67425

СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Економічна сутність страхування та його функції Основні поняття у страховій справі Галузі страхування та їх роль в житті суспільства Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин Доходи та видатки страховика Фінансові результати страхових операцій.

Украинкский

2014-09-10

46 KB

1 чел.

PAGE  48

ТЕМА 8.  СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК

План теми

  1.  Економічна сутність страхування та його функції
  2.  Основні поняття у страховій справі
  3.  Галузі страхування та їх роль в житті суспільства
  4.  Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин
  5.  Доходи та видатки страховика
  6.  Фінансові результати страхових операцій. Їх рентабельність

  1.  Економічна сутність страхування та його функції

Економічна сутність страхування є складовою частиною категорії фінансів. Однак, якщо фінанси в цілому пов’язані з розподілом та перерозподілом доходів та нагромаджень, то страхування охоплює тільки сферу перерозподільчих відносин.

Страхування - це сукупність особливих замкнених перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, який призначений для відшкодування можливих збитків, нанесених суб`єктам господарювання або вирівнювання втрат у сімейних доходах у зв`язку з наслідками страхових випадків, що настали  (додаток І) .

Сутність страхування виявляється через його функції. Відомо, що категорія фінансів виражає свою суть насамперед через розподільну функцію. Ця функція знаходить свій  конкретний специфічний прояв у функціях притаманних страхуванню: ризиковій, запобіжній, ощадній.

Головною визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як і ймовірність збитків є безпосередньо пов`язаним з основним призначенням страхування щодо надання грошової допомоги потерпілим господарствам та громадянам. Саме в межах дії ризикової функції відбувається перерозподіл  грошової форми вартості серед учасників страхування у зв`язку з наслідками страхових подій.

Страхування має також запобіжну функцію, яка пов`язана з використанням частини коштів страхового фонду на зменшення ступеня та наслідків страхового ризику. Збереження грошових сум за допомогою страхування на дожиття пов`язане із потребою у страховому захисті досягнутого сімейного достатку. У такий спосіб страхування виконує ощадну функцію.

Контрольна функція страхування виражає властивість цієї категорії  до строго цільового формування та використання коштів страхового фонду.

  1.  Основні поняття у страховій справі

В умовах переходу до ринкових відносин страхування стає об’єктивно необхідним елементом усього господарського механізму. Сфера його застосування значно розширюється, охоплюючи усі форми власності, сімейні відносини, залучаючи широке коло нових зацікавлених страхувальників. У страхуванні вживається спеціальна страхова термінологія, котра значно полегшує  взаємо порозуміння сторін. З допомогою страхової термінології регулюються також конкретні умови кожного виду страхування, виражаються права та обов’язки сторін, які беруть участь у страхуванні, підтримуються необхідні  ділові стосунки щодо проведення страхової роботи.

Страховий захист – це відносини з приводу подолання або відшкодування збитків, що наносяться конкретним об’єктам. (Наприклад, страховий захист врожаю сільськогосподарських культур, майна або життєвого рівня населення.)

Страховий інтерес – є поняттям з двома змістовними значеннями: по-перше, воно означає економічну потребу, зацікавленість у прийнятті участі у страхуванні; по-друге, відображає страхову суму, якою оцінюються збитки у зв’язку із можливою загибеллю або знищенням майна чи іншими матеріальними втратами.

Страховик – це спеціалізована організація, що проводить страхування. Вона може бути  державною, акціонерною, іншої форми власності  згідно з чинним законодавством.

Перестраховик – це  страхова організація, котра приймає до перестрахування відповідні об’єкти. Перестрахування широко проводиться  у багатьох країнах, створюючи умови для необхідної концентрації коштів сукупного страхового фонду, який формується багатьма страховиками та перестраховиками.

Страхувальник – це фізична або юридична особа, яка сплачує страхові внески і вступає в конкретні страхові відносини із страховиком.

Застраховані – це фізичні особи, на користь який укладено страхові угоди в обов’язковому чи добровільному страхуванні.

  1.  Галузі страхування та їх роль в житті суспільства

У зв`язку з розбіжностями в об`єктах страхування усю сукупність страхових відносин прийнято поділяти на такі галузі:

  1.  майнове страхування;
  2.  соціальне страхування;
  3.  особисте страхування;
  4.  страхування відповідальності.

В майновому страхуванні об`єктом виступають матеріальні цінності; в соціальному – рівень доходів громадянина; в особистому – його життя, здоров`я та працездатність. Соціальне та особисте страхування можуть бути об`єднані до більшої галузі – страхування сімейних доходів .

При страхуванні відповідальності об`єктом виступають зобов’язання страхувальників виконувати договірні умови:

а) з постачання продукції;

б) погашення заборгованості кредиторам;

в) відшкодування матеріальних та інших збитків, якщо вони були нанесені іншим особам.

Наприклад, якщо внаслідок автоаварії власник транспортного засобу наніс пошкодження майну та здоров’ю іншої особи, тоді згідно з чинним законодавством про відшкодування наслідків та збитків він зобов’язаний сплатити відповідні витрати потерпілого.

При страхуванні відповідальності відшкодування збитків проводить страхова організація. Такий же порядок приймають при страхуванні відповідальності за погашення заборгованості.

  1.  Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин

Страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга – страховий захист, формується пропозиція і попит на неї. Об’єктивною основою розвитку страхового ринку є потреба забезпечення безперервності цього процесу, що виникає при відтворенні і виражається в наданні грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених несприятливих подій.

На страховому ринку відбувається формування та розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства.

 Суб’єктами страхового ринку є страхові організації (страховики), які в тій чи іншій мірі приймають участь у наданні страхових послуг, страхувальники та застраховані.

Атрибутами ринку, в тому числі і страхового є продавець, покупець, товар (послуга), та реальна свобода покупця щодо вибору товару (послуги).

Кожна категорія продавців страхових послуг може бути представлена різними формами власності: державної, акціонерної, кооперативної, приватної. Покупцями страхової послуги можуть бути юридичні або фізичні особи, якщо це не протирічить правилам і вимогам даного виду страхування.

8.5. Доходи та видатки страховика

Метою комерційної діяльності страховика є отримання прибутку. Страхова діяльність здійснюється в процесі формування та використання страхового фонду і є фінансовою основою діяльності страховика. В процесі формування та розподілу страхового фонду формуються доходи, витрати та фінансові результати страхових операцій.

Доходи  від страхових операцій являють собою надходження страхових платежів та внесків за різними видами страхування. Страхові платежі утворюють фонд поточних надходжень, які разом з доходами від нестрахової діяльності складають валовий дохід страховика. У складі доходів страхових операцій враховуються також надходження із запасних або резервних фондів, однак вони не є доходами у прямому розумінні цього слова. Дані надходження мають регулюючий характер і повинні виконуватись лише в тому випадку, коли для фінансування витрат не вистачає поточних надходжень страхових платежів.

Витрати страховика забезпечуються в процесі розподілу страхового фонду. Склад і структура витрат визначаються двома взаємопов’язаними економічними процесами: погашенням зобов’язань перед страхувальниками і фінансовою діяльністю страхових організацій.

За економічними ознаками витрати класифікують таким чином:

витрати на виплату страхових відшкодувань і страхових сум;

відрахування в запасні фонди та резервні внески;

відрахування на запобіжні заходи;

витрати на ведення справи.

  1.  Фінансові результати страхових операцій, їх рентабельність

Фінансовий результат страхових операцій – це вартісна оцінка підсумків господарської діяльності страхових організацій. Він визначається за кожним видом страхування, за кожним із самостійних страхових фондів (зокрема, якщо вони виділяються) та за страховими операціями в цілому. При підведенні підсумків господарської діяльності страхового органу фінансовий результат визначається за один рік, а при оцінці еквівалентності відносин страховика та страхувальників за той період, який було прийнято за основу при розрахунку  тарифу.

Фінансовий результат страхових операцій визначається шляхом співставлення доходів та витрат страхової організації. В тому випадку якщо доходи перевищують витрати організація має позитивне сальдо, якщо ж витрати більші, ніж доходи, тоді утворюється дефіцит, який покривається за рахунок раніше створених запасних фондів. Позитивний фінансовий результат може містити два елементи: прибуток страховика та приріст резервів внесків

Цей приріст має строго цільове призначення, проте в період зберігання на рахунках страхової організації може бути використаний як кредитні ресурси.

Прибуток від страхової операції являє собою різницю між ціною наданих страхових послуг та їх собівартістю. Прибуток визначається як за страховими операціями так і за кожним видом страхування. Відношення річної суми прибутку до річної суми платежів називається рентабельністю страхових операцій. Показник рентабельності визначається за кожним видом страхування і за страховими операціями в цілому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72914. Методика расчета объемного гидропривода возвратно-поступательного перемещения (с гидроцилиндром) 2.39 MB
  Предварительный расчет давления в объемном гидроприводе и определении объема насоса. Значения номинального рном допускаемого при работе без ограничения по времени и максимального рмакс давлений которыми обычно задаются исходя из номенклатуры выпускаемых гидроустройств насоса...
72918. Решение системы линейных алгебраических уравнений с вещественными коэффициентами с помощью метода Гаусса 117.93 KB
  Дано: Система линейных алгебраических уравнений. Требуется решить систему линейных алгебраических уравнений с вещественными коэффициентами с помощью метода Гаусса. Существует множество методов решения систем линейных алгебраических уравнений таких как: метод Крамера решение СЛАУ матричным методом метод Гаусса.
72921. Шляхи удосконалення державного регулювання зайнятостів України 724.73 KB
  Розвиток економіки будь-якої держави визначається наявними людськими ресурсами, їх здібністю до ефективної праці, а також наявністю умов для її здійснення. Тому можливість займатися ефективною працею, забезпечення зайнятості та її регулювання можна розглядати як чинник забезпечення стійкого економічного зростання держави.
72922. Разработка технологического процесса восстановления железнодорожных рельс газопорошковой наплавкой 1.14 MB
  В настоящее время проблема повышения работоспособности рельсов несмотря на достигнутые положительные результаты в обеспечении качества рельсовой стали стоит как никогда остро не только в России но и за рубежом.