67686

Аналіз рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції та дослідження особливостей здійснення посередництва соціальними педагогами ЗОШ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Спецкурс щодо підвищення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ та семінар для поліпшення рівня реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ.

Украинкский

2014-09-13

212.7 KB

2 чел.

3

Міністерство освіти  і науки, молоді та спорту України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної педагогіки та педагогічної майстерності

Соціально-педагогічне посередництво у діяльності соціального педагога ЗОШ

Бакалаврська робота

виконав  студент 43 групи

соціально – психологічного факультету

спеціальності: «Соціальна педагогіка»

Кравчук Вадим Степанович

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності

Ситняківська Світлана Михайлівна

Рекомендовано до захисту

На засіданні кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності

Від______  ______ р., протокол № ___

Завідувач кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності

_________________________________

доцент Коляденко Світлана Миколаївна

Житомир – 2012

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Сутність і зміст посередницької діяльності соціального педагога……………………………………………………………………………...6

1.1. Поняття посередницької діяльності соціального педагога ЗОШ……………6

2.1. Форми та методи посередницької роботи соціального педагога ЗОШ……22

Розділ 2. Аналіз рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції та дослідження особливостей здійснення посередництва соціальними педагогами ЗОШ………………………………..32   

2.1. Дослідження рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції та специфіку реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ…………………………………………………….32

2.2. Спецкурс щодо підвищення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ та семінар для поліпшення рівня реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ………………………………………………………………………...……….43

Загальні висновки………………………………………………………………...58

Список використаної літератури…………………………………………….....61

Додатки……………………………………………………………………………..67

Вступ

       Актуальність дослідження. У процесі розвитку демократії і становлення громадянського суспільства в Україні, яка на даному етапі долає численні соціально-економічні проблеми, виникає потреба у впровадженні нових підходів, які дозволили б вирішувати проблеми та розв’язувати конфлікти у різних сферах суспільного життя з позиції непротистояння. Одним із таких підходів, що вже здобув широке міжнародне визнання та практичне застосування, є соціально-педагогічне посередництво. Сприйняття посередництва як нової сфери професійної діяльності піднімає ряд питань, зокрема, щодо його особливостей, а також професійної підготовки соціальних педагогів до здійснення цього підходу до розв’язання конфліктних ситуацій. Розгляд посередництва, хоча і представлений великою кількістю публікацій, переважна частина яких є іншомовними, не забезпечує достатнього рівня поінформованості в українському суспільстві стосовно цього альтернативного способу вирішення суперечки. Разом з тим є перші приклади того, що у вищих закладах освіти України вже започатковано процес впровадження нових навчальних програм для підготовки посередників з числа майбутніх соціальних педагогів.

Основою для здійснення соціально-педагогічної діяльності в ЗОШ є Конвенція ООН про права дитини (1989), Концепція національного виховання (1994), постанова «Про вдосконалення керівництва виховною роботою в закладах Міносвіти України» (1994), Національна програма «Діти України» (1996), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід соціально-педагогічної діяльності.

      Питанням посередництва у соціальній взаємодії займалося чимало відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких доречно відзначити таких як: Дж. Рубін, Д. Пруіт, М. Пірен, Карневале, Конлон, Ващенко І., Т. Сулімова, В. Соснін, А. Здравомислов, В. Васильєва, І. Звєрєва, А. Капська, І. Козубовська, Г. Лактіонова, І. Миговича, Л. Міщик, В. Полтавць  О. Пічкар, В. Поліщук, Н. Собчак, В. Тименка та ін.

Соціальна робота і посередництво мають спільне філософське підґрунтя, відповідно до якого визнається унікальність, невід’ємна цінність та гідність кожної особи в суспільстві. Посередництво бере на себе важливу роль у виконанні в суспільстві завдань соціальної роботи. Сприяння визнанню існуючих відмінностей, пошук спільного, розв’язання розбіжностей між людьми є реальним внеском у процеси гуманізації та демократизації в суспільстві, а також здійснення позитивної зміни на мікро-, мезо- та макрорівнях суспільного життя, на що, у свою чергу, спрямована соціальна робота.  

Соціальна робота покликана відігравати важливу роль у розбудові демократичного, громадянського суспільства в Україні. Складний період становлення ринкових відносин та демократичних перетворень позначений соціально-економічною нестабільністю та глибинними суперечностями.  Цілком очевидно, що зростання кількості та напруженості соціальних проблем, з одного боку, і недостатність державного фінансування програм, спрямованих на їх вирішення, відхід від патерналістської концепції соціального забезпечення, характерний для недемократичних режимів, з другого, ставить на порядок денний проблему пошуку нових підходів до соціальної роботи. Саме тому підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних діяти на рівні вимог міжнародних професійних стандартів у сфері соціальної роботи з урахуванням потреб українського суспільства, є  потребою сьогодення.

       Отже, потреби застосування нових підходів у сфері соціальної роботи, соціальна значущість і практична необхідність підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності за міжнародними стандартами з урахуванням потреб українського суспільства, спільні принципи та цінності соціальної роботи і посередництва, широкі можливості використання посередництва як дієвого засобу вирішення проблем на всіх рівнях суспільного життя з одного боку, і недостатня розробленість у вітчизняній літературі питань теорії і практики посередництва, відсутність розробок з підготовки посередників у галузі соціальної роботи з другого визначили вибір теми дипломної роботи: «Соціально-педагогічне посередництво у діяльності соціального педагога ЗОШ».

Мета дослідження: : Визначення спеціфики ефективності професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до готовності реалізації посередницької функції та ефективності здійснення посередництва соціальними педагогами ЗОШ. 

Завдання дослідження:

  1.  Проаналізувати сутність посередницької діяльності соціального педагога та охарактеризувати види та методи посередницької роботи соціального педагога ЗОШ.

    2. Дослідити рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до виконання  посередницької функції та специфіку реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ.

   3. Розробити спецкурс щодо покращення  реалізації посередницької функції майбутніми соціальними педагогами ЗОШ та семінар для поліпшення рівня реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ.

 Обєкт дослідження: посередницька діяльність соціального педагога.

        Предмет дослідження: професійна підготовка майбутніх  соціальних педагогів до здійснення посередництва.

Структура: бакалаврська робота складається  з вступу, двох розділів, висновків,  списку використаних джерел ( 66 найменувань), додатків. Загальний обсяг складає 82 сторінки.

Зміст бакалаврської роботи та результати проведеного дослідження викладено в науковій публікації автора Кравчук В.С. Соціально-педагогічне посередництво у діяльності соціального педагога ЗОШ.

Розділ 1. Сутність і зміст посередницької діяльності соціального педагога

  1.  Поняття посередницької діяльності соціального педагога ЗОШ

Діяльність соціального педагога, порівняно нової проте надзвичайно необхідної для нашої держави професії, спрямована на забезпечення оптимального безконфліктного розвитку та адаптації особистості у сприятливих соціальних умовах. Важливість її для України зумовлена важкими кризовими соціальними явищами, такими як безпритульність, соціальне сирітство, узалежнення, бідність тощо. Соціальний педагог – це посередник між особистістю, сім’єю і навколишнім середовищем, який  виховує стійкість до життєвих негараздів, допомагає потребуючим, учить людей самостійно вирішувати їхні проблеми.

Він працює з дітьми і батьками, підлітками, молоддю, сиротами, дорослими у важких життєвих обставинах, людьми похилого віку, узалежненими від наркотиків, алкоголізму, біженцями, емігрантами, неповнолітніми, що вступили у конфлікт із законом. Але одним з найважливіших видів діяльності соціального педагога є опіка над соціально незахищеними родинами, оскільки сім’я – провідний фактор соціалізації особистості, соціальний інститут, в межах якого здійснюється основна частина людської життєдіяльності. [31, с. 14]

       Актуальним питанням теорії і практики соціальної роботи та професійної підготовки соціальних працівників в Україні присвячені роботи вітчизняних науковців В. Васильєва, І. Звєрєвої, А. Капської, І. Козубовської, Г. Лактіонової, І. Миговича, Л. Міщик, В. Полтавця та ін.  

Дослідження зарубіжного досвіду професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників представлено у працях О. Пічкар, В. Поліщук, Н. Собчак, В. Тименка та ін.

Зміст соціально-педагогічного посередництва у загальноосвітньому навчальному закладі розкриває В. Шульга. Широко розглядаються питання нормативно-правового забезпечення діяльності соціального педагога, організації планування, ведення документації і звітності. [28, с. 83]

        Школі притаманні три провідні аспекти роботи – управління, участь у вихованні дітей та організація оточення виховання. Відповідно до цього побудована діяльність будь-якого спеціаліста школи. Кожний із цих аспектів визначає конкретний напрямок роботи і соціального педагога.

         Участь в управлінні школою соціальний педагог здійснює за трьома напрямками:

1. Консультування адміністрації школи, що передбачає:

а) проведення соціологічних та соціально-психологічних досліджень у педагогічному й дитячому колективах та серед батьків;

б) участь у вирішенні конфліктів.

2. Методична робота:

а) проводить з учителями на заняттях, на яких він повинен навчити їх прийомам соціометричного контролю за міжособистісною атмосферою в класі, допомогти діагностувати фактори ризику (відчуження, байкотування та ін.), сприяти ефективному розподілу ролей у колективі учнів з метою компенсувати негативний вплив соціальної стихії тощо;

б) участь у роботі консиліумів.

3. Позашкільна взаємодія. Цей напрямок діяльності соціального педагога включає:

а) участь від імені школи в роботі місцевих органів влади та самоврядування з питань соціального розвитку та рішення соціально-педагогіч-

них проблем, у розробці та обговоренні регіональних та місцевих соціальних

програм, проектів;

б) взаємодія з органами управління та закладами освіти, соціального захисту, охорони здоров’я, комісіями у справах неповнолітніх для вирішення конфліктних соціально-педагогічних проблем;

в) співпраця з громадськими та іншими організаціями, які можуть надавати допомогу у вирішенні тих чи інших соціально-педагогічних проблем [22, с. 93].

Участь у виховному процесі передбачає два основні напрямки:

1. Внутрішньошкільний моніторинг. Він забезпечує виявлення та діагностування соціально-педагогічних проблем і включає:

а) поточне спостереження за загальною ситуацією в школі, класних колективах, групах учнів, за взаємовідносинами між учителями, учнями, батьками;

б) аналіз та прогнозування конфліктних проблемних соціально-педагогічних ситуацій.

2. Соціально-педагогічна реабілітація. Цей напрямок потребує індивідуальної роботи з конкретним учнем і реалізується в таких видах діяльності:

а) соціально-педагогічна підтримка, яку здійснюють у співробітництві з органами місцевого самоврядування та різними відомствами, які мають повноваження для влаштування дитини та кошти на її утримання, а також з громадськістю, у розпорядженні якої є фонди та волонтери;

б) соціальний контроль, у якому реалізують функцію школи як одного з суб’єктів системи профілактики дитячої бездоглядності та правопорушень, здійснюється у взаємодії з комісією у справах неповнолітніх та захисту їх прав;

в) педагогічна реабілітація, що являє собою соціальну підтримку всередині навчально-виховного процесу;

г) психопрофілактика, яка спрямована на вияв учнів, шкільна дезадаптація яких викликана обмеженими можливостями їх здоров’я [22, с. 117].

Участь в організації середовища виховання дитини включає такі обов’язкові напрямки роботи соціального педагога.

1. Супровід дитини в сім’ї.

2. Робота з соціальним середовищем дитини.

3. Участь у роботі батьківського колективу.

Соціальний педагог у загальноосвітній школі надає такі види послуг:

- допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, переході з початкової до середньої ланки та із середньої до дорослого життя;

- попереджає конфлікти, які виникають у дитячому колективі, допомагає вирішити конфліктну ситуацію на початковій стадії та запобігти розвитку більш серйозних проблем і допомагає учням у формуванні навичок рішення проблем, управлінні стресом, формує, розвиває їхні соціальні навички;

- постає посередником між школою та сім’єю: допомагає батькам та вчителям зрозуміти інтереси та потреби дітей у навчанні, знайти засоби їх задоволення в школі; визначити індивідуальні навчальні програми для дітей, які мають у цьому потребу;

- служить сполучною ланкою між батьками та шкільним колективом, спонукає батьків брати участь у шкільному житті; доводить до відома адміністрації та колективу школи про побажання сім’ї;

- допомагає школярам подолати перепони, які заважають їм відвідувати школу та встигати на заняттях;

- попереджає та знижує негативний вплив факторів ризику на життя дітей;

- бере участь у педрадах, батьківських зборах та інших нарадах, присвячених шкільному життю;

- проводить консультації з учителями та обслуговуючим персоналом з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприйняття поліпшення умов життя учнів у школі та її оточення;

- організовує співпрацю з вчителями та іншими спеціалістами школи (психолог, дефектолог, лікар та ін.) при розробці індивідуальної стратегії та тактики допомоги дезадаптованим дітям;

- надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних вчинків учнів та інші [41, с. 56].

На сьогодні школярі стикаються з багатьма соціальними, економічними, особистісними проблемами, які негативно впливають на процес їх соціального та громадського становлення й у комплексному вирішенні проблем учнів важлива роль належить соціальному педагогу. [44, с. 177]

  Первинними завданнями соціального педагога загальноосвітньої школи є:

- вивчення нормативних документів діяльності школи та посадових обов’язків соціального педагога;

- безпосереднє ознайомлення з організацією та функціонуванням школи в цілому, основними напрямками й формами її діяльності: виховної, навчальної, організаційної, управлінської; з особливостями планування та контролю діяльності соціального педагога; структурою управління соціально-педагогічної служби міста, роботою відповідних підрозділів Управління освітою, молодіжною політикою міста та області, інших відділень та служб соціально-педагогічної спрямованості;

- ознайомлення з формами й методами соціально-педагогічної діагностики закладів навчання, учнівських та педагогічних колективів, соціального середовища школи, умов життєдіяльності учнів, педагогів, батьків, груп однолітків;

- вивчення накопиченого емпіричного матеріалу, отриманого в процесі діагностики соціально-педагогічних процесів;

- участь у проведенні індивідуальної та групової соціально-педагогічної роботи з учнями, батьками, учителями; у консультуванні з соціально-педагогічних аспектів навчання, виховання та самовиховання;

- вивчення позитивного досвіду соціально-педагогічної діяльності, його використання у практичній роботі соціального педагога;

- ознайомлення з роботою інших спеціалістів школи. [63, с. 63]

Базовими проблемами навчання та виховання, які визначають основні напрямки діяльності соціального педагога навчального закладу, є:

- реалізація правового статусу школяра як громадянина та осмислення ним цього;

- розвиток індивідуальних здібностей дитини, прогнозування її соціально-рольових функцій до входження до «дорослого життя»;

- первинна соціалізація, формування дитячих та молодіжних груп та організацій;

- профорієнтаційна робота з різними групами школярів;

- залучення учнів до трудової виробничої діяльності;

- соціально-педагогічна напруга в класному колективі, групі, школі;

- ефективність соціально-педагогічної діяльності класу, школи;

- сформованість колективу в початкових класах; формування стилю поведінки учнів;

- залучення батьків до соціально-педагогічних процесів класу, школи;

- складність переходу дітей з класів початкової ланки до середньої;

- мотивація та адаптація учнів;

- адаптаційно-реабілітаційні проблеми учнів старших класів у колективах, які створено шляхом зливання;

- умови адаптації дітей, які позбавлені батьківського піклування, серед учнів звичайної загальноосвітньої школи;

- соціокультурна роль школи в мікрорайоні;

- соціально-педагогічна паспортизація школи;

- особливості соціалізації дітей у школі;

- особливості організації дозвілля школярів;

- проблеми шкільного самоврядування;

- форми повсякденної поведінки учнів;

- структура соціальних цінностей школярів та особливості ціннісних орієнтацій;

- рекреаційні процеси в школі; формування громадянської позиції старшокласників як напрямок політичної соціалізації;

- формування соціальної активності учнів;

- особливості профілактики наркоманії серед учнів;

- соціально-педагогічні проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників;

- соціальна адаптація учнів, які прийшли з інших шкіл;

- соціально-педагогічні процеси формування шкільного колективу;

- соціально-педагогічна ефективність позанавчальної зайнятості школярів;

- формування ціннісних орієнтацій в учнів з неповних та неблагополучних сімей;

- залучення батьків до процесу соціальної адаптації учнів при переході з класів початкового ланцюга до середнього;

- позакласна робота та її вплив на розвиток соціальних якостей особистості; активізація ролі сім’ї в процесі формування ставлення школярів до навчання та праці. [63, с. 79]

 Важливу роль має і організація зовнішніх зв’язків соціального педагога. Для ефективної організації своєї діяльності соціальному педагогу слід мати достатньо інформації про різні центри соціально-педагогічного, психологічного, медичного, соціального профілю, регіонального та муніципального рівня. Для оптимізації своєї діяльності соціальний педагог повинен:

- зрозуміти структуру об’єктивних потреб у здійсненні соціально-педагогічної діяльності в школах міста;

- ознайомитися з муніципальною соціально-педагогічною концепцією;

- визначити вимоги до завдань та характеру діяльності соціального педагога з боку управління освіти;

- ознайомитися з прийнятою системою оцінки ефективності соціально-педагогічної діяльності в навчальних закладах;

- ознайомитися з моделями діяльності соціального педагога в різних школах міста;

- вивчити структуру функціонування та управління соціально-педагогічної системи міста;

- визначити місце своєї школи на соціально-педагогічній карті міста. Таким чином, цілі соціально-педагогічної діяльності залишаються загальними – впливати на виховання, соціалізацію учнів, тобто одночасно формувати благодійне середовище для успішного навчального процесу та створювати адекватне соціальне середовище соціалізації особистості учня, а також сприяти реабілітації вчителів у процесі їхньої професійної діяльності. [10, с. 76]

        Об’єктом впливу стають окремі особи, соціальні групи (навчальні класи), а також весь колектив навчального закладу.

       Предметом соціально-педагогічної роботи буде виховна та посередницька діяльность між учнями та вчителями, а також між батьками та працівниками інфраструктур освіти, тобто діяльність з метою гармонізації відносин у сфері освіти та сприяння більш адекватному й ефективному виконанню функцій освіти як соціального інституту суспільства. [36, с. 45]

     Особливу увагу соціального педагога приділено не тільки взаємодії з навчальними колективами, але й позакласній роботі, формуванню системи соціально-рольових відносин у колективі, відношень толерантності та взаєморозуміння. Соціальний педагог повинен ураховувати індивідуальні особливості окремих осіб та особливості таких соціальних груп, як учні, учителі. [55, с. 120]

      Технології соціально-педагогічної роботи у сфері освіти мають свою специфіку. По-перше, вони реалізовані в різних навчальних закладах – школах, середніх спеціальних навчальних закладах, вузах.

      А також різних формах дошкільних та позашкільних розвиваючих або корегуючих закладах та організаціях (клуби, курси, гуртки та ін.), спортивних, соціокультурних, національних, патріотичних та релігійних громадських об’єднаннях, які діють сумісно з навчальними закладами або на їх базі.

      По-друге, специфіка технологій соціально-педагогічної роботи пов’язана з такими проблемами, які не тільки виявлені у сфері освіти, але й породжені нею. Щоб оцінити специфіку цих технологій, необхідно розкрити соціально-педагогічні проблеми сфери освіти, які поділяємо на кілька рівнів. Перший рівень – проблеми, які породжує сама система освіти [58, c.40].

     Рівень вимог суспільства до знань, професійної підготовки, ступеня оволодіння професійними навичками постійно зростає, ще більш швидкими темпами зростає обсяг знань, необхідних для адекватного існування в суспільстві, поширюють функції освіти. Це призводить до того, що шкільні програми, а потім і програми середніх та вищих навчальних закладів ускладнюють, поширюють за рахунок нових розділів та предметів. Зростають вимоги до учнів і в кількісному, і в якісному відношенні. При цьому, незважаючи на збільшення вимог, зникає контроль над якістю та глибиною засвоєння знань, ступеня їх використання сучасними школярами та студентами. Інтенсивне навантаження навіть у здорової дитини викликає стресовий стан, а тим більше в заслаблених дітей, кількість яких збільшується.

       Другий рівень – соціальні проблеми дітей з неблагополучних сімей, дояких належать і малозабезпечені сім’ї, і сім’ї, які живуть нижче рівня бідності; сім’ї, які не можуть упоратися з вихованням дітей, а також девіантні сім’ї. Хоча причини неблагополуччя різні, його наслідки для дітей бувають схожими: нервовий та психічний розлад, неадекватність реакцій, агресивність.

Або ж, навпаки, віктимність, залежна поведінка, аутизм, нездатність до роботи в школі або професійному навчальному закладі, до взаємодії з колективом та ін.

        Третій рівень – проблеми, які породжені засобами взаємодії різних учасників у навчальному процесі (учнів та вчителів, внутрішні взаємовідносини в колективах учнів, серед членів педагогічного колективу). З одного боку, вони пов’язані з особливостями сучасних дітей: гіперактивність при дефіциті уваги, невмотивована агресія та ін. З іншого боку, це пов’язано зі специфікою такої соціальної групи, як учителі. Тут треба мати на увазі професійні акцентуації та соціально-професійні проблеми, неблагополучний стан здоров’я, емоційну неврівновагу. [58, с. 69]

       Отже проблеми учнів можна поділити на такі групи:

1) проблеми, які виникають у процесі навчальної діяльності: недостатня готовність учнів до навчання; труднощі в засвоєнні загальноосвітніх програм;

категорична відмова учнів від відвідування школи (школофобія); висока ступінь педагогічної занедбаності сучасних дітей;

2) проблеми, пов’язані зі здоров’ям: загальна соматична послабленість; хронічні захворювання різної етіології, які створюють проблеми у навчанні дитини в масовій школі, інвалідність; посттравматичний синдром; логоневроз; психічні наслідки оперативних втручань, перенесених хвороб;

3) психологічні проблеми: відхилення інтелектуального та особистісного розвитку; низька працездатність та часткове відставання в розвитку психічних функцій; патохарактерологічний розвиток особи; порушення емоційно-вольової сфери особистості; комунікативні проблеми (синдром відчуження, підвищена конфліктність та ін.); наслідки перенесеного фізичного або психічного насилля;

4) соціально-правові проблеми: сімейні проблеми, складні життєві умови; порушення прав дітей, фізичне або психічне насилля над дитиною; проживання в неблагополучній або малозабезпеченій сім’ї, соціальна незахищеність, соціальне сирітство; соціальна дезорієнтація, схильність до протиправних вчинків. [59, с. 149]

          Рішення соціально-педагогічних та соціально-психологічних проблем, які виявляють у сфері освіти, – дуже важливе завдання. Починаючи з перших кроків у навчанні, дитина не тільки отримує абстрактні знання про світ, але й готує себе до дорослого життя, засвоює різні соціальні ролі. Діти дуже сприятливі до доброти та зла. Упевненість у своєму майбутньому, успішність, ступінь самореалізації та задоволення в дорослому житті, ціннісні орієнтації, а також стан здоров’я залежить від формування навчально-виховного процесу.

         Складність завдань, які постали перед соціальним педагогом у сфері освіти, передбачає необхідність застосування всього набору соціально-педагогічних технологій, урахування специфіки цієї сфери та соціальних груп, які беруть в неї участь, наукове вивчення всіх аспектів цієї діяльності, вивчення та узагальнення досвіду. Класифікація соціально-педагогічних технологій допомагає знайти найбільш ефективні конкретні технології для соціально-педагогічної роботи над тією чи іншою проблемою, що виникає у процесі навчання в загальноосвітній школі. [35, с. 92]

У процесі свого розвитку соціально-педагогічна робота в Україні потребує впровадження нових методів та підходів для вирішення різноманітних проблем і конфліктних ситуацій. Одним з таких нетрадиційних методів, що здобув міжнародне визнання є метод медіації  , або ж  посередництво у розв’язанні конфліктів у різних сферах суспільного життя з позиції непротистояння. [35, с. 275]

        У світовому досвіді, зокрема у США і Канаді, є окремий фах – “посередник (або фахівець з розв’язання конфліктів)”. Посередництво застосовується у справах родини як альтернатива суду між потерпілим та правопорушником, у системі освіти, на робочому місці, в системі охорони здоров’я, для розв’язання міжнародних конфліктів у «гарячих точках» планети.                Цей підхід використовують у своїй професійній діяльності представники різних професій, зокрема, вчителі, вихователі, соціальні педагоги, психологи, менеджери, юристи, дипломати. [65, с. 52]

        Роль і місце посередництва в ефективному вирішенні проблем є невід`ємними чинниками у визначенні практики соціальної роботи. Зорієнтоване на професійне втручання у конфліктних ситуаціях, посередництво створює найширші можливості для конфліктуючих сторін самостійно приймати рішення щодо вирішення спірних питань. При цьому керівництво процесом розв’язання конфліктів здійснює третій, нейтральний учасник – посередник (соціальний педагог).

      Виходячи з цього, соціальний педагог виконує одну із своїх соціальних ролей – роль посередника. Тобто він проміжна ланка між особистістю та соціальними службами та здійснює взаємодію між клієнтом та іншими спеціалістами. [62, с. 159]

                 Соціальна посередницька діяльність - це явище, яке зумовлене діями соціальних суб'єктів, є причиною і наслідком цих дій, і є способом урегулювання соціального конфлікту. [45, с. 162]

         Соціальний педагог є посередником між особистістю та соціумом, впливаючи таким чином на формування гуманних, виховуючих, морально і фізично здорових відносин у соціальному середовищі, сім'ї, сімейно-сусідському оточенні, між дорослими та дітьми. [13, с. 54]

         Соціальний педагог в ролі посередника в обов’язковому порядку визначає співпадання потреб учнів з видом діяльності тих закладів, які можуть надати професійну і компетентну допомогу.

         Для цього потрібно провести діагностику особистісної проблеми. В ряд обов’язків входить і знання соціальним педагогом про характер послуг, які надають різні заклади. Це дозволяє швидко реагувати на проблему, оцінювати її і давати клієнту чіткі пояснення про те, хто і як може йому допомогти. [28, с. 117]

         Таким чином на соціальних посередників можуть покладатися наступні завдання:

1. прогнозування й профілактика соціальних конфліктів та проблем;

2. діагностика наявних соціальних проблем, вимірювання конфліктного потенціалу, встановлення явних і прихованих причин;

3. організація та супроводження переговорного процесу, введення конфліктів в інституційне русло на основі принципів соціального діалогу;

4. консультування суб’єктів конфлікту чи ж соціальної ситуації;

5. співпрацювання з державними органами. [31, с. 53]

         Отже, соціальний педагог як посередник мусить бути готовим до професійного виконання наступних функцій:

• Прогнозної,

• Діагностичної,

• Експертно-консультативної,

• Організаційної,

• Профілактичної.

        Виходячи із вище зазначеного, до професійних компетенцій соціального посередника належить наступне:

• теоретичні знання щодо природи соціального конфлікту та соціальних проблем та сутності соціального діалогу для їх вирішення;

• теоретичні знання й практичні навички у галузі соціальних досліджень для діагностування проблеми та складання відповідних прогнозів,

• знання та навички щодо профілактики проблемних ситуацій;

• володіння технологіями переговорного процесу з урахуванням вимог соціального діалогу;

• вміння створювати умови, які відповідають інтересам обох сторін, між якими соціальний педагог постає посередником,а також не суперечать чинному законодавству. [39, с. 211]

          Посередницька діяльність здійснюється тоді, коли соціальний педагог не може запропонувати шляхи і засоби усунення проблеми клієнта самостійно, або ж у власному закладі. Тоді він рекомендує і сприяє прийому клієнта у необхідному закладі потрібним спеціалістом. [17, с. 386]

         Посередницька робота соціального педагога здійснюється за допомогою певних технологій. [59, с. 318]

          Соціально-педагогічна технологія – це сукупність прийомів, методів і впливів, що застосовуються для досягнення поставлених цілей у процесі соціального планування і розвитку, та розв’язання різних соціальних проблем. [4, с. 46]

          В посередницькій діяльності соціального педагога можна виділити три технологічні етапи:

1. Вияснення проблеми клієнта, оцінка можливостей її вирішення:

2. Аналізування та вибір закладу, здатного допомогти клієнту вирішити проблему;

3. Допомога клієнту у встановленні контакту з потрібною службою і допомога в прийомі клієнта даним закладом. [59, с. 318]

         Для підвищення ефективності посередницької діяльності соціальний педагог використовує ряд перевірених на практиці прийомів:

1. Найпростішим є виписка для клієнта самих необхідних даних про заклад: їх адрес і номер телефона; прізвище, ім’я, по-батькові спеціаліста; пояснення де знаходиться заклад і яким транспортом туди можна доїхати. Важливо чітко пояснити, що саме клієнт може очікувати від відвідання цього закладу. Ініціатива встановлення контакту із запропонованим закладом, домовленість про зустріч і проведення самої зустрічі лишається за клієнтом.

2. Значну допомогу як клієнту так і закладу, в який він направлений, надає супроводжуючий лист від соціального працівника. В такому випадку клієнт має в руках детальний опис причин і цілей звертання до закладу, а заклад – чітке уявлення, що від них очікує клієнт.

3. Перед тим як відправити клієнта в заклад, необхідно попередньо туди завітати чи зателефонувати і попередити про візит клієнта, та надати потрібні дані про цю людину.

4. Якщо клієнта буде супроводжувати хтось із його рідних чи близьких, то цю людину потрібно попередньо проінструктувати про правила і стиль поведінки, його роль при зустрічі і те, що від нього очікується.

         Ці організаційні прийоми дають можливість клієнту швидко зв’язатися з необхідним закладом, полегшують його знаходження та налагодження взаємовідносин з ним. [39, с. 198]

       Соціальний педагог в ролі посередника зобов’язаний перевірити та переконатися в тому, що контакт відбувся і було надано допомогу клієнту. Для цього необхідно:

- Щоб клієнт повідомляв соціального педагога про результати першої зустрічі з спеціалістами закладу, про своє ставлення до цього і дав власну оцінку візиту.

Доки взаємодія клієнта із закладом не стане міцною і стабільною, соціальний педагог повинен тримати ситуацію під своїм контролем.  

        Так як контроль із його сторони є дуже важливим для психологічної підтримки свого клієнта. Це допомогає йому здобути впевненість, відчути піклування і увагу, що вже певним чином допомогає розв’язанню проблеми. [20, с. 74]

        Виділяють наступні технологічні підходи посередницької діяльності:

1. Підхід "виграти / виграти" — створення обстановки для спільного розв'язання проблеми.

2. Творчий підхід — виведення клієнта із важкого стану, допомога йому спрямувати енергію на пошук нових рішень, знаходження позитивних аспектів власного життя чи життєвої ситуації.

3. Емпатія — необхідність звернути увагу на відсутність емпатії в учасників, заохочення учасників до активного сприйняття.

4. Оптимальне самоствердження застосування висловлювань, заохочення оптимального самоствердження в інших.

5. Спрямування учасників у бік спільного застосування влади чи впливу — активний нейтралітет, який урівноважує вплив обох сторін, щоб у них були рівні можливості; особистий вплив, який вимагає зосередження своєї фізичної і розумової енергії.

6. Контроль над емоціями — створити можливість для клієнтів для того, щоб вони висловили власні емоції і водночас не звинувачували іншу сторону. Для соціального працівника е дуже важливим зберігати спокій і рівновагу.

7. Готовність до вирішення конфлікту — соціальний працівник усвідомлює власну готовність до розв'язання конфліктної ситуації і запевняє в цьому клієнта.

8. Спрямування учасників на виявлення їхніх потреб — соціальний працівник спрямовує процес, але не його зміст, веде записи.

9. Введення учасників у фазу вироблення альтернативних рішень — проведення "мозкового штурму" з метою накопичення альтернативних рішень, записи корисних відомостей під час роботи з клієнтом.

10. Володіння мистецтвом переговорів — власна позиція і спрямованість соціального працівника — "нападати на проблему", а не на клієнта; заміна "однак" на "і"; виключення заперечень із загальної картини, яка створюється соціальним працівником. [29, с. 117]

Складний період становлення ринкових відносин та демократичних перетворень позначений соціально-економічною нестабільністю та глибинними суперечностями.  Цілком очевидно, що зростання кількості та напруженості соціальних проблем, з одного боку, і недостатність державного фінансування програм, спрямованих на їх вирішення, відхід від патерналістської концепції соціального забезпечення, характерний для недемократичних режимів, з другого, ставить на порядок денний проблему пошуку нових підходів до соціальної роботи. Яким є посередництво, що вже здобуло широке міжнародне визнання та практичне застосування, являє собою процес взаємовпливу, де дієвість впливу соціального педагога залежить не стільки від його слів, скільки від його особистості. На ньому лежить серйозна моральна відповідальність, яку можна виразити правилом: "Будь такою людиною, через котру ти хотів би впливати на інших". Соціальному педагогу як посереднику необхідно розвивати готовність увійти в духовний світ іншої людини і самому розвиватися в цьому процесі. [3, с. 116]

  1.  Форми та методи посередницької роботи соціального педагога ЗОШ

Виконуючи функцію соціально-педагогічного посередництва, соціальний педагог користується рядом форм та методів.

Соціально-педагогічне посередництво - це сприяння у досягненні згоди між суб'єктами для вирішення соціальних проблем одного із них і надання йому допомоги. У ролі такого суб'єкта виступає група, колектив, окрема особа, сім'я та ін. Для вирішення соціальних проблем можуть залучатися декілька суб'єктів (державний соціальний заклад, громадські організації, комерційні структури, спеціалісти і т.ін.). [23, с. 68]

Бути соціальним посередником - означає пояснювати інтереси і погляди однієї сторони іншій. Якщо посередницькі зусилля спрямовані на мобілізацію сил і засобів для надання конкретної допомоги, то соціальний педагог повинен вміти встановлювати зв'язки з суб'єктами, здатними надати соціальну підтримку, переконати їх у необхідності такої допомоги. Нерідко спеціаліст виступає в ролі посередника між конфліктуючими сторонами. У такому випадку він може опинитися "поміж двох вогнів", і йому слід бути готовим вислуховувати звинувачення на свою адресу в упередженому ставленні. На все це слід реагувати спокійно, аргументовано відводити звинувачення, продовжуючи посередницькі зусилля. [31, с. 163]

Соціально-педагогічне посередництво здійснюється між:

- учнем та різними  установами і організаціями;

- учнем та вчителями;

- дитиною та батьками;

- учнем та групами ровесників, молодіжними групами тощо. [36, с. 213]

Оскільки сім'я є важливим інститутом соціального виховання підростаючого покоління, взаємодія учня та батьків є важливим напрямом у посередницькій діяльності соціального педагога. Рівень взаємовідносин в сім’ї залежить від освітнього рівня батьків та їхньої участі в житті суспільства, від майнового стану та зайнятості на роботі, від умов проживання та структури родини. Водночас сучасна сім'я переживає період глибоких змін. Взаємини дітей та батьків стають все більш емоційно психологічними, на зміну батьківській владі приходить авторитет особистості батьків. [2, с. 60] 

Взаємини між батьками та дітьми часто загострюються, стають драматичними. На жаль, класний керівник чи інші вчителі не завжди можуть надати кваліфіковану допомогу батькам. Тому саме робота соціального педагога з сім'ями вихованців сприяє створенню педагогічно доцільних стосунків у сім'ї. Батьків більше за все хвилюють труднощі в поведінці, спілкуванні, навчанні дитини, конфлікти з вчителями, тяжка сімейна атмосфера, бездуховність, гіперактивність, неврози, суїцидальні спроби, проблеми, пов'язані з сексуальною поведінкою та статевим вихованням дітей. [12, с. 184]

Робота шкільного соціального педагога з сім'єю проводиться в кілька етапів:

  1.  інформаційно-теоретичний;
  2.  тренінговий;
  3.  консультативний.

Передусім соціальні педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей. [20, с. 73]

У роботі соціального педагога з батьками учнів використовують різноманітні види й методи у посередницькій діяльності.

Одним з них є відвідування батьків удома. Це допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання. Успіх відвідування сім'ї залежить не лише від сумлінної підготовки, а й від поведінки соціального педагога. З самого початку зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довіри і доброзичливості. В сім'ях, які не мають систематичного зв'язку зі школою, такий візит розглядають як сигнал біди, батьки насторожуються, готуються до захисту дитини. [38, с. 36]

Також методом посередницької діяльності є день відкритих дверей для батьків у школі, то варто зазначити, що цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори тощо. Підготовка зборів залежить від змісту і форми їх проведення. Готуючись до них, класний керівник та соціальний педагог визначають порядок денний; забезпечують явку батьків на збори. Соціальний педагог тактовно відповідає на запитання й висловлює конкретні пропозиції. [40, с. 201]

Також соціальний педагог може бути посередником між молодіжними громадськими організаціями та іншими соціальними інститутами.

Діяльність активно діючих дитячих та молодіжних об’єднань в Україні на сьогодні зводиться в основному до вирішення внутрішньоспілкових проблем та завдань, вирішення яких у сукупності не впливає на державну молодіжну політику. Поле і результати їх роботи можуть значно розширитися, якщо діяльність стане спільною зі школою, позашкільними закладами, державними установами. Не останню роль у цьому процесі мають відіграти соціальні педагоги. Адже, соціальний педагог – це, перш за все, посередник, з’єднуюча ланка між особистістю і державно-громадськими службами, організаціями і закладами, покликаними турбуватися про кожну людину. [62, с. 286] 

Соціальний педагог – це учасник спільної діяльності з дітьми і дорослими, провідний організатор цієї діяльності.  У нього є відповідний імідж громадського діяча, який підтримує, розвиває і очолює соціальні ініціативи громадян, спрямовані на самозабезпечення і оздоровлення оточуючого середовища. [17, с. 367]

Дитячі та молодіжні об’єднання, з одного боку, стають суб’єктом соціального захисту дітей і молоді, а з іншого — покликані підготувати їх до соціального самозахисту, до виживання в нових соціально-економічних умовах. Об’єднання дітей і молоді в організації, групи за інтересами, як показує вітчизняний і міжнародний досвід, є важливим шляхом вирішення проблеми соціального захисту особистості в умовах швидко мінливого світу. Специфіка подібних організацій — необхідність або бажаність участі дорослих — визначає можливі напрямки співробітництва соціального педагога з ними. При цьому його діяльність набуває посередницького характеру. [10, с. 257]

Особливу увагу соціальний педагог приділяє роботі з дитячими та молодіжними громадськими організаціями, які є офіційно визнаними державними органами, мають статус юридичної особи.

Значимим посередницької діяльності з дитячими та молодіжними громадськими організаціями є те, що вони  можуть:

  1.  розробляти та реалізовувати спеціальні програми для залучення уваги до своїх проблем та проблем молодих людей певного регіону.
  2.  виступати учасниками цивільно-правових актів, тобто заключати угоди з установами та організаціями про спільну діяльність, а значить, нести юридичну відповідальність за результати своєї діяльності. [22, с. 52]

Завданням соціального педагога є ефективно використовувати цей потенціал за призначенням. Діяльність соціального педагога спрямована на налагодження контактів, обміну досвідом організації з іншими організаціями, державними установами, навчальними закладами тощо.

Для цього потрібно:

  1.  розуміти зміст та завдання державної молодіжної політики, усвідомлювати роль та місце у її реалізації кожної окремої організації та дитячого і молодіжного руху в цілому;
  2.  знати законодавство щодо діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій та спиратися на нього у своїй роботі;
  3.  знати і вміти на практиці використовувати методи вивчення дитячих та молодіжних формувань;
  4.  розумітися на змісті та формах діяльності дитячих і молодіжних громадських організацій;
  5.  чітко визначати цілі та завдання своєї діяльності, власні роль та місце у взаємодії з дитячими та молодіжними організаціями;
  6.  правильно обирати форми та шляхи взаємодії з окремими об’єднаннями та молодіжним рухом у цілому. [31, с. 260]

Шляхи взаємодії при цьому можуть бути різноманітними:

  1.  надання допомоги у визначенні домінуючих цілей, попередження про можливі труднощі, що можуть виникнути при їхній реалізації;
  2.  привернення уваги державних органів влади до вирішення проблем дитячих та молодіжних об’єднань, організацій;
  3.  налагодження взаємодії дитячих і молодіжних організацій з іншими соціальними інституціями в організації соціальної допомоги дітям і молоді;
  4.  включення дітей і молоді у пошук рішення існуючих проблем через спеціально створювані органи самоврядування;
  5.  організація роботи дітей і молоді, спрямованої на надання допомоги одноліткам та іншим людям. При цьому соціальний педагог створює умови для вибору сфери соціальної діяльності й організує підготовку до цієї діяльності (діагностика індивідуальних особливостей, ознайомлення з варіантами вибору майбутньої діяльності, що відповідає можливостям тощо);
  6.  підготовка дітей і молоді до соціального самозахисту; формування соціальних знань і вмінь, що може забезпечити єдність соціального захисту і соціального самозахисту. Для того щоб молоді люди краще адаптувалися до системи соціальних відносин, були готові до реалізації соціальних функцій, щоб успішніше проходила соціалізація, необхідний комплекс знань, сформувати які можуть дорослі члени організацій, організатори дитячого та молодіжного руху, соціальні педагоги і т.п.;
  7.  здійснення педагогічної корекції соціальної поведінки і соціальних зв’язків, що передбачає використання дорослими членами організацій (у тому числі соціальними педагогами) оптимальних педагогічних засобів для підготовки дітей до цивілізованого соціального спілкування, вирішення конфліктних ситуацій, участі в різних формах соціальної діяльності, а також здійснення аналізу цієї діяльності з метою більш ефективного включення в неї;
  8.  здійснення профілактики асоціальної поведінки. Соціальний педагог повинний працювати з кожною молодою людиною, використовуючи можливості дитячих та молодіжних об’єднань, організацій, щоб попередити можливі асоціальні дії, що вона може зробити в силу не тільки низького рівня моральності, але й індивідуальних психологічних якостей особистості. [31, с. 279]

Дитячі та молодіжні громадські організації повинні стати важливим чинником залучення дітей та молоді до участі у суспільних процесах, активізації їх діяльності щодо вирішення своїх соціально-політичних проблем, їх становлення як головного провідника соціальних перетворень, економічного розвитку та технічного прогресу в країні. Саме вони мають брати найактивнішу участь у формуванні національної та політичної самосвідомості молодих людей. [39, с. 180] 

Через свої громадські об’єднання останні можуть стати активним суб’єктом здійснення державної молодіжної політики, розкрити і використати свій потенціал і здібності як у власних, так і в загальнодержавних інтересах.

Реалізовуючи основні завдання держаної молодіжної політики, необхідно враховувати те, що в цьому процесі, з одного боку, саме дитячі та молодіжні організації є своєрідним посередником між державними органами і молодим поколінням, а з іншого – що серед усіх основних інститутів соціалізації та виховання юнаків і дівчат саме вони повинні вирішувати питання соціалізації та виховання молодого покоління.

Узагальнюючи вище зазначене, можна стверджувати, що дитячі та молодіжні об’єднання у разі тісної співпраці можуть стати для соціального педагога своєрідним інструментом для досягнення як локальних так і масштабних завдань. [39, с. 212]

У цілому ж робота соціального педагога з дитячими та молодіжними об’єднаннями повинна бути спрямована на досягнення умов, які сприяють соціальній орієнтації і самореалізації молоді у її власних інтересах, а також в інтересах суспільства, держави. Досягнення такої мети можливе при чіткому виборі форми взаємодії соціального педагога з дитячими і молодіжними громадськими організаціями та молодіжним рухом в цілому, комплексному поєднанні різноманітних шляхів такої взаємодії. [44, с. 11]

Посередництво також реалізовується в різноманітних формах:

1. Посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів: участь в оформленні опіки (опікунства), взаємодія з інстанціями при вирішенні питання про захист майнових прав неповнолітнього, участь у дізнанні і судочинстві з правопорушень, що скоєні неповнолітніми, і т.ін.

2. Посередництво в пошуці соціальних служб і закладів, здатних надати клієнту необхідну допомогу і підтримку. Логіку діяльності соціального працівника можна подати у такий спосіб:

а) діагностика проблеми, оцінка можливостей її вирішення, співвіднесення з інформацією про характер послуг, котрі надаються населенню різноманітними організаціями і закладами;

б) вибір закладу, здатного найкращим чином вирішити проблему, рекомендація його клієнту;

в) допомога у встановленні контакту, сприяння прийому клієнта у відповідному закладі, організації, у спеціаліста;

г) перевірка результативності контакту, просування у вирішенні проблеми. З цією метою слід організувати зворотний зв'язок з клієнтом і (чи) спеціалістами закладу. Допоки контакт не стане стійким, соціальний працівник повинен тримати ситуацію під контролем.

3. Посередництво у вирішенні міжособистісних, сімейних конфліктів. [46, с. 401]

До основних прийомів надання посередницьких послуг можна
віднести  наступні:
- Оформлення виписки з перерахуванням найнеобхідніших
даних про організацію чи установі (адреса, номер телефону,
прізвище, ім'я, по батькові фахівця, роз'яснення шляху , транспорту і т.п.)  У
випадку, коли посередництво соціального педагога обмежується оформленням виписки,  ініціатива  встановлення  контакту з установою (фахівцем), домовленість  про  зустріч залишаються  за  клієнтом;
- Складання супровідного листа, в якому зазначені
причини та мети звернення клієнта в установу. В цьому випадку
клієнт
 звільняється  від необхідності  попередніх  роз'яснень, а фахівці (представники установи)  отримують  уявлення про те, що він очікує  від  них;
- Особистий контакт соціального педагога з представником
, учнем
чи
 фахівцем  (безпосередній  або  опосередкований, наприклад, по телефону). Соціальний педагог отримує можливість уточнити суть справи, повідомити власну думку, домовитися про подальші переговори з приводу  розв'язуваної  проблеми, забезпечити надійність організовуваного  контакту;
- Підбір супроводжуючого для клієнта з числа педагогів,
рідних,  близьких: людей, який володіють інформацією про
координати  і  зміст  майбутнього  контакту;
- Укладення усного або письмового, офіційного або
неофіційного, двостороннього (соціальний педагог - клієнт)
або тристороннього (соціальний педагог - фахівець- клієнт) договору як одного із  способів  встановлення правил, норм взаємодії двох і більше суб'єктів.[59, с. 364] При  цьому кожен із суб'єктів договірного взаємодії приймає і вважає ці правила  важливими. Договір являє собою результат процесу переговорів. Зміст даного процесу включає  виявлення  кожним з партнерів свого особистого  інтересу,  відстоювання спільних інтересів, на підставі яких партнери визначають предмети і способи взаємодії.  Найбільш розповсюджений у вітчизняній практиці  договір про послуги. У посередницьких послугах соціального педагога договір – це робоча угода, яка укладається  між  клієнтом,  соціальним
педагогом та іншими особами, що у процесі оказ
ня допомоги. Вони можуть  домовлятися:
- Про цілі проведеної роботи, про ключову проблему або про
блема, які  вони  сподіваються  вирішити;
- Про завдання,  що  надаються;
- Про тимчасові рамки їхньої спільної діяльності;
- Про різних процедурах або спеціальних методиках, які
будуть використовуватися (наприклад, індивідуальна, групова
робота або  робота  з  сім'єю);
- Про особливі вимоги соціального центру або служби (наприклад, про оплату, години роботи, про фахівців, які будуть
займатися з клієнтом, про необхідність повідомлення до суду або
інші  служби  і  т.п.).
          
Мета договору - роз'яснити сторонам різні аспекти пре
доставляються послуг. Договір про послуги в цілому не носить юриди
тичного характеру (на відміну від типового договору, наприклад, про
платні послуги). Юридична договір багато до чого зобов'язує,
його важко змінити (часто тільки при зверненні до суду), тоді
як договір про послуги дуже гнучкий, в ньому сторони можуть у ре
док повторних обговорень змінювати окремі пункти. На-
приклад, можуть переглядатися цілі, тимчасові рамки, мето
дики роботи у процесі надання послуг. Бувають випадки,
коли соціальний педагог працює в тісному зв'язку з судом або
законодавчою системою і повинен ретельно розрізняти пункти
договору про послуги, які обумовлюються судовими рі
нями, і менш суворі пункти, що стосуються інших послуг. Такий
«Подвійний договір» може допомогти недобровільним клієнтам з
спричиняти  користь  з  примусово  надаються.
         Істотно, що при складанні договору про послуги соціальний педагог заохочує клієнта активно брати участь в створенн
і
його умов. Цього можна досягти, давши клієнту можливість
першо
му викласти свої погляди на проблему або шляхи її вирішення,
висловлюючи їх власними словами. Спільна робота над договором про послуги дуже значима, оскільки це один із способів реалізації етичного принципу
 самовизначення  клієнта.
         Укладення договору - важливий етап безпосередньої роботи з особистістю, сім'єю та групою, і він нерідко виявляється досить складним. [3, с. 169]

 З  деякими клієнтами дуже  важко  досягти угоди. Іноді клієнт або  фахівець  при  обговоренні  договору навмисне приховує якісь позиції, сподіваючись,  що  вони якось вирішаться надалі. В інших випадках  одна  з  сторін може навмисно саботувати угоду, якщо вона не була  активно залучена в процес ухвалення рішення або її думка не
було враховано в остаточному варіанті. В такому випадку завдання со-
соціального педагога - дипломатично обговорити хворобливо-чув
ствительно проблеми клієнта. Він повинен всіляко сприяти
досягнення угоди з клієнтом і допомагати йому і
двом
сторонам слідувати правилам договору. [29, с. 202]

 Отже виконуючи функцію соціально-педагогічного посередництва, соціальний педагог використовує існуючі методи та форми такої діяльності з певними категоріями, такими як:

- учень та різні установи і організації;

- учень та вчителі;

- дитина та батьки;

- учень та групи ровесників, молодіжні групи.

Та реалізовує посередництво в різноманітних формах:

  1.  Посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів;
  2.  Посередництво в пошуці соціальних служб і закладів, здатних надати клієнту необхідну допомогу і підтримку.
  3.  Посередництво у вирішенні міжособистісних, сімейних конфліктів.

Отже, виконуючи посередницьку функцію, соціальний педагог використовує велику кількість форм та методів, які сприяють успішній професійній діяльності.


Розділ 2. Аналіз рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції та дослідження особливостей здійснення посередництва соціальними педагогами ЗОШ

2.1. Дослідження рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції та специфіку реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ.

Посередницька діяльність є важливою як для студентам, так і діючим соціальним педагогам, тому було проведено дослідження на визначення рівня готовності майбутніх та діючих соціальних педагогів до здійснення такої діяльності.

Дослідження рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції проводилось методом анкетування, яке спрямоване на якісний аналіз запасу знань, щодо виконання посередницької діяльності соціальними педагогами ЗОШ.

Рівень реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ, був досліджений методом глибинного інтерв`ю, яке розраховане на дослідження ефективності практичного досвіду такої діяльності. Було опитано п’ять соціальних педагогів із загальноосвітніх шкіл №33, № 17, № 19, гуманітарної гімназії №23 та міського колегіуму №2.

Глибинне інтерв`ю складається з трьох модулів: загальні відомості про освіту, стаж та місце роботи, оцінення важливості використання посередницької функції у соціально-педагогічній діяльності та оцінення соціальними педагогами власного рівня знань щодо посередницької діяльності.

Анкета була розроблена на основі досліджень кандидата педагогічних наук, доцена, заступник директора Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Гайдук Н. М. (Див.  додаток А)

Опитування проводилось зі студентами третього, четвертого та п`ятого курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» соціально-психологічного факультету ЖДУ імені Івана Франка. Загальна кількість опитувальних студентів становить 106.

Майбутні соціальні педагоги так оцінили свій рівень теоретичної обізнаності щодо виконання посередницької функції:

  1.  Низький 7%
  2.  Середній 72%
  3.  Високий 21% (див. рис.2.1.)

Рис. 2.1. Рівень теоретичної обізнаності студентів

Отже, більшість студентів вважають, що мають середній рівень теоретичної обізнаності.

Аналізуючи дані про практичне використання посередницької функції майбутніми соціальними педагогами, ми дізналися, що 48% опитувальних студентів займалися такою діяльністю під час навчання в університеті, будучи волонтером. 52% студентів відповіли, що не використовували посередницьку функцію у своїй діяльності (Див. рис. 2.2.) 

Ті студенти, які займалися соціальною посередницькою діяльністю назвали такі заклади, де вони були в ролі посередника:

  1.  Житомирська обласна асоціація фахівців соціальної сфери;
  2.  Житомирський міський центр  соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді;
  3.  Житомирський національний агроекологічний університет;
  4.  Житомирський обласний центр ре соціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога»;
  5.  Житомирський інститут медсестринства;
  6.  Житомирський державний університет імені Івана Франка;
  7.  Міський палац культури.

Такі дані показують, що майже половина студентів займалася посередництвом, будучи волонтером.

`Рис 2.2. Чи доводилось займатися посередницькою соціальною роботою під час навчання в університеті

Досить рівна кількість відповідей було дано на питання про загальний рівень власної підготовленості до здійснення посередницької діяльності.  55% респондентів вважають, що готові займатися посередницькою соціальною роботою. Непідготовленими до такої діяльності себе вважають 40% респондентів, а 5% опитувальних взагалі не відповіли на дане питання. (Див. рис 2.3.)

Рис. 2.3. Готовність до здійснення посередницької діяльності

При обґрунтуванні власної думки, студенти, над якими проводилось опитування, назвали позитивні чинники, які сприяють здійсненню посередницької функції. До них віднесли достатню теоретичну підготовленість в університеті (55%), власну обізнаність у здійсненні посередницької функції (14%), наявність практичної діяльності посередником (31%).

Серед негативних чинників, які унеможливлюють чи роблять посередницьку діяльність соціального педагога неефективною, студенти виділяють такі:

  1.  Мала кількість чи відсутність практичної діяльності де могла б використовуватись соціальним педагогом посередницька функція (67%);
  2.  Мала обізнаність у питанні посередницької діяльності (20%);
  3.  Недостатній кваліфікаційний рівень для здійснення посередництва (13%). (Див. Табл. 2.1.1)

 Позитивні якості

%

Негативні явища

%

Теоретична підготовленість в університеті

55

Мала кількість чи відсутність практичної діяльності

67

Обізнаність у здійсненні посередницької функції

14

Мала обізнаність у питанні посередницької діяльності

20

Наявність практичної діяльності посередником

31

Недостатній кваліфікаційний рівень для здійснення посередництва

13

Табл. 2.1.1 Позитивні та негативні чинники підготовки до посередницької діяльності

Ці чинники свідчать про середній рівень обізнаності студентів.

Також всі респонденти вважають, що є актуальною потреба у підвищенні рівня підготовленості соціальних педагогів до здійснення посередницької діяльності-100% опитувальних студентів відповіли «так».

Аналізуючи категорійно-понятійні знання досліджувальних студентів, зокрема поняття «посередництво», було визначено, що найбільше респонденти визначають посередництво, як діяльність де соціальний педагог виступає в ролі третьої сторони у взаємодії між суб`єктом та об`єктом (33%). 14% визначили посередництво як переадресацію клієнта до спеціалізованої установи чи спеціаліста. Частина респондентів (28%) вважають, що посередництво являє собою процес досягнення домовленості та налагодження взаємодії між двома сторонами. Деякі студенти (3%) розуміють посередництво як взаємодію соціального педагога з різними установами, які допомагають у вирішенні соціально-педагогічних проблем індивіда чи групи. Така сама кількість студентів визначили посередництво як зв`язок між соціальними інститутами, індивідом, державою. Доволі велика кількість респондентів (19%) не змогла чітко розкрити сутність поняття «посередництво». (Див. Табл. 2.1.2)

Сутність поняття «посередництво»

%

Діяльність соціального педагога як третьої сторони між суб`єктом та об`єктом надання соціальних послуг

33

Являє собою переадресацію клієнта до спеціалізованих соціальних установ

14

Процес досягнення домовленості та налагодження взаємодії між двома сторонами

28

Взаємодія соціального педагога з різними установами, які допомагають у вирішенні соціально-педагогічних проблем індивіда чи групи

3

Зв`язок між соціальними інститутами, індивідом, державою

3

Чітко не розкрили сутність поняття

19

Табл. 2.1.2 Розкриття сутності поняття «посередництво»

Таким чином, досліджуючи думку студентів про те, хто такий посередник, були отримані такі дані:

  1.  Спеціаліст в соціальній сфері, який займається посередницькою діяльністю з сторонами соціальної взаємодії;
  2.  Здійснює певну домовленість;
  3.  Спеціаліст, який співпрацює з державними та неурядовими організаціями соціального захисту та соціальної допомоги;
  4.  Спеціаліст у здійсненні посередницької діяльності;
  5.  Спеціаліст, який займається пошуком факторів вирішення проблеми;
  6.  Організатор взаємодії між соціальними інститутами;
  7.  Проміжна ланка у наданні соціальних послуг;
  8.  Фахівець соціальної галузі;
  9.  Спеціаліст із надання інформації про соціальні послуги;
  10.  Помічник у налагодженні взаємодії.  (Див. Табл. 2.1.3)

Сутність поняття «посередник»

%

Спеціаліст в соціальній сфері, який займається посередницькою діяльністю з сторонами соціальної взаємодії

24

Здійснює певну домовленість

4

Спеціаліст, який співпрацює з державними та неурядовими організаціями соціального захисту та соціальної допомоги

4

Спеціаліст у здійсненні посередницької діяльності

19

Спеціаліст, який займається пошуком факторів вирішення проблеми

4

Організатор взаємодії між соціальними інститутами

9

Проміжна ланка у наданні соціальних послуг

14

Спеціаліст із надання інформації про соціальні послуги

9

Помічник у налагодженні взаємодії

9

Фахівець соціальної галузі

4

Табл. 2.1.3 Визначення сутності поняття «посередник»

Таким чином, більшість респондентів виділили посередника як спеціаліста соціальної сфери, який займається посередництвом між стороною, яка надає соціальні послуги та клієнтом.

На думку студентів у посередницькій діяльності соціального педагога ЗОШ виділяють такі етапи:

  1.  Початок, власне посередництво, завершення;
  2.  Підготовка, посередництво, моніторинг;
  3.  Пошук проблеми, скерування рішення, контроль. (Див. рис 2.1.4)

Варіанти етапів

%

Початок, власне посередництво, завершення

58

Підготовка, посередництво, моніторинг

26

Пошук проблеми, скерування рішення, контроль

16

Табл. 2.1.4. Основні етапи здійснення посередницької діяльності

Проаналізувавши думки студентів про соціальну посередницьку діяльність можна сказати, що для більшості це діяльність соціального педагога, яка спрямована на переадресацію клієнта до спеціаліста або до спеціалізованого закладу. Таке твердження соціальній посередницькій діяльності дали 63% респондентів. 25% опитувальних студентів вважають, що соціальна посередницька діяльність це посередництво між соціальними інститутами та установами. Інші студенти (12%) не дали визначення соціальній посередницькій діяльності.(Див. рис.2.4.)

Рис. 2.4. Поняття про соціальну посередницьку діяльність

Також студентам було запропоновано виділити декілька способів, які можуть сприяти покращенню здійснення соціальними педагогами посередницької функції. Серед них можна виділити:

  1.  Ознайомлення з переліком організацій;
  2.  Рольові ігри;
  3.  Тренінги;
  4.  Тематичні семінари;
  5.  Кейс-методики;
  6.  Волонтерська діяльність;
  7.  Отримання спеціалізованої освіти;
  8.  Додаткове фінансування діяльності соціального педагога;
  9.  Спеціалізована практична діяльність;
  10.  Спеціальну теоретичну підготовку;
  11.  Практичну діяльність;
  12.  Лекції. (Див. рис.2.5. )

Такі заходи на думку абсолютної більшості опитувальних студентів можуть значно підвищити професійний рівень соціального педагога  виконуючи посередницьку функцію. Найбільше студенти хотіли мати практичні навички, які формуються лише за наявності практичної діяльності. Ефективним засобом у покращенні посередницької діяльності студенти вбачають у проведенні тематичних тренінгів, розробці та використання рольових ігор. Окремо виділяють спеціалізовану освіту та теоретичну підготовку майбутніх посередників як основу ефективної посередницької діяльності. Особливе місце займає волонтерська діяльність, яка являється досить вагомим чинником у практичної діяльності майбутнього соціального педагога, зокрема у соціальній посередницькій роботі.


Рис. 2.5. Способи поліпшення посередницької діяльності, запропоновані студентами

Отже, на думку студентів такі методи поліпшення посередницької діяльності є найбільш ефективними у роботі соціального педагога. Використовуючи дані методи слід зазначити про важливість створення безпечних і здорових умов праці, та соціалізації дітей, які регулюються і приписані у Посадовій інструкції соціального педагога та Інструкції з охорони праці. (Див. додаток В)

Таким чином, спираючись на результати дослідження, яке було проведено з студентами спеціальності «Соціальна педагогіка» можна зробити висновок, що студенти мають середній рівень знань про здійснення посередницької діяльності, який потрібно покращувати для поліпшення ефективності. Покращити рівень готовності можна за допомогою введення в навчальну програму спеціалізований предмет або спецкурс.

Визначаючи рівень реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ, з ними було проведено інтерв’ю, яке було розроблено на основі праці Н. Гайдук (Див. додаток Б). Для дослідження було обрано п’ять діючих соціальних педагогів житомирських загальноосвітніх шкіл №19, №33, №2, №23, №17.  Інтерв’ю розпочиналося з ознайомчих питань, таких наприклад як вік, освіта. місце роботи.

Всі п’ять соціальних педагогів це особи жіночої статі які мають вік за тридцять, повну вищу педагогічну освіту і стаж роботи не менш ніж чотири роки. Цікавим є той факт, що жоден з п’яти соціальних педагогів не має лише соціально-педагогічну спеціальність.

Відповідаючи на запитання про найважливіші функції у їх діяльності, соціальні педагоги виділили такі:

  1.  Інформаційна;
  2.  Профілактична;
  3.  Просвітницька;

Найчастіше соціальні педагоги виконують лише інформаційну функцію через брак ресурсів та часу соціалізувати дитину.

На запитання, чи є важливою у діяльності соціального педагога посередницька функція та як часто ви її використовуєте, чотири соціальних педагогів відповіли, що така функція не є важливою і її використовують не часто. Лише один спеціаліст погодився з важливістю виконання соціальним педагогом посередницької функції.

Відповідаючи на блок питань про соціальну посередницьку діяльність в своєму навчальному закладі, спеціалісти не чітко визачили проблеми,які виникають при проведенні посередницької діяльності, умови, які забезпечують ефективність використання функції соціальним педагогом, між ким найчастіше доводиться виступати в ролі посередника. Взагалі не змогли відповісти на запитання, які методи та форми, частіше всього, використовують будучи посередником, що є закономірним, адже у своєму навчальному закладі соціальні педагоги не вивчали спеціальні дисципліни по посередництву, що теж опитувалось під час інтерв’ю.

В загальному, соціальні педагоги оцінюють свій рівень знань, що отримали під час навчання, щодо виконання посередницької функції на низький, на достатній один спеціаліст. Тому потрібно покращувати виконання функції за допомогою семінарів.

2.2. Спецкурс щодо підвищення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ та семінар для поліпшення рівня реалізації посередницької функції соціальними педагогами ЗОШ

У процесі розвитку демократії і становлення громадянського суспільства в Україні, яка на даному етапі долає численні соціально-економічні проблеми, виникає потреба у впровадженні нових підходів, які дозволили б вирішувати проблеми та розв’язувати конфлікти у різних сферах суспільного життя з позиції непротистояння. Одним із таких підходів, що вже здобув широке міжнародне визнання та практичне застосування, є соціально-педагогічне посередництво. Сприйняття посередництва як нової сфери професійної діяльності піднімає ряд питань, зокрема, щодо його особливостей, а також професійної підготовки соціальних педагогів до здійснення цього підходу до розв’язання конфліктних ситуацій. Тому був створений спецкурс «Підготовка майбутніх соціальних педагогів  до здійснення посередництва» за допомогою якого можна поліпшити засвоєння студентами основних теоретичних напрямків і практичних навичок соціально-педагогічного посередництва, навчити майбутніх соціальних педагогів нової, важливої, цікавої та необхідної інформації, яка дасть можливість використовувати посередницьку функцію у своїй діяльності.

Спецкурс „Підготовка майбутніх соціальних педагогів до здійснення посередництва”

Розгляд посередництва, хоча і представлений великою кількістю публікацій, переважна частина яких є іншомовними, не забезпечує достатнього рівня поінформованості в українському суспільстві стосовно цього альтернативного способу вирішення суперечки. Разом з тим є перші приклади того, що у вищих закладах освіти України вже започатковано процес впровадження нових навчальних програм для підготовки посередників з числа майбутніх соціальних педагогів.

Спецкурс „Підготовка майбутніх соціальних педагогів до здійснення посередництва” покликаний підготувати студентів як фахівців, які вміють використовувати посередницьку функцію у професійній діяльності.

Мета спецкурсу: засвоєння студентами основних теоретичних напрямків і практичних навичок посередництва.

Завдання спецкурсу:

  1.  вивчення функцій та завдань посередництва в соціально-педагогічній діяльності;
  2.  ознайомлення з основними напрямками  посередництва в діяльності соціального педагога;
  3.  засвоєння вимог посередництва та професійної компетентності соціального педагога.

В результаті засвоєння спецкурсу студенти повинні знати:

  1.  предмет, мету, завдання посередницької діяльності;
  2.  соціально-педагогічні основи посередництва;
  3.  історію становлення та розвитку посередництва;
  4.  проблематику посередництва;
  5.  технології посередницької діяльності;
  6.  теоретичну основу процесу посередництва;

Спецкурс розрахований для студентів соціально-психологічного факультету ЖДУ імені І.Франка, які навчаються за напрямом «Соціальна педагогіка». Спецкурс „Підготовка майбутніх соціальних педагогів до здійснення посередництва” доцільно ввести до навчального плану тому, що він покликаний підготувати  майбутніх соціальних педагогів до виконання посередницької функції.

Тематичний план

Тема

Кількість годин

Лекції

Семіна-

рські заняття

Самостійні роботи

Всього

1

Поняття про посередництво

2

2

4

2

Форми та методи посередництва

2

2

2

6

3

Закордонний досвід здійснення посередництва

2

2

2

6

4

Функції соціального посередництва

2

2

4

5

Основні напрямки посередництва

2

2

4

6

Історія становлення та розвитку посередництва

2

2

2

6

7

Проблематика посередництва

2

2

4

Всього:

14

8

12

34

Плани практичних занять:

Семінар 1. Форми та методи посередництва (2 години)

Семінар 2. Закордонний досвід здійснення посередництва (2 години)

Семінар 3. Історія становлення та розвитку посередництва  (2 години)

Семінар 4. Проблематика посередництва (2 години)

Семінар 1. Форми та методи посередництва (2 години)

Питання для обговорення:

  1.  Між ким проходить соціально-педагогічне посередництво?
  2.  Значимість посередницької діяльності з дитячими та молодіжними громадськими організаціями.
  3.  Форми соціально-педагогічного посередництва.
  4.  Методи соціально-педагогічного посередництва.

Теоретичні питання:

  1.  Як ви вважаєте, які існують категорії громадян, між якими потрібно бути посередником?
  2.  Яку роль відіграє соціальний педагог у посередництві між дитячими та молодіжними громадськими організаціями та інщими соціальними інститутами?
  3.  Охарактеризуйте форми соціально-педагогічного посередництва.
  4.  Назвіть методи соціально-педагогічного посередництва.

Практичні завдання :

  1.  Створіть модель посередницької діяльності з молодіжними громадськими організаціями та інщими соціальними інститутами.
  2.  Розробіть методи соціально-педагогічного посередництва, не враховуючи уже існуючі.

Семінар 2. Закордонний досвід здійснення посередництва (2 години)

Питання для обговорення:

  1.  Досвід посередництва соціальних посередників в США.
  2.  Досвід посередництва соціальних посередників в Канаді.
  3.  Досвід посередництва соціальних посередників в Данії.

Теоретичні питання:

  1.  Проаналізуйте досвід посередницької діяльності в США.
  2.  Проаналізуйте досвід посередницької діяльності в Канаді.
  3.  Проаналізуйте досвід посередницької діяльності в Данії.

Практичні завдання :

  1.  Підготуйте презентацію підготовки соціальних посередників до здійснення посередницької діяльності в США та Канаді.
  2.  Зобразіть у вигляді блок-схеми розвиток посередницької діяльності в Данії.

Семінар 3. Історія становлення та розвитку посередництва (2 години)

Питання для обговорення:

  1.  Посередництво як стародавній метод вирішення суперечки та конфлікту.
  2.  Розвиток посередництва закордоном.
  3.  Розвиток посередництва в Україні.

Теоретичні питання:

  1.  Використання посередництва в давні часи.
  2.  Назвіть основи розвитку посередництва в світі.
  3.   Розвиток посередництва в Україні.

Практичні завдання :

  1.  Створіть діалог посередника в давні часи між ворогуючими племенами.
  2.  Створіть таблицю розвитку посередництва в світі.

Дата

Подія

Семінар 4. Проблематика посередництва (2 години)

Питання для обговорення:

  1.  Загальні проблеми посередницької діяльності.
  2.  Вирішення проблем посередницької діяльності.
  3.  Проблеми здійснення посередницької функції в школі.

Теоретичні питання:

  1.  Які проблеми існують у соціального педагога при виконанні посередницької функції?
  2.  Фактори вирішення проблем посередницької діяльності соціальним педагогом.

Практичні завдання :

  1.  Розробіть міні-тренінг з подолань проблем посередницької діяльності в ЗОШ.

Тематика рефератів :

  1.  Розвиток посередницької діяльності в США.
  2.  Розвиток посередництва в Україні.
  3.  Значимість посередницької діяльності з дитячими та молодіжними громадськими організаціями.

Теоретичні питання до заліку:

  1.  Поняття і функції посередництва.
  2.  Методи соціально-педагогічного посередництва.
  3.  Розвиток посередницької діяльності в США.
  4.  Розвиток посередництва в Україні.
  5.  Які проблеми існують здійснення посередницької функції соціальним педагогом в ЗОШ?
  6.  Основні аспекти посередництва в Данії.
  7.  Форми соціально-педагогічного посередництва.
  8.  Цільова аудиторія соціального педагога як посередника.
  9.  Компоненти професійної готовності соціального педагога до посередницької роботи.

Практичні завдання до заліку :

  1.  Створіть модель посередницької діяльності з молодіжними громадськими організаціями та інщими соціальними інститутами.
  2.  Розробіть методи соціально-педагогічного посередництва, не враховуючи уже існуючі.
  3.  Підготуйте презентацію підготовки соціальних робітників до здійснення посередницької діяльності в США та Канаді.
  4.  Зобразіть у вигляді блок-схеми розвиток посередницької діяльності в Данії.
  5.  Створіть діалог посередника в давні часи між ворогуючими племенами.
  6.  Створіть таблицю розвитку посередництва в світі.

Дата

Подія

  1.  Розробіть міні-тренінг з подолань проблем посередницької діяльності в ЗОШ.

Питання для самопідготовки:

Завдання 1.

Виберіть правильні відповіді з запропонованих варіантів. Обґрунтуйте свою думку.

Питанням посередництва у соціальній взаємодії займалося чимало відомих вітчизняних та зарубіжних науковців:

а) Рубін Дж.,

б) Прюїтт Д.,

в) Моор Ч.,

г) Фейр Ш.,

ґ) Пірен М.І.,

д) Сулімова Т.С.,

е) Соснін В.О.,

є) Здравомислов А.Г.,

ж) всі відповіді вірні;

з) всі відповіді невірні.

Завдання 2.

Дайте відповідь, які з цих тверджень є більш вірними:

Посередництво (mediation) – форма втручання у конфлікт, при якій третя сторона допомагає конфліктуючим сторонам досягти добровільної згоди, домовленості.

Посередництво – підхід до розв’язання конфліктів, в якому нейтральна третя сторона (посередник) забезпечує здійснення структурованого процесу, аби допомогти конфліктуючим сторонам (учасникам у посередництві) дійти до взаємоприйнятного вирішення їхніх спірних питань.

Посередництво в соціальній взаємодії – це явище, яке зумовлене діями соціальних суб'єктів, є причиною і наслідком цих дій, і є способом урегулювання соціального конфлікту

Посередництво – спеціально організована форма спілкування двох конфліктуючих сторін, що здійснюється за допомогою третьої, нейтральної сторони (посередника) з метою опосередкованого управління процесом розв'язання конфлікту згідно з правилами діалогічної взаємодії.

Завдання 3.

Проведіть групову дискусію про кожну з норм «Етичних зобов’язань посередника»:

• професійна підготовка / компетентність.

• забезпечення прийнятності посередництва в конкретній ситуації.

• турботливе ставлення.

• повага до гідності клієнта як індивіда та його права на самовизначення.

• конфіденційність.

• нейтральність.

• підтримка безпечного середовища.

• забезпечення рівноваги сил / можливостей.

• забезпечення для учасників доступу до інформації, необхідної для прийняття ними підкріпленого інформацією рішення.

• забезпечення для учасників доступу до конкретної незалежної поради.

Завдання 4.

Оберіть та обґрунтуйте правильну відповідь.

Посередник як особистість повинен мати такі якості:

а) емоційна стабільність,

б) особистісна зрілість;

в) соціальна відповідальність;

г) компетентність;

ґ) розвинуті комунікативні навички (щира манера спілкування); д) небайдужість;

е) зацікавленість в конструктивній взаємодії сторін конфлікту;

є) всі відповіді вірні;

ж) всі відповіді невірні.

Проаналізуйте, які з вищезазначених якостей допомагають посереднику:

• оволодіти майстерністю управління конфліктними процесами, щоб вміти скорегувати свою поведінку в конфлікті;

• розумно використовувати на практиці психологічні методики профілактики і розв'язання конфліктів;

• вміти віднайти спосіб вирішення конфлікту;

• вміти перетворити опонентів у партнерів.

Завдання 5.

Продовжить (напишіть повністю) дефініції:

  1.  Соціальна взаємодія - система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб'єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно…
  2.  Соціальний конфлікт (лат. conflictus – сутичка) – зіткнення двох або більше сил, спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах ...
  3.  Незалежний посередник – визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією …
  4.  Активне слухання – це комплекс дій, що демонструє увагу, розуміння, повагу того, хто слухає, і відповідно викликає у опонента …
  5.  Резюмування - підводження підсумків того, що сказав співрозмовник, формулювання висновків з почутого, які повідомляються іншій стороні…

Завдання 6.

Досвід використовування посередництва вказує на необхідність урахування соціальним педагогом специфіки різновидів конфлікту: міжнародний, міжетнічний, трудовий, сімейний, міжособистісний, між-груповий, між особистістю та групою.

Проведіть груповий диспут (дискусію) на теми:

• «Як застосовуються основні принципи психологічного посередництва в кожному з даних різновидів конфлікту?»

• «Чи може посередник належати до одної з етнічних груп, що беруть участь у міжетнічному конфлікті? До яких наслідків це веде? Чи зможе таки посередник справити враження неупередженості?»

Програма семінару “ Підвищення рівня готовності соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ

Пояснювальна записка

Вже сьогодні існує досить таки розгалужена гілка для професійної діяльності соціальних посередників. Проте в Україні на теперішній час не існує окремої професійної групи фахівців такого роду. Таким чином, враховуючи поширення застосування посередництва в Україні та результати вище зазначеного дослідження, можна зробити висновок, що існує потреба у підвищенні рівня підготовленості соціальних працівників до здійснення посередницької діяльності.

Дана програма спрямована саме на підвищення рівня готовності соціальних педагогів ЗОШ до виконання ними посередницької діяльності.

Реалізація програми відбувається у рамках міського відділу освіти, коли участь бере значна частина соціальних педагогів міста. Семінар допомагає проводити  фасилітатор. Фасилітатор (facilitator — «посередник», англ.) – людина, яка займається організацією та веденням групових форм роботи з метою підвищення їх ефективності. Завдання фасилітатора стежити за регламентом і сприяти комфортній атмосфері, згуртуванню групи та плідному обговоренню теми. Групи підтримки та взаємодопомоги відносяться до тих видів групової роботи, при яких необхідна присутність фасилітатора.

У ході проведення семінару рекомендовано провести опитування, що дадуть змогу визначити рівень обізнаності з даного питання перед початком семінару та виявити, чи покращився він  по завершенню занять (див. Додаток А).

Мета програми:

  1.  ознайомлення соціальних педагогів з формами та методами посередницької діяльності;
  2.  сприяння мотивації соціального педагога до виконання посередницької функції;
  3.  визначення факторів, які зважають здійсненню посередницької функції;
  4.  демонстрація розуміння важливості взаємодії соціального педагога з різноманітними організаціями для спільної діяльності;
  5.  формування навичок, необхідних для успішного здійснення посередницької функції;
  6.  налаштування на групову взаємодію та актуалізацію особистісної мотивації до участі в семінарі;
  7.  навчання основам  побудови стратегії діяльності колективу.

План семінару:

Заняття №1:

  1.  Збір учасників;
  2.  Відкриття семінару;
  3.  Вироблення і встановлення правил роботи в групі;
  4.  Вправа «Очікування групи»;
  5.  Вправа «Мозковий штурм»;
  6.  Вправа «Торбинка асоціацій»;
  7.  Вправа «Прохання — відмова»;
  8.  Вправа  «Завершення речення» ;

Заняття № 2:

  1.  Вправа " Емоції та ситуації ";
  2.  Вправа " Розбите скло ";
  3.  Вправа " Оцінювання ";
  4.  Вправа " Дискусія ";

Заняття № 3:

  1.  Вправа “20 бажань ”;
  2.  Вправа “ Минуле - сьогодення - майбутнє ”;
  3.  Вправа “ Чемодан ”;
  4.  Вправа “ Ланцюжок  побажань ”;

Хід роботи:

  1.  Збір учасників;
  2.  Відкриття семінару;

Ознайомлення з темою та планом семінару. Слово фасилітатора про поняття “посередництво” та для чого воно потрібне в діяльності соціального педагога.

  1.  Заняття № 1: „Для чого нам потрібне посередництво?” (див. Додаток Г  ).

Цілі:

  1.  демонстрація розуміння важливості посередництва соціального педагога з різноманітними організаціями для спільної діяльності.
  2.  визначення розуміння функції посередництва в діяльності соціального педагога.
  3.  формування у учасників розуміння значення посередництва для колективу.
  4.  підведення підсумків.

План заняття:

  1.  вступне слово;
  2.  вироблення правил роботи;
  3.  формування у учасників розуміння значення посередництва для колективу.
  4.  підведення підсумків.

Заняття № 2: „Посередництво – важлива функція соціального педагога” (див. Додаток Д)

Цілі:

  1.  визначення поняття "посередництво".
  2.  визначення факторів, які заважають здійсненню посередницької функції.
  3.  надання соціальному педагогу порад, побажань, оцінок які він повинен враховувати у своїй професійній діяльності.
  4.  формування навичок, необхідних для успішного посередництва між соціальним педагогом та різними колективами.
  5.  налаштування на групову взаємодію та актуалізацію особистісної мотивації до участі в семінарі.
  6.  Заняття № 3: „Соціальний педагог-посередник” (див. Додаток Е).

        Цілі:

  1.  формування у учасників розуміння значення посередництва для професійної діяльності.
  2.  навчання основам  побудови стратегії посередництва.
  3.  допомога соціальному педагогові зі сторони професіоналів у виробленні основних шляхів його професійного самовдосконалення, обмін думками, досвідом.
  4.  Підведення підсумків.

Принципи роботи семінарської групи

Результативність семінару залежить від дотримання в групі таких загальноприйнятих принципів:

  1.  Ненасильницьке спілкування, яке допомагає створити таку якість відносин, при якому задовольняються потреби всіх її учасників.
  2.  Самодіагностика, тобто саморозкриття.
  3.  Позитивний характер зворотного зв'язку.
  4.  Неконкурентний характер відносин, тобто створити в групі атмосферу довіри, психологічної безпеки, забезпечити максимальний психологічний комфорт кожному члену групи, підкреслити цінність, унікальність кожного в групі і його відмінність від інших.
  5.  Активність.
  6.  Гармонізація інтелектуальної та емоційної сфер. Для семінару характерний високий рівень емоційного напруження, що допомагає учасникам налаштуватися на відверте спілкування. Семінар активізує і інтелектуальні аналітичні процеси. Головна форма такої інтелектуальної діяльності - групова дискусія, яка використовується протягом усіх занять.

Можливе проведення даного семінару двома способами:

Перший - одноденний семінар, розрахований на одне заняття тривалістю 1,5–2 години, бере участь 4 команди по 4–5 чоловік у кожній (не більше 20 осіб);

Другий - триденний семінар, розрахований на 3 заняття тривалістю 3 години кожне, бере участь не більше 25 осіб.

Структура заняття включає наступні семінарські процедури:

  1.  прийняття правил роботи групи;
  2.  вправи на згуртування групи;
  3.  вправи для зняття втоми і на розігрів групи;
  4.  вправи та завдання на отримання зворотного зв'язку, як по ходу заняття, так і в його кінці.

Заключна частина семінару:

Організовується обмін думками:

  1.  на скільки кожен учасник визначив для себе значущість розвитку своєї

особистої продуктивності;

  1.  рефлексія: визначення рівня розвитку кожним учасником семінару своєї продуктивності у ході заняття;
  2.  чи був ефективний даний семінар для усвідомлення важливості посередництва як одного з компонентів соціально-педагогічної діяльності.

Отже, дана програма спрямована саме на підвищення рівня готовності соціальних педагогів ЗОШ до виконання ними посередницької діяльності, яка є важливою у професійній діяльності соціального педагога.

Висновки:

Одним із підходів в соціально-педагогічній діяльності, що вже здобув широке міжнародне визнання та практичне застосування, є соціально-педагогічне посередництво. Сприйняття посередництва як нової сфери професійної діяльності піднімає ряд питань, зокрема, щодо його особливостей, а також професійної підготовки соціальних педагогів до здійснення цього підходу до розв’язання конфліктних ситуацій. Розгляд посередництва, хоча і представлений великою кількістю публікацій, переважна частина яких є іншомовними, не забезпечує достатнього рівня поінформованості в українському суспільстві стосовно цього альтернативного способу вирішення суперечки.

У процесі свого розвитку соціально-педагогічна робота в Україні потребує впровадження нових методів та підходів для вирішення різноманітних проблем і конфліктних ситуацій.  У світовому досвіді, зокрема у США і Канаді, є окремий фах – “посередник (або фахівець з розв’язання конфліктів)”. Посередництво застосовується у справах родини як альтернатива суду між потерпілим та правопорушником, у системі освіти, на робочому місці, в системі охорони здоров’я, для розв’язання міжнародних конфліктів у «гарячих точках» планети. Роль і місце посередництва в ефективному вирішенні проблем є невід`ємними чинниками у визначенні практики соціальної роботи. Соціальний педагог в ролі посередника в обов’язковому порядку визначає співпадання потреб учнів з видом діяльності тих закладів, які можуть надати професійну і компетентну допомогу.

В ході опрацювання літератури за даною проблематикою було виявлено, було встановлено, що посередництво соціальним педагогом реалізовується в різноманітних формах: посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів, посередництво в пошуці соціальних служб і закладів, здатних надати клієнту необхідну допомогу і підтримку; посередництво у вирішенні міжособистісних, сімейних конфліктів.

Виконуючи функцію соціально-педагогічного посередництва, соціальний педагог використовує існуючі методи та форми діяльності з певними категоріями, такими як: учень та різні установи і організації, учень та вчителі, дитина та батьки, учень та групи ровесників, молодіжні групи.                                                        

Також було визначено, що соціальний педагог використовує ряд  прийомів надання посередницьких послуг, такі як оформлення виписки з перерахуванням найнеобхідніших даних  про  організацію  чи  установі, складання супровідного листа, в якому зазначені
причини та мети звернення клієнта в установу, особистий контакт соціального педагога  з  представником,  учнем чи  фахівцем, підбір супроводжуючого для клієнта з числа педагогів,
рідних,  близьких: людей, який володіють інформацією про
координати  і  зміст  майбутнього  контакту.

Дослідження рівня готовності майбутніх соціальних педагогів проводилось методом анкетування, де вивчалась теоретична обізнаність студентів щодо здійснення посередницької функції. За результатами дослідження можна зробити наступні висновки. Більша половина респондентів вважає, що готова до здійснення посередницької функції та мають середній рівень теоретичної обізнаності. Досліджуючи специфіку реалізації соціальними педагогами посередницької функції в загальноосвітньої школи, яку проводилось за допомогою глибинного інтерв’ю було виявлено, що майже всі спеціалісти не використовують дану функцію у своїй діяльності. Це вони пояснили невисоким рівнем теоретичної обізнаності, брак ресурсів та особливо часу на реалізацію.

Для поліпшення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації посередницької функції, було створено спецкурс „Підготовка майбутніх соціальних педагогів до здійснення посередництва”, який розроблений для засвоєння студентами основних теоретичних напрямків і практичних навичок посередництва.

Соціальним педагогам, які працюють в загальноосвітніх школах нами було розроблено семінар “ Підвищення рівня готовності соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ ”, який спрямований саме на підвищення рівня готовності соціальних педагогів ЗОШ до виконання ними посередницької діяльності, що дасть можливість розв’язувати різнобічні соціальні конфлікти та проблеми взаємодій між учнями, вчителями, сім’єю та іншими соціальними інститутами.

Отже, посередництво є невід`ємною ланкою у діяльності соціального педагога і повинно підтримуватись як теоретичною базою, так і практичними навиками, що значно полегшить соціально-педагогічну діяльність у загальноосвітньої школи, а й в результаті успішну соціалізацію учнів, як майбутній потенціал української держави.


Використана література:

  1.  Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений / В.С. Агеев. – М. : МГУ, 1983. – 304 с.
  2.  Алёшина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина – Изд. 2-е. – М. :  Академический проект, 2000. – 208 с.
  3.  Андрущенко В. П. Соціальна робота : менеджмент соціальної роботи /               В. П. Андрущенко, І. І. Мигович, М. І. Михальченко. – К. : ДЦССМ, 2003. – 224 с.
  4.  Артюшкіна Л.М. Соц. педагог школи: теорія і практика роботи : Навчально – метод. посібник д/студентів спец-ті «Соціальна педагогіка» / Л.М.  Артюшкіна. – Суми : Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. – 124 с.
  5.  Беличева С.А. Превентивная практика и социальная работа с детьми и семьями группы риска / С.А. Беличева // Профессиональная библиотека работника социальной службы. – 2001. – №2. – С.34 – 39.
  6.  Бондырева С. К. Психолого-педагогические проблемы интегрирования образовательного пространства / С.К. Бондырева. М. : Сфера, 2003. – 177 с.
  7.  Бочарова В.В. Профессиональная социальная работа: личностно ориентированный подход. – М. :  Альфа-книга, 1999. – 202 с.
  8.  Войтенко А. И. Менеджмент социальной работы / А. И. Войтенко. – М. : Академпроект, 1999. – 288 с.
  9.  Вульфов Б.З. Социальный педагог в системе общественного воспитания / Б.З. Вульфов //Педагогика. – 1992. – № 5/6. -– С.45 – 49.
  10.  Галагузова М.А. Социальная педагогика: курс лекций / М.А. Галагузова. – М. : Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с.
  11.  Головатый Н. Ф. Социология молодежи  / Н. Ф. Головатый – К. : Академія, 1999. – 264 с.
  12.  Гордин Л.Ю. Воспитание и социализация / Л.Ю. Гордин. – М. : Академия, 1997. – 243 с.
  13.  Гуров В.Н. Опыт организации социально-педагогической работы / В.Н. Гуров //Педагогика. – 1993. – № 4. – С.54 – 58.
  14.  Гурьянова М.П. Новая профессия в социальной сфере / М.П. Гурьянова // Специалист. – 1996. – № 11/12. – С.28 – 29.
  15.  Гущина Т.Ю. Соціалізація та соціальна зрілість особистості / Т.Ю. Гущина // Вісник Національного технічного університету України. – К. : НТУУ «КПІ», 2002. – №2. – С. 93 – 99.
  16.  Дєдов Є. Г. До питання розробки критеріїв професійної підготовки майбутніх соціальних працівників [Електронний ресурс] / Є.Г. Дєдов. – [Режим доступу]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N122/N122p062-067.pdf
  17.  Дмитриева В. Г Организационная социально-педагогическая деятельность социального педагога в образовательном учреждении: Методические рекомендации / В.Г. Дмитриева, Ф.П. Черноусова,  И.В.  Яркова. – М. : Гардарики, 2004. – 451 с.
  18.  Донін В. М. Психологія і педагогіка життєтворчості : Навчально-методичний посібник / В. М. Донін. – К. :  Центр навчальної літератури. – 1996. – 179 с.
  19.  Донцов А.И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования / А.И. Донцов. – М. : Высшая школа, 1984. – 208 с.
  20.  Жедунова Л.Г.  Основы психологии семьи и семейного консультирования / Л.Г. Жедунова, И.А. Можаровский, Н.Н. Посысоев и др. – М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 364 с.
  21.  Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе  / Под. ред. Г.К. Селевко. – М. : АСТ, 1996. – 174 с.
  22.  Закревська  Л.М. Перші кроки соц. педагога у школі. На допомогу соц. педагогу – початківцю / Л.М. Закревська. – Кам`янець – Подільський : Аксіома, 2005. –   52 с.
  23.  Зверева И. Д. Проект «Социальное образование в Украине»: перспективы развития социальной работы/социальной педагогики // Практична психологія та соціальна робота / И. Д. Зверева,  2002. – № 5 (42). – С. 20 –23.
  24.  Звєрєва І. Д. Соціальна робота / соціальна педагогіка : понятійно-термінол.слов / І. Д. Звєрєва. – К. : Етносфера, 1994. – 85 с.
  25.  Зимняя И.А. Педагогическая психология: учеб. пособие / И.А. Зимняя.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 480 с.
  26.  Калениченко Р.А. Практична психологія в системі соціальної роботи : Навч. Посіб. / Р.А. Калиниченко. – К. : КиМУ, 2006. – 115 с.
  27.  Капська А. Й. Актуальні проблеми соціально–педагогічної роботи / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. Ред. А. Й. Капської. – К. : Академія, 2002.  –  164 с.
  28.  Капська А. Й. Соціальна педагогіка. Навч. посіб. / А. Й. Капська. – К.,2000. – 264 с.
  29.  Капська А. Й. Соціальна робота : технологічний аспект : Навч. посіб. /              А. Й. Капська.  – К. : Фоліо, 2009.  – 329 с.
  30.  Клемантович И.И. Новая профессия – социальный педагог / И.И. Клемантович // Школа. – 1998. – №3. – С. 14.
  31.  Коваль  Л.Г. Соціальна педагогіка/соціальна робота: Навчальний посібник / Л.Г. Коваль, І.Д. Звєрєва, С.Р.  Хлєбік. –  К. : ІЗМН, 1997. – 392 с.
  32.  Колісецька О. Ф. Проблеми шкільної адаптації [Електронний ресурс] /
    О. Ф. Колісецька, С. М. Рула. // Практичний психолог. – Режим доступу до журн. :
    http://psiholog-shapka.blogspot.com/2010_01_01_archive.html
  33.  Краснова В.Г. Педагогические аспекты в социальной работе / В.Г. Краснова. – Волгоград : ВолДУ, 2004. – 60 с.
  34.  Крутько В. Н. Введение в менеджмент кризисных ситуаций : Практические рекомендации / В. Н. Крутько. – К. : МАУП, 1994. – 300 с.
  35.  Кузнецова Л. В. Методика и опыт работы социального педагога / Л. В. Кузнецова. – М. : Пеленг, 2005. – 329 с.
  36.  Куличенко Р.М. Социальный педагог: профессионализация деятельности / Р.М. Куличенко. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. – 1998. – 240с.
  37.  Латышина Д.И. Педагогика общения : учеб. пособие / Д. И. Латышина. – М. : Гардарики, 2004. – 320 с.
  38.  Лодкина Т.И. Социальный педагог приходит в семью / Т.И. Лодкина // Воспитание школьника. – 1996. – № 5. – С.35 – 38.
  39.  Лукашевич М.П. Соціальна робота в Україні : теоретико-методичні засади / М.П. Лукашевич, І.І. Мигович, І.М. Пінчук. – К. : «Академвидав», 2001. – 257 с.
  40.  Малыхин В.П. Социальная работа с семьей в системе местного самоуправления. Учебное пособие / В.П. Малыхин. – М. : Социально-технологический институт , 2000. – 288 с.
  41.  Мардахаев Л.В. Социальная педагогика / Л.В. Мардахаев. – М. : Гардарики, 2005. – 269 с.
  42.  Маслова Н.Ф. Рабочая книга социального педагога./ Н.Ф. Маслова  – Орел : Орёл, 1994. – 41 с.
  43.  Матюшкин А.Б. Рабочая книга социального педагога / А.Б. Матюшкин, Е.А. Романова. – М. : ТЦ Сфера, 2002. – 144 с.
  44.  Мельник Ю.В, Шаргородська Соціальний педагог та його професійна діяльність// Науково-виробниче видання «Соціальний педагог». – К. : Шкільний світ, 2006. – С. 5 – 44.
  45.  Мудрик А. В. Социальная педагогика : Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В. А. Сластенина. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 200 с.           
  46.  Мустаева Ф.А. Социальная педагогика : Учебник для вузов / Ф.А. Мустаева. – М. : Академический проект, 2003. – 528 с.
  47.  Никитина Л.Е. Социальный педагог в школе / Л.Е. Никитина. – М. : Академ. проект, 2003. – 112 с.
  48.  Овчарова Р. В. Справочная книга социального педагога / Р. В. Овчарова. – М. : ТЦ Сфера, 2004. – 480 с.
  49.  Пірен М. І. Основи конфліктології : Навчальний посібник / М. І. Пірен. – К. : Дніпро, 1997. – 378 с.
  50.  Посысоев М.М. Основы психологии семьи и семейного консультирования : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М.М. Посысоев. – М. : «ВЛАДОС-ПРЕСС», 2004. – 328 с.
  51.  Різник Л.М. Особливості роботи соц. педагога в загальноосвітній школі / Л.М. Різик // Соц. Робота в Україні: теорія і практика, 2006. – №4. – с. 129–134.
  52.  Спицын Н.П. Работа классного руководителя с трудными семьями / Н.П. Спицын // Классный руководитель. – 1999. – №2. – С.83 – 85.
  53.  Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сімєю : Навчальниий посібник – К. : ДЦССМ, 2002. – 308 с.
  54.  Фалькович Т.А. Психолого-педагогическая работа в кризисных ситуациях / Т.А. Фалькович. – М. : Мысль, 2007 – 244 с.
  55.  Филонова Г.Н. Формирование личности : проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьника / Г.Н.Филонова. – М. : Академия, 2003. –382 с.
  56.  Хайруддінов М.А. Культура взаємовідносин між батьками і дітьми // Проблеми освіти. – К., 2001. – Вип. 25. – С. 200–206.
  57.  Харченко С. Я. Дидактические основы профессиональной подготовки студентов к социально–педагогической деятельности / С. Я. Харченко. – Луганск : Альма–матер, 1999. – 352 с.
  58.  Шакурова М.В. Методика і технологія роботи соціального педагога: навч. посібник для студ. Вищ. Пед. Навч. Закладів / М.В. Шакурова. – К. : Видавничий центр «Академія», 2005. – 404 с.
  59.  Шахрай В.М. Технології соціальної роботи : навч.  посіб. /  В.М.   Шахрай – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.
  60.  Шевандрин Н. И. Социальная психология в образовании / Н. И. Шевандрин. – М. : Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1995.  – 339 с.
  61.  Шеляг Т.В. Современная семья и социальная работа / Т.В. Шеляг. – М. : Социально-технический институт, 1999. – 242 с.
  62.  Шептенко П.А. Методика и технология работы социального педагога : Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под. ред. В.А. Сластенина. – М. : Академия, 2001. – 326 с.
  63.  Шульга В. В. Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному     закладі : методичні рекомендації / В.В. Шульга. – К.: Ніка-Центр, 2004. –                                  124 с.
  64.  Blum Dorothy J. The School Counselor's Book of Lists / Dorothy J. Blum. – San Francisco : The Wiley Imprint, 2010. – pp. 127 – 129. –  Режим доступу : http://books.google.com.ua/books?id=12HR8k0CGUwC&pg=PA127&dq=mediation+in+the+school+book&hl=uk&sa=X&ei=fF2ZT9ywJsKfOsHu8MUG&ved=0CD8Q6AEwAg#v=onepage&q=mediation%20in%20the%20school%20book&f=false
  65.  Erricker Jane Meditation in Schools : A Practical Guide to Calmer Classrooms /  Jane Erricker. – London : The Tower, 2001. – pp. 52 – 55. – Режим доступу : http://books.google.com.ua/books?id=kl4Zjw8f95UC&printsec=frontcover&dq=mediation+in+the+school+book&hl=uk&sa=X&ei=fF2ZT9ywJsKfOsHu8MUG&ved=0CDMQ6AEwAA#v=onepage&q&f=false
  66.  Winslade John, Practicing Narrative Mediation : Loosening the Grip of Conflict / John Winslade, – New York : John Wiley & Sons, 2008. – 336 p.. – Режим доступу :

http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1571-9979.1998.tb00146.x/pdf


Додаток А

Анкета «Визначення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до здійснення посередницької діяльності»

     Курс_______________

  1.  Посередництво – це ______________________________________________

_______________________________________________________________

  1.  Посередник – це _________________________________________________

_______________________________________________________________

  1.  Соціальна посередницька діяльність – це ____________________________

_______________________________________________________________    

  1.  Які основні три етапи виділяють в посередницькій діяльності соціального педагога?_______________________________________________________
  2.  Як Ви оцінюєте загальний рівень своєї теоретичної обізнаності щодо посередницької  діяльності соціального педагога?

А) низький;

Б) середній;

В) високий.

     6. Чи доводилося Вам займатися посередницькою соціальною роботою під          час навчання в університеті, займаючись волонтерською діяльністю?

Так_______                                                                                 Ні_________

      7.Якщо так, то де (заклад ) і між ким ви виступали в ролі посередника?___________________________________________________     

      8. Ви вважаєте себе підготовленим до здійснення посередницької діяльності?  

Так______                                                                                    Ні__________

       9. Обгрунтуйте свою попередню відповідь (Чому?)_______________________________________________________________________________________________________________________

     10. Як Ви гадаєте, чи існує потреба у підвищенні рівня підготовленості соціальних працівників до здійснення посередницької діяльності?

Так_______                                                                                   Ні__________

     11. Запропонуйте кілька способів які, на вашу думку, можуть сприяти покращенню здійснення соціальними педагогами посередницької функції. ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток Б

Інтерв`ю «Специфіка реалізації соціальними педагогами посередницької функції»

Вік____________

Освіта_______________________________

Спеціальність_________________________

Місце роботи__________________________

Посада_______________________________

Стаж роботи на цій посаді_______________

  1.  Які соціально-педагогічні функції Ви вважаєте найважливішими у своїй роботі?_______________________________________________________
  2.  Які функції найчастіше всього Вам доводиться виконувати?___________________________________________________
  3.  Оцініть значимість посередницької функції у своїй роботі:

Важлива_____                                                 Неважлива_____

  1.  Як часто, при здійсненні своєї роботи, Ви виконуєте роль посередника?

Часто_____                                                       Рідко_____

  1.  При виконанні своїх обов’язків найчастіше доводиться виступати посередником між: (зазначте головну причину)_______________________________________________________
  2.  Чи виникають проблеми при проведенні посередницької діяльності?_____ Якщо Ваша відповідь «так», то назвіть їх____________________________
  3.  Які умови, на Вашу думку, забезпечують ефективність посередницької діяльності?______________________________________________________
  4.   Які методи та форми, частіше всього, використовуєте при проведенні посередницької роботи?___________________________________________
  5.  Чи маєте Ви власну методику здійснення посередницької роботи?_______
  6.   З якими організаціями та установами співпрацюєте особисто Ви?_____________________________________________________________
  7.  Чи вивчали Ви в своєму навчальному закладі спеціальні дисципліни по посередництву?___________________________________________________
  8.  Як Ви оцінюєте свій рівень знань, що отримали під час навчання, щодо виконання посередницької роботи?

Низький_______                 Достатній_______                Високий_______

Додаток В

Рекомендації для соціальних педагогів

Роботу соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл необхідно зосередити не лише на соціальному захисті, а й на підтримці та співпраці з дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги, їх соціальній реабілітації.

Обов’язковими документами соціального педагога також є Посадова інструкція соціального педагога та Інструкція з охорони праці.

Посадова інструкція має статус нормативного документа, вона чітко визначає вимоги до особи, яка працює на посаді соціального педагога, забезпечує раціональне навантаження обов’язками, гарантує і захищає професійні права, уможливлює об’єктивне оцінювання професійної діяльності і є нормативною основою для застосування до соціального педагога заходів впливу.

Вимоги посадової інструкції враховують під час прийняття (наймання) працівника на роботу, його атестації, притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Посадова інструкція має містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, прав, відповідальності, зокрема щодо охорони праці, у разі потреби – відповідні пояснення. Усі терміни мають бути чітко визначені.

Посадова інструкція затверджується керівником навчального закладу за погодженням з головою профспілкового комітету навчального закладу (Якщо таке передбачено Колективним договором навчального навчального закладу).

Інструкція з охорони праці, згідно ст. 27 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, належить до нормативно-правових актів з охорони праці. Інструкцію з охорони праці розробляє Інженер з охорони праці або інша уповноважена особа, відповідальна за вирішення конкретних питань охорони праці в навчальному закладі. Інструкція з охорони праці затверджується наказом по навчальному закладу.

Посадова інструкція та Інструкція з охорони праці є обов’язковими для виконання. Необхідно привести до єдиного стандарту згідно методичних рекомендацій ОЦППСР 2010 року Посадові інструкції соціального педагога у кожному місті (районі).

Планування діяльності соціального педагога на рік має бути доцільним та реальним для виконання в обсязі посадових обов’язків згідно кваліфікаційної категорії та навантаження спеціаліста; конкретним відповідно до напрямків діяльності та категорій учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки, педагогічні працівники, суб’єкти соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні закладу); співвідносним з нормативами часу на основні види роботи соціального педагога (додаток 2 до листа МОН України від 05.03.2008 р. № 1/9-128) (для практичних психологів – нормативи часу на основні види роботи – додаток 4 до листа МОН України «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352) з урахуванням рекомендацій «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів» (лист Академії педагогічних наук України, МОН України, Українського НМЦППСР від 27 листопада 2000 р. № 109).

Естетичний вигляд та змістове наповнення інформації,

розміщеної в

«Інформаційних куточках психологічної служби»

(«Інформаційному куточку соціального педагога/практичного психолога» тощо)

Забороняється розміщувати конфіденційну інформацію, як то: соціальний паспорт школи, списки дітей соціально-незахищених категорій, списки сімей чи учнів, які перебувають на внутрішкільному обліку та інша інформація, яка суперечить Етичному кодексу, порушує права дитини чи може нанести шкоду психічному здоров’ю дитини.

Інформація в Інформаційних куточках повинна мати чітке адресне (для учнів, для батьків) та функціональне (інформативно-просвітницька, профілактична, розвивальна тощо) призначення.

Визначення соціальних статусів дітей або сімей,

які вказуються в соціальних паспортах класів та школи повинне відповідати формулюванню, визначеному законодавством України, зокрема Законами України

- «Про охорону дитинства»,

- «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»,

- «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме:

1. Соціальні категорії дітей:

Діти-сироти

Діти, позбавлені батьківського піклування

Дитина (діти) з багатодітної сім’ї

Дитина-інвалід

Дитина з обмеженими функціональними можливостями

Дитина, яка виховується одинокою матір’ю

Дитина з неповної сім’ї

Дитина-напівсирота

Дитина з сім’ї трудових мігрантів

Дитина, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (вказати категорію)

2. Соціальні категорії сімей:

Багатодітна (3 і більше дітей віком до 18 років)

Неповна (одинока мати, батьки розлучені або фактично не проживають разом)

Трудових мігрантів

Прийомні сім’ї

Дитячі будинки сімейного типу

Опікунська сім’я (тобто, дитина знаходиться під опікою або піклуванням)

Сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах (згідно кодів…)

Також в соціальному паспорті зазначаються:

Діти, які перебувають: на внутрішкільному обліку (вказати причину: схильні до правопорушень, до бродяжництва, до проявів девіантної поведінки тощо) та на обліку у ВКМСД

Сім’ї, які перебувають на обліку у ССД або під соціальним супроводом ЦСССДМ

Соціально-психологічні дослідження мають бути обґрунтованими, оптимальними за кількістю, відповідати запитам закладу. Для їх проведення обирати анкети, тести, опитувальники, які відповідають вимогам об’єктивності, валідності та надійності, опубліковані у фахових джерелах, рекомендовані на рівні району чи міста, області, Міністерства освіти і науки.

Соціально-педагогічне консультування має здійснюватися компетентно, з посиланням на конкретні законодавчі акти, до нього необхідно готуватися завчасно, в разі необхідності – переадресовувати іншим спеціалістам.

Профілактична робота – використовувати ефективні методи, з використанням елементів групових тренінгових методик, чітко дотримуватися відповідності методиці проведення, віковій категорії, потребам дітей. Широко залучати фахівців з державних установ, закладів, служб та громадських організацій до роботи з дітьми. При залученні фахівців громадських організацій заздалегідь знайомитися зі змістом профілактичної інформації, перевіряти.

Просвітницька робота – звернути особливу увагу на професійну грамотність посилань на нормативну базу, вчасно перевіряти чинність нормативно-правових актів та відслідковувати зміни і доповнення.

Соціально-перетворювальна – практичні заходи, які здійснюють соціальні педагоги з метою педагогічної корекції поведінкових відхилень, розвитку навичок адаптивної поведінки, має ґрунтуватися на повазі до дитини, прийнятті її особистості, пошукові ресурсів для подальшого розвитку. Даний вид діяльності соціального педагога потребує володіння спеціальними практичними навичками. Недопустимими є проведення одноманітних бесід з дітьми, батьками, педагогами, залякування та погрози, маніпулювання з метою отримати від дитини обіцянку не порушувати поведінку.

З метою підвищення професійної компетентності соціального педагога доцільно регулярно проводити групи фахового вирішення педагогічних ситуацій, використовувати для цього день методичної роботи, який відповідно до нормативної документації, що регулює діяльність фахівця психологічної служби, має бути занесений у щотижневий графік роботи. День методичної роботи – це час, у який працівник психологічної служби здійснює участь у методичних заходах, отримує методичні консультації, працює зі службовою документацією, у бібліотеці, займається обробкою досліджень, готується до проведення заходів тощо. Нагадуємо, що обсяг методичної роботи спеціаліста психологічної служби з розрахунку на ставку – 20 годин на тиждень.

У кожного спеціаліста такий день має бути обов’язково, бажано вівторок. У день методичної роботи спеціалістові не ставлять у розклад уроків, якщо він має педагогічне навантаження.

З огляду на посилену увагу країн Європейського союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної служби необхідно акцентувати свою діяльність по соціальному захисту прав дітей. На виконання Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року" соціальним педагогам навчальних закладів увести в практику постійно діючий моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу. Важливим є вивчення не лише дотримання прав дитини в умовах навчального закладу, а і поза його межами, зокрема як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини.

В рамках всеобучу для батьків важливо донести їм інформацію про норми Кримінального кодексу України в частині відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків та за злочини проти дитини.

Основні напрями науково-дослідної і науково-методичної роботи соціальних педагогів 

1. Організаційні моделі діяльності соціального педагога в навчальному закладі:

• Робота з дітьми (соціальний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; соціальний супровід дитини під час адаптації до умов навчального закладу та особливостей навчально-виховного процесу; вивчення особливостей соціального розвитку дитини/сім’ї/колективу; консультування та допомога дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах; соціальні технології у сфері профілактики та подолання асоціальних проявів в поведінці дітей, негативних явищ в учнівському середовищі; формування життєвої компетентності, здорового способу життя).

• Робота з педагогічними працівниками (просвіта/консультування з актуальних питань навчально-виховного процесу, особливостей сімейного виховання, соціального розвитку дитини; соціально-педагогічний супровід функціонування дитячого/педагогічного колективу на різних етапах його існування; вивчення особливостей педагогічної діяльності; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з вчителями).

• Робота з батьками (психологічна просвіта/консультування з питань сімейного виховання, забезпечення прав дитини відповідно до міжнародного та національного законодавства; формування батьківської відповідальності, вивчення особливостей умов сімейного виховання, мікроклімату; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з батьками).

2. Соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти (за суб’єктами: - діти, - батьки, - педагогічні працівники).

3. Технології створення комфортного освітнього середовища в навчальному закладі.

4. Застосування основ міжнародного та національного законодавства у сфері захисту прав дитини.


Додаток Г

Семінар “ Підвищення рівня готовності соціальних педагогів до виконання посередницької діяльності в ЗОШ

Мета семінару:

  1.  ознайомлення соціальних педагогів з формами та методами посередницької діяльності;
  2.  сприяння мотивації соціального педагога до виконання посередницької функції;
  3.  визначення факторів, які зважають здійсненню посередницької функції;
  4.  демонстрація розуміння важливості взаємодії соціального педагога з різноманітними організаціями для спільної діяльності;
  5.  формування навичок, необхідних для успішного здійснення посередницької функції;
  6.  налаштування на групову взаємодію та актуалізацію особистісної мотивації до участі в семінарі;
  7.  навчання основам  побудови стратегії діяльності колективу.

Заняття №1:

Вправа "Очікування групи"

Мета: визначити сподівання і очікування учасників заняття.

Час – 5 хв.

Матеріали – стікери, ручки.

 - Ми познайомили вас з темою та метою нашого заняття. Будь ласка, подумайте і запишіть на стікерах свої очікування від заняття, розмістіть їх на нашому пісочному годиннику вгорі.

(Учасники розміщують очікування і озвучують їх).

- Наприкінці нашого заняття ви перемістите свою піщинку вниз настільки, наскільки справдилися ваші очікування.

 Вправа «Торбинка асоціацій»

 Мета: визначити з чим асоціюється поняття «посередництво» у соціальних педагогів.

Час – 7 хв.

Матеріали – стікери, дошка, ручки.

  1.  Коли ми говоримо «посередництво», у кожного з вас виникають певні асоціації. На дошці написано слово «посередництво», воно розміщене над «Торбинкою асоціацій». Будь ласка, на стікерах напишіть слова, які асоціюються у вас із цим словом. Чим більше буде слів, тим  повніше ми розкриємо значення даного слова.

(Свої асоціації учасники записують на стікерах і розміщують на «Торбинці асоціацій», озвучуючи їх).

  1.  Після закінчення вправи проводиться обговорення асоціацій.

Вправа "Мозковий штурм"

Метаактивізувати до розумової діяльності.

Час – 7 хв.

Матеріали – плакат, ручки.

Робота над поняттям «посередник». «Посередник - це ...». Соціальним педагогам пропонується подумати над питанням, хто такий посередник і  навіщо він потрібен людям? Після невеликого міркування соціальні педагоги висловлюють свої думки, які записуються на плакаті. Фасилітатор підбиває підсумок і дає визначення поняттю «посередник».

Вправа «Прохання — відмова»

Мета: тренувати навички відповідальної поведінки.

Хід вправи: учасники об'єднуються в три підгрупи. Кожна підгрупа отримує картку з ситуацією. Через 10 хв учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів відповідальної поведінки в поданій ситуації. Необхідно попросити не принижуючись і відмовити не образивши. Ситуації бажано подати у формі рольової гри. Провести обговорення варіантів відповідей з урахуванням ознак відповідальної поведінки.

Ситуація 1: «вчитель — учень». Учень хоче скласти переатестацію, а вчитель не може її зараз прийняти.

Ситуація 2: «вчитель — вчитель». Колега перед уроком просить вас замінити його, а ви на цей час мали свої плани.

Ситуація 3: «вчитель — адміністратор». Вчитель звертається до директора з проханням про збільшення навантаження, а директор відмовляє.

Що для вас легше було зробити — відповідально попросити чи відповідально відмовити?

Що вам потрібно, щоб поводитися відповідально?

Яким чином соціальний педагог може розв’язати подібні випадки виступаючи в ролі посередника?

Вправа"Завершення речення".

Мета: забезпечити зворотний зв'язок щодо основних моментів вивченого матеріалу.

Час - 15-20 хвилин.

Кількість учасників - без обмежень.

Матеріали - приладдя для письма.

Особливі вимоги до приміщення - фліп-чарт або дошка, столи, стільці. Процедура: тренер демонструє учасникам записані на фліп-чарті 4…5 незавершених речень, наприклад: "Я дізнався що...", "Мене здивувало, що...", "Мені сподобалося, що...", "Можливо, було б краще, якби..." тощо; пропонує кожному учаснику записати свої відповіді та здати тренеру. Якщо дозволяє регламент тренінгу, корисно, щоб кожний учасник по черзі повідомив свої записи групі. Так можна обговорити та узагальнити найбільш актуальні відповіді, дізнатися про думки більшості учасників, виявити нез'ясовані питання. 


Додаток Д

Заняття № 2:

«Емоції та ситуації». 

Мета - дати можливість учасникам спільно переживати якусь ситуацію.

Час - 5 хвилин.

Кількість учасників - без обмежень.

Матеріали - не потрібні.

Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для пересування всією групою.

Процедура: учасники стоять у колі. Тренер інструктує: "Зараз ми ходитимемо по кімнаті, і той, чиє ім'я я назву, має запропонувати продовження ситуації, яку я розповідатиму. Я починаю: "Ми йдемо в гущавину лісу...". Далі, через кожні 20-30 секунд, тренер називає ім'я наступного учасника.

Вправа “Розбите скло”

Мета: визначити креативні підходи до вирішення проблеми та аргументування творчого захисту та нападу.
Пропонується програти ситуацію. Для цього потрібно 4 учасника тренінгу, щоб виконати ролі директора, вчителя, учня та соціального педагога.
Ситуація: Учень розбив скло в учительській. Директору школи та вчителю потрібно, щоб учень визнав свою провину. Учень – хлопець агресивний, неврівноважений. Соціальний педагог як посередник повинен допомогти мирно врегулювати ситуацію.

Аналіз ситуації.

Вправа"Оцінювання". 

Мета - вивільнити творчу енергію групи, оцінити ефективність засвоєння матеріалу силами самих учасників.

Час -15 хвилин.

Кількість учасників – 15-20 осіб.

Матеріали – приладдя для письма, ресурсні матеріали (роздаткова інформація, підручники, книги, документи тощо) за темою пройденого матеріалу.

Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці.

Процедура: тренер розподіляє учасників на три малі групи, присвоює кожній групі власний символ (номери - від 1 до 3; літери - від А до В; назви, які групи самі собі оберуть, наприклад, "професори", "магістри", "бакалаври" або "леви", "ведмеді", "вовки" тощо); пропонує кожній малій групі сформулювати два запитання за тематикою заняття, яке пройшло раніше, користуючись розданими ресурсними матеріалами. Коли запитання підготовлено, всі ресурсні матеріали "закриваються" (здаються тренеру, відкладаються далеко від учасників тощо). Вправа починається з того, що перша мала група ставить своє перше запитання другій, яка має сформулювати максимально повну відповідь. Третя група після відповіді критикує другу і оцінює її відповідь за десятибальною шкалою, обґрунтовуючи свою оцінку. Далі групи міняються ролями: друга ставить третій своє перше запитання, а перша група оцінює відповідь і пояснює, як її можна поліпшити. Потім своє перше запитання третя група ставить першій, а друга оцінює відповідь. Процес триває, поки кожна група поставить по одному запитанню двом іншим групам. Корисно влаштувати символічний приз для членів групи, яка набере найбільшу загальну кількість балів, виставлених колегами.

Вправа  “Дискусія”.
Пояснення: групі пропонується завдання підготувати за 10 хв. аргументи для дискусії на тему: “Необхідність соціального посередництва у професійній діяльності”.
Аргументи підготувати для підтвердження та заперечення по темі.
Провести аналіз вправи.


Додаток Е

Заняття № 3:

Вправа"20 бажань".

Мета - дати можливість учасникам відпочити, набратися оптимізму.

Час - 5 хвилин.

Кількість учасників - без обмежень.

Матеріали - приладдя для письма.

Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці.

Процедура: тренер пропонує учасникам 20 разів закінчити речення, яке починається словами "Я хочу...". Записують усі бажання, які спадають на думку, не дбаючи про їх реалістичність або прийнятність для інших.

Вправа"Минуле - сьогодення - майбутнє".

Мета - дати можливість учасникам розповісти про зроблене і що хоче зробити як посередник.

Час - 5 хвилин.

Кількість учасників - без обмежень.

Матеріали - приладдя для письма та малювання.

Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці.

Процедура: тренер пропонує кожному учаснику намалювати відрізок прямої лінії та розділити його на три частини, що відповідатимуть минулому, сьогоденню й майбутньому; позначити, де учасник перебуває в цей час (яка частина життя вже пройдена, яка - попереду); поділитися своїми думками з групою, написавши коротко (умовно) або намалювавши символічно під відрізками відповідних частин, де корені людини, що відбувалося в дитинстві, юності, що відбувається в сьогоденні, що займає, захоплює.

Вправа "Чемодан".
Один з учасників виходить з кімнати, інші починають збирати йому в дорогу "чемодан", складаючи ті якості, які потрібні соціальному педагогу для здійснення посередницької діяльності. Збираючи "валіза", необхідно дотримуватися
 чотирьох правил: в "валізу" треба "покласти" однакову кількість якостей, наявних і відсутніх, але необхідних колезі в соціальному посередництві;
кожна якість буде "укладатися" у "валізу" тільки за згодою всієї групи. Якщо хоча б один не згоден, то його або намагаються переконати у правильності рішення, або, якщо це не вдається зробити, відмовляються "покласти" якість в "валізу";
"Покласти" в "валізу" можна тільки ті якості, які були виділені в ході роботи в групі;
"Покласти" в "валізу" можна тільки ті якості, які піддаються зміні.
Керує збором "валізи" кожен з учасників групи по черзі. Від'їжджаючого обов'язково нагадують, що буде заважати йому в дорозі: ті негативні якості, які йому треба побороти, щоб професійна діяльність була найбільш ефективною. Потім "від'їжджаючий", який весь цей час перебував в іншому приміщенні, зачитується і передається весь список. У нього є право поставити будь-яке питання з прочитаного. Потім виходить наступний учасник і процедура повторюється до тих пір, поки всі учасники не отримають по "валізі".

Вправа «Ланцюжок  побажань».
Перший соціальний педагог кожного ряду отримує картку. За сигналом ведучого соціальні педагоги передають картку на інший кінець ряду. Потім картка повертається назад, але з професійними побажаннями до того, кому вона передається.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23472. Слитные глаголы I спряжения 163.5 KB
  Спряжение глаголов на εω Образец спряжения φιλέω основа φιλη – любить praesens indicativi activi singularis pluralis 1 φιλέω φιλῶ φιλέομεν φιλοῦμεν 2 φιλέεις φιλεῖς φιλέετε φιλεῖτε 3 φιλέει φιλεῖ φιλέουσιν φιλοῦσιν imperativus praesentis activi 2 φίλεε φίλει φιλέετε φιλεῖτε 3 φιλεέτω φιλείτω φιλεόντων φιλούντων infinitivus praesentis activi – φιλέεν φιλεῖν1 imperfectum activi 1 ἐφίλεον ἐφίλουν ἐφιλέομεν ἐφιλοῦμεν 2 ἐφίλεες ἐφίλεις ἐφιλέετε ἐφιλεῖτε 3 ἐφίλεε ἐφίλει ἐφίλεον ἐφίλουν praesens indicativi medii passivi singularis pluralis 1...
23473. III склонение 218.5 KB
  При склонении имён третьего склонения к их основам добавляются окончания во многом сходные с окончаниями первого и второго склонений: число singularis pluralis падеж род m f n m f n nominativus ς ø ø ες ᾰ genetivus ος ων dativus ῐ σῐ accusativus ν ᾰ = nom. Ἄραψ gen. ὄρνις gen. ἐλπίς gen.
23474. III склонение. Основы на -ν 147.5 KB
  существительные имеющие асигматический именительный падеж с удлинением последнего гласного: ὁ ἡ γείτων gen. γείτονος – сосед соседка ὁ ποιμήν gen. существительные с асигматическим именительным падежом распространившие конечный долгий гласный на все формы: ὁ ἀγών gen. ἀγῶνος – собрание состязание борьба ὁ Ἕλλην gen.
23475. Aoristus (аорист) 107.5 KB
  а также при некоторых близких им по значению прилагательных и указывает на цену чеголибо за сколько достойный чего: πολλοῦ πωλεῖται – продаётся за большие деньги ἄιος ἐπαίνου – достойный похвалы ; τῶν πόνων πωλοῦσιν ἡμῖν πάντα τἀγάθ᾿ οἱ θεοί Xenoph. ᾐνιάμην говорить загадками выражаться туманно намекать на чтолибо асс. ἠκολούθηκα следовать за сопровождать коголибо чтолибо dat. ἠτύχηκα терпеть неудачу не достигать чеголибо gen.
23476. III склонение. Основы на заднеязычные (γ, κ, χ) 111.5 KB
  κόρα gen. αἴ gen. ὄνυ gen. Образцы склонения ὁ κόρα – €œворон€ ἡ αἴ – €œкоза€ ὁ ὄνυ – €œноготь коготь€ ὁ ἅρπα λύκος – €œжадный волк€ основа κορᾰκ αἰγ ὀνῠχ ἁρπᾰγ singularis nominativus ὁ κόρα ἡ αἴ ὁ ὄνυ ὁ ἅρπα λύκος genetivus τοῦ κόρακος τῆς αἰγός τοῦ ὄνυχος τοῦ ἅρπαγος λύκου dativus τῷ κόρακι τῇ αἰγί τῷ ὄνυχι τῷ ἅρπαγι λύκῳ accusativus τὸν κόρακα τὴν αἶγα τὸν ὄνυχα τὸν ἅρπαγα λύκον vocativus ὦ κόρα ὦ αἴ ὦ ὄνυ ὦ ἅρπα λύκε pluralis nominativus οἱ κόρακες αἱ αἶγες οἱ ὄνυχες οἱ ἅρπαγες λύκοι genetivus τῶν κοράκων τῶν...
23477. III склонение. Основы на губные (β, π) 141 KB
  Расстояние от одного места до другого как далеко проходимое пространство какое расстояние а также дорога по которой ктолибо или чтолибо движется каким путём6 обозначаются в греческом языке винительным падежом без предлога – accusativus spatii €œвинительным протяжения в пространстве€: ἀπέχει ἡ Πλάταια τῶν Θηβῶν σταδίους ἑβδομήκοντα Thuc. ᾐδέσθην стыдиться совеститься; чтить уважать коголибо асс. ἀπέχω быть удалённым отстоять находиться от чеголибо на расстоянии чеголибо gen. ἐβλάβην вредить комулибо чемулибо ...
23478. III склонение. Основы на переднеязычные (δ, τ, θ) 191 KB
  ἐλπίς gen. ἐσθής gen. κόρυς gen. Образцы склонения ἡ ἐλπίς – €œнадежда€ ἡ ἐσθής – €œодежда€ ἡ κόρυς – €œшлем€ ὁ τάπης – €œковёр€ основа ἐλπῐδ ἐσθητ κορῠθ τᾰπητ singularis nominativus ἡ ἐλπίς ἐσθής κόρυς ὁ τάπης genetivus τῆς ἐλπίδος ἐσθῆτος κόρυθος τοῦ τάπητος dativus τῇ ἐλπίδι ἐσθῆτι κόρυθι τῷ τάπητι accusativus τὴν ἐλπίδα ἐσθῆτα κόρυν κόρυθα τὸν τάπητα vocativus ὦ ἐλπί ἐλπίς ἐσθής κόρυ κόρυς ὦ τάπη τάπης pluralis nominativus αἱ ἐλπίδες ἐσθῆτες κόρυθες οἱ τάπητες genetivus τῶν ἐλπίδων ἐσθήτων κορύθων τῶν ταπήτων dativus...
23479. Coniunctivus (сослагательное наклонение) 131.5 KB
  Все времена сослагательного наклонения кроме перфекта впрочем малоупотребительного1 образуются посредством добавления к соответствующей основе глагольной или настоящего времени долгих тематических гласных ω η2 служащих показателем сослагательного наклонения и первичных личных окончаний при соединении которых получается следующий набор практических окончаний:3 activum medium singularis pluralis singularis pluralis 1 ω ωμεν ωμαι ωμεθα 2 ῃς ηις ητε ῃ ηαι ησαι ησθε 3 ῃ ηι ωσιν ηται ωνται Coniunctivus...
23480. Optativus (желательное наклонение) 198.5 KB
  На русский язык формы желательного наклонения вне контекста либо не переводят вовсе либо используют частицу €œо если бы€: например παιδεύοιμεν praes. Все времена желательного наклонения кроме перфекта впрочем малоупотребительного1 образуются посредством добавления к соответствующей основе глагольной или настоящего времени суффикса ι ιη2 служащего показателем желательного наклонения и вторичных личных окончаний. Optativus praesentis activi mediipassivi желательное наклонение настоящего времени действительного и среднего...