67820

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ НАДР

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Приблизна вартість промислових запасів основних видів корисних копалин дорівнює більше 15 трлн. Всі мінеральносировинні ресурси України сконцентровані в: родовищах корисних копалин нагромадженнях мінеральних речовин в надрах на поверхні землі в джерелах вод та газів на дні водоймищ які за кількістю якістю...

Украинкский

2014-09-15

82.5 KB

0 чел.

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут

фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра трудового, земельного та екологічного права

Затверджую

Завідувач кафедри трудового, земельного та екологічного права

к.ю.н., доцент

  О.М. Пащенко

«  » серпня 2009 року

Методична розробка для проведення лекції

з навчальної дисципліни

“Природоресурсне право”

Тема № 4

 

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ НАДР

Обговорено

на засіданні кафедри трудового,

земельного та екологічного права

«    » серпня 2009 року

протокол № 1

Одеса 2009


Правове регулювання використання надр.

Навчальні та виховні цілі:

1. Визначити правовий режим охорони та використання надр.

2. Розвинути у слухачів правове мислення, дати основні знання та прищепити вміння щодо самостійного опрацювання літератури й роботи з нормативно-правовими джерелами.

Місце: клас

Вид заняття: лекція

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

Нормативні акти:

Кодекс України про надра 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради – 1994 - N 36 - ст.340.

Основна література:

1. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

2. Екологічне право України: Підручник / За ред. Ю.С Шемшученка. – К.: Юрид. думка, 2005. – 848 с.

3. Екологічне право України: Навчальний посібник / Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. – К.: Атіка, 2000. – 216 с.

4. Екологічне право України: Підручник / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Размєтаєв. – Харків: Право, 2001. – 480 с.

Додаткова література:

1. Плотникова О. Комплексність використання надр як основний принцип надрового законодавства // Право України. — 2000. — № 4. — С. 84—86.

2. Сурілова О. Актуальні питання екологічної відповідальності  за порушення законодавства про використання і охорону надр // Право України. — 2001. — № 4. — С. 45.

3. Шем’яков О. Правова охорона надр: поняття та проблеми // Право України. — 2002. — № 2. — С. 111—114.

4. Шем’яков О., Хохлова І. Право власності на надра і техногенні мінеральні утворення // Право України. — 2004. — № 11. — С. 75—79.

5. Філатова В. Геологічна інформація: проблеми використання та захисту // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 7.

6. Рябченко Я. Правовий статус геологічної інформації // Право України. — 2006. — № 11. — С. 128.

Навчальні питання

1. Основні поняття про надра.

2. Надання надр у користування

3. Охорона надр.

Вказівки щодо порядку й методики проведення лекції:

І. Загальні організаційно-методичні вказівки.

1. Підтримувати належний рівень дисципліни серед слухачів.

2. Активізувати увагу слухачів шляхом зворотного зв’язку.

II. Методичні вказівки щодо вступної частини.

1. Перевірити наявність слухачів.

3. Оголосити тему та вид заняття, навчальну мету, час, відведений на дане заняття, навчальні питання та літературу.

4. Зробити вступ до викладення даної теми заняття, наголосивши на актуальність її вивчення, а також показати її значення для практичної діяльності випускників-юристів у військах.

III. Методичні вказівки щодо основної частини.

1. Звернути слухачів на актуальність теми та її значення.

2. Викладаючи матеріал лекції, дати можливість слухачам законспектувати основні положення даної теми.

3. По завершенні розгляду кожного навчального питання теми робити короткий підсумок з основних положень, які було викладено.

IV. Методичні вказівки щодо заключної частини.

1. Підвести підсумок заняття, наголосивши на його основних положеннях.

2. Дати завдання та рекомендації на самостійну роботу

3. Відповісти на запитання слухачів.

Навчальний матеріал

Питання 1. Основні поняття про надра

Відповідно до ст. 1 Кодексу про надра, надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Всі надра України складають державний фонд надр, який включає ділянки надр, що використовуються а також ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Надра є важливим джерелом для формування мінерально-сировинної бази нашої держави, яка в свою чергу є основою для виробництва понад 90 відсотків продукції важкої промисловості України. На частку мінерально-сировинного комплексу припадає третина виробничих фондів, близько 40 відсотків капітальних вкладень, майже п’ята частина трудових ресурсів. Приблизна вартість промислових запасів основних видів корисних копалин дорівнює більше 15 трлн. гривень.

Всі мінерально-сировинні ресурси України сконцентровані в:

родовищах корисних копалин — нагромадженнях мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

техногенних родовищах корисних копалин — місцях, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду.

За своїм значенням корисні копалини поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється відповідно до постанови КМУ N 827 від 12 грудня 1994 р. «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення»1. Наприклад, до корисних копалин загальнодержавного значення відносяться природний газ, нафта, кольорові та чорні метали, кам’яне вугілля, підземні мінеральні води тощо. До корисних копалин місцевого значення віднесено вапняк, крейду, гальку, пісок, граніт та ін.

Питання 2. Надання надр у користування

Характерною ознакою надр як об’єкта виключної власності народу України є заборона їх відчуження, що проявляється в недопущенні їхньої передачі у власність фізичним та юридичним особам. Необхідно зазначити, що як об’єкт, що не відчужується, надра не можуть бути передані зацікавленим суб’єктам не лише на праві власності, а й на праві повного господарського відання або оперативного управління. Таким чином, надра не можуть бути товаром і за вказаних причин, відповідно до ст. 4 Кодексу про надра, надаються лише у користування.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Зазначеним суб’єктам надра надаються у користування для:

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- задоволення інших потреб.

Надра можуть надаватися у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть бути продовжені.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, порядок отримання якого встановлюється постановою КМУ N 1540 від 2 жовтня 2003 р. «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»2.

Відповідно до вказаного нормативного акту на кожний вид користування надрами, в межах конкретної ділянки, надається окремий дозвіл, як правило, на конкурсних засадах. Умови проведення конкурсів на надання дозволу на користування конкретною ділянкою надр встановлює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Для отримання дозволу заявник подає заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, до якої додаються документи, що підтверджують його правовий статус (копії статуту або положення, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємництва), та інші документи за переліком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Дозвіл надається на такі строки:

- для геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ — не більш як на 5 років;

- для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ) — не більш як на 20 років;

- для спорудження та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу — не більш як на 20 років;

- для інших видів користування надрами — не більш як на 20 років.

Дозволи на створення геологічних територій та об’єктів, які мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, надаються без обмеження строку.

Оскільки розробка родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, передбачає попереднє отримання зацікавленою особою частини надр, де будуть здійснюватися відповідні роботи, практичного значення набуває з’ясування порядку надання користувачам надр так званих гірничих відводів.

Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється постановою КМУ N 59 від 27 січня 1995 р. «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів»3.

Межі гірничого відводу визначаються:

- для розробки родовищ корисних копалин — контурами їхніх запасів;

- для будівництва і експлуатації підземної споруди — її технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар’єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цієї споруди;

- для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод — тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах;

- для підземного зберігання газу — контурами поширення максимального об’єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;

- для розробки родовищ нафти і газу — за периметром розташування нагнітальних свердловин.

З отриманням надр у користування у відповідних суб’єктів виникають певні права та обов’язки. Зокрема, користувачі надр мають право:

1) здійснювати на наданих їм ділянках надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи, згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії);

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов’язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Питання 3. Охорона надр

Відповідно до ст. 56 Кодексу про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є:

1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

2) додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

3) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

4) недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

5) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

6) запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

7) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

8) додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення цих та інших вимог законодавства про користування надрами діяльність користувачів може обмежуватися, тимчасово заборонятися (зупинятися) або припинятися Міністерством охорони НПС або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на невідтворний характер та економічне значення мінеральних багатств, які містяться в надрах, законодавство встановлює пріоритет використання й охорони корисних копалин. Такий пріоритет, як вже вказувалося, проявляється в тому, що забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються лише у виняткових випадках за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.

Для такого об'єкта правової охорони як надра, важливого значення набуває комплексність їх використання, адже не комплексна розробка родовищ корисних копалин може призвести до незворотних наслідків. Під раціональним, комплексним використанням надр більшість вчених розуміє їх використання для видобування корисних копалин, яке здійснюється при суворому додержанні науково-технічних правил, із застосуванням досконалих технологій з метою задоволення суспільного виробництва та збереження багатства надр4.

Раціональність та комплексність використання надр дістають свій вияв в охороні не лише відомих родовищ корисних копалин, а й тих ділянок надр, щодо яких відсутні відомості про наявність корисних копалин, а також таких, що становлять особливу наукову або культурну цінність. Пов'язаними з раціональним, комплексним використанням та охороною надр є проблеми співвідношення між видобуванням основних і супутніх корисних копалин. Недбале ставлення до останніх — це той фактор, який може призводити до появи териконів, шлако-відвалів та інших техногенних відходів гірничодобувних, збагачувальних і переробних виробництв з багатими за вмістом запасами корисних копалин.

Важливою передумовою охорони та раціонального використання надр є діяльність, пов’язана з державним обліком родовищ запасів і проявів корисних копалин. Значення такого обліку проявляється в тому, що він дає можливість зацікавленим суб’єктам отримувати інформацію, необхідну, наприклад, для планування розмірів фінансування, достатнього для освоєння, раціонального використання та охорони надр, визначення основних заходів, необхідних для запобігання шкідливого впливу на надра тощо. Здійснення державного обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин регулюється постановою КМУ N 75 від 31 січня 1995 р., якою був затверджений «Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин».

Відповідно до цього нормативного акту державний облік родовищ запасів і проявів корисних копалин  є системою збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази.

Державний облік здійснює Міністерство охорони НПС як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Дані, отримані в результаті діяльності по державному обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин, відображаються в:

- державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин. Обліку в такому кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин. Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин;

- державних балансах запасів корисних копалин. Обліку в державному балансі підлягають запаси корисних копалин окремо по кожному об’єкту (родовище, ділянка родовища, шахтне поле) за основними промисловими типами, сортами, марками, технологічними групами корисних копалин відповідно до діючих державних стандартів, а також за способом відпрацювання, з виділенням запасів сировини, придатної для видобутку підземним, відкритим, гідравлічним та іншими способами;

- державних та галузевих звітних документах підприємств і організацій, що ведуть розвідку родовищ, видобуток та здійснюють збагачення корисних копалин. Облік запасів корисних копалин ведеться на основі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств.

1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 11382/1999.

2 Офіційний Вісник України – 2003 - N 40 - ст. 2100.

3 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів - N 3991/1997.

4 Дмитренко І.А. Екологічне право України: Навч. Посібник. – К., 1996. - С. 228.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69493. Оборудование участка железной дороги устройствами диспетчерской централизации Луч 1 MB
  Основными задачами настоящими курсового проекта (далее по тексту: проекта) являются: Приобретение навыков в оборудовании участка железнодорожной линии системами диспетчерской централизации на примере системы ДЦ «Луч».
69494. Программа расчета определителя матрицы произвольного порядка 614.5 KB
  Основание для разработки. Необходимость расчета большого количества определителей самых различных матриц на младших курсах и проблематичность проверки вычислений. Отсутствие легкодоступных аналогов в Интернет Задание для курсовой работы...
69495. Экономическая сущность оборотных средств предприятия 178 KB
  Источники формирования оборотных средств. Эффективность использования оборотных средств. На эти денежные ресурсы предприятие закупает на рынке или у других предприятий по договорам сырьё материалы топливо оплачивает счета за электроэнергию выплачивает...
69496. Методы амортизации и условия их применения 156.5 KB
  Цели данной работы включают в себя изучение видов износа основных средств производства особенностей амортизации её методов а также исследование процесса кругооборота средств при создании фонда амортизационных отчислений.
69497. Расчет и конструирование элементов железобетонного каркаса многоэтажного производственного здания 857 KB
  Проектирование монолитного железобетонного перекрытия с балочными плитами. Материал конструкции - бетон тяжёлый естественного твердения класса B 25 Расчётные характеристики бетона: МПа. МПа. МПа. Расчётные характеристики арматуры: Арматура класса АIII имеет периодический профиль...
69498. Лабораторный макет на базе ОВЕН ПЛК100 9.14 MB
  Целью данного дипломного проекта является разработка и внедрение в лабораторный комплекс макета на базе программируемого логического контроллера (ПЛК) ОВЕН ПЛК-100. Использование подобного макета в учебных лабораториях существенно улучшит качество практических знаний, получаемых студентами на лабораторных работах
69500. Расчет индикаторных параметров четырехтактного дизельного двигателя 733 KB
  Следует учитывать что с увеличением λ повышается вероятность задевания шатуна за нижнюю кромку цилиндра в связи с чем приходится выполнять вырезы в нижней части цилиндров; увеличивается давление на стенку цилиндра повышаются потери мощности на трение и ускоряется изнашивание...
69501. Организация производства Конспект лекций 408 KB
  Процессы организации производства: организация процесса производства в пространстве; организация процесса производства во времени; организация технической подготовки новой продукции; организация труда и заработной платы; организация обслуживания процесса...