6742

Сущность тарифных льгот, их виды и критерии предоставления

Доклад

Таможенное регулирование

Сущность тарифных льгот, их виды и критерии предоставления. Неотъемлемым атрибутом в современной практике внешнеторгового регулирования является предоставление в определенных случаях государством при перемещении товаров через государственную границу...

Русский

2013-01-07

25.35 KB

70 чел.

Сущность тарифных льгот, их виды и критерии предоставления.

Неотъемлемым атрибутом в современной практике внешнеторгового регулирования является предоставление в определенных случаях государством при перемещении товаров через государственную границу тарифных льгот.

 Тарифные льготы можно определить как преимущество, предоставляемое государством юридическим лицам и физическим лицам при ввозе/вывозе или транзите товаров, ценностей, личных вещей и других предметов. При этом такие преимущества связаны с более благоприятным режимом платы таможенных пошлин, выражающимся в конечном итоге либо в уменьшении ее размера, либо в пролонгации (удлинение) сроков ее уплаты.

 В зависимости от характера и объема предоставляемых преимуществ тарифные льготы подразделяются на следующие виды:

  1.  Возврат ранее уплаченных таможенных пошлин.
  2.  Снижение ставки таможенной пошлины.
  3.  Полное освобождение от обложения таможенной пошлиной.
  4.  Установление тарифных квот на преференциальный ввоз (вывоз) товара, т.е. применение пониженных или нулевых ставок пошлин по отношению к товарам ввозимым (вывозимым) в пределах установленных квот. На объемы товара ввезенного (вывезенного) сверх установленных квот и ограничений применяется стандартная ставка пошлины.
  5.  Отсрочка уплаты таможенных пошлин.

 Тарифные льготы могут предоставляться отдельным категориям граждан и юридических лиц (индивидуальные льготы), действовать в отношении конкретных видов товаров либо применяться в отношении конкретных видов товаров, ввозимых только с территории определенных государств.

 Тарифные льготы устанавливаются в целях ослабления фискального бремени томоженно-тарифной системы, содействию осуществления определенной деятельности, а также поддержание в желаемых количественных параметрах внешней торговли отдельными видами товаров. При этом цели применения тарифных льгот, как правило, однозначно предопределяют выбор и применение того или иного вида тарифных льгот. В частности перечень тарифных льгот. Основными целевыми формами ослабления фискального бремени таможенно-тарифной системы является снижение ставки или полное освобождение от наложения таможенной пошлины, а также в несколько меньшей степени отсрочку уплаты таможенных платежей. Возврат ранее уплаченной пошлины или отсрочка ее уплаты как правило, может быть связано со стремлением содействовать осуществлению определенной деятельности. Причем в первом случае (при возврате пошлины) формально речь идет о поощрении субъекта пост факту за уже совершенное действие или деятельность, хотя фактически в целях достижения max эффекта от такого стимулирования субъект должен знать о поощрении еще до начала осуществления деятельности. Во втором случае (при отсрочке уплаты пошлины) стимулирующий эффект достигается посредством пролонгации финансового обязательства, позволяющая субъекту определенное время по крайней мере не снижать уровень оборотных средств, стабилизируя таким образом его финансовое положение. При этом под субъектом здесь справедливо понимать не только отдельную организацию, но и в целом отрасль.

 Поддержанию желаемых количественных параметров внешней торговли отдельными видами товаров в большей степени соответствует установление тарифных квот на преференциальный ввоз (вывоз) товаров. Достоинство данного вида льгот состоит в том, что с ее помощью можно минимизировать фискальное бремя тарифного обложения при ввозе (вывозе, при наличии высокой вплоть до запретительной ставки таможенной пошлины). Установление тарифных квот может рассматриваться как весьма эффективный инструмент ограничения конкуренции на внутреннем рынке с иностранными товарами.

 Критериями или основаниями предоставления тарифных льгот могут выступать:

  1.  Страна происхождения товара.
  2.  цель ввоза товаров.
  3.  Категории перемещаемых через таможенную границу товаров.
  4.  Стоимость ввозимого товара.
  5.  Вид таможенного режима или специальные таможенные процедуры.

 Использование в качестве критерия страну происхождения товаров указывает на возможность предоставления тарифных льгот в зависимости от торгово-политического режима, действующего в отношении этой страны. Данный критерий находит свое практическое воплощение в процессе установления преференциальных режимов развивающимся и наименее развитым странам, а также интегрирующим государствам.

 Цель ввоза товаров как критерий применения тарифных льгот подразумевает применение как стандартного, так и льготного обложения для одного вида товара.

 Стоимость ввоза товара может детерминировать (выступать условием) использования тарифных льгот как min в двух ситуациях:

  1.  Тарифная льгота может быть установлена, когда цена перемещаемого через таможенную границу товара превышает установленный уровень
  2.  Или когда цена не достигает какого-либо уровня.

 Вид таможенного режима или специальной процедуры определяет последующий характер ввозимого товара на таможенную территорию страны и в установленных случаях позволят принять тарифные льготы не только не в ущерб интересам страны или субъекта ввоза, но и в целях стимулирования экономического развития. Например, установление тарифных льгот на товары, помещаемые под режим переработки, позволяет стимулировать ввоз товара для переработки и последующего его вывоза из страны. В некоторых случаях такие операции выгодны государству, т.к. позволяют создавать добавленную стоимость.

 Тарифные льготы могут предоставляться государством как в одностороннем порядке (конвенциональные), так и на условиях взаимности.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23210. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії 47.5 KB
  Філософські категорії це найзагальнішігранично широкі поняття що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу в які і через які здійснюється філософське мислення і які служать вихідними принципами пізнання і духовнопрактичного перетворення світу. У процесі пізнання категорії виконують вимоги логіки. Категорії матерія форма причина і ціль які ним були теж сформульовані чомусь не увійшли до цієї системи.
23213. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя 48.5 KB
  До них належать: Афанасій Олександрійський Василь Великий Григорій Нісський Григорій Назіанзін Амвросій Медіоланський Августин Блаженний Іоанн Дамаскін та ін.Одним із найбільш яскравих представників патрістики був єпископ із ГіппонаПівнічна Африка Августин якого католицькі богослови нарекли ще й ім'ям Блаженний. Августин вважав що філософія поза богослов'ям– ніщо. Воюючи з язичеством як він називав античну філософію Августин намагався розгорнути християнську теологічну систему на основі неоплатонізму.
23214. Особливості філософії епохи Відродження 33 KB
  Особливості філософії епохи Відродження Філософія Відродження охоплює період відXIV до початкуXVII ст. Відродження–перехідна епоха і цим значною мірою пояснюється чимало її специфічних рис і насамперед та завдяки якій майже синонімічною назвою для епохи стає словогуманізм. Для епохи Відродження характерним було швидке зростання кількості людей розумової праці. Звичайно мислителі Відродження були далекі від думки ігнорувати Святе письмо віру в Бога але якщо у схоластів центром уваги був Бог то у гуманістів епохи Відродження– Бог і...
23215. Філософія Нового Часу: загальна характеристика 46 KB
  Проте свою методологію він будує на принципах раціоналістичної дедукції а експеримент визнає лише як передумову пізнання що має підпорядковуватись раціональноматематичному мисленню. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання– визначення принципів або начал. Третє правило вимагає дотримуватись певного порядку мислення який полягає в тому щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих. Декарт вважає що людина від народження має певні вроджені ідеї які й становлять...
23216. Класична німецька філософія 36.5 KB
  Попершевсіх представників німецької класичної філософії об'єднує розуміння ролі філософії в історії людства і в розвитку світової культури. Подруге представники німецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробленої та диференційованої спеціальної системи дисциплін ідей понять та категорій. Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії можна виділити також і основні проблеми дослідження яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії онтології...
23217. Своєрідність філософії українського духу 30.5 KB
  Філософія Укр.1 українська філософія створює оригінальне вчення про духовність. 3українська філософія створює оригінальну ідею сродної праці€. Українська філософія класична тим що сама має оригінальний екзистенціональний вимір і включає в себе філософію віри надії любові які заключаються в свободі.
23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...