68151

ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНА БЕЗПЛІДНІСТЬ ТА ДИСГОРМОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Відновлення репродуктивної функції жінок які страждають на безплідність частота якої коливається у межах від 10 до 20 є актуальною медичною та соціальною проблемою В. Тому дисгормональні захворювання молочних залоз ДЗМЗ являють значний інтерес з одного боку як можливий фон для виникнення злоякісного процесу...

Украинкский

2014-09-18

456.5 KB

0 чел.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

БАРАНЕЦЬКА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.177+618.19:612.621.31

ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНА БЕЗПЛІДНІСТЬ ТА ДИСГОРМОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України"

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Іванюта Сергій Орестович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), кафедра акушерства та гінекології № 3

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Яроцький Микола Євгенійович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), кафедра акушерства та гінекології № 1

 

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

Київський медичний університет Української асоціації народної медицини (м. Київ), завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Захист дисертації відбудеться " 06 " грудня  2011 року о13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 при Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" (04050, Київ-050, вул Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" (04050, Київ-050, вул Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий " 02 " листопада 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради       Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відновлення репродуктивної функції жінок, які страждають на безплідність, частота якої коливається у межах від 10 до 20 % є актуальною медичною та соціальною проблемою (В.И. Кулаков, Б.В. Леонов, 2000; Л.І. Іванюта, С.О. Іванюта, 2005; А.Г. Корнацька, 2011). При її вирішенні виникають задачі не тільки настання зачаття, але і збереження здоров’я жінки. Застосування комплексних багатокомпонентних методів консервативної терапії, впровадження в клінічну практику методів реконструктивної та ендоскопічної мікрохірургії, досягнення клінічної фармакології в області нейрогуморальних взаємовідношень підвищило результативність лікування безплідності. Разом з тим, саме проблема реалізації репродуктивної функції займає одне з провідних місць при визначенні впливу на розвиток різноманітних патологічних станів, а особливо на патологію молочних залоз (МЗ), від доброякісних захворювань до злоякісних новоутворень, оскільки вони знаходяться під впливом гормонів гіпофіза, щитоподібної залози, наднирників та інших біологічно активних чинників. Згідно з дослідженнями низки авторів, частота поєднаної патології МЗ і геніталій досягає 76–97,8 % (В.Е. Радзинский, И.М. Ордиянц, 2003; В.И. Зубкин, 2004; Н.И. Рожкова, Л.М. Бурдина, 2008; Т.Ф. Татарчук, 2011).

Функція МЗ тісно пов’язана з менструальним циклом і у багатьох випадках з його особливостями. Тому дисгормональні захворювання молочних залоз (ДЗМЗ) являють значний інтерес, з одного боку, як можливий фон для виникнення злоякісного процесу, а з другого – є групою захворювань, які знижують репродуктивне здоров’я жінок і погіршують якість життя.

Незважаючи на те, що вивчення патогенезу, діагностики та лікування ДЗМЗ продемонстровано багатьма дослідженнями, більшість питань у сфері трубно-перитонеальної безплідності (ТПБ) та патології МЗ знаходиться на початкових етапах вивчення. На сьогодні немає чітко сформованих підходів до об’єму діагностики та лікування жінок з ТПБ на тлі ДЗМЗ. Дані щодо ефективності лікування, спрямовані на відновлення репродуктивної функції жінок з ТПБ та ДЗМЗ малочисленні, несистематизовані та суперечливі.

Враховуючи існуючу в Україні несприятливу тенденцію до збільшення частоти ТПБ, стає очевидною необхідність поглибленого дослідження механізмів розвитку ДЗМЗ у даного контингенту жінок з метою розробки диференційованих, патогенетично обґрунтованих діагностичних та лікувальних заходів для жінок з ТПБ та ДЗМЗ. Викладені вище аспекти підтвержують актуальність та перспективність напрямку науково-практичного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової тематики відповідно до плану НДР відділення реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ ІПАГ НАМН України: «Вивчити патогенетичні механізми розвитку безплідності у жінок з дисгормональними захворюваннями молочних залоз» 2008–2010 рр. (№ держреєстрації 01.08. U000309).

Мета роботи  підвищити ефективність діагностики та лікування трубно-перитонеальної безплідності у жінок з дисгормональними захворюваннями молочних залоз шляхом удосконалення методів діагностики та лікування на основі встановлення взаємозв’язків дисгормональних захворювань молочних залоз і гормонального гомеостазу та морфо-функціонального стану статевих органів.

Завдання дослідження:

  1.  Провести ретроспективний аналіз і визначити питому вагу дисгормональних захворювань молочних залоз у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю, які лікувались у відділенні реабілітації репродуктивної функції за останні 5 років.
  2.  Вивчити стан молочної та щитоподібної залоз у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю за даними клінічного, УЗД, допплерометричного, рентгенологічного, цитологічного досліджень.
  3.  Дослідити стан гормонального гомеостазу у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз.
  4.  Виявити особливості мікробіоценозу біологічних середовищ репродуктивної системи та виділень з молочних залоз у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз.
  5.  Оцінити стан органів репродуктивної системи у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз за даними ультразвукових, рентгенологічних, ендоскопічних методів дослідження органів малого таза.
  6.  Вивчити морфо-функціональний стан органів-мішеней (яєчників, труб, ендометрія) у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз.
  7.  Обґрунтувати диференційовані методи лікування жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз з урахуванням стану МЗ.

Об’єкт дослідження: трубно-перитонеальна безплідність та дисгормональні захворювання молочних залоз.

Предмет дослідження: стан молочних залоз, щитоподібної залози, органів малого таза, ендокринний гомеостаз, мікробіоценоз піхви та виділень з молочних залоз у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю.

Методи дослідження: клініко-параклінічні, функціональні, ендокринологічні, ендоскопічні, рентгенологічні, сонографічні, допплерометричні, цитологічні, гістологічні, мікробіологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень вперше визначена частота та структура ДЗМЗ у жінок з ТПБ. Встановлена залежність змін молочних залоз від виду та терміну безплідності.

Виявлена тенденція до зниження рівня гонадотропних та статевих гормонів у жінок з ТПБ та ДЗМЗ порівняно з жінками з ТПБ без патології молочних залоз і здоровими жінками; залежність мамологічних змін від тиреоїдної патології.

Показана залежність проліферативних змін ендометрія від виду дисгормональних змін в молочних залозах.

Вперше встановлено прямий зв’язок між ступенем спайкового процесу органів малого таза і дисгормональними змінами молочних залоз.

Виявлено високий рівень контамінації статевих шляхів умовно-патогенною флорою та інфекцією, яка передається статевим шляхом у жінок з ДЗМЗ.

На основі проведених обстежень жінок з ТПБ та ДЗМЗ розроблено патогенетичне поетапне диференційоване лікування, яке підвищує ефективність лікування на 17 % та якість життя пацієнток.

Практичне значення одержаних результатів.

Визначений стан МЗ у жінок з ТПБ. Встановлено, що у жінок з ТПБ має місце високий рівень патології МЗ від дифузної до вузлової мастопатії. Ступінь гіперпластичного процесу в МЗ відповідає гіперпластичним процесам геніталій.

Науково обґрунтована необхідність попередньої поетапної диференційованої терапії у жінок з ТПБ та ДЗМЗ: комплексної протизапальної терапії, відновлення прохідності маткових труб та лікування спайкового процесу (консервативними та хірургічними методами), за необхідністю проведення гормональної корекції.

Доведено негативний вплив на стан молочних залоз хронічного запального процесу, тривалості безплідності, нереалізованої вагітності (аборти, мимовільні викидні, позаматкові вагітності) в анамнезі та хірургічних втручань на органах малого таза.

Запропоновані та вивчені методи лікування ДЗМЗ у жінок з ТПБ, які підтверджують їх ефективність, патогенетичну обґрунтованість та безпечність у відношенні морфо-функціонального стану МЗ та доцільність застосування у клінічній практиці.

Впровадження результатів дослідження в практику. Отримані результати дослідження та практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджено в роботу Міжгірської районної лікарні Закарпатської області, Чернівецького міського клінічного пологового будинку № 1, Староконстянтинівської центральної районної лікарні Хмельницької області, Державного Донецького регіонального центру по охороні материнства та дитинства. Опубліковані інформаційні листи: «Удосконалення лікування доброякісних дисгормональних захворювань молочних залоз у жінок з безплідністю» № 195-2010, «Профілактика і лікування мастодинії та оптимізація комплексної протизапальної терапії у жінок з безплідністю й доброякісними дисгормональними захворюваннями молочних залоз» № 198-2010, «Спосіб прегравідарної підготовки жінок після лікування безплідності при наявності патології щитоподібної та молочних залоз» № 201-2010.

Особистий внесок здобувача. Дисертанткою самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, проведено аналіз літератури щодо сучасного стану досліджуваної проблеми, визначено мету та задачі дослідження. Особисто, або за її безпосередньої участі, проведено клінічне, ультразвукове, ендоскопічне обстеження хворих. Забір матеріалу для гормональних, бактеріологічних, цитологічних, морфологічних досліджень виконувались особисто автором. Самостійно проведено накопичення, викопіювання первинної документації. Проведено вивчення особливостей клініки, гормонального статусу, стану мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з ТПБ та ДЗМЗ. Самостійно узагальнено, проаналізовано та викладено отримані результати, сформульовано висновки, обґрунтовано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися на: наукових конференціях молодих вчених ДУ «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ» (Київ, 2008, 2009 рр.), Всеукраїнському науковому форумі «Здорова нація: здоров’я жінки та дитини» (Київ, 2008), Міжнародному конгресі «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2008, 2010), Медичному форумі «Актуальні проблеми акушерства та гінекології « (Київ, 2011), Второй ежегодной междисциплинарной научно-практической конференции «Чтение по маммологии» (Київ, 2011).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 робіт, з них 4 – статті у журналах, 1 стаття – у збірнику, 2 – тези наукових конференцій. За матеріалами наукових досліджень подано заявки на Деклараційний патент України А 201013965 від 23.11.2010 та корисну модель U 201013966 від 23.11.2010.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 192 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, розділу, який містить аналіз та обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що складається з 243 джерел, що займають 27 сторінок. Робота ілюстрована 47 таблицями та 21 рисунком, що займають 7 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань на першому етапі роботи нами було проведено ретроспективне дослідження, у якому вивчали частоту та структуру патології МЗ у жінок з ТПБ, що лікувалися у відділенні реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України». Метою цього аналізу було також виявлення найбільш вагомих чинників ризику виникнення ДЗМЗ у жінок з ТПБ. Було проаналізовано 4330 історій хвороб у жінок з безплідністю та супутньою патологією МЗ за період 2005–2009 рр.

На другому етапі вивчались особливості клінічного перебігу захворювань у жінок з ТПБ та ДЗМЗ. Було обстежено 188 жінок, віком від 21 до 44 років, які лікувалися та обстежувалися у відділенні реабілітації репродуктивної функції жінок в період від 2007 до 2010 рр. Всі хворі були розподілені на наступні групи: 1 група – жінки з ТПБ та ДЗМЗ – (n =138); 2 група – жінки з ТПБ без ДЗМЗ – (n = 50); 3 група – контрольна група (жінки без безплідності та захворювань МЗ) – (n=30).

Ультразвукове дослідження МЗ та ЩЗ проводилось за допомогою ультразвукового апарату «SONOLINЕ G 40» SIEMENS Німеччина лінійним датчиком з частотою 7,5–10 МГц. Методика ультразвукової діагностики (УЗД) МЗ включала: ехографію у В-режимі; допплерографію з використанням кольорового та енергетичного допплерівського картирування.

З метою визначення розмірів матки та яєчників, їх структури, виявлення можливих патологічних змін у цих органах застосовували ехографічне обстеження органів малого таза з використанням УЗ-апарата АU-4 (Біомедіка) з трансабдомінальним датчиком з частотою 3,5 МГц, та піхвовим датчиком частотою 6,5 МГц.

Лапароскопія проводилась за допомогою лапароскопа фірми Karl Storz (Німеччина) та Olimpus (Японія) за стандартною методикою під ендотрахеальним наркозом. При оперативних втручаннях дотримувалися принципів мікрохірургії.

При потребі, для верифікації причини безплідності, оцінки стану ендометрія та стінок порожнини матки проводили рідинну гістероскопію апаратом фірми Karl Storz (Німеччина) за стандартною методикою.

З метою вивчення гормонального статусу проводилось дослідження вмісту гіпофізарних та статевих гормонів, кортизолу. Рівень гормонів визначали радіоімунологічним та імуноферментними методами за допомогою установки для радіоімунологічних досліджень «ГАММА-12», та апарату для імуноферментного аналізу «MSR-1000». Використовувались стандартні тест-системи фірми «Immunotech» (Чехія), ХОП І БОХ (Білорусь) та «UBI» США. Зокрема визначали в крові рівень естрадіолу (Е2), прогестерону (П), тестостерону (Т), фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів, співвідношення ЛГ/ФСГ та пролактину (Прл), тиреотропного гормону (ТТГ), кортизолу (К).

З метою вивчення клітинного складу виділень з МЗ у обстежених жінок з фібросклерозом, дифузною кістозною мастопатією (М) та фіброаденозом проводилось цитологічне дослідження. Для гістологічного дослідження застосовували біоптат ендометрія, взятий у проліферативну та секреторну фази менструального циклу, а також тканини, які були отримані під час хірургічного втручання (ділянки яєчників, труб, матки та інші). Перегляд препаратів відбувався на світловому мікроскопі BHS (OLIMPUS) (Японія).

Вивчення мікробіоценозу виділень із МЗ та статевих шляхів полягало в визначенні як видового, так і кількісного складу мікрофлори в даних групах обстежених жінок. Проведення мікробіологічних аналізів та облік результатів здійснювали згідно наказу № 4 МОЗ України від 1996 р.

На третьому етапі проводилась оцінка факторів ризику захворювань МЗ за допомогою аналізу даних, які були отримані з історій хвороб жінок з ТПБ, які лікувались у відділенні реабілітації репродуктивної функції та планування сім’ї в 2007–2010 рр. Для цього була використана програма «Оцінка факторів ризику захворювань молочних залоз». Ступінь ризику виникнення рака молочних залоз (РМЗ) у жінок з ТПБ на 5-10-20-30-90 років була вирахувана за допомогою спеціальних комп’ютерних програм «Gail Model Risk Assessment Tool» та «National Surgical Adjuvant Breast and Bowel Project» (NSABP).

Всі одержані дані оброблені методами варіаційної статистики і рангової кореляції з використанням стандартного пакету прикладних програм Exel’2003 для Windows’ XP’ Professional та статистичної програми SPSS. Вірогідність розходжень параметричних показників оцінювалась за допомогою t-критерію Ст’юдента, коефіцієнта кореляції Пірсона і критерію χ2.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті ретроспективного аналізу встановлено, що ТПБ коливалась в різні роки від 33,5 % до 49,3 % і займала передові позиції в структурі безплідності, що за літературними джерелами відповідає регіональним ознакам. Що стосується виявленої патології МЗ з роками їх відсоток зростав від 23,8 % до 54,7 %, що може свідчити як про збільшення ДЗМЗ у даного контингенту жінок, так і про удосконалення діагностики.

Середній вік обстежених жінок склав 29,4+4,4 років. Тривалість безплідності коливалась від 1 до 18 років в середньому 4,3+3,6 років і була найтривалішою у жінок 1 групи.

При вивченні анамнезу встановлено, що жінки з ДЗМЗ мали більше різноманітної соматичної патології та хворіли частіше ніж жінки без патології МЗ. У жінок 1 групи в сімейному анамнезі переважали злоякісні захворювання 23,7 % (порівняно з жінками 2 групи 9,1 %), частіше зустрічався передменструальний синдром (ПМС) 48,6 % випадків (порівняно з жінками 2 групи – 38,0 %).

Отримані дані показують, що пік виникнення ДЗМЗ у жінок з первинною ТПБ припадає на перший рік безплідності, при вторинній безплідності – пік виникнення ДЗМЗ приходиться на третій рік безплідності. Слід зазначити, що при більш тривалій безплідності частота виникнення ДЗМЗ значно зменшувалась. Це може бути наслідком, в першу чергу того, що жінки часто зверталися за медичною допомогою саме в цей термін і отримували патогенетичне лікування, що позитивно впливало на стан МЗ.

На основі проведеного аналізу дітородної функції у обстежених жінок визначені наступні особливості: медичний аборт, як результат завершення першої вагітності – у 14 (19,4 %) жінок з вторинною безплідністю; співвідношення пологів і абортів в середньому 0,6; висока частота переривання вагітностей в анамнезі – 27 (37,5 %); одні пологи – 18,1 %; нереалізована вагітність: штучних абортів 34,7 %, самовільних викиднів 31,9 %, позаматкових вагітностей 14,0 %, первинна 66 (48,1 %) та вторинна – 72 (51,9 %) безплідність.

Під час аналізу попереднього лікування з приводу безплідності встановлений той факт, що жінки 1 групи частіше отримували антибактеріальну терапію порівняно з жінками з 2 групи (р<0,05), що може свідчити, про більш виражені запальні зрушення в групі з ДЗМЗ.

За результатами оцінки факторів ризику розвитку ДЗМЗ у 117 (83,6 %) жінок 1 групи встановлено ризик нижчий середнього, у 22 (15,7 %) – середній та у 1 (0,7 %) – високий. Всі жінки 2 групи мали ризик нижчий середнього (р<0,05). При оцінці ступеня ризику виникнення раку МЗ більш високі показники були у жінок 1 групи.

Головним клінічним проявом ДЗМЗ був біль або больові відчуття в МЗ – у 83 (60,1 %) обстежених, які в більшості випадків мали циклічний характер 68 (82,0 %). Інтенсивний біль спостерігався лише у 17 (12 %) випадків, помірний – у 24 (17,5 %), слабкий – у 42 (30 %), в той час як у 55 (39,9 %) жінок з ДЗМЗ не було жодних скарг та дискомфорту в МЗ.

Виділення з сосків зустрічалися у 51 (37,0 %) жінки в 1 групі. Вони були серозними 40 %, молочними 55 %, зеленими або коричневими 5 %. У жінок 2 групи спостерігались скудні прозорі виділення із сосків в ІІ фазу менструального циклу у 10 (18,9 %) випадках.

У обстежених жінок з ТПБ та ДЗМЗ частіше 90,5 % зустрічались дифузні форми ДЗМЗ, вузлова патологія була веріфікована у 9,5 % жінок. Вона була представлена кістами 6 (4,4 %), фіброаденомами 7 (5,1 %). Серед дифузних форм частіше спостерігався – фібросклероз у 53 (38,4 %) випадках, рідше – фіброаденоз 42 (30,4 %) та дифузна кістозна М 30 (21,7 %). Слід зазначити, що серед жінок з різними видами М зустрічались змішані форми, які виявлені у 6 (4,4 %) жінок. Частіше визначались вузлові форми на фоні фіброзних або фіброаденозних змін (рисунок 1).

В залежності від виду безплідності встановлено, що фіброаденоз частіше зустрічався у жінок з первинною безплідністю – 30 (44,7 %) порівняно з жінками з вторинною безплідністю 19 (26,4 %) (р<0,05), фібросклероз та кісти МЗ частіше були у жінок з вторинною безплідністю – 33 (45,8 %) та у 4 (5,6 %) порівняно з жінками з первинною безплідністю у 20 (31,6 %) та у 2 (2,6 %) відповідно.

За ступенем вираженості ДЗМЗ розподілялись на: легку – у 8 (5,7 %), середню – у 120 (86,8 %) та виражену – у 10 (7,6 %).

Рис. 1. Структура патології МЗ у жінок 1 групи, %

Під час проведення УЗД МЗ у жінок з ДЗМЗ встановлено, що більш високі показники ехощільності відмічені у жінок з фіброзними формами ДЗМЗ – в середньому 37 умовних одиниць. Відомо, що одним із факторів ризику по виникненню РМЗ є підвищена ехощільність МЗ.

За пріоритетом локалізації утворень в МЗ встановлено, що в ІІ квадранті визначались поодинокі кісти – у 61,1 %, множинні кісти – у 53,0 % фіброаденозні вузли та фіброаденоми – у 36,4 %, в ІІІ квадранті не визначено жодного утворення, в ІV – тільки фіброаденозні вузлики. Наведені дані цілком підтверджуються даними літератури про більш активні верхньозовнішні квадранти в МЗ. У 102 (73,7 %) випадках пахвові лімфатичні вузли мали нормальні розміри, у 36 (26,3 %) вони були помірно збільшені. Збільшення лімфатичних вузлів з правого боку визначались у 16 (45 %) жінок, зліва – у 11 (30 %), з обох боків – у 9 (25 %). Більший розмір лімфатичних вузлів спостерігався у жінок з фібросклерозом, хоча мав нормальне співвідношення довжини до поперечного діаметру вузла (в нормі=2). Більше норми співвідношення було у жінок з дифузною кістозною М та фіброаденозом. У 132 (96 %) жінок спостерігались аваскулярні лімфатичні вузли, у 6 (4 %) – лімфовузли, з поодинокими кольоровими сигналами в центральній частині (ці вузли спостерігались у 4 (66,7 %) жінок з фіброзноаденозними змінами та у 2 (33,3 %) – з фібросклерозом).

Під час проведення цитологічного дослідження виділень з МЗ виявлено, що основною клітинною популяцією були клітини типу молозивних тілець, причому значна кількість таких клітин в виділеннях з соска МЗ частіше спостерігалась у жінок з дифузно-кістозною та фіброаденозною М.

Частота супутньої тиреоїдної патології у обстежених жінок була досить високою 33 (17,6 %). Відомо, що порушення функції ЩЗ є фактором ризику по виникненню патології МЗ оскільки гормони ЩЗ опосередковано регулюють синтез та метаболізм статевих гормонів. В структурі патології ЩЗ переважав вузловий зоб 18 (54,6 %) та тиреоїдит 7 (21,2 %). Частіше патологія ЩЗ зустрічалась у жінок з фіброаденозом 15 (65,2 %) і пояснюється тим, що проходить підвищення чутливості периферічних тканин до підвищеного рівня Прл на фоні гіпотиреоза, що в свою чергу індукує проліферацію залозистого епітелію МЗ. Рідше патологія ЩЗ зустрічалась у жінок з фібросклерозом – у 4 (17,4 %), з дифузною кістозною М – 2 (8,7 %) при поодиноких кістах та фіброаденомах – по 1 (4,4 %).

При оцінці стану органів малого таза за допомогою УЗД, метросальпінгографії (МСГ), лапаро- та гістероскопії встановлено, що розміри матки та придатків у жінок основних груп не відрізнялись від здорових жінок за виключенням жінок 1 групи з вторинним полікістозом 4 (2,9 %). За даними УЗД органів малого таза овуляторні менструальні цикли (МЦ) спостерігались у 36 (40,0 %) жінок 1 та у 7 (29,2 %) жінок 2 групи. Хоча динаміка росту фолікула була знижена порівняно зі здоровими жінками. У 23 (25,6 %) обстежених жінок 1 та у 4 (16,7 %) – 2 групи діагностовані запальні тубооваріальні утвори. У 92,3 % жінок з ДЗМЗ визначені сактосальпінкси з одного боку, а з обох боків – у 7,7 %. На відміну у жінок без патології МЗ двобічні сактосальпінкси не спостерігались.

У жінок з ТПБ і ДЗМЗ та без патології МЗ була правильна трикутна форма порожнини матки (92,9 і 100 % відповідно), дефекти наповнення виявлені у (11,1 і 10,0 % відповідно). Повна непрохідність маткових труб діагностована у 30 (30,3 %) жінок 1 групи та у 8 (26,7 %) жінок 2 групи. Звертає на себе увагу більша кількість хворих з прохідними матковими трубами в групі жінок без патології МЗ – 12 (40,0 %).

Морфологічні зміни біопсійного матеріалу у жінок з ТПБ мали пряму кореляційну залежність від тривалості безплідності (r=0,5). Найбільш розповсюджені зміни запального та склеротичного характеру відмічені в 1 групі жінок з ДЗМЗ. Так хронічний кістозний сальпінгіт був у 13 (40,6 %), а хронічний оофорит – у 4 (12,5 %) обстежених жінок 1 групи. У жінок 2 групи вказані зміни не зустрічались.

При співставленні патології МЗ зі змінами в ендометрії встановлено, що для дифузної кістозної М була характерною висока частота виникнення залозисто-фіброзних поліпів ендометрія – в 71,4 % та залозисто-аденоматозних поліпів – в 28,6 % випадках. У пацієнток з фіброаденозом були такі зміни в ендометрії як: гіперплазія та залозистий поліп ендометрія по 66,7 % відповідно та хронічний ендометрит – у 100 %. При фібросклерозі в 45,5 % випадків визначався гіпопластичний та диспластичний ендометрій, хронічний ендометрит у 45,5 % жінок та залозистий поліп ендометрія зустрічався у 63,6 % обстежених жінок (табл. 1).

Таблиця 1

Морфологічний стан ендометрія у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та ДЗМЗ

абс.ч. (%)

Групи жінок за видами змін

в молочних залозах

n

Розподіл жінок за видом патологічних змін в ендометрії

гіперплазія ендометрія

дисплазія та гіпоплазія

Поліпи ендометрія

ендометрит

залозистий

залозисто-фіброзний

залозисто-аденозний

1 Дифузна кістозна М

7

2 (28,6)

1 (14,3)

-

5 (71,4)*

2 (28,6)

1 (14,3)*

2 Фіброаденоз

3

2 (66,7)*

1 (33,3)

2 (66,7)

2 (33,3)

-

3 (100)*

3 Фібросклероз

11

1 (9,1)*

5 (45,5)

7 (63,6)

2 (18,2)*

-

5 (45,5)

Примітка. * – достовірність різниці між показниками (р<0,05).

Ступінь спайкового процесу у жінок 1 групи був більш виражений порівняно з жінками без патології МЗ (р<0,05).

Під час аналізу базальної температури встановлено, що в обох групах переважала базальна температура з недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) 96 (51,1 %), але в 1 групі частіше спостерігалась двофазова базальна температура 53 (38,4 %) порівняно з 2 – 14 (28,0 %), в той час як, в 2 групі було переважання жінок з НЛФ – 29 (58,0 %), порівняно з 1 групою – 67 (48,6 %). У 8 (16,0 %) жінок 2 групи визначався монофазний цикл (р<0,05). Запальний компонент визначено тільки у жінок 1 групи, що також може підтверджувати той факт, що запальні зміни у жінок з ДЗМЗ були більш виражені.

Результати гормонального дослідження показали, що в основних групах хворих рівень Е2 та П у всі фази МЦ був знижений порівняно зі здоровими жінками, що може бути наслідком впливу хронічного запального процесу на фолікулярний апарат яєчників. Але співвідношення Е2/П у хворих 1 групи на 21 день циклу було збільшеним до 0,02 (що в 2 рази перевищує норму) за рахунок відносної гіпопрогестеронемії. Рівень Т в сироватці крові у жінок основних груп протягом МЦ залишався нижчим ніж у здорових жінок, хоча зберігалась його циклічність. Рівень Прл протягом МЦ у обстежених жінок був в межах норми. На 7 день циклу у жінок 1 групи Прл був вищим ніж у жінок 2 групи та здорових жінок, але не перевищував референтних значень. Рівень гонадотропних гормонів у жінок з ТПБ і ДЗМЗ та без патології МЗ протягом МЦ був нижчим ніж у здорових жінок і мав монотонний характер. Рівні гормонів ТТГ, К знаходились в межах норми і достовірної різниці між групами не спостерігалось.

Порівняльний аналіз показників інфікування жінок 1 та 2 груп свідчить про більш високий рівень контамінації статевих шляхів умовно-патогенною мікрофлорою 76 %, хламідіями 17,5 %, мікоплазмами 52,5 %, уреаплазмами 21,1 % у жінок 1 групи. Також у них спостерігалась контамінація виділень із МЗ бактеріальною флорою в 33,3 %, що могло свідчити про супутній запальний процес при М, який підтримував процеси проліферації. Тому цілеспрямовану обґрунтовану антибактеріальну терапію у поєднанні з патогенетичним лікуванням М треба вважати методом, спрямованим на профілактику РМЗ.

Виходячи з виявлених особливостей розвитку ДЗМЗ у жінок з ТПБ з урахуванням патологічних змін в МЗ, розроблено алгоритм обстеження та лікування даного контингенту жінок (рисунок 2).

Базисна терапія (БТ) включала на першому етапі комплексну протизапальну терапію, яка мала стадійність. На першій стадії призначали антибактеріальну терапію, яку проводили на фоні імуномодулюючих та противірусних засобів, протипротозойних, десенсибілізуючих, протигрибкових, системних ензимних препаратів, полівітамінів та гепатопротекторів. В комплекс лікування включили місцеві засоби.

Особлива роль стресорної складової в механізмі розвитку ДЗМЗ у жінок з безплідністю, обумовлює необхідність проведення антистресової терапії при лікуванні цієї патології. Тому всім пацієнткам з ДЗМЗ призначали в комплексі лікування заспокійливі засоби.

На другому етапі лікування проводили відновлення нормальної мікрофлори кишківника та піхви із застосуванням загальних та місцевих пробіотиків.

При наявності часткової прохідності маткових труб (за умови фертильної спермограми у чоловіка) в подальшому призначалась разсмоктуюча терапія, санаторно-курортне лікування, та при необхідності, корекція гормонального гомеостазу (гормональні та негормональні засоби). Санаторно-курортне лікування рекомендувалося не раніше ніж через 1,5–2 місяці після БТ.

При недостатності ІІ фази МЦ проводилась корекція гормонального гомеостазу з призначенням гормонального лікування: гестагенний препарат (дідрогестерон) призначався з 16 по 25 день циклу.

У разі неефективності попереднього консервативного лікування у жінок з частковою прохідністю маткових труб або її повною відсутністю – проводилось хірургічне лікування, в залежності від ступеня анатомічних змін.

При невираженому спайковому процесі та частковій прохідності маткових труб проводилась лапароскопія, при вираженому спайковому процесі та непрохідності маткових труб – лапаротомія.

Після хірургічного лікування проводився курс реабілітації через 1,5–2 місяці, який включав розсмоктуючу терапію та повторну МСГ для визначення стану маткових труб.


З метою перевірки ефективності розроблених диференційованих лікувальних заходів нами було обстежено 134 жінки з ТПБ на тлі ДЗМЗ. Пацієнтки були розподілені на 2 основні групи: 1 група – 106 жінок, які отримували тільки консервативне лікування; 2 група – 28 жінок, яким проводилось мікрохірургічне лікування. В кожній групі жінки були розподілені в залежності від виду консервативного лікування М: 1 підгрупа – жінки які, отримували тільки БТ, 2 підгрупа – жінки, які отримували БТ та прогестини (при наявності НЛФ – дідрогестерон per os, при двохфазовій базальній температурі – прожестожель місцево), 3 підгрупа – жінки, які отримували БТ та гомеопатичний препарат (мастодинон). Аналіз ефективності терапії проводився відповідно в кожній підгрупі.

Всім жінкам проводилось клінічне обстеження. Для визначення ефективності лікування оцінювали в динаміці дані УЗД обстежень МЗ. У частини жінок досліджували ендокринний стан та стан мікробіоценозу статевих шляхів та виділень з МЗ. Клінічні прояви визначали через 1 та 3 місяці терапії, а дослідження стану МЗ через 1, 3, 6 місяців.

В результаті проведених досліджень підтверджена висока ефективність базисної терапії в лікуванні жінок з ТПБ на тлі ДЗМЗ. Так у жінок з вираженою масталгією вже через місяць після застосування як негормонального лікувального комплексу, так і особливо гормональних препаратів загальної та місцевої дії перебіг захворювання набув більш легкого характеру. Про це свідчило вірогідне зниження питомої ваги жінок з інтенсивним болем в 2 та 3 підгрупах вже через 1 місяць, а через 3 місяці вірогідно зменшилась кількість жінок з середнім ступенем болю у всіх підгрупах. Кількість жінок, у яких не було прояву масталгії після 3-х місячного курсу лікування, склала 88 (82,8 %) в 1 групі та 25 (90,4 %) в 2 групі жінок.

Слід відмітити, що застосування гормональних препаратів в даному комплексному лікуванні не спричинило негативного впливу на сонографічні та мамографічні показники. При цьому відмічена позитивна сонографічна динаміка стану МЗ (зменшення кількості кістозних утворень та середнього діаметру кіст, зниження показників мамографічної щільності) при застосуванні лікування протягом 4-6 місяців.

Після лікування відмічалось покращення гормонального стану: рівень Е2 набув фазності, характерної для здорових жінок, показники П через 3 місяці після лікування підвищились у 2,6 разів на 21 день циклу; Т суттєво не відрізнявся як у здорових жінок, так і у хворих після лікування; рівень ФСГ та ЛГ набув фазності і наблизився до нормальних показників; концентрація Прл наблизилась до його рівня у здорових жінок.

Отримані дані бактеріологічного дослідження свідчать про те, що після проведеного протизапального лікування спостерігалось збільшення частоти висіву лактобацил до 76 % (р<0,05), зниження контамінації статевих шляхів дріжджоподібними грибами роду Candida та нормалізація показників висіву умовно-патогенної мікрофлори; при проведенні контрольних обстежень на хламідії, уреаплазми та мікоплазми, вони повторно не виявлялись.

Таким чином, результати запропонованих принципів та методів лікування забезпечують покращення клінічних та сонографічних показників до 89,5 % проти 72,2 % у жінок з ДЗМЗ та ТПБ, які отримували тільки консервативне лікування та до 90,9 % проти 82,4 % у жінок з ДЗМЗ та ТПБ, які отримували хірургічне лікування, порівняно з жінками, які отримували тільки базисну терапію. Отримані дані підтверджують їх патогенетичну обґрунтованість та безпечність у відношенні морфо-функціонального стану МЗ та доцільність його застосування у клінічній практиці.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання щодо репродуктивного здоров’я жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та ДЗМЗ на підставі визначення особливостей клінічного перебігу, оцінки анатомо-функціонального та морфо-функціонального стану органів-мішеней, особливостей ендокринного гомеостазу, стану мікробіоценозу статевих шляхів в динаміці лікування (консервативного та хірургічного) та розроблено алгоритм диференційованого лікування даної категорії хворих.

  1.  Клініко-статистичний аналіз анкетного матеріалу встановив, що ДЗМЗ у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю вдвічі 54,7 % перевищують показники ретроспективного аналізу 23,8 %. Серед етіологічних чинників трубно-перитонеальної безплідності провідне місце займають запальні процеси 72,3 %. До основних чинників, які асоціюються з ДЗМЗ належать: репродуктивний вік, нереалізована вагітність – аборти 34,7 %, самовільні викидні – 31,9 %, запальні захворювання статевих шляхів 72,3 %, соматична патологія: захворювання печінки 27,5 %, щитоподібної залози 19,6 %, стреси та обтяжена спадковість 27,5 %.
  2.  Оцінка стану органів репродуктивної системи у жінок з трубно-перитонеальною безпідністю встановила, що у жінок з ДЗМЗ (1 група) визначались більш виражені як запальні, так і анатомічні зміни в порівнянні з пацієнтками без патології молочних залоз (2 група). Про це свідчить і те, що жінкам 1 групи частіше проводили антибактеріальну терапію та оперативні втручання на органах малого таза 89,1 % порівняно з жінками 2 групи – 62,0 % (р<0,05).
  3.  У жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та ДЗМЗ в структурі патології молочних залоз провідне місце займають дифузні форми мастопатії 90,5 %, рідше зустрічається вузлова патологія 9,5 %, яка представлена кістами 4,4 % і фіброаденомами 5,1 %. Серед дифузних форм частіше спостерігається фібросклероз – у 53 (38,4 %) випадках, рідше – фіброаденоз 42 (30,4 %) та дифузна кістозна мастопатія 30 (21,7 %). Фіброаденоз переважав у жінок з первинною безплідністю – 26 (39,4 %) порівняно з жінками з вторинною безплідністю 16 (22,2 %) (р<0,05). Частота супутньої тиреоїдної патології у жінок з ДЗМЗ була досить високою 27 (19,6 %), переважав вузловий зоб 15 (55,6 %) та тиреоїдит 6 (22,2 %). Частіше патологія щитоподібної залози зустрічалась у жінок з фіброаденозом молочних залоз 15 (65,2 %).
  4.  Рівень естрадіолу та прогестерону у обстежених хворих в усі фази менструального циклу був знижений порівняно зі здоровими жінками (p<0,05). Співвідношення естрадіол/прогестерон у хворих з ДЗМЗ на 21 день циклу було збільшеним до 0,02 (що в 2 рази вище норми) за рахунок відносної гіпопрогестеронемії. Рівень гонадотропних гормонів у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та ДЗМЗ протягом менструального циклу був нижчим (ЛГ 7,3+4,8 МО/л; ФСГ 6,8+2,8 МО/л), ніж у здорових жінок (ЛГ 11,2+1,2 МО/л; ФСГ 10,5+1,0 МО/л) і мав монотонний характер. Рівні тестостерону, пролактину, кортизолу та тиреотропного гормонів у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та ДЗМЗ знаходились в межах норми.
  5.  Порівняльний аналіз показників інфікування жінок обох груп свідчить про високий рівень контамінації статевих шляхів умовно-патогеною мікрофлорою 76 %, хламідіями 17,5 %, мікоплазмами 52,5 %, уреаплазмами 21,1 %. У 33,3 % жінок з ДЗМЗ спостерігалась контамінація виділень з МЗ бактеріальною флорою (різними видами стафілококів 72,7 %, стрептококів 18,2 % та грибами р. Candida 9,1 %). Оскільки, супутній запальний процес при ДЗМЗ може сприяти процесам проліферації, це підвищує ризик розвитку РМЗ. Тому цілеспрямовану обґрунтовану антибактеріальну терапію у поєднанні з патогенетичним лікуванням безплідності слід вважати методом, спрямованим на профілактику РМЗ.
  6.  При вивченні морфологічних особливостей яєчників та маткових труб були встановлені значні зміни стромальних структур в обох групах спостережень. Однак найбільше розповсюджені зміни запального 64,3 % та склеротичного характеру 53,6 % відмічені в групі жінок з ДЗМЗ, порівняно з жінками без патології молочних залоз – 20 % та 10 % відповідно. При співставленні патології МЗ зі змінами в ендометрії встановлено, що для дифузної кістозної мастопатії характерна висока частота виникнення залозисто-фіброзного поліпа ендометрія – 71,4 % та залозисто-аденоматозного поліпа – 28,6 %. Для фіброаденоза молочних залоз частими були зміни в ендометрії: гіперплазія та залозистий поліп ендометрія 66,7 %, хронічний ендометрит – у 100 %. Морфологічні зміни у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю мали пряму кореляційну залежність від тривалості безплідності (r=0,5).
  7.  Дослідження показали спільний генез гіперпластичних процесів в молочних залозах та жіночих статевих органах. Оскільки патологія геніталій передує ДЗМЗ, то запобіганню змін молочних залоз сприяє своєчасна терапія гінекологічних захворювань, що обґрунтовує застосування єдиних стандартів обстеження та лікування даного контингенту хворих як для гінекологів, так і для мамологів.
  8.  Диференційований комплексний підхід до лікування жінок з трубно-перитонеальною безплідністю на тлі ДЗМЗ з застосуванням консервативних, хірургічних методів лікування та препарату (мастодинон) та гестагенів (дідрогестерон та прожестожель) забезпечує ефективну редукцію клінічної симптоматики, не спричиняючи при цьому негативного впливу на стан молочної залози та репродуктивну функцію жінок.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  Жінки всіх вікових груп при встановленні діагнозу трубно-перитонеальної безплідності складають групу ризику по виникненню дисгормональних захворювань молочних залоз і підлягають обов’язковому визначенню стану молочних залоз.
  2.  У жінок з ТПБ в структурі патології МЗ провідне місце займають дифузні форми мастопатії, рідше зустрічається вузлова патологія, тому диференційований підхід до лікування жінок з ТПБ на тлі ДЗМЗ з використанням консервативних, а за показаннями і хірургічних методів лікування, гомеопатичного засобу (мастодинон) та гестагенів (дідрогестерон, прожестожель), забезпечує високу клінічну ефективність лікування без негативного впливу на стан молочних залоз і репродуктивну функцію жінок.
  3.  Оскільки патологія геніталій часто передує прояву дисгормональних захворювань молочних залоз, запорукою запобігання мамологічної патології є своєчасна адекватна корекція генітальної патології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Іванюта Л. І. Чинники розвитку дисгормональних захворювань молочної залози у жінок репродуктивного віку і сучасні підходи до їх лікування / Л. І. Іванюта, О. Д. Дубенко, І. О. Баранецька // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 5 [423] вересень-жовтень. – С. 97–102. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, підготовка до друку).
  2.  Корнацька А. Г. Ідентифікація чинників ризику розвитку доброякісної мамологічної патології у жінок з безплідністю / А. Г. Корнацька, О. Д. Дубенко, І. О. Баранецька // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2009. – Т. 14, № 4. – С. 79–83. (Особистий внесок здобувача: підготовка до друку).
  3.  Стан молочних залоз у жінок з безплідністю / Л. І. Іванюта, С. О. Іванюта, І. О. Баранецька, О. Д. Дубенко, В. М. Бринь // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2009. – Т. 14, № 4. – С. 84–88. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).
  4.  Іванюта Л. І. Профілактичний скринінг доброякісних захворювань у жінок з безплідністю / Л. І. Іванюта, А. Г. Корнацька, С. О. Іванюта, І. О. Баранецька, О. Д. Дубенко // Здоровье женщины. – 2010. – № 7 (53). – С. 240–241. (Особистий внесок здобувача: аналіз даних, підготовка до друку).
  5.  Іванюта Л. І. Стан молочних залоз у жінок з безплідністю, обумовленою синдромом полікістозних яєчників / Л. І. Іванюта, І. О. Баранецька, О. Д. Дубенко. // Зб. наук. праць. Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ-Луганськ, 2010.-Вип. 20.-С.117-125. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, аналіз даних).
  6.  Сономаммографические особенности у женщин с сочетанным бесплодием / Корнацкая А. Г., Иванюта Л. И., Дубенко О. Д., Баранецкая И. А., Тарасюк Б. А., Вержанская Т. Р. // Сб. науч. трудов и материалов междунар. науч. симпозиума и науч.-практ. конф. – Минск : «Медисонт», 2010. – С. 97. (Особистий внесок здобувача: підготовка до друку).
  7.  Состояние молочных желез у женщин с трубно-перитонеальным бесплодиеми / Иванюта Л. И., Корнацкая А. Г., Баранецкая И. А., Дубенко О. Д., Ракша И. И. // Сб. науч. трудов и материалов междунар. науч. симпозиума и науч.-практ. конф. – Минск : «Медисонт», 2010. – С. 88. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, аналіз даних).

АНОТАЦІЯ

Баранецька І. О. Трубно-перитонеальна безплідність та дисгормональні захворювання молочних залоз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування жінок з ТПБ та ДЗМЗ на основі визначення чинників ризику виникнення патології МЗ у даного контингенту хворих та встановлення взаємозв’язків ДЗМЗ з гормональним гомеостазом, мікробіоценозом піхви і виділень з МЗ та морфо-функціональним станом статевих органів.

На основі ретроспективного аналізу встановлено, що трубно-перитонеальна безплідність складає 38,5 % в структурі гінекологічної захворюваності стаціонарних хворих. При комплексному обстеженні жінки з ТПБ ДЗМЗ складали 54,7 %. У 90,5 % жінок при обстеженні виявлялися дифузні форми ДЗМЗ, вузлова патологія була веріфікована у 9,5 % жінок, вона представлена кістами, фіброаденомами та ліпомами. У жінок з ТПБ зустрічалися всі види ДЗМЗ, частіше – фібросклероз у 53 (38,4 %) випадках, рідше – фіброаденоз 42 (30,4 %) та дифузна кістозна мастопатія 30 (21,7 %).

Визначення морфо-функціонального стану органів малого таза обстежених жінок показало, що жінки з патологією МЗ мають більш виражені запальні та структурні зміни порівняно з жінками без патології МЗ. Гіперпластичні процеси в МЗ цілком відповідають таким в органах малого таза.

Базуючись на даних комплексного вивчення морфо-функціонального стану органів малого таза, гормонального гомеостаза та мікробіоценоза піхви та виділень із МЗ, тривалості безплідності, а також стану МЗ, розроблено диференційований комплекс діагностично-лікувальних засобів та отримані дані про високу ефективність запропонованої терапії.

Ключові слова: жінки, молочні залози, трубно-перитонеальна безплідність, дисгормональні захворювання молочних залоз, органи малого таза, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Баранецкая И. А. Трубно-перитонеальное бесплодие и дисгормональные заболевания молочных желез. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Государственное учреждение «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена повышению эффективности диагностики и лечения женщин с трубно-перитонеальным бесплодием (ТПБ) и дисгормональными заболеваниями молочных желез (ДЗМЖ) на основании определения факторов риска возникновения патологии молочных желез (МЖ) у данного контингента больных и взаимосвязи ДЗМЖ с гормональным гомеостазом, микробиоценозом влагалища, выделений из МЖ и морфо-функциональным состоянием половых органов.

На основе ретроспективного анализа установлено, что ТПБ составляет 38,5 % в структуре гинекологических заболеваний стационарных больных. При комплексном обследовании женщин с ТПБ ДЗМЖ составили 54,7 %, при этом у 90,5 % женщин выявлены диффузные формы ДЗМЖ, узловая патология была верифицирована у 9,5 % женщин, она представлена кистами, фиброаденомами и липомами. У женщин с ТПБ встречались все виды ДЗМЖ, чаще – фибросклероз в 53 (38,4 %) случаях, реже – фиброаденоз 42 (30,4 %) и диффузная кистозная мастопатия 30 (21,7 %).

Определение морфо-функционального состояния органов малого таза у обследованных женщин показало, что женщины с патологией МЖ имеют более выраженные воспалительные и структурные изменения гениталий по сравнению с женщинами без патологии МЖ.

При изучении состояния микробиоценоза половых путей у обследуемых обоих групп установлена значительная контаминация условно-патогенной микрофлорой 76 %, хламидиями 17,5 %, микоплазмами 52,5 %, уреаплазмами 21,1 %. У 33,3 % женщин с ДЗМЖ определялась контаминация выделений из МЖ бактериальной флорой (различными видами стафилококков 72,7 %, стрептококков 18,2 % и грибами р. Candida 9,1 %). Поскольку, сопутствующий воспалительный процесс при ДЗМЖ может поддерживать пролиферацию, что повышает риск развития РМЖ. Поэтому, целенаправленно-обоснованную антибактериальную терапию в сочетании с патогенетическим лечением бесплодия следует считать методом, который способствует профилактике РМЖ.

При изучении морфологических особенностей яичников и маточных труб были установлены значительные изменения у всех женщин с ТПБ. Однако более выраженные изменения воспалительного 64,3 % и склеротического характера 53,6 % отмечены в группе женщин с ДЗМЖ, по сравнению с женщинами без патологии МЖ – 20 % и 10 % соответственно. При сопоставлении патологии МЖ с изменениями в эндометрии установлено, что для диффузной кистозной мастопатии характерна высокая частота возникновения железисто-фиброзного полипа эндометрия – 71,4 % и железисто-аденоматозного полипа – 28,6 %. При фиброаденозе молочных желез частыми были такие изменения в эндометрии, как: гиперплазия и железистый полип эндометрия 66,7 %, хронический эндометрит – у 100 %. Морфологические изменения у женщин с ТПБ имели прямую корреляционную зависимость от длительности бесплодия (r=0,5).

Базируясь на данных комплексного изучения морфо-функционального состояния органов малого таза, гормонального гомеостаза, микробиоценоза влагалища и выделений из МЖ, длительности бесплодия, а также состояния МЖ, разработан дифференцированный комплекс диагностическо-лечебных мероприятий и получены данные о более высокой эффективности предложенной терапии.

Ключевые слова: женщины, молочные железы, трубно-перитонеальное бесплодие, дисгормональные заболевания молочных желез, органы малого таза, диагностика, лечение.

ANNOTATION

Baranetska I. O. Tubal-peritoneal infertility and dishormonal breast disease. – Manuscript.

Thesis on obtaining an academic degree of a candidate of Medical science in specialty 14.01.01 – obstetrics and gynecology. – State establishment «The institute of pediatrics, obstetrics and gynecology at the Academy of Medical sciences in Ukraine», Kyiv, 2011.

The thesis is devoted to improving the efficiency of diagnostics and treatment of women with tubal-peritoneal infertility (TPI) and dishormonal disease of the breast (DDB) and is based on the study of risk factors of arising breast pathology at this kind of patients and defining the interconnection between DDB and hormonal homeostasis, vagina microbiocenosis and breast egesta, and morphofunctional state of reproductive organs.

Basing on the retrospective analysis it was defined that TPI is 38,5 % in the structure of gynecological diseases of hospital patients. On complex examining the women with TPI, DDB comprised 54,7 %, counting that 90,5 % of examined women proved to have diffusive forms of DDB, 9,5 % of women had nodular pathology presented by cysts, fibroadenoma and lipoma. Women with TPI happened to have all kinds of DDB, more often – fibrosclerosis in 53 (38,4 %) cases, less often – fibroadenosis 42 (30.4 %) and diffusive cystic mastopathy – 30 (21,7 %). Defining the morphofunctional state of the examined women’s pelvic organs showed that the women with breast pathology have more distinctive inflammatory and structural changes compared with the women without breast pathology. Hyperplastic processes in breast completely correspond to those in pelvic organs.

Grounding on a comprehensive study of morphofunctional state of the pelvic organs, hormonal homeostasis, vaginal microbiocenosis and breast egesta, duration of infertility, and breast’s state, a differentiated complex of diagnostic and therapeutic measures was developed and the data on higher efficiency of the proposed therapy were obtained.

Keywords: women, breast, tubal-peritoneal infertility, dishormonal breast disease, small pelvis organs, diagnostic, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БТ

-

Базисна терапія

ДЗМЗ

-

Дисгормональні захворювання молочних залоз

Е2

-

Естрадіол

К

-

Кортизон

ЛГ

-

Лютеїнiзуючий гормон

М

-

Мастопатія

МЗ

-

Молочні залози

МЦ

-

Менструальний цикл

МСГ

-

Метросальпінгографія

НЛФ

-

Недостатність лютеїнової фази

П

-

Прогестерон

ПМС

-

Передменструальний синдром

Прл

-

Пролактин

РМЗ

-

Рак молочної залози

Т

-

Тестостерон

ТТГ

-

Тиреотропний гормон

ТПБ

-

Трубно-перитонеальна безплідність

ФСГ

-

Фолікулостимулюючий гормон

УЗД

-

Ультразвукове дослідження


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36498. Рівняння Ван-дер-Ваальса 238.96 KB
  Дія відштовхування зводиться до того що молекула не допускає проникнення у свій об’єм інших молекул. Отже сили відштовхування враховуються через деякий ефективний об’єм молекул. Якщо газ у нас не дуже стиснутий то взаємодії між молекулами будуть лише парні участь третьої четвертої та інших молекул малоймовірна. Припустимо що у посудині із об’ємом знаходяться лише дві однакові молекули.
36499. Розподіл газових молекул за проекціями (напрямками) швидкостей 3.96 MB
  Переписавши ось у такому вигляді отримане рівняння визначимо фізичний зміст цієї функції. У вибраній нами системі координат у просторі швидкостей відстань до початку координат і є модуль швидкості отже Тепер ми можемо записати таке рівняння . Такого роду рівняння мають назву функціональних. Для їх визначення ми повинні знайти два незалежних рівняння.
36500. Розподіл молекул у полі сил. Формула Больцмана. Барометрична формула. Дослід Перрена по визначенню числа Авогадро 258.99 KB
  Наявність зовнішньої сили призведе до того що молекули у просторі будуть розміщені неоднорідно отже створюватимуть у різних точках простору різний тиск. Для осі ця різниця тисків на грані паралелепіпеда перпендикулярні осі де зміна тиску на одиницю довжини; зміна тиску на бічних гранях; площа граней. Згадаємо що ; – відповідно повні диференціали зміни тиску та потенціальної енергії. Повний диференціал зміни тиску газу дорівнює добутку концентрації молекул на повний диференціал зміни потенціальної енергії молекули взятому з...
36501. Біноміальний розподіл 536.29 KB
  Кількість частинок у ньому . Кількість комірок у об’ємі причому завжди виконується умова тобто частинка завжди знайде собі місце. Виділимо у об’ємі менший фіксований об’єм і будемо шукати імовірність того що кількість частинок потрапить у цей об’єм. Кількість комірок у об’ємі повинно бути принаймні не меншою за щоб усі частинки могли розміститись.
36502. Тиск газу з точки зору молекулярно-кінетичної теорії. Основне рівняння кінетичної теорії ідеального газу. Зв’язок між тиском газу та середньою кінетичною енергією газових молекул 205.51 KB
  Основне рівняння кінетичної теорії ідеального газу. Зв’язок між тиском газу та середньою кінетичною енергією газових молекул. Розрахуємо тиск газу на стінку посудини.
36503. Рівність середньокінетичних енергій молекул газу при взаємодії двох газів із непроникливою стінкою 464.46 KB
  І тепер перейдемо до вивчення елементів симетрії кристалу. Елементи симетрії кристалів. Симетрія – це властивість тіла суміщатися із самим собою під час деяких операцій або перетворень симетрії. З однією операцією симетрії ми вже зустрічались на початку лекції – це трансляційна симетрія.
36504. Обертальний броунівський рух 244.07 KB
  Такі обертові рухи можна зіставити з коливаннями маленького дзеркальця підвішеного на тонкій пружній дротинці в газі. Величина оскільки дзеркальце рівну кількість разів повертається за годинниковою стрілкою і проти неї тому цим доданком можна знехтувати. Дзеркальце у газі можна розглядати як величезну броунівську частинку так само як і поршень коли ми розглядали газокінетичний зміст температури. Отже за значеннями макроскопічних параметрів якими є температура модуль кручення дротинки та середнє значення квадрату кутового відхилення...
36505. Розподіл молекул за абсолютними значеннями швидкості. Функція розподілу Максвелла 256.56 KB
  Тепер вже швидкість беремо за абсолютним значенням отже вона буде додатньою. Отже на графіку наведені залежності для кількох температур. Отже сформульований постулат стверджує що процес Клаузіуса неможливий. Отже узагальнений постулат ТомсонаПланка “Неможливо створити періодично діючу машину єдиним результатом дії якої було б виконання роботи лише за рахунок охолодження нагрівачаâ€.
36506. Якісне пояснення температурної залежності теплоємності газів на підставі квантових уявлень 630.47 KB
  Звідки може брати енергію осцилятор Він її отримує при зіткненнях. Але прийняти будьяку енергію осцилятор не може. Він приймає енергію тільки кратну і переходить на один із наступних енергетичних рівнів на рисунку. Наша молекула зможе прийняти необхідну енергію лише від молекули із заштрихованої області.