68001

Педагогічні погляди Томазо Кампанели

Реферат

Педагогика и дидактика

Знайомлячись з педагогічними ідеями Кампанелли особливе місце варто віддати Місту Сонця його найбільшому досягненню. Популярність і слава нагорода якою наділив час автора всесвітньо відомого Міста Сонця вже після його смерті. Місто Сонця і реальність.

Украинкский

2014-09-17

61.5 KB

3 чел.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЇМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

кафедра психології, педагогіки та методики викладання фізики

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ

«Педагогічні погляди Томазо Кампанели»

Підготувала: студентка 45 групи Ковальчук Яна

Перевірив: Дедович В.М.

Чернігів. 2005


ПЛАН

ВСТУП

Місто Сонця і реальність

Міць, Мудрість і Любов

Раннє виховання

Педагогічні погляди соляріїв

Наука

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Знайомлячись з педагогічними ідеями Кампанелли, особливе місце варто віддати Місту Сонця - його «найбільшому досягненню».

Поштовхом до створення твору з'явилося лицемірство і несправедливість, що панували Італії, торжество неуцтва над істинним знанням, гноблення народу церковною владою й закостенілість поглядів на життя і явища природи всіх без винятку верств населення. Довгі роки томління в темниці, скитання по різних містах Італії, переслідування інквізицією — от плата, які одержав Кампанелла за свої праці ще при житті. Популярність і слава нагорода, якою наділив час автора всесвітньо відомого Міста Сонця вже після його смерті...

Місто Сонця і реальність.

Місто Сонця, за задумом Кампанелли, і неприступне, і прекрасне. У центрі піднімається храм, побудований з дивним мистецтвом, стіни будинків покриті чудовим розписом. Ці картини виконують дидактичні функції, але самі по собі прекрасні й сприяють розвитку в городян естетичного виховання. У місті немає нічого потворного, немає навіть некрасивих жінок: завдяки правильному підбору батьків, гарному вихованню й фізичній праці все жінки там відрізняються міцним здоров'ям і привабливістю.

У Державі Сонця працюють всі. Жодний тілесний недолік не примушує соляріїв до ледарства.

Солярії знають справжню ціну речам. Маючи все необхідне, солярії, пише Кампанелла, не є рабами речей, а змушують їх служити собі. Розумові насолоди цінуються вище тілесних. Не вдаючись у подробиці, можна сміло сказати: у Місті Сонця всі, і старі, і молоді, ревно виконують «гуманістичну програму».

Неприйняття дійсності, викликане палким співчуттям до страждань народу й жагою змін, змушувало Камианеллу шукати причини пануючого в світі безладдя. Посилання на первородний гріх? У цю байку він відмовлявся вірити. Корінь всього зла у приватній власності, вона породжує себелюбність, експлуатацію й несправедливість, вона ж, губить таланти, придушує все краще, що є в людині. Лад, заснований на майновій нерівності й грубому насильстві, не тільки несправедливий, але й нерозумний. Кампанелла переконаний у розумності природи. Тому суспільство, де потоптані принципи розуму, - суспільство протиприродне.

Треба знайти, таку форму людського гуртожитку, яка б відповідала розуму й була б «згідна із природою». У Кампанелли, творці «нового закону», раціоналіст і «натураліст» нероздільні.

Пізнання природи, наука в її тодішнім магічно-натурфілософському обличчі - ось той фундамент, на якому, за Кампанеллою, необхідно зводити навчання про найкращий суспільний устрій.

Міць, Мудрість і Любов.

верховний правитель соляріїв - Сонце. При ньому є три співправителі. Вони звуться Міць, Мудрість і Любов.

їхні функції строго розмежовані. «Міць, відає війнами й мирними договорами), вона є вищою під час війни, але не вище Сонця. Вона відає військовими посадовими особами, солдатами, зміцненнями й захопленням фортець. Мудрість відає всіма науками, а також докторами й магістратами мистецтв вільних і механічних, у неї в підпорядкуванні стільки посадових осіб, скільки наук,.. Любов відає дітонародженням, сполучаючи чоловіків і жінок так, щоб вони зробили гарне плем'я. Любов відає пряностями, посівом і збором плодів, трапезами, вихованням, ліками, й багатьма іншими речами.

Спільність майна й скасування сім'ї, за переконанням Кампанелли, вимагають   під   суспільства,   як   сказали  б  тепер,   високої  філософської

культури. У підпорядкованих містах ламання сформованих сімейних відносин солярії не робили, очевидно щоб уникнути більшого зла. Прилучення до «філософського способу життя» було процесом тривалим й поступовим: усуспільнення майна й загальна праця представлялися Кампанеллі лише його початковими етапами. Дітей нових громадян відправляли виховувані в Місто Сонця, де вони й училися «жити філософськи громадою».

Раннє виховання.

Відповідно до медицинських і астрологічних поглядів Кампанелли, час зачаття дуже сильно впливає на формування природних задатків дитини, але вплив цей не є цілком визначальним й безмежним. Якщо солярії знають, при якому стіканні світил була зачата кожна дитина, отже, до чого він схильний, те, здавалося б, заздалегідь відомо, хто які виявить здатності. Але вплив зірок обмежений, і тому наставники із самого раннього віку стежать, у чому проявляються здатності дитини: майже з трьох років «їх водять у ремісничі майстерні, до кравців, живописців, золотих справ майстрів і т.п. і дивляться, до чого вони схильні». І пізніше, коли діти заглиблюються в науки або на практиці вивчають ремесла, наставники уважно спостерігають, хто з них у чому більше навчився. Навчання поставлене так, що учні постійно змагаються між собою й ведуть диспути Це дозволяє виявити найбільш здатних, старанних, діяльних. Переможців у цих диспутах, як і тих, хто відрізнився на військових заняттях, відзначають під час трапез. З тих, хто домігся найбільших успіхів у відповідній науці або ремеслі, вибирають надалі посадових осіб. Нахили, що виникли під впливом небесних світил, важливі, але ще, як видно, важливіше активність людини і його воля здійснити закладені в ньому від природи можливості

Однак, незважаючи на всі заходи щодо регламентації дітонародження, і в Місті Сонця, трапляється, народжуються діти з поганим здоров'ям. Кампанелла вважає потрібним відзначити, що це рідке явище, тому що «у більшості випадків, народившись під тим самим розташуванням зірок, однолітки схожі і по здатностях, і по вдачі, і по зовнішності». Матері годують грудьми своїх дітей до двох років, а те й більше. Потім хлопчиків віддають на піклування наставників, дівчинок  наставниць. Із трьох років починається суспільне навчання: дітей учать рідній мові й абетці. Кампанелла не втомлюється повторювати, що абетку вивчають всі, природничі науки вивчають всі, як механічні мистецтва, так і споглядальні -належать усім. Тут підкреслюється не тільки рівноправність статі, але й загальний характер навчання. Однією з переваг запропонованого суспільного устрою Кампанелла бачив у тому, що знищується неуцтво («Неуцтво вбити я в мир прийшов», - писав він в одному із сонетів). У Місті Сонця кожний має можливість учитися й розвивати свій талант.

Солярії у своїй державі знайшли шлях до здійснення принципу, про який мріяли покоління гуманістів: освіта доступна всім, а висоти, яких ти досягнеш у науці, залежать лише від твоєї обдарованості й працьовитості.

Прийнято вважати, що Кампанелла був одним з тих, хто безумовно ратував за спільне навчання хлопчиків і дівчинок, хоча справді це встановити дуже складно. Немає ніякої впевненості, що ті чотири групи (або загону) дітей однієї вікової категорії, які згадуються в «Місті Сонця», не ділилися ще іноді й за ознакою приналежності до певної статі. Ми знаємо про наставниць дівчинок і наставників хлопчиків. Зв'язано це не тільки з характерними рисами гуртожитку соляріїв, але й з тим, що дівчинок, приміром, не водили в майстерних ковалів, щоб з'ясувати їхні природні похилості; вони зі своїми наставницями відвідували майстерні, де займалися жіночими ремеслами, виготовленням одягу й т.п. Тгри ж на палестрах навряд чи можуть служити доводом на користь тези про спільне навчання: ведуться вони дорослими чоловіками й жінками в ту пору, коли відповідні начальники підбирають майбутніх батьків і магерін.

Педагогічні погляди соляріїв.

За допомогою тренгського список стає можливим уточнити педагогічні погляди соляріїв. З 3 до 7 років діти вивчають рідну мову й абетку, багато займаються фізичними вправами - завжди босоніж і з непокритою головою. Уже тоді їх починають водити в майстерні, щоб з'ясувати їх задатки. З 7 до 10 років вони відвідують лекції по природничих науках. З 10 років всі займаються математикою, медициною й іншими науками. Виходячи за міські стіни, вони продовжують навчання: беруть участь у польових роботах, пасуть худобу й т.п. Змагаючись один з одним у працях і диспутах, вони проявляють свої здатності. Хто більше вивчить ремесел і наук, той користується й більшою пошаною. А звідси як би й виходить, що можливості учня обмежені тільки його бажанням. Всі посади в соляріїв заміщаються як би «у порядку конкурсу».

Такий підхід не тільки забезпечує найбільш раціональне використання здібностей кожного, але й дозволяє у певній мірі зменшити розрив між «належним» і «бажаним». Це слід відмітити, оскільки взята на себе добровільно справа, що виконується з охотою, що не викликає ентузіазму в більшості, скорочувало б ту область, де діяти доводилося в силу обов'язку. Тому навряд чи правильно говорити про «трудову повинність» стосовно до Міста Сонця. Не слід применшувати ні свідомості соляріїв, ні значення послідовно проведеного професійного відбору, що дозволяє особистості «зберігати себе» у праці. Кампанелла не просто окреслив коло обов'язків громадян ідеальної держави, він думав про те, як звузити це коло за рахунок кращого використання природних здатностей кожного.

Відомо, наприклад, з якими труднощами доводилося зіштовхуватися в середні століття міській владі, якщо не було найманої охорони й у нічну варту доводилося призначати самих городян. Нічого подібного в Місті Сонця

не існує, здавалося б, по дуже простій причині: якщо всі, чоловіки й жінки, зобов'язані нести військову службу, то віддавай відповідні розпорядження -та й край. Але Кампанелла вирішує інакше.

Розвідники й вартові вибираються із числа дітей відповідно до їх здатностей й розташуванню світил, що спостерігалися в момент їхнього народження. «Тому кожний, діючи згідно зі своєю природною властивістю, виконує ту роботу добре й із задоволенням, оскільки вона для нього природна».

Через близькість ворогів солярії увесь час перебувають напоготові. Вони постійно посилають загони обходити територію й охороняти її від можливих набігів. Серед вищих посадових осіб є навіть начальник, що спеціально відає розвідниками.

У соляріїв «призначають шпигунів» (спостерігачів), майбутніх розвідників, і знавці в в і іїськов их хитростей вибирають за природними даними - з тих, хто буде займатися дорученою справою із задоволенням. Добровільний початок при спеціалізації не тільки запорука ефективності, але й можливість не залучати до певних занять осіб, що впираються цій справі або непридатних до неї.

«Ієрархія талантів» у соляріїв не являє собою щось застигле й закостеніле. Постійний відбір і просування людей найбільш здатних і діяльних забезпечує не тільки розвиток обдарованості кожного, але й найкраще її використання в інтересах громади. У соляріїв навіть каліки знаходять собі посильне заняття, щоб брати участь у загальній праці. «Старим, хворим і калікам, - пише А.Х. Горфункель, надається праця відповідно до їхніх фізичних можливостей і здатностей і тільки самий нездатний «служить спостерігачем, доносячи державі про все, що почує».

Крім вартових і вивідачів, що стежили за можливими просуваннями ворога, у соляріїв існували й розвідники, що їздили по світу заради придбання знань. Громадяни Міста Сонця зовсім не думали, що в інших народів немає нічого, що варто б запозичити. Навпроти, вони з жадібністю вишукували все, у чому їх хтось перевершив, тому що в їхньому уявленні жити філософськи значило використати все краще з досягнутого людством.

Гарний розвиток морської справи, крім військового значення, давав соляріям можливість робити далекі подорожі. Вони прекрасно розбиралися в зірках, морських припливах і відливах і ходили в плавання, щоб довідатися народи й країни. Навіть гроші солярії чеканили для потреб своїх посланців і розвідників.

«Плоди шпигунства» не марні: дізнаючись щось нове, вони роблять це надбанням усіх. Солярії ніколи не привласнюють собі ні чужих відкриттів, ні чужих винаході в поповнюючи з усіх боків скарбницю знань, вони дивляться на неї як на загальну скарбницю людства. Удосконалюючи той або інший винахід, вони не забувають указати на його походження. З дитячих років їх учать поважати й цінувати досягнення інших народів.

У Місті Сонця вивчають мови всіх народів і спеціально розсилають по світу посланців, щоб дізнаватися про все гарне і погане. Витягаючи багато

користі від поїздок такого роду розвідників, солярії не схильні до простого наслідування, вони перевіряють інформацію, відбирають краще, удосконалюють його. З іншого боку, їхні власні вчені дивляться на свої заняття як на справу, потрібну не тільки Місту Сонця, але й всім народам.

Сторінки «Міста Сонця» повні вірою в знання, прагненням зберегти їх і збільшити, Кампанелла переконаний, що з часом множаться відкриття й винаходи. Успіхи науки викликають у нього ентузіазм. Він жадібний до всякого роду знань: і до природних дивин, і навичкам тямущих майстрів, і до всіляких магічних прийомів. Світ для нього не тільки неосяжна книга природи, але й величезна кунсткамера, перед кожним експонатом якої випробовуєш захват. Він вірить у силу науки, але його уявлення про науку ближче до Джордано Бруно й всієї магічно-герметичної традиції Відродження, ніж до уявлення Галілея.

Наука.

Говорячи про розквіт наук у Місті Сонця, варто виділити, що громада соляріїв мислиться як створена філософами «на науковій основі». Уже по природі своїй вона повинна всіляко заохочувати вишукування вчених і пестування талантів. Так Кампанелла розповідає, що в соляріїв є візки, що приводяться у рух вітром і запальні снаряди або пістоль, що володіє особливою пробивною силою. Також згадуються кораблі, що рухаються без вітрил і весел «за допомогою влаштованого в кормі великого опахала на шосту, до якого привішений його вантаж, який врівноважує, так що хлопчик може піднімати й опускати його однією рукою. У великого ж вітрила воно укріплено на вільно обертовій осі на двох качанах. Крім того, деякі судна рухаються в них двома колісьми, що повертаються у воді за допомогою канатів, що йдуть від великого колеса, поставленого на носі, і хрест-навхрест надягнутих на кормові колеса. Велике колесо, що вертить малі, які перебувають у воді колеса, приводиться в рух так само легко, як на тім пристосуванні, за допомогою якого калабрійки й француженки крутять, сукають і прядуть нитки».

Автор «Міста Сонця» не віддається польоту невтримної фантазії, коли стверджує, що турбота про народження здорового потомства й весь уклад побуту, що враховує справжні потреби людської натури, зроблять життя людей більш тривалою. Солярії «живуть щонайменше 100 років, частіше -170 або, у найрідших випадках, - 200». Можливість настільки довгого життя Кампанелла обґрунтовує не посиланнями на історичні або етнографічні приклади, відомі йому з Діодора й Плинія, а оповіданням про те, як солярії дотримують приписання медиків. Держава Сонця зовсім не країна, де зникли хвороби, їх і там вистачає, але весь спосіб життя, приголосний з вимогами науки, дозволяє успішно з ними боротися. У суспільстві, де ліквідована приватна власність і інтереси цілого стоять на першому місці, роль медицини особливо зростає. Діяльності лікарів наданий самий широкий простір: від вивчення «впливів неба» на здоров'я людей до контролю за

неухильним     дотриманням     запропонованої     дієтитикою     і     іншими рекомендаціями соціальної гігієни.

Світ часів Кампанелли, по переконанню самого автора, стояв на порозі важливих винаходів, у тому числі й окуляра, придатного для астрономічних спостережень, і слухового пристрою, що дозволить почути гармонію рухів планет. Учених того періоду займала думку про можливості створити спеціальні пристосування, наприклад ввігнутих дзеркал, для посилення слуху. Були проекти і посміливішими: думали, наприклад, чи не можна передавати зображення з Неаполя в Іспанію, використовуючи Місяць як дзеркало.

Хоча основний постулат Кампанелли: зразкова держава повинне бути побудована згідно з вимогами науки - явно проступає на багатьох сторінках «Міста Сонця», марно шукати там скільки-небудь розгорнуту програму наукових досліджень...

висновки

Місто Сонця - це приклад, дивлячись на який всі народи світу повинні прийти до єдиної правильної форми життєвого устрою. Місто Сонця - це спроба створити суспільство, де основою життя було б саме життя, а не жадібність, не жадоба грошей і прагнення до низинного й порочного. Ідеальна держава - це спроба запобігти самопливу безцільно прожитих життів, реальна можливість перетворити існування людини в життя, чому повною мірою повинне сприяти поставлене на наукову основу виховання нового типу мислячих людей.

Відзначаючи головне значення науки в ідеальній державі, Кампанелла разом з тим не віддається фантазіям щодо її успіхів у далекому майбутньому. Навіть говорячи про очікувані винаходи, він виходить із наявного матеріалу. Нехай цінність деяких його технічних нововведень і сумнівна, він сам переконаний, що здійснити їх можливо прямо зараз. Як би критично не сприймався, приміром, його корабель із опахалом, він виявляється цілком на місці в ряді сучасних йому проектів. Недарма Метафізик щодня піднімається до вчених, що заглибились у науки й стежить за рухом світил. Він запитує їх, що відкрили вони в благо Міста Сонця й всіх інших народів.

Невичерпна спрага пізнання, уміння розрізняти небесні знамення й осягати таємні таємниці природи, як і переконаність у перевагах свого суспільного ладу, сповнюють громадян Міста Сонця неминущим історичним оптимізмом. Вони непорушно впевнені, що «увесь світ прийде до того, щоб жити за їхніми звичаями», щоб жити згідно із природою й розумом.

ЛІТЕРАТУРА

1.  А.   Штекли   «Кампанелла».   Издательство   «Молодая   гвардия», випуск 2. - М, 1959г.

2.  А.Э.   Штекли  «Город  Солнца»:   утопия  и наука.   Издательство «Наука».-М.,1978г.

3.  Пошукова система на www.gооg1е.соm.uа (Томазо Кампанелла\ Город Солнца).

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15448. Совершенствование практики раскрытия информации 47 KB
  С.В. Лосев Совершенствование практики раскрытия информации При приобретении ценных бумаг на первичном рынке основной задачей инвестора и эмитента является объективная оценка ценности предмета сделки. Однако данная задача решается участниками не одинаково и с разн...
15449. Производные инструменты в коммерческом банке 1.02 MB
  Роль рынка производных инструментов в экономике Сущность и функции срочного рынка Рынок производных инструментов России Коммерческий банк как участник срочного рынка 2 Направления деятельности банков на рынке д
15450. Состояние и перспективы развития закрытых паевых инвестиционных фондов недвижимости 816.5 KB
  Введение Индустрия инвестиционных фондов в нашей стране в последнее десятилетие развивалась в большей степени экстенсивными темпами нежели по пути качественного роста. Практически ежегодно увеличивался объём средств в доверительном управлении российских управляющ
15451. Управление рисками инвестиционных проектов в пищевой промышленности 2.78 MB
  Управление рисками инвестиционных проектов в пищевой промышленности ВВЕДЕНИЕ Актуальность исследования. Опыт развития рыночных отношений показал что инвестирование является важнейшим источником экономического роста финансовой основой прогресса. Объективный...
15452. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Виникнення назви „Русь” 37.5 KB
  Східні словяни: походження розселення соціальноекономічний розвиток і культура. Виникнення назви Русь. Витоки словян вчені відносять до кінця бронзового початку залізного віку. За своїм походженням словяни. автохтонне не прийшле а таке що сформувалося на ц...
15453. Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку 73.5 KB
  Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку. Протягом VIII IX ст. словяни розселилися на території Східної Європи. Найбільшими словянськими племенами були: поляни що жили на Середній Наддніпрянщині сіверяни на р. Десна вятичі на Оці на заході від полян дрегов
15454. Соціально-економічний ї політичний устрій Київської Русі 29.5 KB
  Соціально-економічний ї політичний устрій Київської Русі Київська Русь започаткувала феодальний період в історії народів Східної Європи які не знали рабовласницької формації. Феодалізм зароджувався у них на основі первіснообщинного ладу. Головною особливістю ран...
15455. Причини та наслідки занепаду Київської Руcі 32 KB
  Причини та наслідки занепаду Київської Руcі. XIIXIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава сина Володимира Мономаха Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сум...
15456. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі 39.5 KB
  Формування ГалицькоВолинського князівства. Суспільні відносини в державі. Серед руських князівств найбільшими були РостовоСуздальське ПолоцькоМінське і ГалицькоВолинське князівство. Київ став стольним містом Київської землі яка займала територію Середнього...