67816

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК

Лекция

Медицина и ветеринария

Висвітлити найбільш складні питання навчального матеріалу, актуальні питання теорії та практики, сучасні досягнення науки та техніки, сприяти розвитку творчого мислення студентів і формування у них сучасного світогляду, а також бути основою для організації та проведення...

Украинкский

2014-09-15

134.5 KB

17 чел.

PAGE  2

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджую

Завідуючий кафедри медицини

   катастроф та військової медицини

 полковник м/с  С.Г.Демяник

  “___” _____________ 200   р.

Прим № ______

ЛЕКЦІЯ

з організації медичного забезпечення військ

Тема № 4:“ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК”

Для студентів медичних, медичної психології і стоматологічного

факультетів Харківського національного медичного університету

Обговорено на засіданні ПМГ

Протокол №      від “__”____200  р.

Доповнено та скоректовано

Протокол №      від “__”____200   р.

Харків – 2008


1. Навчальний час – 2 години.

2. Місце – навчальний клас.

  1.  Навчальна та виховна мета:

Висвітлити найбільш складні питання навчального матеріалу, актуальні питання теорії та практики, сучасні досягнення науки та техніки, сприяти розвитку творчого мислення студентів і формування у них сучасного світогляду, а також бути основою для організації та проведення інших видів занять і самостійної роботи студентів.

  1.  Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ            5 хв.

Основна частина

  1.  Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних

заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці.   10 хв.

2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах, поняття та зміст.  25 хв.

3. Протиепідемічні заходи у військах, поняття та зміст.  15 хв.

4. Організація обсервації і карантину в частині.    10 хв.

5. Сили і засоби, які використовуються для проведення

санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах,

їх коротка характеристика.        10 хв.

6. Медична розвідка, види та завдання.      10 хв.

Закінчення           5 хв.

Вступ

Організація та систематичне проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів має виключно важливе значення для збереження і зміцнення здоров’я особового складу, підтримання стійкого санітарно-епідемічного благополуччя військ, чим наряду з іншими заходами підтримується високий рівень боєздатності військ.

Всяка війна є причиною різкого погіршенні санітарно-гігієнічного та епідемічного стану населення та особового складу військ. Бактеріологічна зброя є офіційно прийнятою на озброєння у арміях багатьох держав. Тому реалізація заходів медичної служби з протиепідемічного захисту спрямована на підтримання епідемічного благополуччя військ і є одним із найбільш важливих завдань медичного забезпечення як в мирний, так і у воєнний час.

І. Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи являють собою єдину систему, яка спрямована на збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців, підвищення боєздатності особового складу, на запобігання виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань у військах. Ці заходи проводяться, як правило, в єдиному комплексі, але за своїм складом, переліком необхідних спеціалістів і засобів діляться на санітарно-гігієнічні та протиепідемічні.

Особливого значення набуває організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в умовах воєнного часу. Досвід минулого підтверджує, що епідемії є постійним і невід'ємним супутником усіх війн. У війнах минулих століть розповсюдження інфекційних захворювань в арміях, що вели війни набувало настільки широких розмірів, що втрати від інфекційних захворювань значно перевищували санітарні втрати, спричинені дією зброї противника. В середньому це співвідношення в різні періоди історії війн складало 4-5 : І. Так, наприклад у війні Наполеона проти Росії у 1812 році санітарні втрати від інфекційних захворювань за літню кампанію склали біля 80 600 чоловік, в цей же час втрати від вогнепальної та холодних видів зброї не перевищували 7-8 тисяч.

Відомі випадки навмисного розповсюдження інфекційних захворювань у військах противника, які мали на меті ураження особового складу для досягнення перемоги в битві чи кампанії.

XX століття відзначилось широкими розробками високоефективної і дешевої бактеріологічної зброї. Сьогодні бактеріологічна зброя є офіційно прийнятою на озброєння багатьох армій світу.

Знання основ військової епідеміології, причин і умов виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань робить можливим запобігання цих хвороб, а у випадку їх появи - проведення ефективних заходів для їх ліквідації.

В цьому відношенні показовим є досвід радянської медицини у війні І94І-1945 років, який свідчить про те, що в умовах напруженої бойової обстановки при правильній організації протиепідемічних заходів можна запобігти епідемії як у військах, так і серед цивільного населення.

Необхідно пам’ятати, що умови воєнного часу завжди різко погіршували епідемічну обстановку, чим створювали передумови для виникнення інфекційних захворювань.

Швидка зміна районів та умов розташування військ, на неблагополучний в епідемічному відношенні місцевості, значне фізичне і психоемоційне навантаження, стомлення, порушення в організації харчування, водопостачання, недотримання правил особистої і громадської гігієни - всі ці фактори сприяють виникненню епідемій.

2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах, поняття та зміст.

Під санітарно-гігієнічними заходами розуміють організаційні, санітарно-технічні, господарчі, адміністративні і медичні заходи, проведення яких забезпечує збереження здоров’я особового складу та його боєздатність.

Санітарно-гігієнічні заходи проводяться через суворе виконання санітарно-гігієнічних норм і правил при організації розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування, умов праці військовослужбовців і поховання загиблих у бою, а також через дотримання правил особистої і громадської гігієни, їх проведення є обов’язком для усіх командирів і начальників.

При проведенні санітарно-гігієнічних заходів на медичну службу покладено:

І. Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців, який проводиться шляхом аналізу захворюваності і результатів медичних оглядів особового складу та молодого поповнення, що прибуває. Під час бойових дій військ в районах застосування противником ЗМУ організовується медичний нагляд за особовим складом, який зазнав дії іонізуючого випромінювання, отруйних речовин чи бактеріальних засобів. Періодичним медичним оглядам підлягають, також, військовослужбовці, які працюють в шкідливих умовах військової праці. Порядок проведення медичних оглядів та нагляду встановлюється наказом по частині в залежності від бойових умов.

На основі вивчення здоров’я особового складу начальник медичної служби частини робить висновки і доповідає командиру свої пропозиції для проведення відповідних заходів, контролює виконання розпоряджень командира.

Медична служба проводить медичний нагляд за особами з дефіцитом ваги тіла, слабким фізичним розвитком, за особами які постійно працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, полем НВЧ, агресивними токсичними речовинами, та іншими шкідливими факторами.

2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ і умовами військової праці.

Під час проведення санітарного нагляду за умовами військової праці, враховуючи сучасний рівень технічного оснащення військ, особливу увагу слід звернути на дотримання гігієнічних вимог при роботі з джерелами іонізуючих і лазерних випромінювань, пристроями, які утворюють електромагнітні поля надвисоких частот, агресивними і токсичними речовинами. Окрім того, проводиться медичний контроль за виконанням гігієнічних норм і вимог при експлуатації бойової техніки і озброєння, засобами захисту і контроль за правильним їх використанням.

Медична служба також опрацьовує пропозиції для забезпечення високої працездатності та ефективної діяльності військовослужбовців через поліпшення умов праці, впровадження раціонального трудового режиму і застосування медикаментозних засобів.

Для забезпечення санітарного нагляду за розміщенням особового складу начальник медичної служби частини організує і проводить медичну розвідку, систематичний контроль за умовами життя у фортифікаційних спорудах і польових помешканнях.

Медична служба контролює виконання санітарно-гігієнічних вимог при будівництві та утриманні інженерних споруд, пунктів зігрівання тощо, а також слідкує за своєчасним очищенням території та знезараженням нечистот.

Санітарний нагляд за харчуванням проводиться з метою забезпечення адекватного харчування особового складу, а також запобігання виникнення захворювань, які пов’язані з вживанням недоброякісної їжі, або зараженої ОР, РР, БЗ води.

Медична служба проводить медичний нагляд за станом здоров’я працівників продовольчої служби і здійснює контроль за виконанням ними правил особистої гігієни, проводить заходи з профілактики харчових отруєнь, а також відпрацьовує рекомендації для покращення харчування військовослужбовців.

Санітарний нагляд за водопостачанням має за мету виключення вживання особовим складом недоброякісної або зараженої води ОР, РР, БЗ.

В сучасних умовах, враховуючи реальні можливості застосування противником ЗМУ, водопостачання військ повинно проводитись тільки організовано, через пункти водопостачання.

Медична служба бере участь у розвідці джерел водопостачання, яка проводиться за планом начальника інженерної служби, контролює санітарний стан пунктів водопостачання, водозабірних пунктів, засобів перевезення і зберігання води, організовує систематичний лабораторний контроль якості води в місцях її добування і споживання; окрім цього, контролює дотримання норм водопостачання, а також забезпеченість особового складу індивідуальними засобами знезараження води і навчання правилам користування ними. Організовує і регулярно проводить заходи медичного контролю за станом здоров’я особового складу, який працює на об’єктах водопостачання.

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, виконання військовослужбовцями правил особистої гігієни має важливе значення для збереження боєздатності і профілактики захворювань особового складу.

Санітарний нагляд передбачає:

контроль за організацією і проведенням миття особового складу в лазні;

контроль за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції натільної та постільної білизни, обмундирування та хімічної чистки спеціального одягу;

медичний нагляд за станом здоров’я особового складу, який обслуговує польові лазні та пральні.

В умовах сучасної війни, коли в районах бойових дій неминучі масові втрати особового складу військ і цивільного населення, велике значення для санітарного благополуччя військ має виконання санітарно-гігієнічних вимог під час очищення районів бойових дій від трупів загиблих військовослужбовців.

При цьому медична служба організує і проводить:

- контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог під час вибору місця для поховання загиблих;

- контроль за виконанням правил поховання загиблих і померлих воїнів;

- знищення небезпечних в санітарно-епідемічному відношенні матеріалів;

- забезпечення підрозділів /команд/, які виділяються для поховання і очистки поля бою дезінфікуючими засобами;

- контроль за станом здоров’я особового складу, який задіяний в роботах по похованню загиблих.

3. Оцінка санітарно-гігієнічного стану частини, району її дій і розміщення, прогнозування впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища на стан здоров'я військовослужбовців і відпрацювання пропозицій щодо збереження і зміцнення здоров’я особового складу.

За санітарно-гігієнічними показниками стан частини може бути оцінений як задовільний або незадовільний.

При опрацюванні пропозицій командуванню для проведення санітарно-гігієнічних заходів начальник медичної служби повинен оцінити санітарно-гігієнічний стан частини, який може бути задовільним або незадовільним. Він оцінюється на підставі даних про стан здоров’я, боєздатність особового складу, а також вивчення карт, військових медико-географічних описів і довідок, врахування погодних умов, даних про радіаційну, хімічну, бактеріологічну і санітарно-гігієнічну обстановку.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається задовільним в разі коли:

- захворюваність особового складу не впливає на боєздатність /0,1-0,2%/, відсутні гострозаразні хвороби;

- санітарно-епідемічний стан району діяльності військ благополучний;

- територія, на якій діє частина, не заражена ОР, РР, БЗ, фекально-побутовими і промисловими водами;

- умови розташування, водопостачання і військової праці відповідають вимогам керівних документів, а особовий склад повністю забезпечений необхідним одягом і засобами захисту.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним при наявності однієї із наступних умов:

- появи серед особового складу частини гострозаразних групових інфекційних захворювань, які впливають на боєздатність військ;

- отримання більше ніж 30 відсотками особового складу зовнішнього радіоактивного опромінення, яке впливає на боєздатність;

- зараження місцевості ОР, РР (більше ніж 5 р/г) БЗ;

- при діях в районі, який інтенсивно забруднений нечистотами, промисловими отруйними речовинами;

- відсутність у військах якісної води, продовольства або при зниженні забезпечення особового складу ними на 50 відсотків у порівнянні з діючими нормами.

Для ліквідації цього стану проводяться комплексні заходи із залученням сил та засобів медичної служби вищестоящого начальника.

4. Гігієнічне виховання особового складу.

3. Протиепідемічні заходи у військах, поняття та зміст їх

Протиепідемічні заходи мають на меті запобігання виникненню інфекційних захворювань серед особового складу, а у випадках їх появи - недопущення розповсюдження і як найшвидша локалізація та ліквідація інфекційних осередків.

Вони включають:

- проведення заходів для запобігання заносу інфекційних захворювань з прибуваючим в частину молодим поповненням;

- активне раннє виявлення, ізоляцію інфекційних хворих, їх евакуацію в інфекційні госпіталі /ізолятори/ при суворому дотриманні заходів проти розповсюдження інфекції;

- виявлення, облік і лікування осіб з хронічними формами інфекційних захворювань і бактеріоносіїв;

- дотримання протиепідемічного режиму на етапах медичної евакуації;

- виявлення осіб з ризиком зараження і організація медичного нагляду за ними;

- проведення дезинфекції, дезінсекції, дезактивації одягу і спорядження;

- проведення профілактичних щеплень і екстреної профілактики особового складу;

- пропаганда гігієнічних знань і здорового способу життя серед особового складу військ.

Окрім того, медична служба бере участь в проведенні протиепідемічних заходів, які організує командування і проводить їх за участю військ та інших служб.

До них відносяться:

- заходи для запобігання зараження особового складу від цивільного населення, військовополонених і в природних осередках інфекційних захворювань;

- ізоляційно-обмежувальні заходи;

- санітарно-гігієнічні заходи протиепідемічного напрямку.

Необхідно звернути особливу увагу на постійне дотримання протиепідемічного режиму в медичних частинах і закладах, який передбачає ізоляцію інфекційних хворих, запобігання виникненню і розповсюдженню інфекційних захворювань.

При надходженні поранених і хворих з осередків особливо небезпечних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) чи осередків бактеріологічного (біологічного) зараження медична частина (заклад) переходить на суворий протиепідемічний режим роботи, який включає:

- розгортання (виділення) спеціальних функціональних підрозділів для прийому інфекційних хворих, їх медичне сортування, санітарну обробку, надання медичної допомоги і виділення для роботи в них окремого медичного персоналу;

- виділення поранених і хворих з ознаками інфекційних захворювань ще на сортувальному посту;

- проведення часткової і повної санітарної обробки всіх поранених і хворих, які надійшли;

- екстрену профілактику всім пораненим, хворим і особовому складу медичного пункту /закладу/;

- використання медичним складом при обслуговуванні поранених і хворих засобів захисту органів дихання, шкіри і очей;

- активне виявлення інфекційних хворих серед тих, які знаходяться на лікуванні і серед тимчасово госпіталізованих поранених і хворих;

- поточну і заключну дезинфекцію в усіх функціональних підрозділах.

Суворий протиепідемічний режим зберігається до кінця строку інкубаційного періоду даного захворювання, який рахується з моменту евакуації останнього хворого і проведення заключної дезинфекції.

Характеристика санітарно-епідемічного стану частини і району її дії

Організація і об’єм протиепідемічних заходів визначається конкретною бойовою обстановкою, а також санітарно-гігієнічним і санітарно-епідемічним станом військ і району їх дії, які визначаються через безперервне проведення санітарно-епідемічної розвідки і спостереження. Тому кожен начальник медичної служби повинен мати дані про санітарно-епідемічний стан військ і району, який вони займають. Санітарно-епідемічний стан може бути благополучним, нестійким, неблагополучним і надзвичайним.

Благополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається:

  •  при відсутності гострозаразних захворювань або у випадку їх появи, при задовільному санітарно-гігієнічному стані військ;
  •  при появі поодиноких інфекційних захворюваннях (за виключенням ОНІ) і захворювань не характерних для цієї місцевості;
  •   якщо противник не застосовував біологічну зброю і благополучному санітарно-епідемічному стані району діяльності військ;

Благополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається:

  •  при відсутності гострозаразних захворювань серед населення;
  •  при появі поодиноких випадків інфекційних захворювань, що не викликають загрози для військ;
  •  при відсутності застосування БЗ.

Нестійким санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї з наступних умов:

  •  виникнення поодиноких інфекційних захворювань, не характерних для цієї місцевості;
  •  незначне збільшення спорадичних захворювань, які мали місце раніше;
  •  поява групових захворювань без тенденції до подальшого поширення при задовільному санітарно-гігієнічному стані частини;
  •   розміщення особового складу в районі, санітарно-епідемічний стан якого нестійкий, або неблагополучний;
  •  незадовільний санітарно-гігієнічний стан частини.

Нестійким санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:

  •  виникнення серед населення незареєстрованих раніше групових інфекційних захворювань при задовільному санітарно-гігієнічному стані території, об’єктів водопостачання і відсутніх умовах для масового розповсюджування захворювань;
  •  наявність епідемічних осередків інфекцій, які викликають загрозу заносу їх у війська;
  •  незадовільний санітарно-гігієнічний стан населення, території і об’єктів водопостачання, комунальна невпорядкованість;
  •  безпосередньо близьке розташування району діяльності військ до великих неліквідованих епідемічних осередків, або осередків бактеріального зараження.

Про нестійкий санітарно-епідемічний стан начальник медичної служби доповідає командиру і вищестоящому медичному начальнику. Окрім цього, він відпрацьовує план протиепідемічних заходів із зазначенням строків їх проведення, сил і засобів які будуть використовуватися і відповідальних виконавців.

Посилюється санітарно-епідеміологічна розвідка, створюється резерв сил і засобів для проведення необхідних запланованих заходів, збільшується число місць в ізоляторах і готується санітарний транспорт для евакуації інфекційних хворих. При необхідності проводиться імунізація та ревакцинація особового складу.

Неблагополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:

  •  поява серед особового складу групових інфекційних захворювань і наявність умов для їх подальшого розповсюдження;
  •  занос у війська поодиноких захворювань ОНІ;
  •  розміщення в районі, санітарно-епідемічний стан якого оцінюється як надзвичайний або після застосування противником БЗ (за виключенням підтвердженого факту застосування рецептур ОНІ),

Неблагополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:

  •  поява групових інфекційних захворювань серед населення і наявність умов для їх розповсюдження;
  •  виникнення поодиноких випадків захворювань ОНІ;
  •  після застосування противником БЗ (окрім збудників ОНІ).

Частина або район об’являються неблагополучними в санітарно-епідемічному відношенні розпорядженням командувача об’єднання. Після цього, як правило, в частині об'являється режим обсервації і безпосереднє керівництво проведенням заходів здійснює НМС об’єднання. Приводиться в дію план протиепідемічних заходів. Як доповнення до цього, проводяться заходи спрямовані на обмеження контакту особового складу між підрозділами, а також з особовим складом сусідніх частин.

При виявленні в районі бойових дій осередків інфекційних захворювань, проводяться заходи щодо їх локалізації та ліквідації.

Надзвичайним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:

  •  зростання кількості інфекційних хворих серед особового складу за короткий строк, що приводить до втрати боєздатності;
  •  поява повторних випадків ОНІ чи виникнення групових спалахів цих хвороб;
  •  визначення факту застосування противником біологічної зброї у вигляді рецептур ОНІ;

Надзвичайним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:

  •  поява групових захворювань ОНІ серед населення;
  •   широке розповсюдження інших небезпечних для військ інфекційних захворювань;
  •   застосування противником збудників ОНІ;
  •  активізація природного осередку чуми і поява захворювань чумою серед людей.

Надзвичайний санітарно-епідемічний стан об’являється розпорядженням командувача ОК, а НМС ОК доповідає про це в ГВМУ.

В частині встановлюється карантин. Для цього їй визначаються спеціальні райони ізоляції, куди направляються необхідні сили і засоби медичної служби ОК.

4. Організація обсервації і карантину в частині.

Заходи з ліквідації наслідків застосування БЗ проводяться відповідно до умов бойових дій і передбачають:

  •  індикацію застосованих засобів;
  •  визначення межі осередку ураження і тих частин, які зазнали ураження;
  •  встановлення в осередку ураження обсервації чи карантину з одночасним проведенням заходів для ліквідації осередку.

До ідентифікації застосованого противником збудника впроваджується обсервація, суть якої полягає в посиленні медичного нагляду за осередком ураження, а також в проведенні ряду лікувально-профілактичних і ізоляційно-обмежувальних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдження інфекційних захворювань.

Обсервація не вимагає виводу частини із зони бойових дій. Вона включає наступні основні заходи:

- посилення медичного нагляду за особовим складом;

- раннє активне виявлення хворих, їх ізоляцію і госпіталізацію;

- проведення екстреної профілактики серед всього ураженого особового складу, яка передбачає застосування лікувальних сироваток, антибіотиків, хіміопрепаратів та інших засобів;

- посилення санітарного нагляду за виконанням всіх санітарно-гігієнічних норм і правил;

- обмеження виїзду, в’їзду і транзитного проїзду через територію, яка зайнята військами ураженими БЗ, а також максимальне обмеження контакту цих військ з особовим складом сусідніх частин і місцевим населенням;

- впровадження суворого протиепідемічного режиму роботи в тих медичних пунктах і лікувальних закладах, куди надходять поранені та хворі із уражених частин.

Великого значення набуває санітарна обробка особового складу, дезинфекція одягу, спорядження, озброєння, техніки і місцевості, а також знезараження води і продовольства.

Часткова санітарна обробка особового складу проводиться в підрозділах. Повна санітарна обробка потребує виводу військ з поля бою.

Після визначення виду застосованої БЗ в залежності від природи збудника, в військах впроваджується карантин або продовжуються обсерваційні заходи. Карантин впроваджується при застосуванні проти військ у складі БЗ рецептур ОНІ, при виникненні серед особового складу військ ОНІ, а також при появі інших масових контагіозних захворювань, які загрожують боєздатності військ.

Карантин - це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію частин від цивільного населення, сусідніх військ і ліквідацію захворювань.

При впровадженні карантину передбачається:

- заборона в’їзду в епідемічний осередок (осередок БЗ), виїзду і вивозу звідти будь-якого майна без попереднього знезараження (знешкодження);

- охорона району карантину зі зброєю;

- роз’єднання особового складу на можливо більш дрібні групи;

- організація в карантині спеціальної комендантської служби, яка забезпечує виконання правил карантину;

- щоденний медичний огляд (з вимірюванням температури тіла) осіб з підозрою на захворювання;

- негайна ізоляція і госпіталізація хворих в інфекційніні госпіталі;

- організація профілактичних щеплень і специфічної профілактики за відповідними схемами;

- організація постачання частин, які знаходяться в карантині.

Начальником карантину є командир з’єднання на яке накладено карантин. Тривалість карантину залежить від виду збудника і впроваджується на строк інкубаційного періоду захворювання. Цей строк рахується з моменту ізоляції останнього хворого.

Всі етапи медичної евакуації, які ведуть прийом поранених і хворих із частин які підпали під дію БЗ, повинні працювати з дотриманням суворого протиепідемічного режиму.

5. Сили і засоби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах, їх коротка характеристика

Проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів є обов’язком всього особового складу медичної служби. Проте об'єм і склад цих заходів, які проводяться різними ланками медичної служби, неоднакові і визначаються завданнями, умовами діяльності, кваліфікацією медичного складу і його оснащенням.

В роті санітарний інструктор, в батальйоні - фельдшер - начальник медичного пункту батальйону, в частині проведення цих заходів організовує начальник медичної служби.

Спеціальні сили і засоби, які призначені для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, є починаючи зі з'єднання і вище. Зокрема, в з’єднанні складовою медичної служби є санітарно-епідеміологічна лабораторія, яку очолює лікар-епідеміолог. До складу СЕЛ, окрім цього, входять: лікар-токсиколог, радіолог, бактеріолог, а також середній і молодший медичний персонал. Головним завданням СЕЛ є проведення всього комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у смузі дій з’єднання. Окрім того, особовий склад СЕЛ бере участь в проведенні медичної розвідки в інтересах з’єднання.

В об'єднанні проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів покладено на окремий санітарно-епідемічний загін (ОСЕЗ). Підрозділи ОСЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для посилення медичної служби з’єднань. ОСЕЗ е основним консультативним центром всього протиепідемічного захисту армійського корпусу, він забезпечує проведення кваліфікованої експертизи і лабораторних досліджень (бактеріологічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-хімічних і токсикологічних).

До складу ОСЕЗ входять:

- управління;

- епідеміологічне відділення;

- дві пересувні лабораторії;

- ізоляційно-карантинне відділення;

- взвод санітарної обробки;

- відділення варіння середовищ;

- підрозділи забезпечення і обслуговування.

Всього в ОСЕЗ 19 лікарів-спеціалістів. Із технічних засобів є: польові медичні лабораторії, дезинфекційно-душові установки, вантажні та інші спеціальні автомобілі, відповідні комплекти медичного майна.

Санітарно-гігієнічними і протиепідемічними засобами ОК є окремий санітарно-епідеміологічний загін ОК /ОСЕЗ ОК/.

ОСЕЗ ОК призначений для організації і проведення комплексу заходів в смузі дій ОК.

До складу ОСЕЗ входять:

- управління;

- епідеміологічний відділ;

- гігієнічний відділ;

- лабораторний відділ;

- мийочно-дезінфекційна рота;

- відділ медичного постачання;

- відділ матеріально-технічного забезпечення.

ОСЕЗ в повному складі за добу (16 годин роботи) може здійснити 145-175 гігієнічних, 300-400 радіометричних і І00-І20 токсикологічних досліджень, а також прийняти та опрацювати для ідентифікації бактеріологічної зброї до 30 проб щодня, а в перші 2-3 доби до 50 проб.

Санітарно-контрольні пункти (СКП), які входять в епідеміологічний відділ ОСЕЗ ОК відіграють важливу роль в запобіганні розповсюдження інфекційних захворювань, їх може бути 2 чи 4 в ОК.

Головним завданням СКП є перевірка санітарно-епідемічного стану військ, які пересуваються шляхами (ґрунтовими, водними, залізничними, повітряними).

6. Медична розвідка, її завдання і види. Порядок проведення медичної розвідки.

Медичною розвідкою називається збір даних про природні і соціально-економічні умови території бойових дій, про противника і його медичну службу, яка проводиться в інтересах організації медичного забезпечення військ.

Дані медичної розвідки дають можливість прийняти обґрунтоване рішення на організацію медичного забезпечення військ.

Завданнями медичної розвідки є:

І. Вивчення і визначення санітарно-епідемічного стану району розташування і бойових дій військ і маршрутів їх пересування. З цією метою на відповідній території виявляються інфекційні хворі серед населення і серед диких і домашніх тварин; визначаються місцеві фактори, які можуть впливати на хід епідемічного процесу, оцінюються можливості місцевих органів охорони здоров’я з проведенням необхідних протиепідемічних заходів.

2. Виявлення умов евакуації поранених та хворих і маневру силами і засобами медичної служби. Для цього вивчаються дороги, визначаються умови руху по них санітарного транспорту; встановлюються можливі об’їзди при руйнуваннях мостів; намічаються вірогідні шляхи виносу там, де не може бути використаний транспорт; виявляється наявність місцевих транспортних засобів для евакуації поранених та хворих.

3. Виявлення умов для розгортання і роботи медичних підрозділів, частин і закладів.

З цією метою виявляється придатний житловий фонд, місцеві ресурси для розміщення, обслуговування і лікування поранених і хворих.

4. Виявлення місцевих ресурсів медичного постачання /аптеки, склади, бази медичного постачання, підприємства по виробництву господарчого інвентарю, білизни, меблів та інше.

5. Визначення санітарно-епідемічного стану військ противника і стану його медичної служби.

Для виконання цього завдання збираються дані про епідемічну захворюваність військ противника і проведення там санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також розташування стаціонарних лікувальних закладів і медичних складів.

По своєму призначенню медична розвідка ділиться на два види: медико-тактичну і санітарно-епідеміологічну.

Медико-тактична розвідка проводиться з метою збору даних про природні і соціально-економічні умови території, противника і його медичну службу, які мають значення для організації лікувально-евакуаційних заходів у військах і медичного постачання.

Медико-тактична розвідка проводиться з завданням встановити:

  •  умови розшуку, збору, евакуації поранених та хворих та переміщення сил та засобів медичної служби (стан доріг, можливі шляхи евакуації поранених та хворих, місцеві транспортні засоби, які можуть бути використані медичною службою);
  •  умови розгортання і роботи підрозділів і частин медичної служби (об’єкти і ділянки місцевості, які можуть бути використані для розгортання медичних постів рот, постів санітарного транспорту, етапів медичної евакуації);
  •  місцеві ресурси (медичні кадри, установи і заклади медичної служби медичні склади, аптеки).

Основними способами збору даних про природні і соціально-економічні умови території, противника і його медичну службу є:

- безпосереднє обстеження відповідної території;

- забір проб повітря, ґрунту, води, продовольства, ловлення тварин і подальше їх лабораторне дослідження, в тому числі і з метою індикації бактеріологічних засобів;

- збір і перевірка даних, які є у місцевих медичних працівників і населення;

- участь у допитах військовополонених і особливо полонених медичних працівників, вивчення відповідних документів, захоплених у противника.

Вимоги, які пред’являються до медичної розвідки:

- безперервність;

- активність;

- цілеспрямованість;

- своєчасність;

- достовірність.

Безперервність медичної розвідки досягається тим, що вона здійснюється при всіх видах бойових дій, в будь-яких умовах обстановки та місцевості.

Активність медичної розвідки досягається постійним прагненням усього медичного складу добути необхідні відомості.

В умовах високої маневреності військ, високих темпах ведення бою нема можливості зібрати всі відомості про всю територію, тому медична служба повинна вести розвідку цілеспрямовано, чітко спрямувавши заходи медичної розвідки, її програму забезпеченню виконання головного завдання медичної служби в даній обстановці.

Медична розвідка повинна проводитись своєчасно для того, щоб отримані дані могли бути вчасно і з найбільшою ефективністю використані для найкращої організації медичного забезпечення військ.

У зв’язку з цим необхідно організувати інформування зацікавлених осіб про результати медичної розвідки.

Відомості, які отримані медичною розвідкою повинні бути достовірними. Отримання недостовірних даних може спричинити проведення медичною службою заходів, які не відповідають реальним умовам обстановки.

Для організації медичної розвідки начальнику медичної служби необхідно знати завдання своєї частини і медичної служби, бойову обстановку, а також отримати вказівки з цього питання старшого начальника медичної служби. Алгоритм медичної розвідки можна подати у такій послідовності:

- вивчення оперативно-тактичної і медичної обстановки;

- вивчення медично-географічного опису даного району, топографічних карт;

- вивчення даних загальновійськової розвідки;

- визначення часових та інших показників;

- проведення медичної розвідки;

  •  доповідь /донесення/ про результати медичної розвідки.

Посадові особи медичної служби з питань організації і проведення медичної розвідки повинні:

- вивчити оперативно-тактичну і медичну обстановку;

- вивчити медично-географічний опис району розташування та майбутніх бойових дій;

- активно виявляти інфекційних хворих шляхом опитування населення і огляду підозрілих на інфекційні захворювання;

- відбирати проби для специфічної індикації бактеріальних засобів і направляти їх у відповідну лабораторію;

- здійснювати постійний нагляд за санітарним станом населених пунктів і джерел водопостачання;

- виявляти та визначати шляхи евакуації і місцеві транспортні засоби, місця для розгортання ЕМЕ, місцеві ресурси;

- брати участь у допиті військовополонених.

В частині медична розвідка організовується начальником медичної служби частини і проводиться усіма ланками медичної служби. У роті - санітарним інструктором, у батальйоні - начальником медичного пункту батальйону (фельдшером), в частині – до проведення медичної розвідки залучається лікар.

Санітарно-епідеміологічна розвідка спрямована на збір даних про природні і соціально-економічні умови території, противника і його медичну службу, які мають значення для організації санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах.

Завдання санітарно-епідеміологічної розвідки:

  •  виявлення наявності, характеру і розповсюдження інфекційних захворювань серед населення і особового складу військ противника;
  •  - відбір проб для специфічної індикації бактеріальних засобів;
  •  збір відомостей про епізоотії серед диких і домашніх тварин та про переносників збудників ендемічних та трансмисівних хвороб;
  •  встановлення санітарно-гігієнічного стану району розміщення і ведення бойових дій військ;
  •  визначення санітарно-епідемічного стану населених пунктів ;
  •  визначення якості води джерел водопостачання військ;
  •  виявлення і оцінка сил та засобів місцевих органів охорони здоров’я в інтересах проведення протиепідемічних заходів.

У з’єднанні санітарно-епідеміологічну розвідка проводиться особовим складом СЕЛ.

Для проведення розвідки складається план, в якому відображаються мета і завдання розвідки, об'єкти розвідки, склад розвідувальних груп та їх оснащення. Результати розвідки відображаються у донесенні начальнику, який віддав розпорядження про проведення розвідки.

При тривалому розташуванні військ на одній території збір інформації про санітарно-епідемічну обстановку і її вивчення здійснюється шляхом санітарно-епідеміологічного нагляду. Для ведення такого нагляду вся територія, на якій розташовуються війська і їх тил, розподіляється на райони (районування території). Ці райони закріплюються за медичними пунктами, лікувальними закладами, санітарно-епідеміологічними і іншими частинами і закладами медичної служби, які і ведуть санітарно-епідеміологічний нагляд. Такий нагляд дозволяє своєчасно виявити застосування противником бактеріальних засобів, появу інфекційних захворювань та інші зміни в санітарно-епідемічному стані району.

Отриману розвідкою інформацію про епідемічну ситуацію, наявність місцевих ресурсів, які можуть бути використані для проведення цілеспрямованих протиепідемічних заходів, доповідаються щоденно старшому начальнику медичної служби і наносяться на карту чи схему - карту. Інша інформація, яка не піддається графічному відображенню, викладається у вигляді легенди. Така карта з легендою і графічно нанесеними на неї результатами санітарно-епідеміологічної розвідки називається звітною картою санепідрозвідника. Вона є звітним документом про проведену розвідку.

Ці заходи проводяться з метою непередбачених контактів діючих частин з епідемічними осередками для профілактики заносу інфекційних захворювань та спалахів серед особового складу військ.

Враховуючи можливість застосування противником бактеріологічної зброї виникає необхідність проведення бактеріологічної розвідки.

Бактеріологічне розвідка – це сукупність спеціальних заходів, що проводяться командуванням, розвідувальними підрозділами родів військ та службами з метою виявлення, збору і обробки всіх видів інформації про наміри і дії противника по застосуванню бактеріологічної зброї.

Мета бактеріологічної розвідки:

  •  своєчасне виявлення підготовки противника до застосування бактеріологічної зброї;
  •  встановлення можливих способів застосування бактеріологічних засобів;
  •  своєчасне виявлення зараженості повітря, ґрунту, води, продовольства і визначення виду застосованих бактеріологічних засобів.

Організовує проведення бактеріологічної розвідки штаб, здійснюють проведення її начальники хімічної та медичної служб, в частині що їх стосується.

Медична служба здійснює забір матеріалів для дослідження у людей: змивів слизових та шкіряних покровів, кров і виділення, відбирає проби води, продовольства, а також комах, кліщів, трупи дрібних тварин.

Вказані проби відбираються для проведення специфічної індикації бактеріальних засобів (СЕЛ, ОСЕЗ ОК).

Таким чином, у системі бактеріологічної розвідки на медичну службу покладається специфічна індикація бактеріальних засобів. Ця індикація проводиться в СЕЛ, ОСЕЗ шляхом використання експрес-методів.

Окрім того, на підрозділи, частини і заклади медичної служби покладається також завдання проведення хімічної, радіаційної і бактеріологічної розвідки у районах свого розташування.

Ця розвідка ведеться тільки в інтересах безпосереднього забезпечення даного підрозділу або частини медичної служби і в план медичної розвідки не включаються.

Закінчення

В сучасних умовах проведення всього комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів відіграє важливу роль в підтриманні санітарного благополуччя та боєздатності військ.

В сучасній війні, в зв’язку з можливістю застосування ймовірним противником бактеріологічної зброї запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед особового складу військ є найскладнішим завданням. Тому збереження епідемічного благополуччя діючої армії може бути досягнуте тільки за умови наявності ефективної системи санітарно-епідемічного забезпечення військ.

Проведення медичної розвідки сприяє правильній організації медичного забезпечення військ. Вивчення принципів організації і методів проведення медичної розвідки важливе не тільки для майбутнього військового лікаря, але і для практичної діяльності лікарів усіх спеціальностей.


Література.

А. Використана для підготовки тексту лекції:

  1.  Наставления по медицинскому обеспечению боевых действий Сухопутных войск (соединения, часть, подразделения). – М., 1987. - С. 68-100, 143-148.
  2.  Организация медицинского обеспечения частей и соединений. Учебник под ред. М.Г. Иванова, О.С. Лобастова. - Л., 1984. - С. 95-112, 131-138.
  3.  Шапошников А.А. Организация санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий чрезвычайных ситуациях. - М., 1991. - С. 12-16, 74-75, 81-88.
  4.  Военно-медицинская подготовка. Учебник для студентов медицинских институтов под ред. Ф.И. Комарова. - М., 1984. - С. 106-164.
  5.  Беляков В.Д. Военная эпидемиология. Учебник. – Л., 1976. – С. 152-157.

Б. Рекомендована студентам для самостійної роботи за темою лекції:

І. Обов’язкова:

  1.  Военно-медицинская подготовка. Учебник для студентов медицинских институтов под ред. Ф.И. Комарова. - М., 1984. - С. 106-164.
  2.  В.Д. Беляков, Е.Г. Жук. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии. - М., 1978.

ІІ. Додаткова:

  1.  Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. - К., Здоровье, 1993.

ІІІ. Наочне приладдя:

  1.  Таблиці:
  •  санітарно-епідеміологічний загін армійського корпусу;
  •  санітарно-епідеміологічна лабораторія.
  1.  Схеми:
  •  організаційна структура санітарно-епідеміологічного загону армійського корпусу.
  •  організаційна структура санітарно-епідеміологічної лабораторії;
  •  карта – схема проведення медичної розвідки.
  1.  Плакати:
  •  обсервація;
  •  карантин.

Автор:

старший викладач кафедри ОМЗ ЗС

працівник ЗС   Долінський М.А.

“__” ____________2004 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67112. Гриби – це користь чи отрута? 6.22 MB
  Розповісти учням про позитивні та негативні якості грибів. Навчити учнів правилам техніки безпеки при споживанні та зборі грибів. Засвоїти правила першої допомоги при отруєнні грибами. Розширити вміння учнів працювати в групах, працювати з додатковою літературою.
67113. Гумористично-розважальний захід 44 KB
  Але чи завжди ми прислухаємося до них ІІ ведучий: Сьогодні в нас є чудова нагода поспілкуватися триває тиждень української мови. І ведучий: А я хочу навести цікавий приклад. Може це й правильно ІІ ведучий: Отже нам приємно бачити всіх хто відгукнувся на наше запрошення.
67116. ФІ3ИКА НАВКОЛО НАС 68 KB
  Мета: зацікавити дітей показом цікавих i ефектних дослідів, які можна поясните на основі знанъ з кypcv природознавства та географії. Навчити спостерігати i робити висновки. Проілюструвати єдність законів природи. Зацікавити дітей майбутнім предметом.
67117. Пам’ять священна 49.5 KB
  Повернутися до подій 1941-1945 рр., поглибити знання про події Великої Вітчизняної війни, розвивати в учнів уміння опрацьовувати і порівнювати статистичні дані, аналізувати історичні документи, виховувати в учнів почуття гордості за український народ і його подвиг в роки війни.
67119. Das Fest der Liebe. A Holiday of Love 64.5 KB
  We are gathered here to have a nice time and to have a lot of fun. The decoration of the hall creates the atmosphere of expectation of something special, extraordinary that should happen here! Isn't it? Everything here speaks about love. I just feel myself like in the world of love, smile and happiness!
67120. «Надо химию учить!» Выступление агитбригады 3.73 MB
  Цели мероприятия: профориентационная работа; пропедевтика курса химии; популяризация химических знаний; создание мотивации к изучению предмета химии; профилактика детского травматизма на дороге и дома; пропаганда бережного отношения к природе; обеспечение полезного досуга для учащихся...