67202

Анализ опасности

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Анализ опасностей позволяет определить источники опасностей, потенциальные несчастные случаи - ЧП, ЧП - инициаторы, последовательности развития событий, вероятности ЧП, величину риска, величину последствий, пути предотвращения ЧП и смягчения последствий.

Русский

2014-09-06

22.47 KB

10 чел.

Лекция 8. Тема: «Анализ опасности».

Общий подход к анализу опасностей.

Анализ опасностей позволяет определить источники опасностей, потенциальные несчастные случаи - ЧП, ЧП - инициаторы, последовательности развития событий, вероятности ЧП, величину риска, величину последствий, пути предотвращения ЧП и смягчения последствий.

На практике анализ опасностей начинают с грубого исследования, позволяющего идентифицировать в основном источники опасностей.

Затем при необходимости может быть проведен детальный качественный анализ. Выбор метода для качественного анализа зависит от преследуемой цели, предназначения объекта, его сложности. Установление логических связей необходимо для расчета вероятностей ЧП. Методы расчета вероятностей и статистический анализ являются составными частями количественного анализа опасностей.

Когда удается оценить ущерб, то можно провести численный анализ риска.

Качественные методы анализа опасностей включают:

Предварительный анализ опасностей.

Анализ последствий отказов.

Анализ опасностей с помощью дерева причин.

Анализ опасностей с помощью дерева последствий.

Анализ опасностей методом потенциальных отклонений.

Анализ ошибок персонала.

Причинно – следственный анализ.

1). Предварительный анализ опасностей (ПАО) обычно осуществляют в следующем порядке:

а) изучают технические характеристики объекта, системы, процесса, а также используемые энергетические источники, рабочие среды, материалы, устанавливают их повреждающие свойства.

б)устанавливают законы, стандарты, правила, действия которых распространяется на данный технический объект, систему, процесс.

в)проверяют техническую документацию на ее соответствие законам, правилам, принципам и нормам стандартов безопасности.

г)составляют перечень опасностей,в котором указывают идентифицированные источники опасностей (системы, подсистемы, компоненты), повреждающие факторы, потенциальные ЧП, выявленные недостатки.

После того, как выявлены крупные системы технического объекта, которые являются источниками опасности, их можно рассмотреть отдельно и детально исследовать с помощью других методов.

2). Анализ последствий отказов (АПО) основан на системном подходе и имеет характер прогноза. Этим методом можно оценить опасный потенциал любого технического объекта. АПО обычно осуществляют в следующем порядке:

а) техническую систему (объект) подразделяют на компоненты.

б) для каждого компонента выявляют возможные отказы.

в) изучают потенциальные ЧП, которые могут вызвать тот или иной отказ на исследуемом техническом объекте.

г) результаты записывают в виде таблицы.

д)отказы ранжируют по опасностям и разрабатывают предупредительные меры, включая конструкционные изменения.

АПО может выявить необходимость применения других более емких методов идентификации опасностей. В результате анализа отказов могут быть собраны и документально оформлены данные о частоте отказов, необходимые для количественной оценки уровня опасностей.

3). Анализ опасностей с помощью дерева причин потенциальных ЧП (АОДП) выполняют обычно в следующем порядке:

а) выбирают потенциальное ЧП.

б) выявляют все факторы, которые могут привести к заданному ЧП (системы, подсистемы, события, связи и т.д.).

в) по результатам анализа строят ориентировочные графики. Вершина (корень) графа занумерована потенциальным ЧП.

Проведение АОДП возможно только после детального изучения рабочих функций всех компонентов рассматриваемой технической системы, учитываются и «отказы операторов» т.е. ошибки. Дерево отражает статический характер событий. Построение нескольких  деревьев может отразить их динамику.

После завершения АОДП можно от качественных характеристик приступить к количественному анализу.

4). Анализ опасностей с помощью дерева последствий потенциальных ЧП (АОДПО).

Отличается от предыдущего тем, что в нем задается потенциальное ЧП – инициатор, и исследуют всю группу событий – последствий, к которым оно может привести. Таким образом, между событиями имеется временная зависимость. Этот метод требует хорошее знание объекта, необходимо тщательно изучить объект, вспомогательное оборудование, параметры окружающей среды, организационные вопросы. После можно переходить к количественному анализу.

5). Анализ опасностей методом потенциальных отклонений (АОМПО).

Отклонение – режим функционирования какого-либо объекта, системы, процесса или их компонента, отличающийся в той или иной мере от конструкторского предназначения.

МПО – процедура искусственного создания отклонений с помощью ключевых слов. Этим методом анализируют опасности герметичных процессов и систем (наибольшее распространение в химической промышленности).

После того, как с помощью ПАО были установлены источники опасностей (система, ЧП), необходимо выявить те отклонения, которые могут привести к этим ЧП. Для этого разбивают технологический процесс на составные части и,  создавая с помощью ключевых слов отклонения, систематично изучают их потенциальные причины и те их последствия, к которым они могут привести на практике.

Для проведения анализа необходимо иметь:

- проектную документацию на стадии проектирования;

- алгоритм анализа, который позволяет исследовать один за другим все компоненты;

- набор ключевых слов, с помощью которых выявляют ненормальный режим работы компонента.

6). Анализ ошибок персонала (АОП) включает следующие этапы:

а) выбор системы и вида работы.

б) определение цели.

в) идентификацию вида потенциальной ошибки.

г)  идентификацию последствий.

д) идентификацию возможности исправления ошибки.

е) идентификацию причины ошибки.

ж) выбор метода предотвращения ошибки.

з) оценку вероятности ошибки.

и) оценку вероятности исправления ошибки.

к) расчет риска.

л) выбор путей снижения риска.

7). Причинно – следственный анализ (ПСА) выявляет причины происшедшего ЧП, является составной частью общего анализа опасностей. Он завершается прогнозом новых ЧП и составлением плана мероприятий по их предупреждению.

Анализ начинают со сбора информации, который должен описать ЧП точно и объективно. Составляют перечень событий, предшествовавших ЧП, при этом обращают внимание на то, что регистрируемые реальные события и факты бывают двух видов: носящие случайный характер и носящие постоянный характер. Последние участвуют в возникновении ЧП опосредовано и в сочетании со случайными событиями. Перечень событий, предшествующих ЧП, может быть достаточно большим и по нему трудно дать необходимые заключения. В этом случае строят ориентированное граф-дерево причин начиная с последней стадии развития,  т.е. с ЧП-несчастья с помощью логических вопросов. Для этого необходим глубокий анализ информации.

С помощью логической структуры дерева причин можно сформулировать предупредительные меры с целью:

а) исключить повторение несчастных случаев - ЧП  данного типа.

б) избежать более или менее аналогичных несчастных случаев – ЧП

Контрольные вопросы

1.Анализ опасности позволяет определить?

2. С помощью логической структуры дерева причин можно сформулировать предупредительные меры с целью?

3. Качественные методы анализа опасностей включают?

4. Для проведения анализа необходимо иметь?

5. Анализ начинают со сбора информации, который должен описать?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...
31614. УШКОДЖЕННЯ КЛІТИНИ 80 KB
  2 У залежності від ступеня порушень внутрішньоклітинного гомеостазу розрізняють: а зворотні зникають після припинення дії ушкоджуючого фактора б незворотні ведуть до загибелі клітини. 3 В залежності від періоду життєвого циклу клітини: а мітотичне і б інтерфазне. Насильницьке виникає у разі дії на здорову клітину фізичних хімічних і біологічних факторів інтенсивність яких перевищує порогові подразнення до яких клітина адаптувалася Цитопатичне виникає внаслідок первинного порушення захиснопристосувальних...