6781

Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності

Контрольная

Информатика, кибернетика и программирование

Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності 1.Інформаційні джерела як засіб проектної технології. Класифікація джерел інформації. Пошук необхідної інформації в довідниках та журналах. 2.Використання в проектній діяльності ...

Украинкский

2013-01-08

1.54 MB

421 чел.

Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності

1.Інформаційні джерела як засіб проектної технології. Класифікація джерел інформації. Пошук необхідної інформації в довідниках та журналах.

2.Використання в проектній діяльності засобів Інтернету.

3.Накопичення інформації та її аналіз в дослідно-пошуковій діяльності людини.

4.Формування ідей на основі зібраної інформації. Банк ідей та пропозицій як інформаційна база проекту.

Основні поняття: інформація, інформаційні джерела, каталоги, мережа, електронна пошта.      

1.Інформаційні джерела як засіб проектної технології. Класифікація джерел інформації. Пошук необхідної інформації в довідниках та журналах.

В попередньому розділі ми розглянули етапи роботи над проектом. Ми, також з’ясували, що на першому етапі роботи важливим чинником, що впливає на успішне розв’язання проблеми є збір інформації з обраної теми.

Вміле опрацювання інформації дає змогу проектувальнику більш чітко та ясно визначити проблему (окреслити суть протиріччя, що знаходиться в основі проблеми, з’ясувати вже відомі на даний момент шляхи її розв’язання і т.д.)  швидко віднайти власні  способи для розв’язання поставлених завдань і, відповідно, більш ґрунтовно розробляти  банк ідей та пропозицій.

Коли перед дизайнером (конструктором) постає завдання з вивчення досліджуваної проблеми, йому необхідно  визначити джерела, до яких він буде звертатись в першу чергу.

Отже, розглянемо інформацію як провідний ресурс проекту, відповідні джерела інформації та засоби і прийоми її пошуку.

       Термін «інформація» в середині ХХ століття ввів К. Шеннон відносно до теорії передачі кодів, отримавши назву «Теорія інформації».  В даний час зміст цього терміну отримав більш глибоке природничо-філософське значення. Така трансформація – в сприйнятті людиною – поняття «інформація» стала наслідком необхідності переосмислення технологій трансляції та ретрансляції, сприйняття і перетворення того, що має загальну назву - інформація.

Інформацію ( від лат. Informatio - повідомляти) визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та передачі які використовуються в процесі аналізу певних (економічних, технологічних, політичних та ін.) рішень.

Все інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації:

  1.  документ;
  2.  людина;
  3.  предметно-речове середовище.

Поняття «документ» використовується сьогодні у двох значеннях:

а) Документ – це матеріальний носій запису із зафіксованою на ньому інформацією для передачі її в часі і просторі;

б) Документ – це юридично закріплений папір, що засвідчує за його власником право на що-небудь, засвідчує будь-який факт.

Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Може розкрити за обсягом велику та цікаву інформацію із області знань та власного досвіду використання цих знань на практиці.

Під предметно-речовим середовищем розуміють оточення, що поруч нас з вами.  Предмети та речі інколи можуть розповісти не менше ніж людина.

Під час роботи над проектом важливо знати де шукати потрібну інформацію. У зв’язку з цим розрізняють такі найбільш поширені шляхи пошуку інформації:

  1.  вивчення бібліотечного каталогу
  2.  за допомогою пошукових систем в Інтернеті
  3.  в довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій. У них після статті на визначені теми дається список літератури.
  4.  комунікативний – можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту.

Сьогодні в нашій країні система науково-технічної інформації включає в себе бібліотеки, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, Книжкову палату України, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, а також деяких наукових установ.

Найбільш доступними для дослідників є,

звичайно, бібліотечні каталоги.

Систематичний каталог як

інформаційно-пошукова система дає

можливість швидко зорієнтуватися, чи

є в бібліотеці книги з тієї галузі науки,

яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп'ютера.

Під час роботи над дослідницьким проектом особливо актуальним є питання: «Як необхідно шукати потрібну літературу?» Якщо стаття (реферат чи звіт) носить суто науковий характер, і в ній розглядаються питання результатів проведеного експерименту чи загальні висновки з проведених досліджень, то в ній як правило є посилання на інші літературні джерела, списки яких наводяться наприкінці даної публікації. На такі списки посилань необхідно звертати особливу увагу, оскільки вони відібрані і згруповані саме навколо тієї теми чи проблеми, яка розглядається в публікації і, очевидно, стосується теми вашого  проекту.

Всі з вас читають книги – хтось більше цікавиться художньою  літературою, інші – посібниками з тих предметів, вивчення яких вам необхідне для здобуття  майбутньої  професії. У цьому випадку ви читаєте книгу за власним інтересом чи бажанням дізнатися щось нове, цікаве для вас. Проте зовсім інша справа, коли дослідник опрацьовує достатньо велику кількість книг з метою пошуку потрібної інформації для проекту. Тому тут можна дати наступні практичні рекомендації роботи з книгою.

1.Уважно вивчити титульну сторінку, де вказані основні відомості про книгу: назва, автор, місце та рік видання, найменування видавництва. Це важливо, оскільки трапляються випадки, коли повідомивши  консультанту бібліотечного каталогу хоча б одну із наведених характеристик книги,  вам допоможуть швидко її віднайти. Це пояснюється тим, що бібліотеки систематизують джерела інформації за декількома ознаками (за назвою, автором, рік видання тощо).

2.Ретельно ознайомтесь із заголовками цієї книги, намагаючись зрозуміти, з яких розділів вона складається, в якій послідовності викладається матеріал; окремо звертайте увагу чи є в наявності матеріал, який представлений графічними зображеннями, схемами, зведеними таблицями – такі відомості як правило узагальнюють матеріал, що викладений на великих обсягах книги.

3.Уважно прочитайте анотацію, передмову чи вступ книги або висновки, що дасть змогу скласти загальне уявлення про зміст, зрозуміти основне призначення книги.

4.Ознайомтесь безпосередньо з основним текстом книги, для цього необхідно прочитати декілька сторінок, абзаци, уривки з тих розділів, що за назвою найбільше підходять до теми вашого проекту чи проблеми. Це дасть змогу зрозуміти про стиль написання автора, особливостях викладу матеріалу, настільки матеріал книги є доступним чи складним і на її вивчення потрібно більше часу і т.д.

Також під час роботи з книгою варто звернути увагу на такі важливі моменти.

План тексту – це сукупність назв основних думок викладених в тексті. Пункти плану можуть мати вигляд заголовків або питань-тем, в яких читач може деталізувати заголовки тексту, пропоноване автором.  Якщо текст немає визначених питань, то план можна скласти самостійно. Для цього необхідно визначати головні думки з тексту, встановлювати зв'язок між ними, і на цій основі поділяти текст і добирати заголовки до утворених частин тексту.

Тези – це основні положення (думки) тексту, які обґрунтовуються, пояснюються автором. Тези, як правило містять більше інформації, ніж пункти плану. Тому для обмірковування та запам’ятовування тексту, складання тез допомагає більше ніж складання плану на основі прочитаного. Складання тез дозволяє більш детально розділити текст на окремі частини, ніж у випадку із планом, тому аналіз тексту, на основі тез виходить більш ґрунтовний.

Процес вивчення навчальної, наукової та іншої літератури потребує уважного та докладного обмірковування та обов’язкового конспектування. Конспект – це ефективний вид запису не лише навчальної, а й наукової інформації. Розрізняють такі конспекти, як: планові, вільні, текстуальні і тематичні.

Плановий конспект – конспект книги за її змістом: заголовкам, розділам, параграфам. Такий конспект повністю відображає структуру книги.

Вільний конспект – конспект, об’єднує у своєму змісті переказ прочитаного із цитатами з окремих розділів чи параграфів книги.

Текстуальний конспект -  конспект, що складається із цитат, що відображають основний зміст книги, ідеї та положення певного параграфу чи книги.

Тематичний конспект – конспект, в якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, що розкривають зміст тем, з яких складається книга.

2.Використання в проектній діяльності засобів Інтернету.

Сьогодні найбільш зручним та сучасним засобом пошуку та систематизації  необхідної  інформації для проекту є Інтернет ресурси.  

Інтернет – всесвітня асоціація комп’ютерних мереж або простіше – World Wide Web (WWW), що дослівно означає всесвітня широка павутина. Яку інформацію можна одержати користуючись WWW? Досить різноманітну – від прогнозу погоди до інформації про політику, техніку і технології, меблеве виробництво, медицину, наукові відкриття та багато іншого. Складно навіть уявити, що неможливо знайте в мережі Інтернет.

Мережа Інтернет була створена в США, як локальна мережа комп’ютерів міністерства оборони. Головна ідея мережі полягає в тому, що з’єднанні між собою комп’ютери більш надійно зберігають інформацію – при пошкодженні одного з них інформація зберігається на інших.

Види доступу до ресурсів Інтернету відрізняються різними схемами підключення, які забезпечують постачальники послуг мережі – провайдери. Звичайні користувачі підключаються до  Інтернету за допомогою модему і телефонної лінії, кабельного з’єднання чи за допомогою бездротової технології.   Кожний комп’ютер, що підключений до всесвітньої мережі має власний номер, який називають доменом. (від англ. domainобласть ).

Найбільш поширена послуга, яка надається мережею – віддалений доступ до баз даних. Це означає, що дослідник може за допомогою свого комп’ютера, підключеного до Інтернету, переглядати інформацію, що знаходиться на великих відстанях у бібліотеці і, зберігається у відповідному комп’ютері.

Під час передачі файлів (інформація передається у файлах) по мережі використовується так званий протокол ftp (file transfer protocol), за допомогою якого ви можете скопіювати на свій комп’ютер будь-який доступний файл. Загальний об’єм інформації, що є доступним через протокол ftp, складає десятки тисяч терабайт ( 1 терабайт= 1000 000 000 000 байт). Це може бути програмне забезпечення, текстові документи, звукові та відео файли і т.д.

Коли ви знаходитесь (через комп’ютер) в мережі Інтернет то є можливість переглядати різноманітні документи у різних частинах країни чи світу, за лічені хвилини можете заглянути на українську  сторінку сервера Національної бібліотеки України  ім. В.І Вернадського (м. Київ) і переглянути інформаційні джерела з наукової періодики чи електронні наукові фахові видання, тематичні зібрання тощо.  Ви можете переходити від однієї сторінки до іншої звичайним натисканням кнопки миші вашого комп’ютера. При цьому кожне ключове слово з’єднується з відповідними інформаційними файлами через гіпертекстові зв’язки. Це те саме, що посилання в статті енциклопедії, що починаються словами «див. також…», але для того, щоб гортати сторінки книги вам лише достатньо клацнути мишкою на потрібному ключовому слові (для зручності воно виділяється кольором або підкреслюється рискою) і через секунди чи хвилини (в залежності від швидкості завантаження даних в мережі та кількості користувачів, що знаходяться на тому ж сервері) перед вами з’являється потрібна для вас інформація. Достатньо швидко, також можна одержати інформацію та відповідний доступ до неї, що знаходиться на десятках і сотнях тисячах комп’ютерів у всьому світі. Якщо вас не влаштовує те місце до якого ви потрапили у пошуках інформації, то віртуальна кнопка на екрані комп’ютера «BACK» допоможе повернутись на початкову сторінку.

Отже, ми дійшли найбільш актуального питання: «Як знайти потрібну інформацію в Інтернеті?»

Інформацію шукають за:

  1.  тематичними каталогами і
  2.  за допомогою пошукових машин.

Кажуть, що в Інтернеті є все. Однак, це не зовсім так. Матеріали для розміщення в мережі готують звичайні люди (зрозуміло фахівці своєї справи), тому там можна віднайти лише те, що вони вважають за потрібне. Однак завдяки їхньої творчості  в мережі утворилося понад двох мільярдів Web-сторінок.

Для зручності проведемо аналогію пошукових тематичних каталогів в Інтернеті із звичайною книгою. Вона  починається із заголовків і завершується алфавітним (предметним) покажчиком основних термінів. Не зважаючи на те, що вони (заголовки і покажчик) знаходяться в різних місцях книжки і виглядають по різному, вони виконують однакову функцію – допомагають знаходити у книжці потрібну інформацію. Зміст із заголовками – це приклад каталогізації в Інтернеті. Читач за назвою розділу вибирає тему, яка його цікавить і за номером сторінки знаходить потрібний текст. Алфавітний покажчик – приклад індексації. Читач знаходить потрібний термін і одержує номер сторінки за якою знаходить потрібну інформацію.

В Інтернеті каталоги та покажчики розрізняються технологією підготовки. Над каталогами працюють люди, а покажчики формуються автоматично. Під час каталогізації ресурсу досвідчений редактор уважно проглядає його, визначає, до якої галузі знань його можна віднести, і вносить його у відповідний каталог. Найбільш великий каталог Інтернету – Yahoo (www.yahoo.com). В ньому працює понад 150 кваліфікованих редакторів. Це велика організація, проте її зусиль вистачає лише на те, щоб підтримувати найбільш актуальні каталоги. А не вносити нові.

Отже, підсумовуючи можна відзначити, що:

  1.  каталоги організовуються за темами і містять гіперпосилання для повернення на верхній рівень веб-сайту каталогу;
  2.  для використання каталогу необхідно обрати  відповідну категорію з галузі людської діяльності, які розбиті за групами: мистецтво, економіка, наука, техніка, архітектура, дизайн тощо. Якщо клацнути мишкою на обрану (мистецтво) категорію то з’являться відповідні гіперпосилання архітектура, живопис і т.д. Далі йде детальніша класифікація;
  3.  в цілому працювати за пошуковими каталогами нескладно – пошук інформації користувачем проводиться на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом.

Вище наведений приклад індексації через аналогію з алфавітним покажчиком у книзі – автоматичні системи пошуку, називають пошуковими машинами. Як свідчить практика, пошукові машини дають можливість повний пошук у рамках заданої теми чи проблеми.

Для пошуку інформації в мережі Інтернет найчастіше використовують інформаційно-пошукові машини. Такими пошуковими машинами  є:  Мета, Ukrnet, Atlas, Google,  Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot та інші. Потрібно ввести адресу такої системи (наприклад: www. ukrnet.ua) в адресний рядок програми-браузера Internet Explorer. Після цього загрузиться головна сторінка пошукової системи. Пошук потрібної інформації можна здійснити за допомогою ключових слів або за допомогою Web-каталогів.

Як свідчить практика пошукові машини дають можливість здійснити найбільш повний пошук в рамках заданої теми. Робота пошукової машини проводиться у три етапи. На першому – сканується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому, бази даних, складені за результатами сканування, систематизуються таким чином, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. А на третьому етапі пошукова машина приймає запит від користувача і після цього проводить пошук у своїх базах та відображає веб-сторінку з оформленими результатами пошуку:

    

 

Всі пошукові системи Інтернету реалізують декілька алгоритмів пошуку. До них відносять: простий пошук, розширений пошук та контекстний пошук.   

Простий пошук. Під час цього пошуку в поле запиту вводиться одне або декілька слів, які можуть характеризувати зміст документа. Під час введення одного слова машина видає, як правило достатньо велику кількість посилань, з яких обрати потрібну інформацію буває достатньо складно. Тому простий пошук використовують для знаходження нескладних, однозначних питань чи теоретичних положень.

Розширений пошук. Такий пошук завжди включає запит з групи слів. Під час розширеного пошуку рекомендують зв’язувати ключові слова логічними операторами and (і) or (або) not (ні) та інші. Головна перевага розширеного пошуку полягає в тому, що як правило записи ключових слів і логічних операторів в різних пошукових машинах або однакові, або досить схожі. Тому, засвоївши один раз прийоми розширеного пошуку, можна ним користуватись де завгодно, переключивши машину в потрібний режим розширеного пошуку.

Контекстний пошук. Пошукові машини, що підтримують цей вид пошуку, видають інформацію, яка точно відповідає ключовим словам у пошуковому вікні. Для цього в більшості випадків ключова фраза має бути взяти у лапки.

Інша найбільш поширена послуга, яка використовується в мережі Інтернет – це електронна пошта (E-mail).

Основна перевага електронної пошти на відміну від традиційної полягає в тому, що адресат, якому надсилають інформацію може знаходитись на великих відстанях, у будь-якій частині земної кулі, проте відправлений йому лист надійде за декілька хвилин. Головне аби він був підключений до мережі Інтернет.   При чому інформація може бути не лише у вигляді текстових документів, але й у вигляді фото чи відео файлів.

Ще однією перевагою електронної пошти є автоматичне завантаження тієї інформації, яка вас зацікавила. Для цього можна підписатись на певні списки розсилок. Більшість з них влаштовані так само як і газети або інші періодичні видання. Тобто ви постійно будете одержувати останню інформацію, наприклад, про новинки техніки чи технологій у певній галузі. Інші,  схожі на дошки оголошень де розміщена також й реклама різних речей – від техніки до науково-популярних журналів. Сьогодні поширеними стали автоматизовані файлові сервери завдяки яким можна одержати відомості про погоду у будь-якій точці земної кулі.  

3.Накопичення інформації та її аналіз в дослідно-пошуковій діяльності людини.

Основи методології та організації наукових досліджень досягнення його мети й вирішення завдань.

Вона включає відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збирання даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної й вторинної) для розв’язання конкретної проблеми.

На цьому етапі відбувається визначення проблеми — формування об’єкта (предмета) дослідження. Слід провести попередню розробку, тобто чітко визначити тему, використовуючи неформальний аналіз, потім — підсумкове дослідження, тобто структуроване збирання даних та аналіз для вирішення конкретного завдання.

Важливим є пошук вторинної документальної інформації з теми. Знання опублікованих (вторинних) джерел інформації — неодмінна умова забезпечення якості наукового дослідження. Воно дає змогу глибше осмислити науковий матеріал, що міститься в опублікованих працях інших учених, оскільки основні питання проблеми, як правило, викладено в більш ранніх дослідженнях.

Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дає змогу виявити рівень вивченості конкретної теми, зробити огляд літератури з теми, створити список використаних джерел (приблизно 200–250 назв).

Для складання списку джерел з обраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовано за галузями знань; абеткові й предметні каталоги; різноманітні бібліографічні й довідкові видання (посібники і покажчики з окремих тем і розділів), списки літератури, виноски і посилання в монографіях, підручниках, енциклопедіях, енциклопедичних словниках тощо. Слід знайти основні періодичні видання з обраної проблематики. Крім того, інформацію щодо статей, опублікованих протягом календарного року, можна знайти в останньому за рік номері періодичного видання.

Далі слід створити картотеку (або список) літературних джерел з теми. Добре складена картотека (список) навіть за побіжного перегляду назв джерел допомагає охопити тему в цілому. На її основі можливо вже на самому початку дослідження уточнити структуру дослідження.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дисертаційного дослідження. До них відносяться матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизняних і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідні й конструкторські розробки).

4.Формування ідей на основі зібраної інформації. Банк ідей та пропозицій як інформаційна база проекту.

Чи може процес творчості бути керованим? Ви знаєте, що виготовлення будь-якого технічного чи технологічного об’єкту починають з творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою дизайнер намагається віднайти найбільш вдалий задум чи ідею, яка допоможе розв’язати технічне протиріччя. Тут, відразу, варто  зважити на дві обставини. По-перше, ідеї не з’являються самі по собі, навіть у випадку так званого «інсайту» або «осяяння», коли розв’язок приходить ніби сам по собі.  По-друге, вчені завжди доводили, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності.

Чи може процес творчості бути керованим? Чи може людина навчитись робити творче відкриття?

І до сьогодні серед вчених немає одностайної думки стосовно відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, які висловлювали думку, що творчі відкриття – це результат випадковості, сфера підсвідомого непов’язана з логікою та інтелектом. Інші вчені ґрунтуючись на ідеях І.П Павлова,  В.М. Бехтєрева,  вважають, що процес творчості може відбуватись на заниженому рівні активності свідомості або на рівні підсвідомості. Але, це може відбуватись, якщо цьому передувала розумова робота з накопичення певної інформації про досліджуваний об’єкт.  

Сьогодні спеціальні дослідження показують, що творче відкриття можливе тоді, коли дослідницький пошук підготовлений системою знань, якому передує напружена розумова діяльність винахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує проведену роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це виглядає так ніби у комп’ютер вводять певний об’єм інформації, а через деякий  час, коли він обробить її за спеціальною  програмою, видає розв’язок задачі.  

Людина за власним бажанням може розвинути у собі вміння, здібності, риси характеру спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично у будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва.  Серед таких вмінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, можна вважати вміння створювати банк ідей                      Мал. 1. Ескізні малюнки для банку ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення  такого банку є впорядкування інформації, з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення творчих ідей, і відповідно створення нового об’єкту чи його вдосконалення.   

Створення банку ідей. У попередніх параграфах ми розглядали як накопичувати та систематизувати  потрібну інформацію для проекту. Тепер необхідно навчитись працювати з цією інформацією – відбирати ідеї, аналізувати, ставити або уточнювати  на сонові зібраної інформації завдання проекту тощо.

Пошук інформації, яка стосується певної проблеми чи галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто великий об’єм інформації не лише  «загромаджує» комп’ютер але й залишається не використаним у дослідницькій  роботі. Тому дизайнери намагаються впорядкувати та систематизувати зібрану інформацію, щоб більш якісно скористатись зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження та вивчення проблеми.           

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши позитивні      та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимогам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкту дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу – банку ідей та пропозицій. Проте мова тут, йде не лише про можливі форми майбутнього виробу чи, наприклад, проектування інтер’єру  у вигляді замальовок чи ескізів (див мал. а), а й добір інших конструкційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни у кольорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного  вигляду і т.д. До такого банку конструктор повертається протягом всього періоду роботи над проектом доповнюючи його і переглядаючи ті чи інші пропозиції для їхнього використання в роботі. Наприклад, працюючи над інтер’єром кімнати, коли визначено кількість та конструкція меблів, коли образ і вигляд меблів став завершеним, дизайнер переходить до виконання рисунків і креслень у масштабі, проробляє можливі варіанти розташування окремих частин меблів – виконує компоновку. Варіанти компоновок входять до банку ідей, як власне й сам ескіз, доповнюючи образ, замальовки, креслення меблів тощо (див. рис.1 б ).

 

а                                                                   б

Мал. Клаузура:

а - в архітектурному дизайні; б - дизайн меблевих виробів – тумба під телевізор

     Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом створення  банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів – весь об’єм накопиченої інформації , який  може стати у нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу –  необхідно зберігати та класифікувати.     

 З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.

     Клаузура – це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні

варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш з клаузурою повинен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зображувальні засоби – від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.                      

Отже, банк ідей та пропозицій має складатись з комплексу інформації, яка стосується об’єкту проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. Проте для загального випадку, з метою класифікації зібраної інформації, структуру банку ідей можна представити у вигляді наступної схеми:     

Зміна розмірів виробу, внесення конструктивних елементів

Використання різної кількості деталей

Створення  образу майбутнього виробу

Варіанти кольорового оздоблення виробу

Використання інших способів з’єднання деталей виробу деталей

Добір різних конструкційних матеріалів

Процес формування банку ідей та пропозицій

Використання методів творчого пошуку: мозковий штурм, фокальний об’єкт тощо

Комбінування кращих ознак з різних аналогів

Замальовки, ескізи виробу, з короткими записами основних ідей

Комбінування відомих ідей

Варіанти компоновки окремих частин виробу

Клаузури

Товарний знак виробу, дизайн виробу чи упаковки на виріб

Визначення функціональності виробу

Пошук аналогів об’єкта проектування

Використання вторинної сировини

Питання для самоконтролю

  1.  Що таке інформація?
  2.  Де можна віднайти потрібні літературні джерела для вашого проекту?
  3.  На яку інформацію необхідно звертати увагу в першу чергу під час роботи з книгою?
  4.  Що таке Інтернет?
  5.  Які існують способи пошуку інформації в мережі Інтернет?
  6.  В чому сутність та завдання банку ідей та пропозицій?
  7.  Як створюють банк ідей?
  8.  Яка структура банку ідей та пропозицій?

Практична робота 2. Пошук інформації в тематичних каталогах та пошукових машинах за допомогою ключових слів.

Так само як Ви вибираєте слова чи назви розділів під час пошуку книги в систематичному каталозі бібліотеки, оберіть ключові слова з теми вашого проекту чи проблеми, яка знаходиться в його основі.

Послідовність виконання роботи

1.Виберіть 10 ключових слів для теми свого проекту і розташуйте їх у порядку від загальних понять до більш конкретних положень.

2.Відкрийте вікно браузера.

3.Виконайте подальший пошук послідовно виконуючи всі дії наведені нижче використовуючи одну з пошукових машин:

  1.  У поле адреса введіть адресу пошукової системи (наприклад: http://www.ukr.net/);
  2.  У поле знайти введіть ключове слово, що стосується вашого проекту і натисніть клавішу Enter;
  3.  Уважно перегляньте описи веб-сайтів, складіть список тих сайтів, що містять розшукувану інформацію;
  4.  Поверніться на домашню сторінку пошукової системи клацнувши мишкою на кнопці «Назад» що знаходиться на екрані  комп’ютера.
  5.  У полі знайти поряд з ключовим словом допишіть потрібне слово чи фразу, взявши її в лапки і натисніть клавішу Enter;
  6.  Перегляньте знайдені веб-сторінки, складіть списки потрібних.
  7.  Якщо необхідно знайти зображення певної конструкції виробу то використовуйте слово  «image» («зображення» чи «фотографії»).
  8.  Якщо один із знайдених документів у більшій мірі відповідає зазначеній темі проекту, ніж інші, клацніть на кнопці Знайти подібні документи (зображення).

Практична  робота 3

1.Поміркуйте над образом майбутнього проекту. Використовуючи клаузуру  покажіть можливий образ вашого виробу з докладною прорисовкою всіх конструктивних елементів та основних ідей проекту.

2.Складіть ескіз майбутнього виробу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28584. Генерация случайных чисел с использованием аппаратных ДСЧ 12.16 KB
  Практически интересным является вопрос о создании аппаратных ДСЧ генерирующих 01 последовательность как можно более близкую к последовательности получаемой по равновероятной биномиальной схеме. Проблема с использованием аппаратных ДСЧ заключается в необходимости наличия дополнительного изделия а это зачастую может быть трудно реализуемо. В тех случаях когда криптографические преобразования реализуются аппаратно эта проблема разрешима сегодня аппаратные ДСЧ реализованы в изделиях серии ГРИМ и КРИПТОН при этом правда ДСЧ последнего не...
28585. Классификация имущества предприятия по видам 34 KB
  К ним относятся основные средства капитальные и другие финансовые вложения нематериальные активы. Основные средства – это часть средств производства целиком и полностью участвующие в хозяйственной деятельности предприятий в течение длительного времени не меняющие своей натуральной формы и переносящие свою стоимость на продукт постепенно по мере износа. Практически к основным средствам относя средства со сроком полезного использования больше 12 месяцев. Оборотные средства активы – вложения финансовых ресурсов в объекты...
28586. Классификация системы внутреннего контроля 28 KB
  Также различают внутренний контроль в зависимости от применяемых методов и приемов контроля общие методы контроля индукция дедукция анализ синтез обобщение и другие самостоятельно разработанные методы замеры взвешивание пересчет инвентаризация наблюдение экспертиза сверка обратная калькуляция логическая и экономическая проверка тестирование анкетирование опрос и т. Одна из наиболее развитых форм внутреннего контроля внутренний аудит. Организация внутреннего контроля в форме внутреннего аудита присуща крупным и некоторым...
28587. Классификация имущества предприятия по источникам образования 30 KB
  Основной собственный источник хозяйственных средств предприятия – уставный капитал. Его первоначальная величина фиксируется в уставе предприятия без фиксирования в уставе документ фактически не имеет смысла. Направления и величина уставного капитала определяются собственником предприятия.
28588. Кодекс профессиональной этики аудиторов 29 KB
  Кодекс профессиональной этики аудитора устанавливает нормы поведения аудиторов определяет основополагающие принципы которые должны соблюдаться им в процессе выполнения своих профессиональных функций. Для разработки профессиональной этики используются положения общей этики. Выделяют международный национальный и внутренний кодексы профессиональной этики аудиторов.
28589. Кодекс этики профессиональных бухгалтеров 48 KB
  На базе международного кодекса ИПБ России разработал в 1999г. Кодекс этики члена ИПБ России. Кодекс этики члена ИПБ России был утвержден в 1999г. в качестве документа общественного регулирования саморегулирования деятельности членов ИПБ.
28590. Инвентаризация – метод бухгалтерского учёта 32 KB
  Принципы инвентаризации: внезапность; сопоставимость единиц измерения; плановость; объективность; юридическая правомочность результатов; непрерывность; полнота охвата объектов; воспитательное воздействие и материальная ответственность; оперативность и экономичность; гласность. В зависимости от времени проведения и роли в хозяйственном процессе различают плановые и внеплановые инвентаризации. Плановые инвентаризации проводят периодически согласно плана графика в заранее намеченные сроки. Внеплановые инвентаризации проводятся по...
28591. Институт профессиональных аудиторов 27.5 KB
  Институт действует на основе следующих принципов: добровольное участие в Институте и выход из Института его членов; равенство всех членов Института; принятие решений органами Института с учетом интересов всех членов Института; саморегулирование; внутренний контроль; осуществление членами Института профессиональной деятельности в соответствии с принятыми Институтом правилами стандартами и иными формами регулирования профессиональной деятельности членов Института; соблюдение членами Института установленных Институтом этических норм; создание...
28592. Институт профессиональных бухгалтеров и аудиторов России 29 KB
  Институт профессиональных бухгалтеров и аудиторов России ИПБ России самая крупная саморегулируемая некоммерческая организация в России. С 2001 года ИПБ России Действительный член Международной федерации бухгалтеров IFAC с 2002 года аккредитован как профессиональное аудиторское объединение при Министерстве финансов Российской Федерации. Членами ИПБ России являются аттестованные профессиональные бухгалтеры и аудиторы.