66880

Споживчий ринок товарів

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Основними тенденціями розвитку народного споживання можна вважати зростання обсягів споживання зміну структури в бік збільшення частки непродовольчих товарів. Слід відмітити тенденцію зростання питомої ваги суспільних фондів споживання.

Украинкский

2014-08-29

22.5 KB

0 чел.

Тема 2.  Споживчий ринок товарів

Лекція 4. Споживання і потреби

  1.  Основні тенденції розвитку народного споживання.
  2.  Попит та товарна пропозиція.
  3.  Попит, як форма прояву потреби, як елемент ринку.
  4.  Фактори, що впливають на попит і пропозицію

  1.  Основні тенденції розвитку народного споживання.

Основними тенденціями розвитку народного споживання можна вважати зростання обсягів споживання, зміну структури в бік збільшення частки непродовольчих товарів. Однак ця тенденція тимчасова. Слід відмітити тенденцію зростання питомої ваги суспільних фондів споживання.

Зростання загальних обсягів споживання здійснюється як за рахунок збільшення чисельності населення, так і за рахунок середньодушового споживання.

Значне місце в цьому процесі належить удосконаленню оплати праці, системі податків, підвищенню пенсійного забезпечення та іншим державним заходам.

Важливою тенденцією розвитку народного споживання є зміна структури споживання. Характеризуючи структурні зміни у споживанні, треба зазначити, що споживання продовольчих товарів більш-менш регламентується фізіологічними нормами. Межі споживання непродовольчих товарів набагато ширші, однак і тут при досягненні відповідного рівня потрібно дотримуватися раціональних норм споживання.

Розробка раціональних норм споживання пов'язана з визначенням раціонального набору тих предметів, які повинні бути у користуванні з урахуванням терміну служби, норм зношення, морального старіння тощо.

Важливим показником поліпшення структури споживання є підвищення частки непродовольчих товарів у загальній масі споживання. Структурні зміни проявляються також у межах споживання продовольчих товарів через збільшення або зменшення частки високоцінних продуктів харчування (м'яса, масла, кондитерських виробів тощо), серед непродовольчих — збільшення або зменшення частки товарів культурно-побутового призначення.

Зміни обсягів у споживанні тісно пов'язані з доходами населення та розвитком виробництва товарів народного споживання. Незважаючи на те, що споживання товарів легкої промисловості має тенденцію до зростання, зберігається досить великий розрив між досягнутим рівнем і раціональними нормами. Суттєве зростання виробництва товарів культурно-побутового призначення значно збільшило б рівень забезпеченості ними міських і сільських мешканців. Удосконалення структури споживання є важливою передумовою розвитку особистості, утвердження здорового способу життя.

Окремо, як важливий елемент тенденцій розвитку народного споживання, слід виділити питання підвищення якості товарів, поліпшення їх споживчих властивостей, що дає додатковий ефект у процесі споживання.

Важливою тенденцією розвитку народного споживання є поляризація груп населення за рівнем і структурою споживання. Насамперед, це пов'язано з рівнем доходів на душу населення чи сім'ю.

В останні роки відбувається скорочення питомої вага суспільних фондів споживання в загальному споживанні. Значно скорочуються виплати із суспільних фондів споживання. Водночас деякі категорії населення отримали додаткові пільги, які збільшили обсяги споживання за рахунок держави.

Систему соціального захисту слід розглядати, виходячи з реальних умов, в яких вона здійснюється і, насамперед, фінансових можливостей держави. Виходячи з цього, таку тенденцію потрібно розглядати, враховуючи становище, за якого держава може соціально захистити населення.

Важливим моментом організації ефективного соціального захисту населення є розподіл створеного національного продукту між різними соціальними групами відповідно до закону розподілу за працею.

Джерелом заохочення рівня споживання людей можуть бути тільки власні доходи

  1.  Попит та товарна пропозиція.

Попит—це економічна категорія, властива лише товарному виробництву. Конкретніше, це усвідомлена потреба суспільства в цілому та його членів зокрема у матеріальних, духовних та інших благах, які можна дістати за умов, що визначаються характером і рівнем розвитку виробничих відносин. Попит є формою прояву потреби, яка складається під впливом розвитку суспільного виробництва та рівня матеріального добробуту народу. Він визначається також географічними, національними та соціальними умовами життя.

За умов товарного виробництва через попит задовольняються потреби суспільства на засоби виробництва і предмети споживання, задоволення попиту здійснюється через ринок за допомогою купівлі й продажу.

Розрізняють купівельний попит. Тут, перш за все, розуміють платоспроможну потребу, і не тільки потребу, але й можливість придбати товар, маючи при цьому відповідні кошти. Наявність купівельного попиту означає можливість обміну і завершення кругообороту товару в процесі його відтворення.

За ринкових умов під впливом безперервних коливань попиту і пропозиції товарів відбувається відхилення цін від вартості. У кінцевому результаті це регулює розподіл суспільної праці і засобів виробництва між різними галузями, у зв'язку з чим попит є своєрідним епіцентром виробництва. У ньому, як у фокусі, знаходять відображення інтереси споживачів і виробників.

Подальший розвиток товарного виробництва й обігу обумовлює розширення дії купівельного попиту як форми прояву платоспроможних потреб на шляху до насичення предметами споживання та засобами виробництва товарного ринку.

Поглиблення розвитку товарно-грошових відносин сприяє розширенню дії попиту й активно впливає на всі сторони діяльності суспільства.

Складні зв'язки проявляються між споживанням і моментом прояву нового попиту через мотивацію та призначення конкретної споживчої вартості. Купівельний попит завжди передує споживанню і водночас є його відображенням. На підставі споживчої вартості проявляється новий попит на наступну споживчу вартість. Однак попит неповністю відображає споживання, оскільки він характеризує тільки товарне споживання, тобто ту частину фонду споживання, яка розподіляється за допомогою торгівлі у формі купівлі-продажу. Тому не будь-які зміни у споживанні відображаються у попиті населення. Наприклад, збільшення величини споживання за рахунок натуральних надходжень із власного виробництва чи надходжень із суспільних фондів споживання викликають підвищення величини споживання, не збільшуючи попиту на товар. Глибоке вивчення купівельного попиту є однією з найважливіших умов подальшого розвитку торгівлі.

  1.  Попит, як форма прояву потреби, як елемент ринку.

Розглядаючи попит як узагальнюючу економічну категорію, слід також зазначити, що попит на конкретні товари чи послуги треба сприймати як суму вимог значної маси покупців, які не розчиняються в загальній масі споживачів, а зберігають свої індивідуальні смаки і потреби. Водночас попит є динамічним економічним явищем, в якому відбуваються безперервні зміни. Однак, при всій своїй різноманітності й динамічності, ці явища підпорядковані відповідним закономірностям розвитку народного споживання.

Попит як економічна категорія тісно пов'язаний з пропозицією.

Пропозиція — це категорія ринкової економіки, яка характеризує кількість і вартість товарів та послуг, представлених для реалізації товаровиробниками і торгівлею. У різних суспільно-економічних формаціях співвідношення попиту з пропозицією проявляється по-різному.

За ринкових умов коливання попиту і пропозиції вказує виробничнику на ту кількість товарів, яку треба виготовити в цей період. За допомогою таких коливань створюються об'єктивні передумови для досягнення відповідної пропорційності між попитом і пропозицією, оскільки для забезпечення нормального процесу обертання товарів на ринку мас існувати динамічна відповідність між ними, яка здійснюється через механізм ціноутворення. При зниженні рівня цін на ту чи іншу продукцію населення на ту ж саму суму грошових доходів зможе придбати цих товарів більше, ніж до зниження, і навпаки. Отже, обсяг попиту у грошовому вираженні являє собою сукупну суму грошових засобів, за які населення може придбати певну кількість предметів споживання у торговій мережі чи отримати платні послуги. Попит на конкретний товар визначається сумою грошей, потрібних для придбання конкретних видів товарів. У сукупності з пропозицією попит відображає взаємозв'язок виробництва, обміну і споживання.

Попит у взаємозв'язку з пропозицією розглядають за товарними групами, внутрішньо-груповим асортиментом та формами його прояву.

Виділяють реальний (реалізований) попит, він же задоволений. Це та частина загального попиту населення, яка фактично задоволена внаслідок купівлі товарів у роздрібній торговій мережі і підприємствах громадського харчування. Незадоволений попит—це та частина попиту населення, яка не задоволена через те, що заважало здійснити купівлю: відсутність конкретної речі, низьку якість, високу ціну чи ще щось. Виділяють прихований попит. Він виникає тоді, коли у споживача є потреба, але задовольнити її за рахунок наявних товарів і послуг на ринку він не може (наприклад, за рахунок високоякісних товарів імпортного виробництва).

Розрізняють також ажіотажний попит. Він виникає під впливом факторів, що спричиняють нестабільність в економші (інфляції, прямого підвищення цін тощо).

Окремо слід виділити попит, що формується. У ньому відображається сукупність нових вимог покупців щодо функціонального призначення, якості та зовнішнього оформлення товарів.

Комплексне вивчення попиту з урахуванням форм його прояву дозволяє своєчасно і правильно орієнтувати промисловість на випуск товарів потрібного обсягу й асортименту, відповідних споживчих властивостей.

4. Фактори, що впливають на попит і пропозицію

Під впливом різних явищ і процесів соціально-економічного та неекономічного характеру попит і пропозиція товарів постійно змінюються. Для визначення тенденцій і змін у попиті та пропозиції слід здійснити факторний аналіз і передусім кількісно встановити дію тих чи інших факторів.

Фактори, що впливають на зміну у попиті й пропозиції, можна поділити на загальні та часткові. До загальних факторів, що зумовлюють попит на товари, належать такі, що змінюють попит населення незалежно від виду товару і його особливостей.

Часткові фактори змінюють попит і споживання населення на конкретні види товарів та їх різновиди. Вплив та взаємозв'язок цих факторів пов'язаний із особливостями споживчих властивостей окремих предметів споживання.

Серед загальних факторів найважливішими є обсяг та структура виробництва товарів, які характеризують товарну пропозицію. Узгодження товарних ресурсів із платоспроможним попитом населення є важливою проблемою, яку постійно слід вирішувати. У вирішенні цих питань треба зважати на відповідну пропорційність. Тільки в тому випадку, коли збільшення виробництва супроводжується відповідним зростанням попиту, створюються реальні умови, за яких виробництво задовольняє попит і реалізація здійснюється ритмічніше. З цією метою слід активно використовувати різноманітні важелі регулювання попиту та пропозиції у розрізі певних товарів. До таких заходів належать передусім дії, які впливають на промисловість і сільське господарство щодо збільшення кількості продукції, розширення її асортименту, підвищення якості, а також щодо додаткового залучення імпортних товарів.

Першочерговим завданням галузей промисловості, сільського господарства є збільшення обсягів випуску продукції, докорінне поліпшення якості та асортименту виробів, підвищення їх технологічного та естетичного рівня та надійності в експлуатації.

До загальних факторів, що визначають розмір попиту, відносять величину та співвідношення грошових доходів окремих соціальних груп населення, рівень і співвідношення роздрібних цін на товари, чисельність населення, статевий склад, кількість та віковий склад сімей, розміри сукупних фондів споживання, надходження продуктів з особистих підсобних господарств, кліматичні, національні та інші особливості праці й побуту.

Слід відзначити, що деякі фактори впливають на придбання окремих товарних груп. Наприклад, попит на одяг та взуття значною мірою, крім інших параметрів, визначається ще й модою, на телевізори — радіусом зони стійкого прийому телевізійного сигналу, на меблі—темпами житлового будівництва та створенням нових сімей, на електропобутові машини та обладнання — рівнем електрифікації побуту.

В умовах ринку держава має відповідні важелі свідомого регулювання співвідношення між попитом і пропозицією. Це досягається, головним чином, забезпеченням пропорційності між обсягом купівельних фондів щодо товарів у вартісному вимірі.

Важливим є також регулювання співвідношення за товарним складом у натуральних показниках. Однак, при загальній відповідності між попитом і пропозицією можуть спостерігатися невідповідності між ними за певними періодами і територіями.

Відповідність між попитом і пропозицією має першочергове значення для розвитку економіки в цілому, для здійснення принципу розподілу за працею, для забезпечення стійкості та довіри до грошової одиниці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76359. Ультразвуковой контроль - дефектоскопия и толщинометрия 166.5 KB
  Сущность эхо-импульсного метода УЗК. Ввод и приём УЗ колебаний, мёртвые зоны и способы их сокращение. Эталонирование чувствительности УЗК. Основные этапы разработки методики производственного УЗ контроля. Расшифровка и представление результатов УЗК.
76360. Качество продукции и технический контроль 24.15 KB
  Качество продукции и технический контроль. Качество продукции и технический контроль. Основные понятия относящиеся к качеству продукции. Основные понятия относящиеся к качеству продукции определяются стандартами...
76361. Неразрушающий контроль (НК) и аттестация изделий 61.4 KB
  Диаграмма испытаний график зависимости нагрузки от абсолютной деформации образца. Начальная расчетная длина образца lo участок рабочей длины образца между нанесенными метками до испытания на которое определяется удлинение. Напряжение течения σ напряжение превышающее предел текучести определяемое отношением нагрузки к действительной для данного момента испытаний площади поперечного сечения образца при равномерном деформировании. Предел прочности σв напряжение соответствующее наибольшей нагрузке предшествующей разрыву образца.
76362. Задачи визуального и измерительного контроля (ВИК) 369.73 KB
  Способность правильно различать основные цвета называется нормальной трихромазией. Минимальный ахроматический интервал у красного цвета что несмотря на плохую чувствительность глаза в той области является одной из причин использования красного цвета для сигналов опасности или запрета. Цветоведение колористика наука о цвете включающая знания о физической природе цвета и его основных характеристиках ахроматических и хроматических цветах дополнительных и контрастных цветах колорите и цветовой гармонии.Все цвета по своим физическим...
76363. Оптические средства, измерительный контроль 831 KB
  Основным параметром любого оптического прибора является увеличение кратность Г отношение углового размера изображения малого предмета видимого через наблюдательный прибор к угловому размеру самого предмета видимого невооруженным глазом. Угол под которым глаз наблюдателя видит изображение предмета образованное оптической системой наблюдательного прибора;α2 угол под которым предмет виден невооруженным глазом. Зная...
76364. Капиллярная дефектоскопия 424.54 KB
  Физическая сущность ЦД контроля: пенетрация краевой угол смачивания капиллярные явления и уравнение Лапласа. Технологическая схема ЦД контроля чувствительность метода. Дефектоскопические материалы для ЦД контроля Метод контроля основан на капиллярном проникновении индикаторных жидкостей пенетрантов в полости поверхностных и сквозных несплошностей материала объектов контроля и регистрации образующихся индикаторных следов визуальным способом или с помощью преобразователя. Капиллярный НК предназначен для обнаружения невидимых или...
76365. Магнитная дефектоскопия 301.42 KB
  По способу получения первичной информации различают следующие методы магнитного контроля: магнитопорошковый МП основанный на регистрации магнитных полей рассеяния над дефектами с использованием в качествеиндикатора ферромагнитного порошка или магнитной суспензии; магнитографический МГ основанный на регистрации магнитных полей рассеяния с использованием в качестве индикатора ферромагнитной пленки; феррозондовый ФЗ основанный на измерении напряженности магнитного поля феррозондами; эффекта Холла ЭХ основанный на...
76366. МПД-контроль 300.19 KB
  Технологическая схема МПД контроля. Дефектоскопические средства: приборы средства контроля материалы. Размагничивание изделий после контроля. Паспортизация результатов МПДконтроля.