67865

Іслам – наймолодша світова релігія

Лекция

Религиоведение и мифология

Особливості релігійно – культурних традицій ісламу: злиття духовного і світського початків, політичної адміністрації і релігійної влади; в жодній мусульманській державі не існувало організованої церкви, яка б до того ж протистояла державі; це сприяло абсолютизації релігійного...

Украинкский

2014-09-15

45 KB

0 чел.

Тема: Іслам – наймолодша світова релігія.

План.

  1.  Виникнення і поширення.
  2.   Теорія і практика.
  3.   Іслам: напрями, течії, секти (срс).
  4.  Нетрадиційні культи та релігії (срс).

Засновник: пророк Мухаммед ( VIІ ст.,Південна Аравія).

Священні книги: “Коран” (“Читати”), “Суна” (священний переказ про життя і діяльність пророка).

Географічне поширення: Центральна і Південно-Західна Азія, Північна Африка.

Термін “іслам” з арабської мови означає “покірність”, а “мусульманин” – “відданий”.

Джерелами ісламу є християнство та іудаїзм.

Основні дати з історії ісламу :

IV ст. – в південній Аравії поширюється вчення і рух халіфів, які закликали до поклоніння єдиному богу – Аллаху (“божество”).

570-632 рр. – роки життя Мухамеда – найуспішнішого пророка ісламу.

622 р. – Мухамед переселяється із Мекки в Медину, перший рік мусульманської ери – хіджри.

632 р. – Мухамед здійснив паломництво в Мекку і в цьому ж році помирає.

VII ст. – епоха великих арабських завоювань з метою поширення ісламу; утворення Арабського Халіфату, в склад якого увійшли Месопотамія, Закавказзя, Сирія, Палестина, Єгипет, Вірменія, Мала Азія, Лівія, Іран, Середня Азія, Туніс, Марокко, Іспанія.

732 р. – битва при Пуатє (Франція), зупинено арабські завоювання.

656 – 661 рр. – правління халіфа Алі, кузена і зятя Мухамеда.

VII ст. – створення секретарем пророка Мухамеда Зейдом ібн–Сабітом Корану.

IX ст. – складені шість збірників Сунни.

1453 р. – завоювання Візантійської імперії турками-сельджуками.

XVI ст. – завойовані Балкани.

XX ст. – процес модернізації ісламу.

1969 р. – створене міжнародне мусульманське обєднання Організація ісламської конференції (обєднує 44 афроазійські держави).

70-80-ті роки XX ст. – значного поширення набули ідеї ісламського фундаменталізму.

Особливості релігійно – культурних традицій ісламу:

  •  злиття духовного і світського початків, політичної адміністрації і релігійної влади; в жодній мусульманській державі не існувало організованої церкви, яка б до того ж протистояла державі; це сприяло абсолютизації релігійного авторитету, з одного боку, і зменшення значення адміністративно – бюрократичної ієрархії з іншого;
  •  ідея фаталізму і пов’язана з нею пасивність; індивідуальна енергія, ініціативність, цілеспрямованість в ісламі ніколи не заохочувалися;
  •  сильний акцент на обрядову сторону життя з її щоденними молитвами, обовязковим місячним жорстким постом, паломництвом та ін.; це виховувало звичку до підкорення, послуху, дисципліни, а головне протистояло любому прояву індивідуальності; (людина штучно приземлялася, їй по кілька разів в день нагадували, що вона – лише мізерна піщинка, розпорошена перед великим Аллахом);
  •  схильність засуджувати соціальну нерівність; реальний перерозподіл майна і доходів через зак’ят (це обов’язок займатися благодійництвом, жертвувати на сиріт, богоугодні заклади тощо).

Основні обовязки мусульманина:

  1.  Сповідання, тобто віра в те, що “немає бога крім Аллаха і Мухаммед його пророк”.
  2.  Молитва – щоденний і п’ятикратний ритуал, від якого можуть бути звільнені лише немічні або малі діти (на світанку, в південь, популудні, при заході сонця і перед сном). Часто здійснюють індивідуально, рідше – групами, звичайно в мечетях (не менше 40 чоловік; жінки в мечетях не моляться). В пятницю або на свята молитвою керують імами (ті, які стоять попереду”). Перед молитвою проводять обряд очищення, омивання, обовязково заявити вслух про намір здійснити молитву; здійснюється на спеціальному коврику, повернувшись в сторону Мекки; під час молитви в Аллаха нічого не просять. Здійснюють і додаткові молитви (за померлих, за народжених, за важливе починання тощо).
  3.  Піст є лише один і обов’язковий, триває цілий місяць (рамазан, рамадан). Протягом місяця всі (за незначними вийнятками) з світанку до заходу сонця не мають права ні їсти, ні пити, ні тим більше розважатися, курити і т.д. Від посту в крайньому випадку можна відкупитися, або його перенести.
  4.  Милостиня – кожен правовірний зобовязаний раз в році ділитися своїми прибутками, виділяючи частину їх в якості милостині на користь бідних.
  5.  Хадж – кожен здоровий мусульманин раз в житті має відвідати святі місця в Мецці і поклонитися Каабі (той хто здійснив весь обряд паломництва може називатися ходжа).

До обов’язків додається ще один – джихад або газават – священна війна проти невірних, участь у ній звільняла від усіх гріхів і забезпечувала правовірному, у випадку його загибелі в бою місце в раю, що завжди заохочувало воїнів-мусульман.

Шаріат (“намічений”, “визначений” шлях) спирається на Коран і Сунну, а також збірники фікха (кодекси законів, розроблені школами ісламського права), які мають реальний правовий авторитет, силу закону.

Закони шаріату – це правова систематизація поведінки правовірних, їх зобовязань перед людьми, суспільством і Аллахом.

Заборони для всіх правовірних:

  •  вживати алкоголь;
  •  грати в азартні ігри;
  •  їсти свинину, вживати в їжу кров і падаль;
  •  зображення людей і навіть тварин (веде свій початок від боротьби з ідолопоклонництвом; хоча в живописі цієї заборони дотримувалися не дуже строго (завжди існували мініатюри), але вона вплинула на характер ісламського мистецтва, де живопис і скульптура майже повністю витіснені архітектурою та орнаментом).

До початку ХХ ст. вищу владу уособлював халіф, який репрезентував єдність духовної (імам’ат) та світської (емір’ат) влади умми ( єдності мусульман як народу).

З ХХ ст. релігійним життям мусульман у межах регіону, а здебільшого держави, де офіційно визнаний сунізм керує муфтій, який обирається імамами. У державах панування шиїзму він іменується муджтахід або шейх-улль-ісламу (голова роду мусульман) , або айятолла (опора арабів). При вищих ієрархах ісламу діють ради найавторитетніших теологів улемів. Судочинство за законами шаріату здійснюють каді. Найнижчий ступінь в ієрархії духовенства посідають муедзини, що проголошують азан (заклик до молитви). Загальною назвою представників усіх щаблів ієрархії духовенства ісламу є мулла.

Мечеті використовуються як:

  •  місце для проповідей, богослужінь і молитви;
  •  своєрідний місцевий культурний центр, місце зібрань правовірних в усіх можливих випадках життя;
  •  місце для навчання підростаючого покоління (мектеб, медресе).

Обряди і свята в ісламі:

Суннат (обрізання) – символізує релігійну приналежність, а також дорослішання дитини і є обов’язковим.

Сімейні свята:

  •   весілля;
  •   народження дитини (особливо сина);
  •   поховання (яке символізує початок вічного життя, тому святкується дуже урочисто);
  •   калим (плата за наречену).

Загальні свята:

  •   Ураз – байрам – свято закінчення посту (правовірний звітується за дотримання посту);
  •   Курбан – байрам – свято жертвоприношення (на 70-й день після посту);
  •   Мірадж – свято вознесіння (пророка на небо), де він за легендою мав розмову з Аллахом;
  •   Маулюб – день народження пророка Мухамеда.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54533. Народні звичаї і обряди 73 KB
  Мета: розширювати коло знань про звичаї і обряди українського народу, розвивати творчі здібності, позитивні риси характеру учнів, виховувати повагу і прищеплювати любов до народних традицій і звичаїв, рідної землі.
54534. НАРОДНА КУЛЬТУРА І СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ 99.5 KB
  Її завдання виховувати людину гармонійною щоб вона була достойним представником Роду. Структура програми враховує завдання через ознайомлення з народною культурою допомогти учневі визначитись у виборі моральних орієнтирів життєвого шляху в загальнолюдському плані у формуванні усвідомленості та смисловій наповненості існування в усвідомленні своєї потрібності в цьому світі себе як ланки в ланцюгу поколінь ти не один ти частка РОДУ ти його продовження від тебе залежить МАЙБУТНЄ. Практичні завдання: Складання схеми родоводу....
54535. Множення чисел 1 і 0. Множення на 1 і 0. задачі на дві і три дії 52.5 KB
  Мета: ознайомити дітей з правилами множення чисел 0 і 1, а також на ці числа; розвивати логічне мислення та вміння розв’язувати задачі; вдосконалювати обчислювальні навички; дослідити святкування “Зустріч весни ” донести скарби традицій, звичаїв та обрядів старшого покоління до дитячих сердець; спонукати до пошуків культурної спадщини духовного життя свого краю; виховувати пізнавальну активність учнів, любов до рідного краю.
54536. Роль народознавства в системі навчально-виховного процесу 119.5 KB
  В умовах сучасності, коли матеріальні питання стають у житті людини приоритетними, духовність втрачає свою актуальність. Але виховання дитини не повинно бути бездуховним. Виховуючи чуйну, добру, відповідальну, чесну людину, яка буде гідним громадянином своєї країни, кожен педагог обирає свій шлях, найефективнішу методику із великої кількості існуючих.
54537. Народознавство на уроках української мови, літератури та в позакласній роботі 66.5 KB
  Мета: поглибити узагальнити й систематизувати знання учнів про складнопідрядні речення з підрядними обставинними; удосконалювати пунктуаційні навички уміння робити аналіз тексту синтаксичний та морфологічний розбір речення будувати складнопідрядні речення повторити правопис великої букви; розвивати культуру усного й письмового мовлення школярів мислення творчі навички...
54539. Роль насильства в історії 118 KB
  Мета уроку: сформувати в учнів цілісне розуміння суті різних форм насильства у історії; допомогти їм усвідомити наслідки війн та революцій в історії суспільства; розкрити роль насильства в історії та сформувати негативне ставлення до його застосування в наш час; визначити трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу; показати співвідношення революцій і реформ розкрити соціальні механізми реформування суспільства; допомогти учням усвідомити що лише шляхом цілеспрямованого здійснення соціальних реформ а не через...