66932

Чорнобильська балада

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій. Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю. Обладнання. Стіл, накритий вишитим рушником, свічка, живі квіти, фотографії пожежників, магнітофон, фонограми...

Украинкский

2014-09-02

57.5 KB

1 чел.

Чорнобильська балада

(Виховна година, присвячена Дню пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС)  

Мета. Виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій. Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання. Стіл, накритий вишитим рушником, свічка, живі квіти, фотографії пожежників, магнітофон, фонограми, виставка книжок, інтерактивна дошка, мультимедійний проектор.

Хід виховної години.

Вчитель оголошує тему і мету виховної години. Звучить фонограма

(з колекції Е.Моггікопе).

Учень.

Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них — це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, —

Вибух на Чорнобильській АЕС.

Двадцять шосте квітня — День скорботи.

Зранку скромних квітів я знайду

І на знак журливої турботи

До могил засмучених піду.

Вчитель запалює свічку.

1 учень. Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру, в 130 км від Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дав своє гірке ім'я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1983 році вже працювали 4 енерго-блока із запланованих шести. Але в історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.

Вчитель. Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

2 учень. О 1 год. 24 хв. 40 сек., коли Прип'ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум'я розірвало нічну темряву.

Кадр з д/фільму про аварію на ЧАЕС.

Ось як описує це Володимир Яворівський.

«За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять на чолі з лейтенантом Віктором Кибенком.

Вступивши в полум'я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України».

1 учень. В ту суботню ніч склад караулу охорони почув грім-вибух. Начальник караулу — лейтенант В.Правик включив сирену, оголосив тривогу. За кілька хвилин караул був уже біля палаючого енергоблока. Всього 5 хвилин караул Правика діяв без допомоги. Тут же підоспів із Прип'яті зі своєю групою пожежних лейтенант В.Кібенок. Але ще понад півгодини обов'язки керівника гасіння пожежі виконував В.Правик. 1 год. 20 хв. він знаходився у зоні високої радіації.

2 учень. Першими до палаючого четвертого реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежники караулу охорони станції на чолі із 23-річним начальником караулу лейтенантом Володимиром Правиком. Із усіх можливих рішень Правик вибрав найправильніше

— направив свій загін на дах машинного залу, адже в цьому залі
знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі
високовольтної лінії, які від вогню могли перетворитись у
бікфордів шнур.

Через п'ять хвилин із міста Прип'ять зі своєю групою прибув теж 23-річний лейтенант Віктор Кібенок. Але ще понад півгодини обов'язки керівника гасіння пожежі виконував Володимир Правик. Годину 20 хвилин він перебував у зоні підвищеної радіації.

1 учень. Віктор Кібенок зі своїм караулом гасив вогонь зсередини станції. Розпечена маса заливала чоботи, обпалювала ноги. Важко було пересуватися, але бійці крок за кроком відвойовували у вогню площу. Кібенок не пам'ятав, як прибула допомога, як дістався до драбини і спустився вниз. Він утратив свідомість, його винесли у безпечне від вогню місце. Коли прийшов до тями, перше, що він запитав: «Як там?» Почувши: «Загасили»,

— Віктор полегшено зітхнув.

2 учень. Через два тижні після аварії красивий юнак, по-тавний і відважний офіцер помер у Московській лікарні, так і не побачівши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім'ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтеся ближче до життя, хлопці...».

1 учень. В ніч на 26 квітня Валерій Ходемчук був на зміні. Він загинув у перші хвилини аварії під уламками четвертого енергоблока ЧАЕС. «Саркофаг» став для нього вічним пристанищем. Так і не дочекалася Валерія його мати, дружина Наталка, син Олег та донька Лариса. Не дочекалася і вся Прип'ять.

Вчитель. Найпершим, у кого зупинилося на момент вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Шашенюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли…Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю. Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук…

2 учень. Начальник пожежної частини майор Леонід Петрович Телятников перебував на той час у відпустці. Та, дізнавшись про пожежу, він негайно викликав машину і в чому був — у сорочці з коротеньким рукавом — помчав до товаришів. Ніколи в житті, скаже він потім, не було дороги більш тривалої й важкої, ніж ця — завдовжки у хвилини...

Вчитель. А вогонь все лютував, не затихав. Коли на місце аварії прибув начальник пожежної частини майор Телятников, то побачена картина вразила його: відкритий реактор, а зверху над його смертельним радіаційним диханням, на величезній висоті (приблизно 70 м) маячили маленькі фігури. Майор піднявся на дах машинного залу, в полум'ї тріскотіла вся. стріха. Навколо разом з вогнем клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в'їдався у шкіру.

До п'ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець, і величезний стовп диму, пилюки, копоті відірвався від реактора і посунув територією України, Білорусі сіючи смертоносну радіацію.

Виступ ветерана Збройних  сил України, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

1 учень. Ми схиляємо голови перед усіма, хто ціною свого життя оплатив шанс на життя мільйонів.

Лев Ошанин «Чернобыльская баллада».

Ты вырвалась из сердца поневоле,

По требованью совести людской,

Баллада смерти и баллада боли,

Баллада чистой верности мужской.

Когда бедой чернобыльской пахнуло,

Когда упал наладчик неживым,

Был первым здесь начальник караула

Владимир Правик с воинством своим.

Гляжу в его лицо - вот-вот расправит

Он эту складку меж густых бровей.

Завидный хлопец он, Володя Правик,

Из тех, чье сердце - гордость матерей.

…Сбить надо пламя! Срезать пламя надо,

А то оно собьет - слепое - с ног.

И вот уже взлетел и встал с ним рядом,

Как стриж весенний, Виктор Кибенок.

Еще ладони Вити не отвыкли

От пахнущего зеленью руля.

Он только что летел на мотоцикле,

Кипеньем белым пенилась земля.

И Танино лицо в венке из вишен…

А здесь, за столько метров от земли,

Под ними огненно вздымалась крыша.

Погибели не видя и не слыша,

Они вершили, просто что могли.

Как удивителен мужской характер,

Когда он достигает высоты,

Когда разверзся атомный реактор

И справиться с несчастьем должен ты.

Что будет дальше - понимали оба,

Но был другой реактор недалеко,

Им просто очень надо было, чтобы

Не дать огню пройти в соседний блок!

И пламя сбили! Но из-под прищура

Увидел Виктор, задыхаясь сам,

Как, вдруг присев, провел сержант Тищура

Рукой по горящим волосам.

А у Володи пламя полушалка

Танцует, плещет в суженых зрачках…

Наталка, двухнедельная Наталка,

Такая долгожданная Наталка

На вытянутых Надиных руках…

Со всем, что было бесконечно милым,

Теперь навеки обрывалась нить.

Спасти реактор было не по силам,

Они имели право отступить.

…Мы в память панфиловцев проносим,

Но снова, хоть для всех войне отбой,

Их, самых первых, тоже двадцать восемь,

Тех, без раздумья кинувшись в бой.

И если бы глухой ночной порой

Те парни долг не выполнили свой,

Все было бы не поправимей втрое,

И ты, быть может, был бы неживой.

Их смерть была ступенями победы -

Там, на вершине, светятся они.

И тысячи других рванулись следом,

Чтобы вернуть земле живые дни.

Могло б не быть событий этой ночи,

А сколько жизней отдано и сил

За то, что кто-то где-то был неточен,

За то, что кто-то в чем-то поспешил.

Чернобыль - только маленькая веха

Растущей в человечестве беды.

Чернобыль - эхо ядерного века

И, может быть, грядущего следы.

Не громкий выброс, а беда какая…

А что, как бомба с пасмурных высот,

Страстям бесчеловечным потакая,

В небытие полмира унесет?..

Не ожидая пышных фолиантов,

Цветы вплетает Родина в венок

Вам, мальчики, герои-лейтенанты,

Владимир Правик, Виктор Кибенок.

Героям прошлых весен нет забвенья.

Все мелкое и злое отстраня,

Тревожные сближая поколенья,

Вновь молодость на линии огня.

2 учень. Коли молоді пожежники, які першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації, були ще живими, журналісти запитували у них: «У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?».

Вчитель. Так у данній обстановці вони могли тимчасово відійти, до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть не подумав, тому що вони - воїни, незмінні і довічні бійці з пожежею. Тому що у них підвищена відповідальність. Тому що вони дали присягу на вірність народу, в якій зокрема говориться: « Я клянуся сумлінно і беззаперечно виконувати всі покладені на мене обов’язки, вимоги уставів і наказів, на шкодувати своїх сил, а вразі необхідності й самого життя …»На інтерактивній дошці види Чорнобиля.

1 учень. Шестеро із двадцяти чоловік двох караулів невдовзі померли.

Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик,

Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок

Сержант Микола Васильович Ващук.

Старший сержант Василь Ігнатенко.

Старший сержант Микола Іванович Тітенок.

Сержант Володимир Іванович Тишура.

На інтерактивній дошці портрети героїв - пожежників.

Вчитель. Їх було 28 - пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Ніхто із них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небезпеки.

Кадр з д/фільму  про аварію на ЧАЕС

Література.

1. Збірка «Мужність і біль Чорнобиля».

2. Збірка « Чорнобиль. Спогади».

3. А.Черненко «Володимир Правик».

4. Л.Ошанін «Потому что мне 18».

5. Шкільна бібліотека №4 2006р.

6. Позакласний час. № 5-6 2005р.




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22435. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 117 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 1. Сущность кооперации. Формы и виды кооперации. Понятие межхозяйственной кооперации и направления ее развития.
22436. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 86 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 1. Теоретические основы агропромышленной интеграции. Типы и виды агропромышленной интеграции. Факторы агропромышленной интеграции.
22437. ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1.88 MB
  ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1. Развитие кооперации во второй половине XIX века 3. Чаянова о кооперации 7. Колыбелью и родиной кооперации является Западная Европа.
22438. АПК как объект межотраслевых связей 107.5 KB
  АПК как объект межотраслевых связей Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь 2. Предпосылки и объективная необходимость формирования АПК сущность его взаимосвязей 3. Современное состояние и перспективы развития АПК 1. Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь В ходе исторического развития сельское хозяйство все больше теряет свою былую изолированность и неуклонно интегрируется со многими отраслями экономики.
22439. ОРГАНИЗАЦИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ 66 KB
  Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве. Основные формы организации труда. Внутрибригадная организация труда. Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве Одним из важнейших условий обеспечивающих высокие темпы развития сельского хозяйства является широкое применение прогрессивных форм организации труда сокращение потерь рабочего времени всемерная активизация человеческого фактора.
22440. СИСТЕМА ВЕДЕНИЯ ХОЗЯЙСТВА 49 KB
  Система растениеводства. Система животноводства. Экономическая сущность и основные принципы построения системы ведения хозяйства Система это множество взаимосвязанных элементов образующих определённую целостность единство. Система ведения сельского хозяйства это совокупность социальноэкономических организационных технических и технологических принципов построения и ведения производства для конкретных условий с целью удовлетворения потребностей общества в сельскохозяйственных продуктах.
22441. ПЛАНИРОВАНИЕ (ПРОГНОЗИРОВАНИЕ) ПРОИЗВОДСТВА 66.5 KB
  Задачи и основные принципы планирования экономического и социального развития. Методы планирования. Система внутрихозяйственного планирования. Задачи и основные принципы планирования экономического и социального развития В системе экономических законов действует закон планомерного и пропорционального развития народного хозяйства.
22442. СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ И СОЧЕТАНИЕ ОТРАСЛЕЙ 50 KB
  Сущность значение и формы специализации. Сущность значение и формы специализации Все колхозы с момента их создания функционировали как многоотраслевые сельхозпредприятия. С середины 60х годов с укрупнением их размеров начался процесс специализации. Иначе говоря сущность специализации ее экономическое содержание заключается в общественном разделении труда которое происходит постоянно и в разных формах.
22443. ОРГАНИЗАЦИЯ МАТЕРИАЛЬНОГО СТИМУЛИРОВАНИЯ ТРУДА 90.5 KB
  Сущность материального стимулирования и принципы оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях. Основные формы виды и системы оплаты труда. Сущность материального стимулирования и принципы оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях Оплата труда в сельхозпредприятиях производится на основе экономического закона распределения по труду который выражает объективную необходимость распределения предметов потребления в соответствии с количеством и качеством труда вложенного каждым работником в общественное хозяйство.