68166

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Автореферат

Психология и эзотерика

У Національній доктрині розвитку освіти визнається провідна роль педагога в досягненні мети освіти. Різноманітні аспекти професійного розвитку особистості виступили предметом наукових досліджень як вітчизняних Г. Тому при підготовці майбутніх вчителів провідними і приорітетними є завдання...

Украинкский

2014-09-19

246 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

                                

                                                                                        

БАБАК КОСТЯНТИН ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК: 159.923-057.875

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практичної психології та психотерапії Рівненського державного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор     

Ямницький Вадим Маркович, 

Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри практичної психології та психотерапії

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Повякель Надія Іванівна,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова,

Інститут соціології, психології та управління,

завідувач кафедри практичної психології та психотерапії

кандидат психологічних наук, доцент

Хомич Галина Олексіївна,

ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, професор кафедри психології

Захист відбудеться 15 червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий  «_12__» травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                  Л.В. Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із провідних науково обгрунтованих завдань освіти є формування гармонійно розвиненої особистості, тоді як традиційна стратегія освіти подекуди гальмує розвиток загальних та спеціальних здібностей молодої людини, породжує значну кількість людей, нездатних самостійно віднайти своє місце у суспільстві, усвідомити  власне призначення, стати професіоналом у певній діяльності. Така ситуація викликає необхідність оновлення форм і методів освіти, розробку нових освітніх стандартів, впровадження новітніх освітніх технологій. У «Національній доктрині розвитку освіти» визнається провідна роль педагога в досягненні мети освіти. В ній зроблено акцент на підготовку вчителів, здатних на високому рівні здійснювати особистісно-розвивальне навчання, освоювати нові технології, інформаційні системи, виховувати в учнів духовність і моральність.

Проблему  підвищення ефективності підготовки вчителів у педагогічних навчальних закладах висвітлено у дослідженнях Н.Кузьміної, І.Котової, А.Щербакова та ін., особливості удосконалення психолого-педагогічної підготовки вчителя розглядалися В.Кан-Каликом, Ю.Колюшкіним, А.Марковою та ін., організація тренінгів удосконалення професійної компетентності вчителя вивчалася Л.Петровською, А.Хараш,  Т.Яценко та іншими вченими. Різноманітні аспекти професійного розвитку особистості виступили предметом наукових досліджень як вітчизняних (Г.Балл, К.Гуревич, С.Максименко, Є.Мілерян, В.Моляко, П.Перепелиця, К.Платонов, Н.Повякель, Б.Федоришин, Г.Хомич, В.Чорнобровкін та ін.), так і зарубіжних вчених (С.Балей, Л.Бандура, Й.Лінгарт, Д.Міллер, Д.Сьюпер, К.Чарнецкі, та ін.).

XXI століття – час особистостей, здатних приймати рішення в ситуації невизначеності, політичних і економічних катаклізмів. Тому при підготовці майбутніх вчителів провідними і приорітетними є завдання не тільки розвитку здібностей до педагогічної діяльності (педагогічне мислення, педагогічна творчість, професійне спілкування), але й розвиток особистості в цілому, перехід її на суб’єктивні, конструктивні позиції. Такі завдання можуть бути успішно розв’язані за допомогою психологічної служби навчального закладу.

У «Положенні про психологічну службу системи освіти України» одним із її пріоритетних напрямків є створення умов для саморозвитку учнів, сприяння їх особистісному й інтелектуальному розвитку, формування мотивації життєтворчої перспективи.

Одним з провідних завдань діяльності психологічної служби ВНЗ є підвищення психологічної культури студентів та їх професійного розвитку, тому приорітетним напрямком роботи повинна стати розробка і впровадження у практику комплексних психолого-педагогічних засобів особистісного і професійного розвитку студентів. Серед таких ефективних засобів визначено психологічний супровід професійного розвитку студентів.

Проблема психологічного супроводу досліджувалася зарубіжними (И.Кошго, П.Купка, Е.Нонан, М.Рутик, М.Скилбек, Е.Хартманн, Ю.Укке, R.Baker, W.Layton, A.Sandeen, J.Whiteley та ін.) та вітчизняними (М.Битянова, І.Булах, С.Васьковська, Л.Власенко, Н.Волянюк, Т.Демидова, А.Журавель, І.Дубровина, Е.Зеєр, Г.Ложкін, В.Панок, Н.Повякель, Е.Помиткін, Е.Рогов, Ю.Суховершина, та ін.) ученими у напрямах: забезпечення особистісного розвитку дітей з особливими потребами (Л.Гречко, О.Тохтамиш), підготовки спеціалістів та оптимізації діяльності військових та правоохоронних органів (Т.Чегі, А.Журавель, О.Нічик),  соціальної адаптації зарубіжних студентів в Україні (Дін Сінь), особистісного та професійного розвитку студентів вищих закладів освіти (Л.Власенко, Н.Волянюк, Ю.Суховершина) тощо. Натомість проблему психологічного забезпечення ефективності професійного розвику студентів педагогічних коледжів у вітчизняній психологічній науці висвітлено недостатньо. Найбільш обємно проблематика педагогічних коледжів представлена у вітчизняних дослідженнях педагогічного спрямування з позицій розробки та впровадження інформаційно-дидактичних засад навчального процесу коледжу. Серед тематики психологічних досліджень, здійснених в умовах педагогічних коледжів, відзначимо такі: адаптація до професійної діяльності (М.Шик), динаміка особистісних утворень (Д.Дубравська), формування гендерної ідентичності (Т.Кубриченко), духовних цінностей (Л.Шумра) тощо. Згідно результатів досліджень (Т.Демидова, І.Полубоярина та ін.) у практиці роботи психологічної служби педагогічних коледжів досить часто виникає проблема недостатнього професійного самовизначення та низького рівня мотивації студентів до професійного зростання як наслідок переживання нормативних криз професійного становлення. Отже виникає необхідність розробки та впровадження адекватних засобів психологічного супроводу цих процесів.

Зважаючи на це, проблема психологічного супроводу  особистісного і професійного розвитку студентів в межах навчально-виховного процесу педагогічного коледжу є актуальною.

Таким чином, недостатня розробленість означеної проблеми в психологічній науці, її актуальність і практичні потреби сучасного етапу розвитку освіти в Україні обумовили вибір теми дослідження: „Психологічний супровід професійного розвитку студентів педагогічного коледжу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми „Розвиток життєвої компетентності особистості”, що входить до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри практичної психології та психотерапії Рівненського державного гуманітарного університету (номер держреєстрації 0111U001029). Тема дисертації затверджена Вченою Радою РДГУ (протокол № 6 від 26.01.2007 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й емпірично вивчити психологічні особливості професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, розробити й апробувати систему його психологічного супроводу.

Обрана мета зумовила такі завдання дослідження:

  1.  Визначити теоретико-методологічні засади вивчення професійного розвитку особистості, виявити особливості становлення субєктності на етапі первинної професіоналізації.
  2.  Визначити систему критеріїв діагностування професійного розвитку та виявити його специфіку в системі професійної підготовки педагогічного коледжу.
  3.  Розробити модель психологічного супроводу процесу професійного розвитку студентів  засобами психологічної служби.
  4.  Експериментально дослідити ефективність психологічного супроводу процесу професійного розвитку студентів в умовах педагогічного коледжу.

В основу дослідження було покладено наступні припущення:

- Процес професійного розвитку особистості визначається системною взаємодією його онтогенетичного, особистісного та професійного компонентів. Співвідношення між компонентами в процесі професійного розвитку має складний, нелінійний характер: на етапі вибору професії домінуючим є онтогенетичний компонент, зміст якого складають індивідні особливості розвитку (задатки, здібності, психофізіологічні особливості), на етапі первинної професіоналізації провідним виступає особистісний (комплекс особистісних характеристик), на стадії професіоналізації – професійний (комплекс професійних знань, умінь, навичок та професійно важливих якостей, що забезпечують успішність діяльності).

- Професійний розвиток студентів педагогічного коледжу буде більш ефективним за умови реалізації у діяльності психологічної служби програми психологічного супроводу, що передбачає: включеність студента в цей процес упродовж всього періоду навчання у коледжі; врахування специфіки особистісного розвитку студента на кожному з курсів навчання; спрямованість на розвиток професійно важливих якостей спеціалістів у сфері соціальних взаємовідносин.  

Об’єкт дослідження: професійний розвиток особистості на етапі первинної професіоналізації.

Предмет дослідження: особливості психологічного супроводу професійного розвитку студентів в освітньому процесі педагогічного коледжу.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: теорії і концепції, що розкривають розвиток особистості на етапі юнацтва (Л.Виготський, І.Кон, І.Кулагіна, Е.Еріксон та ін.), дослідження професійного розвитку особистості (Є.Климов, В.Моляко, Н.Повякель, Б.Федоришин, К.Чарнецкі та ін.), індивідуально-професійного становлення молодого вчителя (С.Максименко, Д. Ніколенко, В.Семиченко та ін.), життєтворчої активності особистості (В.Роменець, Т.Титаренко, Л.Сохань, В.Ямницький та ін.), феноменології педагогічної праці та формування особистості майбутнього педагога (Ф.Н.Гоноболін, Е.А.Клімов, Я.Коломенський, А.Маркова та ін.), положення концепцій професійного становлення особистості Е.Зеєра; Є. Клімова; О.Фонарьова; положення зв’язку особистісного і професійного розвитку (В.Шадріков, З.Рябікіна та ін.), ідеї гуманізації освіти в рамках особистісно розвиваючої парадигми (А.Асмолов, В.Давидов, І.Котова та ін.), концепція психологічної підтримки особистості на ранніх етапах її розвитку (А. Асмолов, А. Ткаченко та ін.), теорія і практика розвитку психологічної служби (І.Булах, В.Панок, Н.Повякель, Н.Чепелєва, Р.Овчарова, М.Бітянова та ін.).

Методи дослідження. У процесі дослідження з метою розв’язання поставлених завдань і перевірки висунутих припущень використано комплекс теоретичних (теоретико-методологічний аналіз проблеми, категоріальний аналіз, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних) та емпіричних (анкетування, тестування, спостереження, бесіда, психолого-педагогічний експеримент) методів.

Для досягнення поставлених цілей дослідження застосовано комплекс методик: особистісний опитувальник Р.Кеттела (16 PF), СПА К.Роджерса-Р.Даймонда, САМОАЛ (Н.Каліної), „Визначення рівня комунікативності” В.Ряховського, „Експресс-діагностування емпатії”, Рівень онтогенетичної рефлексії, модифікація опитувальника Ф.Ліпмана, «Мотиви навчальної діяльності студентів» А.Реана та В.Якунина в адаптації Н.Бадмаєвої.

У роботі використовувалися методи математичної статистики: факторний аналіз; t-критерій Стьюдента; критерій Манна-Уітні; методи комп’ютерної обробки експериментальних даних (програма SPSS 13.0) та якісної інтерпретації результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Дубенського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету (м.Дубно) впродовж 2006 - 2009 років на експериментальній вибірці 176 студентів 1-4 курсів, також на етапі формувального експерименту приймали участь 78 викладачів коледжу (з них 6-представники адміністрації), 86 батьків студентів та 20 викладачів РДГУ (в якості експертів).

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягають у тому, що:

- вперше проведено системне теоретико-експериментальне вивчення змісту, структури та особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу в контексті психології життєтворчості особистості; запропоновано структурно-інтегративний підхід до розуміння змісту первинної професіоналізації як одночасного розгортування особистісних, професійних та процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку особистості та набуття статусу суб'єкта власної життєтворчої активності; визначено внутрішню динаміку та особливості їх взаємозвязку; описано типологію криз відповідно до етапу професійного розвитку особистості; доведено необхідність запровадження системи психологічного супроводу з врахуванням специфіки розвитку особистості студента на кожному з курсів навчання; обгрунтовано і розроблено концептуальну модель психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу на етапі первинної професіоналізації; описано психологічний портрет типового випускника коледжу;

- розширено та уточнено сутність поняття «професійний розвиток особистості» в межах психології життєвого шляху та життєтворчості особистості; знання про особливості його перебігу в період юнацького віку; про умови та особливості внутрішньої динаміки процесу професійного розвитку; форми і методи психологічного забезпечення його ефективності;

- набуло подальшого розвитку знання про комплекси професійно важливих якостей, розвитком яких забезпечується процес первинної професіоналізації педагога; види та зміст діяльності психолога в процесі психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- обгрунтовано, розроблено, апробовано та впроваджено комплексну систему психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, яка може бути використана в умовах професійної підготовки фахівців-педагогів; розроблено методичні рекомендації щодо її використання для психологів та соціальних педагогів психологічної служби коледжів;

- результати дослідження можуть бути використані для розробки лекційних курсів, спецкурсів та семінарських занять, практикумів та спецпрактикумів з психології у вищих навчальних закладах і можуть доповнити зміст навчальних дисциплін: «Вступ до спеціальності», «Профорієнтація та профвідбір», «Психологічні основи профорієнтації», «Психологія професіоналізму», «Психологія професійної кар’єри»; „Вікові та психологічні особливості процесу професійного розвитку” тощо;

- запропонована комплексна програма психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх вчителів у навчальному закладі може бути використана у профорієнтаційному консультуванні, в професійному відборі, в профорієнтації та профпереорієнтації, в програмах розвитку мотивації персоналу компаній, в розробці професійних прогнозів, при подоланні професійних девіацій та криз.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Провідні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися, обговорювалися й отримали схвалення на засіданнях кафедр практичної психології та психотерапії Рівненського державного гуманітарного університету; результати дослідження викладено на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне,  2007-2010).  Результати дослідження апробовано на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління” (Київ, 2005), 14-ій Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Ломоносов» (Москва, 2007), ІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2009), ІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта, наука та самореалізація молоді» (Рівне, 2009), V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2005), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2006), VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне, 2007), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічна допомога особистості: сучасний стан та перспективи розвитку» (Рівне, 2008), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічна допомога особистості: сучасний стан та перспективи розвитку» (Рівне-2010).

Результати дисертації впроваджено у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців у Бродівському педагогічному коледжі ім. Маркіяна Шашкевича (довідка № 153 від 21 грудня 2010 року); Дубенському педагогічному коледжі Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 25 від 23 грудня 2010 року), Луцькому педагогічному коледжі (довідка № 20 від 14 січня 2011 року).

Публікації. Результати дослідження висвітлені у 10 публікаціях автора. Серед них 5 одноосібних статтей у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України; 5 статей  - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Структура роботи зумовлена логікою дослідження й складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (207 найменувань, із них 5 іноземними мовами), 6 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках. Робота містить 13 таблиць і 22 рисунки на 27 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 213 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, сформульовано його об’єкт, предмет, мету, гіпотези й завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів, публікації за темою дисертації та структуру роботи.

У першому розділі – «Теоретико-методологічний аналіз проблеми професійного розвитку особистості» - викладено результати теоретико-методологічного аналізу сучасного стану проблеми у психології, визначено особливості розвитку суб'єктності на етапі первинної професіоналізації, розглянуто поняття психологічного супроводу професійного розвитку у вітчизняній практиці діяльності психологічної служби.

Під професійним розвитком особистості дослідники (Д.Сьюпер, Дж.Холланд, К.Чарнецкі, С.Шпранглер та ін.) розуміють процес соціалізації, що відбувається в онтогенезі людини, спрямований на привласнення нею різноманітних аспектів світу праці – професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань, умінь та навичок. Провідною детермінантою, що структурує професійний розвиток, виступає притаманний певній культурі суспільний розподіл праці. У вітчизняних концепціях становлення людини-професіонала (О.Бодальов, Є.Клімов, Н.Кузьміна, О.Маркова, Л.Мітіна, В.Моляко, Н.Побірченко, Н.Пов’якель, О.Реан, А.Фурман, В.Шадріков та ін.) професійний розвиток розглядається як процес проходження людиною певних етапів, безпосередньо пов'язаних з віковими етапами розвитку людини, на кожному з яких формуються певні психічні новоутворення, відбувається формування нових якостей професіонала, що забезпечують успішне виконання трудових функцій і готують суб'єкта до переходу на нову стадію розвитку.

В сучасних психологічних підходах професійний розвиток розглядається за такими напрямами: з позицій процесу (як тимчасова послідовність ступенів, періодів, стадій, що супроводжуються вирішенням протиріч); з позицій діяльності (як сукупність її дій, способів і засобів); з позицій особистіних змін під впливом соціальних і професійних впливів, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на самоудосконалення і самореалізацію. Дослідники визначають сутність, етапи професійного розвитку (Є.Зеєр, Е.Клімов, Т.Кудрявцев, А.Маркова та ін.) його закономірності: психологічні механізми (А.Маркова, Л.Мітіна, М.Полянський, Д.Сьюпер та ін.), джерела та рушійні сили (А.Деркач, Л.Мітіна, та ін.) умови (К.Абульханова-Славська, Л.Виготський, О.Леонтьєв, В.Мясищев, С.Рубінштейн), чинники, особливості та результати (К.Чарнецький та ін.).

Перехід від однієї стадії професійного становлення до іншої означає зміну соціальної ситуації розвитку, зміну змісту провідної діяльності, засвоєння або привласнення нової соціальної ролі, професійної поведінки і, звичайно, перебудову самої особистості. Всі ці зміни не можуть не викликати психічної напруженості особистості. Внаслідок цього виникають суб'єктивні і об'єктивні труднощі, міжособистісні і внутрішньоособистісні конфлікти. Дослідники (Л.Анциферова, Н.Глуханюк, Е.Зеєр, Е.Климов, А.Маркова, Л.Мітіна, Н.Пряжников, А.Фонарьов та ін.) вказують, що зміна стадій ініціює кризи професійного становлення особистості.

Професійний розвиток особистості на будь-яких етапах професійного становлення розглядається у безпосередньому зв'язку з її особистісним розвитком (Т.Демідова, Т.Казанцева, Ю.Суховершина, Л.Темнова та ін.).

Професійний розвиток особистості розглядається як процес, що триває впродовж усього життя людини і зазнає якісних змін, що зумовлено дією сукупності об‘єктивних і суб‘єктивних факторів. Найважливішими чинниками професійного розвитку особистості виступають впливи середовища (зокрема, цілеспрямовані) і власна  активність (насамперед, свідома) самого суб'єкта професійного розвитку. При цьому домінуючим методологічним підгрунтям виступає суб'єктно-діяльнісна парадигма, основним методологічним принципом якої є визнання активної ролі особистості в реалізації своїх відносин з навколишнім світом. Бачення дослідниками (Т.Вілюжаніна, Н.Волянюк, Д.Дубравська та ін.) активної та творчої ролі особистості у побудові власного життєвого проекту, важлива роль в якому належить професійній самореалізації, набуття статусу суб'єктності, дозволяє перевести прикладні аспекти дослідження особливостей професіоналізації у площину життєтворчості, розвитку життєтворчої активності (Д.Леонтьєв, В.Ямницький та ін.).

Виходячи із загальнотеоретичного аналізу психологічних особливостей проблеми, методологічною основою нашого дослідження ми обираємо суб'єктно-діяльнісний підхід до професійного розвитку особистості в руслі життєвої проблематики. Теоретичною основою роботи обрано концепцію розвитку життєтворчої активності особистості, запропоновану В. Ямницьким. При цьому професійний розвиток розглядається нами як частина життєвого проекту особистості, реалізація якого відбувається на підставі розгортування процесуальних, особистісних та професійних аспектів онтогенетичного розвитку особистості. Окреслені межі дозволили нам висунути ідею структурно-інтегративного підходу до професійного розвитку особистості. Його особливістю є уявлення про одночасний характер розгортування особистісних, професійних та процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку особистості та набуття статусу суб'єкта власної життєтворчої активності. На етапі первинної професіоналізації професійний компонент є проекцією завдань розвитку, що формуються на підставі психофізіологічних змін та особистісних новоутворень, на соціальну ситуацію розвитку, зміст якої полягає у виборі професії та завершенні соціалізації шляхом набуття статусу суб'єкта професійної діяльності. Розв'язання завдань особистісного і професійного розвитку, які постають перед особистістю, супроводжується переживанням нормативних криз, що обумовлює необхідність психологічного супроводу.

Продуктивний психологічний супровід професійної освіти можливий за умови функціонування психологічної служби у відповідному навчальному закладі (Л.Бегеза, Л.Гриценок, Н.Демидюк, Л.Зуб, Т.Ілляшенко, В.Панок та ін.). Найбільш розвиненою формою психологічного супроводу сьогодні є шкільна психологічна служба.  

Основною метою діяльності психологічної служби є: соціально-психологічне забезпечення процесу реформування освіти на всіх її рівнях; підвищення ефективності навчально-виховної діяльності закладів освіти; професійне сприяння саморозвиткові особистості учня, вихованця, студента і, одночасно, захист психічного здоров'я усіх учасників навчально-виховного процесу шляхом здійснення психологічної експертизи і діагностики, соціально-психологічної корекції, профілактики, соціальної реабілітації, психологічної просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу. Супровід в контексті шкільної психологічної служби розглядається як свідома спроба допомоги учням у придбанні знань і навичок, розвитку настанов, самосвідомості. У процесі супроводу виділяється три взаємопов'язані компоненти: вивчення особистості учня; створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості; безпосередня психологічна допомога. Специфікою психологічного супроводу в умовах педагогічного коледжу є необхідність забезпечення процесу первинної професіоналізації молоді.

У другому розділі - «Експериментальне  дослідження особливостей професійного розвитку педагогічного коледжу» - представлено організаційну структуру експериментального дослідження, опис діагностичного комплексу методик, завдання та результати констатувального етапу експерименту, презентовано концептуальну модель психологічного супроводу професійного розвитку особистості.

З метою експериментальної перевірки гіпотез, що були сформульовані в ході наукового пошуку, нами було започатковано експериментальне дослідження, що проводилось упродовж 2006-2010 років зі студентами 1-4-х курсів Дубенського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету. Загальна кількість респондентів становила 176 осіб. Гендерний аспект вибірки представлено такими показниками: хлопці – 6,25%, дівчата – 93,75%. Окрім студентів у процедурі експертного оцінювання професійно-важливих якостей педагога приймало участь 20 викладачів РДГУ.

Мета емпіричної частини дослідження охоплювала два взаємопов'язані напрями: виявлення взаємозв'язку і динаміки особистісного і професійного  розвитку студентів 1-4-х курсів; розробка та експериментальна перевірка ефективності програми психологічного супроводу.

Основні завдання констатувального етапу експерименту включали: 1) вивчення вихідного рівня індивідно-особистісних характеристик, які, згідно припущення, є системоутворювальними з позицій подальшого формування професійно важливих якостей педагога; 2) вивчення уявлень респондентів про завдання і труднощі майбутньої професії і професійно-важливі якості майбутнього педагога; 3) експериментальне підтвердження теоретичних уявлень щодо комплексу провідних особистісних якостей, розвитком яких забезпечується процес професійного становлення особистості в умовах педагогічного коледжу.

Розроблений діагностичний комплекс методик був спрямований на визначення показників двох взаємопов'язаних між собою компонентів професійного розвитку - особистісного та професійного. Критеріями вибору конкретних методик виступили положення, розроблені у концептуальній частині дослідження: про стадіальні особливості перебігу процесу професійного розвитку студентів на етапі первинної професіоналізації; про визначальну роль розвитку особистісних якостей студента як основи подальшого професійного становлення; про можливість визначення серед континууму особистісних якостей саме тих, що є системоутворювальними з позицій суб'єктності професійного розвитку та життєтворчості; про комплекс інтегральних професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста-педагога.

Співставленя індивідно-особистісних показників діагностичного комплексу респондентів з особистісними профілями, отриманими за методикою 16 PF Р.Кеттела, вказує на наявність таких психологічних тенденцій:

- вибірка студентів педагогічного коледжу складається з індивидів, переважну більшість з яких характеризує: екстравертованість, легкість встановлення та підтримки соціальних контактів, відкритість, готовність до співдружності, уважність до людей, довірливість, тощо (фактори F2+, А+);

- при цьому спостерігаються наявність конформності та високих значень супер-его: залежність, соромязливість, поступливість, підпорядковання іншим, тактовність, скромність тощо (фактор Е-), та висока нормативність, сумлінність, наполегливість, врівноваженість, відповідальність, емоційна дисциплінованість, совісність, почуття обовязку, дотримання моральних стандартів і правил, наполегливість у досягненні мети  тощо (фактор G+);

- зафіксовано також високі значення за фактором L+Протенсія, для якого властиві: „захист” і внутрішня напруга, заздрісність, велика зарозумілість, догматичність, підозрілість, фіксованість на невдачах, дратівливість, обережність у своїх вчинках, егоцентричність.

Отримана сукупність характерних особливостей вибірки на рівні індивідно-особистісних характеристик дозволила описати узагальнений психологічний портрет особистості типового студента педагогічного коледжу: це досить активна, екстравертована, комунікабельна молода людина, що прагне до довірчо-відвертої соціальної взаємодії з оточуючими, здатна виявляти при цьому емпатію до дітей, батьків, незнайомих людей. Орієнтована на загальнолюдські та гуманістичні цінності, притримується суспільних моральних норм та правил поведінки. Наполеглива, сумлінна, врівноважена, стійка, емоційно дисциплінована, товариська, найкраще реалізує власні потенціали в умовах групи або колективу, конформна. При цьому характеризується недостанім рівнем розвитку рефлексії, середнім рівнем адаптації, інтернальності та самоактуалізації, що відображається в обережності у вчинках, егоцентрованості, „захистах”  та внутрішній напрузі. Внутрішні конфлікти намагається розвязувати засобами спілкування,  ініціюючи для цього активну комунікацію. Має достатній рівень мотивації навчальної діяльності, провідними мотивами професійного розвитку виступають мотиви престижу, навчально-пізнавальні та професійні (орієнтація на безпосередню винагороду, задоволення потреб, особистих інтересів).

В цілому результати констатувального етапу засвідчили належність показників особистісного та професійного блоку респондентів до зони відносного середнього рівня професійного розвитку. Відзначено також тенденції до зниження рівня мотивації навчальної діяльності студентів від молодших до старших курсів та перерозподілу з тенденцією до зниження числових значень уявлень про провідні професійно важливі якості педагога.

Результати констатувального етапу експерименту, представлені на рівні опису узагальненого психологічного портрету особистості типового представника коледжу, виявили спрямованість традиційної системи освіти у педагогічному коледжі насамперед на розвиток інформаційно-дидактичних компонентів професійного становлення. Це проявилося у домінуванні зовнішньої спрямованості мотивації студентів (87%), зниженні її рівня від початкових до випускних курсів, конформності (84%), недостатньому рівні розвитку рефлексії (89%), соціально-психологічної адаптації (84%) та окремих проявах особистісних девіацій (18%). Означені результати засвідчили необхідність впровадження у навчальний процес коледжу програми комплексного психологічного супроводу, спрямованого на підтримку особистісного розвитку студентів як підгрунтя їх подальшої професіоналізації.

З метою зясування напрямів змістовного наповнення психологічного супроводу професійного розвитку студентів ми використали процедуру факторного аналізу даних, який засвідчив:

 

Рис. 1. Концептуальна модель психологічного супроводу професійного розвитку особистості (з позицій структурно-інтегративного підходу)

- процес професійного розвитку особистості в умовах педагогічного коледжу відзначається складною багатофакторною структурою. У взаємовідносинах показників визначено багатозначні зв’язки, що вказують на складний системний характер взаємозвязку особистісних та професійних характеристик в процесі професійного становлення та розкривають специфіку взаємовідносин як окремих показників між собою, так і їх комплексів;

- отримані в ході дослідження зв’язки між показниками та результати факторного аналізу  в цілому поєднуються у вісім провідних комплексів рис, що групуються навколо таких модальностей: професійно важливі якості, адаптація, самоактуалізація, мотивація, соціальна кооперація, гуманістичні цінності, емпатія, соціальна активність, що в цілому підтверджує результати теоретичного пошуку провідних особистісних якостей, розвитком яких забезпечується процес професійного становлення особистості.

Результати проведеного теоретичного аналізу проблеми дозволили нам побудувати концептуальну модель психологічного супроводу професійного розвитку особистості. Означена модель враховує психологічні особливості професійного розвитку та припускає виокремлення таких параметрів, як мета, завдання, функції та технології супроводу (Рис.1).

В контексті структурно-інтегративного підходу під психологічним супроводом особистісно-професійного розвитку студента коледжу ми розуміємо цілісну систему психолого-педагогічної діяльності, спрямовану на  забезпечення соціально-психологічних умов для успішного професійного навчання, підготовки до майбутньої професії, комунікації, особистісного та професійного зростання на підставі системного саморозвитку та самореалізації як індивіда, особистості, суб'єкта власної професійної діяльності та життєтворчості. Об'єктами психологічного супроводу в умовах педагогічного коледжу виступають: 1) особистість студента; 2) процес професійного навчання студента у навчальному закладі.

Діяльність психологічної служби педагогічного коледжу забезпечується психологом та соціальним педагогом навчального закладу, які виступають суб'єктами психологічного супроводу. Мета супроводу полягає у створенні в межах середовища навчальної взаємодії максимально сприятливих умов для особистісно-професійного розвитку і навчання. Вона може бути досягнена на підставі виконання таких завдань: реалізація професіограми випускника як основної мети освітнього процесу навчального закладу і професійного розвитку; формування особистісних професійно важливих якостей майбутнього фахівця; розвиток психічних пізнавальних процесів; підтримка психологічного здоров'я.

Основними напрямками психологічного супроводу психологічної служби коледжу виступають: моніторинг особистісно-професійного розвитку і процесу підготовки майбутнього фахівця; психологічна освіта; психологічна профілактика та корекція особистісних та професійних девіацій. У межах психологічного супроводу використовуються такі форми роботи: психологічна просвіта, психологічна діагностика; психологічний тренінг; психологічна корекція; індивідуальне консультування.

Третій розділ «Психологічний супровід професійного розвитку студентів педагогічного коледжу» висвітлює змістовно-методичні засади психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, результати дослідної перевірки його ефективності та розроблені методичні рекомендації для психологів та соціальних педагогів навчальних закладів.

Емпіричні результати, одержані на констатувальному етапі дослідження, дозволили конкретизувати підстави та особливості побудови системи психологічного супроводу. Провідними напрямами її побудови виступили: визначення наявних у студентів різних курсів утруднень, повязаних переживанням нормативних криз професійного становлення та допомога в їх ефективному подоланні; створення умов для підвищення рівня соціально-психологічної адаптації студентів, розвиток їх педагогічної та онтогенетичної рефлексії, внутрішньої мотивації професійного розвитку, самоактуалізації та саморозвитку.

Розроблено організаційно-методичні та змістовні засади комплексної системи психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу: основний зміст супроводу включав організацію взаємодії та спрямовувася на засвоєння супроводжуваними нових моделей поведінки, спілкування і діяльності. Надавалися такі види психологічної допомоги: психологічна допомога студентам, батькам, педагогам, адміністрації. Психологічний супровід професійно-особистісного становлення був реалізований через такі види діяльності психолога коледжу: навчальну (навчання способам ефективного спілкування та поведінки в ході професійного становлення); здоров’язберігаючу (комплекс заходів, які сприяють нормалізації нервово-психічного самопочуття: розрядки напруги, зняттю втоми; аналіз навантаження, можливостей людини при виконанні конкретної діяльності та ін.; формувальну (діяльність спрямована на формування у суб’єкта вмінь і навичок, необхідних для вирішення конкретних завдань; допомогу в організації мислення особистості, заохочення експериментування, розширення можливостей); аналітичну (аналіз існуючої системи взаємодії, результативності застосовуваних технологій і ін.); організуючу (організовує спеціальні види діяльності, взаємодії, спрямовані на досягнення мети професійного становлення); смислопороджуючу (організовує спеціальні ситуації в міжособистісній взаємодії, що сприяють появі у її учасників нового сенсу, цінностей); стимулюючо-мобілізуючу (використовує різні психологічні засоби, методи, що сприяють активізації особистості в ході професійного становлення); спрямовуючо-підтримувальну (підтримка нових професійних та особистісних умінь, допомогу в «розкритті» здібностей особистості, її ресурсів і вміння застосовувати їх у діяльності); обєднувально-посередницьку (діяльність, що забезпечує встановлення багатопланових зв’язків між суб’єктами освітнього процесу в організації розвиваючої і професійної взаємодії і досягненні конкретних цілей).

Технології психологічного супроводу представлено сукупністю методів розвязання завдань професійного становлення: психологічні тренінги, моніторинг процесу особистісно-професійного розвитку, методи психологічної корекції та індивідуального консультування, створення сприятливого навчально-розвивального середовища. Основні положення організаційно-методичних та змістовних засад комплексної системи психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу представлено у програмі, розробленій відповідно до специфіки розвитку студентів на кожному з етапів професійного становлення (адаптації, інтенсифікації, ідентифікації).

Результати контрольного етапу засвідчили наявність позитивної динаміки показників респондентів експериментальних груп за відносними рівнями професійного розвитку у порівнянні з результатами констатувального експерименту. Значущі позитивні зміни (згідно t–критерію Стьюдента) за методиками особистісного блоку діагностичного комплексу зафіксовано у напрямках: зростання рівня соціально-психологічної адаптації (t=5,73; p≤0,01), емоційного комфорту (t=4,89; p≤0,01) та прийняття себе та оточення (t=3,81; p≤0,05); збільшення вираженості інтегрального показника самоактуалізації (t=3,21; p≤0,05) та автономності (t=4,65; p≤0,01), спонтанності (t=4,25; p≤0,01), контактності (t=3,68; p≤0,01); відзначено зниження потреби у проявах психологічних захистів (t=2,97; р≤0,01), напруги та тривожності; зафіксовано зменшення показників конформності (t=4,36; р≤0,01), залежності (t=3,61; р≤0,01), невпевненості у собі (t=3,53; р≤0,01) та підвищення цілеспрямованості, лідерських якостей (t=3,56; р≤0,01); зафіксовано перерозподіл у бік зменшення кількісної представленості респондентів з „досить розвиненою" комунікативністю з певною нестачею терплячості, послідовності, до – „нормальної” комунікативності з більшою терплячістю та стриманістю у контактах (від 73,3% - 26,7% у констатувальному експерименті до 65,4% - 34,6% у контрольному).

Таблиця 1.

Кількісний розподіл респондентів експериментальних та контрольних груп за показниками рівня професійного розвитку на етапі контрольного експерименту (%)

Показники /

відносні рівні професійного розвитку

Соціально-психологічна адаптація

Самоактуалізація

Онтогенетична рефлексія

Комунікатив-ність

Емпатія

Мотиви навчальної діяльності

Уявлення про ПВЯ педагога

Задоволеність спеціальністю

Визначеність у професійному майбутньому

Особистісний компонент

Професійний компонент

ЕГ1

Високий

56

32

17

85

25

41

64

84

82

Середній

44

68

83

15

75

58

36

14

17

Низький

0

0

0

0

0

1

2

2

1

КГ1

Високий

15

2

8

67

10

13

5

65

45

Середній

85

98

86

32

87

77

70

18

31

Низький

0

0

6

4

3

10

25

24

24

ЕГ2

Високий

58

33

19

86

29

40

62

85

86

Середній

42

67

81

14

71

57

37

14

13

Низький

0

0

0

0

0

3

1

1

1

КГ2

Високий

17

3

11

69

11

14

8

64

48

Середній

83

97

85

31

88

77

70

18

21

Низький

0

0

4

0

1

9

22

18

21

Значущі позитивні зміни за методиками професійного блоку діагностичного комплексу відбулися у напрямках: уявлення випускників про провідні комплекси професійно важливих якостей педагога наблизилися до значень, запропонованих експертами; як засвідчили результати анкетування, більш реалістичне уявлення про професійно важливі якості педагога стало можливим на підставі отримання практичного досвіду роботи в педагогічному середовищі, співставлення вимог професіограми з власним рівнем розвитку необхідних якостей. За методикою мотивації навчальної діяльності на відміну від констатувального етапу відзначено загальне зростання її рівня у напрямку підвищення значень професійних мотивів (t=4,32; р≤0,01), соціальних (t=3,65; р≤0,01), навчально-пізнавальних (t=2,57; р≤0,01) та мотивів творчої самореалізації (t=5,75; р≤0,01).

Випускники експериментальних груп більше задоволені набутою спеціальністю та впевнені у професійному майбутньому, ніж їхні колеги з контрольних груп.

Таблиця 2.

Психологічна задоволеність набутою спеціальністю та визначеність у професійному майбутньому (середній бал)

ЕГ1

КГ1

ЕГ2

КГ2

Задоволеність набутою спеціальністю

Початкова освіта

(Z= -4,560; p=0,00)*

Соціальна педагогіка

(Z=-4,480; p=0,00)*

4,42

3,84

4,57

3,91

Визначеність у професійному майбутньому

2,61

2,28

2,64

2,36

(Z=-3,867; p=0,00)*

(Z=-3,436; p=0,00)*

* - достовірні відмінності за критерієм Манна-Уітні

Зважаючи на це, більше представників експериментальної частини вибірки продовжили освіту за обраною спеціальністю.

Таблиця 3.

Результати моніторингу кількості студентів коледжу, які продовжили навчання в закладах ІІІ-ІV рівня акредитації (випуску 2006-2009 р. н.)

Назва спеціальності

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Кількість студ., які закінчили

Кількість студ., які продовжили навчання

Кількість студ., які закінчили

Кількість студ., які продовжили навчання

Кількість студ., які закінчили

Кількість студ., які продовжили навчання

Кількість студ., які закінчили

Кількість студ., які продовжили навчання

Початкове навчання

70

53 (76%)

95

69 (72%)

74

56 (76%)

100

89 (89%)

Соціальна педагогіка

14

9

(64%)

19

12 (63%)

22

14 (63%)

24

18 (75%)

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми психологічного забезпечення професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, яке полягає у здійсненні системного теоретико-експериментального вивчення змісту, структури та особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу в контексті психології життєтворчості особистості; обгрунтуванні необхідності запровадження системи психологічного супроводу, розробці його концептуальної моделі; визначенні провідних комплексів особистісних характеристик, розвитком яких забезпечується процес первинної професіоналізації педагога. Розроблено, апробовано та впроваджено комплексну авторську програму психологічного супроводу професійного розвитку особистості на етапі первинної професіоналізації.

1. Професійний розвиток особистості – це процес соціалізації, що відбувається в онтогенезі людини, спрямований на привласнення нею різноманітних аспектів світу праці – професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань, умінь та навичок. Його найважливішими чинниками виступають впливи середовища і власна активність суб'єкта професійного розвитку. У вітчизняних концепціях розуміється як процес проходження людиною послідовності етапів, безпосередньо пов'язаних з віковими етапами розвитку людини, на кожному з яких формуються психічні новоутворення, відбувається формування нових якостей професіонала, що забезпечують успішне виконання трудових функцій і готують суб'єкта до переходу на наступну стадію розвитку.

2. Особистісний розвиток є невіддільним від професійного - в основі кожного з них лежить принцип саморозвитку, що детермінує здатність особистості перетворювати власну життєдіяльність на життєтворчість. Розв'язання завдань особистісного і професійного розвитку, які постають перед особистістю, супроводжується переживанням нормативних криз, що обумовлює необхідність психологічного супроводу процесу професійного становлення. Для етапу первинної професіоналізації провідними кризами професійного становлення, що супроводжують перехід від однієї стадії до іншої, виступають: криза навчально-професійної орієнтації (14-17); криза вибору професії (16-18); криза професійних експектацій (18-20).

3. Концептуальними засадами дослідження виступили положення структурно-інтегративного підходу, особливістю якого є: уявлення про одночасний характер розгортування особистісних, професійних та процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку особистості та набуття статусу суб'єкта власної життєтворчої активності; розуміння професійного розвитку як частини життєвого проекту особистості, реалізація якого відбувається на підставі розгортування особистісних, професійних та процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку. 

4.  Результати констатувального етапу експерименту, представлені на рівні опису узагальненого психологічного портрету особистості типового представника коледжу, виявили спрямованість традиційної системи освіти у педагогічному коледжі насамперед на розвиток інформаційно-дидактичних компонентів професійного становлення. Це проявилося у домінуванні зовнішньої спрямованості мотивації студентів, зниженні її рівня від початкових до випускних курсів, конформності, недостатньому рівні розвитку рефлексії, соціально-психологічної адаптації  та окремих проявах особистісних девіацій. Означені результати засвідчили необхідність впровадження у навчальний процес коледжу програми комплексного психологічного супроводу, спрямованого на підтримку особистісного розвитку студентів як підгрунтя їх подальшої професіоналізації.

5. Емпірична верифікація теоретичних положень дослідження на констатувальному етапі засвідчила, що процес професійного розвитку особистості в умовах педагогічного коледжу відзначається складною багатофакторною структурою. У взаємовідносинах показників визначено багатозначні кореляції, що вказують на складний системний характер взаємозвязку особистісних та професійних характеристик в процесі професійного становлення та розкривають специфіку взаємовідносин як окремих показників між собою, так і їх комплексів; отримані в ході дослідження зв’язки між показниками та результати факторного аналізу  в цілому поєднуються у вісім провідних комплексів рис, що групуються навколо таких модальностей: професійно важливі якості, адаптація, самоактуалізація, мотивація, соціальна кооперація, гуманістичні цінності, емпатія, соціальна активність, розвитком яких забезпечується процес первинної професіоналізації педагога.

6. Психологічний супровід у педагогічному коледжі - це цілісна система психолого-педагогічної діяльності, спрямована на  забезпечення соціально-психологічних умов для успішного професійного навчання, підготовки до майбутньої професії, комунікації, особистісного та професійного зростання на підставі системного саморозвитку та самореалізації як індивіда, особистості, суб'єкта власної професійної діяльності та життєтворчості. Провідними теоретико-методичними засадами побудови системи психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу виступили уявлення щодо спрямованості роботи психологічної служби на розвязання утруднень та актуальних завдань відповідно до таких етапів професіоналізації: оптація (вибір професії, навчального закладу), адаптація до учбово-пізнавального середовища, інтенсифікація, професійна ідентифікація.

7. Ефективність запровадженої комплексної системи психологічного супроводу визначається якісними та кількісними відмінностями між результатами експериментальних та контрольних груп на контрольному етапі експерименту. Значущі позитивні зміни зафіксовано за показниками методик особистісного та професійного блоків діагностичного комплексу. Студенти-випускники виявили високий рівень задоволеності набутою професією та упевненості у професійному майбутньому, відзначено суттєве підвищення кількості студентів, які продовжили навчання за обраним фахом.

Теоретичні положення та експериментальні результати дослідження не вичерпують проблему професійного розвитку особистості у всій її складності та багатовимірності. Для подальшого вивчення інших аспектів проблеми в психології ми вважаємо перспективними такі напрями: визначення гендерних особливостей впливу успішної професіоналізації на субєктивну задоволеність реалізацією власного життєвого проекту; розробка інструментарію діагностики рівня професійного розвитку педагогів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бабак К. В. Взаємозв’язок особистісного і професійного розвитку студентів / К. В. Бабак // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць.  – Одеса, 2008. – Вип. 12. – С. 179–183.
  2.  Бабак К. В. Психологічні засади професійного розвитку студентів / К. В. Бабак // Науково-практичний журнал Південного Наукового Центру АПН України. – Одеса, 2009 . – C. 4–6.
  3.  Бабак К. В. Суб’єктний вимір професійного розвитку особистості / К. В. Бабак // Освіта регіону політологія, психологія, комунікації. – Український науковий журнал. – К. : Ун-т «Україна», 2010. – С. 102–106.
  4.  Бабак К. В. Психологічний супровід професійного розвитку у вітчизняній практиці діяльності психологічної служби / К. В. Бабак // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць.  – Одеса, 2010. - Вип. 8 -С. 126-132.
  5.   Бабак К. В. Модель психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу / К. В. Бабак // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць.  – Одеса, 2011. – Вип. 1-2. – С. 90–96.
  6.  Бабак К. В. Аналіз мотивації навчальної діяльності старшокласників серед завдань психологічної служби школи / К. В. Бабак // Актуальні проблеми практичної психології: зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006 . – С. 19–22.
  7.  Бабак К. В. Самоактуалізація особистості студентів у діяльності психологічної служби коледжу / К. В. Бабак // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. – Херсон: ХДУ, 2007. – С. 14–16.
  8.  Бабак К. В. Психологічний супровід особистісно-професійного розвитку студентів / К. В. Бабак // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук. праць. – Рівне : РДГУ, 2008. –  Вип. 41. – С. 31–33.
  9.  Бабак К. В. Сутність і складові особистісного і професійного розвитку студентів / К. В. Бабак // Наука, освіта, суспільство очима молодих: зб. наук. праць. – Рівне : РДГУ, 2009. – Вип. 2 . – С. 116.
  10.  Бабак К. В. Професійний розвиток особистості як психологічна проблема / К. В. Бабак // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. – Рівне : РДГУ, 2010. – Вип. 43. - С. 14–16.

АНОТАЦІЇ

Бабак К.В. Психологічний супровід професійного розвитку студентів педагогічного коледжу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2011.

У дисертації представлено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу. Здійснено системне теоретико-експериментальне вивчення змісту, структури та особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу в контексті психології життєтворчості особистості. Запропоновано структурно-інтегративний підхід до розуміння змісту первинної професіоналізації як одночасного розгортування особистісних, професійних та процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку особистості та набуття статусу суб'єкта власної життєтворчої активності. Обгрунтовано необхідність запровадження системи психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, розроблено його теоретичну модель. Визначено провідні комплекси особистісних характеристик, розвитком яких забезпечується процес первинної професіоналізації педагога.

Розкрито сутність та особливості психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу на етапі первинної професіоналізації, розроблено, апробовано та доведено ефективність авторської комплексної програми психологічного супроводу.

Ключові слова: професійний розвиток, первинна професіоналізація педагога, кризи професійного становлення, структурно-інтегративний підхід до професійного розвитку особистості, професійно важливі якості педагога, психологічний супровід, психологічна служба педагогічного коледжу, життєтворчість.

Бабак К.В. Психологическое сопровождение профессионального развития студентов педагогического коледжа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени  кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2011.

В диссертации представлены материалы теоретико-экспериментального исследования проблемы психологического сопровождения профессионального развития студентов педагогического колледжа. Осуществлено системное теоретико-экспериментальное изучение содержания, структуры и особенностей профессионального развития студентов педагогического колледжа в контексте психологии жизнетворчества личности. Предложен структурно-интегративный подход к пониманию содержания первичной профессионализации как одновременного развертывания личностных, профессиональных и процессуальных компонентов онтогенетического развития личности и приобретения статуса субъекта собственной життетворческой активности. Обоснована необходимость внедрения системы психологического сопровождения профессионального развития студентов педагогического колледжа, разработана его теоретическая модель. Определены ведущие комплексы личностных характеристик, развитием которых обеспечивается процесс первичной профессионализации педагога.

На основании эмпирической верификации теоретических положений исследования установлено, что процесс профессионального развития личности в условиях педагогического колледжа отличается сложной многофакторной структурой. Во взаимоотношениях показателей определены многозначные корреляции, указывающие на сложный системный характер взаимосвязи личностных и профессиональных характеристик в процессе профессионального становления и раскрывающие специфику взаимоотношений как отдельных показателей между собой, так и их комплексов. Полученные в ходе исследования связи между показателями и результаты факторного анализа в целом объединяются в восемь ведущих комплексов черт, группирующихся вокруг таких модальностей: профессионально важные качества, адаптация, самоактуализация, мотивация, социальная кооперация, гуманистические ценности, эмпатия, социальная активность, развитием которых обеспечивается процесс первичной профессионализации педагога.

Раскрыты сущность и особенности психологического сопровождения профессионального развития студентов педагогического колледжа на этапе первичной профессионализации, разработана и апробирована его авторская комплексная программа, доказана ее эффективность. Определены ведущие направления психологического сопровождения психологической службы колледжа: мониторинг личностно-профессионального развития и процесса подготовки будущего специалиста; психологическое образование; психологическая профилактика и коррекция личностных и профессиональных девиаций. В рамках психологического сопровождения использованы следующие формы работы: психологическая просвещение, психологическая диагностика; психологический тренинг; психологическая коррекция; индивидуальное консультирование. Психологическое сопровождение профессионально-личностного становления реализовывалось через следующие виды деятельности психолога колледжа: учебную; здоровьесберегающую; формирующую; аналитическую; организующую; смыслопорождающую; стимулирующе-мобилизующую; направляюще-поддерживающую; объединительно-посредническую.

Ключевые слова: профессиональное развитие, первичная профессионализация педагога, кризисы профессионального становления, структурно-интегративный подход к профессиональному развитию личности, профессионально важные качества педагога, психологическое сопровождение, психологическая служба педагогического колледжа, жизнетворчество.

Babak K. Psychological support the professional development of teachers college students. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidat of Psychological Sciences in a specialty 19.00.07 - Educational and Developmental Psychology. – National Pedagogical University named after M.P.Dragomanov, Kyiv, 2011.

The dissertation observe materials of theoretical and experimental study on psychological support professional development of teachers college students. The systematic theoretical and experimental study of the content, structure and features of the professional development of teachers college students made in the context of life creativity of personality. A structurally integrative approach to understanding the content of primary professionalization as the process of simultaneous realization personal, professional and procedural components of ontogenetic development of personality and becoming a subject of their own life-giving activity. The necessity of introducing a system of psychological support professional development of teaching college students are formulated, its theoretical model suggested. Determined complexes leading personal characteristics, which development process provides primary teacher professionalism.

The essence of psychological support to professional development of teachers college students on the stage of primary professionalization revealed, developed and tested the author′s comprehensive program.

Key words: professional development, primary teacher professionalism, professional formation crisis, structural - integrative approach to professional development of personality, professionally important qualities of the teacher, psychological support, psychological service of pedagogical college, life creation.


Результат:
набуття статусу суб'єкта професійного розвитку,

власної життєтворчості

ета: повноцін-на реалізація професійно-особистісного потенціалу і задоволення потреб суб'єкта діяльності

Завдання: вив-чення особистос-ті; створення со-ціально-психоло-гічних умов для розвитку; психо-логічна допомога у подоланні криз

Функції: профі-лактика розвит-ку професійних деформацій, на-дання допомоги в подоланні криз і стагнації; корекція 

Психологічний супровід

Кризи: вибору про-фесії, професійного самовизначення, про-фесійних експектацій

Кризи: ідентичності, самовизначення, життєвих експектацій

Кризи: нерівномір-ності, фізичного та психічного розвитку

Задатки, здібності, психофізіологічні особливості

професійне навчання і підготовка до профе-сійної діяльності,

навчально-професійна адаптація, засвоєння професійних знань, набуття|надбання| професійного досвіду, формування виробничих вмінь і навичок

провідні новоутворення, вікові завдання розвитку, провідна діяльність,

зона найблищого розвитку

Професійний компонент

Особистісний компонент

Онтогенетичний компонент

Життєтворчість особистості

Життєвий проект

Професійний розвиток особистості

Технології: діагностика, моніторинг, психологічне косультуван-ня, тренінги професійного розвитку


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69846. ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА: УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС 2.09 MB
  Физическая культура направлена на поддержание здоровья, развитие физических способностей студента и использование их в соответствии с потребностями общественной жизни. В своей основе физическая культура имеет целесообразную двигательную деятельность в форме физических упражнений, позволяющих...
69847. Основы безопасности жизнедеятельности 64.88 KB
  Принцип гуманизации труда освобождение человека от выполнения механических стереотипных тяжелых и опасных видов труда для выполнения творческих действий. Принцип нормирования заключается в установлении таких параметров соблюдение которых обеспечивает защиту человека от соответствующих...
69848. АДМИНИСТРАТИВНОЕ ПРАВО 738.5 KB
  Административное право является одной из важнейших отраслей правовой системы государства, а административное законодательство служит правовой основой построения и функционирования самой многочисленной ветви власти – исполнительной.
69849. Арбитражный процесс: Учебно-методический комплекс 608 KB
  Учебно-методический комплекс содержит необходимые учебные материалы: программу учебного курса, планы семинарских занятий, задачи, тематику рефератов и курсовых работ, экзаменационные вопросы, список рекомендуемой литературы, нормативных правовых актов, официальных актов высших...
69850. БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ: УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС 140.5 KB
  Дисциплина «Безопасность жизнедеятельности» учит распознавать, оценивать, предупреждать потенциальные опасности, защищать человека, общество, государство от негативных воздействий техногенного, антропогенного, социального характера, комплексно подходить к решению проблем безопасности.
69851. ИСТОРИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ГОСУДАРСТВА И ПРАВА 648 KB
  Предметом изучения курса «История отечественного государства и права» является история становления и развития государства и права России с древнейших времен до наших дней. Изучение в рамках курса некоторых аспектов истории судебных органов России решает следующие задачи...
69852. ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫЕ И СУДЕБНЫЕ ОРГАНЫ 978.5 KB
  Задачи изучения дисциплины: дать общее представление о правосудии его конституционных принципах; раскрыть систему правоохранительных органов место их в структуре государственных органов и их компетенция основные цели и задачи; дать общую информацию о правоохранительной деятельности...
69853. РУССКИЙ ЯЗЫК И КУЛЬТУРА РЕЧИ: УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС 421.5 KB
  Язык как универсальная знаковая система. Язык и речь. Основные единицы языка и речи. Язык и общество, роль языка в развитии культуры и в становлении личности. Общение как одна из главных потребностей человека; особенности коммуникации в современном мире...