67093

Історичні пісні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виховувати гордість за український народ який має славне героїчне минуле прищеплювати глибокі почуття любові до пісні рідного краю свого народу. Історичні пісні здебільшого виникали у самому вирі бурхливого життя народу.

Украинкский

2014-09-03

144.5 KB

3 чел.

Відділ Дебальцівської міської ради

Дебальцівська загальноосвітня школа І-ІІІ  ступенів №3

Відкритий урок

у 4-му класі 

на тему

«Історичні пісні»

Учитель музичного мистецтва

Костенко Ю.С.

                                               Дебальцеве

                                              2012-2013 н.р.

                                                   Урок №1

Тема.  Історичні пісні.

Мета:ознайомити школярів з жанром українського фольклору – історичними піснями, розкрити жанрову своєрідність українських народних дум; розвивати образне мислення, уяву, творчі якості, емоційно-чуттєве сприймання; виховувати інтерес до народної творчості, історичних пісень, почуття патріотизму та поваги до героїчного минулого. Виховувати гордість за український народ, який має славне героїчне минуле, прищеплювати глибокі почуття любові до пісні, рідного краю, свого народу. Виховувати естетичний смак учнів. Розвивати вокальні навички. Розвивати загальні і спеціальні здібності. Формування культури художнього сприйняття, тобто здатності до його переживання і розуміння. Формування індивідуальності  музично-естетичного сприйняття. Набуття елементарних умінь та навичок художньо-творчої діяльності. Накопичення художнього досвіду, формування музичного мислення та здатності до художньо -музичного пізнання дійсності.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Методи і прийоми: бесіда, розповідь, пояснення, нагадування,

                                   порівняння, питання, аналіз, диригентський жест,   

                                  робочий жест

Обладнання: синтезатор, телевізор, DVD- програвач, CD- диск


                                                    
 Хід уроку

Добрий день. Починаємо урок музичного мистецтва.

 1.Музичне привітання. Сіли рівненько, співаємо музичне привітання світло, весело, виразно.( діти виконують музичне привітання).

 2. Актуалізація знань.

Українська народна пісня – це бездона

душа українського народу, це його слава.

О.Довженко.

Пісня така ж давня, як і мова.

О.Потебля.

                  

   Герої пісень цього жанру – історичні особи або безіменні герої,  подвиги яких викарбовувалися у народній пам`яті. Історичні  пісні здебільшого виникали у самому вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило були учасники подій або їх свідки, котрі  фіксували засобами слова та музики усе побачене, пережите в деталях і подробицях.

     Особливості народних історичних пісень влучно охарактеризовані М. Гоголем: «Історик не повинен шукати в них вказання  дня і числа битви або точного пояснення місця… але коли він захоче пізнати справжній побут, стихії характеру, всі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу, коли захоче вдихнути дух минулого віку, загальний характер всього цілого і кожного окремого. То він буде задоволений цілком: історія народу розкривається перед ним у ясній величі».      

     Найдавніші історичні пісні долинули до нас із ХV ст., з часів турецько-татарського лихоліття, пожеж, руїн. Зокрема, пам`ять про героїв боротьби українського народу з турками і ординцями понад 350 роківтому – Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка – донесла до наших днів маршова козацька пісня « Ой, на горі та й женці жнуть».

     3. Слухання музики: Українська народна історична пісня « Ой, на горі та й женці жнуть». 

  …    Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого у бувальцях Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…

Ціла картина з  життя далекого минулого нашого краю. Український народ-хлібороб з давніх-давен жив мирною працею, обробляючи землю, вирощуючи жито-пшеницю. Але, відбиваючись від кочівників, загарбників з півдня і заходу, змушений був виділяти найбойовішу, волелюбнішу, найхоробрішу частину свого населення для оборони, ту частину, що сформувала козацьку звитяжну вольницю.

  •  Які почуття викликала у вас ця пісня?
  •  В якому темпі вона звучить?
  •  В якому ладі вона написана?

       4. Розучування  пісні « Ой, на горі та й женці жнуть»  - звертаємо увагу на її характерні особливості, притаманні іншим історичним пісням: хоровий спів без супроводу з розгорнутим своєрідним народним багатоголоссям поліфонічного складу, типові для українського багатоголосся терцові і квінтові паралелізми, розспівування окремих складів слова, відносно вільний рух кожного голосу. Робота над інтонуванням, дикцією, диханням. Слідкувати за співацькою поставою.

                                       Народна пісня зоряно, незгасно

Горить в моєму серці повсякчас

Не променистим закликом, не гаслом,

А променем, що будить співака.

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу

Врослися в древа вічного гілки.

5.   Музичний матеріал: українська народна пісня в обробці Я. Степового « Гей, там на горі Січ іде» - виконання пісні. Звернути увагу на звуковедення, інтонування, ритмічний ансамбль. Домагатися художнього виконання пісні. Робота по групах, рядах.

  6.  Інсценування української народної пісні « Гей, на горі Січ іде» - пропоную учням інсценізацію пісні  для творчого розвитку школяра.

  7.  Творча робота – пропоную учням створити сюжет для історичної пісні,  озвучити його. 

  8.Підсумок уроку.       Діти,  докладаймо  свої зусилля для відродження рідної мови, національної культури, проникаймо в таємниці історії. Любімо Україну, шануймо її народ і себе!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24151. Экономическое развитие России в XVII в. XVII в 21.87 KB
  XVII в время массового заселения Волги Предуралья начало освоения Сибири. Новым было в XVII в. Всего в XVII в.
24152. Внутренняя политика России в XVII в 20.78 KB
  За малолетних правителей власть осуществляла царевна Софья пытавшаяся отдалить Петра от престола. Софья не желая расставаться с властью подняла против Петра стрелков но восстание было жестоко подавлено а Софья заточена в монастырь.
24153. Внешняя политика России в 17 веке 31.17 KB
  Западнорусские земли стали ареной борьбы населения против угнетения польской шляхтой. начался почти непрерывный ряд казацких восстаний против Польши. В Киевской области было образовано войско реестровых внесенных в списки казаков которые однако переходили на сторону мятежных запорожцев и обращали свое оружие против поляков. Под его командованием русская армия предприняла два неудачных похода против Крымского ханства 1687 1689 находившегося в вассальной зависимости от Турции.
24154. Культура России. 17 век 34 KB
  17 век XVII в. Мы часто говорим: древнерусская культура IXXVII веков но никогда не продлим это определение на следующий XVIII в. Такая переходность культуры в XVII в. В русской архитектуре XVII в.
24155. Россия на рубеже XVII -XVIII веков 30.86 KB
  Разрешение этих задач до Петра было только начато. Точно так же и первая задача национальнополитическая состоявшая в необходимости государственного объединения русского народа еще задолго до Петра вызвала ряд упорных войн с третьим врагом и ближайшим соседом Речью Посполитой. Но еще до Петра московским правительством была сознана невозможность одновременного разрешения обеих задач. Так еще до Петра покинута была на неопределенное время мысль о национальнополитическом объединении русского народа: чтобы поддержать добрые отношения с...
24156. Преобразования Петра I. Северная война 31.8 KB
  2011 Рубрика: История России 08 Петр I После смерти Федора на престол должен был взойти его брат Иван однако он был слаб здоровьем и патриарх с боярами предложили объявить царем Петра. По их требованию Софья была назначена регентом при малолетних Иване и Петре. Детство Петра прошло в селе Преображенском и в Немецкой слободе среди иностранных авантюристов ученых военных.
24157. Эпоха дворцовых переворотов 28.27 KB
  В первые годы прошедшие со смерти Петра Великого судьбу русского престола нельзя назвать благополучной: с 1725 г. Причинами дворцовых переворотов по мнению большинства историков стали: ü указ Петра 1 от 1722 года о наследии престола; ü большое количество прямых и косвенных наследников дома Романовых; ü противоречия между самодержавной властью правящей верхушкой и господствующим сословием. К концу правления Петра I напряженность отношений в этом треугольнике достигла критической отметки что было вызвано крайне невыгодным для...
24159. Основные задачи внешней политики России во второй половине XVIII в 30.7 KB
  Однако нерешенным оставались две внешнеполитические задачи: 1 овладение выходом в Азовское и Черное моря; 2 воссоединение Правобережной Украины с Левобережной и включение Белоруссии в состав России. Крым был включен в состав России. Георгиевске по которому Грузия переходила под покровительство России.