68000

Розвиток університетів в Західній Європі в 16 – 17 столітті

Реферат

Педагогика и дидактика

Перші ж університети з’явилися в Західній Європі в 12 столітті як об’єднання учнів і вчителів. Університети користувалися автономією по відношенню до церкви і феодалів. Університети як правило мали чотири факультети: підготовчий артистичний або мистецтв богословський юридичний медичний.

Украинкский

2014-09-16

59 KB

17 чел.

Часто виникнення європейських університетів починають розглядати з раннього Середньовіччя, приписуючи державному генію Карла Великого ідею загальної освіти і проведення першої «культурної революції». Перші ж університети з’явилися в Західній Європі в 12 столітті як об’єднання учнів і вчителів. Університети користувалися автономією по відношенню до церкви і феодалів. Було запроваджено самоврядування. Університети як правило мали чотири факультети:

  •  підготовчий (артистичний або мистецтв),
  •  богословський,
  •  юридичний,
  •  медичний.

Підготовчий факультет відігравав роль середньої школи і на цьому факультеті викладалося «сім вільних мистецтв». Вивчали: граматику, риторику, діалектику, арифметику, астрономію, геометрію, музику. Навчання продовжувалося 6-7 років і по закінченні підготовчого факультету студенти отримували звання магістра мистецтв. Далі надавалася можливість продовжити навчання на інших факультетах і, провчившись 5-6 років, отримати звання доктора наук.

Болонський університет - перший університет, що з’явився в  Західній Європі. Заснований в Болоньї в 11 столітті. Це один з найстаріших університетів Європи. Навіть гордість французів Сорбона посіла у світі лише друге місце за часом заснування. Основою університету слугувало об’єднання учнів які прибули із різних місць для вивчення юриспруденції.  Оскільки в середні віки різні корпорації називалися «університетами», то і корпорація учнів в Болоньї одержала назву університету. Першим законодавчим актом, що стосувався Болонського університету, була Хартія.

Спочатку студенти, що прибували з різних країн ділилися на земельствах. В першій половині 13 століття дрібні земельствах злилися в дві великі корпорації: цитрамонів (студенти -  італійці ) і ультрамонів (чужинці).

Кожна із студентських корпорацій кожного року вибирала свого ректора із числа учнів. При ректорі була рада, яка вибиралася із представників землянства.  Професори вибиралися на певний час, вони одержували гонорар по договору і повинні були ніде не викладати, крім Болоньї.

В перший час існування Болонського університету навчання проходило або в домі самого лектора, або в якому – небудь орендованому приміщенні.

Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в 14 столітті з’явились факультети філософії, медицини, теології. В перші роки діяльності Болонського університету не існувало певної межі між факультетами і навіть між викладачами і студентами: нерідко бувало, що викладач одного із факультетів є студентом іншого факультету. Спочатку університет дуже мало залежав від церкви і від міської влади, але до 15 століття встановився порядок, згідно з яким заробітна плата викладача виплачувалася міською владою. В подальшому університет все більше втрачав автономію і попадав під вплив Католичної церкви. В 17 столітті була повністю відмінена вибірковість ректорів.

Попередниками сучасних студентів було безліч видатних людей усіх епох. Це й майбутні папи Римські, і такі велетні, як Томас Беккет, Данте Алігєрі,, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола Копернік.

У своїй праці «Історія української культури» Я.Д. Ісаєвич пише: «7 лютого 1483 року з римської друкарні Еухаріуса Зільбера (Франка) вийшла у світ невелика книжка(Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету).Це – перша відома друкована праця родом з України. Ця книга засвідчує контакти українських земель з провідними на той час осередками Європейської науки і книжності. Біографія цього автора дозволяє скласти уявлення про форми і напрями міжнародних зв’язків, які позначилися на характері всього культурного життя. Здобувши в Болоньї ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і медицини, Юрій Дрогобич читав там лекції з астрономії і продовжував вивчати медицину. У той час природничі знання дедалі тісніше пов’язувалися з філософією. Цим і пояснюється звичай надавати разом докторські ступені з філософії і медицини та часті переходи викладачів із медицинської кафедри на філософську і навпаки . Природничі науки, особливо медицину, вважали філософією природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти пізнати закономірності навколишнього світу. На 1481-1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було вибрано ректором університету медиків і артистів у Болоньї. Хоч ректор Болонського університету очолював тоді, корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор фундаментального дослідження з історії Болонської вищої школи Альбіно Сорбеллі, була найважливішою в університеті.»

Оксфордський університет – один найбільших і найстаріших університетів Англії. Заснований в другій половині 12 століття (1168 р) (по даним деяких джерел – на початку 13 століття) в Оксфорді. Спочатку університет являв собою групу будинків – «коледжів» в яких жили студенти. Студенти час від часу відвідували лекції вчених. Поступово читання лекцій набувати більш організований характер. Вже в 13 столітті в Оксфордському університеті визначилися традиційні чотири факультети:

  •  гуманітарний;
  •  юридичний (факультет права);
  •  богословський ;
  •  медицинський.

Оксфордському університету належить велика роль розвитку англійської науки. В середні віки імена викладачів університету філософів Роберта Бекона, Дунса Скотта і Джона Уікліфа створили йому світову славу. В епоху відродження його історія зв’язана з діяльністю Еразма Роттердамського і Томаса Мора. В 1651- 1657 роках його канцлером був О.Кромвель. В 17 столітті тут навчалися, а потім викладали Дж. Локк, Адам Смітт.

По своїй організаційній структурі Оксфордський університет до цих пір зберігає багато рис середньовіччя. На відміну від університетів нового типу, він і зараз складається із коледжів, що являють собою самоуправлінські корпорації. В коледжах студенти живуть, і тут проходить їх основна навчальна робота.  В кожному коледжі 300-400 студентів різних факультетів. Студенти за період навчання слухають невелику кількість курсів по своїй вузькій спеціальності. Багато студентів відразу ж по закінченню університету складають екзамен не на звичайну степінь бакалавра, а на так звану почесну, при котрій від кожного абітурієнта потрібна робота дослідницького характеру.

На чолі Оксфордського університету стоїть канцлер, але фактично університетом керує віце-канцлер, при якому є рада, що складається із керівників коледжів. Університет запрошує до себе найкращі викладацькі сили.

Оксфордський університет – недоступний для народних мас навчальний заклад, тому що плата за навчання висока. Крім того потрібна здача конкурсного екзамену по спеціальності і добре володіння класичними мовами. Значна частина студентів Оксфордського університету є випускниками «паблік скулз».

Кембріджський університет виник в 1209 році в Кембриджі. Спочатку існував у вигляді груп будинків – «коледжів» в яких жили студенти,  які час від часу відвідували лекції вчених. Поступово читання лекцій стало набувати все більш організований характер. Уже в 13 столітті в Кембріджському університеті визначилися  традиційні 4 факультети:

  •  гуманітарний,
  •  юридичний (право),
  •  богословський,
  •  медицинський.

В 16 столітті одним із покровителів університету був Томас Мор. З Кембріджським університетом була зв’язана діяльність Еразма Роттердамського. Дещо пізніше університет став центром Реформації в Англії. В 17 столітті він перетворився в центр передової науки того часу.

Викладання в університеті будувалося на основі індуктивного методу Ф.Бекона і раціоналізму Р. Декарта, що привело до розквіту в ньому поряд з гуманітарними математичних і природничих наук.

В 1669 - 1702 роках в Кембріджському університеті був професором І. Ньютон. В 1837 році тут одержав степінь магістра Ч. Дарвін.

По своїй організаційній структурі Кембріджський  університет до цих пір зберігає багато рис середньовіччя. На відміну від університетів нового типу, він і зараз складається із коледжів, що являють собою самоуправлінські корпорації. В коледжах студенти живуть, і тут проходить їх основна навчальна робота.  В кожному коледжі 300-400 студентів різних факультетів. Відвідування студентами лекцій на одному із факультетів університету не обов’язкове. Але майже кожен студент за період навчання прослуховує невелику кількість курсів по своїй вузькій спеціальності. Термін навчання – 3 роки (на медичному факультеті - 4 і більше роки).

Багато студентів відразу ж по закінченню університету складають екзамен не на звичайну степінь бакалавра, а на так звану почесну, при котрій від кожного абітурієнта потрібна робота дослідницького характеру.

На чолі Кембріджського університету стоїть канцлер, але фактично університетом керує віце-канцлер, при якому є рада, що складається із керівників коледжів. Університет запрошує до себе найкращі викладацькі сили.

Кембріджський університет – недоступний для народних мас навчальний заклад, тому що плата за навчання висока. Крім того потрібна здача конкурсного екзамену по спеціальності і добре володіння класичними мовами. Значна частина студентів Кембріджського університету є випускниками «паблік скулз».

 Паризький університет  - один із найстаріших університетів Європи. Час його заснування точно не встановлено, але судячи з деяких джерел, він існував уже на початку 12 століття і мав 4 факультети:

  •  юридичний,
  •  медичний,
  •  вільних мистецтв,
  •  теологічний.

В середні віки під терміном «Паризький університет» розуміли не тільки навчальний заклад, але й сукупність коледжів, тобто студентських гуртожитків (найвідоміше - Сорбона), в яких студенти поселялися по земельствах або «націям».

«Нації» вибирали ректора, а факультети – деканів. Потім ректор став керувати не тільки гуртожитками, але й всією роботою університету. Університет був повністю автономним в економічному, юридичному та інших відношеннях. Заняття відбувалися поза університетом, в будь - якому зручному для професора  місці.

 На протязі середніх віків і до 16 – 17 століття Паризький університет був не тільки найбільшим в Європі навчальним закладом (16 ст. в ньому навчалося від 12 до 15 тисяч студентів), але й найвищим теоретичним авторитетом з релігійних  і юридичних питань.

В 13 столітті в Паризькому університеті одержало широке розповсюдження філософське вчення аверроїзм. В 17 – 18 ст. Паризький університет стає ідеологічним центром консерватизму і плацдармом наступу теології на науку. 15 вересня 1793 року Паризький  університет був закритим.

Заново Паризький університет був створений при Наполеоні, причому факультети його і надалі залишалися майже не зв’язаними один з одним. Об’єднання факультетів відбулося лише в 1897 року. З цього часу Паризький університет керується виборною радою, яка визначає устав і розклад роботи університету, призначає степені, назначає професорів, вибирає ректора, що і є керівником Паризького університету.

До 1500 року в Європі діяло вже 80 університетів. Саме в той час університети помалу позбуваються цехової структури – адже  в середні віки термін «universitas» означав не стільки сукупність наук, скільки будь –яку корпорацію людей, об’єднаних спільними інтересами й незалежним правовим статусом. Відтоді починає формуватися сучасна форма університету як академічного навчального закладу, що акумулює у своєму відомстві фундаментальні науки різних напрямів на противагу «інститутам», орієнтованим на вузьку спеціалізацію. Проте останні утворяться тільки в 19 ст. А до цього, починаючи з 15 ст., відбуватиметься відмирання схоластичних напрямів університетської освіти й поступове, особливо в добу Просвітництва, залучення новітніх досягнень природознавства.

Чернігівський  державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Фізико-математичний факультет

Кафедра педагогіки, психології та методики викладання фізики  

Реферат на тему:

Розвиток  університетів в Західній Європі

в 16 – 17 столітті.

Виконала:

студентка 45 групи

Івашута Н.М.

Викладач:  Дедович В. М.

Чернігів 2007

                                      Зміст:

  1.  Історія виникнення університетів.
  2.  Болонський університет.
  3.  Оксфордський університет.
  4.  Кембріджський університет.
  5.  Паризький університет.
  6.  Висновок.

 

Література:

  1.  Педагогічна енциклопедія. М. «Советская энциклопедия», - 1965 р. Том 1,2,3.
  2.  www.umoloda.kiev.ua


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17440. Основні етапи розвитку позитивізму 20.68 KB
  Основні етапи розвитку позитивізму Незвичайність новітніх наукових відкриттів гостро поставила питання про природу наукових понять співвідношення чуттєвого і раціонального моментів пізнання емпіричного і теоретичного знання про істину та її критерії законом...
17441. Головні ідеї Філософії життя Ф. Ніцше 17.6 KB
  Головні ідеї Філософії життя Ф. Ніцше Наприкінці XIX у першій половині XX ст. в Європі набула популярності філософія життя найпомітнішими представниками якої були Ф. Ніцше З. Фрейд А. Бергсон які відійшли від онтологічної та характерної для класичної філософії гн...
17442. Інтуїтивізм А. Бергсона 16.86 KB
  Інтуїтивізм А. Бергсона Один із філософських напрямів кінця XIX початку XX століть інтуїтивізм пов'язаний передусім з іменем видатного французького філософа лауреата Нобелівської премії Анрі Бергсона 18591941. Інтуїтивізм Бергсона складна суперечлива т...
17443. Характеристика напрямків філософії XX ст. 29.75 KB
  Характеристика напрямків філософії XX ст. Початок XX століття ознаменувався революційними змінами в науці відкриттям атома й електрона побудовою теорії відносності та квантової механіки а також становленню психології фрейдизму. На початку століття інтен
17444. Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму 21.53 KB
  Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму Екзистенціалі́зм фр. existentialisme від лат. exsistentia існування Філософія існування напрям у філософії XX ст. що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту що здатна до вибору власної долі. Основни...
17445. Проблеми людини та її свободи у філософії Ж. П. Сартра 17.51 KB
  Проблеми людини та її свободи у філософії Ж. П. Сартра Вихідний пункт екзистенціалізму за Сартром це проблема яку вирішують герої Достоєвського: якщо Бога немає то все дозволено. Разом з Богом зникає можливість знайти якінебудь цінності у надчуттєвому світі. Немає ...
17446. Ветвление: полная форма 108.89 KB
  Лабораторная работа № 7 Ветвление: полная форма 7.1. Вложенные операторы lf...Then Внутрь оператора If_Then можно поместить еще один оператор If_Then. Второй оператор If_Then будет выполняться только если условие в первом выполняется. Второй оператор находится внутри первого. Гово...
17447. Циклы со счетчиком 90.54 KB
  Лабораторная работа № 8 Циклы со счетчиком 8.1. Циклы For ...Next Циклы используются для многократного выполнения одних и тех же операторов кода. Иногда программе нужно повторять какието действия раз за разом пока она не выполнит их нужное количество раз. Поэтому во всех я
17448. Циклы с условием 129.61 KB
  Лабораторная работа № 9 Циклы с условием 9.1. Циклы Do While...Loop Есть множество операций которые нужно повторять пока чтото не произойдет. Это чтото представляет собой условие прекращения процесса. Код в цикле с неопределенным количеством повторений выполняется неиз...