66999

Українська народна казка «Мудра Дівчина»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.

Украинкский

2014-09-02

36.5 KB

0 чел.

         М.С.Прохоренко

Відкритий урок з курсу за вибором «Основи театральної грамоти»           в 1-А класі

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ВИСТАВА

Тема: Українська народна казка «Мудра Дівчина»

Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.

Обладнання: декорація, картинки до української народної казки «Мудра Дівчина», диск, програвач, маски-шапочки, квитки, призи, бейджи, мікрофони.

Тип уроку: урок-гра

Хід уроку

І.Вступ.

1.Організаційний момент.

Учні заходять в класну кімнату, як до театру, з квитками. Їх зустрічає учень-контролер (з бейджиком), перевіряє квитки і запрошує зайняти місця, вказані у квитках (під веселу музику).

ІІ. Подача нового матеріалу.

1.Відкривається занавісь, виходить учень в костюмі «Клоуна» і повідомляє:Увага! Увага!

- Доброго дня, дорогі друзі. Увага! Наші гості! Розпочинаємо театралізовану виставу. Українська народна казка «Мудра Дівчина».

Прошу тиші і уваги!

Після вистави буде розігруватись лотерея з призами.

Дійові особи:

Ведучі: 1 учениця і 1 учень, бідний чоловік, багатий чоловік, пан, дівчина.

Ведуча 1: - Було собі два брати – один бідний, а другий багатий. Вони постійно сперечалися. Цього разу на корову (виходять два брати).

Багатий брат: - Здоров був!

Бідний брат : - Здоровенькі були!

Багатий: - Віддай мені, брате, корову назад.

Бідний: - Брате! Як же я тобі її віддам? Чим же буду дітей кормити? Я ж тобі за неї відробив!

Багатий: - Що ти там відробив, - як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!

Ведуча 2: - Бідному брату шкода стало своєї праці, не схотів віддати корову. Пішли вони до пана правди шукати.

Ведуча1: - Прийшли брати до пана. А пану не хотілось роздумувати хто з них правий, а хто ні, то він каже братам:

 Пан:- Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.

 Брати разом: - Кажіть, пане!

 Пан: - Слухайте: що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе? Завтра прийдете, скажете, а сьогодні ідіть і думайте.

Ведуча 2: - Пішли брати додому.

Багатий брат: - От дурниця, а не загадка! Що ж є ситнішим за панські кабани, прудкіш, як панські хорти, а миліш – за гроші? Те, моя корова буде!

Ведуча 1: - Бідний брат додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся.

Дівчина: - Чого ви, тату, зажурилися? Що вам пан казав?

Бідний брат: - Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.

Дівчина: - А яка ж загадка, тату?

Бідний брат: - Та така, доню: є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?

Дівчина: - Є, тату, ситніш над усе – земля, мати, бо вона всіх годує і напуває; прудкіш над усе – думка, бо думкою враз куди хочеш перелетиш; а миліш над усе – сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.

Бідний брат: - Чи ба? Адже й справді так! Так же я й панові казатиму.

Ведуча 2: - Другого дня приходять обидва брати до пана.

Пан: - Проходьте, проходьте. Ану, відгадали?

Багатий і бідний брати кажуть разом: - Відгадали, відгадали, пане.

Багатий брат: - Ситніш, пане, над усе – ваші кабани. А прудкіш – ваші хорти , а миліш – гроші!

Пан: - Е, ні! Ану ти кажи.

Бідний брат: - Та що ж, пане, немає ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує і напуває.

Пан: - Правда, правда! Ну, а прудкіш що?

Бідний брат: - Прудкіш, пане, над усе – думка, бо думкою куди хоч перелетиш.

Пан: - Так! Ну а миліш?

Бідний чоловік: - А миліш над усе – сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.

Пан: - Так, усе! Так. Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав?

Бідний брат: - Та що ж, пане, є в мене дочка Маруся, - так це вона мене так навчила.

Ведуча 1: - Пан аж розсердився.

Пан: - Як це? Я такий багатий, розумний, а вона проста собі дівчина та на мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона посадить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.

Ведуча 2: - Іде сердешний батько додому та мало не плаче.

Дівчина: - Чого ви, тату, сумуєте?

Бідний брат: - Ось пан дав десяток яєць, наказав, щоб за одну ніч вилупились з них курчата, виросли і щоб спекла їх йому на сніданок.

Дівчина: - Понесіть, тату, оцей горщечок каші панові і скажіть нехай він посіє цю кашу, щоб вона виросла просом, пан, щоб скосив, змолотив просо і дав мені пшона годувати курчат.

Бідний брат: - Пане, ось візьміть горщик каші, посійте її, щоб виросло просо за одну ніч, поспіло, змолотіть і дайте пшона, що годувати ваших курчат.

Ведуча 1: - Пан дивився, дивився на ту кашу. Довго думав. Потім взяв стеблинку льону і дає чоловікові.

Пан: - Неси своїй дочці цю стеблину, нехай вона її вимочить, висушить, поб’є. Попряде й витче сто ліктів полотна. А не зробить, то буде лихо.

Ведуча 2: - Іде чоловік додому плачучи.

Дівчина: - Чого ви тату, плачете?

Бідний брат: - Та бач, що пан хоче. Ось дав цю стеблину і наказав вимочити, висушити, пом’яти, спрясти та виткати сто ліктів полотна.

Дівчина: - Не плачте, тату. Ось візьміть гілочку з дерева і скажіть, щоб пан зробив мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти.

Бідний брат: - Ось, пане, візьміть цю гілочку з дерева та зробіть з неї гребінець, гребінку й днище, щоб було на чому моїй дочці прясти.

Пан: - Цю дівчину не одуриш! Мабуть вона не з таких, щоб одурити. Мудра твоя дочка. Ой мудра.

Ведуча 1: - З того часу Марусю, дочку бідняка всі стали звати Мудрою Дівчиною.

(Беручись за руки всі дійові особи кланяються глядачам)

Клоун: - Ролі виконували:

  •  Ведучі: (діти називають свої імена)
  •  Дівчина:_______________________________________________
  •  Пан:__________________________________________________
  •  Багатий брат:___________________________________________
  •  Бідний брат:____________________________________________
  •  Прошу тиші! Розпочинаю розіграш лотереї з призами.

Лотерея з призами. (Клоун називає номера лотереї і вручає дітям призи)

Клоун: - Дорогі діти, вистава закінчилась. Спокійно, по одному виходимо з театру (діти виходять в коридор)

ІІІ. Закріплення.

Вчитель запрошує дітей зайти в свою класну кімнату.

1.Бесіда про театралізовану виставу «Мудра Дівчина».

2.Розповіді дітей про своє ставлення до героїв української народної казки «Мудра Дівчина».

3. З’ясувати відмінність соціально-побутової казки від інших фольклорних казок.

ІV. Підсумок уроку.

1.Відповіді на питання:

- Чи сподобався урок-гра?

- Чим?

2.Віршем закінчується урок: «Ось і все. Дзвінок, дзвінок. Вже закінчився урок!»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31453. Категории диалектики. «Необходимость» и «случайность». Понятие «неизбежности» 25 KB
  Случайным является все то, что может быть, а может и не быть. Случайность выступает формой проявления необходимости, т.е. любой необходимы процесс осуществляется во множестве случайных форм
31454. Категории диалектики. «Возможность», «действительность», «невозможность». Виды возможности (реальные и формальные, абстрактные и конкретные) 27.5 KB
  Категории диалектики. У каждой науки есть свои категории. Философские категории это предельно общие универсальные понятия отражающих взаимосвязь всех предметов действительности. Философские категории строятся парами они противостоят друг ругу но не могут существовать друг без друга.
31455. Закон взаимного перехода качественных и количественных изменений. Соотношение категорий «качество», - «количество», «мера». Понятие «скачка». Виды скачков 34 KB
  Соотношение категорий качество количество мера. По механизму своей реализации: динамические описывают поведение относительно изолированного объекта все параметры движения которого известны; статические которые описывают связи в таких процессах в которых участвует большое количество сравнительно однородных объектов и в которых необходимость проявляется в виде Закона больших чисел: данный закон осуществляется не в каждом отдельном случае а действительно только для большого количества случаев ЗАКОН ВЗАИМНОГО ПРЕХОДА...
31456. 3акон единства и борьбы противоположностей. Соотношение категорий «тождество», «различие», «противоположность», «противоречие». Типы противоречий и формы их разрешения 38.5 KB
  Автор законов Гегель абсолютный идеализм законы применения для описания механизма развития абсолютного духа. Главная задача описать сам механизм развития. Закон единства и борьбы противоположностей главное – причина и источник развития Закон отрицания отрицания описывает в развитии траектория по которой развитие осуществляется Закон – это связь между явлениями и процессами действительности которые являются объективной всеобщей внутренней существенной необходимой а в силу этого устойчивой и повторяющейся. Единство и...
31457. Вакон отрицания отрицания. Соотношение категорий «новое» и «старое»; «уничтожение», «возникновение», «развитие», «становление» 35 KB
  Группы: категории предметные 2категории отношения ЗАКОНЫ Отец диалектики Гераклит. Автор законов Гегель абсолютный идеализм законы применения для описания механизма развития абсолютного духа. Закон взаимного перехода количественных и качественных изменений. Закон единства и борьбы противоположностей главное – причина и источник развития Закон отрицания отрицания описывает в развитии траектория по которой развитие осуществляется Закон – это связь между явлениями и процессами действительности которые являются...
31458. Развитие, его модели и законы. Понятие о саморазвитии. Самоорганизация материальных систем 43 KB
  В результате развития возникает новое качественное состояние объекта. Изменение охватывает все процессы развития вообще. Можно выделить характерные признаки развития: качественный характер изменений их необратимость направленность. В истории философии известны несколько моделей развития моделей диалектики.
31459. Проблема познаваемости мира и ее решение в различных философских системах. Субъект и объект познания. Чувственное познание и его формы 54 KB
  Субъект и объект познания. Локк[эмпиризм сенсуализм] 2агностицизм мир в принципе не познаваем для человека; Юм [человек может иметь дело только со своими ощущениями и за их пределы выйти не способен] критический рационализм [пределы познания в свойствах психич. способностей] Кант догматический рационализм [тождество мышления и действительности] Гегель 3скептицизм отрицает возможность достоверного познания мира В конкретном познавательном акте объектом познания будет тот или иной фрагмент действительности прим. Если же вести речь...
31460. Философия, ее предназначение, функции и роль в обществе. Исторические тенденции в определении предмета философии. Философия и наука. Философия и вненаучное знание 49.5 KB
  Исторические тенденции в определении предмета философии. Предназначение философии Предмет философии – философия – наука которая изучает наиболее общие законы развития природы общества и познания правильное и бесполезное определение. Предмет философии – рассматривает наиболее важные связи в системе мир человек. Назначение философии – поиск удела человека обеспечение его бытия в причудливом мире а в конечном счете в возвышении человека в обеспечении его совершенствования.
31461. Проблема материального и идеального в философии. Основной вопрос философии и два его аспекта. Направления в философии 35.5 KB
  Материя порождает сознание или наоборот что первично необхмо выяснить является ли содержание нашего сознания адекватным отражением внешнего мира или нет познаваем ли мир Материализм исходит из принципа первичности материи по отношю к сознанию: первичность материи означает что она есть абсолютное начало мира сущет объективно незывмо от сознания и в мире ничего нет что не являлось бы материей ее сввом или продуктом ее развя. Идеализм философское мировоззрение признающее сущностной субстанцией мира основой бытия не...