66912

Статичні члени класу та їх оголошення

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Оголошуючи член-даних класу статичним, ми тим самим повідомляємо компілятор про те, що, незалежно від того, скільки обєктів цього класу буде створено, існує тільки одна копія цього static-члена. Іншими словами, static-член розділяється між всіма обєктами класу.

Украинкский

2015-01-12

48 KB

15 чел.

Лекція № 4

Тема: Статичні члени класу

    Члени класу (як функції, так і змінні) можуть бути статичними.

    Розглянемо статичні члени дані класу. Створення таких членів здійснюється за три етапи:

  •  оголошення;
  •  визначення;
  •  ініціалізацію.

   Оголошення статичного члена здійснюється в тілі класу за допомогою зарезервованого слова static в межах класу, а визначення (опис) – за його межами.

                        class myClass

                        {      

                               static int x;

                               …

                        };

                        int myClass::x;

   Оголошуючи член-даних класу статичним, ми тим самим повідомляємо компілятор про те, що, незалежно від того, скільки об'єктів цього класу буде створено,  існує тільки одна копія цього static-члена.  Іншими словами, static-член розділяється між всіма об'єктами класу. Всі  статичні  дані  під  час  першого  створення  об'єкта ініціалізуються нульовими значеннями, якщо перед цим не представлено інших значень ініціалізації.

   Під  час  оголошення  статичного  члена-даних  у  класі  програміст  не  повинен його визначати. Необхідно забезпечити його глобальне визначення поза цим класом. Це реалізується шляхом повторного оголошення цієї статичної змінної за допомогою оператора дозволу області видимості, який дає змогу ідентифікувати, до якого класу вона належить. Тільки у цьому випадку для цієї статичної змінної буде виділено пам'ять.

   Явна ініціалізація статичних членів даних може бути відсутньою. Допускається ініціалізація статичного члена на етапі визначення.

   Статичні члени можна визначати та ініціалізувати і у випадку, коли жоден об'єкт не створено.

   

Приклад 1

class myClass 

{      public:      // оголошення стат. член. даних

             static int x;  

             static int x1;

             static int x2;

};

int myClass::x;      //визначення стат. член. даних і неявне присвоєння їм нульових значень

int myClass::x2;    

int myClass::x1=1;   //визначення й явна ініціалізація стат. член.

void main ()

{      myClass::x=1;       //явна ініціалізація стат. член.

      myClass a,b;         //створення об'єктів класу myClass

      a.x++; b.x--;          //операції з стат. член. через об'єкт

      myClass::x++;       //операції з стат. член. через клас

      a.x1++;       //операції член. ініціалізованим при визначенні

      a.x2++;       //операції з неіціалізованим явно стат. член.

}

   

    Статичні члени даних можуть оголошуватись закритими. Ініціалізуються такі члени при визначенні. Пряме звертання до приватних статичних членів є забороненим. Для організації доступу до них використовують три основні методи:

  •  через функцію-член класу;
  •  через дружній клас чи дружню функцію;
  •  через визначення та ініціалізацію.

Приклад 2

class myClass 

{            static int n;

      public:

 void Set(int c) { n = c; }

 void Show() { cout << n << " "; }

};

int myClass::n;         // Визначаємо static-член n

int main()

{       myClass ObjA, ObjB;

        ObjA.Show(); // Виводиться 0

        ObjB.Show(); // Виводиться 0

        ObjA.Set(10); // Встановлюємо static-члена n дорівнює 10

        ObjA.Show(); // Виводиться 10

        ObjB.Show(); // Також виводиться 10

        getch();  return 0;

}

    Зверніть увагу на те, що статичний цілочисельний член n оголошений і у класі myClass,  і його визначено як глобальна змінна. Як було сказано вище, необхідність такого подвійного оголошення зумовлена тим, що під час оголошення члена n у класі myClass пам'ять для нього не виділяється. Компілятор C++  ініціалізував змінну n  значенням 0, оскільки ніякої  іншої  ініціалізації у програмі немає. Тому, внаслідок  двох  перших  викликів  функції  Show()  для  об'єктів  ObjA  і  ObjB  відображається значення 0. Потім об'єкт ObjA встановлює члену n значення, яке дорівнює 10, після чого об'єкти ObjA і ObjB знову виводять на екран його значення за допомогою  функції  Show().  Але  оскільки  існує  тільки  одна  копія  змінної  n,  що  розділяється об'єктами ObjA  і ObjB, то значення 10 буде виведено під час виклику фун-

кції Show() для обох об'єктів. 

    За допомогою статичної змінної можна також визначити кількість існуючих об'єктів конкретного класу. Розглянемо приклад.

Приклад 3

class myClass 

{             double a,b;

             static int n;

      public:

  myClass (double a1, double b1)

            {a=a1; b=b1; n++;}       // конструктор збільшує число обєктів

 ~ myClass ()

            {n --;}         // деструктор зменшує число обєктів

void print ()

           {cout<<”Oбєкт (”<<a<<”,”<<b<<”) Число обєктiв : “<<n<<endl; }

};

Int myClass:: n=0;

Int main()

{       myClass Obj1(1.1, 1.2);

       Obj1.print();              // Число обєктів - 1

       myClass*pObj2 = new myClass (2.1, 2.2);

       pObj2 -> print();      // Число обєктів - 2

       Obj1.print ();           // Число обєктів - 2

       delete pObj2;

       Obj1.print();           // Число обєктів - 2

       …

}

    Можна також оголосити статичною і функцію-члена класу. До статичної функції-члена класу можуть отримати доступ тільки інші static-члени цього класу. Статична функція-член не має показника  this. Створення віртуальних статичних функцій-членів класу не дозволяється. Окрім цього, їх не можна оголошувати з модифікаторами const або volatile. Статичну функцію-члена можна викликати для об'єкта її класу або незалежно від будь-якого об'єкта, а для  звернення до неї достатньо використовувати  ім'я класу  і оператор дозволу області видимості.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79011. Гипотеза и теория 29.5 KB
  К числу основных из них относятся проблема гипотеза теория и закон выступающие вместе с тем как формы узловые моменты построения и развития знания на теоретическом его уровне. Гипотеза научное допущение или предположение истинное значение которого не определено. Гипотеза это предположение о существовании какойто вещи явления свойства связи отношения и т. Научная гипотеза должна отвечать ряду требований главные из которых: соответствие фактам которые эта гипотеза собирается объяснить; внутренняя непротиворечивость; проверяемость;...
79012. Идеалы и нормы науки. Мотивация научной деятельности 37 KB
  Историческая изменчивость идеалов и норм рождает потребность их разумного объяснения и применения. Внутренний мотив это познавательная потребность информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его направленность; активный поиск ожидание информации; формулирование вопросов задач и проблемных ситуаций; ...
79014. Проблема классификации наук 54.5 KB
  Проблема классификации наук. Науки: гуманитарные естественные точные математические экономические макроэкономика логика психология. В конечном счете все проблемы по классификации наук проявляются как невозможность совершить упомянутую классификацию без нарушения логических правил: требования одного основания и правило запрещающее членам деления иметь общий элемент. проблемы в качестве своего источника имеют трудность отыскания такого единого основания деления которое было бы существенным признаком для любой науки Наука как целостное...
79015. Основные закономерности развития науки 37.5 KB
  Основные закономерности развития науки. Необходимо выделять внешнее и внутреннее развитие любой системы и рассматривать специфику того и другого видов развития в том числе и науки. Сам процесс развития науки также понимается далеко неоднозначно. cumultio увеличение накопление по сути дела сводит на нет и даже игнорирует качественные изменения которые происходят в структуре научного знания и вызываются изменением основных понятий и принципов науки особенно в ходе научных революций.
79016. Исторические типы рациональности: классическая, неклассическая, постклассическая науки 31.5 KB
  Исторические типы рациональности: классическая неклассическая постклассическая науки. Исторические типы научной рациональности. Три крупных стадии исторического развития науки каждую из которых открывает глобальная научная революция можно охарактеризовать как три исторических типа научной рациональности сменявшие друг друга в истории техногенной цивилизации. Причем появление каждого нового типа рациональности не отбрасывало предшествующего а только ограничивало сферу его действия определяя его применимость только к определенным типам...
79017. Саморазвивающиеся синергетические системы и стратегия научного поиска 57 KB
  Саморазвивающиеся синергетические системы и стратегия научного поиска. Между тем подлинная самоорганизация по самому смыслу этого термина означает именно изменение прежней организации порядка или структуры и появление нового порядка и структуры в результате изменения взаимодействия между элементами системы. Точнее говоря причины такого изменения поведения элементов системы их самоорганизации следует искать в процессе взаимодействия элементов системы с внешней средой. Как признается он сам в то время он решал частную проблему и не...
79018. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 36 KB
  Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира. Научная картина мира основа рационалистического мировоззрения опирающаяся на совокупный потенциал науки той или иной эпохи. В научной картине мира систематизируются научные знания полученные в различных дисциплинарных областях. Есть частная картина мира и общая картина мира.