66972

Екологічна агітбригада «Юні екологи»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хід заходу Учень: Сьогодні іскристо вирує наснага І щедрість природа дарує всякчас Тому всі сприймайте нас дуже серйозно Ми просимо слухайте слухайте нас Учень: Доброго дня друзі Вас вітає команда Юні екологи Учень: Ми знову тут бо іржа байдужості Вже роз'їдає день...

Украинкский

2014-09-02

51 KB

0 чел.

                 Екологічна агітбригада « Юні екологи »

Мета: підвищити відповідальність учнів за збереження чистоти та краси навколишнього середовища;       

            активізувати природоохоронну роботу; формувати активну життєву позицію; виховувати моральну,   

            художньо-естетичну культуру, шанобливе ставлення до природи, до всього живого.

                                                                       Хід заходу

Учень: Сьогодні іскристо вирує наснага

             І щедрість природа дарує всякчас,

             Тому всі сприймайте нас дуже серйозно

             Ми просимо слухайте, слухайте нас!

Учень: Доброго дня, друзі!

             Вас вітає команда « Юні екологи»

Учень: Ми знову тут, бо іржа байдужості

           Вже роз'їдає день крилатий.

           Природи святість мусимо.

           Всі разом захищати.

{Пісня на мелодію "Горіла сосна ")

До вас у гості ми прийшли

Думок багату принесли

Про екологію думки

Калину сосну та дубки

Звірята гинуть повсякчас

Хто порятує їх і нас?

Хто нашу землю захистить

Хто може вбивства зупинить.

Учень: І землю, і водичку

           Нам Бог подарував,

           Засіяв небо зорями...

            І світ прекрасний став.

Учень: Для нас степи широкі,

            Для нас сади цвітуть,

            А у лісах зозулі,

            Для нас, для нас кують.

Учень:     Нас дощик поливає,

                 І сонце гріє нас,

                 Ромашки нам вклоняються...

Та може прийти час,

Коли цього не буде,

Бо знищено усе,

Самих себе загубимо,

Хто нас тоді спасе?

Учень: Зоря для кого зійде,

              Та сонце засіяє? Людино, пригадай вже,

              Що матінка твоя –

              Природа, яку змалечку

             Ти мусиш шанувати

             Природа це не іграшки,

              Повинен кожен знати.

Учень: Далекі наші предки

Природу поважали

І промовляли кожному,

Коли добра бажали:

Всі:    "Будь здоровий, як вода, А багатий, як земля!"

Учень: Відкрийте очі!

Учень: Відкрийте серце!

Учень: Відкрийте душу!

Разом: Не будьте байдужими!

Учень: Людина підкоряє природу.

Учень: Земля вмивається не росами, а кислотними дощами.

Учень: Більшість джерел води забруднені й потребують очищення.

Учень: Почастішали екологічні катастрофи

Учень: Зникають і вже зникли деякі представники тваринного світу.

Учень: Хто в цьому винен?

Разом: Люди!

Учень: Які погані ми нащадки –

             Забули звичаї свої:

            Яка у нас коротка пам'ять –

            Занедбані ліси, гаї.

Учень:      Пісень багато про калину

Народ великий наш складав,

І на хустках, і на сорочках.

Оту калину вишивав.

Учень: На рушниках у предків наших,

            Троянда та бузок цвіли,

            Бо мудрими вони всі були

            А що від них ми узяли?

Учень: Увага! Увага! Нам треба знати,

             Чим ми можемо допомогти Землі!

Учень: Як ми можемо зберегти природу нашого краю! Наша місцевість багата і красива.

Учень: У нас ліси - небувалої краси!

            Є там зайці і лисиці!

            Є малина і суниці!

            Є річки і потічки.

Учень: Що ж! Цікаво... Глянуть можна?

Учень: Тож перед вами перша картинка

Будьте уважні - " Екологічна стежина "

Учень: Запаси води на Землі величезні, проте абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркуватосолона морська вода, непридатна до пиття та технічного використання.

Учень: Основним джерелом водопостачання для людства є річки і велике значення мають саме малі річки та притоки.

Учень: Мале джерело дає початок річечці,

             Що в нас Бабчанка зветься.

            Маленька річечка, вузенька, як долоня.

            Ця річечка - села тихенька доня.

Учень: Проблема збереження малих річок – гостра проблема нашої держави, зокрема нашого села.

Учень: Наша річка каламутна,

            Бо вода в ній дуже брудна,

            Все, що в річку ми викидаємо,

            В океан аж потрапляє.

Учень: Ми виявляли місця погіршеної екологічної ситуації у нашому селі на берегах річки, очищували її.

Учень: Ось подивіться, що може статися, якщо не покращувати екологічну ситуацію на річках.

Учень: У Бабчому тече річка

             Але навіть і дитя

             Бачить, що знаходять у ній

             Банки, склянки і сміття,

            Ще й дроти колючі

            А того не хочуть знати.

            Що про річку треба дбати.

            Щоб та гарною була,

            Голубою, чистою

           Щоб сяяли її хвилі, водою променистою.

           Щоб від спеки нам сховатись,

          Ми до річки йшли купатись.

Що це з річкою? Вона -Непривітна і сумна.

           Ти ж була колись глибока,

           Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна?

Чом плюскочуть хвилі смутно?

Річка.

Як мені не сумувати?

Всі гноївки

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами.

Заросла очеретами.

Зникла риба. Навіть раки

Поховались, небораки.

Ой ти, річко синьоока,

Ти ж була колись глибока,

сумуєм ми з тобою

          Під плакучою вербою.

Річка.

Чуєш, хтось плаче! Хто ти?

 Рибка. Я - рибка.

А чого ти плачеш, Рибко?

 Рибка.

Ой, біда! Люди що це за вода?

Може вам і добре пити

Хімікати в ній усі,

А мені в ній важко жити –

І на дні, і на воді. 

А вода ж була колись! Риба.

Люди звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте.

Бідну річеньку спасайте!

Річка.

Я прошу вас, люди мої,

Не скидайте в мене гної.

Бо я жити хочу, як усі,

Щоб щуки були в мене й карасі.

Учень: 3 давніх - давен українці шанобливо ставились до річок, криниць, джерел. Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода - джерело життя на землі. Та в шаленому ритмі атомної епохи ми по іншому стали дивитися на світ... Усе брали від природи "не чекаючи милостей", а з віддачею не поспішали.

І ось прийшов час, коли природа вже не може віддавати, коли вона волає:"Людино! Захисти, врятуй мене від самої себе!"

{Пісня на мелодію "Одна родина ")

 Сумно, сумно аж за край

Ну чого ж ти плачеш –

Краще заспівай

Слізьми горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов'ї

Одна в нас мрія у житті –

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Учень: У законі є слова:

"Бережіть природу!" І ніхто не дав вам права Нищить її вроду. 

Учень: Дано нам долею щедрою,

Небо синє і море голубе,

Сади, ліси, поля і ріки.

Щоб жити без біди могли.

Так чому ж своє багатство

Так довго ми не берегли?

Учень: Тож бережіть природу, Люди!

Поля, річки, ліси, сади...

Щоб проліскам з онуками радіти

І випити джерельної води.

(Виконується пісня на мотив «Ми желаем счастья вам» )

В села, де поля вже пустирі,

Де води немає в джерелі,

Де хорошу воду в бочці ждемо вічність ми,

Щоб було нам легко в тяжкий час,

Дуже треба кожному із нас ( 2 рази )

Природу берегти.

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води,

І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть,

Природу збережіть.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14868. ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ 170 KB
  Бұлтбаева Айзада Зейкеновна ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ Зерттеу жұмысының жалпы сипаттамасы Диссертациялық зерттеудің өзектілігі. Халық эпосы қазақ баласының рухын көтеріп санасын түзейтін ғасырлар үні еліміздің рухани байлығының көне...
14869. Қазақ өнері 57 KB
  Қазақ өнері Өнерi. Қазақстан жерiнде кезiгетiн бейнелеу өнерiнiң алғашқы нұсқалары палеолит дәуiрiне жатады. Олар Қаратау мен Хантау тауларында тасқа қашалған жанжануарлар тұрпаты түрiнде кездеседi. Неолит және қола дәуiрiнде тасқа бедерленген Баянауыл үңгiрiндегi Павло
14870. ҚАЗАҚ ТАРИХЫ – ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ 44 KB
  ҚАЗАҚ ТАРИХЫ ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ Ж. Исахметұлы А.Е. Жұрынбай Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Жамбыл облыстық педагог кадрлардың білімін жетілдіру және қайта даярлау институты Тараз қ. Осы күнге дейін тарихшылардың ...
14871. Қазақ халқының салт-дәстүрлері 108 KB
  Қазақ халқының салтдәстүрлері Той малы Той малы дәстүр. Жүз жылқы той малына кетіпті М.Ж.Көпеев. Келін алуға келген қадірлі құдалар ел дәстүр салты бойынша сән салтанатымен жөн жосығымен келіп түседі. Бұл жолдың кәде жоралары да көп болады. Соның ішінде ең ба
14872. Мәдениет, салт-дәстүрлер 162.5 KB
  Мәдениет салтдәстүрлер Балаға ат қою Бала дүниеге келгеннен кейін атасы мен әжесі немесе ауыл ақсақалы балаға ат қояды. Ат қоюшы адам баланың құлағына: Сенің атың деп үш рет қайталайды. Бесікке салу Шілдехана өткеннен кейін баланың әкешешесі бесік тойын жаса
14873. Қазақтар 141.5 KB
  Қазақтар Қазақтар ұлт Қазақстан Республикасының байырғы және негiзгi халқы. Қдың ҚРдағы саны 83 млн. 1999 әлемде 124 млн. Түркi тiлдерiнiң солт.батыс қыпшақ тiлдерi тобына жататын қазақ тiлiнде сөйлейдi. Ислам дiнiнiң сүнниттiк бағытын қабылдаған. Оған дейiн шаман дiнiнiң негi...
14874. Қазақтың ас беру дәстүрі: әлеуметтік-саяси қызметі (XVIII–XIX ғғ. деректері бойынша) 241 KB
  Қазақтың ас беру дәстүрі: әлеуметтіксаяси қызметі XVIIIXIX ғғ. деректері бойынша КІРІСПЕ Тақырыптың өзектілігі. Қазақ қоғамының әлемдік тарих үрдісінің бір саласы ретінде өзінің өткенінде жүйелі ой елегіне түспеген зерттелмеген зерттелсе де біртекті бағасына ие бол...
14875. ҚАЗАҚ БИI 48 KB
  ҚАЗАҚ БИI Қазақ би өнерiнiң түп тамыры ғасырлар қойнауынан нәр алатыны белгiлi. Бүгiнде бишiлер де би ансамбльдерi де би студиялары да жоқ емес баршылық. Бiрақ кәсiби жеке бишiлерiмiз саусақпен санарлықтай. Менi көптен берi осы мәселе ойландырады. Бiздiң би әлi әлемге таныла
14876. ҚАЗАҚТЫҢ ДӘСТҮРЛІ МӘДЕНИЕТІ 47 KB
  Ақселеу Сейдімбек Л.Н. Гумилев атындағы Еуразия ұлттық университетінің профессоры филология ғылымдарының докторы ҚАЗАҚТЫҢ ДӘСТҮРЛІ МӘДЕНИЕТІ Адамзат баласы жасаған мәдениет екі түрге бөлінетінін білесіздер. Біріншісі рухани мәдениет екіншісі материа...