66999

Українська народна казка «Мудра Дівчина»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.

Украинкский

2014-09-02

36.5 KB

0 чел.

         М.С.Прохоренко

Відкритий урок з курсу за вибором «Основи театральної грамоти»           в 1-А класі

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ВИСТАВА

Тема: Українська народна казка «Мудра Дівчина»

Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.

Обладнання: декорація, картинки до української народної казки «Мудра Дівчина», диск, програвач, маски-шапочки, квитки, призи, бейджи, мікрофони.

Тип уроку: урок-гра

Хід уроку

І.Вступ.

1.Організаційний момент.

Учні заходять в класну кімнату, як до театру, з квитками. Їх зустрічає учень-контролер (з бейджиком), перевіряє квитки і запрошує зайняти місця, вказані у квитках (під веселу музику).

ІІ. Подача нового матеріалу.

1.Відкривається занавісь, виходить учень в костюмі «Клоуна» і повідомляє:Увага! Увага!

- Доброго дня, дорогі друзі. Увага! Наші гості! Розпочинаємо театралізовану виставу. Українська народна казка «Мудра Дівчина».

Прошу тиші і уваги!

Після вистави буде розігруватись лотерея з призами.

Дійові особи:

Ведучі: 1 учениця і 1 учень, бідний чоловік, багатий чоловік, пан, дівчина.

Ведуча 1: - Було собі два брати – один бідний, а другий багатий. Вони постійно сперечалися. Цього разу на корову (виходять два брати).

Багатий брат: - Здоров був!

Бідний брат : - Здоровенькі були!

Багатий: - Віддай мені, брате, корову назад.

Бідний: - Брате! Як же я тобі її віддам? Чим же буду дітей кормити? Я ж тобі за неї відробив!

Багатий: - Що ти там відробив, - як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!

Ведуча 2: - Бідному брату шкода стало своєї праці, не схотів віддати корову. Пішли вони до пана правди шукати.

Ведуча1: - Прийшли брати до пана. А пану не хотілось роздумувати хто з них правий, а хто ні, то він каже братам:

 Пан:- Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.

 Брати разом: - Кажіть, пане!

 Пан: - Слухайте: що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе? Завтра прийдете, скажете, а сьогодні ідіть і думайте.

Ведуча 2: - Пішли брати додому.

Багатий брат: - От дурниця, а не загадка! Що ж є ситнішим за панські кабани, прудкіш, як панські хорти, а миліш – за гроші? Те, моя корова буде!

Ведуча 1: - Бідний брат додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся.

Дівчина: - Чого ви, тату, зажурилися? Що вам пан казав?

Бідний брат: - Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.

Дівчина: - А яка ж загадка, тату?

Бідний брат: - Та така, доню: є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?

Дівчина: - Є, тату, ситніш над усе – земля, мати, бо вона всіх годує і напуває; прудкіш над усе – думка, бо думкою враз куди хочеш перелетиш; а миліш над усе – сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.

Бідний брат: - Чи ба? Адже й справді так! Так же я й панові казатиму.

Ведуча 2: - Другого дня приходять обидва брати до пана.

Пан: - Проходьте, проходьте. Ану, відгадали?

Багатий і бідний брати кажуть разом: - Відгадали, відгадали, пане.

Багатий брат: - Ситніш, пане, над усе – ваші кабани. А прудкіш – ваші хорти , а миліш – гроші!

Пан: - Е, ні! Ану ти кажи.

Бідний брат: - Та що ж, пане, немає ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує і напуває.

Пан: - Правда, правда! Ну, а прудкіш що?

Бідний брат: - Прудкіш, пане, над усе – думка, бо думкою куди хоч перелетиш.

Пан: - Так! Ну а миліш?

Бідний чоловік: - А миліш над усе – сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.

Пан: - Так, усе! Так. Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав?

Бідний брат: - Та що ж, пане, є в мене дочка Маруся, - так це вона мене так навчила.

Ведуча 1: - Пан аж розсердився.

Пан: - Як це? Я такий багатий, розумний, а вона проста собі дівчина та на мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона посадить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.

Ведуча 2: - Іде сердешний батько додому та мало не плаче.

Дівчина: - Чого ви, тату, сумуєте?

Бідний брат: - Ось пан дав десяток яєць, наказав, щоб за одну ніч вилупились з них курчата, виросли і щоб спекла їх йому на сніданок.

Дівчина: - Понесіть, тату, оцей горщечок каші панові і скажіть нехай він посіє цю кашу, щоб вона виросла просом, пан, щоб скосив, змолотив просо і дав мені пшона годувати курчат.

Бідний брат: - Пане, ось візьміть горщик каші, посійте її, щоб виросло просо за одну ніч, поспіло, змолотіть і дайте пшона, що годувати ваших курчат.

Ведуча 1: - Пан дивився, дивився на ту кашу. Довго думав. Потім взяв стеблинку льону і дає чоловікові.

Пан: - Неси своїй дочці цю стеблину, нехай вона її вимочить, висушить, поб’є. Попряде й витче сто ліктів полотна. А не зробить, то буде лихо.

Ведуча 2: - Іде чоловік додому плачучи.

Дівчина: - Чого ви тату, плачете?

Бідний брат: - Та бач, що пан хоче. Ось дав цю стеблину і наказав вимочити, висушити, пом’яти, спрясти та виткати сто ліктів полотна.

Дівчина: - Не плачте, тату. Ось візьміть гілочку з дерева і скажіть, щоб пан зробив мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти.

Бідний брат: - Ось, пане, візьміть цю гілочку з дерева та зробіть з неї гребінець, гребінку й днище, щоб було на чому моїй дочці прясти.

Пан: - Цю дівчину не одуриш! Мабуть вона не з таких, щоб одурити. Мудра твоя дочка. Ой мудра.

Ведуча 1: - З того часу Марусю, дочку бідняка всі стали звати Мудрою Дівчиною.

(Беручись за руки всі дійові особи кланяються глядачам)

Клоун: - Ролі виконували:

  •  Ведучі: (діти називають свої імена)
  •  Дівчина:_______________________________________________
  •  Пан:__________________________________________________
  •  Багатий брат:___________________________________________
  •  Бідний брат:____________________________________________
  •  Прошу тиші! Розпочинаю розіграш лотереї з призами.

Лотерея з призами. (Клоун називає номера лотереї і вручає дітям призи)

Клоун: - Дорогі діти, вистава закінчилась. Спокійно, по одному виходимо з театру (діти виходять в коридор)

ІІІ. Закріплення.

Вчитель запрошує дітей зайти в свою класну кімнату.

1.Бесіда про театралізовану виставу «Мудра Дівчина».

2.Розповіді дітей про своє ставлення до героїв української народної казки «Мудра Дівчина».

3. З’ясувати відмінність соціально-побутової казки від інших фольклорних казок.

ІV. Підсумок уроку.

1.Відповіді на питання:

- Чи сподобався урок-гра?

- Чим?

2.Віршем закінчується урок: «Ось і все. Дзвінок, дзвінок. Вже закінчився урок!»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73439. Фрезерування дорожнього покриття 135 KB
  Основна перевага гарячого фрезерования менше зусилля затрачуване на руйнування покриття що знімається, а тому найбільш популярні в шляховиків машини холодного фрезерования. У сучасних машинах холодного фрезерования також удосконалена конструкція кріплення різців.
73440. Аналіз даних про дорожньо-транспортні випадки 15.03 KB
  Призначення аналізу ДТП Аналіз даних по потерпілим Послідовність огляду місця ДТП Аналіз розподілу дорожньотранспортних випадків на всьому протязі дороги й щільності їх концентрації дозволяє виявляти небезпечні ділянки й установлювати ступінь впливу дорожніх умов на аварійність.
73441. Виявлення небезпечних ділянок на автомобільних дорогах 175.4 KB
  Дані про дорожньо-транспортні випадки дозволяють одержати лише часткову картину ступеня небезпеки руху по дорозі й окремим її ділянкам. Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступені небезпеки окремих ділянок дороги використовують методи оцінки коефіцієнтів аварійності й безпеки.
73442. Оцінка безпеки дорожнього руху на перетинаннях 20.37 KB
  Ступінь небезпеки перетинання Методика оцінки небезпечних перетинань Найбільш аварійними ділянками є перетинання автомобільних доріг. Для розробки комплексу заходів щодо підвищення безпеки дорожнього руху на перетинаннях необхідно знати ступінь їх небезпеки.
73443. Вивчення аварійних ділянок автомобільних доріг 16.91 KB
  Найнебезпечніші елементи автомобільної дороги Порядок обстеження аварійних ділянок Важливе місце в обстеженні автомобільних доріг займає постійне вивчення найбільш аварійних ділянок що виявляються шляхом побудови лінійних графіків коефіцієнтів аварійності й безпеки...
73444. Оцінка збитків від дорожньо-транспортних випадків 31.76 KB
  Збиток у результаті дорожньотранспортного випадку містить у собі кілька складових: збиток від загибелі й поранення людей; збиток від ушкодження транспортних засобів; збиток від псування або втрати вантажу; збиток від ушкодження дорожніх споруджень.
73445. Оцінка та розрахунок витрат при загибелі 72.62 KB
  Оцінка збитку в результаті загибелі й поранення Оцінка загибелі людини що не мала родини Оцінка загибелі людини що мала родину Збиток від важкого поранення людини що одержала інвалідність Для вартісної оцінки збитку суспільства в результаті загибелі й поранення людину методом загальних...
73446. ОБЛАШТУВАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИМИ СПОРУДАМИ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ 51 KB
  Проектування автомобільних доріг Облаштування автомобільних доріг Інженерно-технічні споруди на автомобільних дорогах До облаштування доріг відносяться технічні засоби організації дорожнього рухові дорожні огородження та знаки розмітка напрямні пристрої мережі освітлення системи...
73447. Особенности формирования классного коллектива в начальной школе 133.5 KB
  Коллектив представляет собой устойчивую, привычную систему сплочённых взаимоотношений воспитанников и для его основания необходимы определённые условия. Необходимо объединить детей, построить объединяющие коллективные отношения.