67203

Военный коммунизм (1918 – 1921)

Лекция

История и СИД

Сталин выступил перед пленумом ЦК: Советский союз сильно отстал от запада в промышленном смысле СССР нуждается в немедленной и молниеносной индустриализации НЭП не позволяет создать мощную экономику и способствует дальнейшему отставанию СССР Сталин предложил постепенно сворачивать НЭП а после возникновения трудностей...

Русский

2014-09-06

39 KB

2 чел.

Военный коммунизм (1918 – 1921)

Причины военного коммунизма:

  1.  Гражданская война
  2.  Необходимость сосредоточить все материальные и людские ресурсы для борьбы с интервентами и белогвардейцами
  3.  Полный развал в экономике

Черты военного коммунизма:

  1.  Отказ от товарно-денежных отношений
  2.  Тотальная национализация  всех промышленных предприятий
  3.  Массовый перевод предприятий на выпуск военной продукции
  4.  Введение всеобщей трудовой повинности
  5.  Деление общества по классовому признаку
  6.  Введение продовольственной развёрстки и кабинеты бедноты

Военный коммунизм позволил большевикам обеспечить мобилизацию всех возможных ресурсов, достигнуть победы в гражданской войне и отбить атаки интервентов.

НЭП (новая экономическая политика).

В марте 1921 года на 10-м съезде партии большевики кардинально изменяют направление внутренней политики и отказываются от военного коммунизма, так как:

  1.  Была одержана победа в гражданской войне.
  2.  В деревне явно проявлялись антибольшевистские настроения
  3.  Хозяйственные связи между регионами резко ослабли.

Черты НЭПа:

  1.  Возврат к товарно-денежным отношениям; 1923-1924 г.г. проводится денежная реформа, вводится советский червонец, обеспечены драг. металлами.
  2.  Частичная приватизация предприятий. Расгосударствление предприятий.
  3.  Разрешение заниматься частным предпринимательством и торговлей.
  4.  Привлечение иностранных капиталов.
  5.  Замена продразверстки продналогами. Продналог устанавливался 1 раз в год и не подлежал корректировке. Крестьянству позволили продавать излишки сельхоз продукции на рынке.

В годы НЭПа большевики столкнулись с серией кризисов: транспортный, топливный. НЭП позволил упрочить позиции большевиков, оживить экономику, насытить рынок частью товаров, развить некоторые отрасли легкой промышленности, но в тоже время тяжелая промышленность оставалась в глубоком кризисе, резко выросла спекуляция (черный рынок – НЭПманы).

Коллективизация и индустриализация

Построение в стране мощной промышленной базы. В 1928 г. Сталин выступил перед пленумом ЦК:

  1.  Советский союз сильно отстал от запада в промышленном смысле
  2.  СССР нуждается в немедленной и молниеносной индустриализации
  3.  НЭП не позволяет создать мощную экономику и способствует дальнейшему отставанию СССР

Сталин предложил постепенно сворачивать НЭП, а после возникновения трудностей с хлебозаготовками он предложил изымать у крестьян их продукция принудительными методами.

С 1929 года государство начинает активно вкладывать деньги в строительство новых предприятий используя следующие источники:

  1.  Перекачивание средств из сельского хозяйства в промышленность
  2.  Поступления от внешней торговли (зерно, лес и произведения искусства).
  3.  Труд заключенных ГУЛЛАГа (Беломорканал).
  4.  Энтузиазм советского народа. В 1936 году Шахтер Алексей Стаханов перевыполнил план по добыче угля в 32 раза (на самом деле в раза).
  5.  Повышение налогов и добровольно-принудительные займы у населения.
  6.  С 1928 года в СССР были разработаны пятилетние планы, приоритетная ставка делалась на тяжелую промышленность (металлургия, авиастроение, химическая промышленность, танкостроение и т.п.).
  7.  По первой пятилетке были установление завышенные показатели, выполнить которые так и не удалось.
  8.  К концу 1932 года сталинское руководство осознало невозможность достижения поставленных планов ЦИК и планы были пересмотрены.
  9.  С 1933 – 1938 г. г проходила реализация второй пятилетки.

Итоги индустриализации:

  1.  К концу 30-х годов СССР стал второй экономикой в мире (первой в Европе).
  2.  97% промышленной продукции, используемой в СССР были советского производства.
  3.  В стране возникло более 6 тыс новых промышленных предприятий (Сталинградский тракторный завод, Челябинские заводы, Днепро-ГЭС). Расширена сеть железных дорог (Сибирь, Азия…) разведаны новые ресурсы (Уральский и Северный регионы).
  4.  В глубине СССР была образована дублирующая промышленная база, позволившая выстоять в войне с Германией.

Коллективизация.

В 1928 году в связи с начавшей индустриализацией потребовался усиленный контроль над сельским хозяйством, так как именно оно обеспечивало главные поступления для индустриализации.

Сталин лично написал статью «Год великого перелома», где указал плюсы создания колхозов; первоначально планировалось, что крестьянство пойдет в колхозы добровольно.

Партия планировала привлекать крестьян в колхозы снижением налогов, тракторами. МТС.

На практике крестьяне шли в колхозы медленно и неохотно.

В 1930 году  была ужесточена политика по отношению к деревне:

Резко повысили налоги для единоличников и началась компания раскулачивания.

Крестьянство ответило массовым забоем скота и птицы. В 1932 – 1933 в СССР начался массовый голод (Поволжье, Кавказ, Украина).

К 1935 году коллективизация приняла масштабный характер.

К 1938 – 1939 было коллективизировано более 90% всех крестьянских хозяйств.

СССР в первые послевоенные годы (1945 – 1953).

ВОВ привела к массовым разрушениям на территории СССР, более 1,5 тыс. городов были разрушены. 27 милл. погибших. Возник резкий дисбаланс между полами, на 1 мужика = 2,6 женщины. Резко выросла преступность, беспризорность.

Партийное руководство поставило задачу восстановить промышленные показатели, демобилизовать армию, восстановить все разрушенные предприятия.

Источники восстановления экономики:

  1.  Перекачивание средств из деревни в промышленность.
  2.  Выплаты Германии
  3.  Использование труда военнопленных (Японцы и Немцы).
  4.  Труд заключенных ГУЛЛАГа.
  5.  Трудовой энтузиазм советского народа.

В 1947 году были отменены карточки и проведена денежная реформа.

К 1948 году советский союз превзошел довоенные показатели. В области административного управления партийное руководство решило вернуться к министерствам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83577. Правове положення учасників збройних конфліктів 37.61 KB
  Під час збройних конфліктів населення що проживає на території держави поділяється на дві групи: таке що відноситься до збройних сил і таке що не відноситься до збройних сил цивільне населення. Комбатанти це особи що входять до складу збройних сил воюючих сторін та безпосередньо ведуть бойові дії проти ворога зі зброєю в руках. Некомбатанти це особи що входять до складу збройних сил та безпосередньо не беруть участь в бойових діях Це військові кореспонденти юристи духівництво інтенданти медичний персонал.
83578. Заборонені засоби і методи ведення війни 36.97 KB
  Засоби ведення військових дій це зброя і інша військова техніка що застосовується збройними силами воюючих для знищення живої сили і матеріальних засобів противника придушення його сил і здатності до опору. Методи ведення військових дій це порядок різні способи використання засобів ведення війни у вказаних цілях. право сторін що знаходяться в конфлікті обирати методи і засоби ведення війни не є необмеженим.
83579. Особливості ведення морської війни 38.73 KB
  Театром морської війни є внутрішні морські води територіальне море і відкрите море. До морської війни застосовні загальні правила сухопутної війни зокрема правила щодо заборони на певні засоби і методи. В правилах морської війни специфічними є правила для підводних човнів морської блокади бомбардувань і ін.
83580. Правова регламентація повітряної війни 34.96 KB
  Всі правила і норми що стосуються війни в цілому відносяться і до повітряної війни. Театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театрами воїни тобто над сухопутною територією воюючих над територіальним і відкритим морем. Повітряний простір над нейтральними державами театром війни бути не може.
83581. Захист цивільних об’єктів та культурних цінностей в період збройного конфлікту 37.56 KB
  Згідно з Додатковим протоколом І цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій. До військових об\' єктів Протокол відносить такі об’єкти які через свій характер розташування призначення або використання роблять ефективний ї несок у військові дії і повне або часткове руйнування захоплення або нейтралізація яких при існуючих в даний момент обставинах надає явну військову перевагу ст. Отже об’єкти що не підпадають під вищенаведене визначення повинні розглядатися як цивільні і їх знищення є забороненим методом ведення...
83582. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки 36.35 KB
  Розрізняють припинення стану війни і припинення військових дій. Припинення військових дій не завжди автоматично супроводжується припиненням стану війни. Перемир’я тимчасове припинення військових дій на умовах узгоджених воюючими сторонами. Подруге загальне перемир’я при певних обставинах наприклад якщо сторони в конфлікті формально не заявили про наявність стану війни між ними здатне не тільки призупинити військові дії але і привести до їх припинення.
83583. Поняття та принципи міжнародного повітряного права 32.8 KB
  Міжнародне повітряне право - це система міжнародно-правових норм, які регулюють відносини між суб\'єктами міжнародного права у зв\'язку з використанням повітряного простору та визначають його правовий режим.
83584. Міжнародна організація цивільної авіації 36.37 KB
  Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО була створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.: забезпечувати безпечний і впорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; заохочувати розвиток повітряних трас аеропортів і аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; задовольняти потреби народів світу у безпечному регулярному ефективному й економічному повітряному транспорті; запобігати...
83585. Правовий режим повітряного простору. Свобода повітря 37.43 KB
  Згідно з принципом свободи польотів у міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковуються в даній сфері юрисдикції держави прапору держави реєстрації Порядок реєстрації повітряних суден визначається внутрішнім правом. Держави зобов\'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Юрисдикція держави у власному повітряному просторі визначається її територіальним верховенством. Повітряний простір є частиною території держави.