67424

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Фінансовий контроль – це сукупність дій та операцій щодо перевірки фінансових і пов’язаних з ними питань діяльності суб’єктів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм та методів його організації.

Украинкский

2014-09-10

37.5 KB

3 чел.

26

ТЕМА 5. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

План теми:

  1.  Сутність фінансового контролю
  2.  Об’єкт, предмет і завдання фінансового контролю
  3.  Характеристика видів фінансового контролю
  4.  Суб’єкти фінансового контролю

5.1. Сутність фінансового контролю

Фінансовий контроль – це сукупність дій та операцій щодо перевірки фінансових і пов’язаних з ними питань діяльності суб’єктів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм та методів його організації.

Контроль за станом економіки, розвитком соціально-економічних процесів у суспільстві є важливою сферою діяльності щодо управління економікою. Однією з ланок системи контролю виступає фінансовий контроль. Його призначення полягає у сприянні успішній реалізації фінансової політики держави, у забезпеченні процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах та ланках економіки. Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів, яка визначає призначення та зміст фінансового контролю. Разом з тим зміст контролю, його спрямованість змінюються в залежності від характеру та рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин у суспільстві.

5.2 Об’єкт, предмет і завдання фінансового контролю

Об’єктом фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні та використанні фінансових ресурсів, зокрема у формі фондів грошових коштів на всіх рівнях та у ланках економіки.

Безпосереднім предметом перевірок виступають такі фінансові вартісні показники, якими є валові доходи та валові витрати, прибуток, собівартість, усі види податків (податок на прибуток, ПДВ та інші акцизи, прибутковий податок), рентабельність, відрахування на різні цілі та у фонди.

Перед фінансовим контролем постають такі завдання:

1) сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах та розмірами грошових доходів та фондів економіки;

2) забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед державним бюджетом;

3) виявлення внутрішньовиробничих резервів зростання фінансових ресурсів, зокрема із зниження собівартості та підвищення рентабельності;

4) сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і грошових ресурсів на підприємствах, в організаціях та бюджетних установах, а також правильному веденню бухгалтерського обліку та звітності;

5) забезпечення дотримання чинного законодавства і нормативних актів, зокрема з оподаткування підприємств, що належать до різних організаційно-правових форм;

6) сприяння високій результативності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, зокрема щодо валютних операцій.

5.3. Характеристика видів фінансового контрою

Фінансовий контроль вирішує складні та різноманітні завдання у різних сферах економічного життя суспільства та на різних рівнях господарського управління, що пред’являє певні вимоги до його організації. Різноманітність організації та діяння фінансового контролю відображається в ознаках його класифікації. Нижче наведено ознаки класифікації та види фінансового контролю.

1) За суб’єктами розрізняють такі види фінансового контролю:

1.1) Державний фінансовий контроль реалізується суб’єктами державної влади та управління через загальнодержавний та відомчий види контролю.

1.1.1) Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють органи державної влади та управління за діяльністю об’єктів, що підлягають контролю незалежно від їх відомчого підпорядкування.

1.1.2) Відомчий фінансовий контроль проводять контрольно-ревізійні управління та відділи міністерств, концернів, органів місцевого самоврядування та інші. Його об’єктом є виробнича та фінансова діяльність підвідомчих підприємств, установ, організацій.

1.2) Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємств, організацій та установ (бухгалтерії, фінансові відділи та інші). Об’єктом тут виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства, а також його структурних підрозділів (цехів, дільниць, відділів).

1.3) Громадський фінансовий контроль виконують групи, окремі фізичні особи (спеціалісти) на засадах добровільності та безоплатності. Об’єкт контролю залежить від конкретного завдання, що поставлене перед контролерами.

1.4) Незалежний фінансовий контроль здійснюють спеціалізовані аудиторські фірми та служби.

2) За формами проведення фінансовий контроль буває такий:

2.1) Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду та затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів установ та організацій, проектів бюджетів, текстів угод, установчих документів тощо.

2.2) Поточний фінансовий контроль проводиться в процесі виконання фінансових планів, в ході здійснення фінансово-господарських операцій, коли перевіряється дотримання норм і нормативів витрачання товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, відповідність надання коштів виконанню планів видатків, використанню виданих раніше ресурсів.

2.3) Подальший фінансовий контроль здійснюється після завершення звітного періоду або фінансового року в цілому.

3) За методами проведення розрізняють наступні види фінансового контролю:

3.1) Перевірка проводиться з окремих питань фінансово-господарської діяльності на основі звітних, балансових і розхідних документів. Виявляються порушення фінансової дисципліни, плануються заходи щодо усунення їх негативних наслідків.

3.2) Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємств, організацій, установ, але на відміну від перевірок — з ширшого кола показників і визначає фінансове становище господарських органів, перспективу їх розвитку, необхідність реорганізації або переорієнтації виробництва. Проводяться опитування, анкетування.

3.3) Аналіз як метод фінансового контролю проводиться за періодичною або річною звітністю і повинен бути системним і пофакторним. Виявляється рівень виконання плану, дотримання норм витрат, фінансової дисципліни тощо.

3.4) Ревізія виступає одним з найважливіших методів фінансового контролю і є перевіркою фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій за звітний період.

5.4. Суб’єкти фінансового контролю

Суб’єктами фінансового контролю є окремі органи та організації, які уповноважені щодо контрольних функцій.

Законодавчі органи влади, виконавчі органи управління, фінансові, податкові та кредитні установи, страхові організації, міністерства та відомства, державні комітети, відділи місцевих державних адміністрацій здійснюють загальнодержавний фінансовий контроль.

Від імені законодавчого органу країни -– Верховної Ради України  контроль при розгляді та затвердженні державного прогнозу економічного та соціального розвитку країни, державного бюджету і звітів щодо його виконання здійснюють: профільні комітети та комісії ВРУ, а також Рахункова палата України.

Міністерство фінансів та місцеві фінансові органи контролюють процеси мобілізації та використання коштів державними органами, тому цей вид фінансового контролю називається бюджетним.

Контрольно-ревізійне управління та фінансові органи проводять усі види ревізії виробничо-фінансової діяльності підприємств, організацій та установ, що належать до бюджетної сфери.

Кредитні установи здійснюють фінансовий контроль при видачі, перевірці забезпечення та поверненні позик.

Міністерства, Державні комітети, Державні комісії та відомства проводять фінансовий контроль за участю спеціального ревізійного апарату.

ДПАУ – це орган оперативного фінансового контролю за правильністю нарахування та своєчасністю сплати податків юридичними та фізичними особами.

Державне казначейство здійснює попередній, поточний та подальший контроль за правильністю використання коштів бюджетними установами та організаціями. Розбудова органів Державного казначейства в Україні обумовлена необхідністю реалізації принципу відокремлення державних коштів від коштів інших суб’єктів господарювання, інших джерел фінансування програм соціального та економічного розвитку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФР) здійснює контроль за емісією цінних паперів підприємствами, установами та організаціями.

Державний пенсійний фонд України чинить контроль за правильністю здійснення суб’єктами господарювання перерахувань коштів на персональні пенсійні рахунки працюючих.

Структурні підрозділи підприємств та організацій здійснюють внутрішньогосподарський фінансовий контроль. Як правило, на підприємствах, в організаціях фінансовий контроль виконується головними бухгалтерами, працівниками фінансових відділів.

Аудиторські фірми – це незалежні організації, що повинні сприяти підвищенню якості контролю, його об’єктивності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82461. Механизм рынка несовершенной конкуренции. Рыночные структуры несовершенной конкуренции 39.09 KB
  Рыночные структуры несовершенной конкуренции. В отличие от модели рынка совершенной конкуренции которая является абстракцией и практически не существует в реальной жизни а только в теории рынок несовершенной конкуренции встречается практически повсеместно. Большинство реальных рынков в современной экономике это рынки несовершенной конкуренции.
82462. Монополия: понятие, виды, поведение на рынках. Ценовая Дискриминация 35.45 KB
  Ценовая Дискриминация Монополия – наличие единственного продавца положение в хозяйственном процессе при котором отсутствует состязательность в конкуренции. Виды монополии: Закрытая монополия административная защита: ограниченный доступ к ресурсам и информации; юридическая защита: лицензии технологии технологии организации и т. Любая закрытая монополия когданибудь открывается. Естественная монополия – ограничивается состязательностью и конкуренцией рыночная структура в которой средние издержки достигают минимума тогда когда одна фирма...
82463. Теория производства и предельной производительности факторов(изокванта, изокоста и их свойства). Закон убывающей производительности 35.56 KB
  Используя эти положения Кларк попытался точно определить доли которые могут быть приписаны специфической производительности труда и капитала. Производительность труда последнего работниканазывается предельной производительностью труда. По мнению Кларка только тот продукт который создается предельным рабочим можно вменить труду и считать продуктом труда остальная же часть продукции т. разница между продуктами промышленности и продуктами труда представляет собой продукт капитала.
82465. Рынок капитала и процент. Спрос и предложение заемных средств. Принцип дисконтирования 37.3 KB
  Дисконтирование это приведение всех денежных потоков в будущем потоков платежей к единому моменту времени в настоящем с учетом изменения стоимости денег с течением времени. Наращение к определенному моменту в будущем выполняется путем умножения прошлых денежных потоков потоков платежей на коэффициент наращения Ка: Дисконтирование выполняется путем умножения будущих денежных потоков потоков платежей на коэффициент дисконтирования Ко: где процентная ставка;п количество периодов. Таким образом дисконтирование это приведение...
82466. Рынок земельных ресурсов и земельная рента. Рынок природных ресурсов 35.15 KB
  Рынок природных ресурсов. Рынок природных ресурсов. В рыночной экономике каждый из экономических ресурсов представляет собой большой ресурсный рынок рынок труда рынок капитала и т.
82467. Технологическая и экономическая эффективность производства, отдача от масштаба производства. Оптимальная комбинация производства, предельные нормы технологического замещения 38.12 KB
  Оптимальная комбинация производства предельные нормы технологического замещения. для производства других продуктов и услуг т. виды экономического производства: легальное производство; незаконное производство; скрытое производство и подпольная экономика; любые поставки товаров и услуг между заведениями принадлежащими одному и тому же предприятию так как они считаются частью продукции предприятия как единого целого; незавершенное производство; производство товаров и услуг домашними хозяйствами а также услуг оказываемых наемной...
82468. Основные макроэкономические показатели и система национальных счетов (ВВП; ВНП; ЧНП; НД) 35.99 KB
  Валовой национальный продукт ВНП – рыночная стоимость всех предназначенных для конечного потребления товаров и услуг произведенных принадлежащими данной стране факторами производства в течение определенного периода времени года. При подсчете ВНП учитываются товары и услуги произведенные факторами производства принадлежащими данной стране. Номинальный ВНП ВВП измеряет стоимость выпуска в данном периоде по ценам этого периода или в текущих денежных единицах.
82469. Макроэкономическое равновесие на рынке товаров и распределение уровня национального дохода 64.25 KB
  Модель DS позволяет рассмотреть механизм формирования равновесного объема национального производства в краткосрочном периоде в условиях изменяющихся цен. Точка Е1 отражает ситуацию макроэкономического равновесия при высоком уровне безработицы и негибкости цен. Увеличение совокупного спроса на кейнсианском отрезке приводит к увеличению реального объема национального продукта но не затрагивает уровня цен. Точка Е2 характеризует макроэкономическое равновесие в условиях неполной занятости наличия узких мест в экономике и отставания темпов...