66999
Українська народна казка «Мудра Дівчина»
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.
Украинкский
2014-09-02
36.5 KB
0 чел.
М.С.Прохоренко
Відкритий урок з курсу за вибором «Основи театральної грамоти» в 1-А класі
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ВИСТАВА
Тема: Українська народна казка «Мудра Дівчина»
Мета: Ознайомити учнів з соціально-побутовою казкою, відображенням народного побуту, місцем подій у казці, особливостями мови; розвивати вміння розрізняти відмінність соціально-побутових казок від інших фольклорних казок; розвивати в учнів стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності казкових персонажів.
Обладнання: декорація, картинки до української народної казки «Мудра Дівчина», диск, програвач, маски-шапочки, квитки, призи, бейджи, мікрофони.
Тип уроку: урок-гра
Хід уроку
І.Вступ.
1.Організаційний момент.
Учні заходять в класну кімнату, як до театру, з квитками. Їх зустрічає учень-контролер (з бейджиком), перевіряє квитки і запрошує зайняти місця, вказані у квитках (під веселу музику).
ІІ. Подача нового матеріалу.
1.Відкривається занавісь, виходить учень в костюмі «Клоуна» і повідомляє:Увага! Увага!
- Доброго дня, дорогі друзі. Увага! Наші гості! Розпочинаємо театралізовану виставу. Українська народна казка «Мудра Дівчина».
Прошу тиші і уваги!
Після вистави буде розігруватись лотерея з призами.
Дійові особи:
Ведучі: 1 учениця і 1 учень, бідний чоловік, багатий чоловік, пан, дівчина.
Ведуча 1: - Було собі два брати один бідний, а другий багатий. Вони постійно сперечалися. Цього разу на корову (виходять два брати).
Багатий брат: - Здоров був!
Бідний брат : - Здоровенькі були!
Багатий: - Віддай мені, брате, корову назад.
Бідний: - Брате! Як же я тобі її віддам? Чим же буду дітей кормити? Я ж тобі за неї відробив!
Багатий: - Що ти там відробив, - як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!
Ведуча 2: - Бідному брату шкода стало своєї праці, не схотів віддати корову. Пішли вони до пана правди шукати.
Ведуча1: - Прийшли брати до пана. А пану не хотілось роздумувати хто з них правий, а хто ні, то він каже братам:
Пан:- Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.
Брати разом: - Кажіть, пане!
Пан: - Слухайте: що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе? Завтра прийдете, скажете, а сьогодні ідіть і думайте.
Ведуча 2: - Пішли брати додому.
Багатий брат: - От дурниця, а не загадка! Що ж є ситнішим за панські кабани, прудкіш, як панські хорти, а миліш за гроші? Те, моя корова буде!
Ведуча 1: - Бідний брат додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся.
Дівчина: - Чого ви, тату, зажурилися? Що вам пан казав?
Бідний брат: - Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
Дівчина: - А яка ж загадка, тату?
Бідний брат: - Та така, доню: є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?
Дівчина: - Є, тату, ситніш над усе земля, мати, бо вона всіх годує і напуває; прудкіш над усе думка, бо думкою враз куди хочеш перелетиш; а миліш над усе сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.
Бідний брат: - Чи ба? Адже й справді так! Так же я й панові казатиму.
Ведуча 2: - Другого дня приходять обидва брати до пана.
Пан: - Проходьте, проходьте. Ану, відгадали?
Багатий і бідний брати кажуть разом: - Відгадали, відгадали, пане.
Багатий брат: - Ситніш, пане, над усе ваші кабани. А прудкіш ваші хорти , а миліш гроші!
Пан: - Е, ні! Ану ти кажи.
Бідний брат: - Та що ж, пане, немає ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує і напуває.
Пан: - Правда, правда! Ну, а прудкіш що?
Бідний брат: - Прудкіш, пане, над усе думка, бо думкою куди хоч перелетиш.
Пан: - Так! Ну а миліш?
Бідний чоловік: - А миліш над усе сон, бо хоч як добре та мило людині, а все покидає, щоб заснути.
Пан: - Так, усе! Так. Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав?
Бідний брат: - Та що ж, пане, є в мене дочка Маруся, - так це вона мене так навчила.
Ведуча 1: - Пан аж розсердився.
Пан: - Як це? Я такий багатий, розумний, а вона проста собі дівчина та на мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона посадить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.
Ведуча 2: - Іде сердешний батько додому та мало не плаче.
Дівчина: - Чого ви, тату, сумуєте?
Бідний брат: - Ось пан дав десяток яєць, наказав, щоб за одну ніч вилупились з них курчата, виросли і щоб спекла їх йому на сніданок.
Дівчина: - Понесіть, тату, оцей горщечок каші панові і скажіть нехай він посіє цю кашу, щоб вона виросла просом, пан, щоб скосив, змолотив просо і дав мені пшона годувати курчат.
Бідний брат: - Пане, ось візьміть горщик каші, посійте її, щоб виросло просо за одну ніч, поспіло, змолотіть і дайте пшона, що годувати ваших курчат.
Ведуча 1: - Пан дивився, дивився на ту кашу. Довго думав. Потім взяв стеблинку льону і дає чоловікові.
Пан: - Неси своїй дочці цю стеблину, нехай вона її вимочить, висушить, побє. Попряде й витче сто ліктів полотна. А не зробить, то буде лихо.
Ведуча 2: - Іде чоловік додому плачучи.
Дівчина: - Чого ви тату, плачете?
Бідний брат: - Та бач, що пан хоче. Ось дав цю стеблину і наказав вимочити, висушити, помяти, спрясти та виткати сто ліктів полотна.
Дівчина: - Не плачте, тату. Ось візьміть гілочку з дерева і скажіть, щоб пан зробив мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти.
Бідний брат: - Ось, пане, візьміть цю гілочку з дерева та зробіть з неї гребінець, гребінку й днище, щоб було на чому моїй дочці прясти.
Пан: - Цю дівчину не одуриш! Мабуть вона не з таких, щоб одурити. Мудра твоя дочка. Ой мудра.
Ведуча 1: - З того часу Марусю, дочку бідняка всі стали звати Мудрою Дівчиною.
(Беручись за руки всі дійові особи кланяються глядачам)
Клоун: - Ролі виконували:
Лотерея з призами. (Клоун називає номера лотереї і вручає дітям призи)
Клоун: - Дорогі діти, вистава закінчилась. Спокійно, по одному виходимо з театру (діти виходять в коридор)
ІІІ. Закріплення.
Вчитель запрошує дітей зайти в свою класну кімнату.
1.Бесіда про театралізовану виставу «Мудра Дівчина».
2.Розповіді дітей про своє ставлення до героїв української народної казки «Мудра Дівчина».
3. Зясувати відмінність соціально-побутової казки від інших фольклорних казок.
ІV. Підсумок уроку.
1.Відповіді на питання:
- Чи сподобався урок-гра?
- Чим?
2.Віршем закінчується урок: «Ось і все. Дзвінок, дзвінок. Вже закінчився урок!»
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
54603. | Кругооборот благ и доходов | 69.92 KB | |
Чтобы понять, как производятся и потребляются экономические блага, рассмотрим простейшую экономическую модель «Кругооборот благ и доходов», предложенную швейцарским экономистом Л. Вальрасом (1834—1940) | |||
54604. | Ценовая эластичность спроса. Факторы, влияющие на эластичность спроса | 19.73 KB | |
Наличие товаров-заменителей: чем их больше, тем эластичнее спрос. При этом следует заметить, что чем более агрегированный товар мы рассматриваем, тем относительно ниже эластичность | |||
54605. | Ценовая эластичность предложения. Факторы, влияющие на эластичность предложения | 28.26 KB | |
Понятие эластичности предложения. Чувствительность объема предложения к изменению рыночной цены показывает эластичность предложения. Эластичность предложения можно определить, как степень изменения количества предлагаемых к продаже товаров и услуг в ответ на изменение рыночной цены. | |||
54607. | Предмет культурологии. Многообразие подходов в исследовании культуры | 119.5 KB | |
Предмет культурологии: трудности определения предмета и метода. Античные представления о культуре. Понимание культуры в эпоху Средневековья и Возрождения. Осмысление культуры в Новое время. Культурологические концепции Н.Данилевского, Ф.Ницше, О.Шпенглера, П.Сорокина. Западноевропейские концепции игровой культуры. | |||
54610. | В стране сказочных образов | 306.5 KB | |
Цель: на примере балета С.Прокофьев видеофрагмент из балета Золушка Падешаль Аморозо; П.Чайковский видеофрагмент из балета Щелкунчик Танец феи Драже. Оборудование: музыкальный инструмент музыкальный центр видеофильмы с фрагментами из балетов Золушка и Щелкунчик. | |||
54611. | Общественно-политическая лексика к урокам по творчеству И.С. Тургенева | 28.5 KB | |
Западник сторонник общественного течения в России в 19 веке представители которого признавали западноевропейский путь развития России. в России: интеллигент не принадлежавший к дворянству выходец из других сословий купечества мещанства духовенства крестьянства а также из мелкого чиновничества. Славянофил сторонник направления общественной и философской мысли России в середине 19 века выдвинувшие идею самобытного пути исторического развития России отличного от пути развития западноевропейских стран. | |||