаемую как сосудисто-тромбоцитарный или первичный гемостаз. Нарушения этого звена гемостаза являются причиной почти 80% случаев кровотечений и 95% - тромбозов в артериальном отделе сосудистой системы.

В норме эндотелий, являясь высокоспециализированным и метаболически активным слоем клеток, действует как мощная антикоагулянтная поверхность, которая не активирует белки плазмы и не привлекает к себе клеточные компоненты, вследствие чего играет важную роль в обеспечении барьерной функции, в поддержании жидкого состояния крови и в предотвращении тромбозов. На мембранах клеток эндотелия, обращенных в просвет сосуда, располагаются рецепторы к липопротеидам, различным гормонам, гепарину, тромбину и другим веществам, принимающие участие в регуляции активности системы гемостаза и являющиеся неотемлемыми компонентами атромбогенного потенциала сосудистой стенки. Вместе с тем, эндотелий может изменять свой антитромботический потенциал на протромботический, что происходит в результате гипоксии, повреждения стенок сосудов бактериальными токсинами, иммунными комплексами, цитокинами и др. Также на антитромботический потенциал эндотелия влияют липопротеиды низкой плотности, триглицериды, медиаторы воспаления, гомоцистеин, протеазы, стимулирующие адгезию и агрегацию тромбоцитов. Тромботическая трансформация эндотелия наблюдается при метаболических изменениях сосудистой стенки, в частности при атеросклерозе, диабетической ангиопатии. Кроме этого, параметры гемостаза в существенной степени зависят от состояния субэндотелия, который содержит большое количество коллагена (типы I, II, III) и при контакте с которым происходит активация тромбоцитов и системы свертывания крови.

Другой составной частью первичного гемостаза являются тромбоциты, изменение функциональных свойств которых является важным фактором, приводящим к развитию артериальных тромбозов. Установлена связь между повышенной агрегационной способности тромбоцитов и риском развития ишемического инсульта. Формирование тромбоцитарных агрегатов происходит с помощью специфических рецепторов мембраны тромбоцитов - гликопротеина IIb/IIIа (GP IIb/IIIа), который взаимодействует с фибриногеном, с фактором Виллебранда и другими белками плазмы крови. Активация GP IIb/IIIa является ключевым процессом, запускающим агрегацию тромбоцитов. Генетически детерминированные различия в связывающих свойствах GP IIb/IIIa могут влиять на изменения активации или агрегации тромбоцитов и, соответственно, на риск развития тромботических осложнений в артериальном русле.

Для гена, кодирующего выработку GP IIb/IIIa, который находится в 17 хромосоме, описан следующий полиморфизм: замена цитозина (С) на тимин (Т) в 1565 нуклеотиде, что описывается как полиморфизм С−1565Т или полиморфизм Р1А1/А2. По данным литературы носительство аллеля Р1А2 увеличивает риск развития ишемического инсульта, даже при отсутствии других факторов риска ишемической болезни мозга. Носительство этого аллеля рассматривается в качестве независимого фактора ишемического инсульта, особенно в молодом возрасте. Согласно результатам Фрамингемского исследования частота Р1А2 аллеля выше у пациентов с тромбозами церебральных артерий преимущественно в молодом возрасте. Повышенный риск развития сердечно-сосудистой патологии вероятно связан с тем, что агрегация Р1А2 тромбоцитов стимулируется меньшими дозами адреналина (эпинефрина), чем Р1А1/А1 тромбоцитов, и с тем, что Р1А2 тромбоциты имеют более низкий порог высвобождения α-гранул, активации GP IIb/IIIa, агрегации и связывания фибриногена.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою чужістю системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа відстороненої сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем повязані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.
25195. Знання як особлива форма освоєння світу 27.5 KB
  Пізнання це такий процес що спрямований на отримання знання. Пізнання має багато модусів оскільки людина відноситься до світу у різних площинах і пізнає його у різних ракурсах. Тому можна виділяти наукове пізнання етичне релігійне філософське мистецьке та інші. Пізнанням є таке відношення до світу в якому людина змінює себе за допомогою світу.
25196. Пізнання як особлива форма освоєння світу 25 KB
  Пізнання як особлива форма освоєння світу Якщо дуже просто то пізнання це процес взаємодії субєкта та обєкта що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання а отже й різні види знання. Поряд із різноманітністю видів знань існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання повне і неповне наукове і філософське тощо.
25197. Концепції комунікативно-структурованого життєсвіту за Ю.Габермасом 35 KB
  Габермас виходить з концепції суспільної еволюції де суспільний розвиток постає у формі руху від родовогоархаїчного до традиційногодержавноорганізованого а потім до модерногокапіталістичного суспільства. Концепція життєсвіту дістає своє втілення в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Системні механізми в цих суспільства невіддільні від соціальноінтегративних інституцій заснованих на життєвому світі. За умов традиційного...
25198. Пізнання та інтерес Техніка та наука як ідеологія Теорія комунікативної дії 1981 Моральна свідоміст 32.5 KB
  Концепція комунікативноструктурованого життєвого світу Габермаса Осн. Продовжуючи традицію внутрішнього взаємозв'язку між структурами життєвого світу і структурами мови традицію що сягає ще філософії Гумбольдта Г. зауважує що для самого життєвого світу мова і культура є конститутивними .досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу.
25199. Поняття феномену в феноменологічній філософії 24 KB
  Він розрізняв даності зовнішнього досвіду фізичні феномени та безпосередньо очевидні психічні феномени які інтенційно містять у собі весь предмет. Феномени не подвоюють світ як деякі це вважають. Навпаки феномени показують виявляють себе як деяку цілісно схоплену одиницю.