67861

Релігія як феномен духовної культури

Лекция

Религиоведение и мифология

Деномінація (лат. denominatio – наділення спеціальним ім’ям) – релігійне об’єднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення; перехідний тип організації, яка має характеристики церкви( централізація, ієрархічні принципи управління, відмова від ізоляціонізму) та секти (визнання своєї виключності...

Украинкский

2014-09-15

73.5 KB

5 чел.

Тема 1: Релігія як феномен духовної культури.

План

  1.  Релігія - складне соціальне та духовне явище: сутність, ознаки, структура.
  2.  Функції та типологія релігій. Основні релігієзнавчі концепції (срс).
  3.  Предмет та структура релігієзнавства.
  4.  Історія вільнодумства.
  5.  Свобода совісті в Україні (срс).

Релігія (від лат. religio – благочестя, зв’язок) - форма суспільної свідомості, що ґрунтується на вірі в Бога, надприродні сили.

Ознаки релігійного світогляду:

  •  передбачає роздвоєність світу на земний, реальний та потойбічний, “надприродний”;
  •  доводить, що у світі в цілому та в людині, зокрема відбувається боротьба двох протилежних початків, які ототожнюються з Богом і дияволом, душею і плоттю, добром і злом;
  •  характеризується символізмом;
  •  привертає людину до моральної відповідальності за свої вчинки (введене поняття гріха);
  •   дотримується ідеї креаціонізму (створення Богом світу з нічого);
  •   визнає фаталізм.

В структуру сучасних релігійних систем входять:

Віра – особливий психічний стан повного визнання і прийняття якогось твердження без достатніх обгрунтувань

Віровчення – систематизований виклад змісту віри в догматах, істинах, визнаних раз і назавжди незмінними, які не підлягають критиці

Релігійний культ – реалізація віри в діях груп або окремих людей через обряди задля встановлення зв’язку з Богом.

Культова діяльність є символічною, канонічною (не підлягає жодним довільним змінам) і використовує спеціальні засоби (культові будівлі, предмети).

Релігійні організації - об’єднання людей на основі спільних вірувань, інтересів щодо відправлення релігійних культових дій.

Етапи розвитку:

  •  релігійні групи, які в первісному суспільстві співпадали з родом, племенем;
    •  професійні релігійні групи - чаклуни, шамани, жреці;

Сучасні релігійні інститути:

Церква (від грец. “господній дім”) - централізоване, численне обєднання віруючих, приналежність до якого визначається, як правило, не особистим вибором, а традицією..

Ознаки:

  •  наявність спільного віровчення та розробленої догматики (Символ віри);
  •  централізоване та ієрархічне управління;
  •  відсутній контроль за членством;
  •  поділ віруючих на клір (професійне священство) і мирян.

Деномінація (лат. denominatioнаділення спеціальним імям) – релігійне обєднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення; перехідний тип організації, яка має характеристики церкви( централізація, ієрархічні принципи управління, відмова від ізоляціонізму) та секти (визнання своєї виключності, богообраності, добровільність і контрольованість членства)

Секта (лат. secta – напрям) - релігійне об’єднання, що виникає, як правило, в результаті відділення від більшої організації на засадах зміни віровчення та культу

Ознаки:

  •  визнання своєї виключності, богообраності;
  •   добровільність і контрольованість членства

Харизматичний культ – невелика за чисельністю, короткотривала, часто локальна релігійна організація, що об’єднує прихильників конкретної особи, носія особливих божих дарів (харизми).

Ознаки:

  •  культова практика, яка повністю відрізняється від пануючої релігійної традиції;
  •  ізоляціонізм, фанатизм, містицизм;

Два основні підходи до вивчення релігії:

Теологічний (богословський)

Світський (науково-філософський)

  •  розглядає релігію “зсередини”;
  •  вивчає релігію “ззовні”;
  •  теологія (богослов’я) завжди є тенденційною;
  •  наукове знання є нейтральним;

  •  обєктом дослідження є божественне одкровення;
  •  обєктом дослідження є природа і людство;
  •  багато положень сприймаються на віру або на підставі авторитету священних текстів.
  •  результати дослідження піддаються логічній та емпіричній перевірці.

Релігієзнавство – комплексна дисципліна, яка поєднує дані соціології, психології, історії та інших галузей суспільствознавства з метою з’ясування природи й сутності релігії, її місця в житті індивіда і суспільства, перспектив її розвитку.

Виникає у другій половині XIX ст. у Європі на перетині багатьох наук і має багато відгалужень:

  •  філософія релігії,
  •  соціологія релігії,
  •  історія релігії,
  •  психологія релігії,
  •  географія релігії
  •  феноменологія релігії та ін.

Вільнодумство – широка духовна течія, яка визнає право розуму на критичний розгляд релігії та вільне дослідження навколишнього світу.

Вільнодумство може здійснюватися стихійно, несвідомо, але й може відстоюватися свідомо і втілюватися в теоретичній формі.

Основними чинниками вільнодумства є:

  •  неухильний ріст виробництва, який веде до успішного освоєння світу людиною;
    •  зростання активності людей в ході історичного розвитку;
      •  підвищення рівня духовної культури людства;
      •  збільшення рівня соціальної свободи.

Вільнодумство щодо релігії проявляється в таких основних формах:

Богоборство – сама рання та слабка форма критики релігійних уявлень, виявляється у почутті протесту щодо Бога, який створив світ і, який уявляється жорстоким та несправедливим.

Скептицизм (грец. skeptikos – той, що розглядає, досліджує) – сумнів в істиності релігії або окремих її положень.

Антиклерікалізм (лат. anti – проти, clericalis – церковний) – ідеологічний і соціальний рух, спрямований проти прагнення церкви і духовенства панувати у суспільстві.

Індифферентизм (лат. indifferens – байдужий) – байдужість, у ставленні до релігії або до її ідей.

Пантеїзм (грец. pan – все, theos – Бог) – зближує Бога і світ, визнає їх єдинисть, навіть до тотожності.

Деїзм (лат. deus – бог) – трактує Бога як певний безособистий розум, першодвигун, який знаходиться поза природою.

Натуралізм (лат. naturalis – природний) – філософський напрям, який визнає, що існує лише природа, яка є всеохоплюючим буттям, не визнає нічого надприродного.

Атеїзм (грец. а – заперечувальна частка і theosбог, бук. “безбожжя”) – заперечення існування Бога.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34144. Собственность 16.99 KB
  В определенных исторических условиях отражался конкретный тип отношений собственности. Право собственности как право конкретных субъектов на определенные объекты имущество сводится к набору прав: праву владения праву пользования и праву распоряжения имуществом. В хозяйственной практике признаются два основных типа собственности: частная и общественная. Основные типы и формы собственности В настоящее время выделяют следующие формы собственности: 1 государственную; 2 собственность республик входящих в Российскую Федерацию автономных...
34145. Субъект собственности (собственник) 17.41 KB
  Экономическое содержание собственности имеет две стороны: субъект собственник и объект имущество. Объектом собственности является все то что включено в сферу жизнедеятельности субъекта а также его производственной деятельности. Субъектами собственности являются отдельные люди их группы государство и т. Итак в экономическом содержании собственности надо различать две стороны: 1 материальновещественную объекты собственности имущество; 2 социальноэкономическую отношения между людьми в связи с их присвоением.
34146. Экономическая обособленность 32.86 KB
  Характерные особенности предприятия приведены ниже. Но всех действующих лиц предприятия обычно объединяет наличие общего интереса произвести продукцию продать ее и получить денежный доход. Юридическая обособленность находит свое выражение в наличии устава предприятия для отдельных видов предприятий только учредительного договора счета в банке ведении бухгалтерского баланса наличии права договорных отношений и найма работников определенной имущественной ответственности во взаимоотношениях с другими предприятиями и отдельными...
34147. Цель государственного регулирования предпринимательской деятельности 17.14 KB
  Целью государственного регулирования предпринимательской деятельности является создание определенных условий обеспечивающих нормальное функционирование экономики в целом и стабильное участие предпринимателей страны в международном разделении труда и получение от этого оптимальных выгод. Поэтому цели и задачи государственного регулирования подвержены изменениям между тем как механизм регулирования достаточно хорошо отработан хотя и имеет особенности в каждой отдельно взятой стране. В обобщенном виде в задачи государственного регулирования...
34148. Рынок 16.16 KB
  Это самое простое но одновременно и самое поверхностное понятие рынка. В настоящее время существует множество определений рынка. Есть и определение рынка как действительного пространства на котором взаимодействуют предложение и спрос на те или иные блага товары и услуги и существуют способы их взаимодействия. Для нормального функционирования рынка необходимы следующие основные условия: 1 свобода предпринимательской деятельности; 2 конкуренция совершенная и несовершенная; 3 наличие различных форм собственности; 4 свободное...
34149. Деньги 29.36 KB
  Сущность денег раскрывается в их функциях. Ученыеэкономисты считают что можно выделить пять функций денег Современные экономисты считают что деньги выполняют три функции деньги как мера стоимости деньги как средство обращения и деньги как средство накопления. движение денег в наличной и безналичной формах закрепленная национальным законодательством; включает следующие элементы денежную единицу масштаб цен виды денег в стране и порядок их эмиссии порядок обращения денег и платежей а также государственный аппарат осуществляющий...
34150. Закон стоимости 14.56 KB
  Закон стоимости вынуждает товаропроизводителей следить за тем чтобы индивидуальные затраты труда на производство товаров не превышали общественно необходимые. Закону стоимости свойственны следующие черты: в основе стоимости лежит общественно необходимый труд; величина стоимости товара прямо пропорциональна количеству воплощенного в нем общественно необходимого труда и обратно пропорциональна его производительной силе; обмен товаров совершается в соответствии с количеством воплощенного в них общественно необходимого труда; с возникновением...
34151. Понятие «рынок» и «рыночная экономика» 14.23 KB
  Рынок возникает и развивается вместе с разделением труда в обществе задолго до формирования рыночной экономики. В современной экономической литературе понятия рынок и рыночная экономика употребляются в одном и том же значении: для характеристики рыночной экономики одновременно понимаемой и как рынок. Рынок это одна из важнейших категорий товарного хозяйства выражающая его наиболее существенные связи и отношения связанные с обменом.
34152. Спрос 17.46 KB
  Объем спроса это количество товара которое покупатели желают приобрести за некоторый период например день или год. Объем спроса зависит от цены данного товара цены других товаров товаровзаменителей доходов покупателей и их вкусов. Графическое выражение между ценой товара и величиной спроса предъявляемого покупателями на этот товар называется кривой спроса. Кривая спроса обычно является убывающей.