67862

Первісні вірування, ранні та пізні національні релігії

Лекция

Религиоведение и мифология

Особливості ранніх національних релігій об’єктами поклоніння були вже не духи, а боги, які, мали антропоморфний і деколи зооморфний характер; послідовний політеїзм (poly-багато, teoc – Бог), виникають ієрархії богів, на їх чолі стоять, як правило, боги Сонця чи Неба, або ж боги-деміурги...

Английский

2014-09-15

68.5 KB

1 чел.

Тема 2:Первісні вірування, ранні та пізні національні релігії

План.

  1.  Первісні культи (срс).
  2.  Особливості ранніх та пізніх національних релігій.
  3.  Релігійна система Давнього Сходу, Давньої Греції та Риму (срс).
  4.  Китайські національні релігії: конфуціанство, даосизм, сучасний синкретизм.
  5.  Індійські національні релігії.
  6.  Іудаїзм - перша монотеїстична релігія (срс).

Особливості ранніх національних релігій

  •  об’єктами поклоніння були вже не духи, а боги, які, мали антропоморфний і деколи зооморфний характер;
  •  послідовний політеїзм  (poly-багато, teoc – Бог),  виникають ієрархії богів, на їх чолі стоять, як правило, боги Сонця чи Неба, або ж боги-деміурги;
  •  зародження уявлень про потойбічний світ та загробну відплату;
  •  особливості культової діяльності:
  •  існування спеціальних служителів культу – жреців;
  •  поява постійних культових споруд;
  •  формування релігійного ритуалу, основою якого були жертвопринесення.

Характерні особливості пізніх національних релігій:

  •  поширення релігійних вірувань та офіційного відправлення культу серед усіх верств населення;
  •   виникає стійка система приписів та заборон, які детально регулюють всі сфери життя віруючого;
  •  співіснування політеїзму та монотеїзму;
  •   спрощення ритуалів жертвоприношень;
  •  довготривалість існування.

Конфуціанство

Засновник - Конфуцій (Кун-цзи, Кун Фу-цзи, 551 – 479 рр. до Р.Х.).

Священна книга: “Лунь юй” (“Бесіди та судження”).

Кількість прихильників: 580 млн. чол.

Особливості:

  •   було не лише основною релігією, але й виконувало функції офіційної державної ідеології;
  •   вирізнялося байдужістю до містики і емоційного накалу (окрім загальнодержавного культу Неба не визнають жодних божеств);
  •   конфуціанські вчені були не так жрецями як чиновниками;
  •   базувалося на вченні про досконалу людину (цзюнь-цзи), основними чеснотами якої повинні бути: гуманність (жень) і почуття обов’язку (і), вірність і щирість (чжен), благопристойність і дотримання церемоній та обрядів (лі), строге підкорення старшим (сяо);
  •   форма стала еквівалентом релігійного ритуалу.

Наслідки:

  •   кожен китаєць, незважаючи на віросповідання, перш за все є конфуціанцем;
  •   культ предків сприяв розвитку культу сім’ї, клану, звідси – постійна тенденція до росту сім’ї, це з часом призвело до виникнення могутніх кланів, які було засновано на конфуціанських принципах: чіткого патерналізму, залізної дисципліни і строгого церемоніалу, консерватизму;
  •  культ освіченості, ієрогліфа призвів до появи верстви шеньши (вчених-чиновників);
  •  конфуціанство підтримало культ правителя “сина Неба”, який керує Піднебесною від імені великого Неба, отже утвердився культ Піднебесної, яка розглядалася як центр Всесвіту, вершина цивілізації.

Даосизм

Засновники: Лао-цзи (VI-V ст. до Р.Х.), Чжуан Чжоу (IV-III ст. до Р.Х.)

Священна книга: “Дао де цзін” (“Книга про шлях до доброчестя”).

Кількість прихильників: більше 31 млн. чол.

Особливості:

  •   заповнив вакуум містичного, що існував в конфуціанстві;
  •  базується на концепціях Дао, Інь і Ян; 
  •  проповідує відносність буття, життя і смерті, принцип недіяння  
  •  обгрунтування концепції безсмертя: в тілі людини є духи-монади і тому потрібно створити умови, щоби вони стали в тілі домінуючими, внаслідок чого тіло дематеріалізується.

Умови досягнення безсмертя:

  •  Регулювання тіла;
  •  Регулювання дихання;
  •  “Регулювання серця”.
  •  пантеон даосизму  величезний, особливо виділяли кількох: імператора Юй Хуан Шанді (родоначальник китайців), Сіванму (богиня заходу), Паньгу (першоістота), Тайцзи (Велика Межа). Крім того входили герої і навіть прості люди, які проявили себе після смерті. Особливою категорією були безсмертні (ба-сянь).
  •  даоси не створили чіткої церковної структури; створювали храми, монастирі;

У 1957 р. створена проурядова Китайська даоська асоціація.

Наслідки:

- серед даосів зявилися перші аскети;

- визвали розвиток алхімії, астрології (створили гороскопи), геомантії (фен шуй), медицини (внаслідок пошуків шляхів безсмертя).

Сучасна релігійна система Китаю (синкретизм).

Відбулося поступове поєднання:

  •   конфуціанства (домінувало в сфері етики і соціально-сімейних відносин);
  •   даосизму (звернення до сфери почуттів, з його магією, містикою);
  •   буддизму (замолював гріхи, породжував і підтримував мрії про світле майбутнє).

Ознаки синкретизму:

  •  еклектизм і універсалізм пантеону, терпимість у сфері культу, простота і легкість деіфікації нових святих;
  •  суттєвої різниці між богом, героєм і звичайною людиною, особливо після смерті не було;
  •  не стільки особисті зусилля релігійно активного індивіда, скільки поєднання незалежних від нього обставин визначали статус людини після смерті;
  •  звичка ставитися до божих сил не як до чогось надзвичайного, діяти за принципом “я – тобі, ти – мені”.

Індуїзм

Індуїзм дуже розпливчате поняття, яке охоплює образ життя, всю суму життєвих принципів, норм, цінностей, вірувань, обрядів, міфів і т.д.

Час заснування: ІІ-І тис. до Р.Х.

Священні книги: “Веди”, “Брахмани”, “Упанішади”, епічні поеми.

Кількість прихильників: 720 млн.чол.

Особливості віровчення

  •  спирається на категорії:
  •  Сансара - нескінченне коло перероджень душі людини;
  •   Карма – закон моральної відплати;
  •  Мокша – вічне злиття зі світовою душею (Брахманом), припинення перероджень;
  •  Дхарма - закон, порядок, якого потрібно дотримуватися, до основних заповідей належать:
  •  не заподіяння шкоди живому,
  •  правдивість,
  •  нестяжання,
  •  утримання від негативних почуттів,
  •  не прелюбодіяння.
  •  практика аскези, медитації;
  •  акцент на індивідуальний пошук шляхів спасіння;
  •   індуїзм тісно повязаний із поділом суспільства на варни, касти;
  •   для релігійної системи характерні структурна неоформленість, терпимість, свобода особистого вибору.

Пантеон індуїзму

Основні боги (Трімурті):

Брахма.

Основна функція – творець. 

Світовий цикл триває 2 млрд. 160 млн. р. (одна доба в житті Брахми). Потім все гине у вогні і Брахма знову створює світ. Це триватиме 100 років життя Брахми

Вішну.

Основна функція – збереження.

Мав безліч перевтілень-аватар, але основними вважаються десять, зокрема Рама, Крішна, Будда, месія-Калка, прихід якого очікують.

Шива.

Основна функція – руйнування (бог смерті, змін), звичайно сприймається танцюючим, бог ритму і танцю. Вважається також грозою демонів, з якими постійно воює.

Жіноче джерело символізували дружини Шиви (богині плодовитості, яким до сих пір приносять людські жертви).

Богиня Калі вважається покровителькою всіх занятих нечистими справами.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78916. Специфика субъекта СГП 34 KB
  В сфере познания субъект определяет предмет исследования выделяя его как некий срез противостоящего ему объекта а также выстраивает концептуальную и эмпирическую модели познаваемого предмета. В современном познании субъект проектирует ряд условий познания данного предмета проходит основные этапы процесса познания опираясь на те методы которые в наибольшей степени соответствуют характеристикам и самой природе познаваемого объекта. Субъектами социального и гуманитарного познания могут быть как индивиды отдельные исследователи...
78917. Кантовские представления о диалектике теоретического и практического разума 27 KB
  Правда на сами эти предпосылки Кант не покушается: более того он увековечивает их как прирожденные свойства разума. Резкий метафизический разрыв теоретического и практического разума опытных и априорных суждений анализа и синтеза общего и единичного целого и части весь комплекс противоречий к которым неизбежно приходит метафизическое мышление Кант выставил перед философией как решающую проблему. Их можно только мыслить как условия возможности и науки и нравственности как гарантии теоретического и...
78918. Принципы логики социальных наук Поппера 47.5 KB
  Именно поразительный прогресс естественных наук о котором идет речь в моем первом тезисе постоянно напоминает нам о нашем незнании даже в области естественных наук...
78919. Социокультурное и гуманитарное содержание понятие жизни 26.5 KB
  Все его творения происходят из неспособности создать привычными средствами жизни и на основе ее эволюционных законов живое существо которое превосходило бы человека. Шелер называет странной пессимистичной ложной оказывается однако логически строго последовательной если по объяснению автора разделять дух соответственно разум и жизнь как два метафизических начала но при этом отождествлять дух с техническим интеллектом интеллектом лишенным мудрости а ценности жизни делать высшими ценностями. Фазы...
78920. История как одна из форм проявления жизни 28.5 KB
  История как одна из форм проявления жизни. Фазы развития этой болезни жизни которая зовется человеком в структурном отношении те же самые какие проходят все стареющие и умирающие существа: прогрессирующее преодоление жизненной силы посредством автономизации механизмов которые сам организм высвобождает из себя по мере старения. История общества по Зиммелю есть история нарастающей интеллектуализации рационализации социальной жизни и углубления влияния принципов денежных отношений. Анализу этих форм Зиммель посветил книгу Философия...
78921. Пространство и время в социогуманитарном познании 30.5 KB
  Пространство и время в социогуманитарном познании. Время и пространство важнейшие онтологические характеристики которые являются конституирующими элементами любой картины мира. В классической теории познания сложившейся под влиянием естественнонаучного знания время рассматривалось как форма протекания всех механических органических и психических процессов условие движения изменения и развития будь то пространственное перемещение качественное изменение возникновение или гибель. Такое время объективный параметр процессуальности ...
78922. Понятие хронотипа и его роль в СГН 29 KB
  Культурнохудожественный хронотоп как единство художественного пространствавремени впервые концептуально и методологически раскрыл М. Ядром этих моделей и становится континуум пространствавремени. Время здесь сгущается уплотняется становится художественно зримым; пространство же интенсифицируется втягивается в движение времени сюжета истории. Приметы времени раскрываются в пространстве и пространство осмысливается и измеряется временем.
78923. Коммуникативность как условие создания СГЗ 28.5 KB
  Отдельный ученый индивидуальный субъект познания как правило включен в состав научного коллектива лаборатории кафедры института научного кружка или школы. Общение в формах сотрудничества соавторства и конкуренции научного руководства и ученичества преследует цели достижения взаимопонимания между учеными и в итоге обеспечивает достижение конечного результата получение нового знания. В процессе коммуникации ученых обществоведов и гуманитариев обеспечивается: а социализация молодых ученых усвоение и передача накопленного...
78924. Моральная ответственность за введение научных конвенций 31.5 KB
  Моральная ответственность за введение научных конвенций. Социальный характер конвенций в общественных и гуманитарных науках пытаются обосновать различными способами: посредством их связи с идеалами нормами и оценками имеющими социальное происхождение К. Социальный характер таких конвенций проявляется также в ответственности ученого за их введение изменение или отказ от них. Подробнее специфика конвенций социальногуманитарных наук раскрыта в работах К.