66994

Про доброту і милосердя

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хто ж винен у ситуації до якої потрапив вовк Чи викликає у вас симпатію герой байки Чому Як можна допомогти вовкові 2. Як це не кайся Яку частину прислів’я можна сказати саме вовкові ІІІ. Що можна віднести до милосердя А що ви вважаєте немилосердним ІІІ група Будь привітним.

Украинкский

2014-09-02

310 KB

0 чел.

КЗ «Василівська гімназія «Сузір’я»

Про доброту і милосердя

(урок з курсу «Я і Україна» у 2 класі)

Підготувала

вчитель початкових класів

Василівської гімназії “Сузір’я”

Ошуркова Любов Петрівна

2009 рік

Я і Україна

Тема. Про доброту і милосердя.

 Мета. Розвивати уявлення учнів про достоїнства людини, цінність яких визнана в суспільстві; розкрити моральний зміст доброти та милосердя; сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих і гуманних вчинків; сформувати негативне ставлення до людських пороків, аморальної поведінки, дати моральну оцінку злим і жорстоким вчинкам людей; попередити про небезпеку такої поведінки.

 Обладнання. Ілюстрації з теми «Що таке добре, а що погано».

                                 Ілюстрації з набору «Уроки доброти».

План.

 І. Організація класу.

 Осі і все, дзвенить дзвінок.

 В гості йде до нас урок.

 Всі за парти ми сідаєм,

 До роботи приступаєм.

- А тепер подивимося один на одного добрими очима;

- посміхнемося один одному доброю посмішкою.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слухання байки Л.Глібова «Вовк і кіт».

- Послухайте, діти, байку Л.Глібова «Вовк і кіт». Цю байку Леонід Іванович написав у 1853 році, аж 157 років тому, але вона і досі зараз актуальна.

- Про що вовк просив кота?

- Що порадив кіт? (звернутися до козаків: до Степана, Дем’яна, Трохима,  

                                         Клима).

- Чому вовк так і не зміг знайти місця, де б його сховали?

(у одного він вкрав барана, у другого – поросятко, у третього - з’їв ягня, звів теля).

- Хто ж винен у ситуації, до якої потрапив вовк?

- Чи викликає у вас симпатію герой байки?

- Чому?

- Як можна допомогти вовкові?

2. Прочитайте прислів’я

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

- Як це – «не кайся»?

- Яку частину прислів’я можна сказати саме вовкові?

 ІІІ. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні наша розмова про одну з найчудовіших людських якостей – доброту. Ми з вами будемо вчитися доброти.

 ІУ. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Бесіда.

- А епіграфом до нашого уроку будуть слова відомого російського історика Василя Осиповича Ключевського:

«Добра не та людина, яка вміє робити добро, а та, яка не вміє робити зло»

- Тож, яку людину називають доброю?

- Послухайте вірш і подумайте над його рядками:

 Добрих людей на світі багато,

 Про друзів таких кожен з нас мріє

 Горять вони, наче маленькі багаття,

 Дарують усім і тепло і надію.

- Чи доводилось вам зустрічати таких добрих людей? Розкажіть коротко про них.

2. Розповідь учителя з елементами бесіди.

- Якою, на ваш погляд, повинна бути добра людина?

 - Добра людина – це насамперед людина гуманна, милосердна.

Милосердність – це людяність, це повага до немічних, хворих людей.

Милосердя – це прагнення людини робити добро всім оточуючим.

От і виходить, що добрий – це той, хто робить добро.

3. Робота в групах.

- Прочитайте. Позначте правильні відповіді. Доповніть приклади милосердя.

Милосердя

І група

• Любов і турбота про батьків.

• Бійка з друзями.

• Добрі стосунки з братом або сестрою.

 - Що ви вважаєте милосердним?

ІІ група

• Допомога бабусі та дідусеві.

• Жорстоке поводження з тваринами, рослинами.

• Будь уважним до інших.

 - Що можна віднести до милосердя?

- А що ви вважаєте немилосердним?

ІІІ група

• Будь привітним. Завжди намагайся зробити іншому приємне.

• Відібрати іграшку у молодшого за віком.

• Допомога товаришеві, якщо він чимось заклопотаний.

 - Які приклади, на ваш погляд, можна назвати милосердними?

- А немилосердними?

4. Робота з ілюстраціями.

(набор «Що таке добре, а що погане»)

а) – Як нам не вистачає добра!

       Але хто в цьому винен?

    Хіба це не деякі з нас наповнюють світ злом:

 вимовляють брутальні слова,

 ображають друзів,

 радіють, коли хтось неправильно відповів,

або неправильно розв’язав задачу.

б) Картина 23.

- Опишіть ситуацію:

Дівчина сіла на санки, але на середині гірки санки перекинулися і дівчинка опинилася на снігу.

- Як поведуться хлопчики?

- Що б ви зробили на їхньому місці?

в) Картина 24.

- Ситуація:

Один хлопчик допомагає дівчинці піднятися, другий привіз санки.

- Що можна сказати про хлопців?

- А з вами траплялось подібне?

- Чи допоміг вам хто-небудь у цій біді?

г) Картина 25.

- Ситуація:

Дівчинка сидить на снігу і плаче. Хлопчики проходять мимо.

- Як повелися хлопчики?

- Чи можна назвати їх чуйними, милосердними?

- Як іще можна виявити увагу до дівчинки?

5. Обговорення ситуацій.

- Як, на вашу думку, повинні поводити себе діти в таких ситуаціях:

• бабуся або дідусь потрапили до лікарні;

• бабуся і дідусь живуть в іншому місті;

• у сестрички (братика) день народження;

• пропала собака.

6. Робота з прислів’ями. Робота в парах.

Жодна зла людина не буває щасливою.

Життя злих людей сповнене тривог.

У людини з добрим серцем світла душа.

Добре роби  -  добре й буде.

- Прочитайте прислів’я, які говорять про добру людину.

- Про злу людину.

- То, якою людиною хочеться бути вам?

7. Словесне малювання.

- Спробуйте намалювати словесний портрет Добра.

 У. Фізкультпауза.

 УІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з ілюстраціями «Уроки доброти».

а)

Анг.Тимошенко

таблиця 3

- Як називається держава, в якій ми живемо?

- А нас, мешканців цієї держави, як називають?

Українка я маленька,

Українці батько й ненька.

Сестрички і братик милий

На Вкраїні всі родились.

Поля й лани – всі чарівні,

За це і любимо її.

б) Слово вчителя.

- Світ навколо нас дуже привабливіші та цікавий, і ми живемо у ньому, як у рідному домі, бо ми – теж частинка цієї природи.

- А щоб нам було тут затишно і добре, то треба поводити себе мудро, оберігати природу, бо без неї ми не можемо жити. Треба допомагати природі відновлювати свої сили. І ви це можете!

в) Картина 6.

- Що роблять діти на галявині, де ростуть квіти?

- Кому з них слід сказати:

«Якщо вирвати квіти усі, не буде в цілому світі краси»

- Послухайте, з якими словами звертаються до нас квіти.

Віка П.

Ми б завжди були щасливі,

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі,

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не збирали.

- Про що нас просять квіти?

г) Картина 5.

- Як врятувати пташеня?

- Чи можна приносити птахів і тварин із лісу додому?

(вони теж хочуть бути зі своїми татами і мамами)

Нікіта

Слабким не чиніть і найменшого зла,

Хай вас не боїться пташина мала,

Хай лащаться котики та цуценята,

Метелика з квітки не треба зганяти,

Не ображайте дрібної комашки…

Добрими бути зовсім не важко!

- З яким проханням звертаються до нас тварини?

2. Діти, я теж хочу прочитати вам вірш Петра Ситниченко

«Вмійте природу любити»

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

  В полі, у лісі, над яром –

  Квіти, дерева і трави…

  Цвіту не вирви задаром,

  Гілки не втни для забави.

    Оберігайте повсюди

    Шлях і стежиночку в гаї.

    Все те окрасою буде

    Нашого рідного краю!

- Як автор радить ставитися до природи?

- Чи згодні ви з його порадами?

- Як можна назвати людину, яка любить природу і дбає про неї?

3. А ви можете піклуватися про природу, берегти її – ви зараз прочитаєте у пам’ятці

Ми це можемо.

- Посадити деревце, щоб очищувало повітря.

- Посіяти квіточки, щоб радували наш зір.

- Розчистити джерельце. Воно чекає нашої допомоги.

- Зробити з татусем шпаківню для пташок.

- Змайструвати самому годівничку для птахів на зиму.

- Любити цей світ. Він чекає нашої доброти, захисту, любові!

 УІІ. Підсумок уроку.

- Тож, яку людину можна називати доброю?

 УІІІ. Домашнє завдання.

- Напишіть, що може зробити добре серце.


Додатки


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82257. Классическая и неклассическая концепция истины. Экзистенциальная истина, истина и правда 39.28 KB
  Стержень классической концепции истины принцип соответствия знания действительности. Исследования показали возможность применения классической концепции истины к любым мыслимым мирам но в этом случае она должна быть уточнена следующим образом. Для классической концепции истины характерны следующие принципы: действительность не зависит от мира знания; между нашими мыслями и действительностью можно установить однозначное соответствие; существует критерий установления соответствия мыслей действительности; сама теория соответствия...
82258. Проблемы истины в свете практичкского применения. Плюрализм и социологическое требование отсутствия монополии на истину 38.38 KB
  Так что же такое истина Имеются разные понимания истины. Вот некоторые из них: Истина это соответствие знаний действительности; Истина это опытная подтверждаемость; Истина это свойство самосогласованности знаний; Истина это полезность знания его эффективность; Истина это соглашение. Первое положение согласно которому истина есть соответствие мыслей действительности является главным в классической концепции истины.
82259. Объяснение и понимание как следствие коммуникативности науки. Природа и типы объяснений. Объяснение как функция теории и её результат 37.73 KB
  Понимание нельзя смешивать с тем что называют озарением инсайтом интуицией хотя все это есть в процессе понимания. Наряду с описанием объяснением истолкованием интерпретацией понимание относится к основным процедурам функционирования научного знания. Поэтому понимание не следует отождествлять с познанием понять значит выразить в логике понятий или смешивать с процедурой объяснения хотя они и связаны между собой.
82260. Понимание в гуманитарных науках, необходимость обращения к герминевтике как « органону наук о духе»(В.Дильтей, Г.Гадамер) 39.83 KB
  Дильтей 1833-1911 который предпринял попытку расширить герменевтику до ее понимания как общенаучной философской дисциплины. Понимание внутреннего мира осуществляется при помощи интроспекции а для понимания культуры прошлого необходима герменевтика. Два вида понимания рассуждал Дильтей отражают собой два имеющихся комплекса наук: наук о духе и наук о природе. Концепцию логических форм интерпретации Дильтей предваряет исследованием проявлений жизни и форм понимания.
82261. Объяснение и понимание в социологии, исторической, экономической и юридической науках, психологии, филологии, культурологи 33.73 KB
  Степина в качестве ведущих элементов структуры теории рассматриваются теоретические схемы представленные относительно независимо в языке содержательного описания либо в форме математических зависимостей на языке формул. Так основание физической теории составляют математический формализм первый слой фундаментальная теоретическая схема второй слой они всегда взаимообусловлены. Развитая теория строится на основе синтеза частных теоретических схем которые предстают как выводимые или конструируемые из фундаментальной теоретической схемы...
82262. Герменевтика – наука о понимании и интерпритации текста. Текст как особая реальность и «еденица» анализа социально – гуманитарного знания 37.79 KB
  Изначальная многозначность любого текста а она характерна даже для научных текстов что обыгрывается в современном постмодернизме становится в философии предметом особого направления которое обозначается как герменевтика. Внешне общая парадигма герменевтических устремлений реализуется в антисциентистском направлении но не в плане простого отказа от использования научной методологии при исследовании текста а в плане утверждения идеи о необходимости обязательного дополнения такого исследования субъективистскими компонентами. Сами тексты...
82263. Язык социально-гуманитарных наук. Языковая картина мира и «языковые игры» 34.44 KB
  проблемы природы языка принципов и законов его функционирования начинают изучаться лингвистами логиками психологами и философами. Таким образом для языкознания важными вопросами становятся вопросы семантики а также проблемы взаимосвязи языка и мышления языка и предметного мира. Так швейцарский лингвист Фердинанд де Соссюр 1857–1913 указывает на то что предметом изучения лингвистики становится имманентная реальность языка. Также проблемы языка в первую очередь выдвигаются в логике.
82264. Интерпритация как придание смысла, значения высказываниям, текстам, явлениям, событиям 40.1 KB
  Это внешняя сторона интерпретации. Выделяя к качестве предмета изучения исторического познания текст мы не должны сводить процедуру интерпретации к набору грамматических языковых игр Л. Объективный план интерпретации как операции мышления представлен с одной стороны предметом исследования а с другой операциональным или формально логическим каркасом своего рода алгоритмом системой стандартных шагов правит принципов и приемов субъекта познания в ходе познавательной деятельности. Общепризнанным каноном процесса интерпретации в...
82265. Вера и знание, достоверность и сомнение. Диалектика веры и сомнения в процессе познания 32.72 KB
  В социальногуманитарных науках знание всегда сочетается с верой и сомнением так как вера ориентирована на преувеличение роли абсолютного момента в знании а сомнение – роли относительного – в нем. Вера присутствует в социальногуманитарных науках прежде всего в силу незавершенности познания социальных явлений как допущение возможности соответствия социальной реальности и его отражения в знании. Она также может присутствовать в социальногуманитарных науках: как вера ученогогуманитария в Бога ученый привносит в науку свою веру как его...