67363

Перехоплення всіх винятків

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Часто доцільно використовувати настанову catch(...) як останній «рубіж» catch-послідовності. У цьому випадку вона забезпечує перехоплення винятків усіх інших типів (тобто не передбачених попередніми catch-виразами). Наприклад, розглянемо ще одну версію попереднього коду програми...

Украинкский

2014-09-07

78.5 KB

0 чел.

Лекція № 24

Тема: Перехоплення всіх винятків

  Іноді варто створити спеціальний обробник для перехоплення всіх винятків, а не винятків тільки певного типу. Для цього достатньо використовувати такий формат catch-блоку:

catch(...)

{

    // Оброблення всіх винятків

}

   У цьому записі занесені в круглі дужки крапки забезпечують збіг з будь-яким типом. Використання формату catch(...) продемонстровано в такому коді програми.

Приклад. Демонстрація механізму перехоплення винятків усіх типів

 

void Xhandler(int test)

{

 try

{

 if(test == 0) throw test; // Генерує int-винятки

 if(test == 1) throw 'a'; // Генерує char-винятки

 if(test == 2) throw 123.23; // Генерує double-винятки

}

 catch(...)

           {    // Перехоплення всіх винятків

 cout << "Перехоплення!" << endl;

}

}

void main()

{

cout << "Початок" << endl;

Xhandler(0);

Xhandler(1);

Xhandler(2);

cout << "Кінець програми";

}

   Внаслідок виконання ця програма відображає на екрані такі результати:

Початок.

Перехоплення!

Перехоплення!

Перехоплення!

Кінець програми

    Як бачите, всі три throw-винятки перехоплені за допомогою однієї catch-настанови.

    Часто доцільно використовувати настанову catch(...) як останній "рубіж" catch-послідовності. У цьому випадку вона забезпечує перехоплення винятків усіх інших типів (тобто не передбачених попередніми catch-виразами). Наприклад, розглянемо ще одну версію попереднього коду програми, у якій безпосередньо забезпечується перехоплення винятків цілочисельного типу, а перехоплення усіх інших можливих винятків здійснюється за допомогою настанови catch(...).

Приклад. Демонстрація механізму використання настанови catch(...) для перехоплення

                 винятків усіх інших типів

 

void Xhandler(int test)

{

 try

{

 if(test == 0) throw test; // Генерує int-винятки

 if(test == 1) throw 'a'; // Генерує char-винятки

 if(test == 2) throw 123.23; // Генерує double-винятки

}

 catch(int c)

{ // Перехоплює int-винятки

 cout << "Перехоплення " << c << endl;

}

catch(...)

{ // Перехоплює усі інші винятки

 cout << "Перехоплення-перехоплення!" << endl;

}

}

void main()

{

cout << "Початок" << endl;

Xhandler(0);

Xhandler(1);

Xhandler(2);

cout << "Кінець програми";

}

   Внаслідок виконання ця програма відображає на екрані такі результати:

Початок.

Перехоплення 0

Перехоплення-перехоплення!

Перехоплення-перехоплення!

Кінець програми

   Як підтверджує цей приклад, використання формату catch(...) як "останнього рубежу" catch-послідовності – це зручний спосіб перехопити всі винятки, які інколи не хочеться обробляти безпосередньо. Окрім цього, перехоплюючи абсолютно всі винятки, Ви запобігаєте можливості аварійного завершення роботи коду програми, яке може бути викликане якимсь непередбаченим (а значить, необробленим) винятком.

Тема: Обмеження виняткових ситуацій

   Існують засоби, які дають змогу обмежити тип винятків, котрі може генерувати функція за межами свого тіла. Можна також захистити функцію від генерування будь-яких винятків взагалі. Для формування цих обмежень необхідно внести у визначення функції throw-вираз.

  

   Загальний формат визначення функції з використанням throw-виразу має такий вигляд:

тип ім'я_функції (перелік_аргументів) throw (перелік_імен_типів)

{

//...

}

   У цьому записі елемент перелік_імен_типів повинен містити тільки ті імена типів даних, які дозволяється генерувати функції (елементи списку розділяються між собою комами). Генерування винятку будь-якого іншого типу призведе до аварійного завершення роботи коду програми. Якщо потрібно, щоби функція взагалі не могла генерувати винятки, то як цей елемент використовують порожній перелік.

  При спробі згенерувати винятки, які не підтримуються функцією, викликається стандартна бібліотечна функція abort(), яка забезпечує аварійне завершення роботи коду програми. Але при бажанні можна задати власний обробник процесу її завершення.

   На прикладі наведеної нижче програми показано, як можна обмежити типии винятків, які здатна генерувати функція.

Приклад. Демонстрація механізму накладання обмежень на тип винятків, які

                 генеруються функцією

 

    // Ця функція може генерувати винятки тільки типу int, char і double.

void Xhandler(int test) throw (int, char, double)

{

if(test == 0) throw test;              // Генерує int-винятки

if(test == 1) throw 'a';                // Генерує char-винятки

if(test == 2) throw 123.23;        // Генерує double-винятки

}

  

void main()

{

cout << "Початок" << endl;

try

{

 Xhandler(0);      // Спробуйте також передати функції Xhandler() аргументи 1 і 2.

}

 catch(int c)

   { cout << "Перехоплення int-винятку" << endl; }

 catch(char c)

   { cout << "Перехоплення char-винятку" << endl; }

 catch(double d)

   { cout << "Перехоплення double-винятку" << endl; }

cout << "Кінець програми";

}

   У цьому коді програми функція Xhandler() може генерувати винятки тільки типу int, char і double. При спробі згенерувати винятки будь-якого іншого типу відбудеться аварійне завершення роботи коду програми (завдяки виклику функції unexpected()). Щоб переконатися у цьому, видаліть з throw-списку, наприклад, тип int і перезапустіть заново програму.

   Важливо розуміти, що діапазон винятків, дозволених для генерування функції, можна обмежувати тільки типами, які вона генерує в try-блоці, звідки була викликана. Іншими словами, будь-який try-блок, розташований в тілі самої функції, може генерувати винятки будь-якого типу, якщо вони перехоплюються в тілі тієї ж самої функції. Обмеження застосовується тільки для ситуацій, коли "викид" винятків відбувається за межі функції. Наступна зміна завадить функції Xhandler() генерувати будь-які зміни.

 

  // Ця функція взагалі не може генерувати винятки!

void Xhandler(int test) throw ()

{

     /* Наведені нижче настанови більше не працюють.

         Тепер вони можуть викликати тільки аварійне завершення роботи коду програми*/

      if(test == 0) throw test;

      if(test == l) throw 'a';

      if(test == 2) throw 123.23;

}


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73208. Дисперсия света 170.5 KB
  Под действием энергии электромагнитной волны электроны атомов, молекул и ионов среды начинают совершать гармонические колебания и становятся источником вторичных электромагнитных волн. Электроны атомов, молекул и ионов – это внешние, слабосвязанные электроны называются оптическими электронами.
73209. Тепловое излучение 162.5 KB
  Энергетической светимостью тела называется поток энергии мощность светового излучения испускаемый единицей поверхности излучающего тела по всем направлениям. Энергетическая светимость является функцией частоты длины волны и температуры тела...
73210. Квантовые свойства электромагнитного излучения 270 KB
  Столетов провел подробное исследование по изучению действия света на заряженные тела. Выводы из опытов Столетова: Под действием света вещество теряет только отрицательный заряд. Число фотоэлектронов вырываемых с катода за единицу времени пропорционально интенсивности света.
73211. Строение атома 178.5 KB
  В середине века атомистическая теория имела мало сторонников. Однако уже в начале XVIII века было показано, что многим до того времени непонятным свойствам вещества удается дать объяснение в рамках атомистической гипотезы, исходя из общих законов механики.
73212. Элементы квантовой механики, Статистическая инитериретация волны де Бройля 153.5 KB
  Однако целый ряд экспериментальных фактов заставляет признать что электрон а также и другие частицы обладают не только свойствами корпускул но и свойствами волн подобно фотонам света. Он предположил; что все частицы должны обладать волновыми свойствами подобными волновым свойствам света...
73213. Электромагнитная индукция 570 KB
  Явление возникновения электрического тока в проводнике при изменении магнитного потока через контур проводника. Индукционный ток возникает при изменении тока в проводнике. Направление индукционного тока зависит от направления движения магнита проводника с током.
73214. Электромагнитные колебания и волны 554 KB
  Основы теории электромагнитных колебаний были изложены физиком Томсоном. Во время колебаний внешнее напряжение к контуру не приложено. Поэтому падение напряжения на емкости и на индуктивности в сумме должны дать нуль: делим на L и заменяем 1...
73215. Система уравнений Максвелла 188 KB
  Если цепь с конденсатором питать переменным током то в цепи за каждый период протекают токи заряда и разряда конденсатора сопротивление которого теперь не бесконечно велико а зависит от ёмкости конденсатора и частоты тока: Согласно воззрениям Фарадея Максвелла конденсатор надо рассматривать не как разрыв цепи...
73216. Механические колебания 331 KB
  Если колебания происходят под воздействием только одной возвращающей силы их называют свободными или собственными колебаниями. Свободные колебания являются незатухающими если не происходит рассеивания энергии в окружающую среду.