67849

Нагляд прокурора і судовий контроль за додержанням законів під час досудового слідства

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Прокуратура України становить єдину систему на яку покладаються серед інших функцій нагляд за додержанням законів органами які проводять оперативно розшукову діяльність дізнання досудове слідство.

Украинкский

2014-09-15

93.5 KB

1 чел.

Одеський державний університет внутрішніх справ

Кафедра кримінального процесу

                Лекція  Тема  13  Нагляд прокурора і судовий контроль за додержанням законів під час досудового слідства

                                 

 

                                                                     Підготував

                                                                  начальник кафедри

                                                                            кримінального процесу

                                                                               полковник міліції

                                                                                 С.М. Смоков

Обговорено та схвалено

На засіданні кафедри

  “листопада 2008 р.

                                                              Одеса 2008

План лекції

Вступ.

1.Сутність прокурорського нагляду за органами дізнання і досудового слідства.

2.Форми і методи прокурорського нагляду за провадженням дізнання і досудового слідства.

3.Судовий контроль за додержанням законності органами досудового слідства.

4. Процесуальний порядок оформлення рішень органами досудового розслідування з дозволу суду.

1.Сутність прокурорського нагляду за органами дізнання і досудового слідства.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, серед інших функцій, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.   

Прокурор — суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст. 121 Конституції України покладаються такі функції: нагляд за додержанням законів органами, які провадять досудове слідство, дізнання та оперативно-розшукову діяльність; підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов'язаних з обмеженням свободи громадян.

Разом  з тим, слід зауважити, що Закон України “ Про прокуратуру” від 5.листопада 1995 року на сьогоднішній день не відповідає Конституції у частини повноважень щодо розслідування діянь, що містять ознаки злочину.  

Провадження з стадії порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство здійснюється під наглядом прокурора, що є суттєвим гарантом від можливих помилок і зловживань.

Нагляд — це діяльність прокурора по забезпеченню додержання законів органами дізнання, досудового слідства та іншими органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю. Характерною рисою прокурорського нагляду за діяльністю органів дізнання і досудового слідства є широкий круг повноважень прокурора, які дозволяють йому вивчати матеріали справи та відміняти незаконні рішення і відновлювати законність.

Згідно зі ст. 25 КПК України нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і досудового слідства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Свої повноваження в кримінальному судочинстві прокурор здійснює незалежно від будь-яких органів і посадових осіб, підкоряючись тільки законові і керуючись вказівками Генерального прокурора України.

Постанови  прокурора,   винесені  відповідно  до  закону,  є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

“Негативні реалії сьогодення,— зазначав колишній генеральний прокурор України М. Потебенько,— потребують зміцнення наглядових механізмів держави за додержанням законності”1.

Прокурор зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили.

Здійснюючи в межах своїх повноважень нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор зобов'язаний:

застосовувати  наглядові  повноваження для  забезпечення повної реєстрації і належного розгляду органами дізнання та досудового слідства всіх заяв і повідомлень про злочини, не допускаючи залишення прав заінтересованих осіб без належного захисту;

 вживати заходів для того, щоб жодний злочин не залишився нерозкритим та жоден злочинець не ухилився від відповідальності;   слідкувати за додержанням прав і свобод людини при провадженні дізнання і досудового слідства:

— застосовувати наглядові повноваження з тим, щоб органи дізнання і слідчі дотримувались встановленої процесуальної форми при провадженні слідчих і інших процесуальних дій, неухильно додержувались встановленого кримінальним законодавством порядку та строку провадження дізнання й досудового слідства; суворо наглядати за тим, щоб жоден громадянин не зазнав незаконного та безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності або іншого незаконного обмеження в правах;

суворо слідкувати за тим, щоб ніхто не був затриманий або заарештований інакше як на законних підставах;

у   разі   незаконного   затримання   чи   притягнення   до відповідальності   вживати  заходів  до  скасування  незаконних рішень і забезпечення реабілітації невинуватих осіб, відшкодування завданої їм незаконними діями матеріальної і моральної шкоди.

2.Форми і методи прокурорського нагляду за провадженням дізнання і досудового слідства.

Наділений повноваженнями з нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції відповідно до ст. 227 КПК України вправі:

а) вимагати від органів дізнання та слідчого для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, перевіряти хід дізнання, досудового слідства та розшуку злочинців;

б) давати вказівки про провадження дізнання та досудового слідства, про обрання, зміну або відміну запобіжного заходу щодо підозрюваного та обвинуваченого, про притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, а також про провадження окремих слідчих дій та розшук злочинців, що переховуються;

в) брати  участь  у  проведенні дізнання  та  досудового слідства та у необхідних випадках особисто провадити досудове слідство або окремі слідчі дії у будь-якій справі;

г) повертати кримінальні справи органу дізнання та слідчому зі своїми письмовими вказівками про провадження додаткового розслідування;

д) відміняти  незаконні  та  безпідставні  постанови  органів дізнання та слідчого включаючи постанову про відмову в порушенні справи, про закриття справи та інші;

д) усувати особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або слідства, якщо вони припустилися порушення закону при розслідуванні;

є) витребувати будь-яку справу від органу дізнання та передавати її слідчому, а також передавати справу від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного та об'єктивного розслідування справи;

ж) доручати органам дізнання виконання окремих слідчих дій та розшукових заходів у справах, що перебувають у провадженні слідчих органів прокуратури;

з) санкціонувати:  обшук службових  чи інших  приміщень (обшук  житлового  приміщення  чи  іншого  володіння   особи здійснюється тільки з дозволу суду); виїмку документів, що становлять державну таємницю; відсторонення обвинуваченого від посади; затверджувати постанови: про ексгумацію трупа,  про застосування певних заходів безпеки;

і) продовжувати строк розслідування;

ї) порушувати, відмовляти в порушенні та закривати кримінальні справи;

й) затверджувати обвинувальний висновок або повертати кримінальну справу слідчому для провадження додаткового розслідування;

и) змінювати обвинувальний висновок слідчого або складати новий висновок;

к) давати письмову згоду на направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру;

л) давати згоду або подавати самому до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, передбаченому законом.

Для забезпечення дієвості прокурорського нагляду закон зобов'язує слідчого і орган дізнання терміново направляти прокурору копії основних процесуальних рішень, протокол затримання підозрюваного та про факт і наслідки обшуку, здійсненого без санкції прокурора.

Письмові вказівки прокурора органам дізнання та досудового слідства є обов'язковими для виконання. Оскарження отриманих вказівок вищому прокурору не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України.

Прокурор розглядає скарги учасників процесу на незаконні дії або рішення слідчого чи особи, яка провадить дізнання. Протягом трьох діб щодо скарги на дії слідчого та десяти діб щодо скарг на дії органу дізнання прокурор зобов'язаний розглянути скаргу і надати відповідь особі, що звернулась зі скаргою.

Нагляд має своїм завданням сприяти:

  1.  розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
  2.  виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
  3.  запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
  4.  охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;
  5.  здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Одержавши справу з обвинувальним висновком, прокурор має ретельно її вивчити, перевірити дотримання передбаченої процесуальної форми як при провадженні окремих слідчих та інших процесуальних дій, так і при досудовому провадженні в цілому, забезпечення при цьому захисту прав і свобод людини. Протягом п'яти діб прокурор повинен прийняти одне з передбачених ст. 229-231 КПК України рішень: 1) затверджує обвинувальний висновок та направляє справу до суду; 2) складає новий обвинувальний висновок; 3) змінює обвинувачення; 4) закриває справу; 5) повертає справу на додаткове розслідування зі своїми письмовими вказівками.

Згідно зі ст. 230 КПК України, якщо прокурор або його заступник не згоден з обвинувальним висновком, він вправі скласти новий обвинувальний висновок.

У разі необхідності змінити обвинувачення прокурор або його заступник складає постанову, в якій зазначає зміни, що вносяться до обвинувального висновку.

Згідно зі ст. 129 Конституції до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно зі ст.121 Конституції покладається на прокуратуру.

3 Судовий контроль за додержанням законності органами досудового розслідування

Судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування — це окрема форма діяльності суду, що випливає з покладеної на нього функції захисту прав та свобод людини і здійснюється шляхом надання судом дозволу на певні процесуальні дії, пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, та контроль за законністю їх проведення.

Ст. 55 Конституції України визначає: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб”.

Витоки механізмів судового контролю за досудовим слідством закладено в міжнародних правових актах. Так, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права зазначає: "Кожна заарештована або затримана за кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій з'явлення на суд, з'явлення на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії і, в разі необхідності, з'явлення для виконання вироку.

Кожному, хто позбавлений волі внаслідок арешту чи тримання під вартою, належить право на розгляд його справи у суді, щоб цей суд міг невідкладно винести постанову щодо законності його затримання і розпорядитися про його звільнення, якщо затримання є незаконним".

Таким же чином ст. 5 Європейської конвенції з прав людини зазначає: "Кожна людина, позбавлена волі внаслідок арешту або затримання, має право на швидкий розгляд судом законності її затримання і на звільнення, якщо затримання є незаконним".

Розвиваючи цей підхід, Конституція України і чинне процесуальне законодавство значно розширили контрольну функцію суду і відносять до юрисдикції суду здійснення процесуального контролю за законністю накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, проникнення до житла і зняття інформації з каналів зв'язку, а по завершенні перехідного періоду і контроль за законністю обшуку, затримання підозрюваного та арешту.

Ст. 29 Конституції України встановлює, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання  має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Ст. 31 Конституції України визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Ст. 32 Конституції України встановлює певні гарантії недоторканності особистого життя і можливість судового оскарження дій, що не відповідають таким гарантіям.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові “Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця” від 01.10.96 підкреслює: “Гарантовані статтями 30 і 31 Конституції недоторканність житла і таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є невід'ємним правом особи. Дозвіл на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, на накладення арешту на кореспонденцію, її виїмку в поштово-телеграфних установах та на зняття інформації з каналів зв'язку надається тільки судом. За результатами розгляду матеріалів про надання такого дозволу, який здійснюється судом з додержанням таємниці слідства, ухвалюється процесуальне рішення”.

Статтями 236-1, 236-3, 236-5 КПК України встановлена можливість оскарження в суді відповідно постанови про відмову в порушенні справи, рішення про закриття справи.

Даними правовими новелами, по суті, встановлюється нове принципово важливе і доречне положення — захист прав і свобод людини належить до повноважень насамперед судової влади.

Рік за роком ця функція суду зміцнюється і зростає, а практика діяльності судів підтверджує дієвість такої юридичної форми процесуального контролю. Так, за даними Голови Верховного Суду України В. Ф. Бойка, тільки в 1998 році судами України було постановлено 3,2 тис. окремих ухвал про порушення законності при провадженні дізнання і досудового слідства2.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 7 від 30.05.98 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” зазначив, що судам слід посилити вимогливість до якості дізнання і досудового слідства в кримінальних справах. У стадії віддання обвинуваченого до суду і в стадії судового розгляду суди повинні з'ясовувати, чи були виконані під час досудового розслідування справи вимоги процесуального закону, чи не були порушені права підозрюваного, обвинуваченого при затриманні, арешті, проведенні обшуку та чи не були обмежені права потерпілого

й інших учасників кримінального процесу.

Позитивно оцінюючи чинні новели, разом з тим виникає занепокоєність, що подальше розширення юрисдикції суду щодо процесуального контролю за досудовим слідством і дізнанням може бути недоцільним або просто дублювати прокурорський нагляд. У цьому плані, мабуть, віддаючи належне моді, було поспішно закріплено за судом право відміняти постанову про порушення та відмову в порушенні справи. По-перше, справа на те й пору- шується, щоб встановити істину та захистити права людини, по-друге, на цьому етапі кримінального процесу оправдує себе прокурорський нагляд, по-третє, суди можуть зв'язувати себе відповідними рішеннями, по-четверте, суддя, який приймав відповідне рішення уже не може розглядати ту ж справу по суті, що створює небажані організаційні труднощі в роботі судів. Нарешті, щоб прийняти рішення про законність порушення справи потрібно проаналізувати всі матеріали, а це вже, мабуть, буде мати елементи не процесуального контролю, а фактичного нагляду, підміняє функцію прокуратури. До того ж порушена справа має поступити розслідуваною до суду, де він і зможе повністю перевірити законність та обґрунтованість прийнятих рішень і здійсненого провадження в повному обсязі.

З цих міркувань вбачається не досить обґрунтована пропозиція про поширення судового контролю на накладення арешту на майно та відсторонення обвинуваченого від посади3. До цього часу накладення арешту на майно здійснювалось по постанові слідчого навіть без санкції прокурора, Для забезпечення всіх без винятку прав і свобод людини повинні застосовуватись не тільки судові процедури, а і всі інші правові механізми, включаючи прокурорський нагляд. Суд має вирішувати і контролювати найбільш принципові питання пов'язані з забезпеченням прав і свобод людини — недоторканності особи, житла, особистого життя, таємниці телефонних розмов і поштово-телеграфної кореспонденції, питання, що віднесеш до юрисдикції суду Конституцією України.

НОРМАТИВНІ АКТИ

Конституція України. Ст. З, 8, 13, 19, 21-68, 80, 121-131, 147-153, Розділ .5.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Від 16.12.96.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. Від 4.11.96//Офіційний вісник України.— 1998.— № із.

Закон України від 15.12.92 "Про статус судців" //Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 8.— Ст.56; 1994.— № 22.— Ст.142; 1994.— № 26.— Ст. 203; 1995, № 34.— Ст.268; 1999.— № 50.— Ст.434; 2000.- № 10.- Ст.79 (Із змінами, внесеними Законом № 1459-Ш (1459-14) від 17.02.2000).

Закон України від 5.11.1991 "Про прокуратуру" //Відомості Верховної Ради України.-1991.- № 53.- Ст.793; 1993.- № 22.- Ст.229; 1993.- № 50.-Ст.474; 1995.- № 11.- Ст.71; 1995.- № 34. - Ст. 268.

Закон України від 18.02.1992 "Про оперативно-розшукову діяльність" //Відомості Верховної Ради України .- 1992- № 22.- Ст.303; 1992.- № 39.- Ст. 527; 1993.- № 11.- Ст.83; 1994.- № II.- Ст. 52; 1998.- № 26.- Ст.149; 1999.- № 4.- Ст.35; 2000.- № 10.-Ст.79.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.10.96//Право України.— 1996.— № 12.

Про деякі питання, що виникають при застосуванні судами законодавства, яке передбачає оскарження до суду санкції прокурора на арешт. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.09.94 № 10.

Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.97.

Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88 № 3, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму № 3 від 4.06.93, № 3 від 13.01.95, № 12 від 03.12. 97.

ЛІТЕРАТУРА

Басков В. И. Прокурорский надзор в СССР. - М, І991.

Бойко В. Стан здійснення в Україні правосуддя в 1998 р. та завдання по удосконаленню організації роботи судів // Право України.—1999.— № 3.— С.3-5.

Брьінцев В. Д. Судебная власть (правосудне).— X., 1998.

Жогин Н. В. Прокурорский надзор за предварительнЫМ расследованием уголовнЫХ дел.— М., 1968.

Каретников А. С. ПроцессуальнЫе основания возвращения уголовиого дела к Доследованию— Саратов, 1978.

Кожевникт Г. К. Прокурорский надзор за законностью и обоснованностью "Риостановления предварительного расследования: Автореферат дис. канд. юрид. наук.— Харьков, 1992.

Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. —

Потебенько М. О. Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього// Вісник прокуратури.— 1999.— № І.— С. 5-Ю.

Прокурорський нагляд в Україні: Підручник.— Донецьк, 1977. - Тецовский Ю. И. Судебная власть — М.: Дело, 1999.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.   Які завдання і функції прокурора в кримінальному процесі?
  2.   Які обов'язки покладаються на прокурора у кримінальному процесі?
  3.   Які повноваження має прокурор в кримінальному процесі?
  4.   Які дії і рішення слідчого підлягають санкціонуванню прокурором?
  5.   Який порядок оскарження санкції прокурора на арешт?
  6.   Які рішення може прийняти прокурор по справі, що надійшла з обвину
    вальним висновком?
  7.  Які завдання судового контролю за законністю досудового слідства і

дізнання?

8. Які рішення слідчого и органу дізнання здійснюються тільки з дозволу АУ      

9. Який процесуальний порядок прийняття рішення про виїмку поштово-телеграфної кореспонденції?

1отебенько М. Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього //Вісник прокуратури. — 1999.— № 1.— С. 5.

2 Бойко В. Ф. Гарантовані Конституцією України права і свободи людини мають надійно захищатись незалежним, компетентним і неупередженим судом // Вісник Верховного Суду


України. – 1999. - №1. – С. 6

3 Туманянц А. Р. Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю процесуальних рішень органів досудового слідства: Автореферат дис.  канд-юрид. наук.— Харків, 1998.— С.8.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68303. Дугогасительные устройства и контактные системы электрических аппаратов 8.61 MB
  Дугогасительные устройства электрических аппаратов предназначены для защиты контактных соединений от действия электрической дуги возникающей между контактами при их размыкании. Существуют несколько способов гашения электрической дуги.
68304. Электромагнитный привод 4.16 MB
  К подвижному сердечнику крепится подвижный контакт который прижимается к неподвижному контакту когда через катушку проходит электрический ток Создаваемое катушкой магнитное поле притягивает подвижный сердечник к неподвижному преодолевая усилие возвратной пружины.
68305. Область применения и конструкция коммутационных аппаратов дистанционного действия 858 KB
  Аппаратура служащая для дистанционного включения выключения или переключения электрических цепей на значительном расстоянии от служебных помещений контакторы и реле; аппараты этой группы приводятся в действие при помощи кнопок выключателей датчиков или защитной аппаратуры...
68306. Коммутационная аппаратура непосредственного включения. Пакетные выключатели и переключатели. Контроллеры и кнопки 1019.5 KB
  Контакты выключателей могут быть размыкающими и замыкающими. Пример н о контакты кнопки пуск при нажатии замыкаются если прекратить нажатие то под действием пружины контакты размыкаются См. В пакетных выключателях применены скользящие контакты соприкасающиеся друг с другом по плоскости.
68307. Коммутационная аппаратура 35 KB
  Аппаратура предназначенная для изменения состояния электрической сети по алгоритму: ток проходит не проходит или аппаратура включена выключена или электрических потребителей по алгоритму: работают не работают –лампа горит не горит. По принципу работы коммутационная аппаратура делится на контактную и бесконтактную.
68308. Системы электроснабжения РПС 276.5 KB
  По условиям работы холодильных установок ХНУ на подвижном составе с машинным охлаждением целесообразно применять передачу на переменном трехфазном токе. Это объясняется тем что пуск ХНУ производят сравнительно редко и не требуют при этом больших пусковых моментов от электродвигателе и в процессе работы...
68309. Поселенная структура сибирской деревни: необходимость и возможности изучения 37 KB
  На наш взгляд к числу важнейших проблем необходимость изучения которых явно недооценивалась аграрниками раньше и по прежнему недооценивается сегодня нужно отнести динамику поселенной структуры сибирской деревни которая бы включала в себя характеристику всех населенных пунктов по следующим параметрам...