67058

А МИ ЦЕ ВИВЧАЛИ!

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: заготовки питань мовознавчого характеру на три команди по 10 на кожну; ребуси чайнворд речення для редагування і з допущеними орфографічними та пунктуаційними помилками; можна використати компютер і проектор щоб демонструвати деякі завдання на екран.

Украинкский

2014-09-03

161 KB

0 чел.

А МИ ЦЕ ВИВЧАЛИ!

Інтелектуально-розважальна гра на мовознавчу тему

Гра – основний елемент нашого життя.

Невідомий автор

Мета гри:  у цікавій розважальній формі нагадати мовознавчі терміни,  правила на вивчені теми, позмагатися у розв’язуванні чайнвордів та ребусів, показати свої знання  правил орфографії та пунктуації, уміння щодо редагування та складання речень на задану тему;

розвивати уважність, швидкість мислення, логічність думки; прищеплювати почуття командного духу; зацікавлення рідною мовою.

Обладнання: заготовки питань мовознавчого характеру на три команди – по 10 на кожну; ребуси, чайнворд, речення для редагування і з допущеними орфографічними та пунктуаційними помилками; можна використати комп’ютер і проектор, щоб демонструвати деякі завдання на екран.

Форма проведення: інтелектуально-розважальна гра (з часом питання можна міняти для наступної гри; рекомендовано проводити у 5-8 і 10 кл.)

Умови гри

Із паралельних класів вибираються команди по п’ять учасників у кожній (можна сформувати дві команди на базі одного класу), команди обирають собі капітана і назву, яка  була б пов’язана із мовознавством. Проводиться гра у кабінеті української мови та літератури.

Заздалегідь повідомляється учасників  про завдання, які будуть у грі:

  •  розгадати чайнворд – ланцюжком;   1 слово – 0,5 бала
  •  ввести подані три фразеологізми у одне речення;  3, 2, 1 бали.
  •  конкурс капітанів – 10 запитань із курсу української мови; 1 питання – 0,5 бала
  •  антисуржик – відредагувати по три речення;     2 + 2 + 1
  •  назвати по черзі прислів’я, у яких є власні назви;     по 0,5 бала за прислів’я
  •  у поданих командам реченнях розставити розділові знаки;   1 бал за виправлену помилку
  •  розшифрувати ребус на тему мови чи української літератури;   7 балів

Для ефективного проведення гри можна взяти у помічники вчителя української мови та літератури або заздалегідь підготовлених старшокласників.

Вступне слово учителя.

Шановні учасники нашої інтелектуально-розважальної гри, глядачі й уболівальники, дорогі колеги. Зараз ми у легкій розважальній формі позмагаємося на краще знання рідної української мови. І наше завдання не стільки виявити переможця у цій грі, як показати, що рідну мову можна вивчати і в такій формі; що це не просто один із шкільних предметів, а прекрасний засіб, щоб показати свої вміння.

Прошу команди зайняти місця.

Капітани оголосіть назви команд (до речі, можна дати командам хвилину, щоб вони відразу придумали собі назву).

Учитель оголошує порядок завдань і кількість балів за виконання (якщо є можливість, можна вивісити на дошці завдання і кількість балів).

Завдання №1. ЧАЙНВОРД.

Вивішується заготовка чайнворд (або малюється на класній дошці), вказуються  тільки цифри і клітки. Команди по черзі називають відповіді, а помічник вписує у клітки слова. Якщо немає відповіді, то слово пропускається, поки команди не пройдуть весь чайнворд. Якщо на другому колі команда не розгадує своє слово, то цей шанс отримує наступна, і так дальше. Звичайно, виграє той, хто найбільше слів відгадав.

1- самостійна письмова робота учня на задану тему (твір). 2- частина або група займенників чи прикметників, які мають спільні ознаки (розряд). 3- частина мови (дієслово). 4- місце у слові, де можна допустити помилку (орфограма). 5- безглуздий набір слів чи букв, нісенітниця (абракадабра). 6- виконавець ролей у п’єсі чи фільмі (актор). 7- зашифрований вираз у вигляді малюнків, знаків, нот (ребус). 8- частина речення (слово). 9- другорядний член речення, питання – який? (означення). 10- частина п’єси, коли певний час не міняються актори (ява). 11- той, хто написав твір, картину, музику (автор). 12- рівномірне чергування звуків у рядку вірша чи пісні (ритм). 13- здатність говорити (мова). 14- слово, протилежне за значенням (антонім). 15- вірування стародавніх народів про богів, героїв, світ (міф). 16- група, розряд, частина дієслова (форма). 17- перерва у виставі (антракт). 18- розділовий знак (тире). 19- художнє означення (епітет). 20- те, про що розповідається у творі (тема). 21- сукупність букв, розміщених у певному порядку (алфавіт). 22- написаний чи надрукований авторський твір (текст). 23- вірш, який складається з трьох частин, об’єднаних спільною темою (триптих). 24- лінія, якою підкреслюється означення (хвиляста). 25- частина тексту (абзац). 26- дослівний фрагмент із іншого твору (цитата). 27- застаріле слово (архаїзм). 28- довге висловлювання однієї особи (монолог). 29- доброзичливе висміювання вад характеру людини (гумор). 30- висловлювання однієї із осіб у діалозі (репліка). 31- власноручний рукописний текст твору чи підпис (автограф). 32- стійке сполучення слів, часто дуже переосмислене (фразеологізм). 33- слово, яке вставним ніколи не буває (майже). 34- завершальна частина композиції твору, у якій розповідається про долю героїв (епілог). 35- величальна пісня на честь держави чи героя (гімн). 36- нове слово (неологізм).

Завдання №2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ.

Подані три фразеологізми ввести у одне речення. Чиє речення виявиться найбільш змістовним, той і перемагає.

Для 1-ї команди: як курка лапою, ні риба ні м’ясо, крокодилячі сльози.

Для 2-ї команди: ноги на плечі, нюні розпускати, кишки марша грають.

Для 3-ї команди: п’яте колесо до воза, прямо в десятку, бути на сьомому небі.

Завдання №3. КАПІТАНИ.

Капітани повинні відповісти без роздумів на 10 питань ведучого, можлива одна поправка. Виграє той, хто менше часу затратив і дав відповідь на більше запитань.

Перший капітан.

1- член речення, що підкреслюється хвилястою (означення).

2- до якої частини мови належить слово – п’ятірка (іменник).

3- назвіть стан дієприкметника – знайдена (пасивний).

4- ніч-день, вгору-вниз, гарна-погана – це… (антоніми).

5- назвіть рід іменника – кенгуру (чоловічий).

6- фіолетовий – це якісний, відносний чи присвійний прикметник (якісний).

7- яким членом речення виступає дієприслівниковий зворот (обставина).

8- назвіть бодай один числівник, що має рід (нуль, один, тисяча, мільйон, мільярд, гугол).

9- до якої відміни належить іменник – вечір (друга).

10- частина мови, що відповідає на питання – як? де? коли? (прислівник).

Другий капітан.

1- дієприкметниковий зворот у реченні виступає (означенням).

2- рід іменника УНР (жіночий).

3- член речення, що підкреслюється штрихпунктирною (обставина).

4- лелека, бусол, чорногуз – це… (синоніми).

5- назвіть форму дієслова – світає (безособове).

6- яка частина мови має значення, але не відповідає на питання (вигук).

7- У класі чисто. – Це речення поширене чи непоширене (поширене).

8- який час мають дієприслівники (минулий і теперішній).

9- вовча натура –  прикметник якісний, відносний чи присвійний (якісний).

10- який займенник не має називного відмінка (себе).

Третій капітан.

1- член речення, який підкреслюється штриховою (додаток).

2- інфінітив, дієприслівник, дієприкметник – це… (форми дієслова).

3- до якої відміни належить іменник – лошатко (друга).

4- якого розряду займенник – нами (особовий – ми).

5- від яких прислівників можна утворити ступені порівняння (способу дії).

6- рід іменника – сомбреро ( середній).

7- спільна частина споріднених слів – це (корінь).

8- що таке постфікс (суфікс після закінчення).

9- як пишеться слово – по-українськи (через дефіс).

10- утворіть по батькові від імені Кузьма (Кузьмич).

Завдання №4. АНТИСУРЖИК.

Командам видається записані три речення, які вони повинні відредагувати.

Команда №1.

1. Крижовнік має гострі шипи.  (Аґрус має гострі колючки). 2 б.

2. Я не получаю газет уже дві неділі.  (Я не отримую газет уже два тижні).  2 б.

3. Прочитайте, там все напечатано.  (Прочитайте, там все надруковано).  1 б.

Команда №2.

1. Бояришнік – це найбільш лікувальний кущ на даному участку.  (Глід – це найбільш лікувальний кущ на цій ділянці).  2 б.

2. У цій столовій навіть стакани брудні.  (У цій їдальні навіть склянки брудні).  2 б.

3. А сливочне масло у вас є?  (А вершкове масло у вас є?)  1 б.

Команда №3.

1. Можжевельнік  само краще росте на кам’янистих ґрунтах.  (Ялівець найкраще росте на кам’янистих ґрунтах).  2 б.

2. Скільки за цю корзину клубніки?  (Скільки за цей кошик полуниці?)  2 б.

3. Куди поділася ваша почтальйон?  (Куди поділась ваша листоноша?)   1 б.

Завдання №5. ПРИСЛІВ’Я  і  ПРИКАЗКИ.

По черзі команди називають прислів’я чи приказки (можуть бути афоризми), у яких є власні назви – імена людей, міста, річки, держави…

Наприклад:

Сиди, Векло, ще не смеркло. Говорив Мирон рябої кобили сон. Який Сава, така й слава. Язик і до Києва доведе. Бачив Крим, і Рим, і мідні труби. Всі дороги ведуть до Рима. Хто про Хому, а хто про Ярему. Масти Федя медом, а Федь усе Федем. Шукає Хима Юхима, а Юхим біля неї. Купив Хома хорта, а Ярема чорта. Видно, що Гапка млинці пекла, бо й ворота у тісті. Вискочив, як Пилип з конопель! Про мене, Семене, аби я Іван. Підеш туди, де Макар телят не ганяв! Казала Настя, як удасться. На городі бузина, а в Києві дядько. За царя Панька, як була земля тонка. За царя Гороха, як було землі трохи. Що вільно панові, те невільно Йванові. З Богом, Парасю, як люди трапляються. Погано, як Іван плахту носить, а Настя булаву. На людях Ілля, а дома свиня. Вийшов сухим із води Юхим. Спить, а Химині кури бачить…

Завдання № 6. ПРАВОПИС.

Кожній команді дається одні й ті ж речення, у яких є орфографічні та пунктуаційні помилки. Завдання командам: за певний час (наприклад – 3 хвилини) виправити помилки і записати речення правильно. Перемагає кращий знавець правопису.

До втечі готувалися довго, і рительно заощадили харчів полагодили одях та взуття роздобули дві теплі кошми для спання на снігу насушили труту щоб викресати вогню вибрали в табуні який доглядали най витриваліших коней і однієї ночі коли захурделила буремна віхола рушили в дорогу. Сніг відразу замів їхні сліди і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки а під ранок по льоду перемахнули на тої бік. Там, у лузі, попасли коней що як і їхні дикі родичі – тарпани були призвичаїні всю зиму добувати собі корм зпід снігу розгрібаючі його копитами трохи самі задрімали в заметі закутавшись по половецьки в кошму а потім знову рушили в путь.

В. Малик   „Черлені щити”

Завдання №7. РЕБУС.

Одночасно вивішуються три ребуси. Можна жеребкуванням визначити, який ребус команди розгадуватимуть. Визначається час – наприклад, три хвилини для обговорення.

Ребус 1. Хто рано посіє, той рано й пожне.

Ребус 2. Моя зірко, служить панам гірко.              Ребус 3. Сам у неволі, а мрії на волі.

У ребусі №2 можна підказати, що намальовані колоски жита (кожен може собі підібрати ребуси на свій самк і знання дітей або взагалі їх замінити чимось іншим).

Ребуси добре було б роздрукувати на кількох листках – це робиться через принтер:

Файл – Друк – Властивості – Сторінка – Норм.розмір (знімаємо), ставимо Друк постера – Задати – Розбивка на…  4 (2×2),  9 (3×3),  16 (4×4).

Підведення підсумків гри.

Сподіваємось, що ця гра принесла задоволення як учасникам, так і глядачам. Ви побачили, що мову можна вивчати і жартома, і в ігровій та розважальній формі – головне, щоб ми любили її, спілкувалися нею, вивчали, збагачували і примножували, щоб могли передати українську мову своїм дітям, як це передали для нас батьки, діди і прадіди наші.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Антисуржик. За загальною ред. Олександри Сербської. – Львів: „Світ”, 1994. – 152 с.

2.  Захарук В. Д. Ігри з літератури. – К.: Радянська школа, 1970. – 222 с.

3. Короткий тлумачний словник української мови. Під ред.. Д. Г. Гринчишина. – К.: Радянська школа, 1988. – 320 с.

4.  Малик В. К. Черлені щити. – К.: Веселка, 1990. –368 с.

5. Оліфіренко С.М., Оліфіренко В.В. Універсальний літературний словник-довідник. –Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2007. – 432 с.

6. Афоризми про ігри. http://letter.com.ua/aphorism/game2.php

7. Прислів’я та приказки. http://aphorism.org.ua/razd.php?rid=2

Василь Костюк

вчитель-методист

Івано-Франківської ЗШ №25

лютий 2011 р.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82241. Коммуникативная рациональность. Роль традиций, ценностей, образцов интерпритации и предрассудков (Г.Гадамер) в межсубъектном понимании и смыслополагании 38.92 KB
  Что такое понимание Можно ли рассматривать понимание только как знание наравне с эмпирическим и теоретическим знанием Несомненно понимание является знанием но знанием особенным имеющим специфические черты которые существенно отличают его от других видов знания. Так прежде всего необходимо рассматривать понимание как осмысление как выявление и реконструкцию смысла. Таким образом главной задачей герменевтики становится истолкование и понимание текстов. Дильтей полагает что главным методом данных наук является понимание.
82242. Методологические функции «предпосылочного знания» и регулятивных принципов в науке 34.35 KB
  Одновременно произошло уточнение понимания природы социальности и исследования в сфере философии науки должны раскрывать как и в каких формах социальный и культурно-исторический моменты входят в содержание знания и влияют на способы и результаты познавательной деятельности. Сегодня найдены реальные вполне адекватные формы и опосредующие механизмы такого воздействия в частности выявлена роль идеалов и норм философско-мировоззренческих предпосылок и оснований научного знания. Через них принимая форму ценностного сознания социальная и...
82243. Ценностные предпосылки как следствия коммуникативности СГН. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании 34.11 KB
  Наиболее важной классификацией ценностей является их деление на абсолютные ценности, т.е., разделяемые всеми людьми (жизнь, здоровье, любовь, красота, истина, справедливость, свобода, счастье и т.д.) и относительные ценности, т.е., разделяемые только определенной группой людей (деньги, слава, наслаждение, власть, статус и т.д.).
82244. Принципы «логики социальных наук» К. Поппера 30.45 KB
  Признание того что ценности в науке выражают ее социокультурную обусловленность становится определяющим в философии и методологии науки особенно социально гуманитарного знания. В этом отличие науки от социального знания кот субъективно. Поппер утверждает что и естественный и соц науки имеют общий научный метод познания основаны на доказательствах. Согласно Адорно нельзя уравнивать соц и естеств науки.
82245. Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук 33.42 KB
  Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.
82246. Внебиологическое понимание жизни. Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни (А.Бергсон. В. Дильтей. Философская антропология) 46.85 KB
  Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни А. Философская антропология Проблема жизни относится к тем научным проблемам которые имеют несомненный философский смысл и значение. вопрос о сущности жизни; вопрос о происхождении или вечности жизни.
82247. Познание и «переживание жизни» - основное содержание художественных произведений 57.65 KB
  Проблема жизни в ее преломлении к существованию человека привлекла внимание и философов гуманитарного склада что выразилось в появлении различного рода философий жизни экзистенциализм ницшеанство Дильтей и др. русский экзистенциализм абсолютизирующих отдельные стороны духовной жизни и психической деятельности человека. Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов...
82248. История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль) 33.65 KB
  Объективация жизни во времени. Она может трактоваться в естественно-научном это форма движения материи психологическом это одухотворенность бытия историко-культурном это проявление жизни в разных эпохах биографическом жизнь отдельного человека и философском жизнь как благо смыслах. Она может изучаться с разных позиций например со стороны образа жизни людей стиля и манеры жизни повседневного жизненного мира человека со стороны продолжительности уровня качества жизни и т.
82249. Социальные и культурно- историческиеформы жизни:общее строение и иерархия уровней. Научные и вненаучные представления о формах жизни 41.6 KB
  Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов небесных И цепь существ связал всех мной. Во всех этих случаях отчетливо обнаруживаются две основные методологические тенденции в объяснении природы человека: редукционистская сводящая природу человека либо к биологической либо напротив к социальной его стороне и целостная системная понимающая природу человека как единое...