67422

ФІНАНСОВА СИСТЕМА

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Поняття фінансової системи та її структура Фінансова система України Характеристика ланок фінансової системи індустріально розвинених країн До п. Поняття фінансової системи та її структура Підходи щодо складу фінансової системи є різними і за складом ланок і за виділенням сфер блоків за ув’язуванням...

Украинкский

2014-09-10

40.5 KB

0 чел.

3

ТЕМА 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА

План теми:

  1.  Поняття фінансової системи та її структура
  2.  Фінансова система України
  3.  Характеристика ланок фінансової системи індустріально розвинених країн

До п. 2.1. Поняття фінансової системи та її структура

Підходи щодо складу фінансової системи є різними і за складом ланок, і за виділенням сфер, блоків, за ув’язуванням складових частин фінансової системи з рівнями економічної системи держави. Зокрема О.Д. Василик розглядає фінансову систему як сукупність певних ланок [3, с. 22]; С.І. Берлін [2] та Б.М. Сабанті [8] не наголошують окремо на категорії фінансових сфер; В.М. Родіонова [9, с. 19], В.М. Опарін [7, с. 28] виділяють у фінансовій системі ще й сфери фінансових відносин, до складу яких відносять ланки системи; Л.А. Дробозіна говорить про можливе об'єднання ланок фінансової системи у блоки, навіть ототожнює ланки і блоки, що обслуговують централізовані або децентралізовані фінанси на макрорівні чи на мікрорівні [6, с. 32]; М.В. Романовський та його співавтори трансформують поняття сфер фінансових відносин [10, с.31] у категорію великих підсистем [10, с. 32-33]; А.Я. Кузнєцова розглядає усі підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників проблеми фінансової системи [5, с. 17-20], згадуючи як сфери, так і ланки фінансової системи.

Ми поділяємо думку тих авторів, які вважають, що окремі ланки фінансової системи об’єднуються специфічним чином у певних сферах фінансових відносин, а фінансова система в цілому є сукупністю різних сфер фінансових відносин, в яких формуються та використовуються фонди грошових коштів.

Які ж сфери фінансових відносин пропонують розглядати різні дослідники? В.М. Родіонова говорить про три великі сфери: 1) фінанси підприємств, установ та організацій, 2) страхування, 3) державні фінанси [9, с. 19]. В.М. Опарін, покладаючи в основу виділення фінансових сфер їх відповідність рівням економічної системи, називає такі сфери фінансових відносин: 1) міжнародні фінанси, 2) державні фінанси, 3) фінанси суб'єктів господарювання, а також говорить про фінансовий ринок як забезпечуючу сферу [7, с. 28]. Очевидною є розбіжність між класифікаціями В.М. Родіонової і В.М. Опаріна. Перша називає страхування і не називає міжнародних фінансів, а другий навпаки - говорить про міжнародні фінанси і не згадує про страхування. На наш погляд безперечно слід враховувати сферу міжнародних фінансів, проте не варто відкидати страхування як окрему сферу, оскільки для неї характерні цілком очевидні особливості формування та використання страхових і резервних фондів. При цьому можна вважати, що страхування одночасно обслуговує і макроекономіку, і мікроекономіку, і світове господарство. Воно займає навіть не проміжне становище, коли б його можна було віднести до мезорівня, а фондоутворююче і ризикозапобіжне для усіх рівнів економічної системи. В такому сенсі можна погодитись з А.Я. Кузнєцовою та В.М. Опаріним щодо деякого виокремлення страхування. Однак цьому виокремленню необхідно дати відповідне (як викладено нами вище) тлумачення, чого названі автори не зробили.

А.Я. Кузнєцова розвиває думку Л.А. Дробозіної та В.М. Опаріна щодо обслуговування різними ланками фінансової системи різних рівнів економічної системи. В цьому аспекті Л.А. Дробозіна зазначала, що "державна бюджетна система, позабюджетні спеціальні фонди, державний кредит і фонди майнового та особистого страхування належать до централізованих фінансів і використовуються для регулювання економіки та соціальних відносин на макрорівні; фінанси підприємств різних форм власності належать до децентралізованих фінансів і використовуються для регулювання та стимулювання економіки і соціальних відносин на мікрорівні" [6, с. 32]. В.М. Опарін з цього приводу зазначає таке: "В основу виділення фінансових сфер покладено рівень економічної системи. Виділяють чотири сфери: рівню мікроекономіки відповідають фінанси суб'єктів господарювання, рівню макроекономіки - державні фінанси, рівню світового господарства - міжнародні фінанси, забезпечуючій сфері - фінансовий ринок" [7, с. 28, схема 8]. Такої ж думки дотримується А.Я. Кузнєцова [5, с. 19, рис. 1.2]. На відміну від Л.А. Дробозіної В.М. Опарін і А.Я. Кузнєцова виокремлюють страхування, яке за складом специфічних фінансових інструментів формування та використання страхових фондів не належить, на їх думку, ні до державних фінансів, ні до фінансів суб'єктів господарювання. Вони ставлять страхування окремо при розгляді внутрішньої будови національної фінансової системи [7, с. 30, схема 9] і [5, с. 20, рис. 1.3].

У фінансовій системі відповідно до обслуговуваного нею рівня економічної системи розглядають такі сфери фінансових відносин (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Взаємозв’язок рівнів економічної системи із сферами фінансової системи

№ п/п

Обслуговуваний фінансовими відносинами рівень економічної системи

Сфери фінансової системи

1

Мікроекономіка

Фінанси суб’єктів господарювання

2

Макроекономіка

Державні фінанси

3

Світова економіка

Міжнародні фінанси

4

Інтегруюча інфраструктурна складова

Страхування

Фінансовий ринок

У табл. 2.2 представлені приклади фондів грошових коштів, які відповідають певним ланкам та сферам фінансових відносин на національному рівні. Міжнародні фінанси включають також ланки наднаціональної фінансової системи – міжнародні фонди грошових коштів, що знаходяться у підпорядкуванні міжнародних організацій.

Таблиця 2.2

Взаємозв’язок національних сфер і ланок фінансових відносин

№ п/п

Сфери фінансової системи

Ланки фінансової системи

Приклади фондів грошових коштів

1

Фінанси суб’єктів господарювання

Фінанси підприємств

Прибутку, амортизаційний

2

Державні фінанси

Бюджетна система

Державний бюджет, місцеві бюджети

Спеціальні позабюджетні фонди

Фонд соціального страхування, Державний пенсійний фонд

3

Міжнародні фінанси

Фінанси підприємств, бюджетна система, державний кредит

Бюджетні та резервні фонди

4.

Страхування

Майнове страхування

Страхові та резервні фонди страхових організацій

Страхування життя

Страхування цивільної відповідальності

Фінансова система – це неподільний комплекс форм та методів утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів держави та підприємств.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28000. Почвенно-биотический комплекс как основа агроэкосистем. Биогеоценотическая деят-ть микробного биокомплекса и ее экологическое значение. Биоиндикация, ее достоинства и недостатки 15.6 KB
  Численность микроорганизмов сильно колеблется в зависимости от почвенноэкологических факторов. Роль микроорганизмов в круговороте веществ. Практически нет ни одного элемента который не подвергался бы воздействию микроорганизмов или их метаболитов. Минеральная часть почвы разрушается под воздействием различных неорганических и органических кислот щелочей ферментов и других соединений продуктов жизнедеятельности почвенных микроорганизмов.
28001. Проблемы производства экологически безопасной с/х продукции. Экономический механизм стимулирования производства экологически безопасной продукции 8.6 KB
  Экономический механизм стимулирования производства экологически безопасной продукции. Принципы экономического стимулирования выработаны и продолжают вырабатываться практикой. Комплексность системность всесторонность стимулирования означающая обязательность стимулирования использования современных технологических процессов если они имеют целью ресурсосбережение и проводятся экологически приемлемыми методами а также и собственно природоохранных мероприятий утилизация отходов строительство очистных сооружений в целях...
28002. Радионуклиды в агроэкосистеме: перенос радионуклидов по с/х цепочкам и их миграция в агроценозах 2.32 KB
  Основными источниками техногенных радионуклидов в агросфере являются остаточные количества долгоживущих радв поступивших в нее в результате испытаний ядерного взрыва выбросов и сбросов радов при работе атомных электростанций и др предприятий полного ядерного топливного цикла. Рост химизации с х ведет к увеличению применения удобрений и мелиорантов с повышенным содержанием естественных радов. Почва обладает уникальной сорбционной способностью по отношению к поступающим в нее радов.
28003. Сравнительный анализ функционирования естественных экосистем и агроэкосистем. Устойчивость эко(агроэко)системы: толерантность, уязвимость, гетерогенность агроценозов 5.26 KB
  Экосистемы – исторически сложившееся в биосфере и на той или иной территории открытые но целостные и устойчивые системы живых организмов. Агроэкосистемы – вторичные измененные человеком биогеоценозы основу которых составляют искусственно созданные биотические сообщества объединяемые видами живых организмов. Особенность агросистем в отличии от экосистем их неусточивость то есть к способности саморегуляции.
28004. Формирование биогенной нагрузки в природных аграрных системах. Естественные потери биогенных веществ в земледелии, животноводстве и селитебных территорий 4.24 KB
  Естественные потери биогенных веществ в земледелии животноводстве и селитебных территорий. Интенсивно развивающееся сельское хозяйство – это наиболее активный источник поступления биогенных элементов. Влияние с х как источника поступления биогенных веществ в природные ресурсы возрастает в связи с увеличением распаханности территорий трансформацию угодий мощной техникой развитием процессов химизации на основе минеральных и органических удобрений. Потери биогенных веществ в растениеводстве условно можно разделить на...
28005. Функционирование агроэкосистем в условиях техногенеза 4.85 KB
  Функционирование агроэкосистем в условиях техногенеза. Агроэкосистема АЭС – совокупность биогенных и абиогенных компонентов участков суши преобразованных человеком используемых для производства сельхозпродукции. Основа АгроЭкоСистем – почва с х угодия. Типы АгроЭкоСистем: Пропашное земледелие Многолетнее земледелие Многоурожайное земледелие МезоАЭС крупномасштабная МикроАЭС грядка Суша занимает площадь 149 млрд.
28006. Экологизация сельскохозяйственного производства 4.56 KB
  Природоразрушающий ресурсоемкий тип развития АПК требует пересмотра сложившейся теории и на практике техногенной концепции развития АПК. Главным принципом развития АПК должна стать экологизация с х производства всех мероприятий по развитию с х учет природных особенностей функционирования земельных ресурсов. для изменения приоритетов в распределении ресурсов капитальных вложений в АПК усилить природоохранную роль затрат. Для преодоления негативных тенденций в развитии АПК скорейшего решения...
28007. Экологическая биотехнология. Возможности увеличения производства экологически безопасной продукции на основе биопроизводства 2.52 KB
  Возможности увеличения производства экологически безопасной продукции на основе биопроизводства. Среди новых направлений биотехнологии способствующих получению экологически безопасной продукции следует отметить применение микробиологических удобрений промышленную переработку бытовых отходов индустриальную технологию компостирования отходов животноводства и др. микробиологические удобрения повышают продуктивность растений и кол во растительной продукции. Азотфиксирующие микроорганизмы служат прекрасной основой для...
28008. Экологически безопасные технологии и оптимизация обработки почвы 3.73 KB
  Поэтому нужна разработка таких сельскохозяйственных машин и орудий которые при общей эффективности должны оказывать минимальный вред окружающей среде а именно: Сократить выбросы от с х машин и орудий Уменьшить нагрузку на почву путем изменения конструктивной особенности техники Внедрение двигателей с высоким КПД но низким потреблением топлива.