68146

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АГРОЕКОСИСТЕМ У ЗОНІ ВПЛИВУ ВАТ «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»

Автореферат

Экология и защита окружающей среды

ВАТ Волинь-Цемент що функціонує на території Здолбунівського району Рівненської області протягом 50ти років належить до екологічно небезпечних об’єктів обласного значення і є одним з найбільших забруднювачів атмосферного повітря частка в загальних викидах – 30 по області та 93 по району.

Украинкский

2014-09-18

5.76 MB

1 чел.

PAGE  1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Борщевська Ірина Мелентіївна

УДК 504:574.4 (477.81) (043.3)

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АГРОЕКОСИСТЕМ

У ЗОНІ ВПЛИВУ ВАТ «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»

03.00.16 – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Житомир  2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

                                      Клименко Микола Олександрович, 

                                      Національний університет водного господарства та

                                      природокористування, завідувач кафедри екології.

Офіційні опоненти:     доктор сільськогосподарських наук, професор

                                       Забалуєв Віктор Олексійович, Національний

                                       університет біоресурсів та природокористування

                                       Міністерства аграрної політики та продовольства        

          України;

                                        

                                       доктор сільськогосподарських наук, професор

                                       Дубовий Володимир Іванович, Житомирський

                                       національний агроекологічний університет

                                       Міністерства аграрної політики та продовольства        

          України, завідувач кафедри загальної екології.

Захист дисертації відбудеться  «      »                   2011 р. об      годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету за адресою: 10008,

м. Житомир, бульвар Старий, 7.

Автореферат розісланий    «         »                         2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук,

доцент                                                                                           Романчук Л. Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку ХХІ століття в епіцентрі уваги суспільства знаходиться одна з найважливіших екологічних проблем – проблема техногенного навантаження на навколишнє середовище, спричиненого передусім збільшенням обсягів викидів промислового виробництва. Із газопиловими викидами у навколишнє середовище надходять такі токсичні хімічні речовини, як важкі метали (ВМ), що зумовлює забруднення агроекосистем та формування локальної техногенної геохімічної аномалії.

Питання впливу ВМ на агроекосистеми вже було предметом наукових пошуків багатьох учених. Так, у дослідженнях В. А. Ковди,  А. І. Перельмана, Ю. В. Алексєєва,  Г. В. Добровольського, М. А. Глазовської, Е. Я. Жовинського, М. О. Клименка та ін. науковців встановлено, що ВМ беруть участь у значній кількості фізико-хімічних процесів, а саме: залучаються до малого кругообігу та мігрують ланцюгами  живлення.

ВАТ «Волинь-Цемент», що функціонує на території Здолбунівського району Рівненської області протягом 50-ти років, належить до екологічно небезпечних об’єктів обласного значення і є одним з найбільших забруднювачів атмосферного повітря (частка в загальних викидах – 30% по області  та 93% по району).

«Волинь-Цемент», проектна потужність якого становить 2,2 млн. тонн цементу на рік, входить до трійки найбільших виробників цементу. На сьогодні підприємство є власністю німецької компанії Dyckerhoff.

Найбільша кількість пилу виділяється від обертових печей, під час подрібнення, помолу сировини та клінкеру.

На території зони локальної техногенної геохімічної аномалії може мати місце наднормативне забруднення ВМ ґрунтів, рослин, продукції тваринництва та зростати захворюваність населення.

У зв’язку з цим виникає потреба у дослідженні надходження,  розповсюдження, ВМ, їх акумуляції, міграції ланцюгами живлення,  впливу на стан рослинних угруповань та людину.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є завершеним розділом науково-дослідної роботи, що виконувалась на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування  за темою «Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України (номер державної реєстрації № ДР 010U0004183).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає у науково-методичному обґрунтуванні  оцінки  екологічного стану  агроекосистем у зоні впливу підприємства  ВАТ «Волинь-Цемент».

Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:

- проаналізувати статистичну інформацію про стан агроекосистем у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент»;

- дослідити вміст ВМ у ґрунтах зони впливу та їхню просторову неоднорідність;

- провести оцінку рівнів забруднення ВМ рослинницької, тваринницької продукції та питної води;

- дослідити екологічний стан агроекосистем за тестом «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів»;

- проаналізувати рівні захворюваності населення у зоні впливу підприємства;

-  удосконалити систему локального моніторингу агроекосистем в зоні впливу підприємства ВАТ «Волинь-Цемент».

Об’єктом дослідження є процеси техногенного забруднення агроекосистем, що відбуваються в них під впливом діяльності підприємства з виробництва цементу та екологічна безпека населення, яке проживає в зоні техногенної геохімічної аномалії.

Предмет дослідження – біоекологічні особливості міграції ВМ у грунтах агроекосистем, ланцюгах живлення та їхній вплив на стан рослин-біоіндикаторів і захворюваність населення.

Дослідження проводили з використанням польових, маршрутних, ландшафтно-геохімічних, лабораторно-аналітичних, біоіндикаційних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано науково-методичні підходи до оцінки екологічного стану агроекосистем у зоні впливу підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» шляхом визначення рівнів забруднення ВМ ґрунтів, рослинницької, тваринницької  продукції та питної води; досліджено ушкодження рослин 30-ти видів за тест-системою «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів» у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» та проаналізовано рівні захворюваності населення; набуло подальшого розвитку дослідження процесу  формування геохімічної аномалії за розою вітрів та системи локального моніторингу агросфери.

Практичне значення отриманих результатів. Реалізація експериментальних результатів досліджень, а саме: удосконалення системи локального моніторингу, запровадження централізованого водопостачання в зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» можуть бути здійснені природоохоронними і санітарно-епідеміологічними службами для  розробки системи заходів з покращення екологічного стану агроекосистем зони впливу підприємства. Отримані результати у якості прикладів і завдань використовують у навчальному процесі кафедри екології НУВГП та прикладної екології РДГУ під час викладання дисциплін «Біоіндикація», «Екологія міських систем», «Збалансоване природокористування» та при виконанні магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача. Автор брала безпосередню участь у розробці програми досліджень, узагальненні та аналізі літературних даних. Відбір зразків, польові та лабораторні дослідження, аналіз результатів, їхнє опрацювання, підготовка наукових публікацій та виступів на конференціях виконано особисто дисертантом.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на II Міжнародній науково-технічній  конференції „Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2007 р.), на IV, V  та VІ  Міжнародних конференціях студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології та геотехнологій” (Житомир, 2007, 2008, 2009 рр.), IV та V науково-практичних конференціях студентів, аспірантів і молодих вчених «Наука. Молодь. Екологія» (Житомир,  2008, 2009 рр.),   на  ІІ-му Всеукраїнському з’їзді екологів з міжнародною участю  (Вінниця, 2009).

Публікації.  За матеріалами дисертації опубліковано    11  наукових праць, з них -  6 статей  у фахових виданнях, 5 – тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій,  списку використаних джерел, який включає  173 найменування (в тому числі  25 іноземними мовами), 4-х додатків.  Загальний обсяг дисертації 191 сторінка. Робота містить 32 таблиці та 42  рисунки.    

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання досліджень, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Техногенез – фактор забруднення агроекосистем»  проаналізовано стан вивчення проблеми техногенного забруднення агроекосистем у вітчизняних і зарубіжних виданнях.  У дослідженнях учених Д. Ж. Бериня,  Л. К. Калвиня,  Л. В. Кареліна, В. В. Снітинського,  Д. М. Пузенка,  А. І. Горової,  М. О. Клименка, а також  іноземних авторів А. Е. AIcocer, Д. В. Potler встановлено, що діяльність промислового виробництва, зокрема цементного, спричиняє забруднення ВМ значних територій навколо діючих підприємств. Мігруючи ланцюгами живлення, ВМ впливають на якість поверхневих і питних вод, рослинницької та тваринницької продукції,  на організм людини.

У другому розділі «Об’єкт, умови та методики проведення досліджень» охарактеризовано фізико-географічне розташування, геологічну будову, рельєф, клімат, ґрунтовий покрив досліджуваної території; визначено об’єкт, методи та методики досліджень.

ВАТ «Волинь-Цемент» знаходиться у Здолбунівському районі  Рівненської області.  Територія підприємства розміщена за 1,5 км на північ від м. Здолбунів. Площа зони впливу підприємства в радіусі 7 км – 153,9 км2 (15386 га), що становить близько 1 % території Рівненської області та 22 %  території Здолбунівського району.

Дослідження проводили протягом 2006–2010 рр. Маршрути пролягали за  розою вітрів у всіх напрямках. Переважаючими вітрами є західні (25%) та південно-східні (15%), які зумовлюють перенесення викидів підприємства здебільшого у східному та північно-західному напрямках.

Зразки ґрунту, рослинницької, тваринницької продукції та воду шахтних колодязів відбирали на  ключових ділянках на відстані 250, 500, 750, 1000, 1500, 3000, 5000 та 7000 метрів від джерела забруднення.

Довкола підприємства переважають чорноземи неглибокі слабкогумусовані легкосуглинкові та  темно-сірі опідзолені слабкозмиті легкосуглинкові ґрунти.

У зону дослідження потрапили такі населені пункти: Здолбунів, Квасилів, Здовбиця, Кошатів, Ільпінь, Орестів, Корнин, Загороща, Порозів.

У третьому розділі «ВАТ «Волинь-Цемент» – джерело техногенного забруднення агроекосистем» охарактеризовано підприємство ВАТ «Волинь-Цемент» як джерело забруднення агроекосистем. За даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП «Повітря» з’ясовано, що протягом 2000–2006 рр. викиди підприємства зросли із 2194,19 тонн до 4141,41 тонн. Упродовж  останніх трьох років викиди почали дещо зменшуватись за рахунок впровадження новітнього газоочисного обладнання. Згідно з матеріалами інвентаризації на проммайданчику налічується 168 джерел викидів,  з них – 149 організованих та 19 неорганізованих, 79 джерел викидів обладнано пилегазоочисними установками.

Процес виробництва цементу передбачає викидання в атмосферне повітря таких речовин: діоксид азоту, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, неорганічний пил із вмістом  SiO2  (діоксиду кремнію) < 20%,  неорганічний пил із вмістом  SiO2 20-70%, пил цементного виробництва; функціонування  джерел допоміжних виробництв зумовлює викидання заліза оксид, сполук марганцю, фторидів, бензину, масла, вуглеводнів та ін. речовини (всього 25 найменувань).

Підприємство належить до 1-го класу небезпеки з нормативним радіусом санітарно-захисної зони 1000 м  (відповідно до вимог ДСП-173-96).

Найбільш вагомими недоліками виробництва цементів є надто велика запиленість виробничих приміщень і прилеглої території. З огляду на те, що сучасні технологічні процеси виробництва цементу передбачають використання доменних, вугільних та металургійних шлаків, то цементний пил містить ВМ. Так, у 1999 р. пилу неорганічного із вмістом SiO2<20%  надійшло в атмосферу 1108,8 тонн, а у 2009 р. – 870 тонн. Проте викиди металів та їхніх сполук зростають. Якщо у 1999 році їхня кількість у загальних викидах по підприємству становила 0,034 тонни, то вже у 2009 р. вона досягла 0,427 тонн.

Основні компоненти цементного пилу: оксиди кальцію, заліза, кремнію, алюмінію та ін. елементи. У цементному пилу містяться значні концентрації Pb, Zn, Mn, Ni, Cu, Cr.

У четвертому розділі «Вплив викидів ВАТ «Волинь-Цемент» на стан агроекосистем зони впливу підприємства» розглянуто особливості накопичення ВМ в ґрунтах зони впливу підприємства протягом 2002-2007 рр. Так, вміст Cd у ґрунтах сільгоспугідь поблизу ВАТ «Волинь-Цемент» у східному, переважаючому  напрямку у 2006 р. на віддалі 1 км від джерела забруднення становив 2,12 мг/кг, на віддалі 10 км від джерела емісії – 0,34 мг/кг. Для того, щоб описати закономірності розподілу ВМ у ґрунтах, було отримано трендові моделі вмісту ВМ у ґрунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» на різній віддалі від джерела емісії у всіх напрямках за розою вітрів  та за роками  (рис. 1).

Рис. 1. Вміст Pb в грунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент»

(східний напрямок)

Для всіх ВМ спостерігається загальна тенденція  помірного збільшення концентрації за роками та зменшення їхнього вмісту із збільшенням відстані від джерела забруднення.

Результати регресійного аналізу дають підстави стверджувати, що високий ступінь зв’язку  виявлено для Pb і Cd  у  2002-2003 рр. та для Cd і Cu  у 2005-2006 рр. (табл 1).

Таблиця 1.

Результати регресійного аналізу залежності вмісту ВМ в ґрунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» від віддалі до джерела забруднення*

(східний напрям)

Елемент

Залежність

Рік

Коефіцієнт детермінації, R2

Pb

у1=6,935х2-43,001х+67,37

2002

0,9989

у2=6,0925х2-41,092х+71,493

2003

0,972

у3=-4,83х2+23,862х-7,74

2004

0,649

у4=7,125х2-64,475х+152,68

2005

0,9758

у5=0,365х2 -3,207х+16,455

2006

0,4615

Cd

у1=0,1875х2-1,2305х+2,2075

2002

0,9777

у2=0,2376х -2,7895

2003

0,7763

у3=-0,0775х2 +0,4585х-0,1675

2004

0,4354

у4=0,125х2-1,295х+3,425

2005

0,9744

у5=0,4125х2-2,5695х+4,1475

2006

0,8543

Zn

у1=11,67х2-58,738х+109,95

2004

0,9725

У2=901,23х-1,9474

2005

0,6644

у3=3,825х2-26,883х+79,385

2006

0,6823

Cu

у1=10,32х2-64,216х+102,12

2004

0,9509

у2=1,845х2-12,759х+29,095

2005

0,9962

у3=52,252х-1,9052

2006

0,8614

*х – віддаль від джерела забруднення, 1-10 км;  

 у – вміст ВМ в грунті, мг/кг

Аналіз динаміки середнього вмісту ВМ у ґрунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» дає змогу констатувати, що вміст рухомих форм ВМ у східному, переважаючому  напрямку забруднення  за розою вітрів є вищим, ніж у інших напрямках і перевищує фонові значення.

Так, вміст Pb  на віддалі 1 км від джерела забруднення перевищує фонове значення в 10,6 рази, в той час як у південному – у 8,4, у західному – в 10 та у північному – в 9,9 рази. Вміст Cd  у цьому ж напрямку на віддалі 1 км становить 10,5 фонових значень, у південному – 6, у західному – 9,4 та у північному -5,6. Значні концентрації в ґрунтах зони впливу підприємства простежено по Zn. На віддалі 1 км у східному напрямку концентрація цього елементу становила 76,45 мг/кг,  що у 7,6 рази перевищує значення фону. У південному напрямку перевищення фону за цим елементом складає 6,7 рази, у західному – 6,8 та у північному – 8,4 рази. Кратність перевищення фонових значень по Cu - відповідно 7,6; 2,3; 2,7 та 3,1 у східному, південному,  західному та у північному напрямках.

Із віддаленням від джерела емісії вміст ВМ зменшується. Так, по Pb   у східному переважаючому напрямку спостерігається зниження вмісту від 7 фонових значень на відстані 500 м до 2 фонових значень на відстані 7 км. По Cd на віддалі 1 км кратність перевищення фону становить 10,5, а за 5 км ˗ 4, по  Zn ˗ 7,6 на віддалі 1 км і 3,8 на віддалі 7 км. По  Cu з віддаллю від джерела забруднення кратність перевищення фону коливається від 7,6 до 1,4 на тих же відстанях.

За інтенсивністю накопичення ВМ в грунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» можна сформувати наступний ряд: Cu < Pb < Cd  <  Zn.

За допомогою програмного забезпечення Mapinfo 6.0 на основі отриманих результатів побудовано картограми розподілу ВМ у ґрунтах зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент». Забруднення зосереджено в основному у східному напрямку (рис. 2).

Рис. 2. Картограмма розподілу кадмію Cd на території зони впливу ВАТ «Вольнь-Цемент»

Мірою інтенсивності забруднення ґрунту ВМ слугує коефіцієнт аномальності, який визначають за формулою:

Ка = С/Сн,        де:

С – середнє значення концентрації металу в забрудненому ґрунті;

Сн – природна норма, геохімічний фон.

Результати розрахунків коефіцієнту аномальності грунтів зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» у східному напрямку подано в табл.2.

Найвищі коефіцієнти аномальності у східному напрямку  встановлено на відстані  1 км: по Pb - 10,6; по  Cd - 10,5; по  Zn та  по Cu – 7,6. Забруднення ґрунтів ВМ за шкалою інтенсивності відповідає категорії сильного, а за шкалою групування ґрунтів за вмістом рухомих форм ВМ  -   дуже високого та підвищеного вмісту.       

У південному напрямку коефіцієнт аномальності Ка  змінюється по всіх ВМ від 1,5 до 9,5, категорія інтенсивності забруднення характеризується від слабкої до сильної, рівень забруднення ґрунтів – від помірного до високого; у західному напрямку – від 1,5 до 10,0, категорія інтенсивності забруднення –  сильне забруднення із високим та середнім рівнем забруднення; у північному напрямку – від 1,7 до 10,7, категорія інтенсивності забруднення – сильне забруднення із дуже високим та високим  рівнями.

Таким чином, аналіз територіального розподілу ВМ у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» у різних напрямках від джерела забруднення підтверджує перевищення концентрацій ВМ у ґрунтах фонових значень у 2,0-10,7 рази, що дає можливість стверджувати про техногенне збагачення цими елементами території дослідження. Внаслідок тривалого функціонування підприємства на території формується техногенна геохімічна аномалія на відстань до 7 км.  Крім того, має місце сукупний ефект забруднення різними чинниками.

Під впливом ВМ та їхніх сполук знижується  якість рослинницької продукції. У ході дослідження встановлено рівні забруднення ВМ рослинницької продукції зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент», зокрема овочевої. Відбір зразків проводили на тих же ділянках, що і ґрунти. Досліджували рівень забруднення овочів листових та городніх, таких як петрушка городня (Petroselinum sativum Hoffm.), огірки посівні (Cucumis sativus L.), кабачки (Cucurbita pepo L.). Найбільш забрудненими є листові овочі – петрушка городня  (табл. 3). 

У східному (переважаючому) напрямку за розою вітрів у СЗЗ перевищення по Cd коливалось від 25,6 ГДК до 35,6 ГДК (ГДК=0,03 мг/кг); по Pb  на відстані до 3 км – від 11,6 ГДК до 17,6 ГДК (ГДК=0,5 мг/кг); по Zn на віддалі до 7 км від 4,8 ГДК до 11,6 ГДК (ГДК=10 мг/кг); по Cu на віддалі до 7 км від джерела забруднення – від 2 ГДК до 3,4 ГДК (ГДК=5,0 мг/кг). Загалом за іншими напрямками перевищення ГДК у листових овочах спостерігалось для Pb в 7,8-34,9 рази,  для Cd – 3,6-32,6 рази, для Zn – 2,9-18 разів та для Cu -1,2-4,6 рази.


Таблиця 2                                     

Рівень забруднення ґрунтів зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» ВМ

Елемент

Віддаль

від джерела забрудн.,  м

Середній

вміст

ВМ в

грунті,

(2002-2007р.р.)

мг/кг

Фонове

значення,

мг/кг

(за Пріс-тером)

Коефіцієнт

аномальності

Ка

Категорія інтенсивності

забруднення

(за Добровольським)

Рівень забруднення

(за Прістером)

1

2

3

4

5

6

7

Pb

250

500

750

1000

1500

3000

5000

7000

-

20,94 0,54

26,44 0,61  

31,81 0,67

5,36  0,13

8,28  0,22
8,76
 0,21   

6,52  0,19

3,0

-

7,0

8,8

10,6

1,8

2,8

2,9

2,2

-

Сильне

Сильне

Сильне

Слабке

 Помірне

 Помірне

 Помірне

-

Високий

        Дуже високий

        Дуже високий

Помірний

Помірний

Помірний

Помірний

Zn

250

500

750

1000

1500

3000

5000

7000

-

60,78 1,46  

62,56 1,63

76,45 1,68  

52,43 1,20

61,02 1,52

49,68 1,19  

37,78 0,79  

10,0

-

6,1

6,2

7,6

5,2

6,1

4,9

3,8

-

Сильне

Сильне

Сильне

Помірне

Сильне

Помірне

Помірне

-

Високий

Високий

Високий

    Підвищений

Високий

    Підвищений

Середній

Накопичення важких металів у листових овочах відбувається шляхом кореневого та позакореневого їх живлення, тобто в результаті осідання цементного пилу на листках.

Таблиця 3

Вміст ВМ в листових овочах (петрушка городня) на різній віддалі від джерела забруднення, мг/кг

Віддаль

від джерела забруд., м

Pb

Cd

Zn

Cu

500

750

1000

1500

3000

5000

7000

    

6,02  0,15

7,37  0,21

8,81  0,26

6,70  0,19

5,80  0,12

0,00  0,00

0,00  0,00

    

1,07  0,03

0,77  0,02

0,96  0,02

0,01  0,00

0,02  0,00

0,01  0,00

0,01  0,00

    

 62,02  1,50

 50,62 1,40

 48,51 1,30 116,00 2,50                           47,80 1,00      71,80 2,10    58,70 1,70

   

  5,06 0,12

  5,34 0,14

  5,51 0,13

 11,40 0,31

 17,20 0,45

 10,60 0,24

 17,20 0,46

ГДК

0,5

0,03

10,0

5,0

В інших городніх овочах у різних напрямках простежено незначне перевищення ГДК, у східному напрямку – лише по Zn: в огірках – на віддалі 1,5; 3 та 7 км від джерела забруднення 1,1 ГДК- 1,4 ГДК та в кабачках – на відстані 1 км – 1,6 ГДК та 3 км – 1,4 ГДК. За даними досліджень  були отримані кореляційні залежності вмісту ВМ у рослинницькій продукції. Надходження ВМ у петрушку городню, огірки посівні, кабачки з віддаленістю від джерела емісії відбувається нелінійно і описується параболою 2 і 3 порядку з коефіцієнтами детермінації більше 0,7 (рис. 3).

У роботі оцінено рівні забруднення ВМ тваринницької продукції. За даними наших досліджень у молоці корів, яких випасали в зоні впливу підприємства, виявлено перевищення ГДК у 1,2-2,5 рази по Pb, Zn і Cu  в усіх напрямках на віддалі 1,5-7 км від джерела емісії. Cd у молоці не виявлено. Найбільший вміст Pb у молоці визначено у східному напрямку на відстані 3 км від джерела забруднення – 1,4 ГДК (ГДК=0,1 мг/кг) та 1,6 ГДК у південному напрямку; вміст Zn на відстані 7 км у південному напрямку  - 1,2 ГДК  (ГДК=5,0 мг/кг) та Cu – 2,5 ГДК (ГДК=1,0 мг/кг) у східному напрямку на відстані 3 км від джерела забруднення.

Мігруючи з ґрунту в ґрунтові та поверхневі води, ВМ зумовлюють забруднення питної води. Було досліджено вміст ВМ у воді шахтних колодязів прилеглих населених пунктів зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент», яку використовують для пиття. Аналіз води показав, що  підвищеним у 6-9 разів є вміст Cd  (ГДК=0,001 мг/л)  у всіх напрямках, вміст інших елементів знаходиться в межах ГДК. 

Рис. 3. Вміст свинцю та міді в листових овочах (петрушка городня)

(східний напрямок)

У п’ятому розділі «Оцінка якості агроекосистем за допомогою методу біологічної індикації» висвітлено результати  оцінки інтенсивності мутагенного впливу у разі техногенного забруднення природних екосистем у процесі цементного виробництва. У зоні впливу підприємства було застосовано методику експрес-оцінки стану навколишнього середовища за тест-системою «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів». За результатами розрахунків встановлено, що найменший відсоток стерильних пилкових зерен спостерігається на ключовій ділянці №7 у південно-західному напрямку зони впливу підприємства на віддалі 5000 м та №8 на віддалі 7000 м у  південно-східному напрямку і відповідно становить 1,5 та 1,8 %; найбільший відсоток стерильних пилкових зерен – на ключових ділянках №1 та №2 на відстані 250-500 м від джерела забруднення у північному напрямку, який відповідно складає 24,4 та 34,8%.

Отримані показники було приведено в єдину систему умовних показників ушкодженості (УПУ) біосистем. Найбільше значення умовного показника ушкодженості (УПУ) біоіндикаторів спостерігається на ключовій ділянці № 1 на віддалі 250 м від джерела забруднення і сягає значення 0,992, найнижче значення УПУ – 0,013 на ключовій ділянці № 8 за 7000 м від джерела забруднення.  Це надає можливість виконати інтегральну оцінку стану зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» за токсико-мутагенним фоном і визначити рівні екологічної небезпеки для людини та біоти.  Інтегральний умовний показник ушкодженості всієї зони впливу підприємства (ІУПУзаг.) становить 0,347, що характеризується середнім рівнем ушкодженості біосистем та конфліктним і загрозливим їхнім станом; категорія екологічної безпеки території за токсико-мутагенним фоном – помірно небезпечна. Отже, застосування тест-системи дало змогу довести, що підприємство цементного виробництва ВАТ «Волинь-Цемент» негативно впливає на стан агроекосистем на відстань до 5000 м.

За допомогою програмного забезпечення Mapinfo 6.0 на основі отриманих результатів було побудовано картограми оцінки екологічної безпеки території зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент»  за показниками ушкодженості. Переважає забруднення у північно-західному, північному та  частково східному напрямках (рис. 4).

Рис. 4. Картограма оцінки екологічної безпеки території зони

впливу ВАТ “Волинь-Цемент”за тестом «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів»

У шостому розділі «Вплив техногенного забруднення на здоровя населення зони впливу підприємства» встановлено, що медико-демографічна ситуація в зоні впливу підприємства характеризується негативними тенденціями. Так, протягом 1996-2005 рр. чисельність населення Здолбунівського району продовжувала скорочуватись через зниження природного приросту із -7,6 на 1000 осіб у 1996 р. до -9,2 у 2005 році.

Упродовж останніх років народжуваність почала дещо зростати, проте смертність залишається майже на одному рівні. Виявлено тенденцію зростання смертності дітей, вік яких менше за 1 рік

За досліджуваний період простежено тенденцію до зростання загального рівня захворюваності населення  Здолбунівського району.  Насторожує зростання дитячої захворюваності. За останніх п’ять років даний показник підвищився із 973,9 захворювань на 1000 населення у 2004 р. до 1363,4 на 1000 чол. населення у 2009 р.

У структурі поширеності хвороб дорослого населення  перше місце посідають хвороби органів дихання, системи кровообігу, провідними залишаються хвороби очей та ендокринної системи. Серед дитячого населення перше місце посідають хвороби органів дихання, провідними залишаються хвороби крові і кровотворних органів, очей, анемії.

Під час дослідження було виявлено залежність загальної захворюваності дитячого населення від викидів стаціонарних джерел із коефіцієнтом детермінації 0,86 та залежність хвороб органів дихання від викидів підприємства із коефіцієнтом детермінації 0,83  (ступінь зв’язку характеризується як високий) (рис. 5).

Рис. 5. Залежність захворюваності  дитячого населення

Здолбунівського району від викидів ВАТ «Волинь-Цемент»

Результати регресійного аналізу залежності захворюваності серед дітей Здолбунівського району за окремими видами захворювань від обсягів викидів ВАТ «Волинь -Цемент» упродовж 2004-2009 рр.  подано у табл.4.

Результати регресійного аналізу дають змогу стверджувати, що переважна більшість хвороб корелює з викидами ВАТ «Волинь-Цемент» і описується поліномами другого порядку. Так, за значенням коефіцієнта детермінації залежності таких захворювань як крові і кровотворних органів, нервової системи, хвороб очей, органів дихання від обсягів викидів серед дітей мають високий ступінь зв’язку (0,7-0,9).

Таблиця 4

Результати регресійного аналізу залежності захворюваності серед дітей (абсолютний показник) Здолбунівського району від обсягів викидів ВАТ «Волинь-Цемент»*

Вид захворювання

(хвороби)

Залежність

Коефіцієнт детермінації, R2

1

2

3

крові і кровотворних органів

у= - 18,125х2 + 77,246х + 517,7

0,7525

анемії

У= - 18,571х2 + 89,6х + 446,4

0,6641

зоб

у=5,8571х2 – 48,743х + 304,6

0,4795

розлади психіки

у=3,9286х2 – 28,443х + 113,8

0,1495

нервової системи

у= - 3,625х2 + 21,661х – 135,5

0,8363

очей

у=13,054х2 – 112,12х + 529,1

0,9724

Вуха

у= - 5,5х2 + 62,588х + 144,2

0,5373

системи кровообігу

у= - 8,4107х2 + 70,332х  + 174,9

0,2027

органів дихання

у= - 8,8036х2 + 793,45х + 3053,1

0,8286

пневмонія

у= - 2,8214х2 + 10,121х + 223,2

0,1744

хронічний бронхіт

у= - 0,1429х2 + 0,9429х + 0,6

0,8571

бронхіальна астма

у=0,4286х2 – 3,5429х + 9,4

0,3586

*х – викиди ВАТ «Волинь-Цемент»

 у – захворюваність серед дітей (абсолютний показник)

У роботі було порівняно показники здоров’я  населення зони впливу підприємства із показниками здоров’я населення незабрудненої території,  зокрема смт Мізоч, що знаходиться за 18 км від ВАТ «Волинь-Цемент». Результати регресійного аналізу дають підстави стверджувати, що залежність показника захворюваності серед дітей смт Мізоч від обсягів викидів підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» має істотний ступінь зв’язку, тоді як безпосередньо у населених пунктах зони впливу підприємства за коефіцієнтом детермінації встановлено високий ступінь зв’язку.

У сьомому розділі  «Удосконалення системи локального моніторингу  в зоні впливу підприємства цементного виробництва» запропоновано удосконалити систему локального моніторингу зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» шляхом відбору ґрунтових, рослинних  зразків, зразків питної води для визначення вмісту рухомих форм ВМ та систематичний (щорічний) відбір пилку рослин-біоіндикаторів  для проведення біотестування поза санітарно-захисною зоною на відстань до 7000 м.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі висвітлені результати впливу ВАТ «Волинь-Цемент» на стан компонентів агроекосистем та проведена оцінка екологічної ситуації в зоні впливу підприємства.

1. В результаті функціонування підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» формується геохімічна аномалія, яка обумовлена техногенним забрудненням ґрунтового покриву ВМ із середніми величинами, що перевищують фонові значення у східному напрямку: по Pb  у 1,8-10,6 рази,  по Cd  у 2,1-10,5 рази, по Zn – у 3,8-7,6 рази, по Cu – у 1,4-7,6 рази. У південному напрямку перевищення фону становить: по Pb – 1,8-8,4 рази, по Cd – 2,5-9,5  рази, по Zn – 2,2-7,8 рази, по Cu – 1,5-2,3 рази.  У західному напрямку кратність перевищення фонових значень: для Pb – 1,9-10,0,  для Cd – 2,4-9,4, для Zn – 1,9-6,8, для Cu – 1,5-2,8 рази. Перевищення фону у північному напрямку: по Pb – 2,0-10,7 рази, по Cd – 2,9-5,6 разів, по Zn – 3,9-9,6 раз, по Cu – 1,7-6,3 рази.

2. Виявлено суттєве забруднення ВМ рослинницької продукції, яку вирощують в зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент». Перевищення ГДК у листових овочах по Cd коливається від 25,6 до 35,6 ГДК; по Pb – від 11,6 до 17,6 ГДК; по Zn – від 4,8 до 11,6 ГДК; по Cu – від 2 до 3,4 ГДК, що зумовлює непридатність цієї продукції для споживання. Забруднення городніх овочів є незначним (від 1,1 до 1,6 ГДК).

3. У зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» на відстанях до 7 км спостерігається забруднення молока та питної води. Перевищення ГДК у молоці по ВМ становило  до 1,6 рази по Pb та до 2,5 рази по Cu.

У питній воді визначено значне забруднення  Cd: у східному, переважаючому напрямку за розою вітрів його вміст сягає    6-9  ГДК.

4. Категорія екологічної безпеки зони впливу підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» за тестом «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів» за умовними показниками ушкодженості загалом є помірно небезпечною із середнім рівнем ушкодженості біоіндикаторів та конфліктним і загрозливим їхнім станом (ІУПУзаг=0,347). Екологічний вплив підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» простежено на відстань до 5 км.  

5. Результати регресійного аналізу захворюваності населення Здолбунівського району дають змогу констатувати, що переважна більшість хвороб корелює з викидами ВАТ «Волинь-Цемент» і має тенденцію до зростання. Особливо насторожує зростання дитячої захворюваності.

За значенням коефіцієнта детермінації залежності таких захворювань, як новоутворення, ендокринної системи, нервової системи від обсягів викидів серед дорослого населення мають високий ступінь зв’язку  (0,7-0,9). Серед дітей високий ступінь зв’язку захворюваності виявлено – для хвороб крові та кровотворних органів, нервової системи, хвороб очей, органів дихання. В зоні впливу підприємства спостерігається погіршення медико-демографічної ситуації порівняно із незабрудненою територією, зокрема смт Мізоч.

6. Запропоновано удосконалити систему локального моніторингу зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» шляхом відбору ґрунтових, рослинних зразків, зразків питної води для визначення вмісту рухомих форм ВМ та систематичний (щорічний) відбір пилку рослин-біоіндикаторів  для проведення біотестування поза санітарно-захисною зоною на відстань до 7000 м.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. За результатами локального моніторингу рекомендувати природоохоронній лабораторії ВАТ «Волинь-Цемент» інформувати населення про стан агроекосистем поза санітарно-захисною зоною  та ризики для населення, зумовлені діяльністю підприємства.

2. У зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» у радіусі до 7 км для запобігання надходження забруднень у питну воду рекомендувати перейти на централізоване водопостачання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

СТАТТІ  У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Борщевська І. М. Оцінка техногенного забруднення довкілля викидами ВАТ «Волинь-Цемент» / М.О. Клименко, І.М.  Борщевська // Вісник НУВГП : збірник наукових праць.  Вип.1(41).  - Рівне, 2008. – С. 17-22. (Особистий внесок – аналіз статистичних даних із забруднення довкілля викидами підприємства).

2. Борщевська І. М. Вплив викидів ВАТ «Волинь-Цемент» на забруднення довкілля важкими металами / І. М. Борщевська, М. О. Клименко // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир, 2008. - С.89-92. (Особистий внесок -  проведення польових та лабораторних досліджень із визначення вмісту ВМ).

3. Борщевська І. М. Дослідження вмісту важких металів у ґрунтах сільгоспугідь поблизу ВАТ «Волинь-Цемент». / М. О. Клименко, І. М. Борщевська, Н. Г. Чечелюк // Вісник НУВГП : збірник наукових праць. Вип. 3(43). -  Рівне, 2008.- С. 25-30. (Особистий внесок -  аналіз даних вмісту ВМ у ґрунтах зони впливу підприємства та отримання кореляційних залежностей).

4. Борщевська І. М. Вплив викидів цементного виробництва на якість рослинницької продукції / М. О. Клименко, І. М Борщевська // Наука. Молодь. Екологія : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / Житомирський національний агроекологічний університет. –  Житомир, 2009. – С. 39-42. (Особистий внесок -  виконання лабораторних досліджень із визначення вмісту ВМ у рослинницькій продукції).

5. Борщевська І. М. Вплив техногенезу  на якість ґрунтів прилеглої території підприємства цементного виробництва / М. О. Клименко, Д. В. Лико, І. М. Борщевська // Матеріали ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю / Вінницький національний технічний університет. – Вінниця, 2009. – С. 372-375. (Особистий внесок -  оцінка забруднення ґрунтів ВМ у зоні впливу підприємства).

6. Борщевська І. М. Особливості міграції важких металів у ланцюгах живлення агроекосистеми зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» / Борщевська І. М. // Вісник НУВГП : збірник наукових праць. Вип. 3(47).- Рівне, 2009. – С. 3-8.

НАУКОВІ  ВИДАННЯ ТА ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ

1. Борщевська І. М. Екологічна оцінка функціонування ВАТ «Волинь-Цемент» / І. М. Борщевська, М. О. Клименко // Сучасні проблеми екології : тези ІV Міжнародної конференції студентів, магістрів та аспірантів / Житомирський державний технологічний університет. – Житомир,  2007.- С. 211-213. (Особистий внесок -  проведення аналізу основних джерел забруднення підприємства).

2. Борщевська І. М. Забруднення атмосферного повітря викидами підприємства ВАТ «Волинь-Цемент» / І. М. Борщевська, М. О. Клименко //  Сучасні проблеми екології та геотехнологій : тези V Міжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів / Житомирський державний технологічний університет. – Житомир,  2008. – С. 81-82. (Особистий внесок - виконання ретроспективного аналізу забруднення атмосферного повітря викидами підприємства).

3. Борщевська І. М. Оцінка токсичності атмосферного повітря в зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» за методом біоіндикації / І. М. Борщевська, М. О. Клименко // Сучасні проблеми екології та геотехнологій : тези  VІ Міжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів / Житомирський державний технологічний університет.  – Житомир,  2009. – С. 155-156. (Особистий внесок -  проведення польових та лабораторних досліджень пилку рослин біоіндикаторів).

4. Борщевська І. М. Оцінка стану агросфери у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» за тестом «Стерильність пилку рослин» / І. М. Борщевська // Фахове електронне видання Національного університету біоресурсів і природокористування. Випуск №1 (13). – Київ, 2009. http: www.nd.nauu.kiev.ua.

5. Борщевська І. М. Біоіндикаційна оцінка екологічного стану території зони впливу ВАТ «Волинь-Цемент» / І. М. Борщевська // Сучасні проблеми екології та геотехнологій : тези VІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів / Житомирський державний технологічний університет. – Житомир, 2010. – С. 42-43.

Анотація

     Борщевська І. М. Оцінка екологічного стану агроекосистем у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент». – Рукопис.

     Дисертаційна робота на  здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальністі 03.00.16 – екологія. – Житомирський національний агроекологічний університет, 2011.

Дисертація присвячена оцінці впливу підприємства цементного виробництва на екологічний стан агроекосистем.

У роботі доведено техногенне походження забруднювачів агроекосистем у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент», зокрема ВМ.

Досліджено вміст ВМ у ґрунтах зони впливу та їхню просторову неоднорідність. Отримано трендові моделі, які характеризують закономірності розподілу ВМ. Визначено рівень забруднення ґрунтів за коефіцієнтом аномальності, який коливається в межах від 1,8 по Pb до 10,5 по Cd у східному, переважаючому напрямку за розою вітрів.

Проведено оцінку рівнів забруднення ВМ рослинницької, тваринницької продукції та питної води. Значне забруднення компонентів агроекосистеми спостерігається у східному напрямку з перевищенням ГДК по Cd в овочевій продукції до 36 разів, у молоці корів по Pb, Zn і Cu до 2,5 рази. У воді шахтних колодязів  вміст Cd  коливався в межах 6 ГДК-9 ГДК.

Досліджено екологічний стан агроекосистем за тестом «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів». Встановлено, що категорія екологічної безпеки зони впливу підприємства є загалом помірно небезпечною із середнім рівнем ушкодженості біоіндикаторів та їхнім конфліктним і загрозливим їх станом.

Проаналізовано медико-демографічну ситуацію в зоні впливу підприємства. Унаслідок проведення регресійного аналізу з’ясовано, що переважна більшість хвороб населення, особливо дитячого, корелює з обсягами викидів підприємства.

Запропоновано удосконалити систему локального моніторингу у зоні впливу ВАТ «Волинь-Цемент» шляхом визначення вмісту рухомих форм ВМ у ґрунтах та систематичного відбору пилку рослин-біоіндикаторів.

Ключові слова: агроекосистема, важкі метали (ВМ),  геохімічна аномалія, коефіцієнт аномальності, рослини-біоіндикатори, стерильність пилку рослин, умовний показник ушкодженості.

Аннотация

    Борщевская И.М. Оценка экологического состояния агроэкосистемы в зоне влияния ОАО «Волынь-Цемент». – Рукопись.

 Диссертационная работа на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук  по специальности 03.00.16 – экология. Житомирский национальный агроэкологический университет, 2011.

Диссертация посвящена оценке влияния предприятия цементного производства на экологическое состояние агроэкосистем.

В работе доказано техногенное происхождение загрязнителей агроэкосистем в зоне влияния ОАО «Волынь-Цемент», в частности ТМ.

Исследовано содержание ТМ в почвах зоны влияния и их пространственную неоднородность.  Получены трендовые модели, которые характеризуют закономерности распределения ТМ. Определен уровень загрязнения почв по коэффициенту аномальности, который колеблется в пределах от 1,8 по Pb  до 10,5 по Cd  в восточном направлении по розе ветров.

Проведена оценка уровней загрязнения ТМ растительной, животноводческой продукции и питьевой воды. Значительное загрязнение компонентов агроэкосистемы наблюдается в восточном направлении с превышением ГДК по Cd в овощной продукции до 36 раз, в молоке коров по Pb, Zn и Cu до 2,5 раза. У воде шахтных колодцев  содержание Cd  колебалось в пределах 6 ГДК-9 ГДК.

Исследовано экологическое состояние агроэкосистем по тесту «Стерильность пыльцы растений-биоиндикаторов». Категория экологической безопасности зоны влияния предприятия в целом умеренно опасная со средним уровнем поврежденности биоиндикаторов и конфликтным и угрожающим  их состоянием.

Проанализирована медико-демографическая ситуация в зоне влияния предприятия. Результаты регрессионного анализа свидетельствуют, что преимущественное большинство болезней населения, особенно детского, коррелирует с обьемами выбросов предприятия.

Предлагается усовершенствовать систему локального мониторинга в зоне влияния ОАО «Волынь-Цемент» путем определения содержания подвижных форм ТМ в почвах  и систематического отбора пыльцы растений биоиндикаторов.

Ключевые слова: агроэкосистема, тяжелые металлы (ТМ), геохимическая аномалия, коэффициент аномальности, растения-биоиндикаторы, стерильность пыльцы растений, условный показатель поврежденности.

Summaru

Borshchevska I. M. Evaluation of ecological state of agroecosystems in  the zone of OGSC «Volyn-Tsement» influence. – Manuscript.

Thesis for academic degree of candidate of agricultural sciences in speciality 03.00.16 – ecology.  Zhytomyr national agroecological university, 2011.

The thesis is devoted to evaluating the influence of  concrete  production enterprise on the ecological state of agroecosystems.

The work has proved the technogenic origin of  agroecosystems pollutants  in the sone of OGSC  «Volyn-Tsement» influence, in particular, of heavy metals.

The  content has been studied of heavy metals  in soils of influence zone and their spatial non-homogeneousness. Trend models have been oftained  which characterise the laws of heavy metals distribution. The level has been established of soil contamination by anomality  coefficient which fluctuates within boundaries from 1,8 Pb  to 10,5 Cd  in  the eastern dominant direction by winds rose.

The evaluation has been carried out of contamination levels for plant grawing and husbandry produce and for drinking water by heavy metals. The substantial  contamination of  components of agroecosystem has been observed in the iastern direction with the  excess of maximum permissible concentration by Cd in vegetable production by 36 times,  in cow milk by Pb, Zn and Cu by up ta 2,5 times. In the water of shaft wells the content of Cd has fluctualed  within 6 MPC-9 MPC.

The ecological state has been researched of agroecosystems by the test «Sterility of pollen of  plant-bioindicators». The category of  ecological sufety of the zone of the enterprise inbluene as a whole is moderately dangerous with the average level of  bioindicators  damage and conflicting and threatensng their state.

The medical demographic situation has been analysed in the sone of the enterprise influence. The results of  regressive analysis testify to the fact that the majority of population illnesses, in particular, of children ones correlates with  emission volune of the enterprise. At the final stage of studies it has been suggested to improve the system of local monitoring in zone of OGSC «Volyn-Tsement» influence by way of determining the content of mobile forms of HM and by systematic testing the pollen of  plant-bioindicators.

Key words: agroecosystem, heavy metals (HM), geochemical anomaly, coefficient of anomality,  plant-bioindicators, sterility of plant pollen, conventional index of damage.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18279. ФУНКЦІЇ ВІДОБРАЖЕННЯ 260.5 KB
  Лекція 6 ФУНКЦІЇ ВІДОБРАЖЕННЯ Поняття функції та її основні характеристики. Способи задання функцій. Відображення і їх види. Рівнопотужні множини. Потужність множини. Теорема про об’єднання рівно потужних множин. Питання на самостійне опрацю
18280. АЛГЕБРАЇЧНІ ОПЕРАЦІЇ І АЛГОРИТМИ 72.5 KB
  Лекція 7 АЛГЕБРАЇЧНІ ОПЕРАЦІЇ І АЛГОРИТМИ Бінарні алгебраїчні операції та їх основні характеристики. Асоціативний і комутативний закони операції. Дистрибутивні закони що пов’язують дві операції. Операція обернена даній. Питання на самостійне опр...
18281. ЛОГІКА ВИСЛОВЛЕНЬ 143.5 KB
  Лекція 8 ЛОГІКА ВИСЛОВЛЕНЬ Поняття про твердження. Математичні твердження та їх види. Висловлювання логічне значення висловлення. Логічні сталі. Прості і складні висловлення. Пропозиційні змінні. Операції заперечення кон’юнкції диз’юнкції та еквіва
18282. ЛОГІКА ПРЕДИКАТІВ 172.5 KB
  Лекція 9 ЛОГІКА ПРЕДИКАТІВ Поняття про зміну в математиці. Предикат висловлювальна форма та його основні характеристики. Тотожно істинні тотожно хибні і рівносильні предикати. Операції логіки висловлень над предикатами. Області істинності результат
18283. МІРКУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЇХ ПРАВИЛЬНОСТІ 87.5 KB
  Лекція 10 МІРКУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЇХ ПРАВИЛЬНОСТІ Поняття про міркування. Правильні і неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань за допомогою кругів Ейлера або наведення контрприкладу. Теореми і їх будова. Твердження що пов’язані з даною те
18284. РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 70 KB
  Лекція 11 РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Короткі історичні відомості про виникнення натурального числа і нуля. Різні підходи до побудови множини цілих невід’ємних чисел. Скінченні множини та їх властивості: а Теоретикомн
18285. МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 53.5 KB
  Лекція 12 МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Натуральне число як спільна властивість класу скінченних непорожніх рівнопотужних множин. Поняття про нуль. Множина цілих невід’ємних чисел. Відношення рівності€ на множині цілих невід’ємних чисел та його властив
18286. ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 74 KB
  Лекція 13 ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення суми цілих невід’ємних чисел через об’єднання множин. Існування і єдність суми. Операція додавання цілих невід’ємних чисел та їх властивості. Формування понять суми і додавання в початкові...
18287. МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 85 KB
  Лекція 14 МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення добутку цілих невід’ємних чисел через декартів добуток множин. Існування і єдність добутку. Означення добутку цілих невід’ємних чисел через суму. Операція множення цілих невід’ємних чисел та...