68155

КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА У КЛІШЕ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ

Автореферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються такі конкретні завдання: з’ясування ролі метафори у формуванні змісту наукового тексту а також ролі клішеметафор як стилістичного засобу мови науки; визначення основних положень теорії концептуальної метафори у їх взаємозв’язку з положеннями попередніх...

Украинкский

2014-09-18

204.5 KB

2 чел.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

БРОВЧЕНКО Ірина Володимирівна

УДК 811.111’373.612.2

КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА

У КЛІШЕ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

  ЖАБОТИНСЬКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА,

  завідувач кафедри англійської філології

  Черкаського національного університету

   імені Богдана Хмельницького

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

        МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА,

        професор кафедри англійської філології  

        Харківського національного університету

    імені В.Н. Каразіна

     кандидат філологічних наук, доцент

ЯХОНТОВА ТЕТЯНА ВАДИМІВНА,

доцент кафедри іноземних мов для природничих          факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка

Захист відбудеться «24» травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61022, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий «21»  квітня 2011 р.

Вчений секретар

         спеціалізованої вченої ради                      Л.В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованій дисертації представлені результати дослідження концептуальних метафор у фразах-кліше англомовного наукового тексту.

Концептуальна метафора є когнітивною операцією, що лежить у підґрунті різноструктурних метафоричних виразів (Дж. Лакофф, М. Джонсон), які входять до складу мови і створюються в мовленні, стаючи невід’ємною складовою будь-якого тексту, в тому числі наукового. У науковому тексті метафора існує у двох іпостасях. З одного боку, вона є текстотвірним засобом, що виконує не тільки емоційно-оцінну та естетичну функції, а й функцію евристичну, тобто метафора слугує інструментом для продукування творчого мислення (Р. Гіббс, Н. Гудмен, Е. Маккормак, Х. Ортега-і-Гассет, К.К. Жоль, Г.М. Дядюра, Н.О. Мішанкина). З іншого боку, метафора бере участь у створенні наукової мови як однієї з мовних підсистем (Н.Д. Арутюнова, М. Блек, Р. Бойд, О.О. Опарина, Н.М. Разінкіна), до складу якої входять терміни, або назви понять конкретної наукової галузі, а також метамовні одиниці – слова та фрази-кліше, які застосовуються для опису наукової діяльності як такої. Якщо роль метафори в утворенні термінів розглядається у багатьох роботах, присвячених формуванню терміносистем, то участь метафори в утворенні кліше наукового тексту не була предметом системного аналізу. У дисертації такий аналіз здійснено на підставі положень теорії концептуальної метафори, доповнених положеннями когнітивної граматики та фреймової семантики.

Актуальність теми дисертації зумовлена тим, що в ній поняттєві засади кліше-метафор, які широко застосовуються в англомовному науковому тексті, пояснюються з позицій провідних шкіл когнітивної лінгвістики – мовознавчої галузі, яка вважає метафору інгерентною ознакою мислення людини. Таким чином, дисертація присвячена проблемі з’ясування природи зв’язку між мовою і мисленням, яка є однією з найбільш важливих проблем для сучасної антропоцентричної наукової парадигми.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах  наукових тем кафедри англійської філології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького «Когнітивні дослідження мови та мовлення» (тема затверджена вченою радою ЧНУ, протокол № 3 від 22.12.1994 р.) і «Системні та функціональні аспекти мови й мовлення: лінгвокогнітивний і лінгвопрагматичний аналіз» (тема затверджена вченою радою ЧНУ, протокол № 5 від 15.01.2008 р.).

Метою дослідження є виявлення поняттєвих механізмів, які лежать в основі створення метафор, представлених у кліше англомовного наукового тексту. Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються такі конкретні завдання:

  •  з’ясування ролі метафори у формуванні змісту наукового тексту, а також ролі кліше-метафор як стилістичного засобу мови науки;
  •  визначення основних положень теорії концептуальної метафори у їх взаємозв’язку з положеннями попередніх теорій – порівняльної теорії та теорії взаємодії;
  •  розробка теоретичної схеми дослідження метафор у кліше наукового тексту з урахуванням положень теорії концептуальної метафори, когнітивної граматики і фреймової семантики;
  •  побудова багаторівневої моделі концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, яка є цілісним поняттєвим простором референтів метафори у кліше англомовного наукового тексту;
  •  визначення ступеня метафоризації різних складових референтної концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ та виявлення тієї складової (домену ТЕОРІЯ), котра має найвищий ступінь метафоризації;
  •  установлення переліку корелятивних доменів, які проектуються на референтний домен ТЕОРІЯ, визначення концептуальних метафор, утворюваних на підставі корелятивних доменів, а також з’ясування способу мапування корелятивних доменів на референтний домен;
  •  визначення метафоричного потенціалу кожного з корелятивних доменів, які проектуються на референтний домен ТЕОРІЯ, та виявлення типових закономірностей в утворенні метафоричних кліше англомовного наукового тексту.

Об’єктом дослідження є концептуальні метафори у кліше англомовного наукового тексту. Предметом дослідження стають поняттєві моделі цих концептуальних метафор, їхні діапазони та спектри.

Матеріал дослідження – 3320 наукових кліше, утворених за допомогою метафори, – отримано в результаті наскрізної вибірки з оригінальних англомовних лінгвістичних текстів загальним обсягом 6219 сторінок.

До аналізу фактичного матеріалу залучено методологічний апарат, який включає поняття та методики, запропоновані різними школами когнітивної лінгвістики. У побудові концептуальної моделі цілісного поняттєвого простору НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, що містить концепти, позначені кліше-метафорами, застосовуються поняття домену та ієрархії доменів, запозичені з когнітивної граматики (Р. Ленекер), а також методика моделювання багаторівневих концептуальних мереж (С.А. Жаботинська), розроблена з урахуванням положень фреймової семантики (М. Мінский, Ч. Філмор). Визначення діапазону і спектра концептуальних метафор, а також виявлення зони перехресного мапування здійснюється відповідно до положень теорії концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон, M. Тернер, З. Кевечеш). Встановлення ступеня метафоризації референтних поняттєвих доменів та їх концептів, позначених за допомогою метафори, а також визначення метафоричного потенціалу корелятивних поняттєвих доменів і їх складників відбувається на підставі кількісного аналізу фактичних даних.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше наукові кліше-метафори розглядаються сукупно у рамках цілісного поняттєвого простору. Уперше запропоновано концептуальну модель цього простору, яка дозволяє тематично упорядкувати великий масив даних, що, з одного боку, сприяє укладенню словника-тезауруса цих даних і, з іншого боку, дозволяє з’ясувати принципи взаємозв’язку референтів метафоричних виразів. Новими є спосіб виявлення і спосіб представлення концептуальних метафор, які охоплюють широкі групи мовних одиниць. Новими є отримані у дослідженні результати – перелік поняттєвих корелятивних доменів та сформованих у їх межах концептуальних метафор, які застосовані для осмислення різних аспектів наукового дослідження, представлених в англомовних наукових кліше.

Наукова новизна роботи відбита у положеннях, що виносяться на захист:

1. Наукові кліше сприяють створенню цілісності та зв’язності наукового тексту. Позначені ними поняття співіснують у межах єдиного поняттєвого простору – концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, яка слугує основою для семантики наукового тексту і для значень наукових кліше. Оскільки ці значення є абстрактними, для їх репрезентації застосовуються метафоричні вирази.

2. Концептосфера НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ структурується багаторівневою концептуальною моделлю «мережі-в-мережах». Мережа концептосфери формується доменами ПРОБЛЕМА, ТЕМА, НАУКА/НАУКОВА ГАЛУЗЬ, ГІПОТЕЗА, ДОСЛІДЖЕННЯ, ДАНІ, МЕТА, МЕТОДОЛОГІЯ, СВІДЧЕННЯ, ВИСНОВКИ, ДИСКУСІЯ, ТЕОРІЯ і ТЕКСТ. Кожен із них є мережею взаємопов’язаних парцел, що містять тематично близькі концепти – предметні сутності, представлені типовою мережею характеристик. Побудова мережі на кожному із трьох концептуальних рівнів здійснюється за допомогою універсального інструментарію – пропозиціональних схем, включених до складу базисних фреймів. Пропозиції, які формують мережу характеристик предметної сутності, отримують оформлення в синтаксичних структурах, явлених у кліше наукового тексту.

3. Домени, що входять до складу концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, представлені різною кількістю метафоричних виразів і тим самим мають різний ступінь метафоризації. Найвищий ступінь метафоризації властивий референтному домену ТЕОРИЯ, участь якого у формуванні концептуальних метафор, що відслідковуються у кліше наукового тексту, є найбільш показовою. Поняття, включені до домену ТЕОРІЯ, осмислюються за допомогою концептів, включених до 22 корелятивних доменів. Ці корелятивні домени в сукупності формують діапазон концептуальної метафори.

4. Проектування кожного з корелятивних доменів на референтний домен ТЕОРІЯ пов’язане з виокремленням певних складових корелятивного домену, котрі утворюють зону перехресного мапування. Множинність понять у цій зоні і їх зв’язок одне з одним дозволяють кваліфікувати утворювані концептуальні метафори як структурні.

5. На підставі одного корелятивного домену можуть виникати як одна, так і декілька концептуальних метафор. Це явище – розщеплення концептуальної метафори – зумовлене тим, що один і той самий концепт референтного домену ТЕОРІЯ може співвідноситися з різними несумісними концептами в корелятивному домені. Кількість таких співвідношень визначає кількість концептуальних метафор у межах окремого корелятивного домену.

6. У результаті проекції корелятивного домену на референтний домен ТЕОРІЯ та на суміжні з ним домени виникає зовнішній спектр метафори. Результатом проекції конкретного концепту корелятивного домену на конкретні концепти референтного домену (або доменів) стає формування внутрішнього спектру концептуальної метафори. Залежно від числа референтних сутностей, зовнішні та внутрішні спектри можуть бути одно- та багаточленними.

7. Корелятивні домени і концепти, що проектуються на референтний домен ТЕОРІЯ, а також утворювані в результаті такої проекції концептуальні метафори мають різний метафоричний потенціал. Високий метафоричний потенціал домену, концепту чи концептуальної метафори дозволяє говорити про їх типовість для кліше наукового тексту, що, у свою чергу, засвідчує типовість співставлення певних понять наукової та побутової сфер.

Теоретична значимість дисертації полягає в тому, що її положення та висновки є внеском у розробку фреймової семантики (побудова багаторівневої моделі концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) та теорії концептуальної метафори (застосування положення про розщеплення концептуальної метафори, визначення зовнішнього та внутрішнього спектрів концептуальної метафори, розробка опису зон перехресного мапування).

Практична цінність роботи зумовлена можливістю використання її основних положень та висновків в університетських курсах лексикології англійської мови (розділи «Значення слова», «Фразеологія», «Лексикографія»), загального мовознавства (розділи «Мова і мислення», «Семантика»), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та основ англомовної наукової комунікації. Здійснене дослідження сприяло створенню англо-україно-російського словника-тезауруса наукових кліше, який містить 4000 одиниць. Матеріали дослідження включені до рукопису підручника з англомовного академічного стилю (Academic Writing), написаного автором дисертації.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення й результати дослідження були предметом обговорення на засіданнях кафедри англійської філології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2003 – 2010 рр.) та на 8 міжнародних конференціях: III Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми менталінгвістики» (Черкаси, 2003), Міжнародній науково-методичній конференції «Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції» (Харків, 2003), Міжнародній науковій конференції «Слово в інтерпретації мовознавця і перекладача» (Гданськ, Польща, 2003), ІІ Міжнародній конференції з когнітивної науки (Санкт-Петербург, Росія, 2006), X Міжнародній конференції «Когнітивне моделювання в лінгвістиці» (Бейчичи, Чорногорія, 2008), VI Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми менталінгвістики» (Черкаси, 2009), XI Міжнародній конференції «Когнітивне моделювання в лінгвістиці» (Констанца, Румунія, 2009), I Міжнародному кримському лінгвістичному конгресі «Мова і світ» (Ялта, 2009).

Публікації. Методика й основні результати дослідження викладені в одноосібно написаних автором 11 статтях (5,14 др. арк.) і тезах двох наукових конференцій (0,24 др. арк.). Шість статей (3,06 др. арк.) опубліковані у фахових наукових виданнях ВАК України, дві статті – у матеріалах наукових конференцій (0,7 др. арк.), три статті (1,38 др. арк.) – у зарубіжних наукових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списків використаних теоретичних джерел (221 позиція) та джерел фактичного матеріалу (117 позицій), а також додатків (додатки А, Б и В, до яких включено систематизований фактичний матеріал і таблиці з результатами аналізу фактичних даних). Обсяг тексту дисертації – 184 сторінки, загальний обсяг роботи – 364 сторінки. Текст дисертації містить 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. «Науковий текст і метафора». Завданням наукового тексту є аргументоване викладення проблем, висунення гіпотез, опис їх перевірки шляхом аналізу даних за допомогою певного методологічного апарату, доказ сформульованих положень і формулювання теорій (Р.О. Будагов,  Є.А. Баженова, Н.В. Безсмертна,  Н.С. Бухтіярова, Н.С. Валгіна, М.М. Кожина, І.М. Колегаєва, М.П. Котюрова, Н.М. Разінкіна, Н.К. Рябцева, О.С. Троянська, В.Є. Чернявська, Т.В. Яхонтова). Відповідні тематичні частини утворюють змістові блоки цілісного наукового тексту. Його основними стильовими рисами є, з одного боку, абстрактність та узагальненість змісту, а з іншого – виразність та доступність викладу. Створення стильових ознак забезпечується за рахунок стильових прийомів, до яких належить і метафора, яка залучається до позначення абстрактних наукових понять.

У мові науки метафора виконує експресивно-гносеологічну (пізнавальну), експресивно-оцінну та експресивно-нейтральну функції (Н.Д. Арутюнова, M. Блек, Р. Бойд, В.Г. Гак, Н. Гудмен, С.С. Гусєв, К.К. Жоль, М.М. Кожина, Т. Кун, Е. Маккормак, В.В. Пєтров, Н.М. Разінкіна). Експресивно-гносеологічна функція проявляється в тому, що метафора сприяє розумінню складного наукового об’єкта та формуванню наукової теорії. Експресивно-оцінна функція властива мовленнєвій, оригінальній метафорі, яка індивідуалізує виклад і посилює виразність сказаного. Експресивно-нейтральна функція, що примикає до функції експресивно-гносеологічної, притаманна мовній, неоригінальній метафорі, яка має закріплене за нею словникове значення й не викликає додаткових образів та емоційно забарвлених асоціацій. Така метафора широко представлена як у термінах наукового тексту, так і в наукових кліше, або штампах. Кліше-метафори відрізняє неусвідомлюваність і системний, уніфікований характер. Їх використання дозволяє поєднати суб’єктивно-особистісні способи застосування понять із загальноприйнятими у науковому суспільстві правилами й нормами. У реферованій дисертації англомовні наукові кліше-метафори аналізуються з позицій теорії концептуальної метафори.

У сучасній теорії концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон, М. Тернер, Р. Гіббс, Дж. Грейді, Е. Кіттей, З. Кевечеш та ін.) отримали дальшу розробку положення, сформульовані в роботах попередників – представників шкіл порівняльної теорії метафори (Аристотель, Цицерон, І.В. Арнольд, М.В. Нікітін, П. Хенле) та теорії взаємодії, або інтеракції (М. Блек, А. Річардс, Н.Д. Арутюнова, В.Г. Гак, Л. Ліпка, В.М. Телія,). Виходячи з того, що метафора у мові спирається на метафору в мисленні, теорія концептуальної метафори вважає останню результатом взаємодії двох поняттєвих сутностей – окремих концептів або цілих концептуальних областей (доменів). При цьому сутність, яка осмислюється за допомогою метафори, є концептуальним референтом (цільовим концептом / доменом – target concept / domain), а сутність, яка залучається до порівняння і яка має відповідну назву, є концептуальним корелятом (вихідним концептом / доменом, або концептом-/доменом-донором – source concept / domain). Спільні ознаки, що виявляються при порівнянні референта і корелята, утворюють зону перехресного мапування (cross-mapping). Її формування пов’язане з явищем висвітлення-затемнення (lighting-hiding), суть якого полягає в тому, що в концептуальній метафорі використовується тільки частина характеристик референтного і корелятивного концептів або доменів. Постійна активація  цих характеристик зумовлює появу конвенційних метафор. Латентні, неактивовані характеристики корелятивного домену створюють потенціал для утворення неконвенційних метафор. Група концептуальних корелятів, за допомогою яких осмислюється конкретний референт, формує діапазон метафори (range of metaphor). З іншого боку, один і той самий корелят може проектуватися на декілька референтів. Група концептуальних референтів, які співвідносяться з одним і тим самим концептуальним корелятом, формує спектр метафори (scope of metaphor). Зазначені положення є методологічною основою для здійсненого нами аналізу референтів і корелятів концептуальних метафор, явлених у кліше англомовного наукового тексту.

Розділ 2. «Поняттєвий простір референтів концептуальної метафори у кліше англомовного наукового тексту». Кліше-метафори наукового тексту позначають поняття, що належать до його основних змістових блоків. Вони утворюють цілісну концептосферу НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, яка має свою поняттєву структуру. Для її побудови ми послуговуємося моделлю «мережі-у-мережах» (С.А. Жаботинська), за якою концептосфера є мережею доменів, домен є мережею парцел, а будь-який концепт у складі парцели представлений типовою мережею ознак. Для моделювання відношень між вузлами мереж, що існують на різних рівнях концептуальної структури, застосовуються пропозиції (пропозиціональні схеми) базисних фреймів – предметного, акціонального, посесивного, ідентифікаційного і компаративного (С.А. Жаботинська). Кількість пропозицій, що входять до складу базисних фреймів, обмежена, але завдяки своїй універсальності вони можуть бути застосовані для створення необмеженого числа конфігурацій концептуальних мереж. При моделюванні концептуальної мережі конкретного поняттєвого простору абстрактні схеми заповнюються відповідною конкретною інформацією.

Аналіз фактичних даних – 3320 англомовних наукових кліше – показує, що в концептосфері НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ позначені ними поняття (98 різних референтних концептів) належать до 13 доменів, які відповідають складовим наукової діяльності. Це ПРОБЛЕМА, ТЕМА, НАУКА/НАУКОВА ГАЛУЗЬ, ГІПОТЕЗА, ДОСЛІДЖЕННЯ, ДАНІ, МЕТА, МЕТОДОЛОГІЯ, СВІДЧЕННЯ, ВИСНОВКИ, ДИСКУСІЯ, ТЕОРІЯ і ТЕКСТ. Основою концептуальної мережі, що структурує всю концептосферу НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (рис. 1), є пропозиції акціонального фрейму (чотири схеми контактної дії та три схеми каузації). Вони моделюють дії дослідника: він усвідомлює, бачить ПРОБЛЕМУ, для вирішення якої він формулює ГІПОТЕЗУ і з метою її перевірки здійснює дослідження ДАНИХ, використовуючи при цьому певну МЕТОДОЛОГІЮ; у результаті науковець отримує СВІДЧЕННЯ, необхідні для формулювання ВИСНОВКІВ, котрі стають об’єктом обговорення, або ДИСКУСІЇ, і дозволяють створити ТЕОРІЮ. Акціональні схеми доповнюються локативною (предметний фрейм), а також партитивною та інклюзивною схемами (посесивний фрейм): ПРОБЛЕМА, усвідомлювана науковцем, існує в межах місця – НАУКИ/ НАУКОВОЇ ГАЛУЗІ; ця ПРОБЛЕМА є цілим, що має частину – ТЕМУ як один з аспектів проблеми; ТЕОРІЯ, створювана науковцем, є вмістом, що має контейнер – ТЕКСТ, який оформлює цю теорію у вигляді письмового повідомлення.

До складу доменів концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ входить різна кількість парцел. Зв’язки між ними представлені концептуальними мережами, які конституюються переважно схемами класифікації (ідентифікаційний фрейм), що представляють родо-видові відношення, а також партитивними схемами (посесивний фрейм), які представляють відношення «ціле – частина». Див. як приклад концептуальну мережу домену ТЕОРІЯ (рис. 2).

Рис. 1. Мережа, що структурує концептосферу НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Рис. 2. Мережа, що структурує домен ТЕОРІЯ

Рис. 3. Мережа, що структурує концепт – референт метафоричного виразу

У типовій концептуальній мережі референтного концепту (рис. 3) поєднуються різні характеристики одного й того ж самого предмета: він наділяється певною якістю, він є місцем, де щось знаходиться, він здійснює певну дію і сам є об’єктом або результатом дії, здійснюваної кимось або чимось. Ці характеристики явлені у квалітативній і локативній схемах предметного фрейму, а також у різних схемах посесивного й акціонального фреймів.

Наприклад, домен ТЕОРІЯ, парцела МОДЕЛЬ, концепт «модель»:

 квалітативна схема ЩОСЬ (референт метафори) є ТАКЕ: upstart model, current model, dominant model, clear model, elegant model;

 локативна схема ЩОСЬ є ТАМ/=ЩОСЬ-місце (референт метафори): within the model, external to the model;

 схема партитивності ЩОСЬ-ціле (референт метафори) має ЩОСЬ-частину ЩОСЬ-частина ЧОГОСЬ-цілого (референт метафори): heart of the model; boundaries of the model; bottom of the model;

 схема стану/процесу ЩОСЬ-агенс (референт метафори) діє: model comes from, model goes as follows, model makes headway, model leaks, model mutates, model works efficiently;

 схема контактної дії (1): a) ЩОСЬ-агенс (референт метафори) діє на ЩОСЬ-пацієнс: model captures smth, model pinpoints smth, model handles smth, model supports smth, model gains prestige; б) ЩОСЬ-агенс (референт метафори) діє на ЩОСЬ-афектив: model highlights smth, model eliminates smth;

 схема каузації (1) ХТОСЬ/ЩОСЬ-каузатор (референт метафори) робить ЩОСЬ-фактитив: model generates smth, model produces smth, model yields results, model makes claims, model creates the impression;

 схема контактної дії (2): a) ХТОСЬ/ЩОСЬ-агенс діє на ЩОСЬ-пацієнс (референт метафори): to approach the model, to explore the model, to draw boundaries around the model, to buttress the model against smth, to share the model; a) ХТОСЬ/ЩОСЬ-агенс діє на ЩОСЬ-афектив (референт метафори): to shape the model, to tear the model to shreds;

 схема каузації (2) ХТОСЬ/ЩОСЬ-каузатор робить ЩОСЬ-фактитив (референт метафори): to build a/the model.

Концептуальна мережа, що структурує зміст референтного концепту, демонструє основні напрями його метафоричного осмислення й визначає сполучуваність іменника, який називає цей концепт, з іншими лексичними одиницями – прикметниками, прислівниками, дієсловами та іншими іменниками. Їх узгодження з іменем референтного концепту відбувається у словосполученнях різних типів: непредикативних (субстантивних – bottom of the model, прийменникових – within the model, дієслівних – to explore the model) та предикативних (координативних – model leaks, model captures smth), котрі виступають в якості кліше, що позначають поняття концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Багаторівнева модель концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, побудована за принципом «мережі-в-мережах», дозволяє упорядкувати дані в англо-україно-російському словнику-тезаурусі наукових кліше (у дисертації надано фрагмент цього словника). У ньому тематична стратифікація матеріалу має не інтуїтивні, а формальні засади, тобто спирається на універсальні концептуальні моделі.

Домени та окремі концепти, що входять до складу концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, мають різний ступінь метафоризації, який визначається за кількістю метафоричних виразів, співвіднесених з окремим доменом чи концептом. За результатами аналізу, найбільша кількість метафоричних виразів відноситься до домену ТЕОРІЯ. Високий ступінь його метафоризації зумовлений такими факторами, як абстрактність відповідних референтних концептів, їх експліцитна представленість у науковому тексті, складність та розгалуженість самого домену. ТЕОРІЯ, центральний домен концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, пов’язаний практично з усіма іншими доменами, що знаходить відображення і в метафоричних виразах, де часто поряд із концептом, який належить до домену ТЕОРІЯ, фігурують також концепти, що належать до інших доменів (наприклад, домени ТЕОРІЯ і ДАНІ: theory is replete with the data, data percolates out of the theory). Високий ступінь метафоризації домену ТЕОРІЯ та його зв’язки з іншими доменами, явлені в метафоричних виразах, дозволяють надалі обмежитися тільки аналізом матеріалу, який представляє домен ТЕОРІЯ (1320 одиниць – 39,8% від загального числа прикладів). Метою цього аналізу є з’ясування способу взаємодії референтного і корелятивного доменів при створенні концептуальних метафор.

Розділ 3. «Поняттєвий простір корелятів концептуальної метафори у кліше англомовного наукового тексту». У теорії концептуальної метафори взаємодія одного референтного домену з декількома корелятивними доменами визначається як діапазон метафори. Діапазон корелятивних доменів, які проектуються на референтний домен ТЕОРІЯ, включає 22 члени, умовно розподілені нами на чотири групи. Перша група з дев’яти доменів представляє сферу природних об’єктів і артефактів. До неї належать домени ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ, СВІТЛО, РЕЧОВИНА, КОНТЕЙНЕР, ТЕРИТОРІЯ, МЕХАНІЗМ/ МАШИНА, МАЛЮНОК, ТКАНИНА/ОДЯГ, ЇЖА. До складу другої групи входять 11 доменів, асоційованих із людиною, її фізичною, соціальною та духовною діяльністю. Це ЛЮДИНА, РОДИНА, БУДІВЛЯ/ДІМ, ТОРГІВЛЯ/ ГРОШІ, ШЛЯХ/РУХ ШЛЯХОМ, ВОДОЙМА/ПЛАВАННЯ, ВІЙСЬКОВІ ДІЇ, РЕЛІГІЯ, ЗАКОНОДАВСТВО, ТЕАТР, МУЗИКА. Третя і четверта групи представлені автономними доменами ТВАРИНИ й РОСЛИНИ. При утворенні метафоричних виразів у зазначених доменах «висвітлюються» окремі складові. Їх множинна проекція на референтний домен ТЕОРІЯ дозволяє визначити утворювані концептуальні метафори як структурні.

У результаті проекції корелятивного домену на референтний поняттєвий простір можуть утворюватися як одна, так і декілька концептуальних метафор. Це явище, назване розщепленням концептуальної метафори (термін і визначення С.А. Жаботинської), пов’язане з тим, що одна й та ж сама референтна сутність може співвідноситися з різними несумісними складовими корелятивного домену. Так, наприклад, при взаємодії референтного домену ТЕОРІЯ з корелятивним доменом ШЛЯХ/РУХ ШЛЯХОМ один і той самий референтний концепт «теорія» поєднується з корелятивними поняттями «шлях» (theory becomes a useful way of doing smth), «той, хто йде шляхом» (theory bypasses the fact), «мета, до якої ідуть» (scholar comes to the theory) та «перешкода на шляху» (theory gets in the way of science). У цьому випадку слід визнати факт наявності чотирьох різних концептуальних метафор, які є результом розщеплення зони перехресного мапування корелятивного і референтного доменів.

Здійснений нами аналіз кожного з 22 корелятивних доменів має такі етапи: визначення складових корелятивного домену, задіяних у конкретних метафоричних виразах; виявлення утворених на основі цього домену концептуальних метафор; опис результатів перехресного мапування як співставлення конкретних концептів, що входять до складу референтного і корелятивного доменів; розгляд зовнішнього та внутрішнього спектрів концептуальних метафор. Зовнішній спектр включає референтні домени, суміжні з доменом ТЕОРІЯ у концептосфері НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. Сутності, які відносяться до цих доменів, співіснують із сутностями домену ТЕОРІЯ в межах одного метафоричного виразу. Внутрішній спектр метафори включає декілька конкретних референтних концептів при одному концепті-кореляті. Приклад аналізу:

Корелятивный домен РОДИНА (21 метафоричний вираз, 26 референтних одиниць). На базі домену утворюються три концептуальні метафори: «ТЕОРІЯ є ДИТЯ НАУКОВЦЯ», «ТЕОРІЯ є БАТЬКО/ОПІКУН» і «ТЕОРІЯ є СІМ’Я». Їх представленість у мовному матеріалі – 57,1%, 23,8% та 19,1% відповідно.

(1) Концептуальна метафора «ТЕОРІЯ є ДИТЯ НАУКОВЦЯ». Дані: 12 виразів, 12 референтів (домен ТЕОРІЯ). Перехресне мапування:

  •  Дитина, яку народжують / всиновлюють: scholar generates the theory, scholar adopts the theory (approach, idea, view). Дитина, якій дають ім’я: scholar names the model, approach goes by the name of, scholar rechristens the theory.
  •  Дитина, про яку (не) піклуються: scholar nurtures the theory, scholar cares for the idea, scholar neglects the idea. 
  •  Дитина, яку одружують: scholar weds the idea to smth.

Результат перехресного мапування: науковець породжує свою теорію або приймає, всиновлює чужу; він дає теорії ім’я, під яким вона стає відомою; він може охрестити теорію вдруге, дати їй інше ім’я; вчений або піклується про теорію, годує її (ідеями), або ж не опікується, нехтує нею; він може зв’язати свою теорію шлюбними узами з іншою теорією.

(2) Концептуальна метафора «ТЕОРІЯ є БАТЬКО / ОПІКУН». Дані: 5 виразів, 10 референтів (8 – домен ТЕОРІЯ, 1 – домен НАУКА/НАУКОВА ГАЛУЗЬ, 1 – домен ГІПОТЕЗА). Перехресне мапування:

  •  Людина, яка народжує / всиновлює дитину: theory (model) generates smth, theory ([science]) adopts smth. Дитина, яку народжують / всиновлюють: theory generates the tradition, model generates [the prediction], theory adopts the view, [science] adopts the concept.
  •  Людина, яка виховує дитину: theory fosters smth. Дитина, яку виховують: theory fosters the belief. 

Результат перехресного мапування: теорія породжує гіпотезу або іншу теорію; теорія і наука приймають, всиновлюють поняття та ідеї; теорія плекає ідеї та гіпотези.

(3) Концептуальна метафора «ТЕОРІЯ є СІМ’Я». Дані: 4 вирази, 4 референта (домен ТЕОРІЯ). Перехресне мапування:

  •  Сім’я, що має родовід: parentage of the theory.
  •  Родичі, члени родини: related program (observation), congenial approach.

Результат перехресного мапування: у теорії є родовід, вона має споріднені підходи, програми та спостереження.

Проекція корелятивного домену РОДИНА на референтні домени ТЕОРІЯ, НАУКА/НАУКОВА ГАЛУЗЬ та ГІПОТЕЗА дає трьохчленний зовнішній спектр метафори. Серед складових корелятивного домену – «дитина», «батько», «сім’я» та «родичі» – у мовному матеріалі найчастіше актуалізується поняття «дитина» (64,5% прикладів). У внутрішніх спектрах метафори поняття «дитина» співвідноситься з референтними концептами теорія, підхід, традиція, модель, поняття, ідея, точка зору, переконання (домен ТЕОРІЯ), припущення (домен ГІПОТЕЗА). Поняття «батько» проектується на референтні концепти теорія, модель (домен ТЕОРІЯ) та наука (домен НАУКА/НАУКОВА ГАЛУЗЬ), поняття «родичі» – на концепти підхід, програма, спостереження (домен ТЕОРІЯ), а поняття «сім’я» – на концепт теорія (домен ТЕОРІЯ).

Кількісний аналіз даних дозволяє з’ясувати метафоричний потенціал корелятивних доменів, які взаємодіють із референтним доменом ТЕОРІЯ, метафоричного потенціалу концептуальних метафор, утворюваних на основі цих корелятивних доменів та метафоричного потенціалу їх ключових концептів.

Серед 22 корелятивних доменів, що залучаються до осмислення понять референтного домену ТЕОРІЯ, найвищий метафоричний потенціал має домен ЛЮДИНА, високий потенціал – домен ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ, середньо-високий потенціал – домени ШЛЯХ/РУХ ШЛЯХОМ, БУДІВЛЯ/ДІМ, та ВОЄННІ ДІЇ, середній потенціал – домени КОНТЕЙНЕР, РОСЛИНИ, ТЕРИТОРІЯ й МЕХАНІЗМ/МАШИНА. Інші 13 корелятивних доменів мають низький і дуже низький метафоричний потенціал.

У результаті проекції 22 корелятивних доменів на референтний домен ТЕОРІЯ утворюються 56 концептуальних метафор, дві з яких мають по чотири варіанти. Метафори та їх варіанти належать до тематичних груп «Людина», «Фізичний об’єкт», «Контейнер», «Житло», «Виріб» та «Рослина». Десять із концептуальних метафор наділені високим і десять – середнім потенціалом. Шість із них входять до тематичної групи «Людина», при цьому найбільшу представленість у мовному матеріалі мають метафори «ТЕОРІЯ є ЛЮДИНА ЯК СПІВРОЗМОВНИК», «ТЕОРІЯ є ЛЮДИНА, ЩО ДІЄ/ТВОРИТЬ», «ТЕОРІЯ є ЛЮДИНА, ЩО ВІДЧУВАЄ ТА МИСЛИТЬ». Із чотирьох метафор тематичної групи «Фізичний об’єкт» найбільш репрезентативні «ТЕОРІЯ є ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ», «ТЕОРІЯ є ОБ’ЄКТ, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ» ТА «ТЕОРІЯ є ОБ’ЄКТ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ». Серед інших метафор високий потенціал мають «ТЕОРІЯ є СПОРУДЖУВАНА БУДІВЛЯ» (група «Житло») та «ТЕОРІЯ є КОНТЕЙНЕР, ЩО МАЄ ВМІСТ» (група «Контейнер»).

У кожному з корелятивних доменів є один або декілька ключових концептів, які відображають поняттєву суть цього домену та співвідносяться з найбільшою кількістю референтних понять у внутрішньому метафоричному спектрі. Через різний метафоричний потенціал корелятивних доменів різний потенціал властивий і їхнім ключовим концептам. За даними дослідження, ключовими концептами з найвищим метафоричним потенціалом є людина та фізичний об’єкт. До ключових концептів з високим метафоричним потенціалом належать подорожній (той, хто йде шляхом), будівля та контейнер.

Аналіз метафоричного потенціалу корелятивних доменів, концептуальних метафор і ключових концептів корелятивних доменів свідчить про те, що переважна більшість понять, які залучаються до порівняння, належать до  поняттєвих царин ЛЮДИНА та ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ. Цей факт відповідає принципу дії «Великого ланцюга буття» / The Great Chain of Being (Дж. Лакофф і М. Тернер) – моделі, що демонструє ієрархію понять, нижній рівень якої займають природні фізичні об’єкти, а верхній рівень – людина. При створенні метафор рух у «Великому ланцюгу» може здійснюватися знизу вверх, коли характеристики людини осмислюються в термінах більш зрозумілих характеристик фізичного об’єкта, а також зверху вниз, коли для кращого усвідомлення характеристик об’єкта залучаються добре відомі характеристики людини. Специфіка понять, які входять до складу референтного домену ТЕОРІЯ, міститься в їх двоїстості. З одного боку, вони відносяться до людської діяльності, що отримує метафоричне осмислення в термінах предметного світу. З іншого боку, ці референтні поняття пов’язані з абстрактними предметами, позбавленими перцептивних характеристик, і розумінню суті таких предметів сприяє метафора-персоніфікація, яка надає їм ознаки людини. Якщо корелятивні домени ЛЮДИНА та ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ є свого роду метафоричними універсаліями, то інші корелятивні домени, наділені в наукових кліше суттєвим метафоричним потенціалом (ШЛЯХ/РУХ ШЛЯХОМ, БУДІВЛЯ/ДІМ, ВІЙСЬКОВІ ДІЇ, КОНТЕЙНЕР, РОСЛИНИ, ТЕРИТОРІЯ та МЕХАНІЗМ/МАШИНА), можна визнати культурною реалією англомовної наукової сфери спілкування. Висновок про типовість залучення цих доменів до створення тільки англомовних наукових кліше або до створення наукових кліше і в інших мовах може бути зроблений тільки за результатами компаративних студій, теоретичне та практичне підґрунтя для яких закладене в нашому дослідженні.

ВИСНОВКИ

Науковий текст як поняттєве ціле членується на змістові блоки, пов’язані зі складовими наукового дослідження. Включені до цих блоків поняття є абстрактними сутностями, у зв’язку з чим для їх позначення застосовується метафора. Вона, зокрема, представлена в загальнонаукових кліше, які належать до стилістичних засобів мови науки. За метафорою, що існує в мовній формі, стоїть концептуальна метафора як операція, застосовувана мисленням для обробки інформації. З’ясування того, які концептуальні метафори лежать в основі наукових кліше, сприяє вирішенню актуального для лінгвістики питання про характер зв’язку між мовою та мисленням.

У дисертації представлений аналіз концептуальних метафор, які відслідковуються у 3320 кліше англомовного наукового тексту.

За даними аналізу, референти концептуальних метафор входять до складу широкого поняттєвого простору – концептосфери НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, конституйованої 13 тематичними доменами. Кожен з них включає певну кількість поняттєвих парцел, сформованих близькими за змістом концептами, які фігурують у кліше-метафорах. Як ієрархічне утворення, концептосфера НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ впорядковується за допомогою поняттєвої моделі «мережі-в-мережах»: концептосфера є мережею доменів; домен є мережею парцел; концепт парцели є мережею ознак. На кожному з концептуальних рівнів мережі формуються алгоритмічно – за допомогою обмеженого набору універсальних пропозиціональних схем, які належать до базисних фреймів. Мережа ознак концепту зумовлює характер синтаксичної форми кліше-метафор. У концептуальній структурі «мережі-в-мережах» вузли мереж (поняттєві фокуси) позначаються різною кількістю метафоричних виразів, що дозволяє говорити про різний ступінь їх метафоризації. За даними кількісного аналізу, найвищий ступінь метафоризації притаманний домену ТЕОРІЯ, концепти якого представлені у 1320 кліше-метафорах (близько 40% від загального числа даних). У зв’язку з цим аналіз корелятивних понять, які фігурують у кліше-метафорах, здійснюється далі на матеріалі домену ТЕОРІЯ.

Концепти, проектовані на поняття референтного домену ТЕОРІЯ, належать до 22 корелятивних доменів, які сукупно формують діапазон концептуальної метафори. Проекція кожного з корелятивних доменів на референтний домен дає в результаті одну або декілька концептуальних метафор. При їх утворенні має місце активація обмеженої кількості конституентів корелятивного домену.

При мапуванні сутностей одного й того самого корелятивного домену на низку сутностей референтного простору формуються спектри метафори. Найширший спектр метафори та найвищий метафоричний потенціал мають корелятивні домени ЛЮДИНА та ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ. Достатньо високим метафоричним потенціалом наділені також корелятивні домени ШЛЯХ/РУХ ШЛЯХОМ, БУДІВЛЯ/ДІМ, ВІЙСЬКОВІ ДІЇ, КОНТЕЙНЕР, РОСЛИНИ, ТЕРИТОРІЯ та МЕХАНІЗМ/МАШИНА. Якщо високий метафоричний потенціал доменів ЛЮДИНА і ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ пояснюється проявом тенденції, загальної для метафоричної номінації у цілому, то метафоричну затребуваність інших доменів можна пояснити або дією факторів, універсальних для осмислення наукової діяльності і створення метамови науки, або дією факторів ідіоетнічних, характерних для англо-саксонського стилю мислення й англомовного наукового стилю.

У перспективі планується проведення компаративного аналізу наукових кліше в різних мовах із метою встановлення спільних та відмінних характеристик у номінативних метафоричних процесах, що відтворюють спосіб осмислення наукової діяльності та її складових представниками різних культур.

Основні положення роботи викладено в таких публікаціях автора:

  1.  Концептуальна метафора в англомовному науковому тексті: поняття «теорія» / І.В. Школенко // Гуманітарний вісник. Серія «Іноземна філологія». – Черкаси : ЧДТУ, 2003. – Число сьоме. – С. 205–208.
  2.  Понятие КОНТЕЙНЕР как коррелят концептуальной метафоры в англоязычном научном тексте / И.В. Школенко // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна.  – 2003. – № 609. – С. 186–191.
  3.  Референты концептуальных метафор в англоязычном научном тексте / И.В. Школенко // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна.  – 2003. – № 586. – С. 151–155.
  4.  Традиционная и концептуальная теории метафоры: Сходства и различия / И.В. Школенко // Актуальні проблеми менталінгвістики : зб. статей за матеріалами III-ї Міжнар. наук. конф. (Черкаси, 8–10 квітня 2003). – Черкаси : «Брама», 2003. – Ч.1. – С. 55–64.
  5.  Ориентационная метафора в англоязычном научном тексте / И.В. Школенко // Słowo z perspektywy językoznawcy i tłumacza : Drugą międzynarodową konferencję naukową (Gdansk, 22–24 pazdziernika 2003). – Gdansk : Widawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego, 2005. – Т. 2 – С. 168–175.
  6.  Концептуальные основы словаря-тезауруса метафоризованных клише англоязычного научного текста / И.В. Бровченко // Вісник Херсон. держ. ун-ту. – 2005. – Вип. 2. – С. 76–85.
  7.  Buildings and Theories: Conceptual Metaphor in Clichés of Anglo-American Scholarly Discourse / I.V. Brovchenko // Text Processing and Cognitive Technologies : Proceedings of the X International Conference “Cognitive Modeling in Linguistics” (Becici, Sept. 6–13, 2008). – Kazan : KSU, 2008. – № 15, Т.1. – Р. 51–60.
  8.  Структурная концептуальная метафора в клише англоязычного научного текста / И.В. Бровченко // Культура народов Причерноморья. – 2009. – № 168. – Т. 1. – С. 89–91.
  9.  «ТЕОРИЯ есть РАСТЕНИЕ»: спектр концептуальной метафоры в клише англоязычного научного текста / И.В. Бровченко // Актуальні проблеми менталінгвістики : зб. статей за матеріалами VI-ї Міжнарод. наук. конф. (Черкаси, 21–22 травня 2009). – Черкаси : Ант, 2009. – С. 69–71.
  10.  Metaphors We Fight By: Warfare Terms in Clichés of Anglo-American Scholarly Discourse / I.V. Brovchenko // Text Processing and Cognitive Technologies : Proceedings of the XI International Conference “Cognitive Modeling in Linguistics” (Constantza, Sept. 7–14, 2009). – Kazan : KSU, 2009. – № 17, Т.1. – Р. 58–64.
  11.  Составляющие метафоры с позиций традиционной и когнитивной теорий / И.В. Бровченко // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – 2010. – № 897. – С. 54–60.
  12.  Концептуальная метафора «НАУЧНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ есть ПУТЕШЕСТВИЕ» в англоязычном научном тексте / И.В. Школенко // Матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. «Треті Каразинські читання: Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції» (Харків, 28 жовтня 2003). – Харків, 2003. – С. 196–197.
  13.  Концептуальная метафора «НАУЧНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ есть СТРОИТЕЛЬСТВО» в клише англоязычного научного текста / И.В. Бровченко // Материалы Второй Междунар. конф. по когнитивной науке (Санкт-Петербург, 9–13 июня 2006). – CПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2006. – Т.1. – С. 221–223.

АНОТАЦІЯ

Бровченко І.В. Концептуальна метафора у кліше англомовного наукового тексту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2011.

 У дисертації надані результати лінгвокогнітивного дослідження концептуальних метафор, що лежать в основі метафоричних виразів – кліше англомовного наукового тексту. Аналіз фактичного матеріалу – 3320 автентичних кліше-метафор – здійснено на підставі положень, розроблених у теорії концептуальної метафори, фреймовій семантиці та когнітивній граматиці. Передумовою появи концептуальних метафор як номінативної основи наукових кліше є взаємодія референтного поняттєвого простору, концептосфери НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, із низкою корелятивних поняттєвих доменів. У роботі концептосфера НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ упорядкована на підставі багатовимірної концептуальної моделі «мережі-в-мережах», за допомогою якої встановлені поняттєві домени, що конституюють концептосферу, та зв’язки між ними. Для кожного з доменів визначено ступінь метафоризації. Домен ТЕОРІЯ, найбільшою мірою представлений у кліше-метафорах, проаналізовано на предмет встановлення його метафоричного діапазону (переліку співвіднесених з ним корелятивних доменів) та метафоричних спектрів (переліку тих референтних сутностей, на які проектується кожен корелятивний домен). За даними кількісного аналізу виявлені корелятивні домени та створювані в їх межах концептуальні метафори, наділені найбільшим метафоричним потенціалом, тобто ті, залучення яких до формування англомовних наукових кліше є найбільш типовим.

Ключові слова: науковий текст, фрази-кліше, концептуальна метафора, референтний (цільовий)  домен, корелятивний (вихідний) домен, перехресне мапування, діапазон метафори, спектр метафори.

АННОТАЦИЯ

Бровченко И.В. Концептуальная метафора в клише англоязычного научного текста. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2011.

В диссертации изложены результаты лингвокогнитивного исследования концептуальных метафор, лежащих в основе метафорических выражений – клише англоязычного научного текста. Анализ фактического материала – 3320 аутентичных клише-метафор – осуществлен с учетом положений теории концептуальной метафоры, фреймовой семантики и когнитивной грамматики. Предпосылкой появления концептуальных метафор как номинативной основы научных клише является взаимодействие референтного понятийного пространства, концептосферы НАУЧНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ, с рядом коррелятивных понятийных доменов. В работе концептосфера НАУЧНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ упорядочена с помощью многомерной концептуальной модели «сети-в-сетях», которая позволяет установить понятийные домены, конституирующие концептосферу, и связи между ними. Для каждого из доменов определена степень метафоризации. Домен ТЕОРИЯ, наиболее представленный в клише-метафорах, проанализирован на предмет установления его метафорического диапазона (перечня соотнесенных с ним коррелятивных доменов) и метафорических спектров (перечня тех референтных сущностей, на которые проецируется каждый коррелятивный домен). По результатам количественного анализа выявлены коррелятивные домены и образуемые на их основе концептуальные метафоры, которые наделены наибольшим метафорическим потенциалом, то есть те, привлечение которых для формирования англоязычных клише-метафор является наиболее типичным.

 Ключевые слова: научный текст, фразы-клише, концептуальная метафора, референтный (целевой) домен, коррелятивный (исходный) домен, перекрестное картирование, диапазон метафоры, спектр метафоры.

 

ABSTRACT

Brovchenko I.V. Conceptual metaphor in clichés of the English scholarly text. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology: specialty 10.02.04 – Germanic Languages. – Vasyl Karazin National University of Kharkiv. – Kharkiv, 2011.

This thesis discusses metaphorical expressions that function as clichés in the English scholarly text. Their analysis aims to expose the respective conceptual metaphors as mappings of the source conceptual domains upon the target domains. The data are represented by 3320 scholarly clichés obtained from authentic English texts in linguistics. Methodology of the research integrates the insights of conceptual metaphor theory, frame semantics, and cognitive grammar. The data are analyzed in two stages. The first one is concerned with the target concepts, and the second stage focuses on the source concepts of metaphorical expressions.

It is argued that the target concepts of metaphorical clichés belong to a wide conceptual space defined as SCHOLARLY RESEARCH. In this space, information is structured with the “networks-in-the-network” model that evolves in-depth: the conceptual space is a network of domains, each domain is a network of parcels, and each parcel contains concepts structured as a network of their typical properties. At each level of conceptual hierarchy, the networks are formed by a limited number of highly abstract propositional schemas that belong to the five basic frames – the Thing, Action, Possession, Taxonomy, and Comparison Frames. The network of properties exhibited in the target concepts of metaphorical expressions is compatible with the syntactic forms of clichés that are noun, verb, and propositional phrases. Analysis of linguistic data shows that the SCHOLARLY RESEARCH conceptual sphere is constituted by 13 domains: (1) PROBLEM, (2) TOPIC, (3) SCIENCE, (4) HYPOTHESIS, (5) RESEARCH, (6) DATA, (7) OBJECTIVE, (8) METHODOLOGY, (9) EVIDENCE, (10) RESULT, (11) DISCUSSION, (12) THEORY, and (13) TEXT. Among them, the THEORY domain has the largest number of metaphorical expressions (about 40% of the total), therefore, it is chosen for the further analysis of metaphorical source domains.

As target domain, THEORY relates to 22 source domains, which form the range of metaphor: THEORY is (1) PHYSICAL OBJECT, (2) LIGHT, (3) SUBSTANCE, (4) CONTAINER, (5) TERRITORY, (6) MECHANISM/MACHINE, (7) DRAWING, (8) FABRIC/CLOTHING, (9) FOOD, (10) PERSON, (11) FAMILY, (12) BUILDING/ HOME, (13) TRADE/MONEY, (14) JOURNEY, (15) WATERPOOL/SAILING, (16) WAR, (17) RELIGION, (18) LAW,  (19) THEATRE, (20) MUSIC, (21) PLANT, and (22) ANIMAL. Projection of each of these source domains upon the target domain results in metaphorical expressions which employ multiple source concepts. Together, they make up a structure involved in cross-mapping of the two domains. Therefore, the respective conceptual metaphors are structural, since in them the target domain acquires the structure of the source domain.

Mapping of a source domain upon the THEORY target domain may yield not one, but several conceptual metaphors. This phenomenon, termed “the split of conceptual metaphor”, takes place when one and the same entity of the THEORY target domain relates to the incompatible entities in the source domain. E.g. the conceptual metaphor THEORY is A JOURNEY splits into four sub-metaphors: THEORY is THE WAY (theory becomes a useful way of doing smth), THEORY is THE TRAVELER (theory bypasses the fact), THEORY is THE GOAL (scholar comes to the theory), and THEORY is AN OBSTACLE IN THE WAY (theory gets in the way of science). Each of the sub-metaphors has its own entailments. Due to such splits, mapping of 22 source domains upon the THEORY target domain results in 56 conceptual metaphors.  

In one and the same metaphorical expression, a source domain may map not only on the THEORY target domain, but also on some other domain of the SCHOLARLY RESEARCH conceptual sphere; e.g. model generates the prediction – the THEORY (model) and HYPOTHESIS (prediction) target domains. Hence, each source domain has its scope. The analysis of data shows that the number of target domains in such a scope varies from one to seven.   

The source domains mapped on the THEORY target domain differ in their metaphorical potential. The latter is defined on the grounds of such criteria as: a) the number of metaphorical expressions associated with the source domain; b) the number of target concepts used in metaphorical expressions; c) the number of target domains contiguous with the THEORY domain in metaphorical expressions; d) the number of conceptual sub-metaphors within a conceptual metaphor. According to these criteria, the source domains with the highest metaphorical potential are PERSON and PHYSICAL OBJECT. While these domains tend to be a metaphorical universal, the other domains with a high metaphorical potential – JOURNEY, BUILDING/HOME, WAR, CONTAINER, PLANTS, TERRITORY, and MECHANISM/MACHINE – may be considered as cognitive media typically applied in English for creating the meta-language of science. Their applicability for creating scholarly clichés in other languages is a question which is open for discussion and which requires further contrastive studies.

Key words: scholarly text, clichés, conceptual metaphor, target domain, source domain, cross-mapping, range of metaphor, scope of metaphor.

Определение? А інших?Логика  построения списка?Царинах?Характеристик?
має

ТАМ-місце

за допомогою

задля

контейнер

вміст

має

актитив

пацієнс

пацієнс

фактитив

пацієнс

пацієнс

каузатор

інструмент

мета

фактитив

частина

ціле

є

ЩОСЬ

Наука

ЩОСЬ

Проблема  

ЩОСЬ

Тема

ЩОСЬ

Гіпотеза

ХТОСЬ

Науковець

ЩОСЬ

Теорія

ЩОСЬ

Текст

ЩОСЬ

Мета:

перевірка гіпотези  

ЩОСЬ

Методологія

ЩОСЬ

Дані

ЩОСЬ

Свідчення  

ЩОСЬ

Висновки

робить

формулює

діє на

досліджує

(Дослідження)

діє на

отримує

робить

формулює

діє на

обговорює

(Дискусія)

робить

створює

1

2

3

4

7

8

5

6

9

10

11

12

діє на:

усвідомлює

13

агенс

ціле

має

ціле

 частина

має

має

 ціле

СВІТОГЛЯД

     worldview

 ідентифікатив:

 вид

  частина

класифікатор:

рід

частина

ТЕОРІЯ

theory

doctrine

conception

framework

approach

частина

 частина

частина

ПРОГРАМА

    program

МОДЕЛЬ

    model

ТРАКТУВАННЯ

account

ПОНЯТТЯ, ІДЕЯ

concept

idea

observation

principle

tenet

view

argument

belief

ПАРАДИГМА

 paradigm

ТРАДИЦІЯ

   tradition

має

пацієнс/афектив/фактитив

вміст/частина/власність

 контейнер/ціле/власник

є

є

ТАМ: місце

агенс/каузатор

агенс/каузатор

діє (на) /робить

ХТОСЬ / ЩОСЬ

ЩОСЬ

референт метафори

ЩОСЬ

ТАКЕ

якість

ЩОСЬ

діє на / робить


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59235. Визволення Принцеси Математики з полону Чахлика Невмирущого 32.5 KB
  Мета: перевірити знання дітей про кількісну і порядкову лічбу в межах 10; про геометричні фігури. Закріпити уміння розв’язувати елементарні задачі на додавання і віднімання. Закріпити знання дітей про час (дні тижня).
59236. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ПРИКМЕТНИК 48.5 KB
  Ми повторимо все що знаємо про прикметники; Закріпимо вміння знаходити його в тексті ставити питання до прикметника та складати з ним речення і словосполучення.
59237. Ходить, ходить зима гаєм... Урок читання: Зима-білосніжка 37 KB
  Мета уроку: Навчати учнів бачити відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами які відбуваються у природі з настанням зими; розширити знання учнів про особливості зимівлі окремих тварин...
59239. В. Стус. Життя. Доля. Поезія 87 KB
  Стуса зрозуміти його трагічну долю. Стуса. Стуса розуміти його трагічну долю відчайдушну боротьбу в тоталітарній державі €œрозвиненого соціалізму за національну незалежність українського народу.
59241. Сценарій змагань КВВ (клубу веселих і винахідливих) 32.5 KB
  Команда яка одягнулася першою одержує 5 очок. Якість вірші оцінюється від 2 до 5 очок. Команді яка переможу нараховують 5 очок тим що програли 3 очка. В цьому конкурсі приймають участь тільки дівчата 5 очок і 4 очка.
59243. Свято Миколая-Чудотворця 39.5 KB
  Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Дійові особи: Святий Миколай дід Панас 1й ангел Софія 2й ангел Ірена Жид Чорт Візник Ведучий Ведучий: Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки.