68062

ЛІНА КОСТЕНКО СЬОГОДНІ Й ЗАВЖДИ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У червні ситуація в Україні різко змінюється. Після блискучої перемоги козацьких військ під Батогом, після вигнання польської шляхти з лівобережжя України влада Богдана Хмельницького і його авторитет знову стають загальновизнаними. І тоді, як не дивно, з’являється унікальний (для нашої теми) документ...

Украинкский

2014-09-17

429 KB

1 чел.

                        Схвалено на засіданні методичної ради

                      Великописарівського районного методичного кабінету

                                                    від 13 січня 2011 року

                                                    РЕЦЕНЗЕНТИ:

                         В. В. Гавриленко - методист РМК

                         Н. О. Волошенко - методист РМК

                         В. М. Українець, Л. І. Веркасова - заступники директора з навчально-виховної роботи Великописарівської спеціалізованої школи 1-3 ступенів імені Героя радянського Союзу І.М.Середи Великописарівської районної ради Сумської області

        Грицай Л. В., учитель української мови й літератури Великописарівської               спеціалізованої школи 1-3 ступенів імені Героя Радянського Союзу І.М.Середи Великописарівської районної ради Сумської області

Практично-методичний посібник містить загальні рекомендації щодо організації  навчальної діяльності школярів під час вивчення роману Л.Костенко «Маруся Чурай». Може бути використаний як зразок для

 науково-пошукових досліджень учнів.


ЛІНА КОСТЕНКО СЬОГОДНІ Й ЗАВЖДИ

Система проектів  до вивчення роману «Маруся Чурай»

                                              

                            1. ПРИКЛАДНИЙ ПРОЕКТ

«Говорять люди». Словник афоризмів  з роману «Маруся Чурай»

                             ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА

                                                Розділ I.

Вона ж співала, наче голосила,..

Співала так, як лиш вона уміла!

А потім враз – неначе заніміла.

"Котра дівчина чорні брови має,

то тая дівчина усі чари знає".

Хай стане совість на сторожі права!

 при кождім ділі

свій бабинець є.

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А хто із нас, як кажуть, без гріха?

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.

 не кидайте словами, як багном!

Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.

Воно, скажу вам, легше,..

діла у битвах шаблею рішать.

Закон є суть, тверда його основа.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

Вона піснями виспівала душу.

                             ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК ВИХОДИТЬ НА ЗОРІ

                                                        Розділ II.

 Там гине наша воля.

 …Мовчить Полтава…

 Перехотілось людям говорить.

 Що варт життя?

 Що ж, горе горем, а війна війною.

 А що, як інший вибрати закон,—

 не з боку вбивства, а із боку зради?

 Ну є ж про зраду там які статті?

 Не всяка кара має буть безбожна.

 Що ж це виходить? Зрадити в житті

 державу — злочин, а людину — можна?!

                                                        

                                                       СПОВІДЬ

                                                        Розділ III.    

 

…Пройшло життя. Не варт було і труду.

А що в житті потрібно ще мені?

Одбути всі ці клопоти земні.

Душа рвонулась – і застряла в гратах…

 пішов у смерть – і повернувся в думі,

і вже тепер ніхто його не вб'є.

…Спливло життя, як листя за водою.

Здушили сльози – не виходь на люди.

Болить душа – не виявляй на вид.

Я – дитя любові.

Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі.

Як будеш так розношувати душу,

вона, гляди, із совісті спаде.

Такий зробивсь, не прозирнеш у душу.

Наш батько – з тих, що умирали перші.

Де треба, вчасно притамує гнів.

Де треба, скаже правди половину.

А Галя дбала в скриню та в комору.

А Бог на небі долю нам вершив.

У неї – на двох глупоти, у нього – розум на двох.

…душа, було, піснями аж бринить.

У цій любові щось було священне,

таке, чого не можна осквернить.

А слово скаже – з пам'яті не викинеш.

Нестерпний біль пекучого прозріння!

Ой, ллються сльози материнські, ллються!      

Свята печаль, печаль без гіркоти.

Нерівня душ – це гірше, ніж майна!

А люди судять, їм аби причину.

У дві душі робили без спочину.

"Знайшов собі ти дівчину до пари,

а я ускочив під дурного греблю".

 любов любов'ю, а життя життям.

Душа розм'якла якось, заморилась,

хоч коники ліпи, як з м'якуша.

 від життя схотіла бариша.

Пашить безсонням бідна голова.

…не дай Боже

так танцювать навиворіт душі!

Але ти любиш і тому прости.

Життя – така велика ковзаниця.

Кому вдалось, не падавши, пройти?

Душа марніла, як зів'яле клечання.

                                              ГІНЕЦЬ ДО ГЕТЬМАНА

                                                    Розділ IV.   

…власне горе, пережите ще раз,

зробило душу зрячою на біль.

…оті шляхи до слави найкоротші…

Ця дівчина не просто так Маруся.

Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа..

                                                     СТРАТА

                                                      Розділ V.  

 Печаль осиплеться, як маки.

Злочинниця, – а так би й зняв би шапку.

На смерть іде, – а так би й поклонивсь.

                                                                ПРОЩА

                                                      Розділ VI.   

Та й ношу її смерть у душі, як провину.

Буває, часом сліпну від краси.

Людину скрізь біда підстерігає.

… вони складають віршики святочні,

а в селах ридма плачуть кобзарі.

 Хотіла жити, а життя не вийшло.

 Хотіла вмерти — люди не дали.

 

Пізнав любов, пізнав я і ненависть.

В життя приходиш чистий і красивий.

З життя ідеш заморений і сивий…

                                                                 ДІДОВА БАЛКА

                                                         Розділ VII.

Не хочу людям завдавать мороки,

сидіти сидьма на чужій печі.

У Бога смерті не благаю.

Нічого, прийде і сама.

В житті найперше – це притомність духа,

тоді і вихід знайдеться з нещасть.

Душа у тебе має бути крицею.

                                             ОБЛОГА ПОЛТАВИ

                                                      Розділ VIII.

…Минають миті, довші від століть.

   Вже й так життя, як льох без душника.

ВЕСНА, І СМЕРТЬ, І СВІТЛЕ ВОСКРЕСІННЯ

                                                       Розділ IX.

  

Цвіте земля, задивлена в свободу.

Самотній добре, – жодної розлуки.

Сухотним добре, – гаснуть навесні.

Моя душа здригнулася словами.

Цю не співайте, я ж іще жива.        

2. ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВИЙ ПРОЕКТ

 

  1.  Місце й значення пісні в романі «Маруся Чурай»  

1 розділ

                          Історична довідка про Марусю Чурай

                                                                                     Ця дiвчина не просто так, Маруся.

                                                                                      Це - голос наш. Це - пiсня. Це – душа…

  

     У розкішному саду народної української поезії важливе місце належить ліричним пісням. Імена авторів цих творів розгубила історія, але інколи з давнини століть виринають постаті піснетворців, серед яких найвідомішою є поетеса Маруся Чурай, яку традиційно називають «дівчиною з легенди», бо реальність її існування поки що документально не підтверджено.

Понад три століття лунають пісні Марусі Чурай на землі, даруючи людям невгасиму любов.

Хто ж така ця дівчина, яку порівнюють з давньогрецькою поетесою Сапфо?

   ЧУРАЙ Марія Гордіївна (Маруся Чурай, Чураївна ) — легендарна українська народна співачка й поетеса. Нібито жила в Полтаві в середи-

ні 17 ст.

Образ Чураївни як творця українських народних пісень ("Засвіт встали козаченьки","Котилися вози з гори" та ін.) склався під впливом літературних  творів 19 ст.

Документальних свідчень, записів народних переказів про Чураївну немає.

Сюжет пісні-балади "Ой не ходи, Грицю" — в основі повістей "Маруся, малоросійська Сапфо" О. Шаховського (1839), "У неділю рано зілля копала..." О. Кобилянської (1909) та багатьох ін. творів (М. Старицький,       Б. Залеський та ін.), в т. ч. й у сучасній літературі (зокрема, роман у віршах "Маруся Чурай" Л. Костенко, 1979, 1983).

Цю пісню на поч. 19 ст. перекладено німецькою та французькою мовами, її використано в низці творів світової музики (зокрема, Ф. Лістом).

1987 у місті Полтаві споруджено і названо на її честь "Співоче поле Марусі Чурай".

                            

                                                  2 Розділ

               Пісні ,авторство яких приписують Марусі Чурай

           «Віють вітри»

«Ой, не ходи, Грицю»

«Грицю, Грицю, до роботи»

«Сидить голуб на березі»

«Засвіт встали козаченьки» (Засвистали козаченьки)

«Котилися вози з гори»

«Ішов Милий Горонькою

Маруся Чурай, як тепер досліджено фольклористами, склала дуже багато пісень, більшість з яких вважають народними.

      

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

Через чотири неділеньки

Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!

— Яка ж би то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі...

ВІЮТЬ ВІТРИ,  ВІЮТЬ БУЙНІ

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

О, як болить моє серце, а сльози не ллються.

 

Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,

Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу.

Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,

Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.

Єсть же люди, що і моїй завидують долі;

Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?

Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?

Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

        Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.

ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівниці.

Котра дівчина чари добре знала,

Вона ж того Гриця та й причарувала.

Інша дівчина чорнобривая,

Та чарівниченька справедливая

У неділю рано зіллячко копала,

А у понеділок переполоскала,

Як прийшов вівторок — зілля ізварила,

У середу рано Гриця отруїла.

Надвечір в четвер Гриценько помер,

А прийшла п'ятниця — поховали Гриця.

У суботу рано мати дочку била:

—  Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

—  Ой мати, мати, жаль ваги не має:

Нехай же Грицьо двох не кохає!

Нехай він не буде ні тій, ні мені,

Нехай дістанеться сирій землі.

Оце тобі, Грицю, я так ізробила,

Що через тебе мене мати била!

Оце тобі, Грицю, за теє заплата —

З чотирьох дощок темная хата...   

                          

                                        3 Розділ

Історичні свідчення 1652 року в документі «Універсал до всіх музик Задніпров’я»

М. СТЕПАНЕНКО, професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського:

«Більш як 350 років тому з уст молодої української дівчини полетіла у світ тиха журлива пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Цю пісню люблять і співають до сьогодні, вона існує в записах фольклористів, обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови.

Вічна тема кохання, зради і помсти хвилює і бентежить наші душі, як хвилювала душі наших далеких предків століття тому. Чарівна мелодія і високе поетичне слово огортають слухача смутком і співчуттям до бідного Гриця і до дівчини, яка його згубила, до скороминущості й трагічності такого короткого і такого солодкого людського життя.

Маруся була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна.»

Але, наприклад, професор М. Возняк вважає, що „лише на фантазії побудована пісенна творчість Марусі Чураївни, якій поприписувано кілька пісень («Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», ін.) Сталося це, правдоподібно з легкої руки недосвідченого знавця України кн. Шаховського, що в повісті «Маруся, малороссийская Сафо» підсунув героїні з часів Хмельниччини цілком довільно написання згаданих пісень“.

У червні ситуація в Україні різко змінюється. Після блискучої перемоги козацьких військ під Батогом, після вигнання польської шляхти з лівобережжя України влада Богдана Хмельницького і його авторитет знову стають загальновизнаними. І тоді, як не дивно, з’являється унікальний (для нашої теми) документ, підписаний гетьманом 27 вересня 1652 р. — «Універсал до всіх музик Задніпров’я». У цьому Універсалі вперше документально засвідчено ставлення Богдана Хмельницького до музики як до невід’ємної частини державної політики.

Відомо, що в козацькому війську музика відігравала об’єднуючу й агітаційну роль, українська дума й українська пісня сприяли самоідентифікації народу. Документи свідчать про використання Богданом Хмельницьким музикантів-кобзарів як для пропаганди ідей козацької революції, так і для роз’яснення серед населення своєї часто дуже складної та неоднозначної політики. Це знаходить підтвердження в текстах багатьох дум та історичних пісень, що дійшли до нашого часу.

Тому «Універсал», у якому йдеться про об’єднання всіх музик Задніпров’я в один цех під проводом цимбаліста Грицька Ілляшенка — Макущенка й наказується підкорятися йому як самому гетьману, сприймається, з одного боку, як бажання посилити вплив гетьманської влади на музик, а з іншого —протистояти опозиційним настроям («А бодай того Хмеля перша куля не минула...»), що існували в середовищі частини українських кобзарів і музикантів.

Для теми нашої розвідки надзвичайно цікава постать згаданого в універсалі музичного цехмістра Грицька Ілляшенка не тому, що він був довіреною особою гетьмана, а через його (на мою думку) особливу роль в розповсюдженні пісень Марусі Чурай.

У козацькому реєстрі Полтавського полку зустрічаються прізвища, пов’язані або з музичною професією, або з уподобанням козака до гри на музичному інструменті чи до співу. Це Яцко Дудка, Кондрат Дудка, Федорець Дудка, Процик Дудка; Фесько Скрипка, Іван Скрипка, Лукаш Скрипка; Ян Сурмач, Лесик Сурмаченко; Іван Бубонистий, Гаврило Співаченко та Кирик Соловей. В Полтавському полку було і кому грати, і кому співати. А якщо до цього переліку додати таку постать, як професійний музика цимбаліст Грицько Ілляшенко, то Полтавський полк можна вважати наймузичнішим в козацькій армії. Тому пісні, які створювалися Марусею Чурай, підхоплювалися в першу чергу козаками Полтавського полку, а під час воєнних походів вони розповсюджувались по всій Україні. Власне, вже за життя її ім’я стає загальновідомим (тим більше, що всі знали про трагічну долю її героїчного батька), а подальша історія її життя в народній пам’яті поступово набувала легендарних рис,бо існувала вічна тема пошуку імен творів українських пісень і  залишається й на сьогодні актуальною. Як сказала Леся Українка:

                                                      Були й за гетьманів співці;

                                             З них деякі вічнії співи зложили,

                                             А як їх наймення? і де їх могили,

                                             Щоб скласти хоч пізні вінці!

Тому коло Марусі Чурай, коло збирачів кожної правдивої краплини її життя, коло прихильників її генія збільшується, ім’я Марусі стає символом вічності українського народу, вічності нашої землі.

І летять в нашу душу її пісні «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори», «Болить моя головонька», «Хилилися густі лози»...

І босонога, чорнява дівчина, як і сотні років тому, тривожить наше серце своєю долею:

Та вже ж мені не ходити,

Куди я ходила;

Та вже ж мені не любити,

Кого я любила.

Та вже ж мені не ходити

Ранком попід замком;

Та вже ж мені не стояти

Із моїм коханком.

Та вже ж мені не ходити

В ліски по орішки,

Та вже ж мені минулися

Дівоцькії смішки...

Давно минулося... Тільки слава сонцем засіяла!


   2.Топоніміка й ономастика в романі «Маруся Чурай»

Ім'я людини - це той перший та найважливіший чинник, що визначає всю її подальшу долю. Коли людина починає розуміти своє ім'я, вважають вчені, вона стоїть на першому кроці у розумінні себе як особистості, окремої, неповторної, зі своїми почуттями, емоціями та думками. Імена - це давній код, що передається з покоління в покоління, балансує між віками та постає знов і знов. Спочатку людина відрізняла себе від інших за іменем, потім з'явилися прізвища та по батькові, люди почали відрізняти речі одну від одної, надаючи їм власні назви - тобто назви, що властиві саме цьому предметові, є виразником його індивідуальності серед інших схожих на нього. Поступово власні назви стали невід'ємною частиною нашого життя. Зараз неможливо собі уявити, що колись не було назв материків та океанів, установ, літературних творів, пісень, а найголовніше - імен та прізвищ, ми навіть перестали замислюватися над їх існуванням і почали сприймати їх, як щось, що існувало завжди. Але перш за все власна назва - це виразник емоційно-експресивного ставлення до світу, що властивий лише людині, її світосприйняттю.

Власні назви, що вживаються у романі:

-імена, прізвища героїв роману(69%),

-імена та прізвища історичних особистостей (12,5%),

-власні назви біблійних подій(3%),

- географічні назв та пам'яток архітектури (14,5),

-назви свят(1%).

Імена, по батькові та прізвища героїв роману „Маруся Чурай" Ліни Костенко:

Найчастіше у тексті вживається ім'я головних героїв Гриця  та Марусі, що створюють такі синонімічні ряди : Гриць, Грицько , Григорій, Маруся, Марусенька , Марія, Маруська.

Не менш важливе місце в романі займає ім'я Галя, що вживається найчастіше нейтрально забарвлено, зрідка  Галька, Гальці.

Прізвища Бобренки та Чураї, Вишняки, Пушкар, рідше використовуються такі імена як Лесько, Семен, Іван, Ярема, Богдан, Мардарій, Нестор. Спорадично представлені Яга, Таця, Настя, Ликера.

Власні географічні назви або топоніми (14,5%).

Наприклад рідне місто головної героїні Полтава, що є найчастіше уживаною . Значно рідше можна простежити Київ, Білу Церкву,  Дубно, Берестечко, та Україна. Власні географічні назви використвуються автором для характеристики певних подій.  Наприклад,  такі як Іордань, Пилява, Жовті води, Ворскла, Пилява.  Поодиноко вживаються назви таких річок: Дунай, Корсунь.  Виконують певну стилістичну функцію і власні назви архітектурних пам’ яток( Курилівська брама, Київських Воріт).

Імена та прізвища відомих історичних діячів(12,5%)

Наприклад, автор часто згадує про Байду, Богдана Хмельницького, Вишневецького, Остряницю,  рідше   Павлюка,  Виговського. Потоького , адзивіла, поодиноко можна зустрітти  таі імена: Мономах, Разін, Сигизмунд.  Є у романі і такі антропоніми, які автор використовує як сатиричний засіб. («Тадеуш Пика, Каран-Мурза, Бидиловські, Козебродські, Себастьянські, Рох Яблонський)», «Яка в них гідність чується велика Рох Яблонський і Тадеуш Пика».

Власні назви біблійних персонажів(3%)

Ірод, Юда, Ісав, Даниїл, Павло, Пафнутій, Соломон, Давид. Господь ("Сам цар Давид жону своюотверг»(64), «Як голову криваву Іоанна над білим світом Іроду несе."

Власні назви релігійних свят(1%)

„То було на Дмитра десь..";„А вже десь на Варвари прийшов Бобренко...

Розглянувши на прикладі роману Ліни Костенко "Маруся Чурай", використання власних назв, приходимо до висновків, що найбільший пласт становлять імена, по батькові та прізвища героїв роману. У творі " Маруся Чурай" автор дуже часто використовує власні географічні назви.


3.ІГРОВИЙ ПРОЕКТ

 Ключовий момент зустрічі двох жінок (Ліна Костенко й Маруся Чурай)

                                                                          

         

                                      Що вражає в Ліні Костенко?

Перш за все – високий рівень думання. Долання висоти, що стало нормою. Її творчість – приклад шляхетного служіння поезії. Дивує сила характеру. Вона вимовчала своє право сказати: “Мого народу гілочка тернова”. Без таких людей, як Ліна Костенко, усі розмови про високе призначення поета – тільки красиві слова.

                        Я трохи звір, і я не люблю неволі,

                        Я вирвуся, хоч лапу відгризу.

                                                                    Поет не може бути власністю.

                                                                    Це так йому вже на роду.

                                                                    Не спокушайте мене гласністю,

                                                                    Я вдруге в пастку не піду.

                      Що вражає в Марусі Чурай?

                                Вона ж співала, наче голосила,..

                                Співала так, як лиш вона уміла!

                                А потім враз – неначе заніміла

  …душа, було, піснями аж бринить.

Ця дівчина не просто так Маруся.

Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа...

 

                         Життєва позиція Ліни Костенко

Ліни Костенко – як прапор нашої поезії. Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У її віршах – єдність характеру й слова:

… все залежить

від людських зіниць –

           в широких відіб’ється вся епоха,

у звужених – здрібовисько дрібниць.

                          Життєва позиція Марусі Чурай

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

Вона піснями виспівала душу.

                                                                 Здушили сльози – не виходь на люди.

                                                                 Болить душа – не виявляй на вид.

                                 

                                     Що є любов для Ліни Костенко?

У поняття любов поетеса вкладає новий зміст. Любов діяльна для неї – це любов-ненависть до всього, що гальмує розвиток духовності.

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотички доріг,

бо кості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки хапали за стремена,

та що поробиш,— тільки до воріт.

А там, а там... Жорстокий клекіт бою

і дзвін мечів до третьої весни...

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

                          Що є любов для Марусі Чурай

Я – дитя любові.

Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі.

                                                                        У цій любові щось було священне,

                                                                        таке, чого не можна осквернить.

     У чому особливість світосприйняття Ліни Костенко?

                                    Я сповідую віру,

                                    у якій оточують німбом

                                    не святих,

                                    не пророків,

                                    а просто щасливих людей

           У чому особливість світосприйняття Марусі Чурай?

Життя – така велика ковзаниця.

Кому вдалось, не падавши, пройти?

                                               В житті найперше – це притомність духа,

                                               тоді і вихід знайдеться з нещасть.

           


                                                Література:

Брюховецький В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості.– К.: Дніпро,1990.– 262

http://www.day.kiev.ua

http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=kostenko&page=churai0

Єрмоленко   С. Я. Нариси   з   української   словесності:   стилістика   та культура мови. - К., 1999.

http://intkonf.org/samsonyuk-if-stilistichne-navantazhennya-vlasnih-nazv-u-romani-lini-kostenko-marusya-churay/

Костенко Л. Поезія. Маруся Чурай: Посібник для 11 кл. – Х.: Ранок, 1999. –64 с.

Поезія.: Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус. – К.: Наук. думка, 2002. –272 с.

Пономаренко І. Полтава проти Марусі Чурай: [Своєрідність віршованого роману “Маруся Чурай” Л. Костенко]. // Укр. мова та література. – 2002. – Ч. 4. – С. 1.

Сафонова А. Особливості поетичного стилю Ліни Костенко. // Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 30-32.

Сизоненко О. Зоря і хрест Ліни Костенко: Назустріч діамантовому ювілею. // Літературна Україна. – 2005. – 10 бер. – С. 1,6.

Таран О. Поетика печалі в художньому світі Ліни Костенко. // Українська мова та література. – 2004. – Ч. 15. – С. 19-23.

PAGE  5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46101. ОСОБЕННОСТИ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ ПО УСТРАНЕНИЮ РАЗЛИЧНЫХ РЕЧЕВЫХ РАССТРОЙСТВ ПРИ НАРУШЕНИИ ЗРЕНИЯ 18.5 KB
  В силу нарушения деятельности зрительного анализатора у слепых и слабовидящих детей может проявляться своеобразие речевого развития которое часто не укладывается в обычные возрастные границы и выражается в особенностях речи. Теоретически и экспериментально доказано что расстройство речи слепых и слабовидящих детей являются сложным дефектом в котором прослеживаются определённые связи и взаимодействие речевой и зрительной недостаточности. Речевые нарушения у детей со зрительным дефектом многообразны сложны по степени выраженности структуре...
46102. ОСОБЕННОСТИ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ, ИМЕЮЩИМИ НАРУШЕНИЯ В ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СФЕРЕ 32 KB
  Современный и перспективный аспект рассмотрения вопроса о структуре речевого дефекта у детей с ЗПР определяется тесной связью процессов развития речевой и познавательной деятельности ребёнка соотношением речи и мышления в процессе онтогенеза. Один из характерных признаков интеллектуальной недостаточности – недоразвитие ВПФ а следовательно и недоразвитие речи как одной из наиболее сложно организованных функций. У детей с неосложнённым инфантилизмом выявляются особенности речи связанные со своеобразием эмоциональноволевой сферы....
46103. СОДЕРЖАНИЕ И МЕТОДЫ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ, ИМЕЮЩИМИ ДЕТСКИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ В КОМПЛЕКСЕ МЕДИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ 29.5 KB
  Особое место в клинике ДЦП занимают расстройства речи 80 случаев. Особенности нарушений речи и степень их выраженности зависят в первую очередь от локализации и тяжести поражения мозга. Ошибки в речи могут быть связаны с ограничением представлений об окружающем мире недостаточностью предметнопрактической деятельности и социальных контактов ошибки воспитания. Нарушение артикуляционной моторики при ДЦП не только затрудняют формирование произносительной речи но и вторично вызывают нарушение фонематического восприятия.
46104. Характеристика системы специальных учреждений для детей с нарушениями речи 42 KB
  Характеристика системы специальных учреждений для детей с нарушениями речи. дошкольные учреждения для детей с нарушениями речи. Первоначально в д с открывали группы для детей только с легкими нарушениями речи затем организованы группы для детей с более сложными заикание ОНР. Д с яслисады для детей с нарушениями речи и соответствующие дошкольные группы при детских садах и ясляхсадах общего типа комплектуются непосредственно теми отделами народного образования в ведении которых находятся указанные дошкольные учреждения.
46105. Обучение и воспитание детей с фонетико-фонематическим недоразвитием 21.5 KB
  Признаком фонематического недоразвития является незаконченность процесса формирования звуков отличающихся тонкими артикуляционными или акустическими признаками. Состояние фонематического развития детей влияет на овладение звуковым анализом. При первичном нарушении фонематического восприятия предпосылки к овладению звуковым анализом и уровень сформированности действия звукового анализа ниже чем при вторичном. Недостатки звукопроизношения могут быть сведены к следующим характерным проявлениям: замена звуков более простыми по...
46106. Общее недоразвитие речи у детей. Характеристика уровней речевого недоразвития 30 KB
  Общее недоразвитие речи у детей. Общее недоразвитие речи ОНР различные сложные речевые расстройства при которых у детей нарушено формирование всех компонентов речевой системы относящихся к ее звуковой и смысловой стороне при нормальном слухе и интеллекте.Левиной была разработана периодизация проявлений ОНР: от полного отсутствия средств общения до развернутых форм связной речи с элементами фонетикофонематического и лексикограмматического недоразвития. Переход с одного уровня на другой определяется появлением новых языковых...
46107. Обучение и воспитание детей с общим недоразвитие речи 32.5 KB
  Обучение и воспитание детей с общим недоразвитие речи. Предусматривает: развитие понимания речи; развитие самостоятельной речи на основе подражательной деятельности; формирование двусоставного простого предложения на основе усвоения элементарных словообразований. Логопедические занятия с безречевыми детьми проводятся небольшими подгруппами в форме игровых ситуаций что помогает постепенно формировать мотивационную основу речи. Задачи: вызвать подражательную речевую деятельность детей в форме любых звуковых проявлений; расширение объема...
46108. Предупреждение речевых нарушений. Формы и методы профилактического воздействия в системе общегосударственных мероприятий 25 KB
  Одним из важных направлений развития логопедической помощи населению является предупреждение речевых нарушений и последствий речевой патологии. Своевременное генетическое консультирование будущих родителей с целью предупреждения развития тех или иных отклонений в нервопсихическом и в частности речевом развитии ребенка. Для своевременного развития речи мать и другие лица окружающие ребенка должны постоянно общаться с ним стремясь вызвать ответную реакцию. Стимуляция формирования речевой функции имеет большое значение для развития...
46109. Анализ условий нормального речевого развития ребенка. Этапы нормального речевого онтогенеза 17.5 KB
  Речь ребенка формируется под влиянием речи взрослого и в огромной степени зависит от достаточной речевой практики от нормального окружения и от воспитания и обучения которое начинается с первых дней его жизни. Этапы становления речи детей Леонтьев. В это же время путем подражания ребенок постепенно перенимает элементы звучащей речи.Преддошкольный от 1года до 3 лет Характеристика: этап становления активной речи.