67845

Дізнання та попереднє слідство

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Органи попереднього розслідування виконують свою діяльність на основі законності. Вони повинні дотримуватися Конституції України ті інших законів. Конституцією гарантуються такі права та свободи громадян, як недоторканість особи, житла, які можуть бути затронуті в ході попереднього слідства.

Украинкский

2014-09-15

148.5 KB

0 чел.

Одеський державний університет внутрішніх справ

Кафедра кримінального процесу та криміналістики

Кримінальний процес

                                                              Лекція

Тема № 7 "Дізнання та попереднє слідство"

Загальні положення

                                                               Підготував: начальник кафедри  

                                                               кримінального процесу

                                                                         полковник міліції  

к.ю.н., доцент                                                 

                                                                         Смоков С. М.  

Обговорено та схвалено

на засіданні кафедри

“____” листопада 2008р.     

Одеса – 2008

План лекції

1. Сутність, значення та задачі стадії досудового слідства.

2. Форми попереднього розслідування. Дізнання та попереднє слідство. Види дізнання.

3. Початок проведення дізнання та попереднього слідства.
Притягнення громадськості до участі в розкритті злочинів.
Заходи  по встановленню та усуненню причин та умов, які сприяють скоєнню злочинів.
Строки дізнання та попереднього слідства.

4. Підслідність та її види.

5. Недопустимість розголошення даних попереднього слідства.
Порядок оскарження дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора.

6. Процесуальні документи, які складаються на стадії попереднього розслідування.

7. Етика попереднього слідства.

                                            Література

Конституція України.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Указ Президента України від 21 червня 1994 р. № 396/94
"Про невідкладні міри по посиленню боротьби зі злочинністю".

Закон України "Про Прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.
(Відомості Верховної Ради України ,1991 р. № 53, ст. 793).

Закон України "Про міліцію" від 25.12.90 р. з змінами та доповненнями від 19.06.92 р. та 26.01.93 р. (Відомості Верховної Ради України 1991 р., № 4 ст. 20; 1992 р. № 36, ст. 326).

Закон України "Про Службу безпеки України" від 25.03.92 р. (Відомості Верховної Ради України 1992 р. № 27 ст. 382).

Закон України "Про Оперативно-розшукову діяльність від 18.02.92 р. з змінами та доповненнями, які внесені 07.07.92 р. та 26.01.93 р. (Відомості Верховної Ради України 1992 р. № 22 ст. 303: "Голос України" - 08.08.92 р.).

Закон України "Про адвокатуру" від 19.12.92 р., введений в дію з 01.02.93 р. "Голос України" від 29.01.93 р.

Книга "Кримінальний процес", видання Ю. Л. М., 1984 р.

Наказ МВС УКраїни № 701 - 94 рік.

Розглянув на попередній лекції тему "Порушення кримінальної справи", ми сьогодні переходимо до ознайомлення та вивчення слідуючої теми- "Проведення дізнання та попереднього слідства. Загальні положення." Дана тема носить альтернативний (змішаний)  характер по відношенню розглянутих в ній питань, тобто в ній викладені як теоретичні так і частина практичних моментів діяльності  органів розслідування. Дана тема тісно пов’язана з рядом інших ,вивчаємих Вами дисциплін. Так, по курсу:

І. Криміналістики - з  розділами № 3, 4 відповідно "Криміналістична тактика" та "Методика розслідування окремих видів злочинів";

ІІ. Оперативно-розшукова діяльність - з розділами № 7, 8, відповідно "Попередження та розкриття злочинів апаратами кримінального розшуку та ДСБЕЗ";

ІІІ. Кримінального права - з темами № 3, 19, 20, 21 відповідно "Поняття злочину", "Злочини проти життя, здоров’я, свободи та достоїнства особи", "Злочини проти державної власності" та інші.

1 Питання. "Сутність, значення та задачі стадії попереднього розслідування".

Задачами розширення та подальшого розвитку демократизма повинен служити весь арсенал соціальних та особистих свобод людини.

Поглиблення цих прав та свобод, укріплення їх гарантій держава розглядає як свій первинний обов’язок. Але суть така, що права громадянина не існують і не можуть існувати без його обов’язків, порівняно як нема і обов’язків без прав.

Органи попереднього розслідування виконують свою діяльність на основі законності. Вони повинні дотримуватися Конституції України ті інших законів. Конституцією гарантуються такі права та свободи громадян, як недоторканість особи, житла, які можуть бути затронуті в ході попереднього слідства. Щоб їх не порушувати органи, які ведуть попереднє розслідування, повинні бездоганно додержуватись кримінально-процесуальних норм, регулюючих проведення кожної із  слідчих та розшукових дій в окремості і всіх  їх в сукупності.

Тільки суворе дотримання вимог кримінально-процесуального закону забезпечує органам розслідування найбільш сприятливі умови збирання та дослідження доказів, з метою встановлення істини. Та навпаки, не дотримання встановлених вимог неминуче веде до послаблення боротьби зі злочинністю, так як докази втрачають свою якісність, і не являються приводом до притягнення  винної особи.  

Зрозуміло, коли мова йде про додержання законності в стадії попереднього  розслідування, мається на увазі додержання любого закону, який належить застосуванню при проведені розслідування по кримінальній справі (норм КК, ГК, ГПК та інших кодексів та деяких законів).

Гарантіями дотримання закону при попередньому розслідуванні є:

а) рівність всіх учасників кримінального процесу перед законом і судом;

б) можливість обжалування дій і рішень державних органів в суді;

в) виключне право суду визначити обвинуваченого винним;

г) право підозрюваного та обвинуваченого на захист ;

д) можливість учасникам пред’являти докази.

Попереднє розслідування по кримінальній справі повинно відповідати також і таким вимогам, як всесторонність, повнота та об’єктивність. Ці вимоги зобов’язують органи розслідування досліджувати можливі версії про обставини та характер скоєного злочину, всі обставини, які мають значення для справи; оцінювати всі зібрані докази.

Проведення попереднього розслідування  з додержанням всесторонності, повноти та об’єктивності є одною із вимог прийняття правильних рішень, які приймаються по кримінальний справі.

Попереднє розслідування має велике юридичне значення. Воно полягає в тому, що органом розслідування збираються матеріали про злочин, про особу яка його скоїла і тим самим забезпечується реалізація кримінальної відповідальності, встановленої законом. Проведення попереднього розслідування запобігає злочинну діяльність особи, яка притягується до кримінальної відповідальності та сприяє попередженню злочинів зі сторони інших осіб.

Остання обставина має також виховне значення. Воно полягає  в тому, що вході розслідування розкриваються антигромадські установки та представлення про безнаказанність підозрюваного та обвинуваченого, складаються можливості для формування право свідомості  у тих осіб, які схильні до скоєння правопорушень.

Висновок:

Таким чином, стадія попереднього розслідування є попередня, тому, що вся діяльність, яка проводиться в ній здійснюється до судового розгляду справи, вона є певною процесуальної формою, де проводяться всі необхідні слідчі дії, при додержанні законності, забезпечуються права та законні інтереси громадян, втягнутих в сферу кримінального процесу; встановлюються, як об’єктивна істина так і виконуються задачі кримінального судочинства.

Ну, а які особливості цієї стадії, ми розглянемо з Вами в слідуючому питанні.

2 Питання. Форми попереднього розслідування. Дізнання та попереднє слідство. Види дізнання.

Органи дізнання та слідства, на які законом покладено попереднє розслідування злочинів несуть основний тягар боротьби зі злочинністю.

Попереднє розслідування складається з двох форм: 

  1.  Дізнання.
  2.  Попереднє слідство.

Органами дізнання відповідно ст. 101 УПК УКраїни є:

1. Міліція;

2. Командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ, по справам про всі злочини, скоєнні підлеглими їм військово-службовцям та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також по справам про злочини, скоєні робітниками та службовцями збройних сил УКраїни, в зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи в розташуванні частини з’єднання, установи;

3.  Органи служби національної безпеки - по справам, віднесеним  до їх ведення;

4. Начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, ЛТП, та виправно-трудових профілакторіїв - по справам про злочини проти встановленого порядка несення служби, скоєних співробітниками цих установ, а також по справам про злочини, скоєні в розташуванні вказанних установ.

5. Органи державного  пожежного надзору - по справам про пожежі та про порушення протипожежних правил.

6. Органи прикордонної охорони - по справам про порушення державного кордону.

7. Капітани морських  суден, які знаходяться в дальньому плаванні.

8. Митні органи - по справам про контрабанду.

9. Податкова міліція по справах про ухилення від сплати податків, та по справам про скриття валютної виручки.

Із вказаних органів дізнання ведуче місце займають органи міліції. На їх долю припадає участь в розслідуванні більшості кримінальних справ.

Згідно ст. 103 КПК на органи дізнання покладається прийняття  необхідних оперативно-розшукових заходів, з метою виявлення ознак злочину та осіб, їх скоївших.

При виявленні злочину та порушенні кримінальної справи, орган дізнання негайно повідомляє прокурора.

В діяльності органів міліції поєднуються процесуальні дії по розслідуванню злочинів та оперативно-розшукові міроприємства. Таке поєднання тих та інших дій забезпечує розкриття злочинів, розшук та затримання злочинців.

Важливою умовою в досягненні цілей, які стоять перед міліцією як органом дізнання є вміле поєднання дій особи, яка проводить дізнання та оперативних робітників карного розшуку та ДСБЕЗ, особливо на початку розслідування справи - при проведенні огляду місця пригоди, затримання підозрюваного, його допиту, обшуку та інше.

Відповідно ст. 104 КПК є дві форми проведення  дізнання:

1. Дізнання по справам про тяжкі злочини.

2. Дізнання по справам про не тяжкі злочини.

Коротко зупинимося на цих двох видах діяльності органів дізнання.

І. Згідно зі ст. 104 КПК при наявності ознак злочину, яке є тяжкі, орган дізнання порушує  кримінальну справу, згідно правил кримінально- процесуального закону, проводить невідкладні слідчії дії по встановленню та закріпленню слідів злочину: обшук, огляд, виїмка, освідоцтво, затримання та допит підозрюваного, допит потерпілих та свідків.

Про виявлення злочину та початку розслідування по кримінальній праві орган дізнання невідкладно повідомлює прокурора, який веде прокурорський нагляд за законністю проведення дізнання.

Після проведення невідкладних слідчих дій, орган дізнання зобов’язаний за 10 днів, згідно ст. 104 та 108 КПК України передати справу через прокурора слідчому.

Передача справи проводиться шляхом складання  постанови особою, яка проводить дізнання, та затвердження постанови прокурором

Після вступу слідчого в справу, орган дізнання по дорученню слідчого повинен  і далі проводити розшукові та слідчі дії.

Якщо по справі про тяжкий злочин, яке передано слідчому, не встановлена особа, його скоївша, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії та про їх результати негайно повідомляє слідчого. По цій категорії справ орган дізнання не може виносити постанову про притягнення як обвинуваченого, допитувати обвинуваченого та проводити послідуючі дії. Всі послідуючі слідчі дії по справі переданій слідчому, орган дізнання може проводити тільки по дорученню  слідчого.

ІІ. При наявності ознак злочину, який не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу та згідно правил кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії, до встановлення особи, яка його скоїла. Після цього орган дізнання, згідно сроків, передбачених ч. 1 ст. 108 КПК (до 10 діб), складає постанову про передачу справи слідчому, яку представляє для затвердження прокурору.

До цих справ відносяться всі справи за винятком справ, зазначених в ст. 71 КК України.

В випадку відсутності підстав, для притягнення особи до кримінальної відповідальності, орган дізнання має право закрити справу. Копія постанови про закриття справи повинна  за добу,  направлена прокурору (ст. 109 КПК).

           Таким чином, дізнання - це процесуальна діяльність органів дізнання по виявленню та розкриттю злочинів, розшуку та виявленню осіб, винних в їх скоєнні.

Органи попереднього слідства.

Згідно ст. 102 КПК органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, у тому числі і військові, слідчі органів внутрішніх справ слідчі органів національної  безпеки та податкової міліції. Прокурор не є органом слідства, але в силу свого процесуального положення він має право провести розслідування по справі.

Попереднє слідство -  це процесуальна діяльність, яка виконується слідчими по розкриттю та розслідуванню злочинів.

Згідно ст.  112 КПК України попереднє слідство обов’язкове по справам про державні та військові злочини,  а також  по справам про злочини, передбачені статтями: 63, 66, 69, 691, 72-73, 77, 771, 93-99, 111-113, 1131,115, 117, 119-121, 1231, 1232, частинами 2 та 3 ст. 125, ст. ст. 127-134, 1341, 135-137, 139, 146, 147, 1472, 1473, 153, 157, 158, 1631, 165-176, 1761, 1762, 1763, 1764, 1765, 177, 1834, 1872, 1873, 1875, 188, 1881, 189, 1891, 1892, 1893, 1894, 1895, 190, 1901, 200, 201, 203-205, 2051, 209, 2172, 218-220 ,226, 227, 2271, 2272, 228, 2281, частинами 2 ст 2295, ст. ст. 232-245, 2451, 246-252, пунктами "Г" та "Д" ст. 253, ст. ст. 254, 2541, 255-263 Кримінального кодексу України, попереднє слідство проводиться слідчими прокуратури, а по справам про злочини, передбачені ст.ст. 561, 57-60, 62,67,68,681, 70,71, 75,76, пунктами "а" та "б" і "в" ст. 253 Кримінального кодексу, попереднє слідство проводиться також слідчими органів безпеки.

По справам про злочини, передбачені ст. ст. 78, 79, 81-83, 86,862, частинами 2, 3 ст. 89, 90, 91, 100-105, частинами 2 ст. 107, ст. ст. 108 ,1082, 1083, 1084, 110, 118, 122, 124, 140-144, частинами 2 ст. 145, частиною 2 ст. 148, ст. 153, ч. 1, 2, 3 ст. 154, 155, ч. 2 ст. 155, ч. 2, 3 ст. 1553, 1556, 156, ч. 2 ст. 162, 163, 183, 1831, 184, 1876, 190, 1911, 193, 1931, ч. 3, 4 ст. 199, 194, 202 ч. 3 ст. 206, ст 2061, 2062, ст. ст. 207, 208 ,2081, 2082, 211, 2111, 212, ч. 2 ст. 213, ч. 3 ст. 2131, 215 ,2152, ч. 2, 3 ст. 2153, 2154, 217-2174, 2201, 221, 2211, 222-224, 225, 2282, 2283, 2284 ,2285, 2286, 229, 2291-4, ч. 1 ст. 2295, ст. ст. 2296, 2297-9, 22911 Кримінального кодексу України по всім справам про злочини, скоєні неповнолітніми, попереднє слідство проводиться також слідчими органів внутрішніх справ.

Кримінально-процесуальний закон надав слідчому великих прав та забезпечив його деякою процесуальною незалежністю. Згідно ст. 114 КПК слідчий при проведенні попереднього слідства, всі рішення по направленню слідства, та по проведенню слідчих дій приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання санкції від прокурора.

У випадках незгоди з вказівками прокурора про притягнення в якості обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсягу обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до  суду або закриття справи, слідчий для оскарження рішення має право представити справу вищестоящому прокурору. В цьому випадку вищестоящий прокурор або  відміняє вказівку нищестоящего прокурора або доручає проводження слідства в цій справі іншому слідчому.

Між  слідчим та органом дізнання є деякий процесуальний зв’язок. Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про проводження розшукових та слідчих дій: вимагати від органів дізнання допомоги при  провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення та вказівки слідчого є для органів дізнання обов’язковими.

По справам про тяжкі злочини, які знаходяться в провадженні слідчого, постанови винесені по справі, є обов’зковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, службовими особами та громадянами.

Згідно ст. 121 КПК дані попереднього слідства можливо оголосити лише з дозволу слідчого або  прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Висновок:

З обліком промовленого, стає видно, що чітке представлення про форми попереднього розслідування, ясне поняття їх  підслідності в більшості буде сприяти швидкому та ефективному розслідуванню злочинів.

3 Питання. Початок провадження дізнання та       
попереднього слідства.

Провадження дізнання та попереднього слідства починається зразу ж після порушення кримінальної справи.

Згідно ст.ст.104, 113 КПК дізнавач та слідчий негайно приступають до провадження слідства в порушеній ними чи переданій слідчому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження.

Копію  постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий чи особа, яка проводить дізнання протягом доби надсилає прокурору.

З моменту прийняття справи до свого провадження слідчий чи особа, яка провадить дізнання приймає на себе особисту відповідальність за якість розслідувємої справи.

Після прийняття справи до свого провадження слідчим чи особою, яка проводить дізнання, ніякий орган не може вести розслідування по даній справі, без дозволу цих осіб. По складним справам згідно ст. 119 КПК розслідування може проводитися декількома слідчими, про це вказується в постанові про порушення справи або в спеціальній постанові. Один із цих слідчих визначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями сленів слідчої групи.

Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.

Не дивлячись на складність діяльності органів дізнання та слідства по розслідуванню кримінальних  справ, ця діяльність повинна плануватися. Планування допомагає більш організовано та цілеспрямовано проводити розслідування, воно гарантує повноту, всесторонність та об’єктивність розслідування.

План складається згідно особливостей кожної справи. Разом з цим, в кожному плані повинні передбачатися слідуючі питання:

І. Які обставини підлягають виясненню;

ІІ. Які слідчі дії необхідні для вияснення цих обставин;

ІІІ. Строк виконання кожної слідчої дії.

Головною умовою в плануванні є правильна побудова та перевірка версій. По мірі виконання слідчих дій в план розслідування можуть вноситися зміни, доповнення та уточнення.

В плані розслідування доцільно планувати не тільки слідчі, але і оперативно-розшукові дії. В цих цілях доцільно спільне складання плана з оперативними робітниками карного розшуку та ДСБЕЗ.

Практика виробила слідуючі форми залучення громадськості до участі в розкритті злочинів та розшуку осіб, які скоїли ці злочини.

1. Звернення до населення через печать, радіо з  метою їх повідомлення нам про факти та обставини скоєння злочину, та з метою встановлення свідків чи потерпілих по справі.

2. Залучення громадськості до пошуку тих  чи інших слідів чи предметів (слідів злочину, викрадених предметів, знаряддя скоєння злочину та інше).

3. Безпосереднє звернення до колективу робітників з проханням повідомити інтересуючі слідство дані.

4. Інформація населення про скоєнні злочини, а також залучення його представників до розслідування, в кожному випадку повинні проводитися з обліком неприпустимості розголошення даних ,якими розпоряджається слідчий.

Треба мати на увазі, що передчасна оголоска матеріалів розслідування може негативно вплинути на встановлення істини, підірвати авторитет органів розслідування.

Слідчий чи особа, яка проводить дізнання, в необхідних випадках повинна  попереджувати учасників по справі, про відповідальність за розголошення даних попереднього слідства за ст. 121 КК України.

 Заходи по встановленню та усуненню причин та умов, сприяючих скоєнню злочинів.

Головним у всій діяльності органів дізнання та попереднього слідства повинно бути попередження злочинів.

Встановлення причин та умов, сприяючих скоєнню злочинів повинно здійснюватися протягом усього розслідування по справі, тими ж процесуальними засобами, якими встановлюється подія злочину та винність особи в скоєнні злочинів.

По кожній справі встановлюються:

1. Конкретні причини виникнення у осіб антигромадських поглядів, звичок; на скоєння злочину та його здійснення. В данному випадку мова йде не про  причини злочинності взагалі, а про конкретні причини обумовлені антигромадськими поглядами даної особи, виховання в сім'ї, негативне впливання середовища, впливання та підбурювання інших осіб та інше).

2. Умови, які сприяють скоєнню злочину тобто обставини, які полегшують можливість скоїти злочин (погана охорона матеріальних цінностей, бездія очевидців злочину).

Для встановлення причин та умов скоєння злочину ,велике значення має правильна взаємодія слідчого та оперативних робітників міліції.

В деяких випадках причини та умови встановлюються шляхом оперативно-розшукових заходів по дорученню  слідчого.

Зразу ж після встановлення причин та умов скоєння злочину необхідно прийняти заходи по їх усуненню.

Для цього слідчий чи орган дізнання вносять подання керівникам організацій, установ та підприємств, згідно ст. 231 КПК України, в яких ставляться питання про усунення цих причин та умов.

Подання повинно бути конкретним та обгрунтованим.

Особи ,яким направлені такі подання зобов’язані розглянути його не пізніше місячного строку, а про прийняті заходи повідомити орган, що вніс подання.

Слідчий чи орган дізнання зобов'язав здійснити контроль за виконанням подання.

Не прийняття заходів  по встановленню причин та умов, вплинувших на скоєння злочину є істотним недоліком попереднього розслідування,  а в  деяких випадках може споникнути поверненню справи на додаткове розслідування.

Строки дізнання та попереднього слідства.

Швидке та своєчасне реагування на злочин,  оперативність в розслідувані кримінальних справ має важливе значення в справі для забезпечення успішної боротьби зі злочинністю.

Розслідування справ, як говорять "по гарячим слідам" завжди приводить до позитивних результатів.

Несвоєчасність проведення слідчих дій може призвести до втрати цінних доказів, зникнення слідів злочину та в послідуючому до того, що злочин може залишитись не розкритим.

В зв’язку з цим законодавець встановив певні строки розслідування справ, додержання яких забезпечує  найбільш повне їх розслідування.

Строки проведення дізнання.

Строки попереднього слідства.

Строки попереднього слідства зазначені в ст. 120 КПК.

Згідно цієї статті попереднє слідство повинно бути закінчено протягом 2 місяців з моменту порушення та до направлення справи прокурору з обвинувальним висновком, або постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовженим районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з’єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до 3-х місяців. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи при обчисленні строку попереднього слідства не враховується.

В особливо складних справах строк попереднього слідства може бути продовжений прокурором р. Крим, прокурором області, прокурором м. Києва, військовим прокурором округу, флоту та прирівняними до них прокурорами  та його заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого - до 6  місяців.

Далі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише  у   виняткових випадках Генеральний прокурор України а його заступники.

При поверненні Судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття  справи для провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадитися на загальних підставах.

Правила викладені в даній статтіне поширюються на справи, по яким не встановлена особа скоївши злочин. Строки по даним справам починаються з моменту встановлення особи яка вчинила злочин.

Строки тримання під вартою - ст. 156 КПК України.

В цій статті вказано, що тримання під вартою при розслідуванні злочинів у кримінальних справах не може тривати більше двох місяців. Це строк може бути подовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з’єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування та при відсутності підстав дня зміни запобіжного заходу - до трьох місяців. Дальше продовження строку може бути здійсненно лише через особливу складність справи прокурором Республіки Крим, області, прокурором м. Києва, військовим прокурором округ, флоту і прирівняним до них прокурором - до шести місяців з дня взяття під варту.

Строк тримання під вартою понад шість місяців може бути продовжений заступником Генерального Прокурора України - до 1 року і Генеральним Прокурором України - до півтора року.

Дальше продовження строку не допускається, обвинувачений, якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню

Висновок:

В зв’язку з вищевказаним, початок попереднього розслідування це новий, відповідальний етап в боротьбі зі злочинністю ,який має свої специфічні задачі, направлені на ліквідацію злочинності в країні.

На практиці Ви зустрінетесь з різними моментами в діяльності, ОВС, одним із яких є правильне визначення підслідності.

4 Питання: Підслідність та її види.

Додержання встановленого порядку підслідності кримінальних справ має велике значення в справі правильної організації діяльності органів дізнання та попереднього слідства по розслідуванню злочинів.

Теорія кримінального процесу знає 3 види підслідності:

1. Територіальну.

2. Предметну чи родову.

  1.  Персональну.
  2.  Альтернативну.

1’. Територіальна підслідність - це підслідність справ по територіальній ознаці тобто провадиться у тому районі, де скоєно злочин. Наприклад, якщо злочин скоєно на території Жовтневого району м. Одеси, то справа підслідна органам дізнання та слідства цього району.

Ст. 116 КПК дозволяє також в цілях найбистрішого, об’єктивного та повного розслідування проводити його по місцю виявлення злочину, а також по місцю знаходження підозрюваного, обвинуваченого та більшості свідків.

В цій статті також вказано, якщо слідчий, встановив, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні слідчі дії, після чого передати справу прокурору для направлення її по підслідності.

В ряді випадків виникає необхідність проведення слідчих дій та розшукових мероприємств в іншому районі. В цьому випадку слідчий, чи особа яка провадить дізнання має право згідно ст. 118 КПК виїхати в цей район та провести там необхідні слідчі дії,  або  доручити їх проведення відповідальному слідчому чи органу дізнання, які зобов’язані виконати це доручення протягом 10 діб.

Окреме доручення оформляється листом, в якому вказуються основні обставини справи та вказується, які слідчі чи розшукові дії треба провести і з якою метою.

Якщо мова йде про допит свідка, то треба вказати по яким питанням допитати цього свідка. Направлення доручень в одному  населеному пункті не допускається.

2’. Предметна чи родова підслідність - це підслідність справи по характеру самої кримінальної справи. Наприклад, справи по крадіжкам особистого майна громадян повністю представлені органам дізнання, справи про вбивства, згвалтування, справи про посадові злочини і т. д. підслідні слідчим прокуратури, справи про особливо небезпечні державні злочини підслідні слідчим  органів державної  безпеки, справи про військові злочини по яким обов'язкове попереднє слідство розслідуються військовими слідчими (ст. 112 КПК).

3. Персональна підслідність - це підслідність справ в залежності від суб’єкта злочину. По персональній ознаці всі справи про злочини, скоєні військовослужбовцями підслідні слідчим військової прокуратури.

Справа про злочини неповнолітніх підслідні слідчим ОВС. Непорозуміння про підслідність, згідно ст. 117 КПК розглядаються відповідним прокурором. Суперечка про підслідність між слідчими різних районів розглядаються прокурором області і суперечки слідчих різних областей в межах України розглядаються Генеральним Прокурором України.

  1.  Альтернативна підслідність -   визначається  тим,  що  срави  про

деякі злочини розслідуються тим органом, який порушим кримінальну справу

         Законом встановлено вичерпуваний перелік  таких справ. Це справи про порушення правил про валютні операції, скриття валютної виручки, розкрадання державного майна  шляхом розтрати та зловживання службовим станом, розкрадання державного та колективного майна в особливо великих розмірах.  

          З’єднання та виділення кримінальних справ.

Згідно ст. 26 КПК з метою найбільш повного, всестороннього та об’єктивного розслідування в одному виробництві можуть бути з’єднання справи по обвинуваченню декілька осіб - співучасників скоєного одного або декілька злочинів.

Виділення справи дозволяється тільки у випадках, визваних необхідністю, якщо це не може негативно вплинути на всесторонність, повноту та об’єктивність розслідування та вирішення справи.

Таке виділення справи провадиться в випадках, коли один з обвинувачених втік або тяжко захворів.

Об’єднання та виділення справ провадиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора  або по ухвалі суду.

В одній справі з виконавцями злочину можуть бути об’єднані справи у відношенні осіб, обвинувачених  в раніше не обіцяному покритті,  а також у недонесенні про злочин.

Обов'язок задоволення клопотань. Порядок дозволу відвода слідчому, та особі, яка провадить дізнання.

З метою забезпечення всесторонності, повноти та об’єктивності розслідування, по справі слідчий та особа, яка провадить дізнання зобов’язані детально досліджувати всі обставини по справі.

Він має право відказати підозрюваному, обвинуваченому та його захиснику, а також потерпілому, цивільному відповідачу та їх представникам в їх клопотанні про проведення слідчих дій (допитів свідків, проведення експертиз), якщо обставини по встановленню яких вони хлопотають мають не аби яке значення по справі.

В ст. 129 КПК вказано: клопотання підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, а також потерпілого, цивільного відповідача, цивільного позивача та їх представників по проведенню яких-небудь слідчих дій повинні бути задоволені слідчим, по встановленню яких були заявлені клопотання, мають значення для справи.

В цій статті вказано, що у випадку повної  або часткової відмови в задоволені клопотань складається мотивована постанова.

Слідчий та особа, яка проводить дізнання не можуть приймати участь по справі, якщо вони зацікавлені в вирішенні цієї справи.

В ст. 60 КПК вказано, що слідчий та орган дізнання підлягають відводу в випадках:

1. Коли вони є потерпілими, свідками, цивільними позивачами, цивільними відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого.

2. Коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача.

3. Коли вони  або їх родичі заінтересовані в результатах справи.

4. При наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об’єктивності.

При наявності зазначених  підстав слідчий і особа, яка провадить дізнання, повинні заявити самовідвід ,не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому і особі ,яка провадить дізнання, може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками, а слідчому - і захисником.

Заява про відвід або  самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом 24 годин.

Участь в кримінальному процесі понятих,
спеціаліста та перекладача.

Згідно ст. ст. 19 , 128 КПК та  в порядку ст. 159 КПК слідчий або орган дізнання в деяких  випадках (якщо особа не володіє мовою судочинства) при провадженні слідчих дій запрошує перекладача.

Перекладач повинен з’явитися за викликом слідчого і зробити повно і точно доручений йому переклад. Слідчий роз’яснює перекладачеві його обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки перекладача, а також  за завідомо неправдивий переклад, про що відбирає в нього підписку.

Правила цієї статті  поширюються на особу, запрошену до участі в процесі для роз’яснення знаків німого або глухого. Слідчі та судові документи вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову, якою він володіє.

Згідно ст. 128 КПК України в необхідних випадках, для участі в проведенні слідчої дії може бути притягнутий спеціаліст. Спеціаліст – особа яка має научні, технічні чи інші спеціальні знання та навики. По виклику слідчого він оказує йому необхідну допомогу в провадженні та оформленні слідчих та судрових дій. Його знання використовуються тільки для допомоги слідчому при виявленні, закріпленні та вилученні доказів в ході слідчої дії. Результати діяльності спеціаліста відображаються в протоколі цієї дії.

Залучення незацікавлених осіб  в якості понятих має цїллю створення необхідних умов для найбільш об’єктивного та правильного провадження таких слідчих дій як обшук, виємка, огляд, предявлення осіб та предметів для впізнання, відтворення обставин події опису майна. Понятих повинно бути не менше двох ( ст. 127 КПК).

Понятті повинні бути присутні при проведенні слідчої дії, але не приймати участь в її провадженні після чого засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям. Вони мають право звертати увагу слідчого, або особи яка провадить дізнання , на ті обставини, які торкають проведення слідчої дії, робити зауваження, які обов’язково повинні бути внесені до протоколу.     

Висновок:

Таким чином, чітке уяснення Вами поняття та ознак підслідності, підстав для з’єднання та виділення кримінальних справ,  а також положення даного питання допоможе Вам уникнути правових помилок на Вашій практичний роботі.

5 Питання: Недопустимість розголошення даних попереднього розслідування. Порядок оскарження дій особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора.

Згідно ст. 121 КПК дані попереднього   слідства можна оголосити тільки з дозволу слідчого, особа, яка провадить дізнання або прокурора в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

В необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при проваджені слідчих дій, про обов’язок не розголошувати без його дозволу даних попереднього слідства та дізнання. Винні в розголошення даних попереднього слідства несуть кримінальну відповідальність за статтею 181 КК України.

Згідно ст. 110 КПК України дії та постанови особи, яка провадить дізнання можуть бути оскаржені прокуророві, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом  3 днів. Рішення прокурора по скарзі повинно бути доведено до скаржника.

Дії слідчого оскаржуються також прокурору, а дії прокурора - вищестоящому прокурору (ст. 234-236 КПК).

Висновок:

Додержання Вами Закону про нерозголошення даних попереднього слідства,  а також порядок оскарження дії особи, яка провадить розслідування, позитивно покаже хід Вашої майбутньої практичної діяльності.

6 Питання. Процесуальні документи, які складаються на
стадії попереднього розслідування.

Під час проведення дізнання та попереднього слідства слідчий та особа, яка провадить дізнання юридично закріплює свої дії відповідними документами. До таких документів відносяться:

1. Постанова.

2. Протоколи.

Постанова - це процесуальні акти ,в яких фіксуються рішення слідчого,  осіб, які провадять дізнання, а також прокурора, прийнятті при провадженні слідства та дізнання.

Постанова складається з 3-х частин:

1. Ввідна.

2. Описова.

3. Резолютивна.

В 1 частині вказується назва документу, число, місце її складання, ким складена та найменування справи. В описовій (2 ч.) частині викладаються обставини справи та мотиви рішення. В резолютивній
(
3 ч.) - формується прийняте рішення.

Постанова підписується особою, яка її склала.

Постанова складається особою, яка провадить дізнання, та затверджується Начальником органа дізнання (ст. 130 КПК).

Другою групою документів є протоколи:

Протоколи - це процесуальні документи, в яких відображаються різні обставини справи при проведенні слідчих дій (протоколи огляду, обшуку, допита, впізнання). Є 2 види протоколів:

1. Протокол допитів.

2. Протокол інших слідчих дій.

Висновок:

Таким чином,  чітке уяснення Вами понять та змісту постанов та протоколів зможе уникнути в подальшому процесуальних помилок, які допускаються при їх складанні.

7. Питання: Етика попереднього слідства.

Проблема етики попереднього слідства є одною з найважливіших, різносторонніх та разом з тим мало розробленою в теорії кримінального процесу.

Етика являє собою науку, самостійну систему, зв’язану з іншими системами і включаючу в себе підсистеми різних рівнів. Однією з підсистем нижчого рівня є етика попереднього слідства, або слідча етика, яка являє собою складову частину юридичної етики. Остання виступає в якості однієї з підсистем професійної етики.

Етика попереднього слідства - це додержання при проведенні попереднього слідства сукупності моральних норм. Ядром є етика діяльності слідчого.

В поняття етики включається, по-перше, вона включає оцінку поведінки інших людей, по-друге, ця оцінка здійснюється з позицій не тільки моральних, але і правових норм, по-трете, ця оцінка призводить або може призвести до певних правових наслідків.

Етика слідчого формується в процесі його професійної підготовки та практичної діяльності, яка проходить у руслі різноманітних взаємовідносин з іншими людьми, насамперед з учасниками кримінального процесу безпосередньо при провадженні попереднього слідства, з прокурором, з працівниками органів дізнання.

Моральні норми діляться на регламентовані Законом. Всі правові норми по характеру та направленості повністю співпадають з моральними, закон базується тільки на моральних нормах, закріплюючи найголовніші з них. Кримінально-процесуальний закон прямо відображає моральні норми в ряді статей, насамперед в тих, в яких відображаються принципи кримінального процесу.

З моральних норм, які повинні дотримуватись на попередньому слідстві, одні безпосередньо зв’язані з процесуальною діяльністю, а інші - в деякій мірі. До перших відносяться всі норми, які найшли відображення в кримінально-процесуальних законах,  а також норми, які забезпечують прийняття справедливих та оптимальних, з точки зору задач кримінального процесу та інтересів його учасників, рішень характеризуючих зовнішню та внутрішню культуру поведінки слідчого.

До других відносяться норми, якими слідчому необхідно керуватись при проведені тактичних прийомів розслідування, встановленню технологічних контактів з учасниками кримінального процесу та інше.

Таким чином, будучи одним з загальних умов попереднього слідства, слідча етика сприяє додержанню законності, забезпеченню культури та гуманізма при розслідуванні кримінальних справ.

Висновок:

Вище вказане дає змогу з’ясувати ту головну роль, яку відіграє дана тема у цілому, тобто представлення та засвоєння її питань в багатьох випадках дозволяє Вам, правильно визначити їх сутність, збереже Вас від скоєння порушень умов Кримінально-процесуального закону, які ще допускаються на практиці.

Під час підготовки до семінарів та практичних занять познайомитесь з наступною літературою:

Гуляев А. Г. "Процесуаьні строки в стадіях порушеня кримінальної справи та попереднього розслідування." М. 1976 г.

Исаенко В. Вендер М. "Взаимодействие следователей и экспертов" "Социальная законность" № 12 - 1985  г.

Михайлов А. И. "Отдельные поручения следователя" М. 1971 г.

Макушиенко Л. И. "Оргнизация дознания и предварительного следствия в городских, районных  органах ВД" П. 443 МВД СССР
1981 г.

Павлухин Л. В. "Расследование в форме дознания." Томск. 1979 г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82060. Вертайтеся додому, журавлі! 79.5 KB
  Краю мій, мій рідний краю! Який ти безмежний, мальовничий, багатий на звичаї та обряди і водночас скільки випало на твою долю випробувань і страждань. Скільки людей змушені були покинути тебе у пошуках кращої долі. Одними із перших стали мешканці Небилова, які у далекому 1891 полинули як ті журавлі за океанські води.
82061. Вплив антропогенних факторів на репродуктивну функцію людини 173.5 KB
  Цілі: Узагальнити знання учнів про індивідуальний розвиток організму його залежність від умов зовнішнього середовища; виховувати почуття відповідальності за власне здоров’я та здоров’я майбутніх дітей; формувати навички здорового способу життя; сприяти екологічному вихованню учнів...
82062. Я єсть народ… Двомовна музично-поетична композиція, присвячена 65 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 75.5 KB
  Славним ветеранам Великой Отечественной, выстоявшим, победившим, подаривши миру жизнь и счастье, посвящается. Досі ще не визнаним ветеранам Великої Вітчизняної, бійцям Української повстанської армії, що боролись за щастя рідної землі...
82064. За мир у всьому світі – це значить за життя! (до 66 річниці з Дня Перемоги) 34.5 KB
  Мета заходу: Оглянути героїчні, бойові сторінки історії життя нашого народу в боротьбі за свободу і незалежність. Акцентувати увагу учнів на розкриття великого подвигу народу у Великій Вітчизняній війні, бо без пам’яті про тих, хто приніс нам довгоочікувану Перемогу, відстоявши мир на землі, не може бути щасливого майбутнього.
82065. Людина для професії чи професія для людини? 118 KB
  Привернути увагу підлітків до питання вибору професії та її значення, звернути увагу на фактори, що обумовлюють вибір людиною тієї або іншої спеціальності, поговорити про помилки, які допускаються при обранні професії, наголосити на важливості прийняття правильного вибору фаху для подальшого щасливого життя.
82066. ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ У. ШЕКСПІРА 68.5 KB
  Великим святом в Англії вважається 23 квітня день народження Уільяма Шекспіра.Ім’я Уільяма Шекспіра знайоме і дорослим і школярам усього світу. Так хто ж такий Уільям Шекспір Шекспіродне з тих чудес світу яким не перестаєш дивуватися: історія рухається гігантськими кроками змінюється образ планети...
82067. Внеклассное мероприятие по литературе игра «О, счастливчик!» 327 KB
  Что это за сказка героиней которой является домашняя птица КурочкаРяба. Как называется русская сказка написанная в XIX веке по мотивам сказки братьев Гримм Госпожа Метелица и кто её автор В. Сказка Ш. Какому датскому писателю принадлежит автобиография Сказка моей жизни Г.