67254

Передача параметрів конструкторам базового класу

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам декількох базових класів Демонстрація механізму передачі аргументів конструкторам базового класу через конструктори похідного класу Дотепер жоден з попередніх прикладів не містив конструкторів для яких потрібно було...

Украинкский

2014-09-06

75.5 KB

4 чел.

Лекція № 17

Тема: Передача параметрів конструкторам базового класу

План

  1.  Загальний формат розширеного оголошення конструктора похідного класу
  2.   Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам базового класу.
  3.  Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам декількох базових класів
  4.  Демонстрація механізму передачі аргументів конструкторам базового класу через конструктори похідного класу

   Дотепер жоден з попередніх прикладів не містив конструкторів, для яких потрібно було б передавати аргументи. У випадках, коли конструктор тільки похідного класу вимагає передачі одного або декількох аргументів, достатньо використовувати стандартний синтаксис параметризованого конструктора. Але як передати аргументи конструктору базового класу? У цьому випадку необхідно використовувати розширену форму оголошення конструктора похідного класу, у якому передбачено можливість передачі аргументів одному або декільком конструкторам базового класу.

   Загальний формат розширеного оголошення конструктора похідного класу має такий вигляд:

конструктор_похідного_класу (перелік_аргументів):

baseA(перелік_аргументів),

baseB(перелік_аргументів),

. . . . . . . . . . . .

baseN(перелік_аргументів);

{

тіло конструктора похідного класу

}

   Тут елементи baseA, ..., baseN означають імена базових класів, що успадковуються похідним класом. Зверніть увагу на те, що оголошення конструктора похідного класу відділяється від переліку базових класів двокрапкою, а імена базових класів розділяються між собою комами (у разі успадкування декількох базових класів). Для розуміння сказаного розглянемо таку навчальну програму.

Приклад 1. Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам базового класу.

class baseClass        // Оголошення базового класу

{

protected:

 int c;

public:

baseClass(int x) { c = x; cout << "Stvorennja baseClass-objekta" << endl; }

~baseClass() { cout << "Ryjnyvannja  baseClass-objekta" << endl; }

};

      // Оголошення похідного класу

class derived : public baseClass

{

 int d;

public:

            // Клас derived використовує параметр x, a параметр y

            // передається конструктору класу baseClass.

derived(int x, int y) : baseClass(y)

       { d = x; cout << "Stvorennja derived-objekta" << endl; }

~derived()

       { cout << "Ryjnyvannja  derived-objekta" << endl; }

 void showB(char *s)

      { cout << s << "c= " << c << "; d= " << d << endl; }

};

void main()

{

derived ObjD(3, 4);

ObjD.showB("Bazovuj klass: ");          // Відображає числа 4 3

}

    У цьому коді програми конструктор класу derived оголошується з двома параметрами x і y. Проте конструктор derived() використовує тільки параметр x, а параметр y передається конструктору baseClass(). У загальному випадку конструктор похідного класу повинен оголошувати параметри, які приймає його клас, а також ті, які потрібні базовому класу. Як це показано у наведеному вище прикладі, будь-які параметри, що потрібні базовому класу, передаються йому у переліку аргументів базового класу, які вказуються після двокрапки. Розглянемо приклад програми, у якій продемонстровано механізм передачі параметрів конструкторам декількох базових класів.

Приклад 2. Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам декількох базових

                 класів

class baseA         // Оголошення базового класу

{

protected:

 int c;

public:

baseA(int x)

      { c = x; cout << "Stvorennja  baseA-objekta" << endl; }

~baseA()

      { cout << "Ryjnyvannja   baseA-objekta" << endl; }

};

       // Оголошення базового класу

class baseB        // Оголошення базового класу

{

protected:

 int f;

public:

baseB(int x)

    { f = x; cout << "Stvorennja  baseB-objekta" << endl; }

~baseB()

    { cout << "Ryjnyvannja   baseB-objekta" << endl; }

};

      // Оголошення похідного класу

class derived : public baseA, public baseB

{

 int d;

public:

derived(int x, int y, int z): baseA(y), baseB(z)

     { d = x; cout << "Stvorennja  derived-objekta" << endl; }

~derived()

     { cout << "Ryjnyvannja   derived-objekta" << endl; }

 void showB(char *s)

     {cout << s << "c= " << c << "; d= " << d << "; f= " << f << endl; }

};

void main()

{

derived ObjD(3, 4, 5);

}

   Важливо розуміти, що аргументи для конструктора базового класу передаються через аргументи, які приймаються конструктором похідного класу. Навіть якщо конструктор похідного класу не використовує ніяких аргументів, то він повинен оголосити один або декілька аргументів, якщо базовий клас приймає один або декілька аргументів. У цій ситуації аргументи, що передаються похідному класу, "транзитом" передаються базовому. Наприклад, у наведеному нижче коді програми конструктори baseA() і baseB(), на відміну від конструктора класу derived, приймають аргументи.

Приклад 3. Демонстрація механізму передачі аргументів конструкторам базового класу

                через конструктори похідного класу

class baseA        // Оголошення базового класу

{

protected:

 int c;

public:

baseA(int x)

      { c = x; cout << "Stvorennja  baseA-objekta" << endl; }

~baseA()

      { cout << "Ryjnyvannja   baseA-objekta" << endl; }

};

     // Оголошення базового класу

class baseB       // Оголошення базового класу

{

protected:

 int f;

public:

baseB(int x)

    { f = x; cout << "Stvorennja  baseB-objekta" << endl; }

~baseB()

    { cout << "Ryjnyvannja   baseB-objekta" << endl; }

};

      // Оголошення похідного класу

class derived : public baseA, public baseB

{

 int d;

public:

                        /* Конструктор класу derived не використовує параметрів, але повинен

                             оголосити їх, щоб передати конструкторам базових класів. */

derived(int x, int y) : baseA(x), baseB(y)

        { cout << "Stvorennja derived-objekta" << endl; }

~derived()

        { cout << "Ryjnyvannja derived-objekta" << endl; }

 void showB(char *s)

        { cout << s << "c =" << c << "; f= " << f << endl; }

};

void main()

{

derived ObjD(3, 4);

ObjD.showB("Bazovuj klass: ");       // Відображає числа c= 3; f= 4

}

    Конструктор похідного класу може використовувати будь-які (або всі) параметри, які ним оголошені для прийняття, незалежно від того, чи передаються вони (один або декілька) базовому класу. Іншими словами, той факт, що деякий аргумент передається базовому класу, не заважає його використанню і самим похідним класом. Наприклад, наведений нижче фрагмент коду програми є абсолютно допустимим:

class derived : public baseClass

{          int d;

    public:

                /* Клас derived використовує обидва параметри x і y,

                    а також передає їх класу baseClass */

           derived(int x, int y) : baseClass(x, y)

                      { d = x*y; cout << "Створення derived-об'єкта" << endl; }

      //. . .

}

    При передачі аргументів конструкторам базового класу необхідно мати на увазі, що аргумент, який передається, може містити будь-який (дійсний на момент передачі) вираз, що містить виклики функцій і змінних. Це можливо завдяки тому, що мова C++ дає змогу виконувати динамічну ініціалізацію даних.

Тема: Повернення успадкованим членам класу початкової специфікації доступу

   Коли базовий клас успадковується як закритий (як private-клас), то всі його члени (відкриті, захищені та закриті) стають private-членами похідного класу. Але за певних обставин один або декілька успадкованих членів необхідно повернути до їх початкової специфікації доступу. Наприклад, незважаючи на те, що базовий клас успадковується як private-клас, деяким визначеним його public-членам потрібно надати public-статус у похідному класі. Це можна зробити двома способами:

● по-перше, у похідному класі можна використовувати оголошення using (цей спосіб рекомендується стандартом мови C++ для використання в новому коді програми). Але особливості використання директиви using відкладемо до розгляду теми простору імен (основне призначення директиви using – забезпечити підтримку просторів імен);

● по-друге, можна налагодити доступ до успадкованого члена за допомогою оголошень доступу.

   Зауважмо, що оголошення доступу все ще підтримуються стандартом мови C++, але останнім часом активізувалися заперечення проти його застосування, а це означає, що його не варто використовувати в новому коді програми. Позаяк воно все ще використовуються у мові програмування С++, то дещо приділимо увагу цій темі.

   Оголошення доступу має такий формат:

ім'я_базового_класу::член;

   Оголошення доступу поміщається у похідному класі під відповідним специфікатором доступу. Зверніть увагу на те, що оголошення типу у цьому випадку вказувати не потрібно. Щоб зрозуміти, як працює оголошення доступу, розглянемо спочатку такий короткий фрагмент коду програми:

class baseClass

{  public:

          int d;       // public-доступ у класі baseClass

};

    // Клас baseClass успадковується як private-клас.

class derived : private baseClass  // Оголошення похідного класу

{  public:

              // Ось механізм використання оголошення доступу:

          baseClass::d; // Тепер член d знову став відкритим.

    //. . .

};

   Оскільки клас baseClass успадковується класом derived закритим способом, то його public-змінна d стає private-змінною класу derived. Проте внесення цього оголошення доступу

baseClass::d;

в класі derived під специфікатором доступу public відновлює public-статус члена d.

   Оголошення доступу можна використовувати для відновлення прав доступу public- і protected-членів. Проте для зміни (підвищення або пониження) статусу доступу його використовувати не можна. Наприклад, член, оголошений закритим у базовому класі, не можна зробити відкритим у похідному. Механізм використання оголошення доступу продемонстровано в такому коді програми.

Приклад.  Демонстрація механізму використання оголошення доступу

class baseClass           // Оголошення базового класу

{

 int c;              // private-член у класі baseClass

public:

 int d, f;

 void Set(int x) { c = x; }

 int Put() { return c; }

};

      // Клас baseClass успадковується як private-клас.

class derived : private baseClass

{

public:

        /* Наступні три настанови перевизначають private-успадкування класу

             baseClass і відновлюють public-статус доступу для членів d, Set() і Put(). */

                     // Змінна d стає знову public-членом a змінна f залишається закритим членом

baseClass::d;

baseClass::Set;             // Функція Set() стає public-членом.

baseClass::Put;             // Функція Put() стає public-членом.

     // baseClass::c;        // Неправильно: не можна підвищувати рівень доступу

 int a;             // public-член

};

void main()

{

derived ObjD

        // ObjD.c = 10;         // Неправильно, оскільки член c закритий у класі derived.

ObjD.d = 20;                   // Допустимо, оскільки член d став відкритим у класі derived

     // ObjD.f = 30;           // Неправильно, оскільки член f закритий у класі derived.

ObjD.a = 40;                    // Допустимо, оскільки член a відкрито у класі derived.

ObjD.Set(10);

cout << ObjD.Put() << " " << ObjD.d << " " << ObjD.a;

}

   Зверніть увагу на те, як у цьому коді програми використовуються оголошення доступу для відновлення статусу public у членів d, Set() і Put(). У коментарях відзначені й інші обмеження, пов'язані із статусом доступу.

   Мова програмування C++ забезпечує можливість відновлення рівня доступу для успадкованих членів, щоб фахівець міг успішно програмувати такі спеціальні ситуації, коли велика частина успадкованого класу повинна стати закритою, а колишній public- або protected-статус потрібно повернути тільки декільком членам. Однак до цього засобу програмування краще вдаватися тільки у крайніх випадках.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20498. Таблиці та дерева рішень 38.5 KB
  Метод дерева рішень це один з методів автоматичного аналізу величезних масивів даних. Область використання методу дерева рішень можна об'єднати в три класи: опис даних: застосування дерева рішень дозволяє зберігати інформацію про вибірку даних в компактній і зручній для обробки формі що містить в собі точні описи об'єктів; класифікація: застосування дерева рішень дозволяє справитися із завданнями класифікації тобто відношення об'єктів до одного з описаних класів; регресія: якщо змінна має недостовірні значення то застосування дерева...
20499. Теорія реляційних баз даних. Основні терміни і означення. Нормалізація відношень 31 KB
  Реляційна база даних база даних основана на реляційній моделі даних. Інакше кажучи реляційна база даних це база даних яка сприймається користувачем як набір нормалізованих відношень різного ступеню. Метою нормалізації є усунення недоліків структури БД які призводять до шкідливої надмірності в даних яка в свою чергу потенційно призводить до різних аномалій і порушень цілісності даних.
20500. Трикутні матриці (верхня та нижня) і їх розклад на добуток двох трикутних 37 KB
  Трику́тна ма́триця матриця в якій всі елементи нижче або вище за головну діагональ рівні нулю. Верхньотрикутна матриця квадратна матриця в якій всі елементи нижче за головну діагональ дорівнюють нулю. Нижньотрикутна матриця квадратна матриця в якій всі елементи вище за головну діагональ дорівнюють нулю. Унітрикутна матриця верхня або нижня трикутна матриця в якій всі елементи на головній діагоналі дорівнюють одиниці.
20501. Форми, типи форм, обчислення в формах 33 KB
  Робота з формами може відбуватися в трьох режимах: у режимі Форми в режимі Таблиці в режимі констриктор. типи форм В Access можна створити форми наступних видів: форма в стовпець або повноекранна форма; стрічкова форма; таблична форма; форма головна підпорядкована; зведена таблиця; формадіаграма. Форма в стовпець є сукупністю певним чином розташованих полів введення з відповідними їм мітками і елементами управління.
20502. Маніпулювання даними, операції над схемою бази даних за допомогою мови SQL 27.5 KB
  Маніпулювання даними операції над схемою бази даних за допомогою мови SQL Для маніпулювання данними виділяють такі групи команд SQL:Команди мови визначення даних DDL Data Definition Language. DDL Data Definition Language мова визначення даних це підмножина SQL що використовується для визначення та модифікації різних структур даних.До даної групи відносяться команди призначені для створення зміни та видалення різних об'єктів бази даних. Команди CREATE створення ALTER модифікація і DROP видалення мають...
20503. Матриця суміжності та матриця інцидентності 28 KB
  Матриця суміжності графа G зі скінченною кількістю вершин n пронумерованих числами від 1 до n це квадратна матриця A розміру n в якій значення елементу aij рівне числу ребер з iї вершини графа в jу вершину. Матриця суміжності простого графа що не містить петель і кратних ребер є бінарною матрицею і містить нулі на головній діагоналі. Матриця суміжності неорієнтованого графа симетрична а значить володіє дійсними власними значеннями і ортогональним базисом з власних векторів.
20504. Метод ітерації (метод послідовних наближень) 88 KB
   Суть методу полягає у заміні початкового рівняння 4.18 еквівалентним йому рівнянням 4.19 Постановка задачі Нехай задано рівняння де неперервна нелінійна функція. Потрібно визначити корінь цього рівняння який знаходиться на відрізку з заданою похибкою .
20505. Метод послідовних наближень (метод ітерацій) для розв’язку системи лінійних рівнянь 91 KB
  11 пошуку розвязку системи с заданою похибкою відповідно теоремі про збіжність.11 виконується то ітераційний процес пошуку розвязку системи с заданою похибкою збігається і метод послідовних наближень можна використовувати.13 що легко розвязується для знаходження вектора розвязку першого наближення тому що в правої частині містить всі визначені елементи.
20506. Мова запитів SQL. Огляд її можливостей 27 KB
  Він по суті містив тільки пропозиція SELECT яке дозволяло формулювати запити для вибірки даних з бази. Потім мова була доповнено двома іншими компонентами необхідними для роботи з базами даних. Перший з них компонент для визначення структури бази даних які в термінології теорії баз даних називаються мовою визначення даних МВД. Другий засоби що дозволяють заповнювати базу даних змінювати їх і видаляти.