6791

Компонування портфоліо. Фактори, що впливають на професійну кар’єру (особистісні, службові, виробничі, соціально-економічні тощо)

Контрольная

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Компонування портфоліо. Фактори, що впливають на професійну кар’єру (особистісні, службові, виробничі, соціально-економічні тощо). 1.Компонування портфоліо. За характером і структурою репрезентованих у портфо...

Украинкский

2013-01-08

42.89 KB

61 чел.

Компонування портфоліо. Фактори, що впливають на професійну кар’єру (особистісні, службові, виробничі, соціально-економічні тощо).

1.Компонування портфоліо.

За  характером  і  структурою  репрезентованих  у  портфоліо  матеріалів розрізняють його кілька типів.   

1. Портфоліо документів. Це тека сертифікованих індивідуальних освітніх  досягнень.  У  якості  документів,  наявних  у  даній  теці,  можуть  розглядатися  дипломи,  грамоти  олімпіад  або  конкурсів,  посвідчення  або  сертифікати  про  отримання  додаткових  освітніх  навичок  у  гуртках,  секціях  або  на  курсах.  Кожний  сертифікований  документ,  відповідно  до  свого  балу,  може  бути  важливим. Портфоліо цього типу не надає повного уявлення про досягнення  студента  і  не  розглядає  процес  його  індивідуального  розвитку,  про  різноманітность  його  творчої  активності,  його  навчального  стилю,  інтересів  тощо.  

2.  Портфоліо  робіт.  Цей  тип  портфоліо  усуває  окремі  недоліки  попереднього  типу  і  є  сукупністю  різноманітних  творчих,  розрахункових  і  проектних,  дослідницьких  робіт  студента,  описом  і  документальним  підтвердженням  форм  і  напрямків  його  навчальної  та  творчої  активності.  Портфоліо цього типу створює широке уявлення про динаміку навчальної та  творчої активності  учня,  спрямованості  його  інтересів, характер професійної  підготовки.  Тека,  що  створюється  в  даному  типі  портфоліо  відповідно  до  навчальної дисципліни й виду діяльності, може містити такі матеріали: звіт із  дослідницьких робіт і реферати; щоденник відвідування факультативних занять  і навчальних курсів; звіти щодо проходження різноманітних практик; грамоти  або  щоденник  участі  в  предметних  олімпіадах  і  конкурсах,  конференціях  і  навчальних семінарах.  

3.  Портфоліо  відгуків.  Цей  тип  портфоліо  охоплює  характеристики  ставлення учня  до різноманітних видів діяльності,  наданих одногрупниками,  кураторами, викладачами, керівниками практик і дипломних проектів, а також  характеристики,  що  містять  самооцінку  й  самоаналіз  конкретної  діяльності  студента.  Цей  варіант  має  певні обмеження,  пов’язані зі складністю  добору  інформації  від  осіб,  не  пов’язаних  з  навчальним  процесом,  а  також  від одногрупників.  Портфоліо  може  бути  репрезентовано  у  вигляді  текстів  висновків, рецензій, відгуків, резюме, есе, рекомендаційних листів [Новикова Т.Г. Построение различных моделей портфолио / Т.Г. Новикова,  А.С. Прутченков, М.А. Пинская // Методист. – 2005. – №1. – C. 28.].  

4.  Портфоліо процесу демонструє, як  розвивалися  вміння й навички, що  дозволяють оволодіти основною майстерністю. Додатково даний тип портфоліо  дозволяє рефлексувати процес навчання, охоплюючи використання журналів,  які фіксують ці результати, посібники й форми метакогнітивного процесу.  

5.  Цікавим  різновидом портфоліо є  паспорти  або  сертифікати  кар’єри,  у  яких  особлива  увага  приділяється  оцінюванню  стрижневих  компетенцій.  Сертифікати кар’єри  містять таку інформацію:  відомості щодо етапів освіти,  трудової діяльності, громадської роботи, про отримані дипломи, сертифікати,  нагороди,  щодо  подальших  перспектив  навчання;  профіль  допрофесійної  компетентності; результати тестування академічних знань, отриманих за період  навчання [Тавстуха  О.Г.  Технология  портфолио  как  средство  аутентичного  оценивания  учащихся  в  учреждении  дополнительного  образования /  О.Г. Тавстуха,  А.Н.  Моисеева,  А.А.  Муратова // Омский  научный  вестник.  Серия : Психологические и педагогические науки. – 2008. – № 2 (66). – С. 100-104.].  

6.  Електронне  портфоліо – це  сукупність студентських робіт, зібраних із  застосуванням  електронних  засобів  і  носіїв,  репрезентованих  у  вигляді  або  компакт-дисків у формі CD-ROM/DVD (електронне портфоліо), або у вигляді  web-сайту ( онлайн-портфоліо).  В  електронній  формі  зручніше  зберігати  й  редагувати  текстові  и  аудіовізуальні  файли.  У  розвинутих  країнах ( США,  країнах ЄС, Австралії, Японії тощо.) портфоліо використовуються як на ринках  вакансій з метою оцінки персоналу під час прийому на роботу, так і в галузі  професійної освіти.  

Окреслені типи й класифікація  дозволяють  зробити висновок щодо  того,  наскільки широко технологію портфоліо впроваджено в освітню практику. До  портфоліо,  що  формується,  висуваються  такі  вимоги:  системність  і  регулятивність  самомоніторингу,  вірогідність,  об’єктивність,  спрямованість  автора  на  самовдосконалення,  структуризація  матеріалів,  логічність  і  лаконічність усіх письмових пояснень, акуратність й естетичність оформлення,  цілісність,  тематична  завершеність наданих  матеріалів,  наочність  результатів  роботи,  технологічність.  Зміст  портфоліо  залежить  від  конкретних  цілей  навчання. Кожен елемент портфоліо повинен бути датований, щоб можна було  спостерігати  за  динамікою  навчального  прогресу.  Під  час  оформлення  портфоліо, на думку Т.Г. Новікової, необхідно охоплювати три обов’язкових  елементи: супровідний лист власника з описом мети, призначення і стислого  опису  даного  документа;  зміст  портфоліо  з  перерахуванням  його  основних  компонентів; самоаналіз і погляд на майбутнє [Новикова Т.Г. Построение различных моделей портфолио / Т.Г. Новикова,  А.С. Прутченков, М.А. Пинская // Методист. – 2005. – №1. – C. 28.].  Портфоліо  в  мінімізованому  варіанті  містить  такі  пункти:  професійно  складене  резюме,  що  відповідає сучасним  вимогам,  і  автобіографію;  список  засвоєних навчальних курсів за основною сферою діяльності й пов’язаних із  нею  галузей  знань,  враховуючи  додаткову  спеціалізацію,  тренінги,  спеціалізовані  семінари  й  майстер-класи  провідних  викладачів;  список  позанавчальних  заходів  і  посад,  де  на  практиці  застосовуються  навички  лідерства (наприклад,  староста групи, керівник  наукової  студентської  групи,  куратор молодшекурсників тощо); опис кар’єрного потенціалу й готовності до кар’єри  в  межах  надбання  навичок  і  досвіду;  рекомендації  провідних  викладачів,  керівників  курсових  проектів,  дипломних  робіт,  виробничих  практик.  Портфоліо може складатися з інваріантної частини (комплекту документів,  розробленого  викладачем)  й  варіативної  частини ( комплекту  документів,  розробленого самостійно студентом й узгодженого з експертною групою).  

Інваріантна  частина  портфоліо  містить  такі  документи:  домашні роботи;  результати поточних письмових робіт, підсумкових контрольних робіт, тестів;  результати  групової  роботи:  опис  навчально-дослідницького  завдання,  у  розв’язанні  якого  брав  участь  студент,  чернетки,  схеми;  обов’язкові  індивідуальні роботи; блок-схеми, таблиці; коментарі з кожного виду роботи;  рефлексія своєї діяльності; заповнені студентом анкети; оцінка експертів [Григорьева  О.Ю.  Реализация  технологии « портфолио»  в  процессе  подготовки мастера профессионального обучения / О.Ю. Григорьева // Среднее  профессиональное образование. – 2010. – № 5. – С. 36-38.].  

Варіативна  частина  портфоліо  може  бути  одним  документом,  запропонованим  студентом  самостійно  або  дібраним  ним  із  такого  переліку  документів:  питання,  що  виникають  під  час  роботи;  формулювання  й  обґрунтування  цілей  майбутнього  навчання;  робота  над  помилками;  індивідуальний проект.  Портфоліо  слугує  динамічному  процесу  осмислення  студентами  своїх  можливостей,  проектування  й  окреслення  шляхів  реалізації  поетапних  життєвих  і  навчально-професійних  планів  і  позитивної  зміни  особистості,  підвищенню  ефективності  взаємодії  з  науковими  керівниками,  викладачами,  кураторами у ВНЗ під час навчання, а також із потенційними роботодавцями по  закінченню вищого навчального закладу.  Навчально-професійний  портфоліо  може  містити  такі  документи:  професійно  складене  резюме,  що  відповідає  сучасним  вимогам;  список  засвоєних навчальних курсів за основною сферою діяльності й пов’язаних із  нею  галузей  знань,  враховуючи  додаткову  спеціалізацію,  тренінги,  спеціалізовані  семінари  й  майстер-класи  провідних  викладачів;  список  позанавчальних  заходів  і  будь-яких  посад,  де  на  практиці  застосовуються  навички лідерства (наприклад, староста групи, керівник наукової студентської  групи,  куратор  молодшекурсників  тощо);  опис  кар’єрного  потенціалу  й  здатності  до  кар’єри  в  межах  набутих  навичок  і  досвіду;  рекомендації  провідних  викладачів,  керівників  курсових  проектів,  дипломних  робіт,  виробничих практик; тексти доповідей на науково-практичних конференціях;  відтиски  статей  у  професійних  журналах;  звіти  й  відгуки  про  проходження  виробничих  практик;  грамоти  й  подяки  за  участь  у  семінарах,  форумах,  конференціях;  випускна  кваліфікаційна  й  курсова  роботи;  сертифікати  за  успішне засвоєння тренінгових і навчальних програм; свідоцтво про отримання  іменних  стипендій ( губернаторської,  президентської  тощо);  рекомендаційні  листи від викладачів і кураторів; свідоцтво про занесення на Дошку пошани ВНЗ.  Складений  нами  алгоритм  формування  портфоліо  допомагає  студентам  уявити  послідовність  своїх  дій,  активізувати  роботу  з  його  створення.  Цей  алгоритм  складається  з  таких  етапів [Григорьева  О.Ю.  Реализация  технологии « портфолио»  в  процессе  подготовки мастера профессионального обучения / О.Ю. Григорьева // Среднее  профессиональное образование. – 2010. – № 5. – С. 36-38.]: вивчення  студентом  інструкцій, пам’яток  зі  створення  портфоліо,  складання  робочого  портфоліо  протягом  семестру ( усі  результати  самостійної  навчально-пізнавальної  діяльності  з  предмета), відбір документів в оцінювальне  портфоліо  згідно  з вимогами до  змісту  й  параметрами  їх  відбору  в  портфоліо,  оформлення  портфоліо,  обговорення  портфоліо  в  навчальній групі в режимах «студент — студент»,  «викладач — студент»,  оцінювання  портфоліо,  що  використовується  для  поточної  атестації,  використання  портфоліо  студентом  у  своїй  подальшій  роботі.  Окреслюючи  деякі  підходи  до  оцінювання  портфоліо,  необхідно  відзначити,  що  цей  процес  залежить  насамперед  від  того,  з  якою  метою  опрацьовується  портфоліо.  Основними  критеріями  оцінювання  ми  вважаємо  надійність,  валідність  і  корисність  інформації.  Для  оцінювання  портфоліо  можна  використовувати  такі  критерії:  оригінальність  презентації  ідеї;  виконання  роботи  високого  рівня  складності;  наявність  елементів  власного  дослідження;  всебічне  розуміння  проблеми;  гідне  забезпечення  ресурсами  й  обґрунтоване  використання  матеріалів;  вміння  чітко  й  аргументовано  викладати  свою  думку  під  час  доповіді  й  при  відповідях  на  питання;  використання  графіків,  таблиць,  діаграм,  фотографій  під  час  презентації  матеріалів [Тавстуха  О.Г.  Технология  портфолио  как  средство  аутентичного  оценивания  учащихся  в  учреждении  дополнительного  образования /  О.Г. Тавстуха,  А.Н.  Моисеева,  А.А.  Муратова // Омский  научный  вестник.  Серия : Психологические и педагогические науки. – 2008. – № 2 (66). – С. 100-104.].

2.Фактори, що впливають на професійну кар’єру (особистісні, службові, виробничі, соціально-економічні тощо).

Під факторами (від латинської factor — той, що робить) ділової кар'єри будемо розуміти найбільш істотні обставини, що виступають як рушійні сили, причини процесу трудового переміщення.

До факторів трудової кар'єри належать:

• рівень і якість освіти, зокрема спеціальної;

• умови первинної соціалізації індивіда;

• стаж роботи і набутий досвід (у період НТП вплив цього фактора дедалі слабшає).

Успішність кар'єри опосередкована також соціально-демографічними характеристиками особистості (стать, вік), її соціально-психологічними ознаками, ціннісними орієнтаціями на просування чи на стабілізацію досягнутого статусу.

На формування трудової кар'єри можуть впливати і випадкові фактори (родинні зв'язки, стосунки з керівниками, збіг обставин, суб'єктивні думки окремих осіб та ін.).

Багато дослідників трудової кар'єри виокремлюють тай групи факторів:

• об'єктивні, пов'язані з науково-технічними та соціально-економічними умовами;

• суб'єктивні, пов'язані з перебудовою інтересів працівника, зміною його орієнтації і власне ухваленням рішення про зміну місця;

• характерологічні, пов'язані зі стійкими властивостями особистості, підготовленістю і схильністю її до зміни діяльності.

Деякі дослідження об'єднують фактори кар'єри в чотири групи*116:

*116: {Див.: Калмык В. А. К программе исследования трудовой карьеры. С. 213 - 215.}

• соціально-професійні фактори (загальні та спеціальні знання, кваліфікація, виробничі успіхи, професійні здібності);

• особисті якості (працездатність, трудова й соціальна активність, орієнтація та установки, соціально-психологічні властивості);

• випадкові (вдалий збіг обставин, походження, добрі стосунки з керівництвом);

• демографічні фактори (стать, вік, природні дані). Спільним для обох підходів є виокремлення об'єктивних факторів — можливостей, що надаються суспільством, і суб'єктивних, пов'язаних з обставинами життя конкретного індивіда — його здібностями, рисами характеру, здоров'ям, сімейним станом та ін.

Повний аналіз результатів дослідження впливу факторів обох груп на трудову кар'єру зробила В. А. Калмик.

1. Трудова кар'єра індивіда задана йому наявним суспільним поділом праці. Тому особистість може реалізувати свої інтереси, внутрішні спонукання до праці лише тією мірою, якою її робоча сила, а також структура мотивів і ціннісних орієнтацій відповідають структурі суспільних потреб.

2. Специфічну роль відіграє фактор часу. Уся сукупність факторів трудової кар'єри підлягає часовим змінам, причому різні фактори динамічні різною мірою.

3. З позицій соціальної психології межі вертикальної трудової кар'єри і швидкість просування індивідів зумовлюються рівнем соціальних можливостей розвитку здібностей і ціннісними орієнтаціями особистості на трудову кар'єру. Вікові межі кар'єри рухливі через відмінності соціальних умов життя та біолого-психологічних особливостей індивідів. Зі старінням організму відбувається, як правило, послаблення сприйнятливості до нових знань. Крім того, оскільки вік найтіснішим чином співвідноситься з загальним виробничим стажем, а останній пов'язаний з місцем в ієрархії соціально-професійних положень (тобто чим більший стаж, тим у середньому вище положення), то людям старшого віку доводиться докладати більше зусиль для просування (через великі дистанції між верхніми ступенями в складності роботи та значне обмеження кількості робочих місць у міру наближення до верхівки кар'єрної піраміди).

4. Інтенсивність мобільності залежить від рівня кваліфікації. Найбільшою стійкістю вирізняються професійні групи, що стоять високо на ієрархічній градації робочих місць, згрупованих за критерієм кваліфікації, — професійна мобільність тим менша, чим вища кваліфікація професій.

5. Первинна соціалізація особистості позначається на трудовій кар'єрі індивіда. Соціальне походження впливає на трудову кар'єру прямо і побічно, через прагнення дати дітям освіту. Родина впливає на формування і прояв здібностей до праці, на визначення першого вибору робочого місця. Соціальне походження відіграє істотну роль на початку трудової діяльності. В подальшому просування визначається в основному виробничою і соціальною активністю самого працівника.

6. Стан трудової кар'єри чи її окремих елементів у певний момент перебуває у вірогіднісній залежності від стану в попередній момент часу. Інакше кажучи, наступний вибір робочих місць залежить від вибору, зробленого раніше. Ця закономірність зумовлюється тим, що попередній досвід роботи не може не позначитися на виборі нової роботи.

7. Успішність трудової кар'єри часто сама породжує прагнення до подальшої кар'єри. Оскільки успішність кар'єри залежить головним чином від підвищення рівня освіти, можна припустити також, що прагнення до кар'єри пов'язане із зумовленою освітою потребою у творчому характері праці.

8. Міські жителі — вихідці із села мають, за інших рівних умов, менш сприятливі умови для трудової кар'єри, ніж старожили, у зв'язку з обмеженням їхніх можливостей для вибору місць докладання праці.

Зазначені тенденції впливу факторів на трудову кар'єру стосуються і сучасної ділової кар'єри. Проте в їхній оцінці необхідно враховувати зміни в змісті як діяльності (в основному управлінської), так і самих факторів. Так, М. Вудкок і Д. Френсис у своїх дослідженнях називають одинадцять факторів, що впливають на управлінську діяльність, а отже, й на кар'єру керівників*117.

*117: {Див.: Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика. М., 1991. С. 3 — 26.}

1. Стреси, тиск і невизначеність дедалі більше заполоняють усі форми виробничого життя. Тому сучасні менеджери мусять уміло й ефективно організовувати свій час.

2. Ерозія традиційних цінностей призвела до серйозних розбіжностей між особистими переконаннями й цінностями. Тому від сучасних менеджерів потрібна здатність усвідомлювати свої особисті цінності.

3. Наявність великої можливості вибору. Тому менеджер повинен чітко визначити як цілі виконуваної роботи, так і власні цілі.

4. Організаційні системи не в змозі забезпечити всі можливості для навчання, необхідні сучасному керівникові. Тому кожний менеджер має сам дбати про самовдосконалення й розвиток.

5. Проблем стає дедалі більше, і вони чимраз складніші, тоді як засоби їх вирішення залишаються обмеженими. Тому здатність вирішувати проблеми швидко та ефективно стає важливою частиною управлінських навичок.

6. Постійна боротьба за ринки збуту, енергетичні ресурси і прибутковість роблять необхідними висування нових ідей і постійне пристосовування. Тому керівники мають бути винахідливими і здатними реагувати на зміни ситуації.

7. Традиційні ієрархічні відносини ускладнюються. Тому ефективне управління закликає до використання навичок впливу на оточення, не вдаючися до прямих наказів.

8. Багато традиційних шкіл і методів управління вичерпали свої можливості й не відповідають вимогам сьогодення. Тому потрібні нові, сучасніші управлінські прийоми, і багато менеджерів повинні освоїти інші підходи до своїх підлеглих.

9. Великі витрати і труднощі пов'язані нині з використанням найманих робітників. Тому від кожного керівника вимагається вміле використання людських ресурсів.

10. Зростання масштабів змін диктує потребу освоєння нових навичок, розвитку нових підходів і боротьби з можливістю власного "застарівання". Тому менеджерам потрібне вміння допомогти іншим у швидкому вивченні нових методів та освоєнні практичних навичок.

11. Складні проблеми чимдалі настійніше вимагають об'єднання зусиль декількох людей, що спільно їх вирішують. Тому менеджер повинен уміти створювати та вдосконалювати групи, здатні швидко стати винахідливими й результативними в роботі, тобто ефективно адаптуватися до групової роботи і змін у діяльності.

Дослідження розрізняють такі фактори ділової кар'єри:

• особистісні — психофізіологічні дані, соціально-психологічні характеристики, індивідуальні здібності, талант, потенціал, рівень соціалізації;

• соціально-трудової ситуації — територіальне розташування і галузева належність підприємства, партнерські зв'язки; місце підприємства в структурі концерну, його масштаби, організаційна структура, ієрархія робочих місць; формальні й неформальні стосунки, друзі, родина;

• ринкові — ринкові можливості підприємства, його рентабельність, управлінський потенціал команди, попит та пропонування на ринку праці, кон'юнктура;

• соціальні — пріоритети й дієвість соціальних "ліфтів" і "підіймачів" соціальних переміщень (освіта, родина, влада, організація створення матеріальних цінностей, армія, церква, професійні асоціації).

Зауважимо, що кожен із факторів по-своєму впливає на швидкість ділової кар'єри, її темп. Крім того, інтенсивність і пріоритети факторів є різними на різних етапах кар'єри.

Використані джерела

  1.  Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг": Проект 01.02.00 [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://e-commerce.naiau.kiev.ua/zakones/e-doc/htm.
  2.  Про національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 74.98-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1998. - № 27-28, ст. 181.
  3.  Альтов Г.И. И тут появился изобретатель. –М.: Дет. л-ра, 1989.
  4.  Альтшулер Г.С. Найти идею. –Новосибирск: Наука, 1986.
  5.  Антопольский А. Б., Вигурский К. В. Концепция электронных библиотек [Электрон. ресурс] // Электронные библиотеки. - 1999. - Т. 2. - Вып. 2. - Способ доступа:URL:http://www.iis.ru/ - Загол. с экрана.
  6.  Баркова О. В. Досвід створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. - 2001. - № 4 - С. 51-62.
  7.  Баркова О. В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2000. - С. 123-129.
  8.  Баркова О. В. Напрями розвитку технологій формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек в Україні // Електронні зображення та візуальні мистецтва: EVA 2002 Київ: Міжнар. конф., 22-24 травня 2002 р. - К., 2002. - С. 118-124.
  9.  Баркова О. В. Фонд електронних документів [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /eb/ep_inf.html. - Загол. з екрану.
  10.  Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень. — К.: Науковий світ, 2002.
  11.  Бутнік-Сіверський О.Б.  Економіка інтелектуальної власності. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 296 с.
  12.  Велика ілюстрована енциклопедія ерудита: Пер. з англ. –К.: Махон-Україна, 2005.
  13.  Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – 4-те вид. доп. – К.: Лібра, 2006. – 720 с.
  14.  Глушков В. М. Основы безбумажной информатики. - 2-е изд., испр. - М.: Наука, 1987. - 552 с.
  15.  Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», -2002.-692с.
  16.  Економічне, екологічне та маркетингове обґрунтування учнями об’єкта проектування як фактор формування конкурентно-спроможної особистості / А.Ю. Цина // Формування крнкурентно-спроможної особистості на уроках трудового навчання і технологій : метод.-практичний посібник / [упоряд.: В. Чемшит]. – Полтава : ПОІППО, 2009. – 124 с.
  17.  Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології // За ред. О.І.Пушкаря. – К.: Видавничий центр «Академія», - 2001. – 692 с.
  18.  Коберник О. М. Технології. 10 клас. Підручник. – К.: Літера.
  19.  Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 334 с.
  20.  Меррей Р. Компоненты цифровой библиотеки и их взаимодействие // Научные и технические библиотеки. - 2000. - № 6. - С. 56-78.
  21.  Національна електронна бібліотека України. Основні проектні рішення [Електрон. ресурс] / Уклад.: Л. Й. Костенко. - Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /library/webstat.html. - Загол. з екрану.
  22.  Петрина Ю.Д., Яким Р.С. Основи наукових досліджень для інженерів: Навч.посібник. – Дрогобич: Видавничий центр Дрогобицького механічного технікуму, 2004. – 153 с.
  23.  Проектна діяльність у школі /Упоряд. М.Голубенко. – К.: Шк.світ, 2007. – 128 с.
  24.  Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика. /За ред. О.М.Коберника. –К.: Науковий світ, 2003. -172с.
  25.  Столяров Ю. Н. Библиотечный фонд. - М.: "Книжная палата", 1991. - 271с.
  26.  Столяров Ю. Н. Документный ресурс: Учеб. пос. для студ. выс. учеб. зав. - М.: Изд-во "Либерия", 2001. - 152 с.
  27.  Сукиасян Э. Р. Дискуссионный клуб "Термин" // Научные и технические библиотеки. - 2000. - № 6. - С. 113-119.
  28.  Фатхундинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: Маркетинг, 2002. – 892 с.
  29.  UNIMARC Manual: Bibliographic Format 1994 [Electronic resource] / International Federation of Library Associations and Institutions. - Latest Revision: 6 April 2000. - Way of access: URL: http://www.ifla.org/VI/3/p1996-1/sec-uni.htm.
  30.  Watstein S. B., Calarco P. V., Ghaphery F. S. Digital library: keywords // Reference Services Review. - 1999. - V. 27. - № 4. - С. 344-352.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16486. Византология 30.5 KB
  1. Византийское наследие в оценке русской общественнофилософской мысли. Константин Леонтьев: Византия – идеал но оставляет место для жизни тех кто не может или не хочет преодолеть привязанность к миру. 3 этапа истории: 1. Младенческий: всё есть в зачаточном состоянии вс
16487. Византология. Учебное пособие 276.2 KB
  Византология III курс 2е полугодие Пособия к курсу Византологии: 1. Терновский Ф.А. Терновский С.А. ГрекоВосточная Церковь в период Вселенских Соборов. Киев 1883. Само название книги связано с церковной историей. Курс Византологии в Академии до сих пор и это себя оправды...
16488. ЛЕКЦИИ ПО ВИЗАНТОЛОГИИ 218.24 KB
  Феномен Византии - соединение христианской веры, Римской государственности и греческой культуры. Два их этих комп.уже сочетались задолго до Р.Х., и в царствование Константина Великого к ним добавился третий компонент. Царствование его и считают началом Византии
16490. Искусство домонгольской Руси 17.5 KB
  Искусство домонгольской Руси Киевское государство возникшее в IX веке достигло своего могущества в X–XI столетиях. При князе Владимире жившем в конце X–начале XI столетия Русь приняла крещение от Византии. Этот акт имел существенные последствия для дальнейшего разви...
16491. Музей боярского быта на примере дома бояр Романовых 37.5 KB
  Тема: Музей боярского быта на примере дома бояр Романовых Музей боярского быта на примере дома бояр Романовых Зарядье один из древнейших районов Москвы который был расположен к востоку от Кремля между улицей Варварка и Москвойрекой. ...
16492. Василий Иванович БАЖЕНОВ (1737–1799) 21.78 KB
  Василий Иванович БАЖЕНОВ 1737–-1799 Баженов Василий Иванович художникархитектор сын священника одной из придворных кремлевских церквей. Родился 1 марта 1737 года в Москве. Баженов имел природный талант к искусству который обнаружил еще в детстве срис
16493. Подмосковная усадьба Кусково 37 KB
  Тема: Подмосковная усадьба Кусково В круг памятников архитектуры нельзя не ввести ряд подмосковных усадеб некогда располагавшихся близко от границ столицы а ныне вошедших в ее территорию. Среди них имеются как очень большие типа дворцовых рези
16494. Искусство Среднего царства 76 KB
  Искусство Среднего царства На время VII–X династии приходится первый Период распада страны. По свидетельству Манефона 70 царей VII династии правили 70 дней. Эта образная характеристика воссоздает перед нами картину смут которые наступили после деце