67473

Функционирование маршрутизаторов на основе протокола сетевого уровня OSPF стека протоколов TCP/IP

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Получение знаний по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыков по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF. Граф сети Граф-схемы алгоритмов Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Дейкстра Граф-схема алгоритма выбора...

Русский

2014-09-10

81.5 KB

2 чел.

Министерство Образования Российской Федерации

Марийский Государственный Технический Университет

Факультет Информатики и Вычислительной Техники

Лабораторная работа №6

Функционирование маршрутизаторов на основе протокола сетевого уровня OSPF стека протоколов TCP/IP

Вариант №12

                                                                                        Выполнил: ст. гр. ВМ-41

           Сафиуллин Н. Ш.

                                                                                        Проверил: преподаватель

                                                                                                      Васяева Е. С.

г. Йошкар – Ола

2009г

  1.  
    Цель работы

Изучение основных принципов работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ на основе протокола OSPF. Получение знаний по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыков по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF.

Задание

  1.  Изучить структуру и алгоритмы работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ.

  1.  Изучить алгоритмы выбора кратчайших путей в сетях ЭВМ и функционирование протокола сетевого уровня OSPF.

  1.  Построить таблицы маршрутизации сети, используя алгоритмы Дейкстры и Флойда.

  1.  Исходные данные

Расстояние между соседними узлами графа – l(i,j)

№ узла

1,2

1,3

1,4

1,5

2,3

2,4

3,5

3,6

3,7

4,5

5,6

6,7

3

1

6

2

2

1

4

3

6

1

2

1

5

Рис.  Граф сети

  1.  Граф-схемы алгоритмов

Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Дейкстра

Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Флойда

На схеме D(v) – это текущая величина кратчайшего расстояния от узла до получателя, l(w,v) – заданная стоимость пути между узлами w и v, n – номер следующего узла по текущему рассчитанному кратчайшему пути.

Обобщенная граф-схема алгоритма функционирования маршрутизатора, согласно

протоколу OSPF


  1.  Расчетные таблицы и таблицы маршрутизации

Применение алгоритма А (Дейкстра) к сети: 

Шаг

N

Нач.


  1.  Выводы

В результате работы алгоритмов выбора кратчайших путей в графе Дейкстра и Флойда была построена таблица маршрутизации и итоговый граф сети. Результаты работы каждого алгоритма совпали. Были построены граф-схемы для алгоритмов.

К недостаткам протокола стоит отнести непригодность для работы в больших сетях, т.к. при изменении топологии или по истечению таймера происходит объем значительным количеством информации. Маршрутизаторы также должны иметь большой объем памяти для хранения состояния канала.

Завершение алгоритма

2

2

Рассылка пакетов LSU и получение пакетов LSA

Изменение своей БД

Нет

Да

Образование новой связи или обрыв?

Строим  дерево кратчайших путей

Создание карты сетевой топологии

Отправление пакетов LSR и получение пакетов LSU

Обмен 2х смежных маршрутизаторов описаниями своих БД

1

Выбор выделенного и запасного выделенного маршрутизаторов

Нет

Да

Получено Hello-сообщение?

Рассылка Hello-сообщений

Инициализации модуля OSPF

1

Нет

Да

Отношения смежности установлены?

Алгоритм функционирования маршрутизатора

1

Нет

Завершение алгоритма

Да

Были изменения?

 vk обновляется метка (n, D(v)):

D(v) min[D(wi)+l(wi,v)],

i

где wi – соседний узел,

n wi, минимизирующий путь

k – узел назначения,

D(k) = 0,

vk присваивается метка (,)

Начало работы алгоритма

Нет

Да

Завершение алгоритма

v N?

N = N+w

w - узел  N, для которого D(w) минимально

v N:

D(v)Min[D(v),D(w)+l(w,v)]

v N: D(v)=l(k,v)

k –исходный узел,

N={k}

Начало работы алгоритма

1

25

6

3

4

1

1

2

2

6

1

3

4

3

1

5

6

7

2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31604. ПОРУШЕННЯ СИСТЕМНОГО РІВНЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ 96.5 KB
  Відповідно до цього виділяють 3и гемодинамічних варіанти артеріальної гіпертензії: 1. Виникнення артеріальної гіпертензії може обумовлюватися змінами функції регуляторних систем організму які забезпечують сталість артеріального тиску. При первинній артеріальній гіпертензії підвищення артеріального тиску не пов'язане із конкретним захворюванням чи патологічним процесом у тих чи інших органах і системах організму: причина підвищення артеріального тиску залишається неясною. Таку форму гіпертензії у різних країнах називають...
31605. ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ. (МАЛЬДІГЕСТІЯ) 76 KB
  Він виникає внаслідок: 1 недостатності секреторної функції шлунка; 2 недостатності секреції соку підшлункової залози; 3 недостатньої секреції жовчі; 4 недостатньої секреції кишкового соку 12палої та порожньої кишок. П р и ч и н а м и такого явища можуть бути: а нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і ін. Такі фактори ведуть до порушення надходження у 12палу кишку ферментів підшлункової залози які відіграють вирішальну роль в травленні...
31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих м’язів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних м’язів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...