67473

Функционирование маршрутизаторов на основе протокола сетевого уровня OSPF стека протоколов TCP/IP

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Получение знаний по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыков по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF. Граф сети Граф-схемы алгоритмов Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Дейкстра Граф-схема алгоритма выбора...

Русский

2014-09-10

81.5 KB

2 чел.

Министерство Образования Российской Федерации

Марийский Государственный Технический Университет

Факультет Информатики и Вычислительной Техники

Лабораторная работа №6

Функционирование маршрутизаторов на основе протокола сетевого уровня OSPF стека протоколов TCP/IP

Вариант №12

                                                                                        Выполнил: ст. гр. ВМ-41

           Сафиуллин Н. Ш.

                                                                                        Проверил: преподаватель

                                                                                                      Васяева Е. С.

г. Йошкар – Ола

2009г

  1.  
    Цель работы

Изучение основных принципов работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ на основе протокола OSPF. Получение знаний по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыков по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF.

Задание

  1.  Изучить структуру и алгоритмы работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ.

  1.  Изучить алгоритмы выбора кратчайших путей в сетях ЭВМ и функционирование протокола сетевого уровня OSPF.

  1.  Построить таблицы маршрутизации сети, используя алгоритмы Дейкстры и Флойда.

  1.  Исходные данные

Расстояние между соседними узлами графа – l(i,j)

№ узла

1,2

1,3

1,4

1,5

2,3

2,4

3,5

3,6

3,7

4,5

5,6

6,7

3

1

6

2

2

1

4

3

6

1

2

1

5

Рис.  Граф сети

  1.  Граф-схемы алгоритмов

Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Дейкстра

Граф-схема алгоритма выбора кратчайших путей Флойда

На схеме D(v) – это текущая величина кратчайшего расстояния от узла до получателя, l(w,v) – заданная стоимость пути между узлами w и v, n – номер следующего узла по текущему рассчитанному кратчайшему пути.

Обобщенная граф-схема алгоритма функционирования маршрутизатора, согласно

протоколу OSPF


  1.  Расчетные таблицы и таблицы маршрутизации

Применение алгоритма А (Дейкстра) к сети: 

Шаг

N

Нач.


  1.  Выводы

В результате работы алгоритмов выбора кратчайших путей в графе Дейкстра и Флойда была построена таблица маршрутизации и итоговый граф сети. Результаты работы каждого алгоритма совпали. Были построены граф-схемы для алгоритмов.

К недостаткам протокола стоит отнести непригодность для работы в больших сетях, т.к. при изменении топологии или по истечению таймера происходит объем значительным количеством информации. Маршрутизаторы также должны иметь большой объем памяти для хранения состояния канала.

Завершение алгоритма

2

2

Рассылка пакетов LSU и получение пакетов LSA

Изменение своей БД

Нет

Да

Образование новой связи или обрыв?

Строим  дерево кратчайших путей

Создание карты сетевой топологии

Отправление пакетов LSR и получение пакетов LSU

Обмен 2х смежных маршрутизаторов описаниями своих БД

1

Выбор выделенного и запасного выделенного маршрутизаторов

Нет

Да

Получено Hello-сообщение?

Рассылка Hello-сообщений

Инициализации модуля OSPF

1

Нет

Да

Отношения смежности установлены?

Алгоритм функционирования маршрутизатора

1

Нет

Завершение алгоритма

Да

Были изменения?

 vk обновляется метка (n, D(v)):

D(v) min[D(wi)+l(wi,v)],

i

где wi – соседний узел,

n wi, минимизирующий путь

k – узел назначения,

D(k) = 0,

vk присваивается метка (,)

Начало работы алгоритма

Нет

Да

Завершение алгоритма

v N?

N = N+w

w - узел  N, для которого D(w) минимально

v N:

D(v)Min[D(v),D(w)+l(w,v)]

v N: D(v)=l(k,v)

k –исходный узел,

N={k}

Начало работы алгоритма

1

25

6

3

4

1

1

2

2

6

1

3

4

3

1

5

6

7

2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22839. Спад напруги на реактивних опорах 57.5 KB
  Амплітуда спаду напруги на реактивному опорі визначається частотою коливань  а також величинами опорів C та R чи L. Якщо позначити амплітуду напруги що подається на вхід схеми мал.15 то спад напруги на ємності Амплітудне значення спаду напруги індуктивності де активний опір котушок індуктивності.
22840. ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ 271 KB
  Якщо капіляр занурити в рідину рідина підніметься або опуститься в капілярі на деяку висоту над рівнем рідини в посудині. Це явище пояснюється тим що тиск під поверхнею рідини залежить від форми поверхні. В капілярних трубках внаслідок взаємодії молекул рідини з молекулами речовини капіляра поверхня рідини викривлюється.
22841. ВИВЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ 912 KB
  У даній роботі досліджується температурна залежність коефіцієнта поверхневого натягу водного розчину спирту від температури за методом Ребіндера. Будують графік залежності коефіцієнта поверхневого натягу води від температури. Потрібні температури в системі досягаються і підтримуються за допомогою термостата опис якого подано нижче.
22842. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ РІДИНИ МЕТОДОМ СТОКСА 226.5 KB
  В даній роботі коефіцієнт внутрішнього тертя рідини визначається виходячи з даних про швидкість рівномірного падіння кульки в рідині. При падінні кульки в рідині на кульку діє сила тяжіння архімедова сила і сила опору середовища . Внаслідок змочування поверхні кульки рідиною найближчий до кульки шар рідини має швидкість кульки наслідком чого є виникнення градієнта швидкості. Формула Стокса виражає силу опору середовища кульці що рухається в цьому середовищі: 2 де радіус...
22843. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини капілярним віскозиметром 104 KB
  Якщо шари рідини або газу рухаються один відносно одного між ними діють сили внутрішнього тертя. Коефіцієнт внутрішнього тертя рідини або газу можна визначити за формулою Пуазейля 2 яка виражає величину об`єму рідини або газу що протікає за час через капіляр радіуса та довжини за умови що потік ламінарний. Справді якщо взяти дві рідини відповідні величини для однієї з них позначимо індексами ‘0 а другої 1 і визначити час і витікання однакових об`ємів цих рідин...
22844. Визначення коефіцієнта в’язкості газу 1.32 MB
  При ламінарній течії газу по капілярній трубці різні шари газу набувають різної швидкості направленого руху. Розглянемо більш детально течію вязкого газу по трубці радіуса . Припустимо що потік ламінарний що газ при невеликих тисках нестисливий що течія всановилась і що газ повністю змочує стінки трубки тобто швидкість газу біля стінок трубки дорівнює нулеві.
22845. Визначення вологості повітря 1.2 MB
  Атмосферне повітря має в своєму складі деяку кількість водяної пари що обумовлює вологість повітря. Абсолютною вологістю називається кількість водяної пари що знаходиться в одиниці об'єму повітря. З рівняння стану ідеального газу густину повітря при нормальних умовах можна представити так: пов= 1 позначення загально прийняті.
22846. Визначення коефіцієнта об’ємного розширення рідини 545 KB
  Залежність обєму рідини від температури виражається рівнянням: а при невеликій точності можна обмежитися виразом: де обєм рідини при температурі 0C температурний коефіцієнт обємного розширення рідини. Прямим способом вимірювати обєм рідини при різних температурах для визначення важко бо при цьому змінюється і обєм посудини в якій знаходиться рідина. Французькі вчені Дюлонг і Пті запропонували спосіб визначення коефіцієнта обємного розширення рідини при якому відпадає необхідність вимірювання обєму рідини.
22847. ОДЕРЖАННЯ І ВИМІРЮВАННЯ ВИСОКОГО ВАКУУМУ 5.3 MB
  Різного роду вакуумні насоси з застосуванням деяких додаткових прийомів дозволяють одержувати тиски домм. Області тисків в яких найбільш раціонально застосовуються вакуумні насоси прийнятих в даний час типів показані на рис. Вакуумні насоси що застосовуються для відкачки газу поділяють на два класи: а форвакуумні насоси які починають працювати з атмосферного тиску і викидають відкачуваний газ прямо в атмосферу. Форвакуумні насоси створюють розрідження порядку мм.