67990

Розвиток освіти в Іспанії

Реферат

Педагогика и дидактика

Перші школи в Іспанії як і в ін. школи для бідних а також ряд шкіл і колегіумів при інститутах створених педагогамигуманістами. Працюючим були доступні лише початкові школи але їх не вистачало. Незважаючи на те відповідно до конституції 1931 і закону 1933 школи релігійних організацій...

Украинкский

2014-09-16

164.5 KB

3 чел.

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г.Шевченка

Кафедра педагогіки і

методики викладання фізики

Реферат розробив:

Студент гр. №35

Фіз. мат факультету

Дуда Євген

Перевірив:

Викладач кафедри

Дєдович В. М.

Чернігів, 2007

План:

  1.  Вступ;
  2.  Вівес – філософ, гуманіст;
  3.  Розвиток освіти в Іспанії
  4.   Наука й наукові установи.

1)  ІСПАНІЯ (Espana) — держава на П.-З. Європи, включає Балеарські (у Середземнім м.) і Канарські (в Атлантич. океані) острови. Монархія. Площа — 503,5 тис. км2. Населення -31,5 млн. чол. Столиця - м. Мадрид. Держ. мова - іспанська. Має колоніальні володіння в Африці: Ісп. Гвінея, Зап. Сахара, Іфні.

Перші школи в Іспанії, як і в ін. европ. державах, були організовані в середньовіччі церквою. Починаючи з 16 ст. у зв'язку з ростом міст виникають т. зв. школи для бідних, а також ряд шкіл і колегіумів при інститутах, створених педагогами-гуманістами. В 16 ст. розвивається діяльність іспанського педагога-гуманіста X, Л. Вівеса.

2) ВІВЕС (Vives), Хуан Луїс (6. III. 1492—6. V. 1540)— іспанський філософ, психолог, педагог, один з видних просвітителів і гуманістів епохи Відродження. Народився у Валенсії, довго жив, і вмер у Нідерландах. Разом з іншими ідеологами буржуазії, що піднімалася, Вівес брав енергійну участь у боротьбі із схоластикою й у розробці філософських, істинонаукових і пед. проблем. Своїми творами в цих областях знання. Вівес набув широкої популярності. Метою філософії Вівес, ставив дослідження природи «за допомогою досвіду й експерименту». У психологич. роботах він обґрунтовував нову, емпіричну психологію. Особливо ретельно у Вівеса розроблено навчання про пам'ять і асоціації. Головна психологічна. праця - «Про душі і життя» («De anima et vita», 1538). Велике значення мали праці Вівеса. по педагогіці: «Про викладання наук» (частина трактату «Про науки» - «De disciplinis», 1531), де викладена загальна система навчання; «Про раціональні заняття з дітьми» («De ratione studii puerilis», 1523), присвячена методиці організації навчальної роботи. У діалозі «Мудрець» («Sapiens», 1522) Вівес осміяв схоластичну систему викладання. Розробляючи програму нової, гуманістичної освіти, він вимагав вивчення классических. мов і літератури, введення курсу історії й предметів реальної освіти, участі держави в справі народного утворення, розширення жіночої освіти. Матеріалістичні. принципи в працях Вівеса перепліталися з ідеалізмом і теологією.

3)  В 17—18 ст. у зв'язку з поширенням діяльності  єзуїтського ордена була створена велика кількість єзуїтських колегій. В 19 столітті у зв'язку з початком розвитку капиталистичного виробництва в Іспанії виникла необхідність переходу народної освіти в руки держави. Перший закон про обов'язкове навчання був прийнятий в 1857. Однак фактично обов'язкове навчання не було здійснено. Великий вплив на систему народної освіти робила католична церква: у веденні церкви перебувало велике число початкових, середніх і вищих шкіл; релігія викладалася в школах у якості обов'язкового навчального предмета; викладання всіх навчальних дисциплін було просочено релігійним змістом і велося схоластичними методами. Працюючим були доступні лише початкові школи, але їх не вистачало. У перший період існування буржуазної республіки (проголошена в 1931) спостерігалося помітне пожвавлення в області освіти. Було відкрито 7 тис. початкових шкіл і дошкільних установ, вироблений новий навчальний план для нормальних (пед.) шкіл, збільшена заробітна плата вчителів і т.п. Однак буржуазна влада незабаром відмовилося від прогресивних заходів в області народної освіти. Незважаючи на те, відповідно до конституції 1931 і закону 1933, школи релігійних організацій були заборонені, католицькі колегії продовжували існувати.

Більше 50% населення залишалося неписьменним, шкіл як і раніше не вистачало. Із 4625 тис. дітей шкільного віку, тільки 2397 тис. були охоплені школою.

Положення в народній освіті змінилося в корені, коли в 1936 у результаті перемоги Нар. фронту на виборах у Кортеси в Іспанії було утворено лівореспубліканский уряд. У період з поч. 1936 до поч. 1939 у тих провінціях і районах, які контролювалися цим урядом, основну роль у керівництві нар. освіти грала партія Іспанії. Була розгорнута широка кампанія по ліквідації неграмотності серед солдатів і цивільного населення. Спец. «Служба культури» (Milicias de Cultura) проводила заняття в перервах між боями. Уряд включив в держ. бюджет спец. статтю витрат ліквідацію неграмотності, розгорнуло широке шкільне будівництво (в 1937 на шкільне будівництво було асигновано 90 млн. песет), поліпшило матеріальне становище вчителів, скасувало плату за навчання в середніх школах, учні стали забезпечуватися стипендіями, безкоштовними підручниками й ін., для дітей трудящих були відкриті т.з. робочі інтернати.                                                                          Після встановлення в Іспанії франкистської диктатури освіта стала носити фашистсько-клерикальний характер. Вся система виховання й навчання від початкового до вищого перебуває під впливом реакційної ідеології й католичної церкви. Фактично в Іспанії існують 2 системи нар. освіти - державна й приватна, що перебуває, власне кажучи, у введенні католичної церкви. З 1953 діє конкордат, укладений Іспанією і Ватиканом, відповідно до якого навчання в навчальних закладах Іспанії, як приватних, так і державних, будується на основі католичних догм. Церква має право інспектувати всі приватні й державні школи. У школах усіх типів, включаючи ВУЗи, католична релігія викладається як обов'язковий предмет, примусовим і безкоштовним вважається початкове навчання з 6 до 11 років (1-й цикл елементарної школи). Значне  число дітей неохоплене навчанням. В 1960 налічувалося 14,2% неписьменних серед населення старше 10 років.

Для дітей 2-3 років існують материнські школи, для дітей 4-5 років - дитячі сади. Ці установи є в основному приватними й існують на засоби церковних або благодійних організацій.

Елементарна школа -10-літня (для дітей 6-15 років), складається з 3 циклів: 1-й - 5 років, 2-й - 2 роки, 3-й - 3 роки. Навчальні програми для елементарної школи, обов'язкові для державних шкіл, затверджені міністерством освіти в 1953 р. Навчальні дисципліни підрозділяються на 3 групи: практичні, що виховують і додаткові. У число практич. дисциплін включені: читання, писання і арифметика. У число що виховують - релігія, елементи історії й географії, розвиток мови, фізкультура. Крім того, у цю групу входить також дисципліна, що носить назв. «розвиток патриотичних почуттів». У число додаткових дисциплін входять елементи знань про природу, музика, спів, малювання й ручна праця. В 1961 - 1962 навчальних років було близько 100 тис. елементарних шкіл, у яких налічувалося 3,2 млн. учнів.

Середні школи  - 7-літні (вік 11 -17 років), складаються з 2 циклів - 4 і 3 р. У них приймаються що закінчили 5 класів (тобто 1-й цикл) елементарної школи. Державні середні школи наз. інтернатами, приватні - колегіями. В 1960 створені т.зв. вільні договірні колегії, які фінансуються не державою, а місцевими органами влади, але вчителі, що викладають у них, вважаються держ. службовцями. У середніх школах вивчаються: філософія, релігія, лат. мова й література, греч. мова і література, ісп. мова і література, 2 сучасні. мови (франц. або італ., англ. або німецька), географія й історія (об'єднана дисципліна), математика, фізика, хімія й природознавство (об'єднана дисципліна), малювання, фізкультура, домогосподарство (для дівчат). У навчальний план включається також «розвиток патриотич. почуттів». Закінчення середньої школи надає право вступати на будь-який факультет університету. Яскравовиражений гуманітарний характер загальної середньої освіти  викликає невдоволення пед. громадськості. Досягнення світової науки й техніки змушують іспанських педагогів вимагати більшої уваги до таких дисциплін, як фізика, хімія, математика, до поліпшення методів навчання. В 1961-62 нав. р. у 2161 середній школі було 657 194 учнів.

Виховательок дошкільних установ і вчителів елементарних шкіл готовлять 3-літні нормальні школи, які приймають учнів, що закінчили

1-й цикл середньої школи (4 р.). Закінчення нормальної школи дає можливість вступити на літературний або філософський ф-т університету. В 1960 у 189 нормальних школах було 42 830 учнів. Учителів середніх шкіл готують університети.

На базі 10-літньої школи працюють 5-літні техніко-індустріальні школи, закінчення яких надає право вступити на інженерний факультет університету. На базі 7 класів елементарної школи (тобто двох перших циклів) працюють 2 - 3-літні професійні школи різних типів. На базі 5 років (1-го циклу) елементарної школи працюють 8-літні комерційні школи, що складаються з 2 циклів (5 і 3 р.), закінчення їх надає право вступити до комерційно-экономічного факультету університету. В 1960 в 660 проф. навчальних закладах було 196 044 учнів. На базі 1-го циклу середньої школи, працюють художні школи. У зв'язку з потребою в освіті, більш відповідному сучасному рівню науки й техніки, у багатьох містах організовані т.зв. університети праці, що представляють собою курси проф. підготовки для тих, що закінчили проф. школи. В 1957 виданий закон про створення вищих технічниїх шкіл на базі середньої школи будь-якого типу. Перехід з середньої школи у вищу технич. школу здійснюється через особливі відбірні курси.

В Іспанії— 12 державних університетів — у Барселоні (осн. 1450), Мадриді (1508), Вальядоліді (1346) і ін. Великою популярністю в Європі в 15—16 ст. користувався Саламанкський університет, серед студентів якого було багато іноземців. Усього у вузах Іспанії. в 1960 було 77 877 студентів.

Іспанії: Схема системи народного утворення

1 - материнська школа;

2 - дитячий сад; 3 – елементарна  школа; 4 - середня школа (інститути й колегії); 5 - художні  школи; 6 - нормальні  школи;

7 - комерційні  школи;  8 - техніко-індустріальні школи;9 - професійні школи;

10 - вузи.

4) Зародження природно накових знань на території Іспанії відноситься до античного періоду. В Іспанії, що була однієї з найбільш розвинених провінцій Римської імперії, проходила діяльність географа Помпонія Мели, агронома й ботаніка Луция Колумели й ін. відомих учених. Вторгнення на терр. Іспанії варварських племен і утворення раньофеодальної держави вестготів (сер. 5- поч. 8 ст.) супроводжувалися занепадом науки й культури. У цей період наукові знання накопичувалися освітою у церкві і монастирських школах. Видатний внесок у розвиток світової науки внесли арабські вчені в Іспанії (араби почали завоювання території Іспанії на поч. 8 ст.). Найбільшим науковим центром в 9-10 ст., стає університет у Кордові. В 10-11 ст. Маслама аль-мадриленьйо і його учні Абу-ль-Касим і Ибналь-Сафф видають ряд творів по арифметиці, геометрії (коментарі до Евклида й ін.), астрономії. В 12 ст. поряд з Кордовою висуваються як центри наукової думки, Севілья й особливо Толедо. У Толедо формується знаменита школа перекладачів, що познайомила вчених Іспанії і Європи із творами видатних учених аль-Фараби, Ібн Сіни, Ібн Гебироля, Ібн Езри й ін. Важливу роль в успіхах науки цього часу зіграли арабські мислителі - Ібн Баджа, Ібн Туфайль, Ібн Рушд (Аверроес), що вивчали спадщину Аристотеля. Вони не тільки сприяли проникненню античної думки в Європу, але й створювали необхідні передумови для розвитку природознавства.

Великий, внесок у розвиток науки в 13 ст. вніс кастильский король Альфонс X Мудрий. Відомі його коментарі до алхім. трактатів, складені під його керівництвом таблиці руху планет протягом трьох століть уважалися кращими в Європі. До цього часу відноситься також діяльність двох видатних учених Іспанії - Раймунда Луллія та Арнальдо де Віланова. Луллій був першим, хто намагався механічно моделювати логичні операції. Арнальдо де Віланова - один з видатних алхіміків свого часу.

Витіснення арабів і іспанська колонізація в завершальний період Реконкісти (14—15 ст.) супроводжувалися створенням нових центрів іспанської науки. Виникли університети в Леріді (1300), Уеске (1334), Вальяло (1346), Валенсії (1500), Барсі (1450). В 70-х р. 15 ст. в Іспанії з'явилося друкарство. Розвиток торгівлі й промисловості, пов'язане з об'єднанням Іспанії, обумовило прогрес кораблебудування, навігації, картографії й створило перспективні ссилки для мор. подорожей і геогр. відкриттів. Кінець 15 ст. збігся з розцвітанням культури й наукової думки Іспанії. В 1492 Колумб відкрив Америку. В 15 - 16 ст. ісп. мандрівники й деякі конкістадори внесли великий вклад у вивчення географії Америки. Найбільш відомі В.Нуньес де Бальбоа, А. Охеда, X. де ла Коса, Е. Сото, X. Елькано В. Я. Пінсон, А. Ніньо, Р. де Баспе, П. де Леон, X. Д. де Соліс, Ф. В. Коронадо. Головним центром наукової. активності ставала Севілья, через яку в основному здійснювався зв'язок з амер. колоніями. Тут в 1503 була організована Торговельна палата (Casa de Contratac) при якій були створені кафедри математики, астрономії, картографії, гідрографії й артилерії. У поч. 16 ст. там викладали й проводили наукові дослідження Д. де Энсісо,Ф. Колумб, А. де Санта-Крус П. Медіна, що розробляли основи космографії й навігації. X. Муньос в 1572 спостерігав змінні зірки, П. Сархуело вивчав атмосферну рефракцію. В Іспанії в цей період уже була добре відома система Коперніка. Розробка проблем астрономії, навігації, картографії сприяла розвитку математики.

Дослідження в області фізики й хімії також стимулювалися потребами мореплавання, гірської й металургійної справи. Санта-Крус і М. Кортес вивчали явища земного магнетизму (одним з перших виявив магнітне відхилення X Колумб); Гарсес проводив у шахтах Перу досліди по збагаченню срібних руд за допомогою ртуті; П. де Баргас застосовував марганець для одержання скла. Бустименте, Сааведра й Контрерас удосконалили печі для очищення ртуті; ідею атм. тиску розробляв А. Монтано, оригінальний насос для підняття води із шахт винайшов Ф. Г. Гарай; Б. де Гарай використав на судах бортові колеса, що приводять у рух  силою, і т.ін.

З відкриттям Америки був зв'язаний підйом і в області ботаніки й зоології. Д. А. де Чакос описав ряд амер. рослин, невідомих у Європі. Відомості по ботаніці, зоології, географії Америки описувались у творах Лас Касаса, Ф. де Овьедо, Н. Монардеса. Одну з перших наукових експедицій в Америку очолив Ф. Эрнандес (1570). Европейською популярністю користувалися з Ф. Вальес, А. Перейра й ін. М. Сервет, -гуманіст і анатом, відкрив в 1536 мале коло кровообігу. Присуджений інквізицією до спалення, він втік у Женеву, де був обвинувачений Кальвіном у єресі й спалений на вогні (1553). Проти схоластич. науки виступали філософ і педагог Л. Вівес, філософ і лікар X. Уарте, з А. Перейра. В ІІ-й половині 16 ст. і І-й 17 ст. Іспанія вступає в смугу политич. і еномич. занепаду, розгулу інквізиції, що супроводжувалися катастрофіч. занепадом науки. Лише в медицині відзначалися в ту пору деякі досягнення. На поч. 17 ст.. розробкою основ педіатрії займалися Сориан і Ф. П. Каскалес, в ІІ-й пол. століття успішно проводили дослідження кровообігу й нервової системи Г. В. де Собремонте й X. Б. Хуаніні.

У середині. 18 ст. в Іспанії. намітилося деяке пожвавлення в економіці й культурі. У зв'язку з вигнанням єзуїтів (1767) виникла можливість часткового відділення навчальних закладів від церкви. Поряд зі зміцненням університетів створюється ряд нових навчальних наукових установ. Організуються наукових експедиції в Лат. Америку, Австралію, Філіппіни. Найбільш значних успіхів досягли в цей період ісп. минерологи й хіміки. Брати д'Элуяр виділять із мінералу вольфраміту новий елемент вольфрам (1783), А. М. дель Рио в 1801 відкриває в мексиканських свинцевих рудах ванадій і називає його эритронієм; тотожність цього елемента з перевідкритим згодом ванадієм встановив нім. хімік Ф. Вьолер. А. де Ульоа одним з перших описав властивості платіны.

Дослідження з механіки й теплоти носили прикладний характер і були тісно пов'язані з потребами техніки.

В області біології й медицини великою популярністю користувалися: X. С. Мутис, ботанік і лікар, організатор біологічної експедиції в Колумбію; Ф. Д'асара, який вніс істотний, внесок у вивчення флори й фауни Пів. Америки; М. Барнадес, що описав більше 2000 рослин, з них 300 невідомих; К. Д. Гарсіа, автор «Опису нових рослин Севільї» і «Опису Королівського ботанічного саду в Мадриді»; А. Пикер, перекладач і коментатор Гіппократа й автор ряду мед. творів; Ф. С. де Луці, що розробив навчання про пульс. Педіатри-дослідники Іберті й Сант-поус, що вперше вивчили деякі дитячі хвороби; хірург А. де Химбернат і ін. В 1803 в Америку була послана експедиція для щеплення віспи. Ф. X. Бальниса. Деяке пожвавлення відбувається й в області математики, астрономії й геодезії. Систематичне астрономічне спостереження починаються в обсерваторії, заснованої X. Хуаном у Кадісі. Організується наукова експедиція для виміру сили тяжіння в різних точках земної кулі з метою визначення її форми.

Розвиток промисловості, в Іспанії. в 20-30-х р. 19 ст., вимагало підготовки науково-інженерних кадрів і стимулювало розвиток наукових досліджень. В 1823 відкривається  школа громадянських інженерів, в 1850 у Барселоні - Індустріальна школа. В 1850 створюється Комісія з розробки Геологич. карт Іспанії під керівництвом. Ф. де Кастро. Робота була закінчена в 70-х р. 19 ст. і мала для Іспанії величезне значення. Однак рівень іспанської науки навіть в 2-й половині. 19 ст. продовжував залишатися невисоким у порівнянні з науковим рівнем передових європ. країн. Великих успіхів досягли в 19 ст. біологія й медицина в Іспанії. В 2-й пол. століття створюється гістологічна школа, очолювана А. Маэстре й Э. Г. Сола; з нею безпосередньо зв'язані роботи видатного гістолога й дослідника нервової системи С. Рамона-і-Кахаля, що отримали в 1906 Нобелівську премію. Активними прихильниками й пропагандистами еволюційного напрямку в біології були А. Мачадо-і-Нуньєс, Р. Гарсіа-и-Альварес, А. Гонсалес де Лінарес і ін. Одним з найбільших філософів-матеріалістів був лікар і психолог Мата-и-Фонтанет, продовжувач навчання X. Уарте.

В 20 ст. вимоги, що висувалися ростом промисловості, техніч. прогресом і революцією, яка почалася, диктували необхідність поліпшення організації науки й у Іспанії. В 1900 створений інститут біологіч. досліджень, в 1907 організована Рада по розвитку наукових досліджень, що субсидіював деякі наукові розробки. Були основані лабораторія фіз. досліджень і матем. лабораторія, Музей природничих наук та ін. У Лабораторії фіз. досліджень, що очолювалася Б. Кабрерой, успішно велися роботи з магнетизму, спектроскопії, кристаллофізики, фіз. хімії. X. Паласіос створив іспанську школу рентгеноструктурного аналізу. В 1922 М. Каталан відкрив явище мультиплетности атомних спектрів. В 1932 лабораторія була реорганізована в Нац. інститут фізики й хімії. Фіз. дослідження проводяться й у лабораторії автоматики, де вивчається передача, прийом і поширення електромагнітних хвиль.

В області технич. наук працювали: Е. Еррера-и-Лінарес, один з ентузіастів повітроплавання (зокрема, дирижаблебудування); конструктор вертольотів X. де ла Сиерва, який перелетів у 1928 Ла-Манш на вертольоті власної конструкції; Л. Торрес Кеведо, один з піонерів автоматики й телемеханіки в Іспанії.

Після 2-й світової війни 1939-45, починаючи з 50-х рр., у зв'язку зі швидким підйомом машинобудування (зокрема, суднобудування, автомобілебудування й тракторобудування), електроенергетики, элект-ротехнич. і електронної промисловості, росте число наукових установ в області технич. і точних наук.

Розвиваються науч. дослідження з магнетизму, магнітохімі і, спектроскопії, кристаллофізіки, хім. термодинаміці (школа Б. Кабреры й М. Каталана), квантової теорії поля і елементарних часток ядерній фізиці, фізиці плазми, ядерній енергетиці, электро і радіофізіки, електроніці, кібернетики (Нац. інститут електроніки, Інститут електрики й автоматики під керівництвом. М. Сантесмасеса).

В області біології видатного результату домігся іспано-амер. біохімік С. Очоа, який разом з Корнбергом у США вперше експериментально відтворив ферментативний синтез ДНК і РНК. 

Література:

  1.  «Антология педагогической мысли» Силимова К. И., Кортнев Г. П. М., 1988.
  2.  «Педагогическая мысль встранах запада на современном этапе» Пилиповский А. В. М., 1991.
  3.  «Очерки по истории педагогики» Ельницкий К. Н., ред. Безрогов В. Р. К., 1990.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58431. Декларація прав дитини. Основний Закон держави. Обовязки батьків та дітей 54.5 KB
  Мета. Формувати в учнів уявлення про Декларацію прав дитини, Основний Закон нашої держави. Зясувати обовязки батьків і дітей. Виховувати шанобливе ставлення до батьків.
58432. Национальная экономика 45 KB
  Основные цели национальной экономики Макроэкономика изучает: процессы использования разнообразных ресурсов которыми располагает общество для удовлетворения потребностей людей. Предметом макроэкономики являются закономерности развития и функционирования национальной экономики...
58433. Учись быть благодарным. Десять прокаженных 158 KB
  Показать им что в нашей жизни есть множество поводов благодарить Бога.Молитва Предложите детям совершить молитву и попросить у Бога благословения на этот урок.Мотивация Ребята когда мы говорим Спасибо А что хорошее сделал вам Бог За что же мы должны благодарить Бога За пищу за одежду за здоровье. Бога в небесах.
58434. ПРОБЛЕМЫ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ОТНОШЕНИЙ УЧАСТИЯ В ДОГОВОРЕ ДОЛЕВОГО СТРОИТЕЛЬСТВА ЖИЛЫХ ПОМЕЩЕНИЙ 353.5 KB
  Появление и дальнейшее развитие договора участия в долевом строительстве в российском законодательстве имеют огромное значение для решения жилищной проблемы, поскольку надежное правовое регулирование отношений долевого строительства - гарантия успешного развития данных отношений
58435. Чудесная любовь Иисуса. Пасха 156 KB
  Побудить детей своими поступками не огорчать Иисуса но быть всегда послушными исполнительными дружелюбными. И спросил правитель Иисуса: Ты Царь Иудейский Иисус отвечал: Ты говоришь. В чем же он заключался Бог – Отец послал Сына Иисуса на землю сказать людям чтобы они перестали делать злые дела поверили в Бога и исполняли Его заповеди.
58436. Религия 47.5 KB
  Религия как форма мировоззрения; Структура и функции религии; Виды религий; Веротерпимость и свобода совести. Другие определения религии: одна из форм общественного сознания; совокупность духовных представлений основывающихся на вере в сверхъестественные силы и существа богов...
58437. ООН и международные организации в области народонаселении 360 KB
  Международная конференция по народонаселению и развитию (МКНР), состоявшаяся в Каире, Египет, в 1994 году, позволила Фонду ООН в области народонаселения (ЮНФПА)
58438. Религия древних греков 67 KB
  Прочитайте или расскажите миф о Геракле стр. Сам же Зевс по греческой мифологии стал править небом и владеть Олимпом горой обиталищем богов гора Олимп находится в Северной Греции; расположенным под землей царством мертвых стал править Аид а Посейдону досталась власть над морями. Задание: прочитайте в учебнике миф о Деметре и ее дочери Персефоне. Какое природное явление отражено в этом мифе стр.
58439. Добрый Пастырь 225 KB
  Пояснить им что как пастух любит и заботится о своих овцах так Иисус любит нас даже знает каждого из нас по имени. Словарная работа: Пастырь – пастух овец Ход урока: 1. Мотивация Необходимые материалы: картинка с изображением пастуха и овечки иллюстрации снаряжения пастуха. Вниманию детей предлагаем картинку с изображением пастуха.