66822

Податковий контроль: порівняльний аналіз текстів податкового кодексу України, Франції та Росії

Контрольная

Налоговое регулирование и страхование

Податковий контроль система заходів що вживаються контролюючими органами з метою контрол правильності нарахування повноти і своєчасності сплати податків і зборів а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки проведення розрахункових та касових операцій патентування ліцензування...

Украинкский

2014-08-27

26.27 KB

1 чел.

8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

кафедра: податків і фіскальної політики

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни: фіскальне адміністрування

на тему:

«Податковий контроль: порівняльний аналіз текстів податкового кодексу України, Франції та Росії»

                                                         Виконала:

                                                                                    

                                                                      

                                                           Перевірила:

                                                                                     

ТЕРНОПІЛЬ–2012

  1.  Податковий контроль в Україні.  

Стаття 61. Податковий контроль - система  заходів,  що  вживаються контролюючими  органами з метою контрол правильності нарахування, повноти  і  своєчасності  сплати  податків  і  зборів,   а   також
дотримання  законодавства  з  питань  регулювання  обігу  готівки,
проведення   розрахункових   та  касових  операцій,  патентування,
ліцензування  та  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням
якого  покладено на контролюючі органи.

    Податковий контроль  у   частині   здійснення   заходів,   що
вживаються   митними   органами  з  метою  перевірки  правильності
нарахування,  повноти і своєчасності сплати податків і  зборів,  є
складовою частиною митного контролю.

Податковий контроль здійснюється: 

  1.  органи  державної  податкової служби - щодо податків,
    які справляються до бюджетів та державних  цільових  фондів
    .
  2.  митні органи - щодо мита,  акцизного податку, податку
    на додану вартість,  інших податків, які відповідно до податкового
    законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і  предметів на митну територію  України  або  територію  спеціальної митної  зони  або  вивезення  (пересилання)  товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Органи   Служби   безпеки  України,  внутрішніх  справ,
податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не
можуть  брати  безпосередньої  участі  у проведенні перевірок,  що
здійснюються  контролюючими  органами,  та   проводити   перевірки
суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

    Стаття 62. Податковий контроль здійснюється шляхом:

  1.  ведення обліку платників податків;
  2.  інформаційно-аналітичного   забезпечення   діяльності
    органів державної податкової служби;
  3.  перевірок  та  звірок відповідно до кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 

  1.  Податковий контроль у Франції.

Одна з основних характеристик французької податкової системи: платник податків сам надає дані для визначення податкового платежу, при цьому 90%  податкових сум сплачується добровільно.

Податкова служба Франції знаходиться в складі Міністерства економіки, фінансів і бюджету, очолюваного міністром-делегатом у справах бюджету.

Адміністрування податків здійснюють Головне податкове управління та Головне управління мита та інших надходжень.

Головне управління мита та інших надходжень організує роботу митних пунктів на кордонах Франції та всередині країни. Воно забезпечує нагляд за додержанням державної заборони на продажу зброї, наркотиків і т. ін., а також здійснює санітарний контроль зовнішньої торгівлі.

У Франції малі підприємства (з оборотом, еквівалентним сумі до 40 тис. євро) звільняються від ПДВ. Якщо оборот вищий зазначеного рівня, платник піддається суворому контролю незалежно від форми здійснення платежів.

Податок з фізичних осіб стягується тільки з доходів, одержаних у Франції. Він розраховується, виходячи із сукупних доходів сім'ї, яка є одиницею оподаткування. Декларацію зобов'язані подавати усі фізичні особи незалежно від величини їх доходів. Громадяни мають указувати в декларації всі свої доходи в натуральній формі. Це в їхніх інтересах, оскільки при нарахуванні пенсій враховуються тільки задекларовані доходи.

Податковим кодексом Франції (глава 13) передбачено 2 види податкового контролю:

Перший вид передбачає 2 етапи:

На першому рівні податкові органи здійснюють перевірку того, чи правильно платник визначив  суму податку в поданій податковій декларації. Якщо правильно, то податкові органи вручають платнику податкове повідомлення.

 На другому рівні від податкових органів можна пізніше отримати лист, в якому проситься  розяснити або подати додаткову інформацію, часто у вигляді анкети, яку необхідно заповнити і повернути в податкову. Таким чином, якщо видається, що є деякі невідповідності в інформації, представлену в податковій декларації або обставини платника суттєво змінилися з останнього подання, або платник шукає податкові пільги, на протязі 30 днів потрібно в податковий орган подати  додаткову інформацію. Якщо протягом цього терміну інформація не буде передана до податкового органу, до платника податку будуть застосовуватись штрафні санкції.

Другий вид. Контроль з виїздом на місце, звичайно здійснюється за наявності серйозних підстав для підозри у приховуванні великих сум доходу. Перевірки звичайно проводять за три попередні роки. Спеціальних положень про частоту перевірок у законі немає. За рідкісними винятками повторні перевірки відносно одного періоду звичайно не проводяться.

Податкові перевірки з виїздом на місце підпорядковуються певним  правилам. Так, платника податків мають попередити про неї за 10 днів. Без попередження раптова перевірка може бути проведена лише за наявності достовірної інформації про те, що підприємство ухиляється від сплати податків.

Тривалість процедури перевірки залежить від розміру підприємства, що перевіряється: для дрібних підприємств — не більше трьох місяців, для великих строки не встановлюються. Єдиний виняток стосується приватних осіб: строк їх перевірки не може перевищувати 12 місяців. У ході ревізії перевіряючий має зустрітися з керівництвом підприємства, дістати доступ до бухгалтерських документів.

Також в податковій практиці Франції широко застосовується, коли податкові органи звертаються до суду по дозвіл перевірки приміщень та документів платника податку без попередження.

В Франції застосовуються такі санкції. Так, за несвоєчасне подання декларації податок стягується в повній сумі з одночасним накладанням штрафу в розмірі 0,75% на місяць (9% на рік). Якщо дохід прихований навмисне з метою ухилення, то штраф складає від 40 до 80% від суми нарахованого податку. В разі регулярного применшення доходів податки стягують у безспірному порядку з рахунків платника. При серйозних порушеннях податкового законодавства (фальсифікація документів тощо) передбачається кримінальна відповідальність, аж до тюремного ув’язнення.

  1.  Податковий контроль в Росії  (глава 14).

Податковим контролем визнається діяльність уповноважених органів по контролю за дотриманням платниками податків, податковими агентами і платниками зборів законодавства про податки і збори в порядку.

Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів в межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок, отримання пояснень платників податків, податкових агентів і платників збору, перевірки даних обліку та звітності, огляду приміщень та територій, що використовуються для отримання доходу, а також в інших формах, передбачених  кодексом .

Податкові органи, митні органи, органи державних позабюджетних фондів і органи внутрішніх справ у порядку, що визначається за згодою між ними, інформують один одного про наявні у них матеріалах про порушення законодавства про податки і збори і податкових злочинах, про вжиті заходи для їх припинення, про проведених ними податкових перевірках, а також здійснюють обмін іншою необхідною інформацією з метою виконання покладених на них завдань.

Важлива роль при організації обліку платників податків належить банкам. Банки відкривають рахунки організаціям, індивідуальним підприємцям тільки при пред'явленні свідоцтва про постановку на облік в податковому органі. Банк зобов'язаний повідомити про відкриття або про закриття рахунку, про зміну реквізитів рахунку організації (індивідуального підприємця) на паперовому носії або в електронному вигляді до податкового органу за місцем свого знаходження протягом п'яти днів з дня відповідного відкриття, закриття або зміни реквізитів такого рахунку.

Банки зобов'язані видавати податковим органам довідки про наявність рахунків у банку і про залишки грошових коштів на рахунках, виписки з операцій на рахунках організацій (індивідуальних підприємців) відповідно до законодавства Російської Федерації протягом п'яти днів з дня отримання мотивованого запиту податкового органу. Довідки про наявність рахунків та про залишки грошових коштів на рахунках, а також виписки з операцій на рахунках організацій (індивідуальних підприємців) у банку можуть бути запитані податковими органами у випадках проведення заходів податкового контролю у цих організацій (індивідуальних підприємців).

 Податкові органи проводять наступні види податкових перевірок платників податків, платників зборів і податкових агентів:

1) камеральні податкові перевірки;

2) виїзні податкові перевірки.

Метою камеральної і виїзний податкових перевірок є контроль за дотриманням платником податків, платником зборів або податковим агентом законодавства про податки і збори.

Камеральна податкова перевірка проводиться за місцем знаходження податкового органу на основі податкових декларацій (розрахунків) та документів, поданих платником податків, а також інших документів про діяльність платника податків, наявних у податкового органу.

Камеральна податкова перевірка проводиться уповноваженими посадовими особами податкового органу відповідно до їх службовими обов'язками без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу протягом трьох місяців з дня подання платником податків податкової декларації (розрахунку).

Якщо камеральної податкової перевіркою виявлені помилки у податковій декларації і протиріччя між відомостями, що містяться у поданих документах, або виявлені невідповідності відомостей, поданих платником податків, відомостям, що містяться в документах, наявних у податкового органу, про це повідомляється платникові податків з вимогою подати протягом п'яти днів необхідні пояснення або внести відповідні виправлення у встановлений термін.

Платник податку, який представляє в податковий орган пояснення щодо виявлених помилок у податковій декларації і протиріч між відомостями, що містяться у поданих документах, також додатково подає до податкового органу виписки з реєстрів податкового та бухгалтерського обліку і інші документи, що підтверджують достовірність даних, внесених до податкової декларації

Виїзна податкова перевірка проводиться на території (у приміщенні) платника податків на підставі рішення керівника податкового органу. У випадку, якщо у платника податків відсутня можливість надати приміщення для проведення виїзної податкової перевірки, виїзна податкова перевірка може проводитися за місцем знаходження податкового органу.

Рішення про проведення виїзної податкової перевірки виносить податковий орган за місцем знаходження організації або за місцем проживання фізичної особи.

Рішення про проведення виїзної податкової перевірки має містити такі відомості: повне та скорочене найменування або прізвище, ім'я, по батькові платника податків; предмет перевірки, тобто податки, правильність обчислення і сплати яких підлягає перевірці; періоди, за які проводиться перевірка; посади, прізвища та ініціали співробітників податкового органу, яким доручається проведення перевірки.

Виїзна податкова перевірка щодо одного платника податків може проводитися по одному або декільком податкам.

Доступ на територію або в приміщення платника податків, платника збору, податкового агента, посадових осіб податкових органів, безпосередньо проводять податкову перевірку, здійснюється при пред'явленні цими особами службових посвідчень та рішення керівника (його заступника) податкового органу про проведення виїзної податкової перевірки цього платника податків, платника збору , податкового агента.

У випадках, передбачених цим Кодексом, при проведенні дій по здійсненню податкового контролю складаються протоколи. Протоколи складаються російською мовою.

2. У протоколі зазначаються:

1) його найменування;

2) місце і дата виробництва конкретного дії;

3) час початку і закінчення дії;

4) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

5) прізвище, ім'я, по батькові кожної особи, що брав участь у дії або присутнього при його проведенні, а в необхідних випадках - його адресу, громадянство, відомості про те, чи володіє він російською мовою;

6) зміст дії, послідовність його проведення;

7) виявлені при виробництві дії істотні для справи факти і обставини.

3. Протокол прочитується і підписується усіма особами, що брали участь у виробництві дії чи присутніми при його проведенні. Зазначені особи мають право робити зауваження, що підлягають внесенню до протоколу або залученню до справи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83564. Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю 36.13 KB
  Важливою формою міжнародної співпраці в боротьбі із злочинністю є надання правової допомоги в кримінальних справах. Правовою основою такої співпраці є багатосторонні конвенції наприклад Європейська Конвенція про взаємну правову допомогу в кримінальних справах 1959 р. і двосторонні міжнародні договори наприклад Договір між Україною та Сполученими...
83565. Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки 36.29 KB
  Право міжнародної безпеки галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють взаємодію суб\'єктів в цілях забезпечення миру і безпеки. Безпека кожної держави залежить від безпеки всіх тому скорочення озброєння до рівня необхідного для самооборони і участі в колективних миротворчих діях стало вимогою часу. Сучасна система безпеки охоплює не тільки військові та політичні але також і інші аспекти економічні екологічні гуманітарні і зрозуміло правові.
83566. Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція 37.54 KB
  Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...
83567. Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору 37.3 KB
  Організація з безпеки і співробітництва в Європі Організація Північноатлантичного договору Статут ООН містить спеціальний розділ VIII про регіональні угоди і органи для вирішення питань що відносяться до підтримки миру і безпеки на регіональному рівні. Рада Безпеки заохочує мирне вирішення суперечок в рамках таких угод і органів. Без повноважень Ради Безпеки вони не можуть вчиняти примусові дії за винятком тих що здійснюються в порядку колективної самооборони.
83568. Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль 36.51 KB
  Заходи зміцнення довіри порівняно новий елемент системи міжнародної безпеки. Першими міжнародноправовими актами з даного питання можна вважати Угоди між СРСР і США про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни 1971 р. Саме поняття заходи зміцнення довіри було введено в обіг Заключним актом НБСЄ 1975 р. Заходи довіри розроблялися і Генеральною Асамблеєю ООН.
83569. Роззброєння. Договір ПРО 39.94 KB
  Вона припускає розпуск збройних сил ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження хімічної бактеріологічної радіологічної екологічної. Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій що забороняють застосування ядерної зброї. був...
83570. Поняття та джерела права збройних конфліктів 38.01 KB
  Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни забезпечують захист жертв збройних конфліктів встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме Іду на Ви князя Святослава як звичай оголошення війни.
83571. Поняття та види збройних конфліктів 36.34 KB
  Розрізняють міжнародні збройні конфлікти і збройні конфлікти неміжнародного характеру. міжнародними збройними конфліктами визнаються такі конфлікти коли один субєкт міжнародного права застосовує збройну силу проти іншого субєкта. міжнародними є також збройні конфлікти в яких народи ведуть боротьбу проти колоніального панування і іноземної окупації та проти расистських режимів в здійснення свого права на самовизначення. Збройні конфлікти неміжнародного характеру це збройні конфлікти що не підпадають під дію ст.
83572. Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни 37.66 KB
  Цілі війни. Театр війни Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття військових дій 1907 р. держави визнають що військові дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередженняяке матиме або форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.