67457

Диапазон. Переменные типа «Диапазон»

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Все типы переменных, изученные до сих пор – скалярные (простые) типы. Массив – вектор, матрица, Массив – упорядоченная совокупность данных одного типа. Массив – переменная с индексом (со списком индексов). Объявление одномерного массива...

Русский

2014-09-23

130.5 KB

0 чел.

Лекция 5

Диапазон

<Диапазон> : : = 

<Целое число 1> . . <Целое число 2>

Естественное требование:

<Целое число 1> не более, чем <Целое число 2>

Примеры.

1 . . 5

 First . . Third

//  Если выше по тексту было что-то наподобие:

//  const  First = 0; Third = 2;

Тип «Диапазон»

type  <Имя типа> = <Диапазон> ;

Пример.

type  MyType01 = –3 . . 72 ;


Переменные типа «Диапазон»

Примеры:

var

v1: 22 . . 44 ;

v2: MyType01 ;

const

v3: MyType01 = 6 ;

const

MyConst11 = 1;  MyConst12 = 7;

type

MyType02 = MyConst11 .. MyConst12;

var

MyVar02: MyType02;

Замечание.  Тип–Диапазон – порядковый тип.

Массивы

Все типы переменных, изученные до сих пор – скалярные (простые) типы.

Массив – вектор, матрица, ...

Массив – упорядоченная совокупность данных одного типа.

Массив – переменная с индексом (со списком индексов).

<Объявление одномерного массива> : : =

<Имя переменной> : array[<Диапазон>]  of  <Тип элемента> ;

<Объявление нескольких многомерных массивов> : : =

<Список имён > : array[<Список диапазонов>]  of  <Тип элемента> ;

или

<Список имён > : <Тип-массив> ;

<Тип-массив> : : =

array[<Список диапазонов>]  of  <Тип элемента > ;

<Обращение к элементу массива> : : =

<имя массива> [ <Список значений индексов> ]


Пример

const

MyConst21 = 1;  MyConst22 = 8;

type

MyRange1 = 1 . . 7;

MyRange2 = MyConst21 . . MyConst22;

var

A: array[1 . . 4] of  integer;

A1, A2, A3: array[1 . . 4, -1 . . 7] of  double;

A4: array[MyRange1] of  double;

A5: array[MyRange1, MyRange2] of  double;

begin

A[3] := 99;

A1[2, 6] := 5.3;

A2[1][7] := 4.1e-10;

A3[5, 0] := 2;

end.


Пример.
 Заполнить матрицу числами, составляющими треугольник Паскаля.

,  .  ,   .

const

n=16;

type

MyArrayType = array[0 . . n , 0 . . n] of  integer;

. . .


procedure
PT(var  mG: MyArrayType);

// procedure PT(var  mG: array[0 . . n , 0 . . n] of  integer);

var

 m, k: integer;

begin

for  m := 0  to  n  do  for  k := 0  to  n  do  mG[m, k] := 0;

mG[0, 0] := 1;

for  m := 1  to  n  do

begin

   mG[m, 0] := 1; mG[m, m] := 1;

   for  k := 1  to  m-1  do  mG[m, k] := mG[m-1, k] + mG[m-1, k-1];

end;

end;

. . .

Тип «Запись»

<Тип «Запись»> : : = 

 record

  <Список имён полей 1>: <Тип 1>;

  <Список имён полей 2>: <Тип 2>;

   . . .

 end;

<Обращение к полю переменой типа «Запись»> : : = 

<Имя переменной>.<Имя поля>

или

 with <Имя переменной> do <Оператор, содержащий Имя поля>


Пример

{ TP7 }

program P0701;

type

   DateTime = record      // Delphi: TDateTime

     Year, Month, Day, Hour, Min, Sec: word ;

   end ;

   MyRec = record

     N: longint ;

     FIO: string[40] ;

     BirthDate: DateTime ;

   end;


var

 N: longint ;

 v1: MyRec;

 v2: record

     N: longint ;

     FIO: string[40] ;

     BirthDate: DateTime ;

 end;


procedure
Proc1(v: MyRec) ;

begin

  Writeln(v.FIO) ;

  with v do

   begin

     Writeln(N) ;

     Writeln(BirthDate.Day:2,’.’, BirthDate.Month:2,’.’, BirthDate.Year:4) ;

   end;

end;


procedure
Proc2(v: MyRec) ;

begin

  Writeln(v.FIO) ;

  with v do

   begin

     Writeln(N) ;

    with v.BirthDate do

       Writeln(Day,’.’, Month,’.’, Year) ;

   end;

end;


begin

  N := 2 ;

  v1.N := 1;

  v1.FIO := ‘Ivanov I.I.’;

  v1.BirthDate.Year := 1950;

  v1.BirthDate.Month := 10;

  v1.BirthDate.Day := 2;

  Proc1(v1) ;      //  Нормально 

//   Proc1(v2) ;      //  Ошибка

  Proc2(v1) ;      //  Нормально 

  readln ;

end.

Пример рекурсивной процедуры. Вычисление определителя матрицы методом Крамера.

{$J+}

const

  n = 5;

type

  MyArray = array[1 . . n, 1 . . n]  of  double;

  MyAuxArray = array[1 . . n]  of  byte;

var

  D: double;


const

  mA: MyArray =

   (

     (22, 19, 37, 62, 12),

     (-20, 71, 46, 31, 47),

     (32, 42, 59, 16, 77),

     (-27, 29, 44, 72, 18),

     (15, 47, -39, 23, -13)

   );

  mR: MyAuxArray = (0, 0, 0, 0, 0);

  mC: MyAuxArray = (0, 0, 0, 0, 0);

procedure Det(m: integer;  var D: double);

var

  i, j, k: integer;

  D0: double;

begin

  k := n – m + 1;

  if  (k < 1)  or  (k > n)  then  begin  D := 0;  exit;  end;

  mR[k] := 1;

  i := -1;

  D := 0;

  for  j := 1  to  n  do

  begin

     if  mC[j] = 0  then

     begin

        i := -i;

        mC[j] := 1;

        if  k < n  then  Det(m-1, D0)  else D0 := 1;

        D := D + mA[k,j] * i * D0;

        mC[j] := 0;

     end;

  end;

   mR[k] := 0;

end;

begin

  Det(n, D);

  writeln(D);

end.

Рекурсивные алгоритмы

Пример. Найти все способы расстановки восьми ферзей на шахматной доске 8×8, при которых ферзи не бьют друг друга.

Разности индексов у элементов матрицы размера :

Суммы индексов у элементов матрицы размера :

uses CRT;

var

 c: char;

 n: integer;

 mG: array [1..8] of boolean;          // Вертикали

 mDP: array [2..16] of boolean;    // Диагонали, параллельные побочной

 mDM: array [-7..7] of boolean;      // Диагонали, параллельные главной

 x: array [1..8] of integer;

procedure PutNextQueen(i: integer);

var

   j, k: integer;

begin

 for j := 1 to 8 do

 begin

   if  mG[j]  and  mDP[i + j]  and  mDM[i - j]  then

   begin

       x[i] := j;

       if i < 8 then

       begin

           mG[j] := false;  mDP[i + j] := false;  mDM[i - j] := false;

           PutNextQueen(i + 1);

           mG[j] := true;   mDP[i + j] := true;   mDM[i - j] := true;

       end

       else

       begin

           for k:=1 to 8 do write(x[k]:5);

           writeln;

           Inc(n);

           if n mod 20 = 0 then   

// Останавливать вывод после показа очередной порции из 20 вариантов

           begin           

              c := ReadKey;

              if c = #27 then halt;

              if c = #0 then c := ReadKey;

// Код «0» означает, что клавиша отправила в буфер клавиатуры

// два кода, второй из которых также должен быть извлечен

           end;

       end;

   end;

 end;

end;

begin

 for  n := 1  to  8  do  x[n]:=0;

 for  n := 1  to  8  do  mG[n] := true;

 for   n := 2  to  16  do  mDP[n] := true;

 for  n := -7  to  7  do  mDM[n] := true;

 n := 0;

 PutNextQueen(1);

 writeln(‘n=’, n);

end.


Рекурсивные алгоритмы (продолжение)

Пример.  Дана матрица A, состоящая из m строк и n столбцов. Элементы матрицы – неотрицательные числа. Пошаговое движение по элементам матрицы начинается от левого верхнего элемента  и завершается правым нижним элементом . Каждый шаг движения должен быть сделан либо вправо (если текущий столбец – не последний), либо вниз (если текущая строка – не последняя). Постановка на очередной элемент матрицы оплачивается числом рублей, равным значению этого элемента.

Найти «самый дешёвый» из путей. Назвать его цену.

Решение будет построено двумя способами. Первый из них (Project3A) основан на рекурсии. Во втором (Project3B) применяется т.н. метод динамического программирования.
program
 Project3A;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses

 SysUtils;

const

 mMax = 20;

 nMax = 20;

 type

 MyRecord = record

   CellPrice, Frequency: integer;

   Dyrection: char;

 end;

 MyArray = array[1 .. mMax, 1 .. nMax] of MyRecord;


var

 m, n, p, q: integer;

 A: MyArray;


procedure
InitArray(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Randomize;

 m := 3 + Random(mMax - 2);

 n := 3 + Random(nMax - 2);

 Writeln('m=', m , '  n=', n);

 for i := 1 to m do

   for j := 1 to n do

   begin

     C[i][j].CellPrice := Random(mMax + nMax);

     C[i][j].Frequency := 0;

     C[i][j].Dyrection := '?';

   end;

end;

procedure ShowPrices(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Writeln('ShowPrices');

 for i := 1 to m do

 begin

   for j := 1 to n do

     Write(C[i][j].CellPrice : 5);

   Writeln;

 end;

end;


 
procedure ShowFrequencies(var C: MyArray);

 var

   i, j: integer;

 begin

   Writeln('ShowFrequencies');

   for i := 1 to m do

   begin

     for j := 1 to n do

       Write(C[i][j].Frequency : 5);

     Writeln;

   end;

 end;


procedure
ShowDyrections(var C: MyArray);

var

 i, j: integer;

begin

 Writeln('ShowDyrections');

 for i := 1 to m do

 begin

   for j := 1 to n do

     Write(C[i][j].Dyrection : 3);

   Writeln;

 end;

end;


function
Right(i, j: integer): boolean;

begin

 if j < n then Right := true else Right := false;

end;

function Down(i, j: integer): boolean;

begin

 if i < m then Down := true else Down := false;

end;


 function BestPathRecoursive(i, j: integer; var C: MyArray): integer;

 var

   id, ir: integer;

 begin

   Inc(C[i][j].Frequency);

   if (i = m) and (j = n) then

     BestPathRecoursive := 0

   else


   
begin

     if Right(i, j) then

       ir := C[i][j + 1].CellPrice + BestPathRecoursive(i, j + 1, C)

     else

       ir := -1;

     if Down(i, j) then

       id := C[i + 1][j].CellPrice + BestPathRecoursive(i + 1, j, C)

     else

       id := -1;


     
if (ir >= 0) and (id >= 0) then

     begin

       if ir < id then

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'r';

         BestPathRecoursive := ir;

       end

       else

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'd';

         BestPathRecoursive := id;

       end;

     end


     
else

       if ir >=0 then

       begin

         C[i][j].Dyrection := 'r';

         BestPathRecoursive := ir;

       end

       else

         if id >= 0 then

         begin

           C[i][j].Dyrection := 'd';

           BestPathRecoursive := id;

         end;

// Ничего другого не может быть!

   end;

 end;


procedure
ShowPath(var C: MyArray);

var

 k, i, j: integer;

begin

 i := 1;

 j := 1;

 p := 0;


 
for k := 1 to m + n - 2 do

 begin

   Write('  ', C[i][j].Dyrection);

   if C[i][j].Dyrection = 'r' then

     Inc(j)

   else

     if C[i][j].Dyrection = 'd' then

       Inc(i);

// Ничего другого не может быть!

   p := p + C[i][j].CellPrice;

 end;

 Writeln;

end;


begin

 InitArray(A);

 ShowPrices(A);

 q := BestPathRecoursive(1, 1, A);

 Writeln('Price of best path = ', q);

 ShowPath(A);

 Writeln('Price of best path = ', p);

 ShowDyrections(A);

 ShowFrequencies(A);

 Readln;

end.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80540. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ 84 KB
  Поняття рекреаційних послуг Реформування суспільного виробництва зміна характеру праці збільшення вільного часу поліпшення екологічної ситуації та багато інших процесів визначають значні масштаби розвитку сфери рекреації. У звязку з цим виникла необхідність уточнення поняття рекреації та визначення її ролі у соціальноекономічному розвитку регіону. В одних випадках аналізується розвиток ок ремих типів рекреаційних обєктів в інших досліджується функціонування певних підсистем а ще в інших визначається стан і шляхи розвитку визна...
80541. Туристична послуга як основна складова сфери послуг 383 KB
  Туристична послуга основна складова сфери послуг. Структура предмета його звязок з іншими навчальними дисциплінами Рекреаційна діяльність безпосередньо впливає на економіку регіону та держави через споживання рекреаційних послуг.
80542. СЕГМЕНТИ СФЕРИ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ 63.5 KB
  Переважно це: Послуги по розміщенню туристів; Комунікативні послуги в т. по переміщенню туристів різними видами транспорту; Послуги по забезпеченню туристів харчуванням; Послуги спрямовані на задоволення рекреаційних і культурних потреб туристів; Послуги спрямовані на задоволення ділових інтересів туристів; Послуги торгових підприємств: продаж різних сувенірів та інше; Послуги по оформленню документації оформлення віз закордонних паспортів. Сутність туристичних послуг Послуги розміщення це конкретний готель який пропонується...
80543. Надходження (доходи) підприємств, формування і розподіл прибутку 162 KB
  Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності включають: виручку від реалізації продукції робіт і послуг; виручку від іншої реалізації; доходи від позареалізаційних операцій. Виручка від реалізації продукції робіт і послуг залежить від основної діяльності підприємства тому на неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень. Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають: Доходи від основної операційної діяльності виручка від реалізації продукції товарів робіт послуг. На...
80544. Система оподаткування юридичних осіб в Україні 122 KB
  Податковими платежами вважаються наступні форми платежів: податок збір і плата дають наступні визначеня податкових платежів: податок це обовязковий платіж який стягується до бюджетів усіх рівнів з фізичних та юридичних осіб у безпірному порядку; збір це платіж який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів; плата це сума коштів яка повертається державі в основному за тимчасове або постійне користуваня ресурсамиrdquo;.Податки 1податок на додану вартість 2акцизний збір 3податок на прибуток...
80545. Основи організації та нормування оборотних активів підприємства 76 KB
  У процесі виробництва беруть участь засоби праці предмети праці і власне праця. Залежно від характеру функціонування та способу перенесення вартості на готову продукцію засоби виробництва поділяють на необоротні і оборотні. Існують різні думки фінансистів щодо визначення сутності оборотного капіталу: Оборотні кошти грошові ресурси вкладені у оборотні фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності виробництва і реалізації продукції. ОК кошти авансовані у оборотні фонди і фонди обігу обертання для безперервності виробництва...
80546. Необхідність кредитування підприємств 140.5 KB
  Кредитування підприємств ТЕМА: Необхідність кредитування підприємств. Суть функції і принципи кредитування. Одержання кредиту. Таким чином виникнення і функціонування кредиту повязане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення.
80547. Основний капітал, його утворення, оцінка і використання на підприємствах 178.5 KB
  Поняття класифікація і оцінка основних засобів підприємства. Фінансування ремонту та полліпшень основних засобів на підприємствах. Вартісний критерій віднесення матеріальних необоротних активів до основних засобів...
80548. Сутність і основи організації фінансів підприємств 189.5 KB
  У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою виступають фінанси підприємств. Тому що вони функціонують у тій сфері суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний доход суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.