66803

Антидемпінгова політика як метод регулювання ЗЕД

Контрольная

Финансы и кредитные отношения

Метою дослідження є аналіз організаційних і правових основ процесу застосування антидемпінгових мит в Україні виявлення сутності основних принципів та цілей даного виду діяльності органів виконавчої влади визначення місця відповідних правових норм в правовій системі України.

Украинкский

2014-08-27

92.76 KB

9 чел.

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
 
кафедра податків і
фіскальної політики
КПІЗ
на тему:
«Антидемпінгова політика
як метод регулювання ЗЕД»
Виконав:
студент групи ФМО-41
Рудий Андрій
Перевірив:
Кушнір Олексій Ростиславович

Тернопіль – 2012

ВСТУП

Актуальність теми. Ефективна реалізація національної митної політики є важливим фактором, що дозволяє державі забезпечувати наповнення державного бюджету, стабільність і розвиток національної економіки та внутрішнього ринку від пливу негативних зовнішніх факторів. Керівництвом держави неодноразово приймалися заходи щодо підвищення ефективності роботи митних органів та митно-тарифного регулювання. Це стосувалося, зокрема, внесення змін до Митного тарифу з метою оптимізації структури тарифного регулювання, реформування організації здійснення митного контролю та митного оформлення на зразок застосування системи «Єдине вікно» тощо. Важливість підвищення ефективності проведення митної політики може засвідчити факт, що. Держмитслужба України щороку збільшує надходження до Держбюджету.

Слід зазначити, що значну загрозу в для національних виробників становить саме демпінговий імпорт, загальносвітові обсяги якого мають тенденцію до збільшення. Така обставина підтверджується цілим рядом висновків експертів СОТ та Всесвітньої митної організації. Більше того, на сьогоднішній день антидемпінгові заходи становлять до 86 % від всієї кількості заходів торговельного захисту – антидемпінгових, компенсаційних та захисних.

Мета дослідження. Метою дослідження є аналіз організаційних і правових основ процесу застосування антидемпінгових мит в Україні, виявлення сутності, основних принципів та цілей даного виду діяльності органів виконавчої влади, визначення місця відповідних правових норм в правовій системі України.

Відповідно до названої мети було поставлено такі завдання:

  1.  визначити правову природу та місце антидемпінгового мита в системі заходів митної політики щодо протидії нечесній конкуренції в міжнародній торгівлі;
  2.  встановити особливості формування правової бази антидемпінгового регулювання, місце і роль в цьому міжнародно-правових норм і стандартів;
  3.  проаналізувати структуру інституціонального механізму антидемпінгового регулювання в Україні та порівняти його з відповідними механізмами країн - провідних членів СОТ;
  4.  визначити сутність, спеціальні принципи та основні стадії антидемпінгового процесу, його місце в процесуальній діяльності органів виконавчої влади;
  5.  з’ясувати особливості справляння антидемпінгових мит, як процесу виконання рішень щодо застосування антидемпінгових заходів;

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з процесом встановлення і застосування антидемпінгових мит в Україні.

Предметом дослідження є інституціональний і правовий механізм антидемпінгового регулювання в Україні.


Сучасний світовий ринок характеризується стрімким зростанням конкуренції та відносною перенасиченістю різноманітними товарами й послугами. Загострення конкуренції через розширення міжнародної торгівлі – це об’єктивний процес, якого не уникнути.  

Багато країн у конкурентній боротьбі замість торгових обмежень все ширше використовують різноманітні заходи просування вітчизняних товаровиробників на зарубіжні ринки. Поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку є демпінг цін, коли експортер продає свою продукцію на закордонних ринках за ціною, нижчою ніж нормальна, зазвичай йдеться про продаж за ціною, нижчою за ціну на аналогічну продукцію на внутрішньому ринку країни-експортера.  

Однозначно, що ціновий демпінг, який застосовують суб’єкти господарювання, повинен бути компенсованим. Така компенсація може здійснюватись як за рахунок ресурсів окремих суб’єктів господарювання, що прагнуть завоювати частку зовнішнього ринку із своєї продукцією, так і за рахунок держави (надання державних субсидій, кредитів, пільг з оподаткування експортерам тощо).

У сучасних міжнародних торговельних відносинах як суб’єкти господарювання, так і держава вдаються до демпінгу як способу швидкого отримання необхідних фінансових засобів, а також реалізації своїх економічних інтересів.

Антидемпінгові процедури та заходи як інструменти екстреного правового регулювання торговельно–економічних відносин передбачають доказ факту демпінгу, порушення антидемпінгової процедури (розслідування), визначення шкоди від факту демпінгу та застосування антидемпінгових і компенсаційних мит. У деяких випадках сам факт порушення антидемпінгового розслідування призводить до «добровільного» обмеження експорту або застосування експортером інших заходів, що нормалізують торговельні відносини.

У світовій практиці випадки та умови вжиття антидемпінгових заходів регулюються Угодою про застосування ст. VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 p., що міститься у Марракеській угоді про заснування COT. Однак цей документ регулює тільки прямий демпінг, який визначається як продаж на зовнішньому ринку товару за цінами, що нижчі на ідентичні товари на внутрішньому ринку.

 Загалом регулювання зовнішньої торгівлі в країнах з ринковою економікою базується на тому, що держава не втручається в підприємницьку діяльність учасників зовнішньоекономічної діяльності, тобто вона не встановлює і не регулює цін, за якими експортер продає свою продукцію на зовнішньому ринку, а імпортер купує її. Втручання держави допускається тільки тоді, коли створюються умови, які перешкоджають вільному обігу й ціноутворенню на ринку. Це основний принцип регулювання зовнішньої торгівлі, який закріплено в ГАТТ і якого дотримуються держави-учасники ГАТТ/СОТ при розробленні свого законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність.

Хоча основними принципами системи ГАТТ/СОТ є взаємність і відсутність дискримінації у міжнародній торгівлі, проте існує низка винятків з недискримінаційних правил ГАТТ/СОТ, зокрема щодо застосування антидемпінгових заходів. У межах ГАТТ/СОТ антидемпінгове регулювання здійснюється через застосування Угоди про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року [6].

Антидемпінгове регулювання будь-якої країни реалізується державними органами виконавчої влади на основі міжнародних угод та власного законодавства у цій сфері. В Україні механізм захисту національного товаровиробника від  демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань та порядок порушення й проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів здійснюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" [5].

Антидемпінговий процес складається з таких етапів:

  1.  порушення антидемпінгової процедури;
  2.  проведення антидемпінгового розслідування;
  3.  прийняття рішення про застосування антидемпінгових заходів.

Тобто, при розгляді питання про антидемпінгові заходи слід диференціювати поняття антидемпінгової процедури та антидемпінгового розслідування. Різниця між ними полягає в тому, що антидемпінгова процедура передує антидемпінговому розслідуванню і є початковим етапом, на якому приймається рішення про достатність наявних даних для відкриття антидемпінгового розслідування. Таким чином, антидемпінгова процедура — це розгляд відповідних документів скаржника стосовно достатності цих документів для порушення і проведення антидемпінгового розслідування.

Вжиття антидемпінгових заходів, послідовність антидемпінгових процедур і механізми антидемпінгових розслідувань регулюються національними законодавствами. Основні з них мають відповідати ст. VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, прийнятої в 1947 р., Міжнародному антидемпінговому кодексу, прийнятому в 1967 р. на Женевській конференції ГАТТ, та Угоді про застосування ст. VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Міністерством), Державною митною службою України (Службою), а також Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Комісією), яку очолює Голова, який за посадою є Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

На засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу;

3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань в межах повноважень, передбачених законодавством.

Розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою. Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника

В антидемпінгових розслідуваннях скаргу може подавати:

  1.  національний товаровиробник;
  2.  професійна спілка працівників підприємств національного товаровиробника;
  3.  фізична чи юридична особа, що діє від імені національного товаровиробника

Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення.

Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником[5].

Скарга стосовно запровадження сплати антидемпінгового мита має надсилатися заявником до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про її одержання.

Після отримання скарги, поданої відповідно до встановлених вимог Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування. Комісія може прийняти рішення про порушення розслідування за скаргою, за умови, що у ній містяться достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку. Після прийняття цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

У процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обґрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.

Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури.

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгової процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури.

Проведення антидемпінгового розслідування не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом цього розслідування.

Спричинене антидемпінговою процедурою розслідування має три основні етапи:

  1.  порушення антидемпінгового розслідування;
  2.  проведення антидемпінгового розслідування (встановлюється факт наявності демпінгу, робиться попереднє визначення розмірів шкоди та причинно–наслідкового зв'язку між нею і демпінгом, приймається рішення про застосування антидемпінгових заходів, остаточно виявляється наявність демпінгу та шкоди, приймається остаточне рішення);
  3.  завершення антидемпінгового розслідування (через застосування або незастосування остаточних антидемпінгових заходів на підставі даних розслідування).

Відповідно до рішення Комісії Міністерство розпочинає антидемпінгове розслідування і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади в країні імпорту. Антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди. Період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести місяців, що безпосередньо передують порушенню антидемпінгової процедури. В окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік.

У разі, якщо національний товаровиробник подає Міністерству достатні докази того, що антидемпінгові заходи не призводять до змін або призводять тільки до незначної зміни ціни товару, щодо імпорту якого застосовуються антидемпінгові заходи, під час перепродажу або цін наступної реалізації такого товару в країні імпорту, Міністерство за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, може поновити антидемпінгове розслідування з метою визначення, яким чином антидемпінгові заходи вплинули на зазначені ціни такого товару

Попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів.

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися за наявності таких умов: [5]

1) порушено антидемпінгову процедуру у встановленому порядку;

2) порушено антидемпінгове розслідування у встановленому порядку;

3) у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;

4) заінтересованим сторонам було надано відповідні можливості щодо подання відомостей і коментарів відповідно до Закону;

5) у ході антидемпінгового розслідування Міністерство зробило попередній позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є його наслідком;

6) національні інтереси вимагають застосування попередніх антидемпінгових заходів з метою запобігання заподіянню шкоди.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

 Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита визначається: 

  1.  у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;
  2.  або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту [5].

Сплата попереднього антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством країни імпорту.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжений Комісією на два місяці, але загальний строк їх застосування не повинен перевищувати шести місяців. Строк застосування попередніх антидемпінгових заходів продовжується до шести місяців у випадках, коли експортери, що проводять значну кількість торговельних операцій, які є об'єктом розгляду, подають до Міністерства заяву про продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів або не заперечують проти продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів.

Застосування попередніх антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:

1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до законодавства національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;

2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;

3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;

4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається як і для попереднього антидемпінгового мита:

  1.  у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;
  2.  або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту.

Попереднє та остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування відповідно попередніх чи остаточних антидемпінгових заходів.

Попереднє та остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами країни імпорту за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про застосування попередніх та остаточних антидемпінгових заходів. Попереднє та остаточне антидемпінгове мито справляється незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів, які справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Рішення про застосування антидемпінгових заходів втрачає чинність через п'ять років від дати їх застосування або через п'ять років від дати винесення Комісією останнього рішення про перегляд антидемпінгових заходів, результатом якого було встановлення факту наявності демпінгу та шкоди, у разі, якщо під час цього перегляду Комісією не було зроблено висновки про те, що закінчення дії антидемпінгових заходів сприятиме продовженню дії або поновленню демпінгу та заподіянню шкоди.

У національних інтересах дія антидемпінгових заходів, що застосовуються відповідно до законодавства, може зупинятися на строк до дев'яти місяців за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів. Строк, на який зупиняється дія антидемпінгових заходів, може бути за пропозицією Міністерства продовжений до одного року за рішенням Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія антидемпінгових заходів може зупинятися за наявності таких умов:

1) економічні умови на ринку України тимчасово змінилися таким чином, що внаслідок зупинення дії антидемпінгових заходів відновлення заподіяння шкоди буде малоймовірним;

2) національний товаровиробник мав можливість подати коментарі щодо зупинення дії антидемпінгових заходів;

3) коментарі, подані національним товаровиробником до Міністерства, були враховані Комісією.

Дія антидемпінгових заходів може поновлюватися за рішенням Комісії за умови, що їх зупинення було невиправданим. З цього питання заінтересована сторона може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Відповідне рішення з цього питання приймається Комісією за поданням Міністерства.

Попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів.

У разі, якщо вже запроваджено справляння попереднього антидемпінгового мита та якщо Міністерством остаточно встановлені факти наявності демпінгу та шкоди, Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від того, чи буде прийматися рішення про застосовування остаточного антидемпінгового мита, може приймати рішення про уточнення розміру ставки попереднього антидемпінгового мита.

У разі, якщо ставка остаточного антидемпінгового мита вища, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного антидемпінгового мита нижча, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру). Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок стосовно наявності демпінгу (шкоди), сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього антидемпінгового мита повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру), а боргове зобов'язання анулюється.

У разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування робиться висновок, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для обґрунтування продовження антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

Фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо він становить менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, якщо тільки обсяги демпінгового імпорту з країн експорту, обсяги імпорту кожної з яких становлять менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, разом не становлять більше семи відсотків.

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Антидемпінгове розслідування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного антидемпінгового мита, якщо:

1) Комісія прийняла рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів;

2) Міністерство одержало задовільне добровільне письмове зобов'язання від експортера про перегляд його цін або припинення експорту за демпінговими цінами товару до регіону країни імпорту, що є об'єктом розгляду, таким чином, щоб Міністерство, а згодом і Комісія, були впевнені, що вплив демпінгу, який заподіює шкоду, буде ліквідований;

3) Міністерство подає до Комісії зобов'язання експортера разом з відповідними пропозиціями;

4) Комісія прийняла рішення про прийняття зобов'язання експортера.

Загалом антидемпінгова активність вимірюється кількістю ініційованих антидемпінгових справ, яка у 2008–2009 рр. у світі за даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) була практично стабільною. Як бачимо з рис. 1, починаючи з 2001 р., простежується тенденція до зменшення кількості ініційованих антидемпінгових розслідувань і вжитих за їх результатами антидемпінгових заходів,  хоча, починаючи з 2008 року, спостерігається збільшення цих показників. Однак можна припустити, що саме з 2008 року розпочинається черговий цикл антидемпінгової активності, оскільки за аналізований період простежується своєрідна циклічність щодо спаду й зростання антидемпінгової активності у світі: 1995–2000 рр., 2001–2007 рр. відповідно.

Хоча останніми роками дещо зменшилася кількість антидемпінгових розслідувань як механізму захисту національних товаровиробників різних країн, однак при зменшенні ділової активності та появі ознак кризового стану світової  економіки частота вжиття заходів, як правило збільшується.

Серед галузей, проти яких найбільше було ініційовано антидемпінгових розслідувань та застосовано антидемпінгових заходів за 1995–2009 роки, лідирують металургійна – 28% та хімічна – 33% галузі (див. рис. 1).

Рис. 1. Групи товарів, що найбільше підпадали під антидемпінгові заходи у світі у 1995–2009 рр. [7]

Як бачимо, від антидемпінгових заходів найбільше у  світі потерпають дві галузі (металургійна та хімічна), де Україна має непогані  результати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 01.01.2011р. проти української продукції провадяться 3 антидемпінгових розслідування та застосовуються 28 антидемпінгових заходів. Проти української продукції ці заходи використовують 10 країн, серед яких США (7), ЄС (6), Мексика (4), Росія (3), Аргентина (2), Таїланд (1), Туреччина (1), Перу (1), Білорусь (1), Канада (2). Причому із 28 застосовуваних антидемпінгових заходів 21 випадок стосується продукції металургійної галузі і 5 – хімічної [2].  


ВИСНОВКИ

Демпінг та антидемпінг являють собою ефективні прийоми конкурентної боротьби, метою якої для суб’єкта господарювання зазвичай є завоювання ринку, досягнення економічних переваг на зовнішніх ринках, збільшення грошових потоків підприємства тощо, а для держави – захист її економічних інтересів на міжнародному ринку, створення передумов для розширення ринків збуту вітчизняної продукції та підтримка національного товаровиробника. Тому такі заходи, як демпінг та антидемпінгові заходи як суб’єкти господарювання, так і держава повинні застосовувати як додатковий інструмент впливу на міжнародну торгівлю в межах добросовісної конкуренції та відповідно до міжнародних вимог у цьому напрямі.  

Конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності нормативно-правового регулювання антидемпінгового процесу можна визначити таким чином:

На нашу думку, важливим є закріплення на законодавчому рівні визначення, що антидемпінговий процес здійснюється у відповідності до загальних принципів адміністративних процедур, а також спеціальних принципів властивих антидемпінговому процесу. Це сприятиме підвищенню ефективності взаємодії органів виконавчої влади в рамках антидемпінгового процесу, адже дозволить чітко визначити його місце в системі діяльності органів державної влади, і допоможе адаптації універсальних правил СОТ до конкретних вимог та традицій вітчизняної правової системи.

Необхідним, з нашої точки зору, є більш чітке визначення окремих стадій антидемпінгового процесу, запропонованих нами, в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та зміни структури даного законодавчого акту у відповідності до окремих процесуальних стадій та етапів, як це має місце в кодифікованих актах.

Актуальним є закріплення на законодавчому рівні процесуального статусу деяких визначень та документів, які приймаються Міністерством економіки в рамках розслідування та які мають велике значення для вирішення питань щодо продовження або припинення антидемпінгового процесу. Зокрема, це стосується таких документів як «попереднє визначення демпінгу та шкоди», «остаточне визначення демпінгу та шкоди», «пропозиція щодо цінових зобов’язань», як це здійснено, наприклад, в антидемпінговому законодавстві США.

Для підвищення ефективності розслідування та обґрунтованості прийнятих рішень варто здійснити поділ певних процесуальних завдань щодо окремого визначення демпінгу, шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між Міністерством економіки, Держмитслужбою та Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, як це має місце, наприклад в Канаді, або між окремими підрозділами Мінекономіки, як це реалізовано в рамках діяльності окремих Генеральних управлінь Комісії ЄС. Дані зміни, на нашу думку, сприятимуть підвищенню прозорості, економічності та ефективності антидемпінгового регулювання в Україні.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року: міжнародний документ від 15.04.1994р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 

http://zakon.nau.ua/doc/?code=981_003.

2. Захист інтересів національних товаровиробників на зовнішніх ринках: обмежувальні заходи щодо товарів походженням з України на зовнішніх ринках [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  

http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=90081.

3. Кочергіна О. М. Міжнародно-правове регулювання антидемпінгу на багатосторонній основі в системі ГАТТ/СОТ: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.11 / О. М. Кочергіна. – К., – 2003. – 202 с.

4. Основнi показники економiчного та соцiального розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article/info_boxes?art_id=38501&cat_id=38506

5. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту [Текст]: закон України від 22 грудня 1998 року № 330-ХІV (з наступними змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon.nau.ua/doc/?code=330-14.

6. Угода про застосування статті 6 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: міжнародний документ від 15.04.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=981_010.

7. Global Trade Protection Report 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.antidumpingpublishing.com/info/Free-Resources/gtp-report.aspx.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62957. Види покарання 52.17 KB
  here are several kinds of punishment available to the courts. In civil cases, the most common punishment is a fine, but specific performance and injunctions may also be ordered.
62963. Антон Павлович Чехов. Умение писателя видеть в обыденном смешное и грустное. (на примере рассказа «Злоумышленник») 33.64 KB
  Над чем с грустью смеётся писатель Что его огорчает Какое чувство у вас осталось по прочтении рассказа Как вы думаете почему он так называется А на самом деле для чего Денис отвинтил гайку Почему следователь не понял Дениса Григорьева...