67457

Диапазон. Переменные типа «Диапазон»

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Все типы переменных, изученные до сих пор – скалярные (простые) типы. Массив – вектор, матрица, Массив – упорядоченная совокупность данных одного типа. Массив – переменная с индексом (со списком индексов). Объявление одномерного массива...

Русский

2014-09-23

130.5 KB

0 чел.

Лекция 5

Диапазон

<Диапазон> : : = 

<Целое число 1> . . <Целое число 2>

Естественное требование:

<Целое число 1> не более, чем <Целое число 2>

Примеры.

1 . . 5

 First . . Third

//  Если выше по тексту было что-то наподобие:

//  const  First = 0; Third = 2;

Тип «Диапазон»

type  <Имя типа> = <Диапазон> ;

Пример.

type  MyType01 = –3 . . 72 ;


Переменные типа «Диапазон»

Примеры:

var

v1: 22 . . 44 ;

v2: MyType01 ;

const

v3: MyType01 = 6 ;

const

MyConst11 = 1;  MyConst12 = 7;

type

MyType02 = MyConst11 .. MyConst12;

var

MyVar02: MyType02;

Замечание.  Тип–Диапазон – порядковый тип.

Массивы

Все типы переменных, изученные до сих пор – скалярные (простые) типы.

Массив – вектор, матрица, ...

Массив – упорядоченная совокупность данных одного типа.

Массив – переменная с индексом (со списком индексов).

<Объявление одномерного массива> : : =

<Имя переменной> : array[<Диапазон>]  of  <Тип элемента> ;

<Объявление нескольких многомерных массивов> : : =

<Список имён > : array[<Список диапазонов>]  of  <Тип элемента> ;

или

<Список имён > : <Тип-массив> ;

<Тип-массив> : : =

array[<Список диапазонов>]  of  <Тип элемента > ;

<Обращение к элементу массива> : : =

<имя массива> [ <Список значений индексов> ]


Пример

const

MyConst21 = 1;  MyConst22 = 8;

type

MyRange1 = 1 . . 7;

MyRange2 = MyConst21 . . MyConst22;

var

A: array[1 . . 4] of  integer;

A1, A2, A3: array[1 . . 4, -1 . . 7] of  double;

A4: array[MyRange1] of  double;

A5: array[MyRange1, MyRange2] of  double;

begin

A[3] := 99;

A1[2, 6] := 5.3;

A2[1][7] := 4.1e-10;

A3[5, 0] := 2;

end.


Пример.
 Заполнить матрицу числами, составляющими треугольник Паскаля.

,  .  ,   .

const

n=16;

type

MyArrayType = array[0 . . n , 0 . . n] of  integer;

. . .


procedure
PT(var  mG: MyArrayType);

// procedure PT(var  mG: array[0 . . n , 0 . . n] of  integer);

var

 m, k: integer;

begin

for  m := 0  to  n  do  for  k := 0  to  n  do  mG[m, k] := 0;

mG[0, 0] := 1;

for  m := 1  to  n  do

begin

   mG[m, 0] := 1; mG[m, m] := 1;

   for  k := 1  to  m-1  do  mG[m, k] := mG[m-1, k] + mG[m-1, k-1];

end;

end;

. . .

Тип «Запись»

<Тип «Запись»> : : = 

 record

  <Список имён полей 1>: <Тип 1>;

  <Список имён полей 2>: <Тип 2>;

   . . .

 end;

<Обращение к полю переменой типа «Запись»> : : = 

<Имя переменной>.<Имя поля>

или

 with <Имя переменной> do <Оператор, содержащий Имя поля>


Пример

{ TP7 }

program P0701;

type

   DateTime = record      // Delphi: TDateTime

     Year, Month, Day, Hour, Min, Sec: word ;

   end ;

   MyRec = record

     N: longint ;

     FIO: string[40] ;

     BirthDate: DateTime ;

   end;


var

 N: longint ;

 v1: MyRec;

 v2: record

     N: longint ;

     FIO: string[40] ;

     BirthDate: DateTime ;

 end;


procedure
Proc1(v: MyRec) ;

begin

  Writeln(v.FIO) ;

  with v do

   begin

     Writeln(N) ;

     Writeln(BirthDate.Day:2,’.’, BirthDate.Month:2,’.’, BirthDate.Year:4) ;

   end;

end;


procedure
Proc2(v: MyRec) ;

begin

  Writeln(v.FIO) ;

  with v do

   begin

     Writeln(N) ;

    with v.BirthDate do

       Writeln(Day,’.’, Month,’.’, Year) ;

   end;

end;


begin

  N := 2 ;

  v1.N := 1;

  v1.FIO := ‘Ivanov I.I.’;

  v1.BirthDate.Year := 1950;

  v1.BirthDate.Month := 10;

  v1.BirthDate.Day := 2;

  Proc1(v1) ;      //  Нормально 

//   Proc1(v2) ;      //  Ошибка

  Proc2(v1) ;      //  Нормально 

  readln ;

end.

Пример рекурсивной процедуры. Вычисление определителя матрицы методом Крамера.

{$J+}

const

  n = 5;

type

  MyArray = array[1 . . n, 1 . . n]  of  double;

  MyAuxArray = array[1 . . n]  of  byte;

var

  D: double;


const

  mA: MyArray =

   (

     (22, 19, 37, 62, 12),

     (-20, 71, 46, 31, 47),

     (32, 42, 59, 16, 77),

     (-27, 29, 44, 72, 18),

     (15, 47, -39, 23, -13)

   );

  mR: MyAuxArray = (0, 0, 0, 0, 0);

  mC: MyAuxArray = (0, 0, 0, 0, 0);

procedure Det(m: integer;  var D: double);

var

  i, j, k: integer;

  D0: double;

begin

  k := n – m + 1;

  if  (k < 1)  or  (k > n)  then  begin  D := 0;  exit;  end;

  mR[k] := 1;

  i := -1;

  D := 0;

  for  j := 1  to  n  do

  begin

     if  mC[j] = 0  then

     begin

        i := -i;

        mC[j] := 1;

        if  k < n  then  Det(m-1, D0)  else D0 := 1;

        D := D + mA[k,j] * i * D0;

        mC[j] := 0;

     end;

  end;

   mR[k] := 0;

end;

begin

  Det(n, D);

  writeln(D);

end.

Рекурсивные алгоритмы

Пример. Найти все способы расстановки восьми ферзей на шахматной доске 8×8, при которых ферзи не бьют друг друга.

Разности индексов у элементов матрицы размера :

Суммы индексов у элементов матрицы размера :

uses CRT;

var

 c: char;

 n: integer;

 mG: array [1..8] of boolean;          // Вертикали

 mDP: array [2..16] of boolean;    // Диагонали, параллельные побочной

 mDM: array [-7..7] of boolean;      // Диагонали, параллельные главной

 x: array [1..8] of integer;

procedure PutNextQueen(i: integer);

var

   j, k: integer;

begin

 for j := 1 to 8 do

 begin

   if  mG[j]  and  mDP[i + j]  and  mDM[i - j]  then

   begin

       x[i] := j;

       if i < 8 then

       begin

           mG[j] := false;  mDP[i + j] := false;  mDM[i - j] := false;

           PutNextQueen(i + 1);

           mG[j] := true;   mDP[i + j] := true;   mDM[i - j] := true;

       end

       else

       begin

           for k:=1 to 8 do write(x[k]:5);

           writeln;

           Inc(n);

           if n mod 20 = 0 then   

// Останавливать вывод после показа очередной порции из 20 вариантов

           begin           

              c := ReadKey;

              if c = #27 then halt;

              if c = #0 then c := ReadKey;

// Код «0» означает, что клавиша отправила в буфер клавиатуры

// два кода, второй из которых также должен быть извлечен

           end;

       end;

   end;

 end;

end;

begin

 for  n := 1  to  8  do  x[n]:=0;

 for  n := 1  to  8  do  mG[n] := true;

 for   n := 2  to  16  do  mDP[n] := true;

 for  n := -7  to  7  do  mDM[n] := true;

 n := 0;

 PutNextQueen(1);

 writeln(‘n=’, n);

end.


Рекурсивные алгоритмы (продолжение)

Пример.  Дана матрица A, состоящая из m строк и n столбцов. Элементы матрицы – неотрицательные числа. Пошаговое движение по элементам матрицы начинается от левого верхнего элемента  и завершается правым нижним элементом . Каждый шаг движения должен быть сделан либо вправо (если текущий столбец – не последний), либо вниз (если текущая строка – не последняя). Постановка на очередной элемент матрицы оплачивается числом рублей, равным значению этого элемента.

Найти «самый дешёвый» из путей. Назвать его цену.

Решение будет построено двумя способами. Первый из них (Project3A) основан на рекурсии. Во втором (Project3B) применяется т.н. метод динамического программирования.
program
 Project3A;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses

 SysUtils;

const

 mMax = 20;

 nMax = 20;

 type

 MyRecord = record

   CellPrice, Frequency: integer;

   Dyrection: char;

 end;

 MyArray = array[1 .. mMax, 1 .. nMax] of MyRecord;


var

 m, n, p, q: integer;

 A: MyArray;


procedure
InitArray(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Randomize;

 m := 3 + Random(mMax - 2);

 n := 3 + Random(nMax - 2);

 Writeln('m=', m , '  n=', n);

 for i := 1 to m do

   for j := 1 to n do

   begin

     C[i][j].CellPrice := Random(mMax + nMax);

     C[i][j].Frequency := 0;

     C[i][j].Dyrection := '?';

   end;

end;

procedure ShowPrices(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Writeln('ShowPrices');

 for i := 1 to m do

 begin

   for j := 1 to n do

     Write(C[i][j].CellPrice : 5);

   Writeln;

 end;

end;


 
procedure ShowFrequencies(var C: MyArray);

 var

   i, j: integer;

 begin

   Writeln('ShowFrequencies');

   for i := 1 to m do

   begin

     for j := 1 to n do

       Write(C[i][j].Frequency : 5);

     Writeln;

   end;

 end;


procedure
ShowDyrections(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Writeln('ShowDyrections');

 for i := 1 to m do

 begin

   for j := 1 to n do

     Write(C[i][j].Dyrection : 3);

   Writeln;

 end;

end;


function
Right(i, j: integer): boolean;

begin

 if j < n then Right := true else Right := false;

end;

function Down(i, j: integer): boolean;

begin

 if i < m then Down := true else Down := false;

end;


 function BestPathRecoursive(i, j: integer; var C: MyArray): integer;

 var

   id, ir: integer;

 begin

   Inc(C[i][j].Frequency);

   if (i = m) and (j = n) then

     BestPathRecoursive := 0

   else


   
begin

     if Right(i, j) then

       ir := C[i][j + 1].CellPrice + BestPathRecoursive(i, j + 1, C)

     else

       ir := -1;

     if Down(i, j) then

       id := C[i + 1][j].CellPrice + BestPathRecoursive(i + 1, j, C)

     else

       id := -1;


     
if (ir >= 0) and (id >= 0) then

     begin

       if ir < id then

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'r';

         BestPathRecoursive := ir;

       end

       else

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'd';

         BestPathRecoursive := id;

       end;

     end


     
else

       if ir >=0 then

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'r';

         BestPathRecoursive := ir;

       end

       else

         if id >= 0 then

         begin

           C[i][j].Dyrection := 'd';

           BestPathRecoursive := id;

         end;

// Ничего другого не может быть!

   end;

 end;


procedure
ShowPath(var C: MyArray);

var

 k, i, j: integer;

begin

 i := 1;

 j := 1;

 p := 0;


 
for k := 1 to m + n - 2 do

 begin

   Write('  ', C[i][j].Dyrection);

   if C[i][j].Dyrection = 'r' then

     Inc(j)

   else

     if C[i][j].Dyrection = 'd' then

       Inc(i);

// Ничего другого не может быть!

   p := p + C[i][j].CellPrice;

 end;

 Writeln;

end;


begin

 InitArray(A);

 ShowPrices(A);

 q := BestPathRecoursive(1, 1, A);

 Writeln('Price of best path = ', q);

 ShowPath(A);

 Writeln('Price of best path = ', p);

 ShowDyrections(A);

 ShowFrequencies(A);

 Readln;

end.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65576. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 213.5 KB
  Потреба в удосконаленні дидактичної компетентності власної педагогічної майстерності. Зовнішній чинник: потреба ВНЗ у викладачах з високим рівнем педагогічної майстерності Мета: сформувати дидактичну компетентність майбутніх викладачів аграрних ВНЗ Методологічні підходи...
65577. КОМП’ЮТЕРИЗОВАНА СИСТЕМА КОМЕРЦІЙНОГО ОБЛІКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА ЇЇ МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 531 KB
  Зі створенням Оптового Ринку Електричної Енергії що складається з незалежних акціонерних компаній державні електричні компанії та державні акціонерні електричні компанії незалежного регулюючого органу Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України...
65578. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 536.5 KB
  Сучасний період світової історії що характеризується новітніми тенденціями євроінтеграції та глобалізації відзначився новим поглядом країн на потреби особливості та потенціал розвитку своїх територій.
65579. СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДА 297 KB
  Тому розробка з метою автоматизації процесів керування системи підтримки прийняття рішень для машиніста дизельпоїзда вітчизняного виробництва з новим тяговим електроприводом на основі асинхронних двигунів є безсумнівно актуальним завданням що визначає напрямок...
65580. Обгрунтування параметрів землезберігаючих технологій при відкритій розробці розсипних родовищ титанових руд і бурштину 238.5 KB
  Карєри фабрики збагачення і хвостосховища будуються на значній відстані одне від одного що погіршує технікоекономічні показники підприємств. Метою роботи є обґрунтування параметрів землезберігаючих технологій відкритої розробки обводнених розсипних родовищ...
65581. СПІВВІДНОШЕННЯ РОЗСУДКУ І РОЗУМУ: ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ 263 KB
  Чому власне співвідношення розсудку і розуму розглядається як філософсько-педагогічна проблема Наша освіта відчайдушно загрузла у болоті розсудкових форм і не менш розсудкових інноваційних симулякрів бездумних реформувань.
65582. Методи нечіткої кластеризації політематичних текстових документів 641.5 KB
  Вирішення таких задач можливе за допомогою методів кластеризації що дозволяють розбивати множину webсторінок на категорії залежно від характеристик даних документів. Слід зазначити що більшість web-сторінок є політематичними текстовими документами тобто одночасно...
65583. РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І МЕТОДІВ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИСТЕМ З НЕСИМЕТРІЄЮ 843 KB
  Розв’язання таких задач принципово можливо на основі переходу до математичних моделей, що використовують рівняння у фазних координатах. Перейти до більш повних і точних моделей на основі рівнянь у фазних координатах, що враховують електромагнітний і електростатичний...
65584. РОЗВИТОК У КЕРІВНИКІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗДАТНОСТІ ДО САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ 235 KB
  За оцінкою експертів у рейтингу якостей керівника ОРП ДПСУ найважливішою є здатність до саморегуляції в екстремальних умовах професійної діяльності. З огляду на це керівник ОРП повинен бути емоційно стриманим уміти контролювати себе тобто мати високий рівень саморегуляції...