66832

ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ

Контрольная

Физика

Змістом контрольних робіт є розв'язування певної кількості відповідних задач. Вміння розв'язувати задачі є одним з головних критеріїв оволодіння фізикою. І саме розв'язування задач викликає найбільші труднощі у студентів.

Украинкский

2014-08-27

357.5 KB

16 чел.

ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ

   КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ № 3 і № 4

ПЕРЕДМОВА

Методичні вказівки мають на меті допомогти студентам у розв'язуванні задач з фізики, розділи “Електрика і магнетизм”, зокрема студентам заочної форми навчання у виконанні контрольних робіт № 3 і № 4, які охоплюють теоретичний матеріал вказаних розділів фізики.

Змістом контрольних робіт є розв'язування певної кількості відповідних задач. Вміння розв'язувати задачі є одним з головних критеріїв оволодіння фізикою. І саме розв'язування задач викликає найбільші труднощі у студентів. Крім знання теорії, головним, що сприяє успіхові у розв'язуванні задач, є оволодіння спеціальними методами і прийомами для розв'язування певних груп задач. На цьому і зосереджена увага в даному посібнику.

Матеріал розділів поділено на параграфи. На початку кожного з них подано короткий перелік формул і законів, які стосуються розв'язування задач певної теми. Ці формули дозволяють студентові скласти уявлення про обсяг теоретичного матеріалу, який необхідно опрацювати, і можуть слугувати формальним апаратом для розв'язування задач. Далі наведено приклади розв'язування задач, в яких показано застосування фізичних законів і викладено методи і прийоми розв'язання.

Для студентів заочної форми навчання подано таблиці варіантів контрольних робіт та список підручників з переліком відповідних розділів, які потрібно опрацювати для виконання відповідної контрольної роботи, та задачі для самостійного розв'язування.

Методичні вказівки також можуть бути використані студентами стаціонару і викладачами.

ІІІ.  ЕЛЕКТРОСТАТИКА. Постійний струм

1. Електростатика

Основні формули

Закон Кулона:

,                                              (3.1)

де F – сила  взаємодії точкових зарядів q1  і  q2,  r  – відстань між зарядами, – діелектрична проникність середовища, 0 – електрична постійна.

Напруженість електричного поля:

Е = F/q.                                                 (3.2)

Потенціал електричного поля:

= П/q,                                                  (3.3)

де П – потенціальна енергія точкового позитивного заряду q, який

знаходиться в даній точці поля (за умови, що потенціальна енергія заряду, віддаленого на безконечність, дорівнює нулю).

Сила, яка діє на точковий заряд, що знаходиться в електричному полі, напруженістю Е:

F = q E.                                                   (3.4)

Потенціальна енергія заряду q:

П = q.                                                    (3.5)

Принцип суперпозиції електричних полів відповідно для напруженості і потенціалу поля системи зарядів:

                                   (3.6)

Напруженість і потенціал поля, створеного точковим зарядом q:

,        ,                                  (3.7)

де rвідстань від заряду до точки, в якій визначаються  напруженість  і потенціал.

Напруженість і потенціал поля, створеного провідною зарядженою сферою радіусом R на відстані r від центра сфери:

                       а) Е=0;       (при r <R);

                б) ,   (при r = R);                  (3.8)

                  в) ,    (при r > R),

де q заряд сфери.

Лінійна густина заряду, розподіленого рівномірно вздовж нитки довжиною l:

 = q/l.                                                         (3.9)

Поверхнева густина заряду, рівномірно розподіленого по поверхні площею S:

 = q/S                                                         (3.10)

Потік вектора напруженості Е :

а) через будь-яку поверхню S, поміщену в неоднорідне електричне поле

,      або    ,                          (3.11)

де – кут між вектором напруженості Е і нормаллю n до елемента поверхні; dS площа елемента поверхні, Еn проекція вектора напруженості на нормаль;

б) через плоску поверхню, поміщену в однорідне електричне поле

ФЕ S cos .                                               (3.12)

Теорема Остроградського-Гаусса: Потік вектора напруженості Е через будь-яку замкнену поверхню, що охоплює заряди q1, q2 , …, qn 

,                                        (3.13)

де  – алгебраїчна сума зарядів, які знаходяться всередині замкненої поверхні,  n – число зарядів.

Напруженість поля, створеного безконечною рівномірно зарядженою ниткою або безконечно довгим циліндром:

,                                                  (3.14)

де r – відстань від нитки або осі циліндра до точки, в якій визначається напруженість поля;  відстань  r  більша від радіуса циліндра.

Напруженість поля, створеного безконечною рівномірно зарядженою площиною:

.                                                  (3.15)

Робота сил поля по переміщенню заряду q з точки поля з потенціалом 1 в точку з потенціалом  2:

А12=q (1 2).                                              (3.16)

Електроємність:

С = q/     або   С = q/U,                                             (3.17)

де   – потенціал провідника (за умови, що на безконечності потенціал дорівнює нулю); U різниця потенціалів пластин конденсатора.

Електроємність плоского конденсатора:

С= 0 S/d,                                                      (3.18)

де Sплоща однієї пластини конденсатора, d – відстань між пластинами.

Електроємність батареї конденсаторів:

а)    при  послідовному з’єднанні;                     (3.19)

            

 б)    при паралельному з’єднанні,                      (3.20)                  

тут N – число конденсаторів у батареї.

Енергія зарядженого конденсатора:

                          (3.21)

2. Постійний струм

Основні формули

Сила постійного струму

,                                                  (3.22)

де q – заряд, що пройшов через поперечний переріз провідника за час t.

Густина струму

 ,                                                (3.23)

де S площа поперечного перерізу провідника.

Закон Ома:

а)                                              (3.24)

для ділянки кола, яка не містить е.р.с., 12 =U  – різниця потенціалів (напруга) на кінцях ділянки кола; Rопір ділянки;

б)                                             (3.25)

для ділянки кола, що містить е.р.с., де  – е.р.с. джерела струму; R – повний опір ділянки (сума зовнішніх і внутрішніх опорів);

в)                                                  (3.26)

для замкненого (повного) кола, де Rзовнішній опір кола,  r – внутрішній опір кола.

Опір провідника:

,                                                     (3.27)

де – питомий опір, l – довжина провідника; Sплоща поперечного перерізу провідника.

Опір системи провідників:

а)         при послідовному зєднанні n  провідників;             (3.28)                         

б)      при паралельному зєднанні n  провідників;            (3.29)

Ri опір і-го провідника.  

Температурна залежність питомого опору  провідника:

 =0 (1t),                                        (3.30)

де 0 – питомий опір провідника при заданій температурі, температурний коефіцієнт опору,  t приріст температури.

 Правила Кірхгофа:

1) алгебраїчна сума струмів, що сходяться у вузлі дорівнює нулю

;                                             (3.31 а)

2)  алгебраїчна сума добутків струмів на опір ділянок замкненого електричного контуру дорівнює алгебраїчній сумі е.р.с., що діють в цьому контурі

.                                 (3.31 б)

Робота струму:

                   (3.32)

Перша формула справедлива для будь-якої ділянки кола, на кінцях якої підтримується напруга U, дві останні – для ділянки, яка не містить е.р.с.

Потужність струму:

.                          (3.33)

Закон Джоуля-Ленца:

            Q = I 2R t  =  I U t  =  U 2t /R                           (3.34)

Приклади розв’язування задач

Задача 1.  Два точкових заряди величиною q1 = 1 нКл  і q2 = – 2 нКл  розміщені в повітрі у двох вершинах рівностороннього трикутника зі стороною r=10 cм. Знайти напруженість електричного поля в третій вершині трикутника.

Дано:

q1 = 1 нКл = 10–9 Кл

q2  = – 2 нКл =–210–9 Кл

r = 10 cм = 10–1 м

____________________

E– ?

Розв’язання

Рис.1

Згідно з принципом суперпозиції електричних полів кожний заряд створює поле незалежно від присутності в просторі інших зарядів. Тому напруженість Е електричного поля знайдемо, як векторну суму  напруженостей, створених кожним зарядом зокрема Е  =Е1 + Е2  (рис.1).

Модуль вектора напруженості поля, створеного кожним точковим зарядом окремо:

;      .

Абсолютне значення вектора Е одержимо за теоремою косинусів:

,

де – кут між векторами Е1 і Е2, який знайдемо, розглянувши рис.1:  = 120. Напрямки векторів Е1 і Е2 визначимо, урахувавши знаки зарядів q1 і q2 (напрям вектора напруженості збігається з напрямком сили, що діє на точковий позитивний одиничний заряд, поміщений в дану точку поля). За правилом складання векторів графічно знайдемо і напрям вектора Е.

Підставивши числові значення в системі СІ, одержимо Е 1, 56 кВ/м

Задача 2.  Дві кульки однакового радіуса і маси підвішені на нитках однакової довжини так, що їхні поверхні дотикаються. Після надання кулькам заряду q0 = 0,4 мкКл вони відштовхнулись одна від одної і розійшлись на кут = 60. Знайти масу m кожної кульки, якщо

відстань від центра кульки до точки підвісу l = 20 cм.

                                            Розв’язання

Дано:

q0 = 0,4мкКл = 0,410–6 Кл

= 60

l = 20 cм

___________________

m?

На кожну кульку діють дві сили (рис.2): сила тяжіння mg і сила електростатичного відштовхування Fе. Рівнодійна цих сил – F.   Але

,   а       

Рис.2.

,

де q=q0/2заряд на кожній кульці, gприскорення вільного падіння.

Звідси знайдемо m:

.

Після обчислення одержимо:

m=15,6 г.

Задача 3. Точковий заряд q = 25 нКл знаходиться в полі, створеному прямою безконечною ниткою, рівномірно зарядженою з лінійною густиною  = 2 мкКл/м. Визначити силу, яка діє на заряд в точці, що знаходиться  на відстані r = 15 см від нитки.

                                         Розв’язання

     Дано:

q = 25нКл = 2510–9 Кл

 = 2мкКл/м = 210–6 Кл/м

r =15 см = 1510–2 м

__________________

F?

Сила, що діє на заряд q в електричному полі в точці простору, де напруженість поля Е:

F = qE.

Напруженість поля безконечно довгої рівномірно зарядженої нитки:

E= /(2 0 r),

тут – лінійна густина заряду.

Підставивши вираз для Е у формулу (1) знайдемо силу F:

F = q /(2 0 r).

Обчислимо, підставивши дані в одиницях системи СІ:

F   0,6 Н.

Перевіримо розмірність

Задача 4.   Електричне поле створене довгим циліндром радіусом  R = 1 см, рівномірно зарядженим з лінійною густиною  = 20 нКл/м. Визначити різницю потенціалів двох точок цього поля, що знаходяться на відстані а1 = 0,5 см і  а2 = 2 см від поверхні циліндра в середній його частині.

Дано:

R = 1 cм = 10–2 м

 = 20 нКл/м = 2010–9Кл/м

а1 = 0,5 см = 0,510–2 м

а2 = 2см = 210–2 м

––––––––––––––––––––

12  – ?

Розв’язання

Для визначення різниці потенціалів скористаємось співвідношенням між напруженістю поля і зміною потенціалу:

Е = – grad .

Для поля з осьовою симетрією, яким є поле циліндра, це можна записати у вигляді:

E = – d /dr,

або  

                                           d = – E dr.

Інтегруючи останній вираз, знайдемо різницю потенціалів двох точок, віддалених на  r1  і  r2 від осі циліндра:

.                                               (1)

Оскільки циліндр довгий і точки взяті поблизу його середньої частини, то напруженість поля може бути знайдена за формулою: . Підставивши цей вираз для Е у формулу (1), одержимо:

,  

або

.                                (2)

Оскільки величини r1 і r2 входять у формулу у вигляді відношення, їх можна виразити у будь-яких однакових одиницях: r1=R+a1=1,5 см,  r2=R+a2= 3 см.

Підставивши значення величин у формулу (2) і обчисливши, знайдемо:

12 = 250 В.

Задача 5.   Позитивні заряди q1 = 3 мкКл і q2 = 20 нКл знаходяться у вакуумі на відстані r1 = 1,5 м один від одного. Визначити роботу А, яку потрібно здійснити, щоб наблизити заряди до відстані r2 = 1 м.

Дано:

q1 = 3 мкКл = 310–6 Кл

q2 = 20 нКл = 2010–9 Кл

r1 = 1,5 м

r2 = 1 м

–––––––––––––––––––

А ?

Розв’язання

Припустимо, що перший заряд q1 залишається нерухомим, а другий – q2,   під дією зовнішніх сил переміщується у полі, створеному зарядом q1  з відстані r1 = 1,5 м  до відстані r2 = 1 м.

Робота А зовнішньої сили по переміщенню заряду q з однієї точки поля з потенціалом 1 в іншу, потенціал якої 2, дорівнює за абсолютною величиною і протилежна за знаком роботі А сил поля по переміщенню заряду між тими ж точками:

А= –А .

Робота сил поля по переміщенню заряду

                                    А= q(1 2).                                       (1)                                                            

Робота зовнішніх сил А може бути записана у вигляді:

A= q (12) = q(2 1) .

Потенціали точок початку і кінця шляху виразяться формулами:

,      .

Підставляючи вирази 1 і 2 у формулу (1) і враховуючи, що для цього випадку заряд, що переноситься q = q2, одержимо:

.                                                 (2)

Підставивши у формулу (2) значення величин і обчисливши, знайдемо:

А=180 мкДж.

Задача 6.    Електрон зі швидкістю v = 1,83106 м/с  влетів у однорідне електричне поле в напрямку, протилежному вектору напруженості поля. Яку різницю потенціалів U повинен пройти електрон, щоб володіти енергією Еі = 13,6 еВ? (Енергія Еі = 13,6 еВ – це енергія іонізації водню; маючи таку енергію електрон може іонізувати атом водню при зіткненні з ним).

Дано:

v = 1,83106 м/с  

Еі = 13,6 еВ

–––––––––––––

U  ?

Розв’язання

Електрон повинен пройти таку різницю потенціалів U, щоб одержана при цьому енергія W в сумі з кінетичною енергією Т, якою володів електрон перед входженням у поле, склала енергію Еі, тобто

W+T=Ei.                                                     (1)

Підставивши у формулу (1) вирази для W =eU  і  , одержимо:

.

Звідси

.

Провівши обчислення в одиницях СІ,  пам’ятаючи, що 1 еВ – це енергія, яку набуває електрон, пройшовши різницю потенціалів 1 В, одержимо:

U = 4,15 В.

Задача 7.   Плоский конденсатор заряджений до різниці потенціалів U = 1 кВ. Відстань d між пластинами дорівнює 1 см. Об’єм між пластинами заповнений склом. Визначити обємну густину енергії конденсатора.

Дано:

U = 1 кВ = 103 В 

d = 1 cм = 10–2 м

 = 2

–––––––––––

     w?

Розв’язання

Обємна густина енергії поля конденсатора:

w=W/V                                    (1)

де Wенергія поля конденсатора, Vоб’єм, який займає поле – об’єм простору, який охоплюють пластини конденсатора.

Енергія поля конденсатора визначається за формулою:

,                                             (2)

де Uрізниця потенціалів, до якої заряджені пластини конденсатора; С – його електроємність. Але С=0 S/d, V = Sd.  Діелектрична проникність скла =2. Підставивши вираз С у формулу (2), а потім вирази W і V у формулу (1), одержимо:

.

Підставивши значення величин і обчисливши, одержимо:

w = 0,309 Дж/м3

Задача 8.    Два плоских конденсатори однакової електроємності С1= С2 = С з’єднані в батарею послідовно і приєднані до джерела струму з е.р.с. . Як зміниться різниця потенціалів U1 на пластинах першого конденсатора, якщо простір між пластинами другого конденсатора, не від’єднуючи від джерела струму, заповнити діелектриком з діелектричною проникністю   = 7?

Дано:

С1= С2= С

 =7

–––––––––

U/U?

Розв’язання

До заповнення другого конденсатора діелектриком різниця потенціалів на пластинах обох конденсаторів була однакова: U1=U2=/2. Після заповнення електроємність другого діелектрика зросла у  разів:

С2= С2=  С.

Електроємність першого не змінилась, тобто                                  С1= C.

Оскільки джерело струму не від’єднувалось, то загальна різниця потенціалів на батареї конденсаторів залишилась попередньою, вона лише певним чином перерозподілилась між конденсаторами. На першому конденсаторі

U1= q/C1= q/C,                                            (1) 

де qзаряд на пластинах конденсатора. Оскільки при послідовному зєднанні конденсаторів заряд на кожній пластині і на всій батареї однаковий, то

q=Cбат ,

де     

бат =.

Таким чином,

.

Підставивши цей вираз для заряду у формулу (1),  одержимо:

.

Щоб знайти, як змінилась різниця потенціалів на пластинах першого конденсатора, обчислимо співвідношення:

.

Підставивши значення, одержимо:

.

Таким чином, різниця потенціалів на пластинах першого конденсатора після заповнення другого конденсатора діелектриком зросте в 1,75 рази.

Задача 9.  Визначити питомий опір провідника довжиною l = 2 м, якщо при густині  струму j = 106 А/м2 на його кінцях підтримується різниця потенціалів U = 2 В.

Дано:

 l = 2 м

j = 106 А/м2 

U = 2 В

––––––––––

–?

Розв’язання

 За означенням густина струму

               ,                                               (1)

де I – сила струму, Sплоща поперечного перерізу провідника.

За законом Ома

                                                U = IR,                                               (2)

де Uнапруга на кінцях провідника, І – струм, Rопір провідника

Опір провідника:

                                               ,                                             (3)

де  – питомий опір провідника, lдовжина провідника, Sплоща поперечного перерізу провідника.

Підставивши у формулу (1) вирази для І та R з формул (2) та (3), одержимо: 

,

звідки знайдемо питомий опір провідника:

.

 Підставивши дані, одержимо  = 106 Омм.

Задача 10. На балоні електролампи написано 300 Вт, 110 В. Який додатковий опір потрібно приєднати до цієї лампи, щоб при напрузі U1 = = 127 В вона працювала у нормальному режимі?

Дано:

U = 110 B

P = 300 Вт

U1 = 127 B

–––––––––

      Rд–?

Розв’язання

Лампа розрахована на потужність Р = 300 Вт і напругу U = 110 В. Струм через лампу:

.                                       (1)

Опір лампи:

.                                        (2)

При напрузі U1 = 127 В для нормальної роботи лампи через неї повинен проходити такий же струм І. Щоб його одержати, до джерела напруги послідовно з лампою повинен бути ввімкнений додатковий опір, на якому спадатиме надлишок напруги. Величина сумарного опору ділянки кола з урахуванням (1)

.

Знаючи опір лампи (2), визначимо величину додаткового опору:

.

Величина додаткового опору:

Rд  = 10,4 Ом

Задача 11.      Два джерела струму, е.р.с. яких становлять  1 = 3,3 В та 2 = 4,5 В, а внутрішній опір відповідно r1= 4,1 Ом та r2 = 3,9 Ом, з’єднано паралельно і закорочено дротом, опір якого  R = 5,2 Ом. Визначити кількість тепла, що виділиться за час t = 1 хв. у другому джерелі струму.

Дано:

1=3,3 В

2=4,5 В r1=4,1 Ом

r2=3,9 Ом

R=5,2 Ом

t = 60 c

––––––––––

Q  ?

Розв’язання

    Кількість тепла, що виділяється на певній ділянці кола визначається за формулою (3.34). В цій задачі відомі всі величини, окрім струму, що проходить через друге джерело. Схема кола, описаного в задачі, подана на рис.3. Сили струму в розгалуженому колі визначимо, записавши рівняння за правилами Кірхгофа. Виберемо довільно напрямки струмів, які протікають в колі, вказавши їх стрілками на рисунку, а також домовимось, що обхід контурів будемо здійснювати за годинниковою стрілкою.

Рис.3.

    Схема, яку ми розглядаємо, містить два вузли:  А і Б. При складанні рівнянь за першим правилом Кірхгофа слід дотримуватись правила знаків: струм, який входить у вузол ставимо у рівнянні зі знаком плюс; струм, що виходить з вузла – зі знаком мінус. Але рівняння за першим правилом Кірхгофа для вузлів А і Б будуть ідентичними, тому достатньо одного рівняння.

Замкнених контурів у схемі три. Незалежних рівнянь, складених за другим правилом Кірхгофа буде два. Число незалежних рівнянь, які можуть бути складені за другим правилом Кірхгофа, завжди менше від числа замкнених контурів: контури слід вибирати таким чином, щоб у кожний наступний контур входила хоча б одна вітка, яка не входила в жоден з раніше розглянутих контурів.

При складанні рівнянь за другим правилом Кірхгофа необхідно дотримуватись таких правил знаків:

а) якщо струм за напрямком збігається з обраним напрямком обходу контурів, то відповідний добуток IR входить у рівняння зі знаком плюс, в протилежному випадку – зі знаком  мінус;

б) якщо е.р.с. підвищує потенціал в напрямку обходу контуру, тобто якщо при обході контуру рухаються від мінуса до плюса всередині джерела, то відповідна е.р.с. входить в рівняння зі знаком плюс, в протилежному випадку зі знаком мінус.   

За першим правилом Кірхгофа запишемо рівняння для струмів (для вузла А):   

І12 –І3=0.                                                         (1)

За другим правилом Кірхгофа запишемо рівняння для замкнених контурів, враховуючи умову про число незалежних рівнянь:

–І1r1 + I2 r2= 1 +2                                                            (2)

I3 RI2 r2 = –2.                                                     (3)

Оскільки нам потрібен струм І2, то з системи рівнянь (1)(3) слід знайти саме цю величину. В рівнянні (3) замінимо струм І3  на його значення з рівняння (1), а з рівняння (2) знайдемо значення струму І1:

І3 = І12                                                     (1*)

12)R + I2r2  = 2                                                (3*)

.                                                (2*)

Підставивши у (3*) значення струму І1 з рівняння (2*), знайдемо струм І2:

 

.

Кількість тепла, яка виділиться за час t у другому джерелі струму:

  

Q=I22r2 t =

Підставивши значення, одержимо  Q=57,4 Дж.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

ЛІТЕРАТУРА 

для підготовки до виконання контрольної роботи № 3

1. Електростатика

Закон Кулона 1. §§ 1.1-1.2;  2. § 13.2; 3. § 78; 4. §1.1; 5. §§ 1,2.

Електричне поле. Принцип суперпозиції електричних полів. 1. §§ 1.4-1.5; 2. § 13.3; 3. §§ 79-80; 4. § 1.1; 5. § 5.

Теорема Остроградського-Гаусса     1. § 1.7. 2. §§ 14.1-14.2;  3. §§ 81-82; 4. § 1.4; 5. §§ 11-14.

Робота сил  електричного поля. Потенціал. 1.  §§ 1.9-1.12; 2. §13.4; 3. §§ 84-85; 4. §1.7; 5. §§ 6-8.

Електрична ємність. Конденсатори. 1. § 1.14;  2. §§ 16.2-16.3; 3. §§ 93-94;

Енергія електростатичного поля 1. §§ 1.25-1.26; 2. § 17.1; 3. § 95;

5. §§ 28-30. 

 2. Постійний струм

Електричний струм. Закон Ома. Опір провідника. 1. §§2.1-2.2; 2.§ 19.1;

3. §§ 96-98; 4. § 2.1; 5. § 31.

Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і повного кола. 1. § 2.3;  2. § 19.1; 3. §§ 97-98, 100; 5. § 33-35.

Робота й потужність електричного струму. 1. § 2.4; 2. § 19.1; 3. § 99; 

5. § 37.

Правила Кірхгофа. 1. §2.6; 2. §19.3; 3. §101; 5. § 36. 

Закон Джоуля-Ленца. 1. §2.5; 2. §19.2; 3. §99; 5. § 37.

1. І.М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.П.Луцик. Загальний курс фізики, ч.2. Київ: Техніка, 1999.

2. А.А.Детлаф, Б.М.Яворский. Курс физики. М.: Высшая школа, 1989.

3. Т.И.Трофимова. Курс физики. М.: Высшая школа, 1990.

4. І.Г.Богацька, Д.В. Головко, А.А. Маляренко, Ю.Л.Ментковський. Загальні основи фізики. Київ: Либідь, 1998.

5. И.В.Савельев. Курс общей физики, т.2. М.: Наука, 1982.

ТАБЛИЦЯ ВАРІАНТІВ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 3

(номер варіанту відповідає останній цифрі номера залікової книжки)

Варіант

Номери задач

0

3.03

3.15

3.21

3.30

3.46

3.58

3.69

3.76

1

3.07

3.11

3.22

3.37

3.40

3.54

3.61

3.74

2

3.09

3.12

3.20

3.38

3.45

3.56

3.63

3.77

3

3.04

3.14

3.28

3.39

3.47

3.53

3.60

3.75

4

3.02

3.17

3.23

3.31

3.42

3.55

3.67

3.70

5

3.00

3.16

3.27

3.34

3.49

3.52

3.65

3.72

6

3.06

3.19

3.24

3.35

3.44

3.59

3.66

3.73

7

3.01

3.18

3.26

3.36

3.48

3.51

3.62

3.79

8

3.08

3.10

3.25

3.32

3.43

3.57

3.64

3.78

9

3.05

3.13

3.29

3.33

3.41

3.50

3.68

3.71

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ'ЯЗУВАННЯ

3.00.  Два однойменних заряди q1 = 0,7 нКл і q2 =1,3 нКл знаходяться в повітрі на відстані r = 6 см один від одного. На якій відстані між ними слід помістити третій заряд, щоб результуюча сила, що діє на кожний заряд була рівною нулю?

3.01. Два однакових точкових заряди величиною q = 1,1 нКл знаходяться на відстані r = 17 cм. З якою силою і в якому напрямку вони діють на одиничний позитивний заряд, що знаходиться на такій же відстані від кожного з них?

3.02. Дві однакових кульки масою m = 20 мг підвішені в повітрі на  невагомих нерозтяжних непровідних нитках довжиною l = 0,2 м, закріплених в одній точці підвісу. Одну з кульок відвели в бік і надали їй заряд q, а потім відпустили. Після стикання кульки розійшлись так, що нитки утворили кут =60. Визначити модуль заряду q, наданого першій кульці.

3.03. Точкові заряди q1 = 5 мКл і q2 = 7 мКл знаходяться на відстані d = 0,4 м один від одного. Визначити напруженість електричного поля в точці, що знаходиться на відстані r1 = 0,5 м від першого заряду і на відстані r2 = 0,3 м  від другого.   

3.04. Дві однакові заряджені кульки, підвішені в одній точці підвісу на нитках однакової довжини, опускаються в гас, густина якого
= 0,8г/см3. Якою повинна бути густина матеріалу кульок, щоб кут розходження ниток у повітрі і гасі був однаковим? Діелектрична проникність гасу  = 2.

3.05. Однойменні заряди q1= q2 = 0,2 мКл і q3 = 0,4 мКл розміщені у вершинах рівностороннього трикутника зі стороною α = 4 см. Визначити модуль та напрям сили, що діє на заряд q3.

3.06. Два точкові заряди, що знаходяться в повітрі на відстані
l = 20см один від одного, взаємодіють з певною силою. На якій відстані слід розмістити ці заряди в олії, щоб сила взаємодії між ними зросла у три рази? Діелектрична проникність олії  = 2.

 3.07. В моделі атома Резерфорда-Бора електрони рухаються по колових орбітах довкола позитивно зарядженого ядра. Визначити швидкість  v  і прискорення а електрона в атомі водню, якщо радіус борівської орбіти r0 = 3 пм.

3.08. Визначити прискорення, з яким буде рухатись електрон, що знаходиться в електричному полі іншого електрона на відстані  r = 1 мм.

3.09. Порівняти силу кулонівської взаємодії двох електронів із силою їхньої гравітаційної взаємодії.

3.10. Безконечно довга пряма дротина заряджена. Лінійна густина заряду  = 0,1 мКл/м. Знайти силу, яка діє на точковий заряд q = 0,3 мкКл,
що знаходиться на відстані
r = 0,2 м від дротини.

3.11. Дві порожнисті концентричні металеві кульки заряджені. Заряд меншої q1 = 2 нКл, а заряд більшої становить q2 = 5 нКл. Знайти напруженість електричного поля: а) всередині меншої кульки; б) в точці, що віддалена на r1 = 7 см від спільного центру і знаходиться між кульками.

3.12. Безконечна горизонтальна рівномірно заряджена площина має поверхневу густину електричних зарядів = 9109 Кл/м2. Над нею знаходиться алюмінієва кулька, заряд якої q = 3,38107 Кл. Який радіус повинна мати кулька, щоб вона зависла над площиною? Густина алюмінію  = 2,6103 кг/м3 .

3.13. Знайти напруженість електричного поля безконечного рівно-мірно зарядженого стрижня з густиною зарядів  = 5 мкКл/м, що знахо-диться у гасі ( =2) в точці віддаленій від стрижня на відстань l = 0,5 м.

3.14. Два безконечно довгих паралельних стрижні, що знаходяться на відстані l = 2 м у вакуумі, заряджені рівномірно зарядом з лінійною густиною  = 15 нКл/м. Визначити силу, що діє на одиницю довжини стрижня.

3.15. Дуже довга тонка пряма дротина несе заряд, рівномірно розподілений по всій її довжині. Обчислити лінійну густину заряду на дротині, якщо на відстані l = 0,2 м напруженість поля Е = 200 В/м.

3.16. Безконечно довга тонкостінна металева трубка радіусом          R = 2 см несе рівномірно розподілений по поверхні заряд ( = 2 нКл/м2). Визначити напруженість поля в точках, віддалених від осі трубки на відстані r1= 1 cм; r2 =  4 cм.

3.17. Електричне поле створене двома безконечними паралельними пластинами, що несуть заряд, рівномірно розподілений по площі. Визначити напруженість Е поля а) між пластинами; б) поза пластинами. Поверхнева густина заряду на пластинах  = 3 нКл/м2.

3.18. На певній відстані від безконечної рівномірно зарядженої площини (поверхнева густина заряду  = 5 мкКл/м2) розміщена квадратна пластинка, площина якої нахилена до ліній напруженості електричного поля під кутом 30. Знайти потік вектора напруженості електричного поля через цю пластинку, якщо її сторона  a = 20 cм.

3.19. Безконечно довга рівномірно заряджена дротина (лінійна густина заряду  = 4 нКл/м) натягнута вздовж осі циліндра діаметром      D = 4 см і висотою Н = 16 см. Знайти потік вектора електричного поля через поверхню циліндра.

3.20. Знайти потенціал електричного поля в центрі квадрата зі стороною a = 6 см, яке створене системою точкових зарядів величиною   q =1 пКл, розміщених у вершинах квадрата.

3.21. Електричне поле створюється рівномірно зарядженою сферою радіусом R = 5 cм (поверхнева густина заряду  = 15 нКл/м2). Визначити різницю потенціалів між точками поля, що лежать на відстані r1 = 7 cм та r2 = 12 cм.

3.22. Кулька радіусом R = 0,2 см, що має заряд q = 18 пКл, знаходиться в парафіні ( = 2). Вважаючи поверхню кулі першою еквіпотенціальною поверхнею, знайти радіуси ще трьох найближчих еквіпотенціальних поверхонь, потенціали яких відрізняються на  =1 В.

3.23. Дві безмежно довгі паралельні нитки заряджені різнойменними зарядами з однаковою лінійною густиною  = 2 нКл/м. Визначити потенціал електростатичного поля в точці, що знаходиться на відстані    r1 = 2 cм і r2 = 5 cм від цих ниток.

3.24. Знайти потенціал сферичної краплі ртуті, що утворилась від злиття п’яти однакових крапель ртуті, кожна з яких мала заряд q = 1 нКл і радіус r = 1 мм.

3.25. Чотири однакових сферичних заряджених краплі ртуті злились в одну. Яким буде потенціал 0  великої краплі, якщо потенціал кожної з маленьких становив 1 = 5 В?

3.26. Знайти різницю потенціалів між точками, що знаходяться на відстані r1 = 17 cм та r2 = 32 cм від безконечної однорідно зарядженої поверхні з поверхневою густиною заряду  = 2 мкКл/м2.

3.27. Напруженість електричного поля рівномірно зарядженого безконечно довгого циліндра радіусом r0 на відстані r = 5 cм від його осі (r r0)  становить  Е = 0,2 В/м.  Знайти різницю потенціалів між точками, що знаходяться на відстані r1 = 12 см і r2 = 17 см від осі циліндра.

3.28. Знайти різницю потенціалів між двома паралельними безконечними різнойменно зарядженими площинами (поверхнева густина заряду   = 2 нКл/м2), якщо відстань між ними d = 0,2 м.

3.29. Лінійна густина зарядів на безконечній прямій дротині становить  = 2 пКл. Знайти різницю потенціалів між точками, що знаходяться на відстані r1 = 15 см і r2 = 30 см від нитки.

3.30. Пилинка масою m = 250 мг, що несе заряд  q =  4,5 нКл влетіла в електричне поле в напрямку його силових ліній. Після проходження різниці потенціалів  U = 600 В вона мала швидкість
v = 15 м/с. Визначити швидкість пилинки до того моменту, як вона влетіла в електричне поле.

3.31. Електричне поле створене безмежно довгою ниткою з лінійною густиною заряду  =  0,6 мкКл/м. На яку найменшу відстань може наблизитись до нитки електрон, що летить до неї з безконечності, маючи початкову швидкістю  v = 0,6 Мм/с?

3.32. В однорідне електричне поле напруженістю Е = 1 кВ/м влітає вздовж силової лінії електрон зі швидкістю v0 = 1 Мм/с. Визначити відстань l, пройдену електроном до точки, в якій його швидкість  буде дорівнювати половині початкової.

3.33. Електрон з початковою швидкістю v0 = 3 Мм/с влетів у однорідне електричне поле напруженістю Е = 150 В/м. Вектор початкової швидкості перпендикулярний до ліній напруженості електричного поля. Знайти прискорення електрона а також швидкість v, яку він буде мати через час t = 0, 2 мкс

3.34. Електрон, що летів горизонтально зі швидкістю v = 1,6 Мм/с, влетів у однорідне електричне поле з напруженістю Е = 90 В/м, направлене вертикально вгору. Якими будуть напрям і абсолютне значення швидкості електрона через час t = 1 нс?  

3.35. Вздовж силової лінії однорідного електричного поля  рухається електрон. В певній точці поля з потенціалом 1 = 100 В електрон мав швидкість  v1= 6 Мм/с. Визначити потенціал 2 точки поля, в якій його швидкість v2 буде дорівнювати 0,5 v1?

3.36. Електрон влетів у простір між пластинами плоского конденсатора знаходячись на однаковій відстані від кожної пластини паралельно до пластин, маючи швидкість v = 10 Мм/с. Відстань між пластинами d = 2 см, довжина кожної пластини l = 10 см. Яку найменшу різницю потенціалів U слід прикласти до пластин, щоб електрон не вилетів з конденсатора?

3.37. Електрон влетів у простір між пластинами плоского конденсатора зі швидкістю v = 10 Мм/с, спрямовану паралельно пластинам. На скільки наблизиться електрон до позитивно зарядженої пластини за час руху всередині конденсатора (поле вважати однорідним), якщо відстань між пластинами d = 16 мм,  довжина  пластин l = 6 см, різниця потенціалів U = 30 В?

3.38. Електрон знаходиться в однорідному електричному полі напруженістю  Е = 200 кВ/м. Який шлях пройде електрон за час t = 1 нс, якщо його початкова швидкість дорівнювала нулю? Яку швидкість буде мати електрон в кінці цього проміжку часу?

3.39. Протон, початкова швидкість якого v = 100 км/с, влетів у однорідне електричне поле (Е = 300 В/см) так, що вектор швидкості збігся з напрямком ліній напруженості. Який шлях повинен пройти протон у напрямку поля, щоб його швидкість подвоїлась?

3.40. Два точкових заряди величиною q1 = 2 мкКл і q2 = 3 мкКл знаходяться на відстані  l = 0,5 м один від одного. Яка робота буде виконана електричними силами, якщо в результаті електричного відштовхування відстань між зарядами стане рівною L = 5 м?

3.41. Два заряди q1 = 1мкКл і  q2 = 2 мкКл знаходяться на відстані l0 = 20 см. Визначити роботу з переміщення заряду q0 = 20 нКл з точки, що знаходиться на відстані l1 = 10 см від першого заряду і l2 = 30 см від другого у безконечність по прямій, що з’єднує ці заряди.

3.42. В однорідне електричне поле напруженістю Е = 1 кВ/м влітає вздовж силової лінії протон зі швидкістю v = 10 км/с. Визначити  відстань l, яку пройшов протон в електричному полі, поки його швидкість зменшиться удвічі.

3.43. Електрон рухається вздовж силової лінії однорідного електричного поля. В певній точці поля, потенціал якої 1 = 200 В,
електрон мав швидкість
v1 = 4 Мм/с. Визначити потенціал  2 точки поля, в якій швидкість v2 електрона буде удвічі більшою.

3.44. Заряджена частинка, пройшовши прискорюючу різницю потенціалів U = 600 кВ, набула швидкості v = 5,4 Мм/с. Визначити питомий заряд частинки (відношення заряду до маси).

3.45. Визначити лінійну густину заряду безконечно довгої зарядженої нитки, якщо при переміщенні заряду q = 2 нКл з відстані
r1 = 10см до r2 = 5 см в напрямку перпендикулярному до нитки робота сили поля дорівнює А = 0,2 мДж.

3.46. Електростатичне поле створюється безконечною рівномірно зарядженою ниткою з лінійною густиною заряду   = 12 нКл/м. Яку швидкість одержить електрон, що наблизиться до нитки під дією поля вздовж силової лінії з відстані r1 = 2 см до відстані r2 = 1 см ?

3.47. Безконечна площина заряджена негативно з поверхневою густиною заряду = 35,4 нКл/м2. Вздовж силової лінії електричного поля, створеного площиною, летить електрон. Визначити мінімальну відстань lmin, на яку може наблизитись протон до площини, якщо на відстані         l0 = 5 cм  його кінетична енергія становила Т = 80 еВ.

3.48. Протон і -частинка пройшли однакову різницю потенціалів. У скільки разів відрізняються їхні швидкості?

3.49. Якою повинна бути початкова швидкість електрона, який знаходиться на відстані L = 5 м від іншого електрона, щоб він наблизився до нього на відстань l = 1 мм по прямій, що з’єднує електрони?

3.50. Дві заряджених кульки радіусами R1 = 1 см і R2 = 2 см, які мають заряди q1 = 2 пКл і q2 = 1 пКл знаходяться на відстані, що набагато перевищує їхні радіуси. Знайти заряди  q1 і  q2 та потенціал  кульок після того, як їх з’єднали провідником.

3.51. Конденсатори ємністю С1 = 5 мкФ і С2 = 10 мкФ заряджені до напруг U1 = 70 В та U2 = 110 В відповідно. Визначити сумарну енергію електричного поля конденсаторів після того, як вони були з’єднані однойменними обкладками.

3.52. Два незаряджених конденсатори ємністю C1 = 3мкФ та          C2 = 5 мкФ з’єднані паралельно. Послідовно до них під’єднано третій конденсатор ємністю C3 = 4 мкФ і після цього вся батарея конденсаторів була заряджена до напруги U = 400 В. Визначити електричний заряд, що накопичився на пластинах першого конденсатора.

3.53. Конденсатори ємностями С1 = 1 мкФ і С2 = 2 мкФ заряджені до різниці  потенціалів 1 = 10 В і  2 = 50 В відповідно. Після зарядження конденсатори з’єднали однойменними полюсами. Визначити різницю потенціалів  між обкладками конденсаторів після їх з’єднання.

3.54. Конденсатор ємністю С1 = 20 мкФ заряджений до напруги      U = 200 В. До нього приєднали паралельно незаряджений конденсатор ємністю С2 = 300 мкФ. Яка напруга встановиться після їхнього зєднання?

3.55. Два конденсатори ємністю С1 = 2 мкФ і С2 = 3 мкФ з’єднали послідовно і зарядили до різниці потенціалів U = 1 кВ. Як зміниться енергія системи, якщо її від’єднати від джерела напруги і однойменно заряджені обкладки конденсатора з’єднати паралельно?

3.56. Після зарядки до різниці потенціалів U = 1,5 кВ плоский повітряний конденсатор з відстанню між пластинами d = 2,0 см і площею пластин S = 0,20 м2 кожна від’єднують від джерела струму і збільшують відстань між пластинами удвоє. Визначити роботу, що здійснюється проти сил поля для розсування пластин і густину енергії електричного поля конденсатора до і після розсування пластин.

3.57. Плоский конденсатор з площею пластин S = 20 см2  і відстанню між ними d = 3 мм заповнений діелектриком, діелектрична проникність якого = 3. Знайти: 1) ємність конденсатора; 2) заряд, який необхідно йому надати, щоб зарядити до напруги U = 300 В; 3) енергію поля конденсатора.

3.58. Дві металевих кулі радіусами R1 = 2 cм і R2 = 6 см з’єднали провідником, ємністю якого можна знехтувати. Кулям надали заряд
q = 1нКл. Знайти поверхневу густину зарядів на кулях.

3.59. Між пластинами плоского конденсатора знаходиться скляна пластинка, що щільно прилягає до пластин конденсатора. Конденсатор заряджений до різниці потенціалів U1 = 100 В. Якою буде різниця потенціалів U2, якщо витягти скляну пластину з конденсатора?

3.60. Визначити густину струму j в залізному провіднику довжиною
l = 10 м, якщо провідник знаходиться під напругою U = 6 В.

 3.61. Дві групи з трьох послідовно з’єднаних елементів з’єднали паралельно. Е.р.с. кожного елемента дорівнює 1,2 В, внутрішній опір   r = 0,2 Ом.  Одержана батарея замкнута на зовнішній опір R = 1,5 Ом. Знайти силу струму І у зовнішньому колі.

3.62. До джерела з е.р.с.  = 1,5 В приєднали котушку з опором        R = 0,1 Ом. Амперметр показав силу струму, що дорівнює І1 = 0,5 А.  Коли до джерела струму приєднали послідовно ще одне джерело струму з такою ж  е.р.с., то сила струму І в тій же котушці виявилась рівною 0,4 А. Визначити внутрішній опір r1 і r2 першого і другого джерел струму.

3.63. Знайти температуру нитки вольфрамової лампи розжарення в робочому стані, якщо відомо, що опір нитки в момент увімкнення при температурі  t = 20С у 12,6 разу менший, ніж у робочому стані.

3.64. Вольфрамова нитка електролампи має довжину l = 18 см і опір R = 190 Ом при температурі t = 2400С. Чому дорівнює діаметр нитки?

3.65. З мідного дроту довжиною l = 120 м і площею поперечного перерізу S = 24 мм2 намотано котушку. Знайти приріст опору котушки при нагріванні її від t1 = 20C до t2 = 70C.

3.66. Два елементи (1 = 1,2 В; r1 = 0,1 Ом; 2 = 0,9 В; r2 = 0,3 Ом) з’єднані однойменними полюсами. Визначити силу струму в колі.

3.67.  Як треба з’єднати 12 елементів з е.р.с. = 1,2 В і внутрішнім опором r = 0,4 Ом, щоб одержати максимальну силу струму в зовнішньому колі, опір якого R = 0,3 Ом? Визначити цю силу струму Іmax.

3.68. Зашунтований амперметр вимірює струми силою до І = 10 А. Яку найбільшу силу струму може вимірювати цей амперметр без шунта, якщо опір амперметра RА = 0,02 Ом, а опір шунта Rш = 5 мОм?

3.69. Котушка і амперметр зєднані послідовно і приєднані до джерела струму. До затискачів котушки приєднаний вольтметр опором RB = 1 кОм. Покази амперметра І = 0,5 А, вольтметра U = 100 В. Визначити опір R котушки. Скільки відсотків від точного значення опору котушки становитиме похибка, якщо не враховувати опору вольтметра?

3.70. Лампа, ввімкнена в мережу напругою U = 200 В, споживає потужність Р1 = 40 Вт і яскраво горить, причому температура нитки
t1 = 3000C. При ввімкненні в мережу напругою U = 100 В лампа споживає потужність Р2 = 25 Вт і ледве світиться, оскільки температура нитки  t2 = 1000C. Знайти опір R0 нитки лампи при температурі  t = 0C.

3.71. Електричний чайник місткістю V = 1,5 дм3 має опір нагрівального елемента  R = 80 кОм,  к.к.д. k = 80% і працює при напрузі U = 220 В. Початкова температура води t = 20C. Визначити потужність струму, яку споживає чайник, силу струму в нагрівальному елементі і час, протягом якого вода в чайнику закипить.

3.72. За якого значення опору зовнішнього кола потужність, яку віддає джерело струму в зовнішнє коло, максимальна і які при цьому сила струму і потужність?

3.73. Елемент з внутрішнім опором  r = 2 Ом та е.р.с.  = 10 В замкнений провідником  R = 12 Ом. Яка кількість теплоти Q виділиться в провіднику за  t = 6 с?

3.74. Три провідники опором R1 = 3 Ом, R2 = 4 Ом та R3 = 5 Ом з’єднані паралельно. На першому провіднику за певний час виділяється Q1 = 20 кДж теплоти. Визначити кількість теплоти, що виділяється на третьому провіднику.

3.75. Обмотка електричного кип’ятильника має дві секції. Якщо ввімкнена тільки перша секція, то вода закипає через t1 = 15 хв., якщо тільки друга, то через t2 = 30 хв. Через скільки хвилин закипить вода, якщо обидві секції ввімкнути послідовно?

3.76. При зовнішньому опорі R1 = 3 Ом сила струму в колі дорівнює I1 = 0,8 А, а при опорі R2 = 14 Ом – сила струму дорівнює I2 = 0,2 А. Визначити величину максимальної потужності, що може виділитись у зовнішньому колі даного джерела струму.

3.77. Підйомний кран піднімає вгору з постійною швидкістю вантаж  масою m = 0,6 т за час t = 40 с на висоту h = 16м. Двигун працює під напругою U = 220 В.Знайти струм, що споживає двигун, якщо його к.к.д. дорівнює 80%.

3.78. Електрорушійна сила батареї дорівнює   = 3 В, внутрішній опір r = 0,2 Ом. Зовнішнє коло поглинає потужність P = 1,2 Вт. Визначити величину зовнішнього опору.

3.79. Джерело струму при короткому замиканні дає силу струму
Іk = 2,6 А. Якщо джерело замкнути на опір R = 2,9 Ом, то потужність струму у зовнішньому колі дорівнює I = 1,6 Вт. Знайти внутрішній опір джерела струму.

довідкові матеріали

Фізичні константи

Постійна

Позначення

Числове значення

Гравітаційна постійна

G

6,6720 Нм2кг–2

Електрична постійна

0

8,854210-12 Фм–1

Маса спокою електрона

me

9,109510–31кг

Маса спокою протона

mp

1,672610–27кг

Атомна одиниця маси

а.о.м.

1,660610–27кг

Маса  -частинки

4 а.о.м.

Заряд електрона

e

1,602210–19Кл

Деякі фізичні величини

Прискорення вільного падіння, g

Питома теплоємність води (20С), q

Провідник

Температурний

коефіцієнт

опору , К–1

Питомий опір , нмОм (20С)

9,8 м/с2

4190 Дж/(кгК)

Мідь

Вольфрам

0,0051

0,0043

17,2

55


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41747. Приемы работы с большими документами в Word 130.18 KB
  Логическая структура основной памяти Статический тип памяти обладает существенно более высоким быстродействием но значительно дороже динамического Для регистровой памяти МПП и КЭШ память используются SRM а ОЗУ основной памяти строится на базе DRMмикросхем. Найти фразу ЭВМ имеют четыре иерархических уровня памяти и организовать в конце абзаца сноску на текст: Быстродействие МПП КЭШпамяти и ОП измеряется временем обращения tобр к ним сумма времени поиска считывания и записи информации. Регистры КЭШпамяти недоступны для...
41748. Рекурсия. Вычислить сумму N членов рекуррентной последовательности 65.54 KB
  Вычислить функцию Бесселя 8го порядка с аргументом x: Вычислить биномиальные коэффициенты для b вводятся пользователем. Определить Nый член рекуррентной последовательности: Дана функция Вычислить корень уравнения на отрезке 1 3 методом деления отрезка пополам с погрешностью Дана последовательность Определить сумму элементов данного массива. Вычислить S1S2 где S1 – сумма нечетных целых чисел от до b S2 – сумма четных чисел от c до d.
41749. Определение скорости полета пули по методу Поля 49.49 KB
  Определить угловую скорость вращения вала с бумажными дисками.1 с двумя бумажными дисками закрепленными на общем валу на расстоянии l друг от друга. Расстояние между дисками l. Если произвести выстрел вдоль оси вращения бумажных дисков то считая движение пули между дисками равномерным и прямолинейным ее скорость можно определить по формуле: 1 где l – расстояние между бумажными дисками время пролета пули между дисками...
41750. Дискретное (цифровое) представление текстовой, графической, звуковой информации и видеоинформации 24.99 KB
  Способы кодирования и декодирования информации в компьютере, в первую очередь, зависит от вида информации, а именно, что должно кодироваться: числа, текст, графические изображения или звук. Дискретное представление информации: кодирование цветного изображения в компьютере (растровый подход). Представление и обработка звука и видеоизображения.
41751. Исследование транзистора по схеме с общим эмиттером 118.56 KB
  Цель работы: Снятие характеристик биполярного транзистора. Снять входные характеристики транзистора для двух значений выходного напряжения: Uкэ=0; Uкэ= 5В. Снять выходные характеристики транзистора.
41752. Построение графиков функций в системах координат 220.26 KB
  Функция одной переменной для шагового аргумента. Построить таблицу значений функции для аргумента x изменяющегося от 0 до 15 с шагом 01.1 Вариант Функция Интервал изменения аргумента Шаг изменения аргумента Вычислить таблицу значений функции для аргумента изменяющегося с данным шагом в заданном интервале и построить ее график Пример 2.
41753. Организация управления ЭВМ 120.47 KB
  Область стека зарезервированная для системных программ устанавливается в БУП а адрес возврата записывается в стек. Наконец инициализируется область стека пользователя записью туда стартового адреса и номера карты памяти содержащей коды программы. Модуль 1 PROCEDURE иницпроцесспольз адресбуп стартовыйадрес приоритет адрес объем карта кодсобытня картапрограммы объемданных бл данных картадаин встатьвочередь очередьвсехпроцессов адресбуп приоритет ■ приоритет[адресбуп] SET системныйфлагпроцесса ТО...