67402

РЗ та А – загальні відомості

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Реле релейний захист РЗ необхідність застосування визначення загальні відомості та характеристики; Класифікація реле; Автоматика енергосистеми ЕС необхідність застосування визначення класифікація за призначенням; Пристрої релейного захисту ПРЗ функціональна схема призначення визначення...

Украинкский

2014-09-10

150 KB

2 чел.

Література:

Основна: Чернобровов Н. В. "Релейная защита" (для технікумів, більш доступніша),

Андреев В. А. "Релейная защита и автоматика систем єлектроснабжения" (для ВУЗів).

Додаткова: Федосеев, Кривенков, Новелла.

МВ № 3118 для виконання лабораторних робіт.

ЛЕКЦІЯ № 1 (ВВОДНА) РЗ та А – ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ”.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1.  Пошкодження та анормальні режими – характеристика, наслідки та шляхи ліквідації;
  2.  Реле, релейний захист (РЗ) – необхідність застосування, визначення, загальні відомості та характеристики;
  3.  Класифікація реле;
  4.  Автоматика енергосистеми (ЕС) – необхідність застосування, визначення, класифікація за призначенням;
  5.  Пристрої релейного захисту (ПРЗ) – функціональна схема, призначення, визначення ефективності функціонування ПРЗА;
  6.  Характеристика реле первинного та вторинного включення з прямою чи побічною дією;
  7.  Деякі загальні відомості по РЗ – параметри реле, вимоги до схем РЗ, характеристика резервного захисту, призначення сигнально – блокировочних контактів привода Q (KB).

ЕНЕРГОСИСТЕМА (ЕС) – це складний техногенний комплекс, усі елементи якого приймають участь у єдиному виробничому процесі. Основні специфічні особливості цього процесу:

  •  швидкоплинність явищ;
  •  неминучість виникнення анормальних режимів чи пошкоджень аварійного характера (тобто к. з. у електроустановках).

1. ПОШКОДЖЕННЯ ТА АНОРМАЛЬНІ РЕЖИМИ.

Виникнення анормальних режимів (АНР) повязано із відхиленнями значень величини U, I, f, від норми більше допустимих меж, при відсутності пошкоджень в елементах, що є небезпечним для обладнання та в цілому для стійкості роботи енергосистеми.

Так при збільшенні U понад ніж на 10 %, відносно її номінального значення виникає небезпека перегорання ізоляції, а при зниженні U більше ніж на 15 % від Unom вирогідність виходу електростанцій з синхронізму значно збільшується.


Основні причини виникнення анормальних режимів:

  •  перевантаження обладнання;
  •  зовнішні к. з., що не призводять до виникнення дуже великих струмів;
  •  однофазні к.з. чи замикання на землю у мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю;
  •  електричні качання в енергосистемі;
  •  зкид (сброс) навнтаження на генеруючих потужностях та комутація деяких ПЛ.

Окрім цього зустрічаються і інші причини АНР, ліквідація яких можлива за допомогою ПРЗ.

Внаслідок дії 1-го та 2-го фактора має місце проходження через неушкоджений елемент надструмів перевантаження, що перебільшують нормальні струми. Це призводить до передчасного старіння, а з часом і пошкодження ізоляції та до спрацювання обладнання. Для попередження цього (виникнення пошкодження) приймають міри до часткового розвантаження чи відключення деяких другорядних електроспоживачів.

Залежність допустимої тривалості перевантаження (тривалості проходження надструмів перевантаження через елемент) від величини струму.

Характер цієї залежності  визначається величиною надструмів, конструкцією обладнання та типом ізоляційних матеріалів.

Приклад перевантаження в енергосистемі:

Якщо нормально від С1 потужність по Л3 та Л4 надходила у С2, то при відключенні Л3 струми Л1 та Л2 можуть значно збільшитися.

Зовнішні к. з. – це к. з. в суміжних елементах енергосистеми. Вони повинні ліквідуватися за допомогою основних чи резервних захистів цих елементів.

Приклад зовнішнього к.з. – При к.з. у точці к.з. – К 1 відключається тільки якщо АНР ПЛ1не буде ліквідовано відключенням 2.

При однофазних к.з. чи замиканнях на землю у мережах з глухозаземленою нейтраллю (при номінальних напругах 110 кВ та вище) у місці замикань проходять великі струми к.з., а у мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю струми к.з. мають досить невеликі значення, що визначається ємністю проводів мережі відносно землі.


Електричне качання в ЕСИС виникають при виході із синхронізму паралельно працюючих джерел живлення (генераторів чи електростанцій), тобто при їх асинроному ході.

Качання паралельно працюючих синхроних машин виникає в основному внаслідок к.з., яке призводить до гальмування одних (удалених від місця к.з. генераторів) та прискоренню інших СГ. В результаті у кожній точці ЕСИС, що звязує генератори, які вийшли із синхронізму має місце процес качання. Він характеризується періодичною зміною діючих значень струму та напруги, що має пульсуючий характер і повязана із розходження між векторами струму та напруги. Струм коливається від 0 до максимального значення, що набагато перевищує нормальну величину. Напруга навпаки падає від нормального до деякого мінімального значення, що має різну величину у кожній точці ЕСИС. За характером зміни струма та напруги качання схожі на к.з. Збільшення струму викликає нагрів обладнання, а зменшенння напруги-порушення роботи усіх споживачів ЕСИС та її стійкості.. Отже качання дуже небезпечний режим, який впливає на роботу усієї ЕСИС.

Несподіваний зкид чи відключення навантаження на генеруючих потужностях призводить до підвищення напруги більше допустимого значення, що в першу чергу небезпечно для ізоляції обладнання. Цей різновид АНР здебільше виникає на ГГ

ГГ, що розвантажився, збільшує частоту обертів, а це викликає збільшення ЕРС статора до небезпечних для його ізоляції значень. Захист в ціх випадках повинен зменшувати струм збудження ГГ чи відключати його.

Також значне підвищення напруги має місце при однобічних комутаціях довгих ЛЕП з великою ємністною провідністю.

Пошкодження у ЕСИС супроводжуються найчастіше значним збільшеннямструму та глибоким зниженням напруги. Причиною пошкоджень є різні види к.з. у елементах ЕСИС. Зокрема під к.з. розуміються такі види пошкоджень – обрив провода, падіння опори, тощо.

Імовірність виникнення того чи іншого виду к.з.

У 65 % випадків виникають однафазні к.з.на землю, двофазні та подвійні к.з. на землю разом складають 20 %, двофазні к.з. – 10 %, а трифазні к.з. – 5 %.

Висновок: Експлуатація (робота) енергосистеми в цілому та її елементів зокрема може іноді супроводжуватися виникненням анормальних режимів та пошкоджень. Пошкодження порушують роботу енергосистеми та споживачів електроенергії, в свою чергу анормальні режими створюють можливість виникнення пошкоджень чи розладу роботи енергосистеми.


2. РЕЛЕ, РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ.

Для захисту ЕСИС та її елементів від небезпечних наслідків пошкоджень та АНР спочатку застосовували плавкі запобіжники, однак по мірі нарощування одиничної потужності і напруг електроустановок та ускладнення їх схем комутації такий засіб захисту виявився недостатнім, адже виникла необхідність застосування відповідних автоматичних пристроїв. Тому були створені захисні пристрої, що виконуються за допомогою спеціальних автоматів – реле, які отримали назву РЗ. Тобто назва релейний захист (далі РЗ) походить від слова РЕЛЕ.

РЕЛЕ – автоматично діючий прилад, що працює у чекаючому режимі. Реле – це не силовий аппарат, воно відноситься до групи апаратів управління.

РЕЛЕ призначено:

- по перше здійснювати контроль величини вхідних електричних сигналів (Пвх), що можуть діяти на реле і характеризують певні зовнішні явища;

- по друге виконувати стрибкоподібні (дискретні) зміни у вихідних електричних ланцюгах при зміні вхідних параметрів до заданого рівня.

Отже при досягненні величини вхідного параметру, що плавно змінюється, деякого заданого значення вважають, що РЕЛЕ СПРАЦЬОВУЄ, тобто виконує задані функції.

Заданий рівень вхідного параметру, тобто параметр спрацювання на який настроюється реле, носить назву УСТАВКИ РЕЛЕ.

Реле може контролювати величину будь – якого фізичного параметра – струм, напругу, частоту, температуру, тиск, тощо. У більшості випадків фізичний параметр попередньо відповідними вимірювальними елементами (датчиками) перетворюється у пропоційний йому електричний сигнал, який у якості вхідного сигнала надходить і діє на реле.

Реле можна розглядати як підсилюючий елемент (транзистор теж реле). Реле як правило встановлюють на кожному елементі системи електропостачання поблизу його вимикачів (чи групи поряд розташованих вимикачів). На багатьох потужних та відповідальних елементах встановлюються комплекти з декількох реле від різних видів пошкоджень та АНР.

ПРОХІДНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛЕ.

Коефіцієнт повернення реле – відношення струму поверенення у початковий стан до струму спрацювання. Кп = Iп / Iсп. Звичайно становить 0,8 – 0,85. Більше значення Кп дає могу зробити захисти з підвищеною чутливістю.


3. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛЕ.

 1. ЗА ПРИНЦИПОМ ДІЇ:

Електричний – електромагнітний, індукційний, електродинамічний, магнітоелектричний, поляризований, тепловий, тощо;

Неелектричний – газові реле захисту ТФ, механічні реле кількості обертів для машин, що обертаються;

2. ЗА КОНСТРУКТИВНИМ ВИКОНАННЯМ (ЗА НАЯВНІСТЮ КОНТАКТІВ):

 З рухомими частинами (контактні) -при спрацюванні має місце комутація контактів.

Електромеханічн реле;

Без рухомих частин (безконтактні) - при певному значенні П вх стрибкоподібне змінюється П вих (наприклад, найчастіше, U).

Статичні (напівпровідникові, магнітні, ферромагнітні) реле;

3. ЗА РОДОМ ВЕЛИЧИНИ (параметром системи), ЩО ВИКЛИКАЄ СПРАЦЮВАННЯ(змінення величини), (на зміну яких від норм - их значень реагує реле):

 I, U, S. T (термічні), тощо;

4. ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗМІНИ ВЕЛИЧИНИ НА ЯКИЙ РЕАГУЄ РЕЛЕ (за рівнєм, при якому відбувається переключення):

Максимальні, що реагують на збільшення параметру, що контролюється та мінімальні – навпаки. Так 90 – 95 % усіх КА використовуються як реле максимального струкму, бо найчастіше треба контролювати перевищення струмом заданого рівня. Більшість промислових релн, якщо вони мають замикаючі та розмикаючі контакти, можна використовувати як максимальні та мінімальні реле.

5. ЗА СПОСОБОМ ДІЇ ВИКОНУЮЧОГО ОРГАНА ЗАХИСТУ НА Q:

1. реле прямої дії на відключення Q, коли воно встановлюються безпосередньо у приводі Q.

2. реле побічної дії на Q через проміжні пристрої, коли воно своїми контакти, а для безконтактних реле своїми вихідними колами управляє безпосередньо чи через інші реле колами живлення YAT (вбудованих у Q, під дією яких Q виключаються), колами сигналізації, блокировки, тощо.

6. ЗА СПОСОБОМ ВКЛЮЧЕННЯ СПРИЙМАЮЧОГО ОРГАНУ У КОЛО ОБЄКТУ, ЩО ЗАХИЩАЄТЬСЯ:

Первинні реле – обмотки реле включаються безпосередньо на I чи U мережі.

Вторинні реле – обмотки реле включаються не напряму у високовольтне коло, а через вимірювальні ТФ - ТС чи ТН (через їх обмотку).

7. ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ:

Основні – безпосередньо реагують на пошкодження, допоміжні – діють за командою перших та використовуються у логічній частині схеми.


До основних відносяться вимірювальні (реагуючі) реле - КА, KU, KSG – газове у силових ТФ, KW – напрямку потужності, KWZ – напрямку дії на землю, Реле напрямку потужності – спрацьовує пр заданому напрямку електричної потужності, тобто реагує на знак векторного множення двох електричних вхідних величин – U та I. Реле опору – спрацьовує при певному (заданому) відношенні вектора вхідної напруги до вектора вхідного струму. Реле частоти - спрацьовує при певному (заданому) значенні частоти вхідної напруги.

Допоміжні - відносяться реле логічних операцій (оперативні) - KT, KL, КВ та виконуючі реле – вихідні, вказівні КН.

Основна ознака реле часу – сигнал на його виході зявляється спустя заданий час після появи вхідного сигналу, тому застосовуються для створення затримки дій РЗ.

Проміжні реле мають допоміжне призначення і виконують в основному роль:

  1.  підсилювачів  потужності з релейною характеристикою (релейних підсилювачів) при недостатній потужності контактів контрольних реле чи реле часу;
  2.  розподілювача сигналу, що передається по різним колам, коли застосовуються KL з декільками контактами.

Тобто KL передає дію основних реле на відключення Q чи здійснює взаємозвязок між елементами ПРЗА.

Вихідні реле реалізують управляюче, зокрема, відключаюче воздействіє автоматичного пристрою.

Призначення вказівних (сигнальних) реле є сигналізація та фіксація дій (спрацювання) ПРЗА.

4. АВТОМАТИКА ЕНЕРГОСИСТЕМИ.

Отже визначаємо РЗ, як спеціальний вид автоматики ЕС.

Автоматика ЕС– спеціальне обладнання, найчастіше електричне, яке \забезпечує підвищення надійності роботи енергосистеми та її окремих елементів не чекаючи дій обслуговуючого персоналу.

Висновок: надійне та економічне функціонування енергосистеми можливо тільки за умов її якумога повнішої автоматизації.

Для цього застосовується комплекс автоматичних пристроїв ЕС, який за функціональним призначенням поділяють на:

  1.  пристрої автоматичного управління - серед них першорядне значення мають пристрої релейного захисту (ПРЗ), далі спеціальна протиаварійна автоматика (ПА) до якої відносяться:
  •  пристрої АПВ1, АПВ2 (відповідно однократної та двократної дії), АВР, АЧР автоматичного пуска двигунів і генераторів;
  •  автоматичні синхронізатори - які у процесі синхронізації, тобто у процесі включення СГ на паралельну роботу з ЕС, не тільки обирають найбільш сприятливий момент включення СГ, але і регулюють його напругу та частоту обертів;
  1.  
    пристрої автоматичного регулювання:
  •  напруги (АРН), частоти (АРЧ), збудження (АРЗ) – останній для підтримки напруги шляхом зміни ЕРС СГ та за допомогою інших джерел реактивної потужності;
  •  пристрій РПН – автоматичне регулювання коефіцієнтів трансформації силових трансформаторів під навантаженням;

3. пристрої автоматичної сигналізації (контролю стану обладнання);

4. пристрої міжсистемної автоматики у складних мережах. Адже у потужних обєднаних ЕС зявляються додаткові задачі, що потребують спеціальних автоматичних пристроїв.

  •  частоти обертів СГ (АРЧО) – забезпечує гальмування генератора при зкиді навантаження

(при наявності резерву активної потужності) шляхом дії на регулюючі клапани турбіни. В результаті чого автоматично підтримується на потрібному рівні частота в ЕС і забезпечується регулювання вироблення активної та реактивної потужності у ЕС;

- пристрій АРПМ (перетока потужності) для економічного розподілення перетоків активної та реактивної потужності в ЕС при її нормальних режимах роботи, тощо.

5. ПРИСТРОЇ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ.

Кожний елемент ЕС повинен бути обладнаний ПРЗ.

ПРЗ складається з елементів релейної дії: реле, логічних елементів, тощо, пов’язаних між собою загальною схемою, кожний з яких призначений для певного перетворення сигналу, що надходить на його вхід.

  •  У загальному вигляді ПРЗ складається з трьох органів:

1. сприймаючого – який сприймає зміну параметрів, що характеризують режим роботи електроустановки та передає команду у наступний орган. В залежності від кількості параметрів, що контролюються, орган може складатися з одного чи декількох вимірювальних елементів (струму, напруги, напряму потужності). У свою чергу кожний вимірювальний елемент може складатися з декількох реле. У якості вимірювальних елементів застосовують відповідні реле (струму, напруги), що підключаються через вимірювальні трансформатори.

2. проміжного (логічна частина ПРЗ) – де відбувається аналіз отриманих від вимірювальних елементів сигналів, на підставі яких “приймаються рішення” про відключення вимикача або подачу сигнала обслуговуючому персоналу чи введення затримки часу, тощо в залежності від призначення захисту. Після чого команда передається до

3. виконуючого – здійснює відключення Q (функцію виконуючого органа у цьому випадку виконує YAT), подачу звукового чи світлового сигналу (пристрої сигналізації), необхідні блокировки (за допомогою відповідних контактних та безконтактних пристроїв).


Призначення ПРЗ:

Основне – забезпечення попередженння розвитку аварії ЕС. Це досягається шляхом швидкої автоматичної дії на виявлення та відключення вимикача для від’єднання (локалізації) ушкодженого елемента ЕС при к.з. на ньому від іншої неушкодженої частини ЕС чи електроспоживача.

Примітка: якщо пошкодження (наприклад замикання на землю у мережах з ізольованою нейтраллю) безпосередньо не порушує роботу електричної мережі, допускається дія ПРЗ тільки на сигнал.

Додаткове – автоматичне виявлення небезпечних АНР роботи елементів ЕС та відповідне реагування на них. В залежності від режиму роботи та умов експлуатації електроустановки реагування на виникнення АНР може бути:

  1.  з дією на сигнал, виправити який одразу ж повинен обслуговуючий персонал;
  2.  з дією на відключення у деяких випадках, коли потрібно швидко відключити елемент, щоб не виникнули пошкодження.

Ефективність функціонування будь – якого пристроя взагалі та ПРЗ зокрема – це властивість виконувати граничну кількість функцій кожну з граничним ефектом. Для оцінки ефективності функціонування ПРЗА використовується опосередкований статистичний показник ефективності його роботи – відсоток вірних дій (h):

де: n в.сп, n з.сп, n п.сп- відповідно кількість вірних, зайвих та помилкових спрацювань,

n від.сп- кількість відмов спрацювань.

Невірні дії ПРЗ, тобто відмова їх функціонування включають в себе:

  •  відмову спрацювання – це неспрацювання при пошкодженні у межах захищаємого об’єкта;
  •  зайве спрацювання – спрацювання при зовнішніх к.з.;
  •  помилкове спрацювання – спрацювання при відсутності пошкоджень у ЕС.

Отже ПРЗ характеризуються не тільки відмовами типа “неспрацювання”, але і відмовами типа “помилкове” чи “зайве” спрацювання, коли дія ПРЗ не потрібна.

З метою обмеження відмов функціонування захисту для його вірної роботи та для отримання користі від нього захист повинен забезпечувати певні вимоги,

основні з яких: селективність, стійкість функціонування та надійність функціонування. Стійкість функціонування характеризується чутливістю та стійкістю швидкості спрацювання.


  1.  ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛЕ ПЕРВИННОГО ТА ВТОРИННОГО

ВКЛЮЧЕННЯ З ПРЯМОЮ ЧИ ПОБІЧНОЮ ДІЄЮ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЗА ПРЯМОЇ ДІЇ.

Переваги: простота схеми РЗ, дешевизна, для відключення Q не потрібно ДОС;

Недоліки:

Механізм реле при його спрацюванні (за умови необхідності відключення Q) в результаті безпосередньої (прямої) дії на механізм відключення Q (YAT), останній здійснює дуже велику роботу, внаслідок чого реле:

1. вимагають міцного та масивного виконання;

2. споживають при спрацюванні значну потужність;

3. виявляється у роботі недостатньо точними та чутливими, навіть грубими;

4. мають невисоке значенням Кп;

5. не дозволяють (створюють можливість) здійснення за їх допомогою більш складних захистів -направлених, дистанційних, тощо;

6. характеризуються складністю налагоджування – потрібні сотні Ампер;

7.область застосування обмежується установками 35 кВ з Q, що мають ручні приводи внаслідок значного споживання YAT.

ПОРІВНЯННЯ СПОСОБІВ ВКЛЮЧЕННЯ

СПРИЙМАЮЧИХ ОРГАНІВ ПРЗА У КОЛО ОБЄКТУ, ЩО ЗАХИЩАЄТЬСЯ

Характерною особливістю первинних реле є проходження через них усього струму обєкту, що захищається тому ці реле, в основному, використовуються в установках низької напруги з відносно невисокими значеннями струмів к. з. По суті простішими первинними КА є електромагнітний та тепловий розчіплювачі вимикачів низької напруги.

Суттєві переваги вторинного включення реле які виникають внаслідок відокремлення сприймаючих органів (обмотки) реле від ланцюгів високої напруги:

1. дозволяє розраховувати їх на стандартні значення номінальних струмів (для КА) 5 А, рідше 1 А, ще рідше 2 А чи 2,5 А.;

2. Реле не обтікаються значними струмами, а отже не піддаться впливу великих електродинамічних зуусиль та термічної дії первинних струмів к. з;

3. Під час експлуатації реле їх можна перевіряти та оглядати, налагоджувати та регулювати, без необхідності відключення високовольтних апаратів (вимикачів, розєднувачів, тощо) елемента, що захищається, а для первинних реле необхідно відключення, але за експлуатаційними умовами роботи обєкту це не завжди виявляється можливим.


Для вторинних реле розрізняють параметр П спр реле та П спр захисту.

П спр реле – це його уставка.

П спр захисту – це значення первинного параметра (у первинних колах вимірювального органу ПРЗА), при якому РЗ елемента спрацьовує.

Цей параметр, внаслідок неточності та регламентованих похибок роботи ПРЗА, ТА та TV, може коливатись у певних межах. Тому при визначенні П спр захисту для максимальних реле розглядається мінімально можливе значення первинного параметра, при якому РЗ елемента спрацьовує, а для мінімального реле – навпаки, максимально можливе значення цього параметра.

ХАРАКТЕРИСТИКА МОЖЛИВИХ КОМБІНАЦІЙ ПРЗА ЗА СПОСОБОМ ЇХ ВКЛЮЧЕННЯ ТА ДІЄЮ НА ОБЄКТ УПРАВЛІННЯ (нариклад Q).

Первинні прямої дії:

Найбільш грубі та масивні реле - їх точність роботи та чутливість невелика , а розміри досить значні внаслідок як значного споживання потужності при спрацюванні YAT, так і безпосередньому впливу первинних струмів к.з.

Захисти з цими реле на практиці використовуються відносно рідко і застосовують переважно в установках малої потужності, априклад у приводах деяких вимикачів (типу ВМН – 10 – 30/10 та інших).

Вторинні прямої дії:

Характеризуються компактним конструктивним виконанням, не може бути виконаним високочутливим, відрізняється порівняно низькою точністю.

На сьогодні захисти з цими реле широко використовуються у мережах 6 – 10 кВ та частково 35 кВ (при простих схемах захистів). Їх вбудовують у ручні та іноді автоматичні приводи високовольтних вимикачів – Q.

Первинні побічної дії:

Характеризується значними розмірами, відносно високою точністю роботи та чутливістю.Через потребу у ДОС застосовуються порівняно рідко.

Вторинні побічної дії:

Точність та чутливість роботи дуже висока, невеликі за розмірами, виконуються у вигляді окремих апаратів. ПРЗА з цим типом реле найчастіше знаходять застосування у промислових електроустановках. (найбільш поширений тип реле).


7. ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПО РЗ.

ПАРАМЕТРИ РЕЛЕ.

1. Номінальний струм та напруга живлення та омічний опір обмотки електромагніту;

2. Можливі значення спрацювання параметру, що контролюється;

3. Час спрацювання та повернення;

4. Електрична потужність, що споживається – вкрай важливий параметр реле, адже при великій потужності має місце недостатня термостійкість реле та порушується точність вимірювальних ТФ, що живлять пристрої захисту діючі на змінному Iоп;

5. Комутаційна здатність контактів – їх електричне життя.

При виборі реле особливо слід звернути увагу на забезпечення потрібної швидкодії, чутливості, надійності та селективності РЗ.

СХЕМИ ПРЗА.

 Види схем ПРЗА.

Сумісна чи рознесена (в залежності від засобу наведення усіх оперативних ланцюгів ПРЗА – сумісного чи рознесеного) та монтажна – з специфічними вимогами до виконання, що визначаються кокретними умовами і сприяють полегшенню проведення монтажних робот.

ПУЕ, як правило, вимагає вторинні кола приладів вимірювання і обліку (зокрема лічильників) та оперативні кола ПРЗА (пристроїв захисту, автоматики і сигналізації) приєднувати до різних вторинних обмоток вимірювальних перетворювачів (ТА, TV).

КОНТАКТИ ПРЗА.

Кожне ПРЗА має сприймаючу та виконуючу систему. Для нестатичних ПРЗА (з рухомими частинами) це відповідно обмотка та контакти. На схемах положення контактів ПРЗА завжди відповідають їх стану при знеструмленні ПРЗА – її обмотки (до подачі на неї живлення).

Номер ПРЗА, при наявності в схемі декількох однотипних ПРЗА, завжди вказується після його умовного позначення. Якщо ПРЗА має понад одного контакту, то їх номер вказується після номера ПРЗА чи його умовного позначення, при відсутності номеру, відокремлюючись від них крапкою.

Види контактів:

  1.  замикаючий – нормально розімкнений;
  2.  розмикаючий-- нормально замкнений;
  3.  перемикаючий – іноді його на схемах представляють у вигляді пари контактів, один з яких

замкнений, а другий – розімкнений;

  1.  залишаючий - при знеструмленні ПРЗА після його одного чи декількох спрацювань залишається в

подальшому постійно чи на деякий час, при наявності певних умов, у положенні, що відповідає його спрацюванню чи поверненю навіть при відсутності відповідних умов для цього. За допомогою цих контактів вирішується задача блокування роботи ПРЗА.

Комутації всіх видів контактів ПРЗА можуть відбуватись з витримкою часу. Витримка часу може бути при спрацюванні (замиканні чи розмиканні контактів) чи при поверненні захисту (після знеструмлення сприймаючої системи реле), а також, досить рідко, як при спрацюванні, так і при поверненні захисту. Замідлення створюється при русі контакта наявності затримки часу.

В залежності від положення випуклості умовного символа наявності витримки часу на контакті ПРЗА можно визначити коли при роботі ПРЗА вона буде мати місце. Якщо контакт ПРЗА рухається у бік випуклості умовного символа, то створюється замідлення його руху, а при протилежному русі контакту затримка часу відсутня.

ПРИЗНАЧЕННЯ СИГНАЛЬНО – БЛОКИРОВОЧНИХ КОНТАКТІВ ПРИВОДА Q (КВ).

Необхідні для полегшення роботи та запобігання можливості пошкодження (обгоряння) контактів реле, що знаходяться у колі живлення YAT, при їх розмиканні після відключення Q. А саме, виключається Q (спрацьовує його привод відключення) і одночасно розмикаються його блок – контакт (КВ), який розриває ланцюг живлення YAT

При відсутності КВ контакти реле, що знаходяться у колі живлення YAT, після відключення Q та їх розмиканні розривають великі струми (які проходять через YAT). Внаслідок чого вони (ці контакти реле) можуть мати недостатню потужність на розмикання. (не зможуть – не вистачить потужності - чи буде дуже тяжко розімкнути ці значні I) та можуть бути пошкоджені.

У сучасних ЕСИС РЗ, як спеціальний вид автоматики енергосистеми, дуже тісно повязаний із електричною автоматикою, призначеною для швидкого автоматичного відновлення нормального режиму роботи та живлення споживачів

пристрої АВР, АПВ, АЧР, АРН, які доречі застосовують для ліквідації АНР;


7.1.
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗЕРВНОГО ЗАХИСТУ.

7.1.1 необхідність резервування дій ПРЗА та Q.

Статистика засвідчує, що при автоматичній ліквідації пошкоджень реєструються окремі випадки відмови дії ПРЗА чи Q. Незважаючи на відносну рідкість цих випадків, особливо при прийнятті заходів по підвищенню надійності та безвідмовності дії ПРЗА та Q, можливість їх виникнення не можна не враховувати. Адже будь-яка подібна відмова може викликати тяжкі аварії, що супроводжуються масовим пошкодженням обладнання та порушенням електропостачання споживачів (внаслідок зменшення напруги та порушення стійкості енергосистеми). Тому для будь-якого елемента ЕС повинно передбачатись резервування його відключення при пошкодженнях на ньому у випадку відмови Q (пристрою відключення) чи діючого на нього ПРЗА. Розрізняють слідуючи види резервування дії ПРЗА – ближнє та дальнє.

  1.  ближнє резервування дії ПРЗА.

Забезпечується при наявності на конкретному елементі ЕС окремо існуючих комплектів основного та

резервного захисту. При відмові чи тимчасовому виводу з роботи основного захисту елемента ЕС відповідно спрацьовує чи тимчасово заміщає його дію резервний захист цього ж елементу.

Вимога з ПУЕ для резервного захисту при його виконанні у вигляді окремого комплекту.

У більшості випадків, за умови необхідності забезпечення безперервного функціонування конкретного елемента ЕС та, відповідно, його захиста слід передбачати можливість окремого виводу з експлуатації його основного та резервного захисту для проведення відповідних профілактичних, налагоджувльних та ремонтних робіт. Для досягнення цього основний та резервний захист повинен отримувати живлення від різних вторинних обмоток ТА.

Основний захист призначений для дії при к.з. у межах усієї захищаємої ділянки (елемента) з часом меншим ніж у інших захистів. Резервний захист працює замість основного у випадку його відмови чи виводи із роботи – це є ближнє резервування. До РЗ також предявляється вимога спрацювання і при пошкодженнях на суміжних елементах у випадку відмови їх власних захистів чи Q – це є дальнє резервування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36243. Система нечетких рассуждений в представлении знаний 248 KB
  Они в свою очередь определены через некоторую базовую шкалу В и функцию принадлежности. Понятие принадлежности. Тогда х принадлежит А если существует функция: Основным отличием нечеткой логики от классической как явствует из названия является наличие не только двух классических состояний значений но и промежуточных: Функция принадлежности определяет субъективную степень уверенности эксперта в том что данное конкретное значение базовой шкалы соответствует определяемому нечеткому множеству. Методы получения функции принадлежности...
36244. Системы искусственного интеллекта. Понятия и определения. Архитектура, классификация моделей 38 KB
  В этой информационной модели окружающей среды реальные объекты их свойства и отношения между ними не только отображаются и запоминаются но и как это отмечено в данном определении интеллекта могут мысленно целенаправленно преобразовываться . При этом существенно то что формирование модели внешней среды происходит в процессе обучения на опыте и адаптации к разнообразным обстоятельствам . Под структурным подходом мы подразумеваем попытки построения ИИ путем моделирования структуры человеческого мозга. Основной моделируемой структурной...
36245. Распознавание образов: подходы 36 KB
  Ассоциативность памяти и задача распознавания образов Динамический процесс последовательной смены состояний нейронной сети Хопфилда завершается в некотором стационарном состоянии являющемся локальным минимумом энергетической функции ES. Невозрастание энергии в процессе динамики приводит к выбору такого локального минимума S в бассейн притяжения которого попадает начальное состояние исходный пред'являемый сети образ S0. Поскольку для двух двоичных векторов минимальное число изменений компонент переводящее один вектор в другой является...
36246. Персептрон Розенблатта: структура, алгоритм обучения 52 KB
  Персептрон Розенблатта: структура алгоритм обучения. С сегодняшних позиций однослойный персептрон представляет скорее исторический интерес однако на его примере могут быть изучены основные понятия и простые алгоритмы обучения нейронных сетей.Розенблаттом метод обучения состоит в итерационной подстройке матрицы весов последовательно уменьшающей ошибку в выходных векторах. Здесь темп обучения.
36247. Генети́ческий алгори́тм 57.5 KB
  Некоторым обычно случайным образом создаётся множество генотипов начальной популяции. Таким образом можно выделить следующие этапы генетического алгоритма: Задать целевую функцию приспособленности для особей популяции Создать начальную популяцию Начало цикла Размножение скрещивание Мутирование Вычислить значение целевой функции для всех особей Формирование нового поколения селекция Если выполняются условия останова то конец цикла иначе начало цикла. Создание начальной популяции Перед первым шагом нужно...
36248. Программные агенты: классификация, структура. Многоагентные системы 43.5 KB
  Классификация агентов. Классификация агентов типы агентов Простые Смышленые Интеллектуальные характеристики Автономное выполнение Взаимодействие с другими агентами и пользователями Слежение за окружением Способность использования абстракций Способность использования предметных знаний Возможность адаптивного поведения для достижения цели Обучение из окружения Терпимость к ошибкам Rel time исполнение ER взаимодействие С позиции изучаемой дисциплины нас прежде всего...
36249. Экспертные системы: виды, структура, этапы построения 119 KB
  При разработке ЭС определяются основные ресурсы к которым относятся: источники знаний время разработки вычислительные средства объем финансирования. Этап завершается созданием модели предметной области и определением следующих задач: типов доступных данных; исходные и выходные данные; используемые стратегии и гипотезы; типы используемых отношений; состав знаний используемых для решения задачи; состав знаний используемых для обоснованного решения. В ходе данного этапа производится оценка выбранного способа представление...
36250. Ресурсы. Свойства и классификация ресурсов. Дисциплины распределения ресурсов 79 KB
  Понятие ресурса. Ресурсы различаются по запасу выделяемых единиц ресурса и бывают в этом смысле исчерпываемые и неисчерпываемые. Исчерпываемость ресурса как правило приводит к жизненным конфликтам в среде потребителей Для регулирования конфликтов ресурсы должны распределяться между потребителями по какимто правилам в наибольшей степени их удовлетворяющим. Именно в этом смысле далее и трактуется понятие ресурса.
36251. Процессы. Задачи синхронизации. Задача взаимного исключения, задача Производитель-потребитель, задача Читатели-писатели 51 KB
  На уровень долгосрочного планирования выносят действия редкие в системе, но требующие больших системных затрат. На уровень краткосрочного планирования выносятся частые и более короткие по длительности действия по управлению процессами.