67109

Київ – столиця України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Повідомлення теми і мети уроку Сьогодні ми перевернемо деякі сторінки історії міста Києва познайомимось з історичними версіями назв районів міста його вулиць. Вивчення нового матеріалу Давайте разом перегорнемо сторінки історії утворення Києва столиці нашої країни. Над Подолом районом Києва висяться ще дві гори...

Украинкский

2014-09-04

503.5 KB

2 чел.

 Я і Україна.  Навколишній світ.

2 клас

Урок № 27

Тема: Київ – столиця України.

Мета: Познайомити учнів з деякими історичними версіями заснування міста, назв районів, вулиць; розвивати вміння фантазувати, прогностичне мислення; формувати пізнавальний інтерес, громадянську компетентність; виховувати почуття гордості за історичне минуле нашого народу.

Обладнання: альбом « Київ », картки з назвами вулиць.

                                         Хід уроку

І. Організація класу.

                      Наша мати

           Хатини, криті очеретом,

           Калина, чумаки, воли,

           Князі, козацтво і поети

           Нам Батьківщину берегли.

І матір – Русь, як рідну матір,

Що нам дала життя і світ,

Ми всі любили й шанувати

За щастя маєм сотні літ.

Ласкаві материні руки,

Слова утіхи негучні

Ми ж не забудемо в розлуках,

Не зрадимо її пісні.

                                             І. Тесленко

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

  •  Сьогодні ми перевернемо деякі сторінки історії міста Києва, познайомимось з історичними версіями назв районів міста, його вулиць.

Я стільки чув похвальних слів про Київ,

Такі захоплені чув голоси.

І це – не чемності самої вияв,

А лиш визнання справжньої краси. ( М.Рильський )

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  •  Давайте разом перегорнемо сторінки історії утворення Києва – столиці нашої країни.

                                      1 сторінка. Як виник Київ?

     Вчитель. Берегами річки Рось до річки Почайни простяглася Полянська земля, за Ірпенем починалась Древлянська земля, а за Дніпром по Десні – Сіверянська. Жили тут різні племена – поляни, древляни, сіверяни – родами, кожен на своєму місці.

     І були у полян три брати: Кий, Щек, Хорив, а сестра в них була Либідь.

            Кий       ( вірші читають підготовлені учні )

          Що на першій горі, на стрімкій,

          Де дзвеніли тополі сріблясті,

           Жив полянин по імені Кий,

           У затишнім зеленім обійсті.

           Він тримав перевіз на ріці

           І ладді конопатив недаром, -

           Звідусіль іноземні купці,

           До полян прибували з товаром.

            Щек

           Що на другій горі між смерек,

           Де волхви зупинялися віщі,

           Жив рудий,наче полум’я, Щек

           У затишнім зеленім обійсті.

           Ще умільством уславився Щек –

           Мав щоднини мистецьку затію…

           Візьме глину та виліпить глек –

           Куплять глек у саму Візантію!

             Хорив

           Що на третій горі, де обрив

           Ощиря валуни камянисті,

           Жив русявий і ніжний Хорив

           У затишнім зеленім обійсті.

           Тільки візьме він срібла шматок.

           Радість іскрою блисне у зорі.

           Аж співає його молоток

           Та мережить полянські узори.

             Либідь

           Над струмком, що петляв до Дніпра,

           Між зеленого буйного дива

           Оселилась Либідь – сестра

           Трьох братів: Кия, Щека й Хорива.

           В літню пору було, дотемна

           Конопельки, льонок вона брала.

           На сорочки братам полотна

           По сувою на кожного пряла.

    Вчитель

        - Кий не раз бував на Ірпені й на Почайні. Його вражала дика велич тутешньої природи. Все йому здавалося цікавим, незвичайним, не таким, як на Росі.

           Якось, стоячи над урвистою кручею, Кий зі своїми супутниками побачив дивну країну, помережану ріками, заводями, вкириту зеленими лісами й травами, країну, котру можна вимріяти лише в казці або побачити уві сні.  І вирішив Кий з братами тут оселитися.

            Легенда розповідає: « І приснився Кию сон: став старець перед його постіллю, підняв руку і говорить:

  •  Кию, великий князю! На цих горах побудуєш місто та осядеш зі своїм родом назавжди. Тут прославиться твій рід і держава його. Як довго твої нащадки у згоді та єдності житимуть і труд цінуватимуть, на горах цих сяятиме благодать Божа!

       Важко сказати, де кінчається легенда і де починається дійсність. Але по всьому світу рознеслася вістка про нове місто над Дніпром – місто Київ, що назване імям князя Кия. Над Подолом – районом Києва – висяться ще дві гори – одна називається Хоревиця, а друга Щекавиця, де жили брати Кия. А на честь сестри річку було названо Либідь.

        В честь засновникам міста народ поставив пам’ятник.

  •  А яку назву носить центральна вулиця міста?

                                         2 сторінка. Хрещата долина

Хрещатик… Що в Києві краще за тебе?

Тут юрби проходять, як хвилі ріки,

Тут стільки людей під задуманим небом:

Закохана юність, і діти й батьки.

  Вчитель

  •  Тоді вулиця Хрещатик являла собою долину, вкриту лісом, якою протікав струмок. Ця долина була місцем полювання киян і називалась Перевісище. Пізніше вона стала називатися Хрещатою долиною, бо її перетинали,  перехрещували  яри.  Перші  житла  на  Хрещатику  зявились  у

XVІІІ столітті( 1797 р. ) біля нинішньої площі Незалежності.

     Над самим Дніпром на горах

Огорожений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його

Наче батько, став Дніпро,

Наче батько сину, ніс він

З півдня й півночі добро.  

                                           3 сторінка. Дніпро – Славута

           Вчитель

  •  Дніпро був дуже зручним шляхом: на північ, вгору проти течії  попливеш – до сіверянських народів попадеш, тобто до варяг, на південь попливеш по течії – до греків попадеш. Ось з тих часів і стали говорити, що Київ стоїть на шляху з варяг у греки.

  •  А знаєте, діти, як називали Дніпро наші предки?
  •  Древні греки називали Дніпро красивим словом Борисфен ( той, що тече з півночі ). Славута – син слави – таку назву дали Дніпрові наші предки, древні словяни. Було й так, що називали його Данапріс, що означало вічна, невмируща, незнищенна вода.

        Нема зараз судохідної річки Почайни, яка протікала по Подолу і впадала в Дніпро, утворюючи гарну гавань для купецьких кораблів. Від назви річки пішла назва ні Подолі – Почайнинська.

       Саме про Поділ, один з найстаріших районів Києва, де жив ремісничий люд, піде мова на наступній сторінці нашої подорожі. А зараз прийшов час фізхвилинки.

ІV.  Фізхвилинка

     Фізкультуру любим дуже,

Тож вставай з-за парти, друже.

Вгору руки підніми, вгорі пальцями струсни.

Спину добре розправляй

І на місці пострибай.

Потім вмій тихенько сісти

На своє робоче місце.

V.                                         4 сторінка. Поділ

          Вчитель.

  •  Селились ремісники цілими вулицями, і вулиці називались за професією. ( Читання назв вулиць за плакатом і пояснення значення назви ).

Гончарна ( майстри, які робили посуд ).

Дігтярна ( виробляли дьоготь ).

Кожумяцька ( виробляли шкури ).

  •  Збереглася легенда по Кирила Кожумяку, який переміг змія-людожера. Хто з вас нагадає нам зміст цієї легенди?

                              5 сторінка. Урочиста брама давнього Києва.

  •  Тисячу років тому навколо центральної частини Києва, розташованої на високій горі, залягав глибочезний рів. Його викопали для того, щоб перешкодити ворогам проникнути в місто. Вїхати до столиці можна було через Золоті ворота. Саме їх називали урочистою брамою давнього Києва. На ніч ворота міцно замикали, піднімаючи над ровом міст. Воїни зі списами вартували на мурах вдень і вночі.

  •  Після Кия на київському престолі правили Аскольд і Дір, князі Олег Ігор, княгиня Ольга.

  •  Найбільшого розквіту досягла Київська держава за князювання Володимира та його сина Ярослава.

  1.  сторінка. Князь Володимир та його син Ярослав.
  •  Згадайте, як називали князя Володимира за те, що він укріплював і захищав  від ворогів Київську державу?
  •  На Володимирській гірці йому стоїть пам’ятник. Зображення князя Володимира та хрещення киян можна побачити і у Володимирському соборі.

  •  Окрасою Києва є Софійський собор, який побудований сином Володимира – Ярославом, названим мудрим за те,що створив перші школи, першу в Київській Русі бібліотеку. Софійський собор збудовано на честь перемоги над плем’ям печенігів. Назва походить від грецького слова « софія» - мудрість.

          На стінах собору – чудові фрески. ( Малювання на вологій штукатурці, стіна висихала, і малюнок зберігався на віки ). Дивовижні тут і мозаїчні візерунки, викладені зі смальти і барвистих скелець.

        7сторінка.   Київ сучасний.

а ) Розгляд у підручнику ілюстрацій « Сучасний Київ ».

б ) Опрацювання статті « Повчання князя Мономаха ».

в ) Робота в зошиті ( завдання 1,2 на с.40 ).

VІ.  Підсумок.

      Вікторина

  •  Прочитайте запитання, дайте на них відповіді. Хто дасть більше правильних відповідей, той стане переможцем.
  •  Як називається держава, в якій ви живете?
  •  Які найбільші міста є в Україні?
  •  Яке місто є столицею України?
  •  Хто були засновниками Києва?
  •  Які назви в давнину мав Дніпро?
  •  Яка головна вулиця Києва?
  •  Які ще вулиці Києва ви знаєте?
  •  Які площі є в Києві?
  •  Які знаєте собори Києва?
  •  Які пам’ятники є в Києві?
  •  

VІІ.  Домашнє завдання.

      Скласти розповідь про Київ – столицю України.

  •  Спасибі всім, хто працював:

Актором був,

Вірші читав,

Хто нам у всьому помагав.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78865. Специфика социально-гуманитарного познания 14.44 KB
  Предмет социального познания мир человека а не просто вещь как таковая. Все указанные и им подобные моменты входят в процесс социального исследования и неизбежно сказываются на содержании получаемых в этом процессе знаний. между объектом и субъектом социального познания стоят письменные источники хроники документы и т. Текстовая природа социального познания характерная его черта.
78866. Философия в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Философия в системе социально-гуманитарного знания. При изучении социально-культурных процессов и явлений общество культура человек в современной науке принято делать отличия социально-гуманитарного знания от естественного...
78867. Методы в социально-гуманитарных науках 13 KB
  Методы в социальногуманитарных науках. Разновидностью включенного наблюдения является этнометодология суть которой состоит в том чтобы результаты описания и наблюдения социальных явлений и событий дополнить идеей их понимания. В социальногуманитарных науках широко применяется сравнительный компаративистский метод опять же с учетом специфики их предмета. Так в психологии этот метод реализуется в двух вариантах: а Сопоставление различных групп по возрастам деятельности и другим параметрам метод поперечных срезов.
78868. Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Место проблемы человека в системе социальногуманитарного знания Построить социальную онтологию отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса невозможно. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социальноисторического процесса. Что такое человек Каковы его природа и сущность Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека Все это суть проблемы философской антропологии учения о человеке исследующего своеобразие человеческого...
78869. Концепция социальной рациональности Макса Вебера 29 KB
  Концепция социальной рациональности Макса Вебера. Вебер внёс существенный вклад в такие области социального знания как общая социология методология социального познания политическая социология социология права социология религии экономическая социология теория капитализма. Свою концепцию Вебер называл понимающей социологией. Вебер в этом плане решительно расходится с Дюркгеймом полагая что реальным действующим лицом может быть не мифическое коллективное сознание государство или класс а конкретный индивид.
78870. Феноменологическая программа исследования знания 32.5 KB
  Феномен и логос учение о феноменах явлениях это обозначение философского движения появившегося в начале 20 века а также своеобразной практики осмысления пытающейся проникнуть к истокам человеческого опыта и познания. Ее отличительными чертами являются: нацеленность на вскрытие и приведение к непосредственной очевидности тех пластов нашего опыта которые в обыденной жизни остаются незримыми зачастую будучи основанием зримых; экспликация и истолкование смыслового содержания этого опыта и его сущностных структур; преимущественно...
78871. Герменевтический подход в социально-гуманитарном познании 29 KB
  Рикер понимает теорию операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов; слово герменевтика означает не что иное как последовательное осуществление интерпретации. Таким образом нужно установить соотношение между понятиями интерпретации и понимания. Цель понимания совершить переход от этого выражения к тому что является основной интенцией знака и выйти вовне через выражение. Согласно Дильтею виднейшему после Шлейермахера теоретику герменевтики операция понимания становится возможной благодаря способности которой наделено...
78872. Марксистский подход к исследованию социальной реальности 31.5 KB
  Базис или способ производства материальных благ или экономическая формация = производительные силы производственные отношения. Производительные силы ресурсы и средства обеспечивающие процесс производства. Производственные отношения выражается в различных формах собственности на средства производства. Классы в узком смысле слова социальные группы различающиеся по отношению к средствам производства.
78873. Образ науки в постмодернизме 13.99 KB
  Постмодернизм эту проблему пытается решить посвоему быть может осознавая себя не как конец философии а как переходное состояние между закатом и рассветом. На первый план в этой философии выходят проблемы языка новой субъективности иронии культуры цитат и кавычек. Понимание мира как хаоса сопряжено в философии постмодернизма с отказом от установки на целостность закономерность мира. Картина реальности в философии постмодерна состоит из симулякров не имеющих оснований во внешней реальности симулякры – точные копии оригинал...