68167

ОСНОВНІ ХВОРОБИ КУКУРУДЗИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ШКІДЛИВОСТІ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Спеціалізація вирощування кукурудзи відбувається в сівозмінах з короткою ротацією з насиченням зернових культур понад 50 а це спричиняє акумуляцію інфекційного запасу хвороб в ґрунті. Головними чинниками що дестабілізують виробництво зерна є хвороби які знижують ефективність сучасних технологій вирощування кукурудзи.

Украинкский

2014-09-19

237.5 KB

2 чел.

PAGE  22

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

БАННІКОВА КСЕНІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 632.4:633.15+632.9

ОСНОВНІ ХВОРОБИ КУКУРУДЗИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ШКІДЛИВОСТІ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ 

06.01.11 – фітопатологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата   сільськогосподарських   наук

Київ – 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник –  доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Ретьман Сергій Васильович,

Інститут захисту рослин НААН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Корнійчук Микола Сергійович,

Національний науковий центр "Інститут землеробства НААН України", завідувач відділу захисту рослин від шкідників і хвороб

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник 

Ковалишина Ганна Миколаївна,

Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла НААН України, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться “_9_” вересня 2011 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041,   м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. 41

Автореферат розісланий “__1__”  серпня  2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради      М.С. Мороз


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У світовому сільському господарстві кукурудзі належить важлива роль. Це передусім зернофуражна культура: дві третини її використовується на корм, а  решта  на продовольчі потреби, технічну переробку. Завдяки посухостійкості вона є надійною страховою культурою в роки несприятливі для зернових колосових. Кукурудза – цінна сировина для харчової, медичної галузі та промисловості, з якої виробляється понад 3,5 тис. видів найменувань різної продукції,   перспективна для виробництва біопалива – біоетанолу.

За валовим збором і врожайністю культура посідає перше місце у світі, а в структурі посівних площ кукурудза становить 20-25 %, в окремих господарствах до 45 % посівів. В Україні площа посівів під культуру на зерно зросла з 1999 по 2009 роки більше ніж у 2 рази, з 900 тис. га до 2,5 млн га і продовжує зростати. Спеціалізація вирощування кукурудзи відбувається в сівозмінах з короткою ротацією з насиченням зернових культур понад 50 %, а це спричиняє акумуляцію інфекційного запасу хвороб в ґрунті.

Головними чинниками, що дестабілізують виробництво зерна є хвороби, які знижують ефективність сучасних технологій вирощування кукурудзи. Світові втрати зерна від фітопатогенів  в  середньому 9%, а  в роки з епіфітотійним розвитком – 50% і більше. Для їх запобігання потрібен комплексний підхід і корегування захисних заходів.

Проведення  діагностики та фітосанітарного моніторингу мікозів є обов’язковою умовою  вдосконалення  системи захисту рослин. Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню заходів захисту кукурудзи від хвороб, що зумовлює її актуальність та важливість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась за НТП "Захист рослин" у рамках завдання “Управління розвитком фітоінфекції в агроценозах зернових культур та наукове обґрунтування екологічно безпечної технології захисту” (номер державної реєстрації №0106U002785) (2007-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Уточнити поширення та видовий склад збудників хвороб листя і стебла кукурудзи, їх шкідливість та вдосконалити заходи захисту культури в сучасних умовах вирощування.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

  •  уточнити видовий склад збудників хвороб кукурудзи, їх значимість у патогенному комплексі лісостепової зони;
  •  встановити  шкідливість північного гельмінтоспоріозу та пухирчастої сажки кукурудзи;
  •  встановити технічну ефективність нових протруйників і фунгіцидів проти хвороб кукурудзи в лабораторних та польових умовах;
  •  вдосконалити заходи з обмеження поширення і шкідливості хвороб кукурудзи в лісостеповій зоні;
  •  визначити економічну доцільність використання запропонованих заходів.

Об’єкт дослідження - хвороби кукурудзи упродовж вегетації в Лісостепу України, їх поширення та шкідливість.

Предмет дослідження - біологічні особливості збудників хвороб кукурудзи та екологічні фактори, що впливають на розвиток хвороб, регулювання їх поширення та обмеження шкідливості.

Методи дослідження. Упродовж виконання дисертаційної роботи для реалізації поставлених завдань використовували такі методи: польовий – для обліку  поширення та розвитку хвороб кукурудзи, вивчення чинників впливу агротехніки вирощування культури на ураження хворобами; вимірювально-ваговий – для визначення їх шкідливості, ефективності елементів системи захисту гібридів кукурудзи від хвороб; лабораторний – для встановлення видової належності збудників хвороб, застосовували методи мікроскопічного аналізу і чистих культур. Отримані експериментальні дані оброблялись методами варіаційної статистики. Економічну ефективність оцінювали за показниками: збережений врожай, прибуток, рентабельність.

Наукова новизна одержаних результатів.  Доведено, що відбулися зміни в структурі видового складу фітопатогенного комплексу грибів – збудників хвороб кукурудзи. При цьому збільшилась частка плямистостей листя, що спричиняються грибами Helminthosporium turcіcum Pass. та Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn. Встановлено, що ураження стебел Ustilаgo zeae за останні роки стало більш поширеним, ніж розвиток пухирчастої сажки на качанах.

Вперше в умовах Лісостепу України виявлено прояв сірої плямистості кукурудзи, викликаної грибом Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn.

Визначено шкідливість північного гельмінтоспоріозу та пухирчастої сажки кукурудзи. Встановлено, що за ураження північним гельмінтоспоріозом із балом 2 втрати врожаю становлять від 17,1 до 27,3 %.

Встановлено, що незбалансовано високі дози мінеральних добрив (N135+P135K180 ), а також їх відсутність сприяють поширенню комплексу хвороб кукурудзи: пухирчастої сажки, північного гельмінтоспоріозу.

Показано, що вирощування кукурудзи в монокультурі сприяє накопиченню інфекції хвороб й зростанню їх розвитку. Доведено, що мінімалізація обробітку ґрунту сприяє розвитку сажкових хвороб та не впливає на гельмінтоспоріозну плямистість.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено, що гібриди НК-Сімба, НК-Фуріо, НК-Альтіус й ПР39Р86 менше уражуються комплексом хвороб кукурудзи. Показано, що гібрид Случ СВ є толерантним до ураження північним гельмінтоспоріозом.

Встановлено високу ефективність та рекомендовано виробництву проводити протруювання насіння препаратами Ламардор 400 FS, т.к.с. (0,2 л/т), Максим ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т), Корріоліс т.к.с. (0,2 л/т) та обприскування посівів у фазу 8-10 листків фунгіцидами Абакус, мк.с. (1,5-1,75 л/га) і Коронет 300 SC, к.с. (0,6-0,8 л/га).  

Система захисту кукурудзи від хвороб пройшла виробничу перевірку в Київській обл. в ПП “Агро-Олімп 2006” на площі 6 га у 2010 р. При цьому збережений врожай кукурудзи становив 1,29-1,45 т/га, рентабельність складала 173-193%. Результати досліджень можуть бути використані службою захисту рослин та виробниками для планування системи захисту кукурудзи в зоні Лісостепу України. 

Особистий внесок здобувача. Здобувач обґрунтувала напрям досліджень, брала участь в розробці програми й методики наукових експериментів, особисто виконала лабораторні і польові досліди, проаналізувала отримані результати, на їх основі розробила рекомендації виробництву та здійснила виробничу перевірку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень було викладено на наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Сучасний стан та перспективи виробництва зерна в умовах інноваційного розвитку аграрного ринку України» (Дніпропетровськ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених і спеціалістів "Інтегрований захист рослин в Україні» (Київ, 2008);  Міжнародній науково-практичній конференції ВПРС МОББ «Биологические основы регулирования вредных организмов в агроценозах» (Київ, 2009);  ІV Міжнародній науково-практичній конференції  молодих вчених «Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату» (Харків, 2009); науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Сучасний стан та перспективи виробництва продукції рослинництва в умовах зміни клімату» (Дніпропетровськ, 2010); вчених радах Інституту захисту рослин УААН (2007, 2011); в 2007-2010 рр. доповідались на семінарах, нарадах і науково-практичних конференціях, організованих Міністерством аграрної політики України в різних регіонах держави (м. Київ; м. Миронівка; м. Сквира; смт. Баришівка; м. Хмільник Вінницької обл.; м. Запоріжжя; м. Херсон).  

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 11 наукових працях, в тому числі в 4 статтях у наукових фахових журналах, 4 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинописного тексту, включає 27 таблиць, 34 рисунки і 6 додатків. Робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. Список використаних джерел охоплює 217 найменувань, у тому числі 45 - іншомовних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі наведено аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури щодо видового складу й біологічних особливостей збудників хвороб кукурудзи - Ustilago zeae (Link) Unger, Sorosporium reilianum Mc Alpine, Helminthosporium turcіcum Pass., Puccinia sorghi Schwein., Fusarium Link.

Описано їх еколого-біологічні характеристики, шкідливість. Приділено увагу основним заходам захисту від вищенаведених хвороб кукурудзи.

Висвітлено актуальність та важливість встановлення закономірностей розвитку хвороб кукурудзи, моделювання їх шкідливості та розробки захисних заходів. Оскільки дослідження були проведені в різні часи в різних регіонах і стосувались певних гібридів, а за останні 15 років відбулась зміна асортименту гібридів, що вирощуються в Лісостепу України виникла необхідність проведення досліджень  ураженості гібридів оновленого асортименту в сучасних умовах господарювання. Найкращою стратегією контролю хвороб листя є інтеграція декількох заходів, що дасть змогу мінімізувати вплив фітопатогенів на врожай.

МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась протягом 2007-2010 рр. в Інституті захисту рослин НААН. Досліди проводили у лісостеповій зоні України (Київська, Черкаська обл.).

Обліки хвороб кукурудзи проводили за загальноприйнятими методиками (Омелюта  В.П. та ін., 1986; Шелудько Ю.М., 1961). Стадії розвитку рослин визначали за шкалою ВВСН.

Для визначення видового складу хвороб кукурудзи проводили обстеження в областях лісостепової зони України (Київська, Черкаська). Обліки хвороб проводили у фази 7 – 9  листків, викидання волоті, початок формування качана та воскової стиглості.

Ураження сортів кукурудзи хворобами оцінювали в 2007-2009 рр. у Київській обл. на дослідному селекційному стаціонарі ННЦ Інститут землеробства НААН України та в Черкаській області на виробничих посівах НВ ТОВ “Урожай”. Для оцінки ураження використовували максимальні значення розвитку хвороб впродовж вегетаційного періоду.

Шкідливість північного гельмінтоспоріозу вивчали на природному інфекційному фоні в Київській області на гібридах ТОСС-218, Случ СВ, НК-Мучо, НК-Луган. Шкідливість пухирчастої сажки вивчали на природному інфекційному фоні в Київській області на гібриді ТОСС-218. Етикетували по 50 рослин з різним ступенем розвитку хвороби. Фіксовані рослини збирали окремо і проводили їх структурний аналіз.

Мiкроскопiчне вивчення  патогенів проводили за допомогою мікроскопа NICON OPTIPHOT-2, для фотографування використовували мiкрофотонасадку i фотоапарат "NICON FX 35 DX". Вимiрювали об'єкти за допомогою гвинтового окуляр-мiкрометра МО В -1-15х. Макроскопічне фотографування проводили цифровим фотоапаратом Olympus FE – 240.

Ідентифікацію ізолятів грибів роду Alternaria проводили, використовуючи описи Е. Сіммонса, а також роботи Ф.Б. Ганнібала і Л.М. Льовкіної.

Вплив добрив на розвиток хвороб кукурудзи досліджували в умовах сертифікованого агротехнічного стаціонару ННЦ Інституту землеробства НААН на гібридах ТОСС-218 та Случ СВ, попередник – пшениця озима.   

Вплив монокультури на розвиток хвороб кукурудзи досліджували в НВ ТОВ “Урожай” (Черкаська обл.) та на дослідному селекційному стаціонарі ННЦ Інститут землеробства НААН при монокультурі 25 років.

Вивчення впливу способів обробітку ґрунту на розвиток хвороб проводили в НВ ТОВ “Урожай” (Черкаська область).

Технічну ефективність протруйників та фунгіцидів проти хвороб кукурудзи досліджували в 2008-2010 рр. в Київській обл. (ПП «Агро-Олімп 2006»). Гібриди кукурудзи – ТОСС-218, Случ СВ та Канада, попередник –пшениця озима. Дослід польовий, розмір ділянок – 50 м2, повторність – чотириразова.  Обробку фунгіцидами проводили в фазу 8-10 листків.

За оцінки показників економічної ефективності застосування хімічних засобів захисту кукурудзи від хвороб використано показники умовно-чистого прибутку й рентабельності. Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за методами варіаційної статистики (Доспехов Б.А., 1973).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПОШИРЕННЯ, ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ШКІДЛИВІСТЬ ХВОРОБ КУКУРУДЗИ

Поширення та розвиток хвороб кукурудзи в Лісостепу України. Щороку на посівах спостерігались ураження сажковими хворобами (летючою та пухирчастою), північним гельмінтоспоріозом, стебловими та кореневими гнилями, цефалоспоріозом, фузаріозом качанів. У 2008 і 2009 рр. спостерігалось ураження сірою плямистістю, а в 2007, 2008 та  2010 рр. – іржею кукурудзи.

В останні роки відбулися зміни в структурі видового складу  грибів –збудників хвороб. Зокрема, незважаючи на збереження домінування в патогенному комплексі пухирчастої сажки, з 4–6 % до 12–16 % підвищився розвиток північного гельмінтоспоріозу.

Виходячи з особливостей патогену і співставивши їх з метеорологічними даними  встановлено, що оптимальні гідротермічні умови для росту і розвитку пухиря (міцелію гриба) встановлюються уже в першій половині липня.

Відмічені протягом останніх років зміни в структурі патогенного комплексу підтверджують необхідність систематичних спостережень за проявом хвороб, оцінки їх шкідливості та розробки ефективних захисних заходів.

Прояв симптомів ураження та видовий склад збудників хвороб  кукурудзи. Видовий склад збудників хвороб є досить різноманітним і динамічним у різні роки. Тому моніторинг поширення і розвитку хвороб, визначення особливостей їх прояву є необхідним з метою своєчасного виявлення моменту посилення розповсюдження.

Перші прояви північного гельмінтоспоріозу обліковували в 2007 р. починаючи з фази початку викидання волоті, а в 2008–2010 роках – з фази 8–10 листків. Першими ознаками хвороби на листі було утворення білястих плям. На початку розвитку хвороби облямівка чітко не сформована, з країв мала жовте забарвлення. Центр плями від світло-зеленого до солом’яного кольору. Через 10 –12 днів пляма розширювалась, була краплеподібною, облямівка набула чіткого бурого забарвлення.  До фази молочно-воскової стиглості пляма збільшилась   до 7 см у довжину та 1-1,2 см у ширину. Відмерлі тканини центральної частини плями набули брудно-сірого, коричневого забарвлення та почали розтріскуватися. Краї облямівки чіткі але не рівні, від бурого до фіолетово-чорного кольору. Сусідні плями розширились до краю листкової пластинки у вигляді побуріння. Краї ураженого листка почали скручуватися. Плями на уражених 1 і 2 балами рослинах обліковували на середньому ярусі листя.

Найбільше ураження – 3 бали було відмічено в 2008 р., коли у фазу молочної стиглості зерна ураження проявлялось у вигляді смугастості на всьому листі з нижнього ярусу до верхівки рослини. Пошкодженими були 30-60% листової поверхні. В місцях первинного ураження сформувались видовжені штрихові смуги вздовж центральної жилки листка та його країв. Найбільші плями завдовжки 22–25 см, в середньому 9–12 см, завширшки 1,3–3 см. Вздовж центральної осі смуги відбувалось розтріскування та випадіння пошкодженої тканини листка. На найбільш уражених рослинах нараховувалось 4–6 таких плям північного гельмінтоспоріозу на лист, із спороношенням та 3–10 дрібних, новосформованих плям.

Збудник північного гельмінтоспоріозу H.turcicum дав типове спороношення на 7-й день після закладання шматочків ураженого листя на живильне середовище. При мікроскопічному дослідженні збудника хвороби H. turcіcum, з шматочками оливкового міцелію були виявлені конідії збудника. Їх розмір (20–24 х 90–100 мкм) та кількість перетинок (5–7 шт.) відповідала типовому опису збудника північного гельмінтоспоріозу. Вони були переважно прямі або злегка зігнуті, звичайно веретеноподібної форми й мали оливкове забарвлення.

На відмерлих частинах рослин зафіксовано появу вторинної мікрофлори. Колонізація тканин супроводжувалась утворенням характерного оксамитового нальоту. Пряме мікроскопіювання в лабораторних умовах дозволило встановити присутність грибів роду Alternariа. З метою визначення видової належності гриб виділено в чисту культуру. Гриби формували темно-сірі колонії зі слабким міцелієм. Спостерігалось рясне спороношення, що мало вигляд “кущиків” за рахунок розгалуження коротких ланцюжків конідій.  Розміри конідій перебували в межах 40–45 х 10 мкм. Сукупність ознак дозволила ідентифікувати гриб як  Alternaria alternata (Fr.) Keissl.

У 2008 і 2009 рр. було виявлено розвиток сірої плямистості листя, або курвуляріоз. Хвороба  поширена переважно на інтродукованих з-за кордону  гібридах. Перші симптоми ураження з’являються на листі в період дозрівання кукурудзи, у вигляді маленьких округлих чи овальних плям кольору соломи, з червоно-коричневою облямівкою. Плями зливалися утворюючи некротичні осередки завдовжки до 1 см, а в центрі ураження з’являються округлі сіруваті зони, навколо плями утворюється кільце солом’яного кольору, або хлоротичне гало. Із шматочків уражених листків виділено збудника хвороби Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn. Ідентифікацію гриба проведено за сукупністю морфолого-культуральних ознак, особливостями будови і розміром конідій.

Ураження кукурудзи іржею відповідало 1–2 балам. У Сквирському та Корсунь-Шевченківському районах ураження рослин відповідало 2 та 3 балам, відмічалось кілька десятків розкиданих пустул на листках у вигляді плям.

Прояви пухирчастої сажки фіксувалися щорічно на всіх надземних частинах рослин кукурудзи. Найменш шкідливим було ураження пухирчастою сажкою листків та чоловічих суцвіть, а найбільш небезпечним було ураження точки росту рослини на ранніх етапах розвитку (5–9 листок). При цьому кожний новоутворений листок вже був зі здуттями, а до фази викидання волоті рослини деформувались, були не продуктивними або гинули. Здуття на такій кукурудзі розміщувались скрізь: на листках, стеблі та волоті. Якщо уражалась прикоренева частина стебла, то втрати врожаю залежали від розростання здуттів. При утворенні наросту в фазу 7–9 листка рослина деформувалась і переставала рости. Такі рослини кукурудзи не формували урожай. Інтенсивне розростання здуттів на качанах спричиняло утворення суцільної спорової маси, своєрідної «гірлянди». Ураження стебел за останні роки стало більш поширеним ніж розвиток пухирчастої сажки на качанах.

Найбільш ураженими були гібриди пізнішого терміну сівби та середньостиглі, середньопізні. Летюча сажка викликала руйнування качанів на рослині та ураження волоті.

Найбільший прояв стеблових гнилей відмічено на варіанті без удобрення.  Симптоми з типовим спороношенням  були виявлені на гібриді Случ СВ у вигляді широких темно-коричневих смуг з нальотом молочного кольору на другому міжвузлі рослин. Надломів рослин чи значної шкідливості на рослинах, спричинених фузаріозними гнилями в період проведення досліджень не виявлено, що ймовірно пов’язано з посушливими погодними умовами та стійкістю гібридів.  Зі шматочків ураженого стебла виділено збудників хвороби - гриби роду Fusarium.

За результатами лабораторних досліджень у 2007–2009 рр. з насіння гібридів ТОСС-218 та СЛУЧ СВ були виділені такі збудники хвороб кукурудзи: Fusarium moniliforme, Fusarium culmorum, Fusarium graminearum, Тrichothecium roseum Link., Alternaria alternata, а також гриби роду Cladosporium. Серед яких домінував вид Fusarium moniliforme (62,3%).

Таким чином, встановлено, що ураження стебел пухирчастою сажкою за останні роки стало більш поширеним, ніж розвиток цієї хвороби  на качанах. Показано, що збудником сірої плямистості (курвуляріозу) листя кукурудзи є збудник Curvularia inaequalis. Встановлено, що в комплексі грибів роду Fusarium на зерні кукурудзи   домінував вид Fusarium moniliforme, менш часто зустрічалися F.culmorum та F.graminearum.

Шкідливість північного гельмінтоспоріозу кукурудзи. Визначення шкідливості північного гельмінтоспоріозу кукурудзи (збудник H.turcicum) проводили в 2007-2009 рр. на природному інфекційному фоні на чотирьох гібридах – ТОСС-218, Случ СВ, НК-Мучо й       НК-Луган.

При захворюванні північним гельмінтоспоріозом спостерігалось зменшення довжини качана – на 0,3–1,3 см порівняно із здоровими рослинами. При цьому істотне зниження спостерігалось лише за високих рівнів ураження – 2 бал і становило, відповідно, 1,3 см, або 7,1%.

Кількість зерен у качані також змінювалась залежно від розвитку хвороби. Істотне зниження відбувалось у рослин зі значним ступенем ураження. Так, за ураження балом 2 воно становило 31 шт. з качана, тобто 6,7 % порівняно з неураженими рослинами. За нижчих рівнів ураження цей показник знижувався лише на 1,3-3,9%, що відповідало 6-18 зерен.   

Маса зерна з качана зменшувалась із наростанням розвитку хвороби. При цьому, на відміну від попередніх показників, статистично достовірні втрати зерна з качана відбувались вже за ураження балом 1. Подальше підвищення рівня ураження листя гельмінтоспоріозом супроводжувалось відповідним збільшенням втрат. Так, за ураження на рівні бала 2 вони становили: на гібриді ТОСС-218 – 24,4 %, на гібриді Случ СВ – 17,1 %, НК-Луган –25,2 %, НК-Мучо – 27,3 %.

Ураження хворобою значно впливало і на масу 1000 зерен, що знижувалась разом із зростанням її розвитку. Істотним вплив був починаючи з бала ураження 1. За ураження балом 2 зниження маси 1000 зерен становило на гібриді ТОСС-218 – 16,1 %, на гібриді Случ СВ – 14,4 %, НК-Луган – 18,1 %, НК-Мучо – 20,9 %.

За результатами кореляційного аналізу, встановлено тісний зв'язок між показниками розвитку північного гельмінтоспоріозу і масою зерна з качана та масою 1000 зерен. Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,973-0,988.

Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності між розвитком хвороби та зниженням маси зерна з качана (рис. 1):

ТОСС-218 – y = 12,826x, R2 = 0,977,          (1)

Случ СВ    – y = 9,2275x, R2 = 0,9465,         (2)

НК-Луган  – , R2 = 0,977,         (3)

НК-Мучо   – , R2 = 0,977,         (4)

де у – зниження маси зерна з качана, %; х – розвиток хвороби, %.  

Рис. 1. Залежність між розвитком північного гельмінтоспоріозу кукурудзи та зниженням маси зерна з качана.

Для показника маси 1000 зерен рівняння залежності мали такий вигляд:

ТОСС-218 – y = 8,5788x, R2 = 0,9645,       (5)

Случ СВ    – y = 7,6447x, R2 = 0,962,       (6)

НК-Луган  – , R2 = 0,993,      (7)

НК-Мучо   – , R2 = 0,99,       (8)

де у – зниження маси зерна з качана, %; х – розвиток хвороби, %.

Таким чином, на гібриді Случ СВ зі збільшенням розвитку хвороби маса зерна з качана та маса 1000 зерен зменшувались менше порівняно з гібридами ТОСС-218, НК-Мучо,             НК-Луган. А найвищі показники втрат врожаю спостерігались на гібриді НК-Мучо.

Ураження рослин кукурудзи північним гельмінтоспоріозом викликало істотні втрати врожаю починаючи з бала ураження 1. При цьому залежно від гібрида втрата зерна з качана досягала 17,1–27,3%, маса 1000 зерен знижувалась за максимального рівня ураження, який спостерігався в досліді, на 14,4–20,9%. Значно нижче – на 4,2-10,6% знижувалася кількість зерен у качані. Тобто знижен-ня врожаю відбувалося головним чином за рахунок зниження маси зернівки.

Розроблені рівняння можуть бути використані для оцінки ризику фітоінфекції та втрат врожаю від хвороби за різних рівнів ураження кукурудзи.

Шкідливість пухирчастої сажки кукурудзи. Визначення шкідливості пухирчастої сажки кукурудзи (збудник U. zeae) проводили в 2007-2009 рр. на природному інфекційному фоні.

При ураженні качанів 5 % утворюються типові невеликі здуття (до 2 см у діаметрі), переважно на верхній частині качана. Качани були добре озернені. Хоча кількість зерен у качані була меншою ніж у неуражених на 11,3 %, але за масою 1000 зерен вони були на одному рівні (табл. 1). Внаслідок ураження качана пухирчастою сажкою відбувалося зниження маси зерна з качана в середньому на 20,1 г, або 14,3 %.  

Таблиця 1Вплив ураження качанів кукурудзи пухирчастою сажкою на структуру врожаю (Київська обл., ННЦ ІЗ НААН України

гібрид ТОСС-218, 2007-2009рр.)

Розвиток хвороби, %

Маса зерна з качана

Маса 1000 зерен

Кількість зерен в качані

Довжина качана

г

% зни-ження

г

% зниження

шт.

% зни-ження

см

% зни-ження

0

140,4

-

302,4

-

465,0

-

18,6

-

5

120,3

14,3

291,3

3,7

412,6

11,3

17,1

8,1

10

71,1

49,4

238,4

21,2

301,6

35,1

14,3

23,1

20

32,0

77,2

184,0

39,2

175,1

62,3

11,3

39,2

40

6,2

95,6

145,7

65,1

41,6

91,1

8,8

52,7

НІР05

16,6

32,1

26,5

1,1

При розвитку пухирчастої сажки 10% крім розростання здуттів 2-5 см, ві-зуально були помітні зміни  порівняно з здоровими. Довжина качана була меншою в середньому на 4,3 см. Порядок розташування рядів в качанах зміщений. Зерна різної величини, кількість їх менша більш ніж на третину.  Маса 1000 зерен була нижчою за неуражені на 21,2%. Відповідно майже вдвічі знижувалась і маса зерна з качана.

При ураженні 20% - розмір качана значно зменшувався. Зерна в качані розміщені хаотично, виповненість нерівномірна. Кількість їх на 62,3% нижча. Здуття сильно розросталось, зерна, що сформувалися під масою теліоспор були щуплими. В результаті маса 1000 зерен виявилася нижчою на 39,2%.  Маса зерна з качана за такого рівня ураження становила в середньому 32,0 г.

При підвищенні інтенсивності ураження до 40% розмір качана вдвічі менший за здорові. Зерна розміщені дуже нерівномірно. Їх кількість становила лише 8,9% порівняно зі здоровими. Близько третини качанів взагалі не формували повноцінного зерна. Внаслідок ураження хворобою маса зерна знижувалась на 95,6%, тобто урожай практично не формувався.

За більш інтенсивного ураження замість озерненого качана утворювалась суцільна спорова маса.

Виявлено тісний прямий кореляційний зв'язок між зниженням маси зерна з качана, маси 1000 зерен і розвитком хвороби. Методом регресійного аналізу отримані рівняння залежності, які мають такий вигляд:

y1 = 0,0006x3 - 0,1032x2 + 5,5198x, R2 =0,984,              (9)

у2 = 1,7021х, R2 =0,9739,         (10)

де у1 – зниження маси зерна з качана, %;

    у2 – зниження маси 1000 зерен, %; х – розвиток хвороби, %.

Досліджували також вплив ураження листків і стебел кукурудзи пухирчастою сажкою на врожайність культури. Маса зерна з качана зменшувалась із наростанням розвитку хвороби. Так, за ураження на рівні 5 % (слабке ураження рослин) спостерігалось її зниження на 13,8 % (табл. 2). Разом з цим,  знижувалась кількість зерен у качані на 8,7 %, а маса 1000 зерен – на 5,3 %, або 20,4%. Розмір качанів також зменшувався – довжина їх порівняно із здоровими росинами була меншою на 7,5%.

За розвитку пухирчастої сажки на генеративних органах 20% маса зерна з качана знижувалась на 80,4% порівняно з неураженими рослинами. Довжина ка-чанів зменшувалась на 44,6%. При цьому вони були погано виповнені, значна кількість зерна була щуплою. Відповідно зменшувалась маса 1000 зерен – на 43,4%. У результаті маса зерна з качана становила лише 27,5 г. На рослинах, де ступінь ураження становив 40% качани не утворювались. За результатами кореляційного аналізу, встановлено тісний зв'язок між показниками розвитку пухирчастої сажки та показниками врожаю. Коефіцієнт кореляції становить для маси зерна в качані – 0,9879, маси 1000 зерен – 0,9922, кількості зерен в качані – 0,970.  Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності, які мають вигляд:

Таблиця 2 - Вплив ураження листків і стебел  кукурудзи пухирчастою сажкою на структуру врожаю (Київська обл., ННЦ ІЗ НААН України,

гібрид ТОСС-218, 2007–2009 рр.)

Розвиток хвороби, %

Маса зерна з качана

Маса 1000 зерен

Кількість зерен у качані

Довжина качана

г

% зни-ження

г

% зни-ження

шт.

% зни-ження

см

% зни-ження

0

140,4

-

302,4

-

465,0

-

18,6

-

5

121,0

13,8

286,3

5,3

424,6

8,7

17,2

7,5

10

90,8

35,3

243,4

19,5

371,0

20,2

14,4

22,6

20

27,5

80,4

171,2

43,4

131,2

71,8

10,3

44,6

40

0,0

100,0

0,0

100,0

0,0

100,0

0,0

100,0

НІР05

18,1

19,6

21,3

1,3

y1 = -0,0536x3 + 4,6818x,  R2 = 0,9762,      (11)

у2 = 2,395х, R2 = 0,9739,        (12)

де  у1 – зниження маси зерна з качана,%; у2 – зниження маси 1000 зерен, %; х – розвиток хвороби, % .

Таким чином, ураження кукурудзи пухирчастою сажкою вже за розвитку хвороби 5% викликає істотні втрати врожаю. За ураження качанів 40 % втрати зерна становили  95,6%, маса 1000 зерен знижувалась на 65,1 %, кількість зерен в качані – на 91,1%. За вищих рівнів ураження замість озерненого качана форму-ється суцільна спорова маса. За розвитку хвороби 20% на листі та стеблах маса зерна з качана знижується на 80,4%, маса 1000 зерен – на 43,4%, кількість зерен у качані – на 71,8%. За розвитку хвороби 40 % і вище качани не утворювались.

Втрати врожаю за ураження як вегетативних, так і генеративних органів пухирчастою сажкою більшою мірою відбувалися за рахунок зменшення кількості зерен у качані.

КОНТРОЛЬ РОЗВИТКУ ХВОРОБ КУКУРУДЗИ

Уражуваність гібридів кукурудзи хворобами. У системі захисту кукурудзи від хвороб одне з провідних місць належить стійким гібридам. Їх вирощування є одним з найбільш економічно вигідних способів отримання додаткової продукції. В зв’язку з цим, важливе значення має встановлення уражуваності гібридів кукурудзи хворобами.

Загалом у 2007 році обстежено – 43 гібриди, з них 32 були з ознаками ураження пухирчастою сажкою. В 2008 р. на обстежених 46 гібридах сажку на качанах було виявлено на 17% уражених пухирчастою сажкою рослинах, а прояв пухирів на стеблах і листі обліковували на 83% хворих рослин. У 2009 році було обстежено 45 гібридів, з них  пухирчастою сажкою уражено 24. При цьому 46% становило ураження генеративних органів, та 54% –  листя й стебла.

З групи ранньостиглих гібридів у середньому за 3 роки досліджень найбільший розвиток пухирчастої сажки був на гібриді Кадр 195 – 8,5%. Найменш ураженим був гібрид Остер СВ – лише 0,2%. Із середньоранніх найбільший розвиток хвороби відмічали на гібридах Канада – 9,0% та Делітоп – 6,0%, а найменший – на гібридах НК-Сімба та ПР39Р86 –  0,2%. Середньостиглі гібриди уражалися пухирчастою сажкою менше ніж у двох попередніх групах. Максимальний розвиток хвороби відмічали на гібриді Харківській 311 – 3%. Не виявляли ураження пухирчастою сажкою на гібридах НК-МУЧО, НК-Альтіус.

Північний гельмінтоспоріоз за роки досліджень був виявлений на 60% обстежених площ. Найбільше поширення хвороба мала в 2008 році. На гібриді Сплендіс воно досягало 80% за розвитку хвороби 45,6%, на гібриді НК-Мучо – 65% і 22,8%, Канада – 50% і 31,8%, Кадр 195 – 45 % і 14,1%, НК-Луган – 43% і 22,5% відповідно. В 2007 і 2009 роках поширення та розвиток хвороби були нижчими. Проте на сприйнятливих сортах воно було високим. Так, на найбільш уражуваному гібриді Сплендіс поширення північного гельмінтоспоріозу  в 2007 році досягало 60%, а в 2009 році – 30% за розвитку хвороби 32,4 і 11,4% відповідно.  Разом з тим, треба відзначити групу гібридів – НК-Сімба,  НК-Фуріо, Селест, ДК-440, ПР39Ф58, які протягом трьох років проведення досліджень не уражувалися цією хворобою.

У розрізі груп стиглості вище ураження спостерігалось у  ранньостиглих і середньоранніх гібридів, в той час як на середньостиглих в середньому за роки проведення досліджень поширення хвороби становило 12,2% за розвитку 3,6%.

Таким чином, встановлено, що найменше уражувалися гельмінтоспоріозом та пухирчастою сажкою середньостиглі гібриди,  а  найбільше – ранньостиглі.

Загалом із досліджених гібридів кукурудзи найменш уражувалися північним гельмінтоспоріозом та сажковими хворобами НК-Сімба, НК-Фуріо, НК-Альтіус й ПР39Р86. Вони можуть бути рекомендовані для вирощування з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту кукурудзи від комплексу хвороб.

Вплив добрив на розвиток основних хвороб кукурудзи. В посушливих умовах 2007 та 2009 рр. надлишкові  кількості мінеральних добрив N135+P135K180 (за діючою речовиною) спричинили значний розвиток пухирчастої сажки – до 10,2-11,5% на гібриді ТОСС-218. На контролі (без добрив) розвиток пухирчастої сажки також був високим – 9,2-12,8%. Внесення фосфорно-калійних добрив (P90K120) сприяло поліпшенню фітосанітарного стану на посіві. На період проведення останнього обліку (фаза воскової стиглості) розвиток хвороби на цьому варіанті становив від 0,9 до 1,5%.

На гібриді Случ СВ розвиток пухирчастої сажки в контролі становив від 4,0 до 12,8%. Максимальний розвиток хвороби спостерігався в 2007 році. Найнижчий рівень ураження пухирчастою сажкою зафіксовано на варіанті, де вносили лише фосфорно-калійні добрива – 0,9–1,5%. Значно нижчим за контроль було ураження на варіантах N45P45K60, N90P90K120, N90. Проте за надлишкового рівня мінерального живлення (N135+P135K180) розвиток пухирчастої сажки істотно не відрізнявся від контролю (табл. 3).

Таблиця 3 – Вплив системи удобрення на розвиток хвороб кукурудзи

(Київська обл.,  дослідний стаціонар ННЦ ІЗ НААН,

фаза воскової стиглості, 2007-2009 рр.)

Варіанти

Розвиток хвороби, %

ТОСС-218

Случ СВ

пухирчаста сажка

північний гельмінтоспоріоз

пухирчаста сажка

північний гельмінтоспоріоз

Заорювання побічної продукції попередника

N45P45K60

3,8

10,7

3,6

10,7

N90P90K120

2,2

13,4

3,1

11,0

N90

2,7

19,3

2,4

16,9

P90K120

1,3

8,2

1,5

4,0

N135+P135K180

7,9

20,4

8,7

18,0

Контроль 1

10,1

21,9

9,6

15,4

Без заорювання побічної продукції попередника

N90P90K120

2,8

12,5

2,9

10,4

Контроль 2

9,4

22,1

10,2

15,2

НІР 05

1,3

1,9

1,1

1,7

Щодо північного гельмінтоспоріозу, фосфорно-калійні добрива сприяли зниженню розвитку хвороби до 8,1%. В той же час, за надлишкових кількостей добрив але вони були проведені в різні часи в різних регіонах і стосувались певних гібридів. За останні 10 років відбулась зміна асортименту гібридів, що вирощуються в Лісостепу України, також змінились умови вирощування культури, тому необхідно проведення досліджень ураженості гібридів оновленого асортименту був вищим, хоча й не перевищував контроль. Високий рівень ураження північним гельмінтоспоріозом спостерігався за високого однобічного внесення азоту.

Дослідження проводились на фонах із заорюванням та без заорювання побічної продукції попередника. Як засвідчили проведені обліки, істотного впливу на розвиток хвороб цей агротехнічний захід не мав.   

На достатньо удобрених ділянках, наприклад N90P90K120, спостерігався розвиток кількох хвороб одночасно (сажки та північного гельмінтоспоріозу, іржі).

Отже, поряд з погодними, ґрунтовими та іншими факторами, які впливають на розвиток і поширення хвороб, вагомими є агротехнічні заходи. Найбільш сприяли поширенню комплексу хвороб кукурудзи не збалансовано високі норми мінеральних добрив (N135+P135K180)  та їх відсутність.

На недостатньо удобрених варіантах спостерігалось ураження піхви листків, стебла, менше удобрених – качана, а за максимального живлення пухирі розвивалися на качанах, волоті, листі й стеблах.

Поширення хвороб при вирощуванні кукурудзи монокультурою. В останні роки підвищується інтерес до тривалого вирощування на одному місці  кукурудзи. Найбільш ураженими пухирчастою сажкою на беззмінному посіві були такі гібриди: Смотрич СВ – 7,8%, Депутат МВ 4,8% та УкПт 102 – 5,1%. Пухирчаста сажка не була відмічена на гібридах Бершадь та УкПт 103, але вони уражалися летючою сажкою 1,5 та 1,8% відповідно. В середньому за три роки досліджень розвиток північного гельмінтоспоріозу становив 15,9% (від 7,2% у 2009 р. до 23,4% – у 2008 р.). Це значно перевищує показники, отримані в ці ж роки під час маршрутних обстежень. Зокрема, на гібриді Остер в 2008 році він становив 7,3%, тоді як за вирощування в монокультурі – 12%.Розміщення кукурудзи по кукурудзі, а також після ячменю, призвело до найбільшого ураження летючою сажкою. Менше всього уражувались рослини кукурудзи, що висівались після озимої пшениці, яка була оптимальним попередником для кукурудзи різних гібридів упродовж 3 років у зоні досліджень.

Таким чином, вирощування кукурудзи в монокультурі сприяє накопиченню інфекційного початку хвороб й відповідному зростанню їх розвитку.

Вплив обробітку ґрунту на розвиток хвороб кукурудзи. Обробіток ґрунту є важливим агротехнічним заходом. Про можливість мінімалізації основного обробітку ґрунту під кукурудзу свідчать дослідження, що ведуться в ІЗ НААН, ІЗГ НААН  та інших науково-дослідних установах.

Протягом 2007–2009 рр. гбрид Канада уражувався пухирчастою і летючою сажками по-різному. Найбільший розвиток сажкових хвороб був за нульового обробітку грунту. Так, якщо летюча сажка за традиційної оранки майже не зустрічалась в посівах, то за нульового обробітку її розвиток досягав 3%. З 8 до 12% також зросло ураження пухирчастою сажкою. В той же час, розвиток плямистостей практично не відрізнявся між системами.

Ефективність протруйників проти хвороб кукурудзи. В 2007-2009 роках вивчали  дію протруйників Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Корріоліс т.к.с., Максим ХL 035 FS, т.к.с., Ламардор 400 FS т.к.с. Дослідження проводили в НВ ТОВ “Урожай” (Черкаська обл.) на гібридах ТОСС-218 та Случ СВ, попередник – озима пшениця. За експериментальними даними, непротруєне насіння мало меншу енергію проростання та схожість у порівнянні з протруєними варіантами. Разом з тим, між протруйниками істотної різниці за цими показниками не виявлено.

Технічна ефективність препаратів була високою проти комплексу виявлених хвороб кукурудзи на обох гібридах. Проти пліснявіння насіння вона варіювала від 87,5% на варіанті з нормою витрати Ламардор 400 FS т.к.с. 150 мл/т до 95,8-97,2% - на варіантах Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т) та Ламардор 400 FS т.к.с. (200 мл/т).

Технічна ефективність проти кореневих гнилей препарату Ламардор 400 FS т.к.с. з нормою витрати 150 мл/т становила в середньому за роки досліджень 83,2-84,7%. При збільшенні норми витрати до 200 мл/т вона підвищувалась до 91,9-92,9%, що перевищувало еталон Вітавакс 200ФФ на 4,1%. На такому ж рівні була технічна ефективність Максим ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т) та Корріоліс т.к.с. (0,2 л/т).

Розвитку летючої сажки на всіх варіантах, де застосовували протруйники, крім  Ламардор 400 FS т.к.с. (150 мл/т) зафіксовано не було на обох гібридах.

Урожайність кукурудзи на варіантах із застосуванням протруйника Ламардор 400 FS т. к. с. перевищувала контроль на 0,99-1,25 т/га,  а еталон - на 0,22-0,35 т/га. Маса 1000 зерен перевищувала контроль на 20,0-31,7 г і була на одному рівні з еталоном.

Ефективність фунгіцидів проти хвороб листя кукурудзи. Одним із напрямів удосконалення систем захисту сільськогосподарських культур від хвороб є оновлення наявного асортименту фунгіцидів.

В 2008-2010 рр. вивчалась технічна ефективність препаратів Абакус, мк.с. та Коронет 300 SC, к.с. Дослідження проводили в ТОВ НВФ “Урожай” (Черкаська обл.) на гібриді Канада, попередник – озима пшениця.

Обробку фунгіцидом проводили в фазу 8-10 листків. В цей час на рослинах проявились симптоми північного гельмінтоспоріозу. Розвиток хвороби на момент обробки становив від 2,1-2,9% у 2009-2010 роках  до 5,6% у 2008 році. Розвиток іржі кукурудзи спостерігався в 2008 і 2010 роках.

Технічна ефективність проти північного гельмінтоспоріозу фунгіциду Абакус, мк.с. становила на 15-й день після обробки 68,1-83,6%, Коронет 300 SC, к.с. – 66,4-71,6% залежно від норми витрати. На 30-й день зниження розвитку хвороби становило відповідно 45,1-71,7% та 54,3-59,2%.

Технічна ефективність проти іржі у препарату Абакус, мк.с. становила 71,4-90,7% в залежності від застосованої норми витрати на 15-й день після обробки та 51,9-76,9% - на 30-й день після обробки. При використанні Коронет 300 SC, к.с. – відповідно 85,7-92,9% та 75,0-88,5%. Застосування фунгіцидів дозволило зберегти 0,54-0,84 т/га зерна кукурудзи. Маса 1000 зерен збільшувалась на 12,7–22,2 г.

Необхідно зазначити, що крім зниження розвитку хвороб спостерігалось явище «зеленого листа», тобто на ділянках, де посіви обробляли фунгіцидами Абакус, мк.с. і Коронет 300 SC, к.с. відбувалось подовження вегетації на 5–7 днів порівняно з контролем.  

Таким чином, обприскування посіву кукурудзи в фазу 8–10 листків  фунгі-цидами Абакус, мк.с. (1,5–1,75 л/га) та Коронет 300 SC, к.с. (0,6–0,8 л/га) високоефективне проти північного гельмінтоспоріозу та іржі кукурудзи, забезпечує збереження врожаю та подовження періоду вегетації рослин.

Економічна ефективність хімічних засобів захисту. Для захисту посівів від хвороб у період вегетації слід застосовувати фунгіциди з урахуванням спектра дії та економічної обґрунтованості. Тому метою наших досліджень було не тільки вивчення технічної ефективності препаратів, але й визначення економічної ефективності їх застосування.  

У 2010 році було проведено виробничу перевірку системи захисту кукурудзи із застосуванням протруйників і фунгіцидів оновленого асортименту в ПП “Агро-Олімп 2006” Сквирського району Київської області на площі 6 га. Гібрид – Канада, норма висіву 20 кг/га, попередник – озима пшениця. В контрольному варіанті протруєння насіння та обробок фунгіцидами не проводили. В дослідних варіантах насіння протруювали препаратом Ламардор 400 FS т.к.с. (200 мл/т). У фазу 8-10 листків посіви обробляли фунгіцидами Абакус, мк.с. (1,75 л/га) та Коронет 300 SC, к.с. (0,8 л/га).

За нашими розрахунками, при використанні препаратів Ламардор 400 FS т.к.с. (0,2 л/т) й Абакус, мк.с. (1,75 л/га) прибуток становив 1286,8 грн/га, рентабельність – 173%. За проведення фунгіцидної обробки препаратом Коронет 300 SC, к.с. отримано прибуток 1189,7 грн/га, рентабельність – 193%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивчити поширення, особливостей симптоматики хвороб вегетативних і генеративних органів кукурудзи, їх шкідливості та вдосконалення заходів захисту культури в сучасних умовах вирощування.

  1.  В останні роки відбулися зміни в структурі видового складу  грибів-збудників хвороб кукурудзи. Зокрема, з 4–6% до 12–16% підвищився розвиток північного гельмінтоспоріозу. В умовах Лісостепу виявлено плямистість листя, викликану грибами з роду Curvularia.
  2.  Встановлено, що в комплексі грибів роду Fusarium на зерні кукурудзи домінував вид Fusarium moniliforme (62,3%), рідше зустрічалися F.graminearum (10,8%) та види роду Alternaria (9,3%).
  3.  Ураження кукурудзи північним гельмінтоспоріозом впливає на масу зер-на з качана, масу 1000 зерен і в меншому ступені на кількість зерен в качані та його довжину. При цьому істотне зниження перших двох показників спостерігає-ться починаючи з балу 1, а за балу 2 зниження маси зерна з качана досягає 17,1–27,3%.
  4.  Ураження качанів кукурудзи пухирчастою сажкою за розвитку хвороби 5% викликає істотні втрати врожаю. За ураження качанів 40% втрати зерна з качана становлять 95,6%, маса 1000 зерен знижується на 65,1%, кількість зерен у качані – на 91,1%. За вищих рівнів ураження замість озерненого качана формується суцільна спорова маса.
  5.  Розвиток хвороби 20% на вегетативних органах спричиняє зниження маси зерна з качана на 80,4%, маси 1000 зерен – на 43,4%, кількості зерен в качані – на 71,8%. За розвитку хвороби 40% і вище качани не утворювались.
  6.  Найменше уражувалися гельмінтоспоріозом та пухирчастою сажкою ранньостиглі гібриди, а найбільше - середньостиглі. Гібриди НК-Сімба, НК-Фуріо, НК-Альтіус й ПР39Р86 менше за все уражуються комплексом хвороб і можуть бути рекомендовані для вирощування з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту кукурудзи.
  7.   Незбалансовано високі дози мінеральних добрив (N135+P135K180 ), а також їх відсутність сприяють поширенню комплексу хвороб кукурудзи: пухирчастій сажці, північному гельмінтоспоріозу. На недостатньо удобрених варіантах спостерігалось ураження пухирчастою сажкою піхви листків, стебла, менше удобрених – качана, а за максимального живлення гали розвивалися на качанах, волоті та, поодиноко, стеблах і прикореневій шийці.
  8.  Вирощування кукурудзи в монокультурі сприяє накопиченню інфекційного початку хвороб й зростанню їх розвитку в 1,6 рази.
  9.  Мінімалізація обробітку ґрунту сприяє розвитку сажкових хвороб та практично не впливає на гельмінтоспоріозну плямистість.
  10.  Застосування протруйників Ламардор 400 FS т.к.с. (0,2 л/т), Максим ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т), Корріоліс т.к.с. (0,2 л/т) забезпечує зниження розвитку кореневих та стеблових гнилей на 87–92%, пліснявіння насіння – на 95–97%, летючої сажки – на 100%.  
  11.  Обприскування посіву кукурудзи в фазу 8–10 листків фунгіцидами Абакус, мк.с. (1,5–1,75 л/га) і Коронет 300 SC, к.с. (0,6–0,8 л/га) високоефективне проти північного гельмінтоспоріозу та іржі, забезпечує збереження врожаю на рівні 0,54–0,84 т/га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Державній службі захисту рослин рекомендувати проводити постійний моніторинг і контроль північного гельмінтоспоріозу та сірої плямистості, які набувають все більшого поширення в останні роки, у фазу 8–10  листків.

2. При вирощуванні кукурудзи віддавати перевагу гібридам НК-Сімба, НК-Фуріо, НК-Альтіус й ПР39Р86, що менше уражуються комплексом хвороб.

3. З метою захисту посівів кукурудзи від летючої сажки та кореневих гни-лей доцільно протруювати насіння препаратом Ламардор 400 FS, т.к.с. (0,2 л/т), Максим ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т), Корріоліс т.к.с. (0,2 л/т).

4. Для захисту посівів кукурудзи від хвороб листя проводити обприскування в фазу 8-10 листків фунігцидами Абакус, мк.с. (1,5-1,75 л/га) та Коронет 300 SC, к.с. (0,6-0,8 л/га)

Cписок наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

  1.  Литвиненко (Баннікова) К.В. Розвиток хвороб кукурудзи та їх шкідливість залежно від видів та доз внесення мінеральних добрив в Північному Лісостепу України / К.В. Литвиненко (Баннікова) //Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – № 33-34. – C.208-210.
  2.  Баннікова К.В. Розвиток сажкових хвороб кукурудзи в лісостеповій зоні залежно від агрокліматичних умов / К.В. Баннікова  // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2010. – № 39.  – C.153-156.
  3.  Баннікова К.В. То скільки ж цьогоріч очікується хвороб і шкідників на кукурудзі в ареалі Київщини / К.В. Баннікова // Зерно і хліб. – 2011. – № 3. – С. 64-65.
  4.  Баннікова К.В. Шкідливість пухирчастої сажки кукурудзи в Північному Лісостепу України / К.В.Баннікова, О.В.Шевчук // Карантин і захист рослин. – 2011. - № 4. –  С. 15-16. (Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки)

Матеріали наукових конференцій

  1.  Литвиненко (Баннікова) К.В. Вплив сучасних протруйників на лабораторну схожість насіння гібридів кукурудзи ТОСС-218 та СЛУЧ СВ / К.В.Литвиненко (Баннікова) // Інтегрований захист рослин в Україні. Тези доповідей. – К.: Колообіг, 2008 . – С. 65-67.
  2.  Литвиненко (Баннікова) К.В. Элементы агротехники в защите зерновой кукурузы в Северной Лесостепи Украины / К.В. Литвиненко (Баннікова) // Информационный бюлетень ВПРС МОББ. – К., 2009. – № 39. – С. 153-157.
  3.  Литвиненко (Баннікова) К.В. Вплив агрокліматичних умов на ураженість гібридів кукурудзи в Північному Лісостепу / К.В. Литвиненко (Баннікова)   // Тези ІV Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату» 1-3 липня. –  Харків, 2009. – С. 141-142.

Брошури:

  1.  Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Київської обл. та рекомендації щодо захисту рослин у 2008 р. / [Манжора О.В., Литвиненко (Баннікова) К.В., Брухаль Ф.Й. та ін.]. – К., 2008. – 114 с. (Проведено аналіз фітосанітарного стану, дані рекомендації щодо системи захисту кукурудзи).
  2.  Прогноз появи шкідників, хвороб сільськогосподарських культур та бур’янів в господарствах Київської обл. у 2009 р. / [Манжора О.В., Кондратенко Л.В., Литвиненко (Баннікова) К.В. та ін.]. – К., 2008. – 100 с. (Проведено аналіз фітосанітарного стану, дані рекомендації щодо системи захисту кукурудзи)
  3.  Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Київської обл. та рекомендації щодо захисту рослин у 2010 р. / [Баннікова К.В., Манжора О.В., Кондратенко Л.В. та ін.]. – К., 2008. – 120 с. (Проведено аналіз фітосанітарного стану, дані рекомендації щодо системи захисту кукурудзи)
  4.  Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Київської обл. та рекомендації щодо захисту рослин у 2011 р. / [Баннікова К.В., Манжора О.В., Кондратенко Л.В. та ін.] – К., 2008. – 110 с. (Проведено аналіз фітосанітарного стану, дані рекомендації щодо системи захисту кукурудзи)

Баннікова К.В. Основні хвороби кукурудзи та заходи щодо обмеження їх шкідливості в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню видового складу, поширення, шкідливості хвороб кукурудзи в умовах Лісостепу України та вдосконаленню системи заходів захисту.

На основі аналізу даних щодо розвитку основних хвороб кукурудзи показано зміни, що відбулися в структурі патогенного комплексу. Збільшилась частка північного гельмінтоспоріозу й зменшилася пухирчастої сажки. Встановлено, що ураження стебел за останні роки стало більш поширеним, ніж розвиток пухирчастої сажки на качанах. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено прояв сірої плямистості кукурудзи, викликаної грибом Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn. 

Встановлено шкідливість північного гельмінтоспоріозу та пухирчастої сажки кукурудзи. Розроблено моделі шкідливості цих хвороб.

Показано роль агротехнічних заходів (система удобрення, сівозміна, обробіток грунту) у обмеженні розвитку хвороб кукурудзи. Встановлено сорти, що в меншому ступені уражуються комплексом хвороб.

Визначено технічну ефективність протруйників та фунгіцидів оновленого асортименту щодо основних хвороб кукурудзи. Оцінено економічну ефективність їх застосування.

Ключові слова: кукурудза, хвороби, видовий склад, гибриди, агротехнічні заходи, фунгіциди, технічна ефективність.

Баннікова К.В. Основные болезни кукурузы и мероприятия по ограничению их вредоносности в Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 – фитопатология. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению видового состава, распространения, вредоносности болезней кукурузы в условиях Лесостепи Украины и усовершенствованию системы защитных мероприятий.  Проведен анализ многолетней динамики развития болезней кукурузы в Лесостепи Украины. Показаны изменения, которые произошли в патогенном комплексе – увеличение удельного веса пятнистостей листьев (северный гельминтоспориоз, серая пятнистость) и снижение доли головневых заболеваний. Установлено, что поражение стеблей в последние годы стало более распространенным, чем початков. Впервые для условий Лесостепи Украины выявлено проявление серой пятнистости кукурузы. Идентифицирован ее возбудитель – гриб Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn.

Показано, что в микофлоре зерна кукурузы доминирующее положение занимают грибы рода Fusarium, в частности, Fusarium moniliforme (62%). 

Установлена вредоносность северного гельминтоспориоза и пузырчатой головни. Из четырех гибридов кукурузы (ТОСС-218, Случ СВ, НК-Луган и НК-Мучо) при одинаковом уровне развития болезни меньшие потери урожая наблюдались у гибрида Случ СВ, а наибольшие – у гибрида НК-Мучо. Показано, что потери урожая при поражении пузырчатой головней как вегетативных, так и генеративных органов, в большей мере происходят за счет уменьшения количества зерен в початке, а при поражении северным гельминтоспориозом – за счет снижения массы 1000 зерен. Разработаны модели оценки вредоносности этих болезней.

Оценена роль агротехнических приемов в ограничении развития болезней кукурузы. Проведена оценка влияния норм внесения удобрений на развитие болезней кукурузы. Установлено, что несбалансированные высокие нормы внесения минеральных удобрений, а также их отсутствие благоприятствуют развитию болезней кукурузы. На более удобренных делянках наблюдалось в большей степени поражение пузырчатой головней листьев и стеблей, а на менее удобренных – початков.

Показано, что выращивание кукурузы в монокультуре благоприятствует накоплению инфекционного материала болезней и увеличению их развития. Доказано, что при минимализации обработки почвы усиливается развитие головневых болезней и практически не изменяется северного гельминтоспориоза.

В 2007-2009 гг. оценена поражаемость основными болезнями 49 гибридов кукурузы отечественной и зарубежной селекции. Менее всего поражались гельминтоспориозом и пузырчатой головней среднеспелые гибриды. При выращивании кукурузы рекомендовано отдавать предпочтение гибридам НК-Симба, НК-Фурио, НК-Альтиус и ПР39Р86, которые менее других поражаются комплексом болезней.

Оценена техническая эффективность протравителей и фунгицидов современного ассортимента против комплекса болезней кукурузы. Показано, что обработка семян препаратом Ламардор 400 FS т.к.с. (200 мл/т) обеспечивает снижение развития корневых гнилей на 87-92%, плесневения семян – на 95-97%, пыльной головни – на 100%. Опрыскивание посевов кукурузы в фазу 8-10 листьев фунгицидами Абакус, мк.с. (1,5-1,75 л/га) и Коронет 300 SC, к.с. (0,6-0,8 л/га) было высокоэффективным против северного гельминтоспориоза и ржавчины, обеспечивало сохранение урожая и продление периода вегетации культуры.  

Система защиты кукурузы от болезней прошла производственную проверку в Киевской обл. в 2010 г.

Ключевые слова: кукуруза, болезни, видовой состав, гибриды, агротехнические приемы, фунгициды,  техническая эффективность.

Bannikova K.V. The main diseases of maize and their control under conditions of Forest-Steppe of Ukraine. – Manuscript.

A thesis for obtaining scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.01.11 – phytopathology. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted to investigation of species composition, distribution, harmfulness of diseases of maize and improving the system of their control.

Based on analysis of data on major diseases of maize shows the changes in the structure of pathogenic complex were shown. The part of northern brown spot increased when corn smut – diminished. It was established that the injury of stems in recent years has become more common than development of corn smut on cobs.

For the first time under conditions of Forest-Steppe of Ukraine development of gray leaf spot caused by  Curvularia inaequalis (Shear) Boedijn was found.

Harmfulness of Helminthosporium turcicum and Ustilago zeae was established. Models of harmfulness of these diseases were developed.

The role of agrotechnics (fertilizers, crop rotation, tillage) in control of maize diseases was showed. Hybrids that were less infected by diseases were established.   

Efficiency of modern seed disinfectants and fungicides against the complex of maize diseases was evaluated. Economical efficiency of their use was calculated.

Key words: maize, diseases, species composition, hybrids, agrotechnics, fungicides, efficiency.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7068. Троллинг как тип коммуникативного поведения в Интернете (структура и функции) 1.49 MB
  Троллинг как тип коммуникативного поведения в Интернете (структура и функции) Введение Настоящая диссертационная работа посвящена изучению языковых аспектов троллинга как одной из форм коммуникативного поведения в веб-пространстве. Исследование пров...
7069. Разработка отчетов используя средства Microsoft Access 280.5 KB
  Разработка отчетов Цель работы: Используя средства Microsoft Access, приобрести навыки разработки отчётов для вывода данных из таблиц базы данных на печать. Создание отчета  1. Создадим отчет с помощью автоотчета - Клие...
7070. Проектирование конструкций металлорежущих инструментов 220.5 KB
  Введение Машиностроение - отрасль промышленности, тесно связанная с изготовлением деталей, узлов машин и оборудования различного назначения, от использования которых в значительной степени зависит интенсивность развития всего народно-хозяйственного...
7071. Изучение микроструктуры и механических свойств белых и серых чугунов 119 KB
  Изучение микроструктуры и механических свойств белых и серых чугунов. Цель работы - изучение превращений, проходящих в железоуглеродистых сплавах при реализации метастабильного и стабильного равновесий, и установление взаимосвязи структуры и механ...
7072. Моделирование разброса выходного параметра устройства РЭС и ЭВС методом статистических испытаний 174.95 KB
  Моделирование разброса выходного параметра устройства РЭС и ЭВС методом статистических испытаний Цель работы. Определить закон распределения выходного параметра устройства РЭС и ЭВС методом статистического моделирования (методом Монте-Карло). По пол...
7073. Разработка подачи стола продольно-строгального станка 438 KB
  Введение К современным металлорежущим станкам предъявляются следующие основные требования: возможно большая производительность при достаточной точности формы и размеров, а также чистоты поверхности обрабатываемых на станке изделий прост...
7074. Привод механизма передвижения нормального мостового крана 381 KB
  Механизм передвижения крана работает в следующих режимах: передвижение с грузом на расстояние со скоростью, торможение, стоянка секунд, движение в том же направлении без груза со скоростью на расстояние, торможение, стоянка секунд, движение с грузом в обратном направлении на расстояние с номинальной скоростью, стоянка секунд.
7075. Знакомство с методами проектирования программ на языках высокого уровня С++ 280 KB
  1. Цель работы Знакомство с методами проектирования программ на языках высокого уровня С++. 2. Задание на работу В программе калькулятор необходимо реализовать: пункт главного меню Справка, состоящий из двух подпунктов Информация об авторе...
7076. Методы проектирования программ на языках высокого уровня С++ 115.5 KB
  1. Цель работы Знакомство с методами проектирования программ на языках высокого уровня С++. 2. Задание на работу В программе необходимо реализовать: пункт главного меню Справка, состоящий из двух подпунктов Информация об авторе и Информация о п...