67105

Труднощі навчання в школі, конфліктні ситуації з учителем, труднощі під час письма

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати уявлення дітей про труднощі навчання в школі, конфлікти з учителем, труднощі, які виникають під час засвоєння навиків письма; розвивати уміння аналізувати ситуацію, робити висновки; виховувати почуття доброти, співпереживання, милосердя...

Украинкский

2014-09-04

40.5 KB

1 чел.

Відділ освіти Добровеличківської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Добровеличківський ЦДЮТ

Заняття з казкотерапії

Підготувала

вчитель початкових класів

Врадій Т.А.

2012 – 2013 н.р.

Тема: Труднощі навчання в школі, конфліктні ситуації з учителем, труднощі під час письма

Мета: формувати уявлення дітей про труднощі навчання в школі, конфлікти з учителем, труднощі, які виникають під час засвоєння навиків письма; розвивати уміння аналізувати ситуацію, робити висновки; виховувати почуття доброти, співпереживання, милосердя

Обладнання: казка  «Квітка семицвітка», кольоровий папір, ножиці, клей

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Звучить музика. Діти, танцюючи, намагаються передати свій настрій

ІІ. Введення в казку

  •  Чи подобається вам ходити до школи?
  •  Що вас приваблює в школі найбільше?
  •  Що засмучує?
  •  Які труднощі виникають в процесі навчання?

Сьогодні я розкажу вам казку про хлопчика Женю, про те, які труднощі виникали у нього  і як він з ними справлявся.

ІІІ. Слухання казки «Квітка семицвітка» Хухлаєвої

Квітка семицвітка

      Далеко-далеко в великому місті жив-був самий звичайний хлопчик. Звали його Женя, він був чимось схожим на тебе. Йому було сім років і, як і всі діти, він ходив до школи. Йому подобалося ходити туди, тому що у нього там було багато-багато друзів. Кожного ранку при зустрічі вони хлопали один одного по спині і весело бігли до класу.

      І все було б чудово, але ніяк не отримувалося у Жені красиво писати. Букви падали то вліво, то вправо, а слова наїжджали один на одного і ніяк не хотіли ставати в ряд. На уроці він так поспішав швидше записати в зошит умову задачі, що інколи і сам потім не міг зрозуміти, що ж він написав. Женю це не дуже засмучувало, тому що ввечері після уроків можна зателефонувати товаришу, і той завжди скаже, що було в умові. Але строга вчителька, яка ніколи не посміхалася, весь час лаяла Женю, показувала його зошити всьому класу і говорила, що Женя зовсім не старається і пише, як «курка лапою». Від цього у Жені на очах з’являлися сльози, а руки зжималися в кулаки, йому хотілося вибігти з класу, стукнути дверима так, щоб по всій школі задзвеніло скло. А саме неприємне було в тому, що задачі він почав розв’язувати набагато гірше і повільніше, ніж раніше, тому що, весь час старався слідкувати за буквами і цифрами і забував про умову задачі.

      Одного прекрасного, недільного дня вони разом з мамою і татом пішли гуляти в парк. По дорозі вони весело шаруділи сухим листям на доріжках – тому що була осінь, спостерігали за качками на ставку і їли морозиво. А коли вони поверталися додому, Женя несподівано побачив свою вчительку. Вона гуляла в парку з хлопчиком, майже таким, як Женя, але він не шарудів осіннім листям в парку, не бігав разом з іншими дітьми, він тихо сидів в інвалідному візку, а мама котила його по доріжці.

         Вночі Жені приснився сон, що він іде по полю, а навкруги безліч різноманітних квітів. Несподівано серед них він побачив одну квітку, у якої було сім пелюсток різного кольору. Женя зразу зрозумів, що знайшов ту саму чарівну квітку семицвітку, яка виконує будь-які бажання. Женя хотів відразу ж загадати собі дорослий велосипед з сім’ю скоростями, але згадав, що у нього уже є такий. Тоді він подумав, що було б добре, як би його каракулі перестали бути каракулями, і  перетворилися б на рівні рядочки, як у його сусідки по парті Маринки, щоб вчителька перестала нарешті його лаяти. Але подумав, що красиво писати він обов’язково повинен навчитися сам, без усякого чаклунства, тому що він може це зробити сам, а чаклунство допомагає лише тоді, коли людина сама не може чогось зробити. І тут Женя згадав, що у його вчительки є син, який не може ходити, і вирішив, що квітку семицвітну потрібно, звичайно, віддати їй.

       Вранці Женя прокинувся дуже рано, мама і тато ще спали. Він зробив із кольорового паперу квітку семицвітку і в школі віддав її вчительці.

      Вперше Женя  бачив свою вчительку такою: вона посміхалася, а очі у неї були такими ж добрими, як у мами.

ІY. Обговорення сюжету казки

- Що почував Женя по відношенню до вчительки?

- Чому Женя у ві сні вирішив віддати квітку семицвітку?

- Чому змінилося і як відношення Жені до вчительки?

- Чому Женя вирішив навчитися писати без усякого чаклунства?

- Чи згодні ви з цим? Як це зробити?

Y. Створення «квітки семицвітки»

- У кожного з вас на парті є ножиці, клей, кольоровий папір такий, як у Жені. І зараз у вас є така можливість виготовити чарівну квітку семицвітку. (Діти працюють над створенням чарівної квітки самостійно фантазуючи, або використовують шаблони підготовлені вчителем).

YІ. Вихід з казки

  •  Ось і підійшло до завершення наше заняття. Збережіть квітку, яку ви зробили, тому що вона чарівна. Коли це буде необхідно відірвіть одну пелюстку і загадайте бажання. Тільки робіть це щиро і воно обов’язково здійсниться. Одне лише не забувайте: чаклунство допомагає лише тоді, коли людина не в силах сама  чогось змінити.

  •  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30629. Стихотворение Г.Р. Державина «Река времен в своем стремленье…». Восприятие, истолкование, оценка. Выразительное чтение наизусть 17.09 KB
  А если что и остаётся Чрез звуки лиры и трубы То вечности жерлом пожрётся И общей не уйдёт судьбы. Автор размышляет о вечности о том что абсолютно все человеческие дела и стремленья рано или поздно будут забыты. Экспрессия стихотворения создается концентрацией метафор река времён пропасть забвенья жерло вечности и фонетической организацией повтор [р] определяет напряженную тональность восьмистишия; последовательность ударных гласных в третьей и предпоследней строках о о э э о о. В стихотворении 2 образа: образы времени и вечности.
30630. «Диалектика души» героев романа Л.Н. Толстого «Война и мир» (на примере одного из персонажей по выбору экзаменуемого) 13.54 KB
  Толстой известен не только как гениальный писатель но и как удивительно глубокий и тонкий психолог. Лев Толстой делает акцент на искренности детской доверчивости доброте и чистоте помыслов своего героя. Толстой замечает: повиновение даже не представлялось ему добродетелью а счастьем. Толстой подчеркивает оптический самообман героя отчужденного от повседневной жизни: в обыденном он не способен рассмотреть великое и бесконечное видит только одно ограниченное мелкое житейское бессмысленное.
30631. Диалог времен и культур в стихотворении О.Э. Мандельштама «За гремучую доблесть грядущих веков…» 14.23 KB
  В своем творчестве поэт опирается на богатые традиции мировой культуры включая в свои произведения идеи и образы художников разных эпох и разных народов события многовековой давности и нетленного искусства. Поэт пишет в первом четверостишии:За гремучую доблесть грядущих вековЗа высокое племя людейЯ лишился и чаши на пире отцовИ веселья и чести своей. Жестокость этого выбора поэт выражает в эпитете векволкодав:Мне на плечи кидается векволкодавНо не волк я по крови своей. Поэтому лирический герой решает уйти от этого общества.
30632. Духовный облик любимых героев Л.Н. Толстого в романе «Война и мир» 14.35 KB
  В романе Война и мир Толстой очень четко разделяет героев на любимых нелюбимых и тех к кому он достаточно равнодушен.Толстой использует весь арсенал художественных средств и приемов позволяющих воссоздать сложную картину внутреннего мира героев диалектику души. Изображая главных героев писатель создает как бы ряд моментальных рентгеновских снимков их души.
30633. Евангельские мотивы в романе М. А. Булгакова «Мастер и Маргарита» 15.42 KB
  Евангельские истории художественно преображены Булгаковым в главах представляющих собою роман в романе – произведение мастера о Понтии Пилате и Иешуа ГаНоцри. Многие из них – измененные имена Нового и Ветхого Завета: Иешуа Понтий Пилат Иуда Марк Аврелий Кот Бегемот имеет параллель своего имени в Библии Азазелло – падший ангел в Ветхом завете.Свобода и несвобода в философском аспекте поставлена в спорах Иешуа и ГаНоцри с могущественным римским прокуратором Понтием Пилатом в душе которого происходит борьба человеческого и...
30634. Какова роль евангельского сюжета о воскрешении Лазаря в понимании идеи романа Ф.М. Достоевского «Преступление и наказание» 12.72 KB
  В центре Преступления и наказания помещен эпизод чтения XI главы Евангелия от Иоанна о воскрешении Лазаря.Образ воскресения Раскольникова действительно связан с евангельским повествованием о воскрешении Лазаря Христом которое читает Раскольникову Соня. Сама же Соня при чтении мысленно сравнивает его с иудеями присутствовавшими при совершении неслыханного чуда воскрешения уже смердящего Лазаря и уверовавшими во Христа.
30635. Женские образы и судьбы в русской классической литературе 16.26 KB
  Только в русской литературе обращается так много внимания на изображение внутреннего мира и сложных переживаний женской души. Ее любовь к русскому народу к патриархальной старине к русской природе проходит через все произведение. Все эти черты воспитала в ней связь с русским народом и русской природой создавшими поистине русскую женщину человека большой душевной красоты.
30636. Земное и вечное в стихотворении А.А. Ахматовой «Приморский сонет» 15.8 KB
  Ахматовой Приморский сонет.Облик героини поэзии Ахматовой предстает в житейской простоте но в нем заключается пафос сильной личности. Ее лирическая героиня не отражает персональной судьбы Ахматовой а отражает проявление женской доли женского голоса. Предметный мир воспринимается уже в ином виде: три ступеньки кажутся вечностью любимый прием Ахматовой – оксюморон темный дом свечи горевшие равнодушножелтым огнем.
30637. Изображение народного характера в рассказе А.И. Солженицына «Матренин двор» 12.62 KB
  Солженицына является то что он исследует русский характер. Но главным в образе героини является доброта доброе расположение духа добрая улыбка побеждающая в душе все тяготы и заботы.Неслучайно Солженицын хотел назвать свой рассказ Не стоит село без праведника поскольку именно Матрена является истинным праведником: она тот самый праведник без которого не стоит село.Реалистическая достоверность изображенных событий накладывает особый отпечаток на образ Матрены – ее жизнь является не только символом праведности но и ощутимым...