67085

Інтегрований урок мови й мовлення. «Мелодія осіннього саду»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: закріплювати знання учнів з теми Речення та члени речення; розширювати узагальнювати знання учнів з теми Осінь; розвивати вміння добирати виразні мовні засоби для передання того що вразило уяву усно вміння висловлювати свої почуття збагачувати словниковий запас...

Украинкский

2014-09-03

45 KB

0 чел.

Вчитель Українського колежу ім.В.О.Сухомлинського

Полонець Оксана Андріївна

                                        

Урок – екскурсія

Інтегрований урок  мови й  мовлення 

( урок узагальнення і систематизації знань)

3 клас

Тема: «Мелодія осіннього саду»

Мета: закріплювати знання учнів з теми «Речення та члени речення»;розширювати, узагальнювати знання учнів з теми «Осінь»;розвивати вміння добирати виразні мовні засоби для передання того, що вразило уяву ( усно), вміння висловлювати свої почуття,  збагачувати словниковий запас дітей;виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: записи музичних творів П.І.Чайковського із фортепіанного циклу «Пори року».

Зінтегровано зміст предметів:

    Читання

Рідна мова     Музика

й мовлення    Я і Україна

Зміст уроку

I.Організацій момент

- Дзвоник всім нам дав наказ

 До роботи швидше, клас!

II.Мотивація пізнавальної діяльності учнів

  •  Бесіда
  •  Ми з вами знаходимося у шкільному саду і урок наш буде незвичайним. Сьогодні у нас урок-подорож. Як ви вважаєте, куди ми з вами будемо подорожувати? ( В сад, в осінь, в природу…)

III.Повідомлення теми уроку

  •  Бесіда
  •  Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Мелодія осіннього саду».
  •  Тема вам зрозуміла?Як ви гадаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці?

  •  Словникова робота

Пояснити значення слова «мелодія».

За словником:

«Мелодія» - музична думка;одноголосно виражена музична думка;

послідовність звуків, організованих ритмічно, що створюють мотив, наспів.

IV.Актуалізація життєвого досвіду. Підготовка до екскурсії.

  •  Які бувають мелодії?  ( Веселі, сумні…)
  •  Щоб налаштуватися на гарний, позитивний настрій на уроці, сядьте зручно, заплющіть оченята і послухайте мелодію.Відчуйте її красу!

(Звучить  запис пєси П.І.Чайковського  із фортепіанного циклу «Пори року»)

  •  Бесіда
  •  Які почуття у вас викликала ця мелодія?Які спогади?
  •  Чи можна її повязати з темою нашого уроку? Чому?

V.Робота над темою уроку

  •  Підготовча робота
  •  Зробіть глибокий вдих.
  •  Чим пахне осіннє повітря?
  •  Чи відрізняється осіннє повітря від весняного? Чим?

  •  Проведення екскурсії
  •  Подивіться на наш садок. Які дерева ростуть в саду?( Плодові: вишні, груші,яблуні)
  •  Чи є плоди на деревах? Чому?
  •  Крім дерев які ще рослини ви помітили? (Виноград, смородина, квіти, трав’янисті рослини..)
  •  А яка пора року володарює в саду? З чого це видно?
  •  Які кольори переважають?
  •  Хто розфарбував дерева в такі кольори?
  •  А чи знаєте ви, чому осінь називають художницею?

  •  Розповідь вчителя
  •  Вночі, коли всі сплять, осінь бере свої фарби, пензлі і йде малювати. Тільки малює вона не на папері, не на полотні, а  на листі дерев, на травах, на квітах.

  •  Знайомство з кольорами осені
  •  А які фарби притаманні осені? Назвіть їх.( Вчитель акцентує увагу учнів на кольорах осені, демонструючи осіннє листя різних кольорів червоне, жовте, багряне, бордове і т.д.)

 -  А які дерева осінь не розмальовує? Чому? ( Ялини, сосни..)

      -  На гілках цих дерев не листя, а голки і їх не розмалюєш. Але від цього ліс стає ще яскравішим, залишається пишно убраним у своєму осінньому вбранні.

  •  Фізкультхвилинка

Дмуть вітри холодні й злі! (діти виконують махи руками)

Гнуть дерева до землі! (нахиляються вперед)

І наліво, і направо! ( нахиляються вліво, вправо)

Припини свої забави!( «сваряться»)

Підніміть свої ви віти! (піднімають руки вгору, потягуються)

Будете стрункими, діти! (сідають за парти)

  •  Поетична хвилинка

Робота над віршем:

(На кленових листочках написаний вірш)

       …. тихо ходить гаєм

       … довкола аж горить

       … листя осипає

       … нахмурений стоїть

  •  Відновіть вірш, вставте пропущені слова!( осінь, ліс, ясен, сад).
  •  Визначте кількість речень. Які вони за метою висловлювання?  За інтонацією?
  •  Підкреслити головні члени речення.
  •  Які почуття викликає вірш? Чому?

VI.Закріплення знань і умінь учнів

- Осінь не тільки сумні почуття викликає. Не злічити золотавих листочків, що їх зронили дерева. Це дарунки гостям лісу та саду. Осінь – щедра пора. Треба віддячити їй за її щедрість. Як це зробити?

  •  Хвилинка творчості

На листочках закінчити думку: «Дякую осені за…».  А допоможуть  вам в цьому звуки осіннього лісу ( шурхотить опале листя, стукає дятел, вітер погойдує віти, співає синиця). Діти діляться враженнями  і думками.

VII.Підсумок уроку

- Чи сподобалась вам наша екскурсія?

- Які почуття вона у вас викликала?Що вам найбільше запам’яталось?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85297. Аксиологические аспекты народной художественной культуры 41.22 KB
  В обществе с каждым годом все острее встает проблема сохранения и развития народной художественной культуры. В различных дискуссиях посвященных народной художественной культуре ученые пытаются решить какие формы народной художественной культуры архаичные или более поздние: художественная самодеятельность фольклоризм фольклор субкультур неофольклор имеют большую эстетическую ценность и право на существование в наши дни. Поэтому для поиска путей решения вышеуказанных проблем необходимо рассмотреть эстетические этические и моральные...
85298. Основные определения народной художественной культуры 34.59 KB
  Народная культура это традиционная культура включающая культурные пласты разных эпох от глубокой древности до настоящего времени субъектом которой является народ коллективная личность которая означает объединение всех индивидов коллектива общностью культурных связей и механизмов жизнедеятельности. Это культура бесписьменная именно поэтому в ней большое значение принадлежит традиции как способу трансляции жизненно важной для общества информации. Народная культура консервативна практически не подвержена влиянию иных культурных...
85299. Структура курса Теория и история народной художественной культуры 34.76 KB
  С помощью народной художественной культуры испокон веков в наиболее доступной форме передавались молодому поколению сложившиеся в течение столетий эстетические нравственные и трудовые идеалы представления о мире и человеке. Именно поэтому знание народной художественной культуры воспринимается как составляющая духовности самобытный фактор преемственности поколений. Курс Теория и история народной художественной культуры предполагает изучение студентами русского народного творчества как социальноисторического явления осознание природы...
85300. Понятие фольклорный театр: виды и жанры традиционного фольклорного театра 46.25 KB
  Фольклорный театр на протяжении многих веков играл важную роль в духовной жизни русского народа откликался на злобу дня был неотъемлемой частью праздничных народных гуляний и несомненно любимейшим зрелищем. Общие признаки национальных фольклорных театров. Бифункциональность применение мифологических сюжетов Коллективность главное общение со зрителем Национальный характер и своеобразие Условная природа фольклорного театра отсутствие сцены декорации смещение времени пространства.
85301. Виды и жанры народной художественной культуры 38.75 KB
  Основной признак сказки фантастический элт который очевиден для рассказчика и слушателя в равной мере. Все сказки делятся на виды группы категории или жанры: А волшебные б кумулятивные в о животных растениях. Волшебные сказки называются так условно и выделяются в отдельный ряд по композиционным структурным признакам. Сказки о животных растениях предметах тоже составляют особую группу.
85302. Актуальные задачи сохранения и развития традиций народной художественной культуры 34.69 KB
  Программа этнохудожественного образования подрастающего поколения Определенную роль в системе возрождения народных традиций играют нучные исследования в сфере НХК которые проводятся на базе: НИИ Искусствознания НИИ Культурологии Этнологии; Российский институт культурного и природного наследия; Государственный Российский дом НХТ Государственный республиканкий центр русского фольклора С их помощью создается целостная многоуровневая система выявления и учета фольклорных процессов. С целью развития традиций НХК систематически проводятся:...
85303. Философские основы сущности и структуры народного художественного сознания 41.29 KB
  В Древней Греции впервые в истории появляется мысль о том что вся совокупность наших знаний может быть упорядочена что из всего огромного разнообразия знаний и сведений можно выделить знания наиболее общего характера наиболее важные достоверные и очевидные ldquo;началаrdquo; ldquo;принципыrdquo; ldquo;аксиомыrdquo; из которых затем можно последовательно шаг за шагом вывести и прочно обосновать все остальные знания так что каждое из них займет своё место в единой системе в упорядоченном и обозримом целом. Согласно же Платону...
85304. Народная художественная культура как основа современного мирового культурного пространства 55.64 KB
  А что знает об этом современный житель России Какими представляет он себе своих предков какой видит культуру России прошлых веков и тысячелетийС уходом XX века и наступлением следующего столетия ученые вновь заговорили о кризисе и даже исчезновении культуры. Проблема состояния культуры соотношения ее структурных элементов выделения ее лидирующих компонентов приобретает особое значение в глобализирующемся мире где превалирует массовая культура постиндустриального общества. В настоящее время актуальным становится практическое решение...
85305. Образы древней мифологии 40.97 KB
  Греки довольно рано перешли к антропоморфизму создав своих богов по образу и подобию людей при этом наделив их непременными и непреходящими качествами красотой умением принимать любой образ и самое главное бессмертием. Человеческая жизнь неизбежно кончалась смертью боги же были бессмертны и не знали границ в выполнении своих желаний но все равно выше богов была судьба Мойры предопределение изменить которое не мог никто из них. Таким образом греки даже в участи бессмертных богов усматривали их сходство с судьбами...