67031

Не руйнуй гармонії земної

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Глобальною проблемою стали кислотні дощі, які гублять рослинність, знищують життя в прісних водах, це і негативні наслідки науково-технічної революції, неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила критичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери.

Украинкский

2014-09-03

107.5 KB

0 чел.

22 квітня – День Землі

Виховний захід

Усний журнал

Не руйнуй гармонії земної

Підготувала: викладач Комісаренко Л.І.


22
квітня – День Землі

Усний журнал

Не руйнуй гармонії земної

1 сторінка «Планета захворіла»

  1.  Презентація «Заповідними місцями України».
  2.  Картини природи у творах  Т.Г.Шевченка (фотоколаж, вірші Т.Г.Шевченка).
  3.  Ставлення людей до навколишнього середовища.
  4.  Причини забруднення нашої планети.
  5.  Екологічні катастрофи (фрагмент відеофільму, пісня «Три поради»    сл. Ю.Рибчинського, муз. І. Шамо ).

2 сторінка «Вони не повинні зникнути»

  1.  За матеріалами «Червоної книги».
  2.  Заповідники в Україні і на Полтавщині (презентація «Заповідники на Полтавщині», пісня «Лелеченьки» сл. Д. Павличка, муз. О.Білаша, віршв М. Рильського «Люби природа», «Земле рідна»).

3 сторінка «Наше майбутнє в наших руках»

  1.  Недоліки екологічного виховання.
  2.  Форми роботи з дітьми.
  3.  Виставка літератури з питання охорони природи.
  4.  Конкурс плакатів «Майбутнє в наших руках».
  5.  Пісня Т. Петренка «Боже, Україну збережи».


22
квітня – День Землі

Який багатий світ навколишній!

                        Яка моя уява бідна                               

                                              Тому готовий стать навколішки

                                       Перед тобою , земле рідна!

Презентація «Заповідними місцями України».

Вчитель. Я хочу розпочати наш усний журнал із слів Джеральда Дарелла:

«Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники , що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта».

Подивіться, якою прекрасною є наша земля... Але її  обличчя під впливом діяльності людини постійно змінюється. В останні десятиріччя ця проблема стала всесвітньою.

Як і передбачалося, розвивається, так званий, парниковий ефект, що викликає зміни в кліматі.

Глобальною проблемою стали кислотні дощі, які гублять рослинність, знищують життя в прісних водах, це і негативні наслідки науково-технічної революції, неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила критичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери. Зараз у світовий океан щорічно потрапляє декілька мільярдів рідких і твердих відходів. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищуватися , саморегулюватися і самовідновлюватися – вона дедалі активніше деградує. Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно не змінить своєї діяльності, не переоцінить життєвих цінностей.

Але якщо проаналізувати питання глибше, то виявиться, що є інша, серйозніша причина екологічної кризи: це занепад духовності, надзвичайно низький рівень екологічної культури у цілих народів і націй, низький рівень екологічної освіти більшості урядовців та керівників практично в усіх країнах світу, загальний спад морального рівня протягом останніх десятиліть.

Нині екологія має підвестися на рівень нової релігії, оскільки лише такий глибокий переворот у свідомості людей збереже цивілізацію.

«Сучасна людина, - писав американський публіцист Е.Голдсміт,- фактично обожествила саму себе. Але вона – фальшиве божество. Створене нею на Землі не рай , а кошмар, до якого  вона сама адаптує все меншою мірою і який вже не може задовольнити її соціальних, психологічних, духовних, естетичних запитів».

Людство має спільний корінь і живе на одній планеті. Воно не можу розраховувати на те, що інші вирішать його проблеми, а повинно само, в єдності й мирі створювати своє майбутнє.

Тому вирішення екологічних проблем стало одним із головних критеріїв визначення гуманності суспільства.

Ось чому сьогодні на нашій виховній годині ми також звертаємося до цієї проблеми і проведемо усний журнал «Не руйнуй гармонії земної».

1 сторінка «Планета захворіла».

1.Картини природи в творах Т.Г.Шевченка (фотоколаж).

Студент.  Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про

його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові.

Українці – це народ Шевченка. Нас до глибини душі вражає велика любов поета до України, її природи, своїх рідних українців. Шевченко для України – це все. Він став національним кодом, національним паролем. Мабуть, немає жодного твору у його творчому доробку, де б не відчувався його біль за батьківщину, і поруч – його замилування чарівною природою України.

(Вірші: «Зоре моя вечірняя»

            «Тече вода з-під явора»

Пісня: «Садок вишневий коло хати»)

Тихо звучить «Реве та стогне Дніпр широкий»

Канівські гори... Зачаровано дивився на них Тарас Шевченко, пливучи влітку 1859року вниз по Дніпру до Прохорівни. Чутливий до краси рідної природи поет, милуючись гострим канівським берегом , не міг не змалювати його. Зупинився проти Чернечої гори, не відаючи, що саме на ній він спочине навіки.

Сьогодні, прийшовши на Канівські гори вклонитися Кобзареві, піднімаєшся сходами і вбираєш поглядом наддніпрянський простір. Думки шугають понад щоденними турботами, відлітають у минуле й переносяться в майбутнє. Прийти отак до Тараса, злетіти над матінкою-землею треба хоч раз у житті.

Сьогодні Придніпровя  потерпає від нерозумного втручання технократів. Препотворні  димарі, нагромаджувачі, шляхопроводи, риштування насуваються на цю прекрасну землю. Не повинні співіснувати національна святиня й котельня на цих прекрасних краєвидах. Спорудження промислових обєктів у видноколі Тарасової гори – це зневага до народу, нації, світової культури і своєї України.

Тож не забуваймо рядки, якими закликав Кобзар «І мертвих , і живих , ненароджених» своїх:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В останню тяжку минуту

За неї Господа моліть!

2.Ставлення людей до навколишнього середовища. Причини забруднення нашої планети.

Вчитель. А як же науковці трактують екологічні проблеми? Вони виникли зараз чи дуже давно?

Студент. З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації – людини, з її розвитком, розмноженням,  міграціями,

адаптацією й активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого, антропогенного характеру.

З самого початку поведінка людини в довкіллі стала відрізнятися від поведінки інших вищих істот особливою агресивністю і мала характер не рівноправного мешканця середовища існування, а підкорювача, насильника, споживача, не здатного до самообмежень.

Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була обмеженою, їхній розумовий і технічним потенціал був дуже слабким, а могутність природи незрівнянно більшою у порівнянні з людською, природне середовище практично не відчувало на собі тиску гомосапіенса, воно легко самоочищалося і самовідновлювалося. Але минули тисячоліття, людське населення почало зростати такими темпами, досягло такої адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція. Людська діяльність з часом перетворилась в могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів , але й на планеті в цілому. Але свого відношення до природи, її ресурсів, людина  на віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних кризових ситуацій.

Історія свідчить про наявність сумної закономірності: популяційні вибухи чисельності гомосапіенс, що мали місце періодичного зв’язку з його розселенням на планеті, як правило супроводжувалися повним винищенням крупних рослиноїдних тварин та птахів. 40-100 тис.років тому у Євразії зникли мамонт, лісовий слон, бегемот , носоріг, гігантський олень, гігантська лань, шаблезубий тигр, печерні лев і ведмідь та інші, в 13-11 столітті до н.е. в Північній Америці, а в 9-5 столітті в Центральній та Південній Америці зникли гігантські лінивці, слони, лама, броненосець, бізони, лев, гігантські птахи (таратони, лелеки, індики), гігантські черепахи (330-400кг).

Памятайте

Кожної години на нашій планеті :

  •  1700 акрів продуктивної землі стає пустелею
    •  Близько 2000 дітей помирають з голоду
      •  55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів і хімічних речовин
      •  1000 чоловік вмирають від отруєння водою
      •  2000 тонн кислотних дощів випадає в Північній півкулі
      •  5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають

Кожної хвилини:

  •  Знищується більше 51 акра тропічних лісів
    •  Використовується близько 35 000 барелів нафти
      •  Знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання
      •  Виділяється більше 12 000 тонн вуглекислого газу в атмосферу

Наступний етап збільшення антропогенного тиску на довкілля приніс розвиток промисловості. Він розпочався з 15-18 ст., коли кількість населення перевищила 500 млн. і були досягнуті значні успіхи в розвитку будівництва, техніки, хімії, почалося вивчення і освоєння світового океану.

З кінця 18 і до І половини 20 ст. , коли почався бурхливий розвиток фізики, хімії, техніки, були винайдені паровий двигун, електричний мотор , освоєна атомна енергія, в небо піднялися перші літаки , Європу і Північну Америку обплутали тисячі км залізниць, а кількість населення перевищила 3,5 млрд. чоловік , розвиток негативних екологічних явищ став глобальним, хоча ще й не мав кризового характеру. Основними особливостями взаємовідносин людини з природою в цей період були активне «підкорення природи», боротьба з нею, хижацьке споживання всіх її ресурсів із упевненістю , що вони невичерпні.

ІІ половина 20 ст. – це період атомної енергії і комп’ютеризації , особливістю якого є активний розвиток її глобальної екологічної кризи. До неї призвели суперіндустріалізіція, суперхімізація, супермілітаризація, суперспоживання і , як наслідок, перевиснаження природних ресурсів і перезабруднення довкілля, початок деградації біосфери.

Нова екологічна криза в історії людства є глибшою і трагічнішою, і подолати її буде надзвичайно важко.

3. Екологічні катастрофи (фрагменти відеофільму) .

Вчитель. В історії Землі екологічні кризи неодноразово були наслідком виникнення різних надзвичайних природних ситуацій, тобто раптових швидких значних змін умов існування, різних змін фізичних , хімічних чи біологічних факторів як окремих, так і разом узятих, що викликало або погіршення стану, або загибель окремих живих істот , популяцій чи навіть цілих екосистем. Такі надзвичайні кризові ситуації називаються катастрофами.

Від далекого  минулого і до наших днів на поверхні землі періодично трапляються грандіозні катастрофічні випадки, що викликаються падінням космічних тіл (метеоритів, астероїдів, комет). Вченими виявлено на поверхні землі багато слідів таких катастроф у вигляді велетенських метеоритних кратерів – воронкоподібних заглиблень діаметром у десятки метрів, а то й сотні кілометрів. Наприклад, в Україні в Кіровоградській обл. поблизу села Болтишка виявлено заповнений осоковими породами кратер діаметром 25км – слід падіння метеорита, що сталося 100млн.років тому.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. Як свідчать геологічні дані , протягом останніх 20млн.років тут неодноразово відбувалися землетруси й виверження вулканів.

Війни завжди були значним екологічним лихом, сучасні ж війни – це справжні екологічні катастрофи. Світова термоядерна війна може в лічені хвилини знищити все людство і більшість живих істот планети. Підраховано, що накопичених ядерними державами боєголовок, кількість яких перевищує підряд знищити всі великі і малі міста планети.

З розвитком нафтодобувної , нафтопереробної промисловості та атомної енергетики зросла кількість катастроф, пов’ язаних з цими видами людської діяльності. Райони інтенсивного видобування газу (Перська та Мексиканська затоки, Північне море, Тюменський край, Каспійське море та райони, менші за масштабами) сьогодні внаслідок дуже сильних забруднень практично перетворилися на зони екологічного лиха.

Людство вже відчуло на собі наслідки аварії на таких об’єктах (згадаємо трагедію індійського міста Бхопала, коли хмара отруйного газу, що вирвалася з цистерни хімічного комбінату, вбила близько 2000 жителів і отруїла кілька десятків тисяч інших).

З грудня 1984року, вночі , коли люди спали, смертельна хмара метеліозоціонату, який використовується при виготовленні пестицидів , височилась із велетенської цистерни заводу компанії Юніон Карбайт і накрила місто Бхотал в Індії . Це стало однією з найбільших в історії індустріальних катастроф. 150 чоловік померли відразу, близько 100 000 тяжко захворіла, стали інвалідами.

Те ж саме можна стверджувати й про широкомасштабні іригаційні роботи (осушування боліт як в Поліссі , зрошення – південь України), які призводять до повної деградації екосистеми, що функціонували в цих районах 1000років.

Люди мають зрозуміти, що яким би не виявився варіант стратегії виживання, вони повинні взяти на себе тягар надскладних зобов’язань перед собою, перед своїми близькими, підготувати й поступово реалізувати цілу низку самообмежень.

Програмою дій суспільства 21 століття має стати програма, викладена в документах міжнародної екологічної конференції в Ріо-де-Жанейро в 1992році.

Підсумовуючі , можна акцентувати увагу на таких основних відмінностях старої і нової філософії життя:

Стара

Навколишнє середовище ,природні ресурси безмежні, тому, вичерпавши потрібне в одному місці, можна пересуватися в інше і продовжувати стільки, скільки хочеш (або можеш).

Життя людей можна зробити кращим завдяки постійному нарощуванню наших матеріальних достатків і прибутків.

Вартість будь-якого проекту визначалась сумарною вартістю матеріальних, необхідних енергії, праці, тобто на першому плані була економічна доцільність, вигода.

Природа повинна бути переможена. Нові технології допоможуть вирішити всі наші проблеми. Людина стала над природою, відокремилась від неї і повинна керувати природними ресурсами.

Відходи є неприємним, але неминучим продуктом будь-якої людської діяльності.

Нова

Визнання незаперечного факту обмеженості природних ресурсів. Рециклічність, оптимальність і найперше використання відновних ресурсів допоможе запобігти їх виснаженню. Життєва цінність – це не проста сума наших загальних банківських рахунків.

Вартість проекту – це не просто сума вартості енергії, праці й сировини , це в першу чергу, економічні збитки, вартість погіршення людського здоровя й стану екосистеми.

Ми повинні знати, розуміти природні процеси і співпрацювати з природою, враховуючи її закони.

Тільки розумне поєднання нових технологій із зусиллями кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з галобальної економічної кризи.

Відходів не повинно бути взагалі. Як і в природі, де відходи одних організмів є резервами для інших організмів , так і в людській діяльності відходи повинні органічно вписуватися в природний кругообіг речовин.

Нова філософія життя має навчити нас поважати природу, Землю, екосистему і поводитися в довкіллі так, щоб не перешкоджати нормальному функціонуванню біосфери, щоб життя на планеті Земля продовжувалося і розцвітало.

Подумай про час – про все, що було,

Подумай про день сьогоднішній і віки,

Що прийдуть за нами.

Уолт Уїтмен

Пісня «Три поради» (сл. Ю. Рибчинського, муз. І. Шамо)

2 сторінка «Вони не повинні зникнути»

1. За матеріалами «Червоної книги».

Вчитель. Охорона флори. Рослинний світ, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. Рослини – найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й урахуванням сучасного стану біосфери, її охорона стала нині важливим комплексним міжнародним завданням. У 1948році при ООН було створено спеціальну Комісію з охорони зникаючих видів рослин і тварин, а згодом – Міжнародну Червону книгу , куди заносять всі рослини та тварини , яким загрожує вимирання. У 1982 році Закон про « Червону книгу» прийнято і в Україні. Сьогодні до неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони і збереження, оскільки їм серйозно загрожує вимирання або знищення через людську діяльність.

«Червона книга»... Ідея створення належить відомому англійському зоологу професору Пітеру Скотту. «Червона книга»- це зібрання фактів про унікальних представників флори і фауни нашої планети, над якими зависла загроза зникнення.

Нині на земній кулі близько 20-25 тис.видів рослин знаходиться на грані зникнення.

Природні умови в Україні сприяли розвитку дуже багатої та різноманітної флори. Тут зростає близько 5 тис. видів рослин природної флори та близько 1000 видів культурної та заносної флори. Найбагатшою є флора Карпат та Криму.

200 років тому життєдайні ліси вкривали більше половини всієї площі України, сьогодні -  лише 14%. Не зважаючи на величезне економічне значення лісу й прийняття постанов і законів щодо його охорони, в Поліссі та Карпатах ліси, як і раніше, хижацько  знищується , а відтворення лісового фонду здійснюється дуже повільно й недостатньо. Слід зазначити , що останнім часом ліси через перевантаження відпочиваючими, з їх дикунським ставленням до природи, винищення рідкісних лікарських рослин, ягід, грибів, вирубання дерев, спричинені людськими пожежами.

За даними ООН , щорічно на планеті вирубується понад 3млрд. м куб. лісу. Особливо тривожить доля Амазонських і Сибірських лісів, що відіграють найважливішу роль в очищенні атмосфери Землі.

Охорона фауни. Нині налічується близько 2 млн. видів тварин. Найчисельнішою групою є безхребетні, які становлять приблизно 99% біомаси тварин на Землі.

Руйнування людиною місць мешкання тварин, як і рослин, сьогодні стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення опинилися близько 600 видів птахів, близько 20 видів ссавців , багато риби, земноводних , молюсків, комах.

За останні тисячі років з лиця Землі зникло понад 100 видів звірів, 140 видів птахів, на великих ділянках світового океану через деградацію середовища й хижацький вилов риби майже зовсім зникло 25 видів найцінніших промислових риб, під загрозою вимирання перебувають кити й дельфіни.

Таке ж становище характерне й для України. Через велику щільність населення тут ще в 16 ст.  Були винищені кулани , в 18-19ст. – сайгаки, тури, тарпани, степові орли, дрофи, олені. Дуже рідкісними стали лебеді, кажани, корсаки, соколи, деякі види риб і раків. У той же час вченим вдалося переселити в Україну зубра, лань, муфлона, куріпку-пеклика, деякі види риб.

Студент. За остання 100 років антропогенна діяльність завдала великої шкоди тваринному і рослинному світові України. У «Червону книгу України» сьогодні занесено більше 800 видів рослин і тварин, яким загрожує вимирання або знищення.

На конференції ООН «Навколишнє середовище й розвиток» в Ріо-де-Женейро Україною підписано конвенцію щодо збереження біологічної різноманітності. Виконання вимог цієї конвенції значною мірою сприятиме Закон України «Про охорону природного навколишнього середовища».

Охорона окремих видів тварин і рослин – найважливіша складова частина охорони навколишнього середовища. Важко відділити охорону рослин і тварин або, в широкому розумінні, генофонду природної флори і фауни, від проблем охорони довкілля.

При Мін природи України постійно діє комісія з «Червоної книги», яка, враховуючи пропозиції фахівців, вносить зміни про неї.

Розроблено і затверджено Верховною Радою України «Положення про Червону книгу України».

(Звучить пісня «Лелеченьки». Сл.Д.Павличка, муз.О.Білаша)

2. Заповідники в Україні і на Полтавщині (Презентація «Заповідники на Полтавщині»).     

Вчитель. В Україні створено 12 державних заповідників – у тому числі 2 біосферних міжнародного значення – Асканія Нова, Чорноморський, Карпатський.

Будь-яка тварина – це багатовіковий

витвір еволюції, і кожна з них має

однакове з нами право жити і виконувати

певну роль у взаємоповязаному світі.

( О.Скарлотто).

Студент. Земля – оазис наш, нема секрету.

Цвіте на ній твори мий нами день.

Вона чекає зодчих і поетів,

Як пташок по весні гіллястий клен.

Бо в гордий вік космічної ракети

Моторів гул не заглуша пісень...

Земля! Горджусь святим імям твоїм.

Воно – поезія, наш хліб і отчий дім.

Ведуча.    Полтавщина – мальовничий край з багатою різноманітною природою. Приваблюють зір неозорні лани і квітучі сади, тихоплинні замріяні річки і зелені гаї, яскраві луки та різнобарвні степові схили. Полтавщина розташована переважно в лісовій зоні, яка простягається по центральній частині території нашої держави – від передгір’я Карпат до відгорів Середньоросійської височини.

Зародження та розвиток природоохоронного руху на території нашого краю повязано з діяльністю Полтавського природничо-історичного музею (Полтавський краєзнавчий музей).

У зазначений час на Полтавщині зявилися приватні заповідники-урочища – «Зубр» поблизу Диканьки і « Стрюківська цілина» неподалік Константинограду.

У березні 1918 року при природничо-історичному музеї було засноване одно з перших на Україні Полтавське товариство любителів природи.

З 1990 року на Полтавщині , як і на Україні в цілому, почався новий етап у розвитку заповідної справи, який передбачав оптимізацію природно-заповідної мережі шляхом поповнення новими , різноманітними за призначенням, цінними природними об’єктами.

Студент. Тут що не крок,

То історичний знак,

Недавнє поруч і легенди сила.

Ведуча. Напевне, кожному мешканцю Полтавської обл.  доводилось відчувати і відвідувати бузковий гай поблизу Диканьки, про Кочубеївський маєток, від якого нині залишились вікові дуби і церква.

Площа Диканського  регіонального ландшафтного парку досить велика – понад 11тис.га.

Рекреаційна зона служить для відпочинку людей, виховання молоді в дусі шанування рідної природи, культури та її історії.

Студент.                      Ти приходь сюди

Із важких доріг

Та цілющої спий води

Рідний край беріг,

Де б по світу ти не ходив.

Вчитель. Одна з найвідоміших ботанічних памяток природи Кочубеївські дуби. Вони є першими ботанічними пм’ятками на Полтавщині, створеними в 1964 році. Це славетні дерева, про яких писали:

Студент.                         В Диканьці варто стоять

Дуби, розрішися крилато,

Про друзів, посланих на страту,

Вони нащадкам гомонять.

Спеціалісти говорять, що їм 400 років. Хто їх посадив – невідомо.

Вчитель. Дуже відомим місцем є бузковий гай, який оголошено ботанічною  памяткою природи . Мальовничу місцевість прикрашають різні сорти бузку.

Студент.                         Цвіте бузок на повну силу.

І маревом рожево-білим

Струмить краса по всіх стежках.

Такі вони уперті – птах отой –

І та трава, - такі вони уперті!

Де зорано – там не гніздиться стрепет.

Не хочу жодних висновків робити,

Та думаю, що треба на землі

Хоч клаптики маленькі зберегти,

Де міг би стрепет звить собі кубло

І де б могла рости срібляста тирса.

(М. Рильський)

Ведуча. Полтавська обл. не обділена  тваринним світом. За показниками видового різноманіття представленості рідкісних та чисельності фонових видів тварин він є чи не найбагатшим в українському лісостепу.

Найчисленнішими і найрізноманітнішими є тварини в заплавних лісах, із ссавців тут звичайно лось, свиня дика, козуля, місцями трапляється реакліматизований олень європейський, а по Хоролу –  акліматизована лань.

Хижаки представлені нечисленним вовком, лисицею звичайною, собакою єнотовидним, тхором чорним, куницею лісовою, горностаєм, а на прибережних ділянках – видрою річковою.

З комаховидних майже повсюдно мешкають їжак, землерийки, буро зубка звичайна і білозубка. Місцями трапляється кріт.

Численними серед гризунів є лісова та жовто-горла миші, полівка лісова, польова миша, зрідка зустрічається вовчок лісовий, а під час мандрівок - білка .

Ген під горою, між дубками,

Козуля – скік! – І знову – скік!
Лосина ,лякана вовками,

І гордий олень – віддалік.

(О. Матійко)

Птахи є найрізноманітнішою та найчисельнішою групою хребетних тварин. Незмінним домінантом лісових угідь є зяблик, спів домінують малинівка, дрізд чорний. Досить численні соловейко звичайний, мухоловка строката, кропивник, синиця голуба. До рідкісних видів слід віднести змієїда, шуліку чорного, яструба великого, крука.

Із рептилій по садках живуть ящірки руда та зелена, а із земноводних – часничниця та ропуха сіра.

Студент. Вірш «Люби природу» М.Рильський.

Студент. Вірш «Земле рідна» М.Рильський.

 

3 сторінка «Наше майбутнє в наших руках»

Студент. Вірш «Людино, схаменись»

Ведуча. 1. Недоліки екологічного виховання.

Оволодіння екологічними знаннями – важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. В. Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої  діяльності є незмінним емоційним стимулом думки. Для дитини дошкільного і молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання має стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включитись у роботу з охорони і захисту обєктів природи. Тому екологічне виховання має здійснюватись у всіх ланках навчально-виховного процесу.

На кожному уроці необхідно здійснювати екологічне виховання молодших школярів, тобто розкривати взаємозалежності і взаємозв’язки всіх живих організмів з оточуючим їх живим і не живим середовищем, пристосування рослинних і тваринних організмів до навколишнього середовища.

Проте , окремий предмет «Екологія» до цього часу в практиці шкіл ще не введено. Хоча досвід багатьох зарубіжних країн свідчить про необхідність  введення такого предмета. Приміром , у початковій школі Швеції цей предмет введено ще в 1919році і зараз розглядається як важлива складова наукової та соціальної освіти і слугує сполучною ланкою між різними шкільними предметами. Початковою шкільною освітою Великобританії охоплено дітей від 5 до 12 років . Крім основних предметів, велика частина часу приділяється вивченню питань навколишнього середовища. Цікавою є широка система заходів з екологічного виховання в американській педагогіці.

В зарубіжній педагогіці широко впроваджується ідея безперервної екологічної освіти і виховання громадянина.

2.Форми роботи з дітьми, професійне спрямування.

Враховуючи результати аналізу змісту програм і підручників нашої шкали, зроблено своєрідне доповнення, розширення змісту нинішніх навчальних програм.

Екологічне виховання молодших школярів передбачає не тільки відповідний рівень розвитку широкого кола знань, а й обов’язково достатній рівень розвитку його емоційної сфери .Велику роль в екологічному вихованні дітей відіграє виховання культури почуттів, постійне закріплення їх у конкретних життєвих ситуаціях і справах. Емоційне відчуття у ставленні до навколишнього середовища допомагає їм побачити прекрасне.

Важливою складовою є залучення особистості до культури, орієнтування дітей на культурно-національні і загальнолюдські цінності. Зміст екологічного виховання спрямований, в основному, на екологічні проблеми як проблеми навколишнього середовища і захист його від забруднення. Ми , майбутні вчителі, повинні розглядати його як екологію особистості, екологію душі, екологію культури. Школа повинна розвивати у дітей бажання і практично – дійового характеру, дитина повинна постійно залучатися до різних видів дитячої праці з метою покращення і охорони навколишнього середовища.

Як засіб екологічного виховання молодших школярів є уроки творчості серед природи В. О. Сухомлинського. За його порадами потрібно так вводити  малюнки у навколишній світ , щоб кожен їх крок був подорожжю до джерел мислення і мовлення – до чудової краси природи.

Практика екологічного виховання дітей переконує у тому, що творче спілкування з природою – дійовий метод всебічного виховання і розвитку в дитині кращих людських якостей.

  1.  Виставка літератури з питання охорони природи.

Прикриваючись оманливим серпанком наївних виправдань, люди шматують природу вздовж і впоперек , затикають дірки своєю безгосподарністю, виснажують ресурси, забруднюють середовище.

Отож настав час керуватися в наших діях правилами іншого гуманізму – екологічного. Адже основна його ідея – людина є лише часткою природи і Космосу, з законами і силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою , а співпрацювати з нею, бути « не царем природи» , а її невіддільної часткою.

Адже зберегти життя пташеняті, яке випало з гнізда,  не розтоптати кущик фіалки, захистити черемху від обламування – це вияв високої культури людини, яка любить природу.

Птахи і звірі, квіти і дерева звертаються до людини: збережи і допоможи, де стоїш , де живеш, - на відстані погляду і голосу , хоч би на відстані витягнутої руки. І твій особистий активний простір, збільшений у мільйон , стане простором любимої, рідної Вітчизни, який охороняється.

Пам’ятаймо , що ми всі несемо моральну відповідальність перед своїми внуками і правнуками та здоров’я і долю нашої планети Земля.
   Наш усний журнал я хочу закінчити словами Ліни Костенко:

Не знаю я, що буде після нас,

В які природа обереться шати.

Єдиний , хто не втомлюється – час,

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

А ми , нічого  - пройдемо, як тіні,

Щоб тільки неба очі голубі

Цю землю завжди бачили  в цвітінні.

Конкурс плакатів «Майбутнє в наших руках»

( Звучить пісня « Боже , Україну збережи»).

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8045. Педагогические идеи В. А. Сухомлинского 23.46 KB
  Педагогические идеи В А Сухомлинского В центре воспитательной системы, созданной Василием Сухомлинским, находится ребенок с его активностью, интересами, индивидуальными творческими способностями. Главная задача педагогического коллектива школы...
8047. Исследование причин развития фиброза костного мозга при миелопролиферативных заболеваниях путем анализа воздействия тромбоцитарных факторов на мезенхимные стволовые клетки 451.5 KB
  ВВЕДЕНИЕ Хронические миелопролиферативные заболевания (ХМПЗ) - это гетерогенная группа клональных заболеваний стволовых клеток крови, характеризующаяся избыточной пролиферацией клеток миелоидного ряда и относительно нормальным уровнем их созрев...
8050. Исследование горячеломкости сплавов систем Al - Si, Al - Cu , Al -Si - Cu 434 KB
  Введение Развитие современной науки и техники показало, что важной составляющей технологического производства являются качественные показатели получаемой продукции. Приоритетными направлениями являются: увеличение прочности, увеличение диапазона раб...
8051. Разработка модуля банковской информационной системы на базе технологии клиент-сервер 874.5 KB
  Глава 1. Теоретические аспекты проектирования информационных систем 1.1. Понятие и классификация информационных систем Информационная система (ИС) - это система, реализующая информационную модель предметной области, чаще всего -какой-либо...
8052. Модернизация телефонной сети в сёлах Унгенского района с внедрением услуг triple play на базе оборудования SI3000 Msan 2.37 MB
  Модернизация телефонной сети в селах Унгенского района с внедрением услуг tripleplay на базе оборудования SI3000 Msan В связи с развитием экономической активности Республики Молдова, значительной степени миграции населения, существен...
8053. История зарождения и развития представлений о дидактике как науке 32.83 KB
  История зарождения и развития представлений о дидактике как науке Дидактика есть часть педагогики, приобретающая в настоящее время черты самостоятельной научной дисциплины. Предметом дидактики являются процессы образования и обучения, которые тесно ...