68000

Розвиток університетів в Західній Європі в 16 – 17 столітті

Реферат

Педагогика и дидактика

Перші ж університети зявилися в Західній Європі в 12 столітті як обєднання учнів і вчителів. Університети користувалися автономією по відношенню до церкви і феодалів. Університети як правило мали чотири факультети: підготовчий артистичний або мистецтв богословський юридичний медичний.

Украинкский

2014-09-16

59 KB

20 чел.

Часто виникнення європейських університетів починають розглядати з раннього Середньовіччя, приписуючи державному генію Карла Великого ідею загальної освіти і проведення першої «культурної революції». Перші ж університети з’явилися в Західній Європі в 12 столітті як об’єднання учнів і вчителів. Університети користувалися автономією по відношенню до церкви і феодалів. Було запроваджено самоврядування. Університети як правило мали чотири факультети:

  •  підготовчий (артистичний або мистецтв),
  •  богословський,
  •  юридичний,
  •  медичний.

Підготовчий факультет відігравав роль середньої школи і на цьому факультеті викладалося «сім вільних мистецтв». Вивчали: граматику, риторику, діалектику, арифметику, астрономію, геометрію, музику. Навчання продовжувалося 6-7 років і по закінченні підготовчого факультету студенти отримували звання магістра мистецтв. Далі надавалася можливість продовжити навчання на інших факультетах і, провчившись 5-6 років, отримати звання доктора наук.

Болонський університет - перший університет, що з’явився в  Західній Європі. Заснований в Болоньї в 11 столітті. Це один з найстаріших університетів Європи. Навіть гордість французів Сорбона посіла у світі лише друге місце за часом заснування. Основою університету слугувало об’єднання учнів які прибули із різних місць для вивчення юриспруденції.  Оскільки в середні віки різні корпорації називалися «університетами», то і корпорація учнів в Болоньї одержала назву університету. Першим законодавчим актом, що стосувався Болонського університету, була Хартія.

Спочатку студенти, що прибували з різних країн ділилися на земельствах. В першій половині 13 століття дрібні земельствах злилися в дві великі корпорації: цитрамонів (студенти -  італійці ) і ультрамонів (чужинці).

Кожна із студентських корпорацій кожного року вибирала свого ректора із числа учнів. При ректорі була рада, яка вибиралася із представників землянства.  Професори вибиралися на певний час, вони одержували гонорар по договору і повинні були ніде не викладати, крім Болоньї.

В перший час існування Болонського університету навчання проходило або в домі самого лектора, або в якому – небудь орендованому приміщенні.

Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в 14 столітті з’явились факультети філософії, медицини, теології. В перші роки діяльності Болонського університету не існувало певної межі між факультетами і навіть між викладачами і студентами: нерідко бувало, що викладач одного із факультетів є студентом іншого факультету. Спочатку університет дуже мало залежав від церкви і від міської влади, але до 15 століття встановився порядок, згідно з яким заробітна плата викладача виплачувалася міською владою. В подальшому університет все більше втрачав автономію і попадав під вплив Католичної церкви. В 17 столітті була повністю відмінена вибірковість ректорів.

Попередниками сучасних студентів було безліч видатних людей усіх епох. Це й майбутні папи Римські, і такі велетні, як Томас Беккет, Данте Алігєрі,, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола Копернік.

У своїй праці «Історія української культури» Я.Д. Ісаєвич пише: «7 лютого 1483 року з римської друкарні Еухаріуса Зільбера (Франка) вийшла у світ невелика книжка(Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету).Це – перша відома друкована праця родом з України. Ця книга засвідчує контакти українських земель з провідними на той час осередками Європейської науки і книжності. Біографія цього автора дозволяє скласти уявлення про форми і напрями міжнародних зв’язків, які позначилися на характері всього культурного життя. Здобувши в Болоньї ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і медицини, Юрій Дрогобич читав там лекції з астрономії і продовжував вивчати медицину. У той час природничі знання дедалі тісніше пов’язувалися з філософією. Цим і пояснюється звичай надавати разом докторські ступені з філософії і медицини та часті переходи викладачів із медицинської кафедри на філософську і навпаки . Природничі науки, особливо медицину, вважали філософією природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти пізнати закономірності навколишнього світу. На 1481-1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було вибрано ректором університету медиків і артистів у Болоньї. Хоч ректор Болонського університету очолював тоді, корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор фундаментального дослідження з історії Болонської вищої школи Альбіно Сорбеллі, була найважливішою в університеті.»

Оксфордський університет – один найбільших і найстаріших університетів Англії. Заснований в другій половині 12 століття (1168 р) (по даним деяких джерел – на початку 13 століття) в Оксфорді. Спочатку університет являв собою групу будинків – «коледжів» в яких жили студенти. Студенти час від часу відвідували лекції вчених. Поступово читання лекцій набувати більш організований характер. Вже в 13 столітті в Оксфордському університеті визначилися традиційні чотири факультети:

  •  гуманітарний;
  •  юридичний (факультет права);
  •  богословський ;
  •  медицинський.

Оксфордському університету належить велика роль розвитку англійської науки. В середні віки імена викладачів університету філософів Роберта Бекона, Дунса Скотта і Джона Уікліфа створили йому світову славу. В епоху відродження його історія зв’язана з діяльністю Еразма Роттердамського і Томаса Мора. В 1651- 1657 роках його канцлером був О.Кромвель. В 17 столітті тут навчалися, а потім викладали Дж. Локк, Адам Смітт.

По своїй організаційній структурі Оксфордський університет до цих пір зберігає багато рис середньовіччя. На відміну від університетів нового типу, він і зараз складається із коледжів, що являють собою самоуправлінські корпорації. В коледжах студенти живуть, і тут проходить їх основна навчальна робота.  В кожному коледжі 300-400 студентів різних факультетів. Студенти за період навчання слухають невелику кількість курсів по своїй вузькій спеціальності. Багато студентів відразу ж по закінченню університету складають екзамен не на звичайну степінь бакалавра, а на так звану почесну, при котрій від кожного абітурієнта потрібна робота дослідницького характеру.

На чолі Оксфордського університету стоїть канцлер, але фактично університетом керує віце-канцлер, при якому є рада, що складається із керівників коледжів. Університет запрошує до себе найкращі викладацькі сили.

Оксфордський університет – недоступний для народних мас навчальний заклад, тому що плата за навчання висока. Крім того потрібна здача конкурсного екзамену по спеціальності і добре володіння класичними мовами. Значна частина студентів Оксфордського університету є випускниками «паблік скулз».

Кембріджський університет виник в 1209 році в Кембриджі. Спочатку існував у вигляді груп будинків – «коледжів» в яких жили студенти,  які час від часу відвідували лекції вчених. Поступово читання лекцій стало набувати все більш організований характер. Уже в 13 столітті в Кембріджському університеті визначилися  традиційні 4 факультети:

  •  гуманітарний,
  •  юридичний (право),
  •  богословський,
  •  медицинський.

В 16 столітті одним із покровителів університету був Томас Мор. З Кембріджським університетом була зв’язана діяльність Еразма Роттердамського. Дещо пізніше університет став центром Реформації в Англії. В 17 столітті він перетворився в центр передової науки того часу.

Викладання в університеті будувалося на основі індуктивного методу Ф.Бекона і раціоналізму Р. Декарта, що привело до розквіту в ньому поряд з гуманітарними математичних і природничих наук.

В 1669 - 1702 роках в Кембріджському університеті був професором І. Ньютон. В 1837 році тут одержав степінь магістра Ч. Дарвін.

По своїй організаційній структурі Кембріджський  університет до цих пір зберігає багато рис середньовіччя. На відміну від університетів нового типу, він і зараз складається із коледжів, що являють собою самоуправлінські корпорації. В коледжах студенти живуть, і тут проходить їх основна навчальна робота.  В кожному коледжі 300-400 студентів різних факультетів. Відвідування студентами лекцій на одному із факультетів університету не обов’язкове. Але майже кожен студент за період навчання прослуховує невелику кількість курсів по своїй вузькій спеціальності. Термін навчання – 3 роки (на медичному факультеті - 4 і більше роки).

Багато студентів відразу ж по закінченню університету складають екзамен не на звичайну степінь бакалавра, а на так звану почесну, при котрій від кожного абітурієнта потрібна робота дослідницького характеру.

На чолі Кембріджського університету стоїть канцлер, але фактично університетом керує віце-канцлер, при якому є рада, що складається із керівників коледжів. Університет запрошує до себе найкращі викладацькі сили.

Кембріджський університет – недоступний для народних мас навчальний заклад, тому що плата за навчання висока. Крім того потрібна здача конкурсного екзамену по спеціальності і добре володіння класичними мовами. Значна частина студентів Кембріджського університету є випускниками «паблік скулз».

 Паризький університет  - один із найстаріших університетів Європи. Час його заснування точно не встановлено, але судячи з деяких джерел, він існував уже на початку 12 століття і мав 4 факультети:

  •  юридичний,
  •  медичний,
  •  вільних мистецтв,
  •  теологічний.

В середні віки під терміном «Паризький університет» розуміли не тільки навчальний заклад, але й сукупність коледжів, тобто студентських гуртожитків (найвідоміше - Сорбона), в яких студенти поселялися по земельствах або «націям».

«Нації» вибирали ректора, а факультети – деканів. Потім ректор став керувати не тільки гуртожитками, але й всією роботою університету. Університет був повністю автономним в економічному, юридичному та інших відношеннях. Заняття відбувалися поза університетом, в будь - якому зручному для професора  місці.

 На протязі середніх віків і до 16 – 17 століття Паризький університет був не тільки найбільшим в Європі навчальним закладом (16 ст. в ньому навчалося від 12 до 15 тисяч студентів), але й найвищим теоретичним авторитетом з релігійних  і юридичних питань.

В 13 столітті в Паризькому університеті одержало широке розповсюдження філософське вчення аверроїзм. В 17 – 18 ст. Паризький університет стає ідеологічним центром консерватизму і плацдармом наступу теології на науку. 15 вересня 1793 року Паризький  університет був закритим.

Заново Паризький університет був створений при Наполеоні, причому факультети його і надалі залишалися майже не зв’язаними один з одним. Об’єднання факультетів відбулося лише в 1897 року. З цього часу Паризький університет керується виборною радою, яка визначає устав і розклад роботи університету, призначає степені, назначає професорів, вибирає ректора, що і є керівником Паризького університету.

До 1500 року в Європі діяло вже 80 університетів. Саме в той час університети помалу позбуваються цехової структури – адже  в середні віки термін «universitas» означав не стільки сукупність наук, скільки будь –яку корпорацію людей, об’єднаних спільними інтересами й незалежним правовим статусом. Відтоді починає формуватися сучасна форма університету як академічного навчального закладу, що акумулює у своєму відомстві фундаментальні науки різних напрямів на противагу «інститутам», орієнтованим на вузьку спеціалізацію. Проте останні утворяться тільки в 19 ст. А до цього, починаючи з 15 ст., відбуватиметься відмирання схоластичних напрямів університетської освіти й поступове, особливо в добу Просвітництва, залучення новітніх досягнень природознавства.

Чернігівський  державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Фізико-математичний факультет

Кафедра педагогіки, психології та методики викладання фізики  

Реферат на тему:

Розвиток  університетів в Західній Європі

в 16 – 17 столітті.

Виконала:

студентка 45 групи

Івашута Н.М.

Викладач:  Дедович В. М.

Чернігів 2007

                                      Зміст:

  1.  Історія виникнення університетів.
  2.  Болонський університет.
  3.  Оксфордський університет.
  4.  Кембріджський університет.
  5.  Паризький університет.
  6.  Висновок.

 

Література:

  1.  Педагогічна енциклопедія. М. «Советская энциклопедия», - 1965 р. Том 1,2,3.
  2.  www.umoloda.kiev.ua


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29756. Алгоритм підготовки викладача до уроку теоретичного навчання 18.07 KB
  Попередня підготовка до уроку: вивчення навчальної програми;змісту самої програми усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань які вирішує кожна тема. Послідовність безпосередньої підготовки до уроку: 1.Формулювання мети і завдань уроку.
29757. Методика вивчення навчальних досягнень учнів 17.77 KB
  Запровадження 12бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань. Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття обєкта вивчення забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Оцінюючи навчальні досягнення учнів враховують: характер відповіді учня: елементарна фрагментарна неповна повна логічна доказова...
29758. Методи створення і використання навчальних матеріалів 19.26 KB
  Засоби навчання: Технічні засоби навчання обладнання й апаратура що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності. При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань які повинні засвоїти учні уявлення факти закони гіпотези необхідність демонстрування предмета явища або їх зображення. Якщо умовно представити коло де розташовані різні предмети в...
29759. Засоби педагогічної діяльності 18.48 KB
  Засоби навчання це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники навчальні посібники дидактичні матеріали технічні засоби ТЗН обладнання станки навчальні кабінети лабораторії ЕОМ ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти виробництво споруди. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції мети змісту методів і умов навчального...
29760. Цільова підготовка педагога до уроку 20.07 KB
  Безпосередня підготовка педагога до уроку передбачає, насамперед, створення поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає дотримуватися такої послідовності дій
29761. Основные понятия химической термодинамики. Первый закон термодинамики. Закон Гесса. Теплоёмкость 26.25 KB
  Часть системы с присущей ей химическим составом и макроскопическими свойствами называется фазой. В каждый момент времени состояние системы характеризуется параметрами состояния которые разделяются на экстенсивные и интенсивные параметры. Интенсивные определяются лишь специфической природой системы: давление температура химический потенциал и т. Термодинамическими параметрами состояния называются параметры которые измеряются непосредственно и выражают интенсивные свойства системы.
29762. Второй и третий закон термодинамики. Энтропия. Термодинамический потенциал 21.3 KB
  Второй закон термодинамики Все процесс в которых один вид энергии превращается в другой строго подчиняются первому закону термодинамики. Критерий осуществимости процесса в том или ином направлении и устанавливаются вторым законом термодинамики. Математическое выражение второго закона термодинамики Следствием второго закона термодинамики является существование особой функции состояния.
29763. Химический потенциал. Химическое равновесие. Закон действующих масс. Константы равновесия 21.55 KB
  Химическое равновесие Эксперименты показывают что химические реакции одновременно протекают в двух направлениях. Таким образом химическое равновесие помимо равенства скоростей прямой и обратной реакции и постоянства концентраций при неизменных внешних условиях обладают ещё следующими свойствами: Подвижностью т. Возможностью достижения равновесия как со стороны исходных веществ так и со стороны продуктов реакции. С термодинамической точки зрения они необратимы и работа их не является максимальной однако можно мысленно представить...
29764. Фазовое равновесие в гетерогенных системах. Правило фаз Гиббса. Диаграммы состояния 32.71 KB
  Правило фаз Гиббса. Фазовое равновесие в гетерогенных системах. Правило фаз Гиббса. При рассмотрении фазовых равновесий в системах необходимо различать фазы компоненты соединения твёрдые растворы и механические смеси.