67861

Релігія як феномен духовної культури

Лекция

Религиоведение и мифология

Деномінація (лат. denominatio – наділення спеціальним ім’ям) – релігійне об’єднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення; перехідний тип організації, яка має характеристики церкви( централізація, ієрархічні принципи управління, відмова від ізоляціонізму) та секти (визнання своєї виключності...

Украинкский

2014-09-15

73.5 KB

5 чел.

Тема 1: Релігія як феномен духовної культури.

План

  1.  Релігія - складне соціальне та духовне явище: сутність, ознаки, структура.
  2.  Функції та типологія релігій. Основні релігієзнавчі концепції (срс).
  3.  Предмет та структура релігієзнавства.
  4.  Історія вільнодумства.
  5.  Свобода совісті в Україні (срс).

Релігія (від лат. religio – благочестя, зв’язок) - форма суспільної свідомості, що ґрунтується на вірі в Бога, надприродні сили.

Ознаки релігійного світогляду:

  •  передбачає роздвоєність світу на земний, реальний та потойбічний, “надприродний”;
  •  доводить, що у світі в цілому та в людині, зокрема відбувається боротьба двох протилежних початків, які ототожнюються з Богом і дияволом, душею і плоттю, добром і злом;
  •  характеризується символізмом;
  •  привертає людину до моральної відповідальності за свої вчинки (введене поняття гріха);
  •   дотримується ідеї креаціонізму (створення Богом світу з нічого);
  •   визнає фаталізм.

В структуру сучасних релігійних систем входять:

Віра – особливий психічний стан повного визнання і прийняття якогось твердження без достатніх обгрунтувань

Віровчення – систематизований виклад змісту віри в догматах, істинах, визнаних раз і назавжди незмінними, які не підлягають критиці

Релігійний культ – реалізація віри в діях груп або окремих людей через обряди задля встановлення зв’язку з Богом.

Культова діяльність є символічною, канонічною (не підлягає жодним довільним змінам) і використовує спеціальні засоби (культові будівлі, предмети).

Релігійні організації - об’єднання людей на основі спільних вірувань, інтересів щодо відправлення релігійних культових дій.

Етапи розвитку:

  •  релігійні групи, які в первісному суспільстві співпадали з родом, племенем;
    •  професійні релігійні групи - чаклуни, шамани, жреці;

Сучасні релігійні інститути:

Церква (від грец. “господній дім”) - централізоване, численне обєднання віруючих, приналежність до якого визначається, як правило, не особистим вибором, а традицією..

Ознаки:

  •  наявність спільного віровчення та розробленої догматики (Символ віри);
  •  централізоване та ієрархічне управління;
  •  відсутній контроль за членством;
  •  поділ віруючих на клір (професійне священство) і мирян.

Деномінація (лат. denominatioнаділення спеціальним імям) – релігійне обєднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення; перехідний тип організації, яка має характеристики церкви( централізація, ієрархічні принципи управління, відмова від ізоляціонізму) та секти (визнання своєї виключності, богообраності, добровільність і контрольованість членства)

Секта (лат. secta – напрям) - релігійне об’єднання, що виникає, як правило, в результаті відділення від більшої організації на засадах зміни віровчення та культу

Ознаки:

  •  визнання своєї виключності, богообраності;
  •   добровільність і контрольованість членства

Харизматичний культ – невелика за чисельністю, короткотривала, часто локальна релігійна організація, що об’єднує прихильників конкретної особи, носія особливих божих дарів (харизми).

Ознаки:

  •  культова практика, яка повністю відрізняється від пануючої релігійної традиції;
  •  ізоляціонізм, фанатизм, містицизм;

Два основні підходи до вивчення релігії:

Теологічний (богословський)

Світський (науково-філософський)

  •  розглядає релігію “зсередини”;
  •  вивчає релігію “ззовні”;
  •  теологія (богослов’я) завжди є тенденційною;
  •  наукове знання є нейтральним;

  •  обєктом дослідження є божественне одкровення;
  •  обєктом дослідження є природа і людство;
  •  багато положень сприймаються на віру або на підставі авторитету священних текстів.
  •  результати дослідження піддаються логічній та емпіричній перевірці.

Релігієзнавство – комплексна дисципліна, яка поєднує дані соціології, психології, історії та інших галузей суспільствознавства з метою з’ясування природи й сутності релігії, її місця в житті індивіда і суспільства, перспектив її розвитку.

Виникає у другій половині XIX ст. у Європі на перетині багатьох наук і має багато відгалужень:

  •  філософія релігії,
  •  соціологія релігії,
  •  історія релігії,
  •  психологія релігії,
  •  географія релігії
  •  феноменологія релігії та ін.

Вільнодумство – широка духовна течія, яка визнає право розуму на критичний розгляд релігії та вільне дослідження навколишнього світу.

Вільнодумство може здійснюватися стихійно, несвідомо, але й може відстоюватися свідомо і втілюватися в теоретичній формі.

Основними чинниками вільнодумства є:

  •  неухильний ріст виробництва, який веде до успішного освоєння світу людиною;
    •  зростання активності людей в ході історичного розвитку;
      •  підвищення рівня духовної культури людства;
      •  збільшення рівня соціальної свободи.

Вільнодумство щодо релігії проявляється в таких основних формах:

Богоборство – сама рання та слабка форма критики релігійних уявлень, виявляється у почутті протесту щодо Бога, який створив світ і, який уявляється жорстоким та несправедливим.

Скептицизм (грец. skeptikos – той, що розглядає, досліджує) – сумнів в істиності релігії або окремих її положень.

Антиклерікалізм (лат. anti – проти, clericalis – церковний) – ідеологічний і соціальний рух, спрямований проти прагнення церкви і духовенства панувати у суспільстві.

Індифферентизм (лат. indifferens – байдужий) – байдужість, у ставленні до релігії або до її ідей.

Пантеїзм (грец. pan – все, theos – Бог) – зближує Бога і світ, визнає їх єдинисть, навіть до тотожності.

Деїзм (лат. deus – бог) – трактує Бога як певний безособистий розум, першодвигун, який знаходиться поза природою.

Натуралізм (лат. naturalis – природний) – філософський напрям, який визнає, що існує лише природа, яка є всеохоплюючим буттям, не визнає нічого надприродного.

Атеїзм (грец. а – заперечувальна частка і theosбог, бук. “безбожжя”) – заперечення існування Бога.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21186. Лінійні оператори. Матриця оператора 476.5 KB
  Лінійні оператори. Матриця оператора. Лінійні оператори.
21187. Власні числа та власні вектори оператора. Самоспряжені оператори 822 KB
  1 то він називається власним вектором оператора а число його власним числом. Таким чином дія оператора на власний вектор дає той же вектор помножений на власне число. Це алгебраїчне рівняння степені називається характеристичним рівнянням оператора .
21188. Ортогональні оператори. Квадратичні формию. Криві другого порядку 282 KB
  2 то одержимо друге означення ортогонального оператора або .3 Звідси маємо для матриці ортогонального оператора або 18.5 показує що рядки стовпці матриці ортогонального оператора ортогональні.1 витікають властивості ортогонального оператора: 1 Якщо ортогональний то і ортогональні.
21189. Криві другого порядку 454.5 KB
  Як було показано в попередній лекції загальне рівняння другого порядку в системі координат побудованій на власних векторах матриці квадратичної форми рівняння має вид 18.1 Спочатку розглянемо випадок коли це рівняння еліптичного або гіперболічного типу тобто . Якщо то рівняння 19. Якщо маємо два рівняння прямих що проходять через новий початок координат .
21190. Поверхні другого порядку 575 KB
  Розглянемо більш загальне рівняння яке містить в собі і квадратичний вираз на предмет того який геометричний обєкт воно описує.1 перетвориться у рівняння 20. В новій системі координат рівняння 20. Перепишемо рівняння 20.
21191. Матриці. Лінійні дії з матрицями. Поняття лінійного простору 207 KB
  Лінійні дії з матрицями. Вона характеризується таблицею чисел яку можна записати окремо і розглядати як суцільний обєкт що має назву матриця лат.2 Очевидно що матриця є узагальненням як числа так і вектора. Дійсно при m=1 n=1 матриця зводиться до числа при m=1 n=3 вона є векторрядок а при m=3 n=1 векторстовпець.
21192. Множення матриць. Поняття детермінанта 255.5 KB
  Множення матриць. Розглянемо якісно нову відмінну від введених в попередній лекції операцій а саме нелінійну операцію множення матриць. Визначити операцію множення матриць це означає вказати яким чином даній парі матриць ставиться у відповідність третя матриця яка і буде їх добутком.
21193. Властивості детермінантів 220.5 KB
  Детермінант транспонованої матриці дорівнює детермінанту даної. З очевидної рівності випливає що детермінант можна записати також у вигляді == =.2 Після транспонування одержимо детермінант в добутках якого індекси множників помінялись місцями.
21194. Логические модели представления знаний 99 KB
  3: sml vrt ktr tnk grz tks объекты; kls vnt krl vgr свойства. Предикаты и константы логической базы знаний Kонстанты Свойства 1 2 3 4 Колеса Винт Крыло Возит грузы kls Vnt krl vgr № Объекты Kонс танты Преди каты R kls R vnt R krl R vgr 1 Самолет sml Qsml Psml kls Psml vnt Psml krl Psml vgr 2 Вертолет vrt Qvrt Pvrt kls Pvrt vnt Pvrt krl Pvrt vgr 3 Катер Ktr Qktr Pktr kls Pktr vnt Pktr krl Pktr vgr 4 Танкер Tnk Qtnk Ptnk kls Ptnk vnt Ptnk krl Ptnk vgr 5...