68180

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗІОПУНКТУРИ ДЛЯ ОЦІНКИ ТА КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНІВ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Підвищити ефективність профілактики ризику виникнення донозологічних та патологічних станів у осіб, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, шляхом дослідження можливостей застосування неінвазивних методів фізіопунктури...

Украинкский

2014-09-19

322 KB

1 чел.

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ  

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУЦЬКА Лідія Володимирівна

                                                            УДК 615.814.1+613.72:616-072.7

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗІОПУНКТУРИ ДЛЯ ОЦІНКИ ТА КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНІВ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2011


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України та на кафедрі фізичної реабілітації Міжуніверситетського медико-інженерного факультету Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Самосюк Іван Захарович,

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П. Л. Шупика МОЗ України,

професор кафедри медичної реабілітації,

фізіотерапії та курортології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор 

Єжов Володимир Володимирович,

Кримський державний медичний університет

ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор

Юшковська Ольга Геннадіївна

Одеський національний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини,

фізичного виховання та валеології

Захист дисертації відбудеться „22” квітня 2011 року о 10.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України

(65014, м. Одеса, Лермонтовський провулок, 6)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України

(65014, м. Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

Автореферат розісланий  ”18” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник                       Дмитрієва Г. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 Актуальність проблеми. Розширення застосування фізіотерапії в медичній реабілітації спортсменів є актуальною задачею реабілітаційної та спортивної медицини [Дрюков В.О. із співавт., 2003, Платонов В.Н., 2006; Пономаренко Г. Н., Улащик В.С., Зубовский Д. К., 2009; Виноградов В.Є., 2009]. Обумовлено це кількома причинами: по-перше зростанням кількості людей, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень і відповідно поширенням виникнення патологічних та передпатологічних станів, пов’язаних із дією цього фактора [Макарова Г.А., 2004; Єжов В.В. із співав., 2010]; по-друге - спортсмени високих кваліфікацій можуть виступати в якості клінічної моделі, на якій можна вивчати можливості оцінки та корекції функціонального стану людини при використанні того чи іншого фізичного фактора [Губа В.П., 2000; Медик В.А., Юрьев В.К., 2001; Власов В.В., 2007]; по-третє – на перше місце в реабілітації спортсменів виходить профілактика виникнення патологічних станів, шляхом ранньої оцінки та корекції функціонального стану спортсмена неінвазивними та нефармакологічними методами, що мають в своїй основі рефлекторний принцип регуляції функцій організму, в підсумку спрямований на підтримку оптимального рівня його гомеостазу [Попов В.Д., 2002; Кокун О.М., 2004; Дубровський В.І., Разумов А.Н., Рахманін Ю.А., 2008]. При цьому, є важливим, в реальному масштабі часу, виконувати контроль ефективності реабілітаційного процесу, спостерігаючи спрямованість саногенетичних та адаптаційних механізмів [Власов В.В., 2004; Колбун Н.Д., Ліманський Ю.П., 2004; Казначеєв В.П., 2009]. В цьому зв'язку заслуговує уваги використання сполучення стандартного електропунктурного діагностичного вегетативного тесту за О.І. Нечушкіним (ЕПД-СВТ, або СВТ) і аурікулярної діагностики (АУД) [Загрядский В.А., Розанов А.Л., Злоказов В.П., 2004; Чухраєв М.В. із співавт., 2005; Самосюк І.З. із співавт., 2007], для дослідження процесів психофізичної адаптації і функціонального стану спортсмена [Богданов В.Б. із співавт., 2004; Бойчак М.П., Собецкий В.В., 2010]. Відповідно, для корекції можливих порушень, пропонується застосування методів фізіопунктури, що є здатними підтримувати та відновлювати механізми адаптивної регуляції, уповільнювати формування та розвиток хронічних захворювань [Пономаренко Г.Н., 2005; Ежов В.В., Андрияшек Ю.И., 2005; Улащик В.С., 2008; Лобода М.В., Бабов К.Д., Золотарьова Т.А., Гріняєва Л.Я., 2008]. В цьому контексті  довели свою ефективність в різних галузях клінічної медицини методи міліметрохвильової терапії (ММХ) [Душкін І.Ф., 2006; Лєонов Б.І., Самосюк І.З., Чухраєв М.В., Артюхов Ю.А., 2006; Тондій Л.Д. із співавт., 2006], але не досліджено особливості їхнього впливу на відновлення функціонального стану організму спортсменів, зокрема у порівнянні з іншими методами пунктурної фізіотерапії (ПФТ). Вірогідно, що застосування сполучення зазначених методів електропунктурної експрес-діагностики, ММХ- та електропунктури із превентивною та реабілітаційною метою у спортсменів дозволить вчасно виявляти передпатологічні та латентні зміни, отримувати інформацію про динаміку функціонального стану, проводити необхідну корекцію, запобігати формуванню хронічних соматичних захворювань, підтримуючи необхідний рівень адаптації організму спортсмена. Отже актуальність та недостатнє опрацювання зазначеної проблеми обумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в межах держбюджетних тем кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології НМАПО ім.  П.Л. Шуліка МОЗ України, присвячених застосуванню фізичних чинників у комплексному лікуванні хворих із цереброваскулярною патологією (№№ державної реєстрації 0101u000242 та 0107u000124) на основі договору між кафедрами фізичної реабілітації НТУУ «КПІ» та медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології НМАПО ім. П.Л. Шупіка про навчальне та науково-методичне співробітництво. Фрагмент НДР щодо застосування методів фізіопунктури для оцінки та корекції функціонального стану спортсменів в якості моделі виконано безпосередньо здобувачем.

 Мета дослідження. Підвищити ефективність профілактики ризику виникнення донозологічних та патологічних станів у осіб, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, шляхом дослідження можливостей застосування неінвазивних методів фізіопунктури (стандартного електропунктурного діагностичного вегетативного тесту за О.І. Нечушкіним (СВТ), аурікулярної діагностики (АУД); електро- та міліметровохвильової пунктури)  для діагностики та корекції функціонального стану організму, на прикладі спортсменів високих кваліфікацій.

Завдання дослідження:

  1.  Дослідити особливості динаміки показників електропровідності (ЕП), больової чутливості (БЧ) аурікулярних біологічно-активних точок (АБАТ), та стандартного електропунктурного діагностичного вегетативного тесту за О.І. Нечушкіним у спортсменів в залежності від статі, рівня кваліфікації, періоду підготовки, спортивної результативності, інтенсивності психофізичного навантаження, тренувального середовища.
  2.  Розробити експрес-критерії оцінки стану здоров’я спортсменів сполученням методів стандартного вегетативного тесту, визначення електропровідності та больової чутливості аурікулярних БАТ і порівняти їх з загальноприйнятими методами оцінки функціонального стану спортсменів.
  3.  Вивчити особливості впливу міліметровохвильової терапії та електропунктури на показники працездатності, стан серцево-судинної системи і біохімічні показники втомлення у спортсменів.
  4.  Дослідити ефективність та доцільність впливу методів ПФТ на оновлення функціонального стану спортсменів з метою профілактики виникнення захворювань під час високих фізичних навантажень.
  5.  Розробити рекомендації з використання досліджених методів пунктурної фізіотерапії для оцінки і корекції функціонального стану організму спортсменів.

Об’єкт дослідження – функціональний стан осіб, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, на прикладі спортсменів високих кваліфікацій.

Предмет дослідження – динаміка вегетативних показників (електропровідність, больова чутливість аурікулярних біологічно-активних точок, та стандартний вегетативний тест за О.І. Нечушкіним) під впливом різних видів психофізичного навантаження та особливості дії ММХ- та електропунктури на показники втоми, фізичної працездатності, стан вегетативної нервової та серцево-судинної систем у спортсменів.

Методи дослідження: стандартний електропунктурний діагностичний вегетативний тест за О.І. Нечушкіним, визначення больової чутливості і електропровідності аурікулярних БАТ; аналіз медичної документації, клінічні; інструментальні, біохімічні дослідження; математико-статистичний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доказано та підтверджено сучасними електрофізіологічними, лабораторно-клінічними, функціональними та іншими методами, що застосування сполучення стандартного електропунктурного діагностичного вегетативного тесту за О.І. Нечушкіним та аурікулярної діагностики (ЕПД-СВТ) є об’єктивним  високоінформативним критерієм експрес-оцінки функціонального стану організму спортсмена, достовірно відображає зміни стану окремих функціональних систем організму, в порівнянні із загальноприйнятими методами функціональної діагностики, надає можливість виявляти характер впливу психофізичного навантаження на організм спортсмена.

Виявлено, досліджено, описано та впроваджено в практику електропунктурний потенціал ЕПД (ЕПЕПД), що являє собою комплекс інтегративних показників ЕПД, включає в себе показники больової чутливості та електропровідності аурікулярних БАТ серця, нирок, легенів, показники СВТ-меридіанів С, MC, P, RP, R і F та дозволяє оперативно оцінити функціональні можливості спортсмена. Показано, що аурікулярна діагностика виявляє органи-мішені та ступінь змін в них, а метод ЕПД-СВТ - системний зв’язок функціональних систем організму.

Визначено вегетативні показники СВТ та АУД, характерні для спортсменів досліджених видів спорту, залежно від статі, кваліфікацій, тренувального етапу, змагальної успішності, що можуть бути використані в якості критеріїв при оцінці ефективності впливів тренувального навантаження, проведення профілактичних заходів.

Вперше досліджено особливості впливу електро- та ММХ-пунктури на показники втоми, фізичної працездатності, вегетативної нервової та серцево-судинної систем у спортсменів. Доведено, що означені методи фізіопунктури корегують зміни функціонального стану окремих систем організму, підвищують швидкість оновлення біохімічних показників крові, показників кровообігу, працездатності, вегетативної регуляції, психофізичного стану (час простої і складної зорово-моторної реакції, вегетативний коефіцієнт за тестом Люшера), покращують самопочуття, активність, настрій (тест САН) у спортсменів на фоні фізичного навантаження, що сприяє попередженню виникнення патологічних станів.

Теоретично обґрунтовано та практично доведено доцільність використання обраного сполучення методів електропунктурної діагностики (СВТ та АУД) та методів електро- і ММХ-пунктури для експрес-діагностики та своєчасної корекції функціонального стану спортсменів на етапах поточного та оперативного контролю з метою профілактики ризику виникнення патологічних станів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження показали, що  спортсмени можуть виступати в якості своєрідної клінічної моделі, на якій, застосовуючи фізіопунктурні методи оперативної діагностики та корекції, можна оцінювати характер дії  фізичного фактору на функціональний стан людини.

Методи ЕПД-СВТ  та ПФТ - ефективні, добре переносяться обстежуваними, оперативні, економічні, без ризику ускладнень, безболісні, неінвазивні, прості у опануванні та використанні.

Доведено, що комплексне застосування обраних методів для експрес оцінки і корекції ФС у спортсменів підвищує ефективність контролю за станом здоров’я, сприяє швидкому оновленню функціонального стану на фоні фізичних навантажень, рекомендується як засіб оцінки та корекції стану здоров`я на всіх етапах оперативного та поточного контролю в спорті.

Розроблено та видано методичні рекомендації затверджені МОЗ України, отримано 22 акти про впровадження результатів наукових досліджень в роботу Олімпійських збірних команд України, Українського Центру спортивної медицини, кафедри спортивної медицини та санології Національної Медичної Академії Післядипломної Освіти, кафедри фізичної реабілітації НТУУ „КПІ”.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто здійснено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури, визначено мету, задачі, програму та методологію дослідження, обрано методики обстеження і корекції (ММХ-, електропунктуру), розроблено критерії їх оцінки. Автор самостійно провів та статистично обробив більше 2000  вимірів ЕПД, аналіз медичної та спортивної документації, взяв участь у проведенні і статистичній обробці 1113 інших (клініко-інструментальні, функціональні та психофізіологічні проби) досліджень, які проводилися під час спортивних зборів, змагань, тренувань, медичної планової диспансеризації, як особисто, так і в складі комплексних наукових груп (КНГ). Висновки, практичні рекомендації, ілюстративні матеріали, текст дисертації та автореферату написано особисто автором.

Апробація результатів роботи Основні положення дисертації було репрезентовано на міжнародних симпозіумах: "Перспективные направления в военной медицине. Україна-Росія-AGARD/NАТО" (Київ, 1995); „Актуальні питання біофізичної медицини” (Київ, 2009); І та IV міжнародних наукових конгресах "The Modem Olympic Sports" (Київ, 1997); "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (Київ, 2000); семінарі-нараді „Система підготовки спортсменів України до Ігор 29 Олімпіади” (Київ, 2007); міжнародних науково-практичних конференціях: "Нетрадиційні методи діагностики та лікування" (Київ, 1997); XX ювілейній молодих вчених КМАПО МОЗ України (Київ, 1997); "Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків" (Харків, 1997); “Актуальні  проблеми  біомедичноі інженерії, інформатики, кібернетики і телемедицини” (Київ, 2007); “Теорія та практика курортної справи“ (Хмільник, 2008); „Спорт Мед - 2009”, (Москва, 2009), XI конференції з біоніки, біокібернетики, та прикладної біофізики (Київ, 2010), ХV ювілейній „Спортивна медицина, лікувальна фізкультура і валеологія”, (Одеса, 2010).

Апробацію роботи проведено на розширеному семінарі кафедри фізичної реабілітації Міжуніверситетського медико-інженерного факультету (ММІФ) НТУУ„КПІ” за участю кафедр медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, теорії та методики фізичного виховання та кафедри спортивного вдосконалення ММІФ НТУУ КПІ; Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, а також на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 40 друкованих робіт, в тому числі: 1 монографія, 15 статей у профільних виданнях ВАК, 1 - методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації Дисертацію викладено на 170 сторінках текстового матеріалу. Вона містить вступ, огляд літератури, 5 розділів, висновки, практичні рекомендації, додатки. Список використаної літератури містить 375 джерел (кирилицею – 291, латиницею - 84). Роботу ілюструють 44 таблиці, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження склали спортсмени циклічних видів спорту (n=264), додатково було обстежено 200 осіб – спортсмени ациклічних видів спорту та контрольну групу - 70 практично здорових  осіб (17 - 32 р., 40 ч. і 30 ж.),  які не займалися професійно спортом. Враховуючи сучасні стандарти доказової фізіотерапії, [Пономаренко Г.Н., 2005], з метою мінімізації вірогідності виникнення систематичної помилки при дослідженні, ми застосовували метод стратифікаційної рандомізації; подвійний сліпий метод дослідження при проведення діагностики ЕПД, та простий сліпий метод при ПФТ-корекції, всі виділені нами групи були однорідні за складом: кваліфікацією, статтю, віком, стажем та тренувальним навантаженням. Діагностика ЕПД-СВТ, проводилася за описаною в літературі методикою, виявлення локалізації, електропровідність (ЕП) та больова чутливість (БЧ) аурікулярних БАТ (АБАТ) виконувались за рекомендаціями Ф.Г.Портнова (1987), по аурікулярній карті П.Нож’є (P.Nogier, 1957), за допомогою апарата для рефлексотерапії МІТ-1. Протокол ЕПД-СВТ фіксував: результати аурікулярної діагностики (ЕП АБАТ, ступінь БЧ (п’ять ступенів БЧ – нестерпна; дуже сильна, сильна, слабо виражена, відсутня)); дані відповідного меридіану; результати клініко-функціонального обстеження. Результати ЕПД-СВТ співставляли із результатами досліджень: клінічного (скарги, анамнез хвороби та життя, соматичного (огляд, аускультація легень і серця, пальпація, пульс, артеріальний тиск (АТ)); медичної і спортивної документації за останні 3 роки (консультації окуліста, отоларинголога, терапевта, кардіолога, результати ЕКГ, ЕхоКГ, лабораторні аналізи); учбово-методичних матеріалів тренерів (результати змагань, педагогічна характеристика, командний рейтинг); серцево-судинної і вегетативної нервової системи (ЕКГ, кардіоінтервало-; реовазографія, велоергометрія, гіпоксичні проби Штанге і Генчі, ортостатична), визначення силової витривалості, максимального споживання кисню (МСК), біохімічних (гемоглобін, лактат крові, сечовина, сечова кислота); психофізичних тестів (тести САН  і M. Lusher, оцінка психомоторних реакцій: реакція на час, на об'єкт, який рухається, проста і складна зорово-моторна, треморометричні проби). Роботу було умовно розділено на три етапи. На першому (розділ 3) - вивчали особливості динаміки вегетативних показників СВТ та АУД у спортсменів в залежності від статі, кваліфікації, періоду підготовки, спортивної результативності, інтенсивності психофізичного навантаження, тренувального середовища, в порівнянні із контрольною групою не спортсменів. Нами було виділено серед спортсменів циклічних видів: 2 групи спортсменів різної статі (200 осіб); 4 групи - в різні періоди підготовки в річному тренувальному циклі (100 осіб); 4 групи - різної кваліфікації (120 осіб); 4 групи - в залежності від інтенсивності психофізичного навантаження (120 осіб); 3 групи – в залежності від тренувального середовища (150 осіб). Окремо 7 груп спортсменів виділено в залежності від напрямку тренувального навантаження. На другому етапі (розділ 4) проаналізовано зв’язок між показниками СВТ та АУД, функціональних та біохімічних методів дослідження та розроблено критерії оцінки ФС спортсменів сполученням методів ЕПД. Досліджено взаємозв’язок показників ЕПД: із показниками серцево-судинної системи, вегетативного статусу, силової витривалості та треморометричних проб при силових навантаженнях (n=20); спортивною результативністю, кваліфікацією, показниками серцево-судинної системи, вегетативної нервової системи, працездатності, гіпоксичних проб у спринтерів (n=70; КГ n=18); із результатами лабораторних досліджень та психологічного статусу у борців (n=35); із показниками психологічного статусу і результативністю змагальних виступів у стрільців (n=80); із даними клінічного дослідження, амбулаторних карт (весь контингент). На третьому етапі (розділ 5), досліджено ефективність впливу ММХ-, електропунктури, акупресури на швидкість оновлення показників серцево-судинної, вегетативної нервової систем (ЧСС, АД, споживання кисню, варіативна пульсометрія, електропровідність АБАТ); фізичної працездатності, біохімічних показників, психологічного статусу на фоні фізичного навантаження у 60 спортсменів (КМС та МС, легкоатлети та ковзняри). Дія ПФТ відбувалася на точки тулубу GI-4, E-36, V-43, MC-5, TR-6, R-7, та на точки вуха: ZERO, симпатичну або ендокринну; шень-мень (протистресорна), аденогіпофізу, кори наднирників, головного мозку. Акупресура проводилася в зоні БАТ по гальмівній, або збуджуючій методиці. Електропунктура (МІТ-1) здійснювалась гармонізуючим методом, t=2 хв., сила струму 150 мкА. Потужність щільності ММХ-випромінювання ("Електроніка КВЧ-101") на точки тулубу складала - 7 мВт/см2 , t=3-5 хв/т; вуха –5 мВт/см2, t= 2-5 хв, t сум. – 20-25 хв. Для покращення кровообігу нижніх кінцівок використовувалась електропунктура в режимі  імпульсної терапії (частотна модуляція 0,9 -10 Гц; частота 9-100 Гц) та ММХ-пунктура (потужність-7 мВт/см2) на точки RP9, RP10, E36, E35, VG3, по 5 хв/т, кровообіг оцінювали за допомогою реовазографії (реографічний індекс, ударний та хвилинний об’єм) до та після 5-ти денного курсу корекції. Для оцінки функціонального стану спортсменів було використано наступні показники і дослідження: частота серцевих скорочень (ЧСС) і артеріальний тиск (АТ), вегетативний індекс Кердо (ВІК); проби: ортостатична, кліностатична, Штанге (ПШ) та Генчі (ПГ). Електрокардіографія (ЕКГ) проводилася за допомогою апарату ЕКГ 6-НЕК; ехокардіографія (Ехо-КГ)  “Combison 320-5” (“Kretztechnik”, Австрія); реовазографія - реографом 4 РГ-2М; кардіоінтервалометрія - автоматизованим комплексом “Оксиритм”: після 1 хв. відпочинку, у спортсменів в положенні лежачи та стоячи, реєстрували вихідну варіативну пульсограму, після корекції, дослідження повторювали і результати порівнювали. Велоергометрія. Після дозованого фізичного навантаження на механічному велоергометрі (фіксувалась кількість оборотів педалей з точністю до 1/4 обороту), під час відпочинку 15 хв., проводили фізіопунктуру, критерієм ефективності якої, були показники працездатності при другій частині навантаження. У велоергометричному тесті PWC170 на велоергометрі „Monark”, Швеція, споживання кисню визначали за допомогою швидкодіючого автоматизованого кардіореспірометричного комплексу “Oxycon Alpha” (“Jaeger”, Німеччина). Психофізичні дослідження. Тести диференціальної самооцінки САН, M.Luser, комплекс засобів оцінки психомоторних реакцій – реакція на час, реакція на об'єкт, який рухається, проста і складна зорово-моторна реакція – оцінювали функціональний стан ЦНС і аналізаторів; силову витривалість вимірювали динамометром Розенблата (максимальної сила м'язів в ізометричному режимі). Біохімічні дослідження проводились ензиматичним методом за допомогою лабораторної системи LP-400 фірми “DR LANGE”. Математико-статистичні методи. Статистичну обробку матеріалу проведено на персональному комп’ютері IBM-586, з використанням програм Statistica 6.0” та Exel-5.0. Розраховували: середнє арифметичне; похибку середнього значення; дисперсію; середнє квадратичне відхилення; t – критерій Ст’юдента. Відповідність вибіркових значень нормальному закону розподілу перевірялось із допомогою критерію Пірсона. Для визначення однорідності вибірки застосовувався коефіцієнт варіації, характеру взаємозв’язку параметрів - коефіцієнт кореляції Пірсона (r). Статистична надійність Р = 0,95 ( = 0,05).

Результати дослідження та їх обговорення

Основу досліджених, склали спортсмени циклічних видів спорту (спринтери - 235 ос.), яких ми вивчали протягом кількох років. Визначивши характерні особливості показників ЕПД у спортсменів циклічних видів, різної статі (ч., n=100, ж., n=100), наступним, ми прослідили взаємозв’язок проявів статевого диморфізму в показниках ЕПД, ВНС, ССС (ЧСС, САТ, ДАТ), працездатності (непряме дослідження МСК), гіпоксичних проб у спринтерів (30 чоловіків та 30 жінок). Вегетативний тонус визначався за індексом Кердо (ВІК), адаптація до рухової гіпоксії - за результатами проб Штанге (ПШ) і Генчі (ПГ), реакція на навантаження - за характером оновлення АТ та ЧСС після 15 с бігу на місці в максимальному темпі. У чоловіків достовірно більшим величинам систолічного та діастолічного АТ, МСК, гіпоксичних проб та негативному значенню ВІК (80% чоловіків), (у 67% жінок - позитивний ВІК), відповідають достовірно нижчі - середня ЕПД-СВТ (СР), середня електропровідність аурікулярних БАТ (САБАТ) та середня АБАТ, що репрезентують легені, нирки, серце (СЛСН), (p<0,05), достовірно вище за коридор норми виходять меридіани F, R, RP,  та нижче норми - C, MC, P, тобто методи ЕПД підтверджують перевагу парасимпатичного типу адаптації до фізичних навантажень у чоловіків. Кореляційний аналіз результатів дослідження, ілюструє важливість показників ЕПД для оперативного контролю спортивної працездатності: середні показники ЕПД-СВТ та меридіанів СВТ, пов’язні із працездатністю (МСК-СЛСН, r=-0.42; МСК-RP, r=0.49), систолічним (СР, r=0.61; MC, r=0.46; C, r=0.76) та діастолічним АД (СР, r=0.31; MC, r=0.84 ), ЧСС (САБАТ, r=0.41; C, r=0.71), ВІК (СР, r=0.83; С, r=-0.44), із результатами гіпоксичних проб Штанге (RP, r=-0.79), Генчі (R, r=-0.32).

Дослідження спортсменів циклічних видів спорту (n=100, ч.), протягом року, з’ясувало, що динаміка показників ЕПД відображає циклічність змін функціонального стану, відповідно етапам тренувального циклу. Найвищі показники ЕПД (СР, САБАТ, відхилення „вверх” F i R, „вниз” C,MC,P,GI) ми спостерігали у змагальному періоді (САБАТ 15,36 1,26, p<0,05), коли підвищується психологічне напруження, та в період відпочинку (САБАТ 25,221,32, p<0,05), коли відбувається відновлення функцій після змагального сезону. Було виділено інтегративні показники ЕПД, що характерізують загальну реакцію організму на навантаження (середня арифметична ЕПД-СВТ (СР), середня ЕП АБАТ серця, нирок, легенів (СЛСН), середня ЕП АБАТ (САБАТ)), і ті, що характерізують стан окремих органів і систем – аурікулярні БАТ та меридіани ЕПД-СВТ.

Було виявлено, що у спортсменів із вищим рівнем  кваліфікації, спостерігаються менші значення САБАТ (p<0,05); СЛСН (p<0,05), середньої СВТ (p<0,05); кількість точок із електропровідністю 50 мкА (ПР - 356, МСМК – 103; p<0,05), збільшується кількість та вираженість відхилень за верхню межу норму по меридіанах R, V, RP, F, та за нижню межу - по P, MC, С. Дослідження спортивної працездатності та СЛСН, у ковзанярів (n=30) та легкоатлетів (n=50), показало, що підвищення ЕП АБАТ, пов’язане зі зниженням економічності роботи, змагальної результативності спортсмена та розвитком стомлення, САБАТ та  СЛСН підвищуються після фізичного навантаження та напередодні змагань, тобто  психічний стрес і фізичне навантаження викликають однакову реакцію БАТ. САБАТ та СЛСН спортсменів (10,58±1,76 мкА; 231,25мкА), менші ніж у КГ (24,23±1,62 мкА; 38,23±1,62 мкА), що може стати за критерій тренованості. Спостереження, проведені у спортсменів після тренування силової витривалості (n=20) в передзмагальному періоді (коли при зниженні об’ємів та інтенсивності навантаження, збільшується доля спеціальних вправ), показали, що збільшення ЧСС (p<0,05), зменшення часу виконання проби Розенблата, що ілюструє м’язеве втомлення (p<0,05), збільшення САБАТ, СР, СЛСН, відповідали функціональним можливостям спортсменів, що підтвердилося стабільними величинами АТ, збільшенням ВІК, зниженням часу виконання треморометричної проби (p<0,05) при незмінній частоті торкань. Кореляційний аналіз показав, що на початку та в кінці тренувань кореляційні матриці мали 8 і 9 значимих зв’язків, але із урахуванням їх достовірності, кількість зв’язків скоротилося до 5 на початку і 3 в кінці тренування. Це ілюструє процес оптимізації і підвищення надійності функціональної системи, за рахунок явища актуалізації, описаного Баєвським Р.М., при цьому організм виділяє основні ланцюжки та забезпечує їхнє краще функціонування: так на початку тренування нижчим інтегративним показникам ЕПД відповідав вищий тонус парасимпатичної НС і „економічний” стан кровообігу. Наявність зворотних зв’язків підкреслює, що низькі величини АТ, ЕПД та ЧСС, за рахунок підвищення тонусу вагусу, в результаті тренувань, зумовлюють покращення координації (СЛСН-ЧТр, r=-0,31, ТрК-RP, r=-0,56). Достатня кількість цих зв’язків із показниками ЕПД, відображає та підтверджує їхню інтегральність в оцінці тренованості та адаптаційних можливостей спортсменів, та вказує на прямий зв’язок між ЕПД, тонусом ВНС і кровообігом. В кінці тренування простежуємо зв’язок даних ЕПД із ЧСС (СЛСН, r= 0,57), силовою витривалістю (СЛСН, r=-0,32, RP, r=0,54), величина якої взаємодіє із іншими показниками (табл.1). Перехресні кореляції між показниками на початку і в кінці тренувань вказують на кореляцію показників ЕПД до тренувань (RP, СЛСН, СР, С) із кінцевими показниками ДАТ (СР, r=0.32; С, r=0.43), ВР (СЛСН, r=0.48, RP, r=0.54 ) і ВІК (СЛСН, r=-0.34, СР, r=-0.42), а в кінці тренувань із початковим ЧСС (RP, r=0.34), САТ(С, r=-0.44), ВР(СР, r=0.33). Достовірні зміни відбулися на меридіанах C, RP, P, VB. Отже, основними ланцюжками ФС  у спортсменів при силових тренуваннях є адаптаційно-компенсаторний ряд, що оцінюється за показниками ЕПД, ССС і силової витривалості (табл.1).

Таблиця 1

Показники ЕПД, ССС, ВНС та результати тестувань у спортсменів силових видів спорту

Показник

До тренування (n=30)

Після тренування (n=30)

Кореляція до початку тренувань

Кореляція в кінці тренувань

Пульс, уд.хв.(ЧСС)

58.41.9

97.74.1

ТрК, r = -0,36, ВІК, r = 0,82

СЛСН, r = 0,57 RP, r =0.34

САТ мм.р.ст.

122.562.3

126.434.5

ВР, r = -0,34.С, r =-0.44 ВТр, r= ,31

ДАТ мм.рт.ст.

68.124.6

75.334.2

ВІК,r= -0,44, СР,r =0.32; С, r =0.43

С, r =0.43

ВІК, ум. од

-4.34.46

12.04 4.35*

СЛСН, r =-0.34, СР, r =-0.42

Треморометрія, с

20.231.25

14.870.88*

САТ-ВТр,r= 0,31

Треморометрія,  кількість торкань

26.532.2

29.121.8

ВІК, r = -0,49 RP, r =-0,56

ВТр-ВР,r = -0.46

Пр. Розенблата, с

48,045.43

29,482.36*

ЧСС-ВР, r =-0,28, СЛСН, r =0.48, RP, r =0.54

СЛСН, r =0.48, RP, r =0.54

СР, r =0.33, ВІК, r =-0.32

СР, r =0.33

СЛНС, мкА

17.55.3

21,83,7

ЧСС, r = 0.33, ВІК, r = 0,78, ЧТр, r=-0,31

ВР, r = -0,32

Середня ЕПД-СВТ (СР)

214

263*

СР-САТ, r = 0.63, СР-ДАТ, r = -0.43 СР-ЧСС, r = 0,32

ВР(СР, r =0.33).

за верхню межу меридіани С, RP

(С )115

(RP) 124

234*

274*

ДАТ(С, r =0.43)

САТ(С, r =-0.44); ВР,(RP, r = 0,54), ЧСС(RP,r =0.34)

за нижню межу P та VB

155

125

83*

247*

-

-

*- р<0,05. Порівняння проводились між показниками, отриманими до тренування і після тренування.

Порівняльний аналіз даних ЕПД та клініко-лабораторного обстеження спортсменів, довів здатність ЕПД, відображати донозологічні стани, що можуть стати ранніми стадіями розвитку патологічного процесу, пов’язаного із середовищем: у плавців та спортсменів зимових видів, достовірно частіше ніж у бігунів, спостерігалися зміни в АБАТ ЦНС, шийного відділу хребта, органів зору і слуху, мигдалин, дихальних шляхів, травної, ендокринної та сечостатевої систем, де, за даними літератури, найчастіше локалізуються захворювання. На основі факторного аналізу результатів досліджень, було визначено комплекс інтегративних показників ЕПД (середні величини електропровідності та рівень больової чутливості аурікулярних БАТ, значення СВТ меридіанів С,МС,P,RP,R,F) названий, електропунктурним потенціалом ЕПД (ЕПЕПД), який має три ступені вираженості. Низький ЕПЕПД – характерні слабоболісні аурікулярні точки серця, нирок, печінки, легенів, СЛСН – від 43.2±6.4 мкА, СВТ-меридіани С, MC, P, RP, R і F – на 5±2 у.о. вище коридору норми. Спостерігається - після перенесених захворювань, при втомі, зниженні адаптаційних можливостей, у починаючих спортсменів. Середній ЕПЕПД – меридіани С, MC, P - в кордонах норми, RP, R і F - вище норми на 12±3 у.о., точки серця, нирок, печінки, легенів – сильно болісні, СЛСН – 28.4±4,5 мкА (р<0.05), характеризується зростанням адаптаційних можливостей, змагальної результативності та кваліфікації спортсменів. Високий ЕПЕПД – сильна больова чутливість АБАТ серця, нирок, печінки і легенів, СЛСН – 15.33,6 мкА (р<0.05), С, MC, P нижче, а RP, R і F – вище коридору норми на 20±3 у.о., спостерігається у спортсменів високої кваліфікації із високою змагальною результативністю.

Аналіз взаємозв’язку між показниками кардіоінтервалографії, ЕКГ, ЕхоКГ, психологічного статусу, працездатності (PWC170) та ЕПД у спринтерів (n=70) в залежності від спортивної результативності та кваліфікації. Адаптація до високих навантажень проявлялася високим та середнім ЕПЕПД, відносною брадікардією в спокої, „фізіологічною” гіпертрофією міокарду (ГМ) лівого шлуночка серця, змінами вегетативної адаптації. Підвищенню ЕПЕПД відповідало зниження ЧСС: синусову брадікардію мали 62.9% спортсменів, із них 56.8% - високий ЕПЕПД, 22.7% - середній ЕПЕПД. Змагальні результати „ваготоніків”(55.7%) мали тенденцію до покращення (64.1%), серед „ваготоніків” із високим ЕПЕПД – результати покращувалися у 82.2%. Серед „симпатотоніків”, частіше зустрічався низький ЕПЕПД (77.4%), прогресування результатів спостерігалося у 9.6%, а погіршення у 61.2% спортсменів. Із зростанням кваліфікації, відсоток симпатотоній зменшувався, від 40% у першорозрядників, до 12.5% у МСМК, відповідно зростала кількість ваготоніків від 33.3% до 73.3%, та кількість спортсменів із високим та середнім ЕПЕПД (від 13.3% у першорозрядників, до 87.5% у МСМК). Дослідження кореляційного зв’язку між ЕПД та інтервалокардіографією показали, що низькі САБАТ і СР, пов’язні із балансом симпатичної та парасимпатичної систем (СЛСН -ІВР, r=0.63, АР-СР, r=-0.84, АР-СЛСН, r=-0.42), вегетативної регуляції (ПР-СР, r=-0.76), підвищенням тонусу парасимпатичної системи (ВР-СР, r=-0.83) та адекватністю процесів регуляції (СЛСН -ПР, r=0.32,ІН - САБАТ, r=-0.41). Меридіани RP, R, С, F пов’язані із активністю симпатичної регуляції (АМ-C, r=0.72, ІН-RP, r=0.78), гуморальної регуляції (М-C, r=0.42), балансом ВНС в спокої та після ортопроби (ІВР-MC,  r=0.45, АР-RP, r=-0.48, АР-R, r=0.33, ПР-MC, r=-0.44, ІН-F, r=0.41), зниження середніх величин ЕПД, свідчить про зрушення балансу ВНС в бік парасимпатичної системи і покращення адаптації до навантаження. За даними ЕКГ, серед спортсменів з високим вольтажем R та Т на ЕКГ, частіше зустрічались прогресуючі спортсмени (62.3%;54,5%), КМС і МС (74.8%), для них є характерним високий (52.7%;72.1%) та середній (27.9%;42.3% ) ЕПЕПД. А спортсмени із низьким вольтажем R та Т, частіше показували стабільні або гірші результати, та мали низький ЕПЕПД (62.7%), отже, ознакою доброї адаптації ССС у спортсменів може бути синусова брадікардія, високий вольтаж зубців R, Т, високий та середній ЕПЕПД.

Дані табл. 2 характеризують показники ЕПД та розподіл за кваліфікацією в залежності від рівня фізичної працездатності (РФП) у обстежених .

Таблиця 2

Показники ЕПД та розподіл за  кваліфікацією (у %), в залежності від  рівня фізичної працездатності (РФП) за тестом PWC 170

РФП

N

VO2 max

АПЕПД

Кваліфікація (%)

n

70

л/хв

Низький

Середній

Високий

КМС

МС

МСМК

Середній

30

3,10-3,69

36,6%

53,3%

10,1%

33,3

53,3

13,4

-

В/середн.

20

3,70-3,99

10,5%

68,4%

21,1%

18,5

18

52,6

5,3

Високий

20

≥ 4,00

5,5%

33,3%

61,9%

-

9,5

38,1

52,4

За даними Ехо КГ, у спортсменів в ході тривалої адаптації до фізичих навантажень формувалася помірна гіпертрофія міокарду (ГМ) і ділятація шлуночків, збільшувався ударний об’єм міокарда (ММ), зменшувалася швидкість розслаблення і скорочення міокарду, що достовірно відрізнялось від даних ЕхоКГ контрольної групи. Серед 87.1% спортсменів із ГМ – відмічали підвищену БЧ і ЕП вище 50 мкА АБАТ серця і ССС-системи (87.8%), та відхилення нижче норми меридіанів С, МС, Р (78.7%). При цьому у спортсменів із гіпертрофією лівого шлуночка по ЕКГ, що співпадало із відхиленням меридіанів С, МС, Р нижче норми, товщина міокарду по ЕхоКГ була достовірно більша, ніж у спортсменів із підвищеними або нормальними даними ЕПД (1.11±0.2 см і 1.00±0.04,  р<0.05). Частота і вираженість ГМ та рівень ЕПЕПД зростали відповідно росту майстерності спортсменів (р<0.05). Отже підвищення ЕПЕПД, відображає метаболічні та морфологічні зміни, що виникають у відповідь на фізичні навантаження. Зміни показників ЕПД, пов’язані із стажем занять та спортивною майстерністю, відповідали змінам ЕхоКГ: так у першорозрядників низькому ЕПЕПД, відповідає достовірно менший ударний об’єм, ніж у КМС та МС (62,3±8,04 і 83,02±7,03 см.куб.). Із зростанням спортивної майстерності у спортсменів достовірно збільшувався ЕПЕПД, товщина міокарду від 0.98 ±0,06 при низькиму ЕПЕПД до 1,2±0,02 см при високому та середньому (р<0.05), товщина міжшлуночкової перегородки, від 0.83±0.04 до 1.03±0.04 см (р<0.05).

Досліджено взаємозв’язок між даними ЕПД, біохімічними показниками втоми  (рівень гемоглобіну, лактат крові, сечовини та сечової кислот), та психологічними показниками у борців (n=35). В результаті аналізу, ми виділили дві групи спортсменів: перша група – показники знаходились в межах норми (n=15, 42,8%), друга – показники вказували на середній ступінь розвитку втомлення (n=20, 57,2%). У спортсменів із високим рівнем сечовини (друга група) спостерігали відхилення (від 32±8.1, р<0.05) за верхню межу норми меридіанів С, R, VB, F, RP; САБАТ печінки і нирок (від 50±7.2 мкА, р<0.05); СЛСН (від 56±5,4 мкА, р<0.05); СР (від 32±4,4 у.од., р<0.05). При аналізі показників ЕПД, психологічного статусу (тести Люшера, САН, стійкість саморегуляції психічних дій - час латентного періоду простої і складної зорово-моторних реакцій (ЛППЗМР і ЛПСЗМР) та результативності (успішний (УЗД), неуспішний (НЗД)) змагальних виступів у стрільців (40 ч.,40 ж.), виявлено схожі тенденції у чоловіків і жінок УЗД та НЗД по всіх групах даних: у групі УЗД меридіани С, TR, F, RP i R у 78,5% виходять за верхній кордон норми (НЗД - 57,3% за нижній), так у чоловіків при достовірно нижчих значеннях СЛСН (133,2; p>0,05), САБАТ (10,281,8; p>0,05), СР(15,161,5; p>0,05), менші - середній час ЛППЗМР (248,96,8), вказує на кращу саморегуляцію елементарних психічних дій; час ЛПСЗМР (278,83,9) - краще функціонування перцептивних процесів (p>0,05); показник середнього стандартного відхилення часу ЛПСЗМР - більш стабільний перцептивний компонент саморегуляції психічних дій. Вегетативний коефіцієнт (Кв) по тесту Люшера вище у спортсменів із УЗД (1,10,08, p>0,05) підтверджує перевагу парасимпатичного тонусу, в групі УЗД. Статистичне порівняння обстежених груп по критерію Манна-Уітні, виявило достовірну різницю: для груп чоловіків, ЛПСЗМР і ЕП на рівні p<0,05. Отже, у спортсменів різних видів спорту, готовність до високого спортивного результату, проявляється однаково: зменшенням середньої електропровідності АБАТ легенів, серця, нирок, «виходом» за верхній коридор норми меридіанів С, TR, F, RP i R, зниженням середньої СВТ. З’ясовано, що узгодження результатів ЕПД та клінічних досліджень у спортсменів зростає пропорційно стажу занять (до 8 років - 53%, 10-13 років - 78%, більше 13 років - 85%). Середня ЕП АБАТ  в стані спокою у спортсменів складала 10,58±1,76 мкА; КГ - 15,23±1,62 мкА (p>0,05). Дослідження АБАТ  виявляє органи-мішені, та ступінь змін в них, ЕПД-СВТ - системний зв’язок та системи-мішені, їх сполучення - перед- та патологічні процеси на системному та органному рівнях. Типовим є значний розкид показників меридіанів за межі фізиологічного коридору під час відпочинку та перед змаганнями, з початком нового тренувального періоду він нормалізується. Нами відстежено, що при виході меридіанів СВТ за верхню межу норми спостерігається: 1-12 - функціональне (фізіологічне) збудження, як норма у підготовчому періоді; 12-30 – гіперфункція (гіперсекреція) часто спостерігається в періоді відпочинку; 30-45 - подразнення, перед запалення або часткове запалення є характерним для стресових ситуацій в перед- та змагальний  період; ≥ 45 - надмірне подразнення, запалення, стрес, частіше на F, C, RP, R, VB  в змагальному періоді, після психофізичних навантажень, при захворюваннях. При виході СВТ за нижню межу норми: 1-9 - гіпофункція, гіпосекреція, гіпотонія або гальмування, незначне стомлення, часто в періоді підготовки, норма для меридіанів С, Р, МС у циклічних видів спорту; 9-15 - незначні хронічні зміни, стомлення та перед стресовий стан, як варіант норми для С, Р, МС, IG, GI, TR, E; 15-22 - дегенеративні процеси, хронічне подразнення; стомлення, або як варіант норми для IG,GI,VB,TR E,R в передзмагальний період; ≥22 - хронічні дегенеративні процеси, виражений стрес, виснаження, як. норма на Р, МС, TR, IG, GI, Е у змагальний період.

Нами виявлено відповідність клінічних проявів реакціям вушних БАТ  у спортсменів:

ступені реакції; больова чутливість; електропровідність; клінічні прояви

1-ступінь -             нестерпна                   ≥70 мкА                   гостре стомлення, патологія

2-ступінь -             дуже сильна              50<70 мкА                патологія , травми в анамнезі 2-4 р. давності

3-ступінь -             сильна          2050 мкА              патологія, травми в анамнезі 5-10 р.

4-ступінь -             мало виражена            1020 мкА               перенавантаження

5-ступінь  -            відсутня                        10 мкА                 відсутні  симптоми та скарги

Найбільш розповсюдженими є такі варіанти сполучення трьох методів ЕПД : а) 1 і 2 ступінь БЧ та ЕП, меридіани ≥ 35 у.о. відхиляються від коридору норми; б) 3,4 ступінь БЧ і ЕП, меридіани - 15-35 у.о від норми (при патологічних станах в органах і системах, підтверджуються клінічно); в) 1 і 2 ступінь ЕП та БЧ; меридіани: ≥ 15 од. від норми; г) 3 і 4ступінь ЕП та БЧ, меридіани – < 15 од. від норми (часто спостерігається при стомленні, можуть вказувати на початок патологічного процесу, наявність латентних захворювань, підтверджується скаргами, симптоматикою, клінічним обстеженням); д) 5 ступінь ЕП та БЧ, меридіани – в межах норми; е) 5 ступінь ЕП та БЧ, меридіани – 15-35 у.о. від норми (після корекції, при відсутності скарг и симптомів). У 93 % спортсменів, АБАТ, що репрезентують органи із хронічною патологією в стані ремісії або внаслідок травми мають ЕП в межах 20 - 50 мкА, та підвищену БЧ у 97 % випадків; у  95.2% АБАТ органів в стані гострої патології та після травм, ЕП вища за 50 мкА і сильна БЧ у 98.4% (ЕП неболючих АБАТ <20 мкА). Також у спортсменів виявили підтверджені анамнезом зміни ЕП або БЧ в АБАТ органів травлення в 73.5%; опорно-рухового апарату в 65.2%; органів малого тазу у 81.6% жінок, ЦНС - у 71.2%  боксерів і борців. Достовірно частіше за „межою норми” у спортсменів всіх видів спорту – меридіани R, V, RP, E; циклічних видів - C, P; достовірно вище ніж в КГ схильність до захворювань дихальних шляхів (плавці та зимові види); системи кровообігу, опорно-рухової, вегетативної нервової та сечостатевої систем; втричі частіше зустрічаються зміни в АБАТ опорно-рухового апарату, хребта; вдвічі — в АБАТ органів травлення і малого тазу. Підвищення ЕП та БЧ аурікулярних БАТ підтверджується скаргами, симптомами та даними анамнезу у 85% спортсменів.

Наступним етапом ми досліджували характер впливу ММХ-пунктури та інших методів ПФТ на функціональний стан спортсмена на фоні фізичного навантаження з метою прискорення процесів оновлення ФС. Так, якщо перед тренуванням впливати на БАТ тулубу ММХ-пунктурою, масажем або електропунктурою (IG-4 та E-36 по 5 хв. на т.), СР, САБАТ знижуються (до дії ММХ - 12,78±1,33 мкА, після – 8,34±1.12мкА), а результати тренування покращуються. Вплив різних методів фізіопунктури (ММХ-, електропунктури, акупресури) оцінювався за швидкістю оновлення показників ЧСС, АД, споживання кисню, варіативної пульсометрії, електропровідності АБАТ, фізичної працездатності, біохімічних, психологічного статусу, у спортсменів після велоергометричного навантаження. При порівнянні трьох методів пунктури достовірне оновлення показників працездатності, функціональних систем (ССС, ВНС, ЦНС) та біохімії, як при одноразовому, так і курсовому впливі на фоні стандартного тренувального навантаження було виявлено у спортсменів при використанні ММХ–пунктури: відновлення споживання кисню VO2 (МСК) через 3 хв. відбулося на 42%, р<0,05, електропунктури на 34%, р<0,05, акупресури на 30%, р<0,05, пасивному відпочинку на 28% (табл.3).

Таблиця 3

Вплив різних видів корекції на показники споживання кисню при велоергометричних дослідженнях

Вид корекції

Показники VO2 (л/хв, Мm) (n = 60 )

Хвилини спостереження

% повного відновлення до 3-ї хв. відпочинку

перша

друга

третя

пасивний відпочинок

4,180,26

3,420,22*

2,990,27*

28

електропунктура

4,080,20

3,110,17

2,660,11

34

точковий масаж

4,120,25

3,330,22*

2,950,28*

30

ММХ -пунктура

4,160,02

3,160,16*

2,120,02*

42

*- р<0,05. Порівняння проводилося p1-2, p1-3, p1-4, p2-3, p2-4, p3-4

Критерієм працездатності в умовах виконання велоергометричного навантаження, являлася кількість обертів шатуна механічного велоергометру при педалюванні за 10 та 60 секунд. Фонові вихідні показники кількості обертів велоергометру було зареєстровано за день до спостереження. Достовірно значимі показники покращення фізичної працездатності було визначено при обох режимах навантаження при використанні ММХ-пунктури (15% та 17,4%; р<0,05), при  застосуванні електропунктури та точкового масажу, кількість обертів також збільшилась (при електропунктурі -13,6% та 10,6%; при акупресурі – 6.0% та 4.0%).

Аналіз отриманих результатів свідчить, що додаткова корекція (електропунктура, акупресура, ММХ-пунктура) значно скорочує час оновлення систолічного, діастолічного артеріального тиску та ЧСС (табл.4).

Таблиця 4

Вплив різних видів пунктурної фізіотерапії на динаміку оновлення показників систолічного та діастолічного артеріального тиску (n = 60 )

Вид корекції

Систолічний АТ (мм рт. ст., Мm)

Хвилини спостереження

% повного відновлення до 3-ї хв. відпочинку

перша

друга

третя

пасивний відпочинок

176,403,94

172,422,72

168,823,27*

4,3

електропунктура

177,802,28

166,883,35

159,402,11*

10,5

точковий масаж

173,274,50

165,583,22

158,652,38*

8,4

ММХ -пунктура

178,762,22

165,163,16

151,522,08*

15,2

Вид корекції

Діастолічний АТ (мм рт. ст., Мm)

Хвилини спостереження

% повного відновлення до 3-ї хв.

перша

друга

третя

пасивний відпочинок

76,532,94

75,002,72

73,622,27

3,8

електропунктура

74,603,88

70,882,35

68,463,31

8,2

точковий масаж

73,273,50

71,583,22

69,812,78

4,7

ММХ -пунктура

75,763,22

68,163,16

63,462,48

16,2

*- р<0,05. Порівняння проводилося p1-2, p1-3, p1-4, p2-3, p2-4, p3-4

Достовірні відмінності спостерігалися на другій та третій хвилинах оновлення. При ММХ-впливі, відновлення АТсист відбулося на 15,2%, р<0,05, при електропунктурі – на 10,5%, р<0,05, акупресурі -8,4%, р0,05, пасивному відпочинку  4,3%; ЧСС - на 15,5%, (р<0,05) під дією ММХ, в порівнянні із електропунктурою (10,2%, р<0,05) та масажем – (8 %,р0,05). Достовірне оновлення показників діастолічного АТ було зареєстроване при застосуванні ММХ-корекції (16,2%,р<0,05), при електропунктурі – на 8,2%, акупресурі - 4,7%,  пасивному відпочинку - 3,8%; показників ЧСС на фоні електропунктури (10,2%,р<0,05) та ММХ-пунктури (15,5%,р<0,05). За даними варіативної пульсометрії, застосування ММХ-пунктури призводило до зміни різниці поміж максимальним і мінімальним значенням довжини інтервала R-R на 16%, р<0,05, інтервалів варіативного розмаху на 8%; значень, відповідних моді (у відсотках до загальної кількості аналізованих циклів) на 10%; значень моди в циклі, на 5%, індекс напруження зменшився на 21%, р<0,05. ММХ-пунктура достовірно призводила до зниження СЛСН (у спокої 48.2±4.2, із ММХ 43±2.1 мкА; при ортопробі – без ММХ - 59.5±3.4 із ММХ – 49,2 ±4.4 мкА, р<0,05), середньої ЕПД-СВТ(СР), (у спокої 25.2±1.3, із ММХ 21±1.6 мкА; при ортопробі – без ММХ - 32.4±3.2. із ММХ – 25,2 ±2.5 мкА, р<0,05), САБАТ, «виходу» меридіанів С, МС, Р, F , R, RP. Отже, ММХ-пунктура достовірно покращує вегетативні функції організму та адекватність процесів регуляції, підвищує тонус парасимпатичної частки нервової системи, сприяє підтримці більш економічного режиму енерготрат.

Таблиця 5

Динаміка показників варіативної пульсометрії до та після різних типів корекції (n=40)

Показник до та після корекції

Електропунктура (n=20)

ММХ-пунктура (n=20)

у стані спокою

при ортопробі

у стані спокою

при ортопробі

Варіативний розмах (ВР)

до

0,46±0,05

0,47±0,05

0,42±0,05

0,40±0,05

після

0,50±0,06

0,56±0,05

0,48±0,06

0,56±0,05*

Амплітуда моди (А)

до

32,71±2,41

34,23±2,41

34,11±2,41

34,23±2,41

після

34,34±2,40

32,81±2,21

33,49±2,10

27,81±2,21

Мода (М)

до

0,94±0,03

0,84±0,03

0,94±0,03

0,82±0,03

після

1,03±0,03*

0,83±0,03

0,97±0,03

0,81±0,03

Індекс напруження (ІН)

до

58,59±5,38

67,39±9,28

60,59±7,48

70,52±9,08

після

48,29±3,41*

52,59±5,08

44,49±6,41*

50,09±9,08*

Індекс вегетативної рівноваги (ІВР)

до

102,49±15,74

107,47±19,84

107,49±12,24

109,47±17,84

після

98,02±17,68

70,54±14,6*

82,05±12,68

63,54±11,64*

Адекватність процесів регуляції(АР)

до

36,36±3,46

43,26±3,86

37,36±3,46

43,86±3,26

після

33,02±2,60

34,96±3,26*

28,17±1,83*

34,96±3,2*

Вегетативний показник ритму (ПР)

до

3,11±0,34

3,47±0,54

3,33±0,34

3,80±0,53

після

2,87±0,32

2,86±0,46

2,88±0,32

5,69±0,77*

Сума балів 5 п-в

до

18,1±1,0

17,38±0,78

після

18.01±1,0

20.01±0,79

   * - р<0,05.

Дослідження ефективності дії різних методів корекції на біохімічні показники розвитку втомлення, що проводилося до та після 5-ти денного курсу корекції показало достовірне відновлення при всіх видах корекції в порівнянні з контролем. Діяли на точки GI-4, E-36, V-43, MC-5, TR-6, R-7 з двох сторін протягом 3-5 хвилин на точку, 5 днів. Знизилися при ММХ-корекції показники сечовини на (67%,р<0,05), лактату (70%,р<0,05), сечової кислоти (54%,р<0,05); при електропунктурі - показники лактату (43%,р<0,05), сечової кислоти (37%,р<0,05); при акупресурі – лактату (23%, р<0,05).

Вплив різних видів корекції на кровопостачання кінцівок досліджували у 45 спортсменів. Корегуюча дія відбувалася на точки RP9, RP10, E36, E35, VG3, з двох сторін протягом 5-10 хвилини на точку. Потужність ММХ-випромінювання ("Електроніка КВЧ-101") на точки тулубу - 7 мВт/см2 , t сум. – 25-40 хв. Зміни кровообігу оцінювали за допомогою реовазографії, яка проводилася до та після пунктурної корекції. Виявилось, що ММХ-та електропунктура достовірно посилює кровообіг у кінцівках: зменшується реографічний індекс відповідно на 14 і 12%, що свідчить про збільшення тонусу судин, збільшується ударний (30 і 27 %) та хвилинний об’єм (21 і 17 %), кращі дані отримані при ММХ-пунктурі, що дає підстави рекомендувати цей метод для використання у спортсменів з метою покращення трофічних процесів. Оновлення показників психологічного статусу (ПС) у спортсменів було ефективнішим при ММХ-корекції. (n=40). Контроль ПС проводився за показниками: час простої зорово-моторної реакції (ПЗМР, мсек), час складної зорово-моторної реакції (СЗМР, сек), вегетативний коефіцієнт за кольоровим тестом Люшера (Кв) (Кв<1 - превалюють ерготрофні функції організму, Кв>1 - трофотрофні); самооцінка самовідчуття (С), активності (А), настрою (Н) за 7-бальною шкалою. Показники САН після корекції покращились на 5-10%, без корекції – залишилися незмінними, показники Кв, ПЗМР, СЗМР, після корекції зменшились на 24 – 30%, без корекції - 3-6%.  Результати наведених досліджень дозволили розробити нові засоби оцінки та відновлення функціонального стану у спортсменів, шляхом застосування електро- та ММХ-пунктури, які можна поєднувати із наступним крапковим масажем на фоні оперативної оцінки стану вегетативної регуляції основних систем організму за показниками СВТ, електропровідності і больової чутливості АБАТ. Результативність цих методів варто розглядати як наслідок розвитку адаптаційних реакцій організму під впливом психофізичного стресу, що активізують стреслімітуючі і антитоксичні функції. Сприятливі для організму антистресорні реакції викликаються за допомогою низькоінтенсивних факторів навіть на фоні високого психофізичного навантаження, що може бути непрямим свідченням положень синергетики про ефективність малих, правильно організованих впливів на складні системи. Пунктурна регулююча фізіотерапія в медичній реабілітації спортсменів передбачає вплив методами електропунктури на системи та АБАТ, що знаходяться в гіпофункції, та ММХ-пунктури на гіперфункціональні системи і аурікулярні точки. Стимуляція важливих морфо-функціональних структур вушної раковини, через тригеміно-васкулярну систему і стовбурові механізми головного мозку в першу чергу через клітини ретикулярної формації, сприяють усуненню патологічних явищ та втоми, одночасна стимуляція „дистанційних” точок кінцівок, сприяє відновленню функціонального стану спортсменів. Симпатолітична, стреслімітуюча, відновлювальна дія ММХ та електропунктури, обгрунтовують їхнє застосування у спортсменів, з метою ефективного відновлення після фізичних навантажень та профілактики виникнення перед- та патологічних станів. Аналіз результатів роботи, достатня кількість дослідженого контингенту, використання стратифікаційної рандомізації, та сліпого дослідження, високий рівень зв’язку між показниками ПФТ та результатами загальноприйнятих досліджень дозволяє рекомендувати застосування досліджених методів в медичну практику. 

 

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукового завдання, що полягає в розробці методики оцінки та контролю функціонального стану осіб, які знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, на прикладі спортсменів високих кваліфікацій, сполученням експрес-методів електропунктурної діагностики з наступною, за необхідністю, медичною реабілітацією і корекцією порушень шляхом використання ММХ- та електропунктури.

  1.  Розроблене сполучення методів пунктурної діагностики (стандартний електропунктурний діагностичний вегетативний тест за О.І. Нечушкіним, аурікулярна діагностика) дозволяє визначити функціональний стан вегетативної нервової системи та досліджувати індивідуальну реакцію на навантаження, відображаючи шлях системної адаптації до рухової гіпоксії у осіб, залежно від статі, інтенсивності психофізичного навантаження, кваліфікації, етапу підготовки, тощо, а також оцінювати динаміку відповідних показників при застосуванні реабілітаційних програм з використанням фізичних факторів.
  2.  Оцінка функціонального стану спортсменів розробленим сполученням методів ЕПД, має проводитись з урахуванням ступеню реакції аурікулярних БАТ і меридіанів СВТ, оцінки сполучених результатів ЕПД, описаних особливостей показників ЕПД у спортсменів в залежності від статі, тренувального періоду, інтенсивності навантаження, кваліфікації та тренувального середовища.
  3.  Підвищення електропровідності АБАТ та СВТ пов’язане зі зниженням економічності роботи, змагальної результативності, розвитком стомлення, або стресом, супроводжується збільшенням лактату і сечової кислоти крові, погіршенням результатів психотестів, функціональних проб, ЕКГ, РВГ. Зниження показників ЕПД свідчить про покращення функції парасимпатичного відділу ВНС, посилення адаптаційних механізмів і має прямий зв’язок із силовою витривалістю, тонусом ВНС, із функцією ССС та результативністю змагальних виступів
  4.  Визначено та описано у спортсменів електропунктурний потенціал ЕПД (ЕПЕПД), який є комплексом інтегративних показників ЕПД, відображає  метаболічні та функціональні зміни, загальну реакцію організму під впливом психофізичного навантаження та має три ступені. Зростання ЕПЕПД супроводжується відносною брадікардією в спокої, „фізіологічною” гіпертрофією міокарду лівого шлуночка серця, покращенням вегетативної адаптації, кращими змагальними результатами, на ЕКГ йому відповідають - високий вольтаж зубців R, Т, скорочений інтервал QТ, високий рівень фізичного стану (за PWC 170), на Ехо КГ - гіпертрофія шлуночків, більший ударний об’єм, менша швидкість розслаблення і скорочення міокарду.
  5.  Розроблений комплекс ЕПД-СВТ дозволив виявити у 65.5% спортсменів симптоматику, характерну для хвороб з латентним перебігом, і ще у 73.5% - передпатологічні стани, у 12% - клінічно підтверджені патологічні стани та захворювання, які на фоні значного психофізичного навантаження, особливо в змагальний період призводили до передчасної втоми і відповідного зниження спортивних результатів.
  6.  Пунктурна регулююча фізіотерапія в медичній реабілітації і корекції передбачає вплив методами електропунктури на системи та аурікулярні точки, що знаходяться в гіпофункції, а на гіперфункціональні системи і аурікулярні точки має здійснюватись ММХ-пунктура. Послідовна стимуляція морфо-функціональних структур вушної раковини та „дистанційних” точок кінцівок, сприяє усуненню патологічних явищ, втоми, відновлює функціональний стан людини.
  7.  Електропровідність БАТ знижується під впливом ПФТ, психотренінгу, відпочинку, що є сигналом оптимізації процесів відновлення. При порівнянні трьох методів фізіопунктури на фоні стандартного тренувального навантаження достовірне оновлення показників працездатності, функціональних систем (ССС, ВНС, ЦНС) та біохімічних показників, було виявлено у спортсменів при використанні ММХ–та електропунктури.
  8.  ММХ-пунктура має виражену стреслімітуючу, симпатолічну дію, сприяє більш швидкому відновленню показників працездатності, кровообігу та ВНС ніж електропунктура та точковий масаж. ММХ- та електропунктура достовірно підсилюють кровообіг у кінцівках: зменшується реографічних індекс відповідно на 14 і 12%, збільшується ударний (30 і 27 %) та хвилинний об’єм (21 і 17 %). Під дією курсу ММХ-корекції знизилися показники сечовини (67%,р<0,05), лактату (70%,р<0,05), сечової кислоти (54%,р<0,05). Ефективність електропунктури була нижче. Також ММХ-пунктура позитивно впливає на психофізичні показники стомлення - зменшує час простої та складної зорово-моторної реакції, показники САН та тесту Люшера.
  9.  Доведено, що комплексне застосування методів ЕПД та ПФТ як експрес-методів оцінки і корекції функціонального стану у спортсменів високих кваліфікацій, підвищує ефективність контролю здоров’я, медичної реабілітації, сприяє профілактиці хронічної патології на всіх етапах оперативного та поточного контролю в спорті. Медична реабілітація і корекція функціонального стану спортсменів має проводитись з урахуванням передпатологічних  станів та виявлених порушень у функціональних системах за розробленою методикою електропунктурної діагностики, яка є оперативним і об’єктивним засобом визначення та контролю психофізичного статусу, та надає можливість диференційованого проведення ПФТ у спортсменів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Експрес-оцінка здоров`я спортсменів, поряд з існуючими методами, має включати стандартний електропунктурний діагностичний вегетативний тест за О.І. Нечушкіним та визначення больової чутливості і електропровідності аурікулярних БАТ.

В умовах спортивних зборів, перше обстеження проводять вранці, до підйому, подальші - в залежності від задачі (перед обстеженням потрібен спокій 15-20 хв.). Оцінка функціонального стану спортсменів, розробленим сполученням методів ЕПД, має проводитись з урахуванням ступенів реакції аурікулярних БАТ і меридіанів СВТ, оцінки сполучених результатів ЕПД,  описаних показників ЕПД у спортсменів в залежності від статі, тренувального періоду, інтенсивності навантаження, кваліфікації, тренувального середовища та рівня електропунктурного потенціалу ЕПД.  

Для корекції функціонального стану спортсменів слід враховувати результати ЕПД з послідуючим використанням регулюючої фізіотерапії у вигляді ММХ-пунктури. В сеанси включають наступні точки GI-4, E-36, V-43, MC-5, TR-6, R-7, аурікулярні БАТ серця, легенів, нирок, печінки, хребта; точку ZERO; симпатичну або ендокринну точки; шень-мень (протистресорну), точки аденогіпофізу, кори наднирочників, головного мозку, час дії - по 3-5 хв./т., одноразово, або 5-разовим курсом. Потужність ММХ-випромінювання на точки тулубу -7 мВт/см2, вуха  –5 мВт/см2, t= 2-5 хв, t сум. – 20-25 хв.

Методи фізіопунктури можуть використовуватись з метою оцінки та корекції на всіх етапах медичного контролю в спорті, фізіотерапевтами, лікарями із лікувальної фізкультури та спортивної медицини, невропатологами, лікарями загальної практики.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Фізична культура як неодмінна складова формування здорового способу життя молоді / [О. О. Яременко, О. Д.Дубогай, Р. Я.Левін, Л. В.Буцька]; [монографія] За ред. Яременка О. О. – К.: Укр. ін-т соц. досл., 2005. – Кн. 6 – С.86-100. Дисертантом написано підрозд.3.2.3.
  2.  Буцька Л.В. Визначення стану здоров’я та адаптаційних можливостей у спортсменів акупунктурними методами / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – К.: – 1997. – С. 8–15.
  3.  Буцька Л.В. Методи фізіопунктури як засоби контролю і корекції функціонального стану спортсменів / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених КМАПО МОЗ України. – К.: – 1997. – С. 15–18.
  4.  Буцкая Л.В. Застосування аурікулярних методів акупунктури для корекції функціонального стану спортсменів / Л.В. Буцкая // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.–1998.– № 2. – С. 65–67.
  5.  Буцкая Л.В. Экспресс-оценка здоровья методами электропунктуры / Л.В. Буцкая // Асклейпейон. – М.: – 1998. – № 1–4. С. 14–18.
  6.  Буцька Л.В. Дослідження впливу різних видів пунктури на стан кардіореспіраторної системи спортсменів / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика, Випуск 7. Книга 1. – К.: –1998. – С. 206–224.
  7.  Буцька Л.В. Негайна ефективність впливу різних видів КВЧ-пунктури на динаміку оновлення електропровідності БАТ, ЧСС та артеріального тиску у спортсменів / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика, Випуск 7. Книга 1. – К.: – 1998.– С. 224–229.
  8.  Буцька Л.В. Порівняння негайної ефективності корпоральної (КВЧ) і аурікулярної (АКВЧ) КВЧ-пунктури при оновленні після інтенсивних фізичних навантажень у спортсменів / Л.В. Буцька // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 7. Книга 1.– К.:– 1998.– С. 201–206.
  9.  Буцкая Л.В. Анализ и некоторые критерии оценки показателей электропунктурной диагностики у лиц, находящихся под воздействием интенсивных психофизических нагрузок / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 8. Книга 1. – К.: – 1999. – С. 516–525.
  10.  Буцька Л.В. Аналіз показників електропунктурної діагностики у спортсменів різної кваліфікації / Л.В. Буцька // Лікарська справа. – 2006. – № 5–6. – С. 43–49.
  11.  Буцька Л.В. Динаміка електропунктурної діагностики у спортсменів під впливом психічних та фізичних навантажень / Л.В. Буцкая // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 15. Книга 1. – К.: – 2006. – С. 294–301.
  12.  Буцька Л.В. Зв’язок показників електропунктурної діагностики із показниками психологічного статусу і результативністю змагальних виступів у спортсменів / Л.В.Буцька, А. І. Туранський, С. Б. Латенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 15. Книга 2. – К. – 2006. – С. 330–338. Дисертантом розроблено завдання, методики, проведено обстеження, аналіз результатів, написано текст.
  13.  Самосюк І.З. Взаємозв’язок показників електропунктурної діагностики з показниками вегетативного статусу і системи кровообігу у спортсменів різної кваліфікації / І.З. Самосюк, Л.В. Буцька, // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. – 2007. – № 4. – С.16–20. Дисертантом проведено вибір задачі, методів, клінічне та ЕП дослідження, стат. аналіз даних.
  14.  Буцька Л.В. Взаємозв’язок показників ЕПД з показниками функціонального стану спортсменів силових видів спорту в передзмагальний період: [Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 16. Книга 2.] / / Л.В. Буцька – К. –2007. – С. 320–328.
  15.  Буцька Л.В. Взаємозв’язок показників ЕПД та клінічного дослідження у спортсменів / Л.В. Буцька // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 19. Книга 2. – К.: – 2010. – С. 407–412.
  16.  Буцька Л.В. Взаємозв’язок показників ЕПД, інтервалографії, ЕКГ та ЕХО-КГ у спортсменів / Л.В. Буцька // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 19. Книга 2. – К.: – 2010. – С. 412–419.
  17.  Буцкая Л.В. Роль электропунктурних методов диагностики в оперативном наблюдении функционального состояния лиц, работающих в экстремальных ситуациях / Л.В. Буцкая // Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці: Матеріали української науково-практичної конференції з міжнародною участю. – К.: – 1997. –С. 35–39.
  18.  Буцька Л.В. Методи фізіопунктури як засоби контролю і корекції при формуванні здоров’я дітей і підлітків / Л.В. Буцька // Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків: матеріали науково-практичної конференції,. – Х.: –1997. – С. 78–80.
  19.  Буцкая Л.В. СВТ-тест и анализ состояния аурикулярных БАТ при оперативном наблюдении функционального состояния спортсменов высоких квалификаций / Л.В.Буцкая // Материалы международной научной конференции по вопросам состояния и перспективам развития медицины в спорте высших достижений. «СПОРТМЕД-2009». – 2009. – С.17-20 - Режим доступу до матеріалів : http://www.sportmed.ru /journals/ N31_2009.pdf
  20.  Буцька Л.В. Взаємозв’язок показників фізіопунктурної діагностики та результатів комплексного дослідження серцево-судинної та вегетативної нервової системи у осіб, що знаходяться під впливом високих психо-фізичних навантажень / Л.В. Буцька // Матеріали 15 ювілейної міжнародної науково-практичної конференції „Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія” - 2010. – О.: – 2010. – С. 26–31.
  21.  Буцька Л.В. Методи, підходи, проблеми та перспективні напрямки в оцінці та корекції функціонального стану спортсменів / Ю.А. Попадюха, Ю.П. Горго // Матеріали 15 ювілейної міжнародної науково-практичної конференції ”Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія” - 2010. – О.: – 2010. – С. 31-37. Дисертантом проведено аналіз напрямків, написано текст.
  22.  Буцька Л.В. Аурікулярна КВЧ-пунктура при оновленні у спортсменів / Л.В. Буцька // Нетрадиційні методи діагностики та лікування: Матеріали ІІ науково-практичної конференції. – К.: – 1997. – С. 27–28.
  23.  Буцька Л.В. Порівняльна ефективність корпоральної і аурікулярної КВЧ-пунктури при оновленні після інтенсивних фізичних навантажень у спортсменів / Л.В. Буцька // Нетрадиційні методи діагностики та лікування: Матеріали ІІ науково-практичної конференції. – К.:–1997.–С.30–31.
  24.  Буцька Л.В.  Акупунктурна діагностика в спорті / Л.В. Буцька // Народна та нетрадиційна медицина України на сучасному етапі. – К.: – 1997. – С. 78–79.
  25.  Express diagnostics of health state in top-class athletes / L. Butskaya // The proceedings of internetional scientifuc congress “The modern olympic sport– K.: – 1997. – P. 131–132.
  26.  Буцкая Л.В. Оценка и корекция функционального состояния спортсменов методами физиопунктуры / Л.В. Буцька // VI Міжнародний конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх: фізична реабілітація, рекреація и спортивна медицина”. – К.: –2000. – С. 174–175.
  27.  Буцька Л.В. Характерні біофізичні характеристики шкіри в умовах високого тривалого психолого-фізичного напруження / Л.В. Буцька // Матеріали VI Міжнародного симпозіуму “Актуальные проблемы биофизической медицины”. – К.: – 2009. – С. 19–20.
  28.  Самосюк І.З. Застосування методів пунктурної фізіотерапії для оцінки та корекції функціонального стану в медичній реабілітації спортсменів (методичні рекомендації МОЗ України) // І. З. Самосюк, Л.В. Буцька. – К. : 2010. – 32 с. Дисертантом розроблено актуальність, завдання, методики дослідження, обстеження, стат. обробка та аналіз результатів, висновки, текст рекомендацій.

АНОТАЦІЯ

Буцька Л.В. Застосування методів фізіопунктури для оцінки та корекції функціонального стану спортсменів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія, Український науково дослідний інститут медичної реабілітації та курортології  МОЗ України, Одеса, 2011.

Дисертацію присвячено питанням оцінки і корекції функціонального стану спортсменів методами фізіопунктури. Доведено, що показники електропунктурної діагностики (стандартного електропунктурного діагностичного вегетативного тесту за О.І. Нечушкіним і дослідження больової чутливості та електропровідності аурікулярних БАТ) у спортсменів залежать від стану організму або системи, функціональної підготовленості, кваліфікації та етапу в річному тренувальному циклі, змінюються під впливом фізичного навантаження та реабілітаційних заходів, корелюють із результатами звичних для спорту методик обстеження, можуть бути використані для оцінки функціонального стану спортсменів на різних етапах тренувального процесу, для виявлення та запобігання перед- та патологічним змінам. При порівнянні трьох фізіопунктурних методів виявлено, що ММХ-пунктура надає достовірно значимі результати відновлення біохімічних показників, показників працездатності, функціонального та психологічного стану спортсменів. Рекомендована до використання комплексна методика управління функціональним станом спортсмена, що включає електропунктурну діагностику и ММХ-корекцію. Ключові слова: пунктурна фізіотерапія, електропунктурна діагностика, ММХ-корекція, функціональний стан.

АННОТАЦИЯ

Буцкая Лидия Владимировна. Использование методов физиопунктуры для оценки и коррекция функционального состояния спортсменов.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности  14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. - Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии  МЗ Украины, Одесса, 2011.

Диссертация посвящена вопросам оценки и коррекции функционального состояния и состояния здоровья спортсменов методами физиопунктуры. Установлены отличия и предложены критерии оценки функционального состояния  и состояния здоровья спортсменов в зависимости от вида спорта, пола, квалификации, на разных этапах годового тренировочного цикла, при разной соревновательной результативности, в отличие от не спортсменов, сочетанием методов электропунктурной диагностики (ЕПД) (стандартного электропунктурного диагностического вегетативного теста по А.И. Нечушкину (ЕПД-СВТ) и исследование болевой чувствительности и электропроводности аурикулярных БАТ). Предложено новое решение оценки и коррекции функционального состояния спортсменов путем объединения экспресс-методов электропунктурной диагностики и электро-ММВ-пунктуры, что делает экспресс-контроль состояния здоровья спортсменов объективным и целостным. Разработаны критерии оценки данных ЕПД у спортсменов разных групп. Доказано, что показатели ЕПД, соответствуют показателям ВНС, ССС, функциональных проб и методик, биохимических методов, психотестов отображают изменения, которые происходят в организме под воздействием психофизических нагрузок и реабилитационных мероприятий, зависят от вида, интенсивности нагрузки; квалификации; пола, периода в годовом тренировочному цикле, готовности к соревнованиям, являются отличными от таких у неспортсменов, позволяют своевременно выявлять патологические и донозологические изменения; дополняют друг друга, подтверждаются клиническими, лабораторными, функциональными исследованиями, отображают соответствие изменений в функциональном состоянии организма, органа или системы, задачам тренировочного процесса, могут использоваться как экспресс-методы на всех этапах оперативного и текущего врачебного контроля в спорте. При сравнении трех изучаемых методов пунктурной физиотерапии обнаружены достоверные отличия скорости восстановление параметров функциональных систем при использовании электропунктуры и ММВ-пунктуры. ММВ-пунктурные методы коррекции дают достоверно значимые результаты восстановления трудоспособности и функционального состояния спортсменов, в том числе биохимических показателей и показателей психологического статуса. Рекомендовано внедрить методы пунктурной физиотерапии в процесс подготовки спортсменов высокой квалификации и в работу врачей сборных команд Украины, а также предложить к использованию комплексную методику управления функциональным состоянием спортсмена, включающую электропунктурную диагностику и ММВ-коррекцию. Ключевые слова: пунктурная физиотерапия, электропунктурная диагностика, ММВ-коррекция, функциональное состояние.

SUMMARY

Butskaya Lidiya. Use of methods of physiopunkture for an estimation and correction of the functional state of sportsmen – The manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Medical sciences on a specialty - 14.01.33 - medical rehabilitation, physiotherapy and health resort treatment. — The Ukrainian scientific research institute of medical rehabilitation and health resort treatment, Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2011

The dissertation is devoted to problems of a use of methods of physiopunkture for an estimation and correction of the functional state of sportsmen. The criteria of a rating of a functional status and statuses of health of the sportsmen of a different sex, qualification, at different stages of a training year cycle, with different competitive productivity with the help of electro puncture methods of diagnostics (method to I. Nechushkin and research of pain sensitivity and electricity of auricular points) are offered. The established differences between parameters of function state at the sportsmen of different kinds of sports; different qualification; a different floor and in the different periods of an annual training cycle, with different competitive productivity, proves their high diagnostic ability. Is shown, that electricity of auricular points and the parameters of acupuncture diagnosis to I. Nechushkin at the sportsmen have the certain laws and depend on a status of the human or system, change under influence of physical loading and measures of rehabilitation, can be used as a way of an indirect rating of a functional status organism of the sportsmen for early revealing both prevention before and pathological changes caused by the high physical loading. At comparable three investigated by methods of puncture physiotherapy of correction the authentic differences of speed restoration are revealed at use by methods of electro puncture physiotherapy and MWR-puncture. MWR-puncture methods of correction give authentically results of restoration of work capacity and functional status of the sportsmen, including biochemical parameters and parameters of the psychological status. Is offer to use a complex technique of management of a functional status of the sportsmen, which includes electropuncture diagnostics and MWR correction. Key words: puncture physiotherapy, electropuncture diagnostics, MWR-correction, functional status.

Перелік умовних скорочень

ПФТ– пунктурна фізіотерапія

ММХ–міліметрово-хвильова терапія;

ЕПД – електропунктурна діагностика;

АУД – аурікулярна діагностика

СВТ - стандартний  електропунктурний вегетативний тест за А.І  Нечушкіним

АБАТ – аурікулярні БАТ;

ЕП–електропроводність;

БЧ – больова чутливість;

САТ – систолічний артеріальний тиск;

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;

ГМ – гіпертрофія мікарду;

ВНС – вегетативна нервова система;

МСК – максимальне споживання кисню.ПР– першорозрядники; КМС – кандидати в майстри спорту; МС – майстри спорту; МСМК – майстри спорту міжнародного класу;

АПЕПД– адаптаційний потенціал ЕПД;

СЛСН – середня електропроводність АБАТ серця, нирок, легенів;

САБАТ –середня електропроводність АБАТ;

СР – середня СВТ;

Меридіани:

С – „-„ серця;

Р – легенів;

GI –  товстого кишечнику;

IG – тонкого кишечнику;

МС – перікарду;

ТR – трійного обігрівача;

VB – жовчного міхура;

F  печінки;

V– сечового міхура;

R  – нирок;  

RP – підшлункової залози, селезінки;

Е – шлунку

Підписано до друку 17.03.2011 р. Формат 60х90/ 16

Папір офсетний. Гарнітура BalticaC.Ум. друк. арк. 0.9.

Тираж 100 примірників. Зам. № 17-03-01

Друк: ПП «Друкарня «Діапринт»»

Св. ДК № 2213 від 14.06.2005.

04053, м. Київ, Кудрявськи узвіз, 2а

Тел. : 044 456 66 42, 456 97 50


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31249. Адаптационный потенциал спортсменов паралимпийцев 135 KB
  Изучить субъективное восприятие качества жизни. Осгуд Метод оценки качества жизни И. ДОПОЛНИТЬ ПРО АДАПТАЦИЮ ПРОВЕСТИ АНАЛИЗ ПОТЕНЦИАЛА ПО НЕСКОЛЬКИМ КНИГАМ НА ЧЬЕ МНЕНИЕ БУДУ ОПИРАТЬСЯ Исследования качества жизни В настоящее время в психологических и медицинских исследованиях изучение вопросов качества жизни занимает значительное место. Оно может оказывать значительное влияние на его мироощущение значимые моменты его существования и восприятия жизни в целом.
31250. Интенсивная система возделывания кукурузы на силос в хозяйстве, позволяющая уменьшить себестоимость продукции на 5,2%, повысить производительность труда на 40% 592 KB
  Повышение эффективности дальнейшая интенсификация растениеводства становятся реальностью с переходом на индустриальную технологию возделывания, при которой сокращается число почвообработок, применяются высокопроизводительные агрегаты и техника, используются высокопродуктивные гибриды разных сроков созревания, перспективные, научно обоснованные приемы агротехники.
31251. Изучение влияния наночастиц диоксида титана на клеточную мембрану методом атомно-силовой спектроскопии 5.93 MB
  Для исследования были выбраны эритроциты человека, как наиболее доступный носитель биологических мембран. Кроме того, мембрана эритроцитов отличается упругостью и высокой (относительно большинства других клеток) устойчивостью к физическим воздействиям. Этот факт позволяет экстраполировать результаты экспериментов по разрушению мембран эритроцитов на другие клетки, предполагая, что в тех условиях, когда повреждения получают эритроциты, более мягкие клетки получат заведомо не меньшие повреждения.
31252. ЕКOЛOГІЧНЕ ВИХOВAННЯ МOЛOДШИХ ШКOЛЯРІВ У ПРOЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МAТЕМAТИКИ 839 KB
  Метoди дoслідження: aнaліз пoрівняння синтез системaтизaція клaсифікaція тa узaгaльнення теoретичних дaних предстaвлених у педaгoгічній тa метoдичній літерaтурі; вивчення тa узaгaльнення передoвoгo педaгoгічнoгo дoсвіду з прoблеми екoлoгічнoгo вихoвaння учнів; педaгoгічні спoстереження бесіди педaгoгічний експеримент. Дoпускaти до плaнувaння влaснoгo навчання учнів a тaкoж до прийняття рішень тa aнaлізу їх нaслідків. Вихoдити з вікoвих oсoбливoстей вoлoдіння знaннями нaвичкaми з вирішення прoблем і рoзуміння ціннoстей стoсoвнo...
31253. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ (ДИПЛОМНЫЙ ПРОЕКТ) 664.5 KB
  Структура и содержание дипломного проекта 6 3. Оформление выпускной квалификационной работы дипломного проекта 9 4. Порядок подготовки дипломного проекта к защите 13 Приложение 1. Общие требования предъявляемые к выпускной квалификационной работе дипломному проекту Выполнение выпускной квалификационной работы дипломного проекта в дальнейшем в тексте дипломный проект завершает подготовку специалиста и показывает его готовность решать теоретические и практические задачи.
31254. СОЦИАЛЬНАЯ РАБОТА Учебно-методическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.65 Социальная работа 384.5 KB
  Джуринская СОЦИАЛЬНАЯ РАБОТА Учебнометодическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.65 Социальная работа бакалавр – специалист – магистр 2е издание переработанное и дополненное СанктПетербург 2009 УДК Одобрено на заседании кафедры теории и практики социальной работы протокол № 6 от 16. Методическое пособие по выполнению и оформлению дипломной работы для студентов специальности 040101.
31255. Выпускная квалификационная (дипломная) работа: методические рекомендации для студентов всех специальностей 253 KB
  Выполнение и защита выпускной квалификационной работы (дипломной работы) является заключительным и наиболее ответственным этапом подготовки специалиста. Дипломная работа основывается на полученных знаниях по ряду дисциплин специальности, носит комплексный характер, в большей степени содержит элементы исследования.
31256. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению дипломной работы для студентов биологического факультета, обучающихся по специальности 020803 - Биоэкологи 167 KB
  Шихова МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению дипломной работы для студентов биологического факультета обучающихся по специальности 020803 Биоэкологи: с Q Киров 2011 ВВЕДЕНИЕ В соответствии с Положением об итоговой государственной аттестации выпускников высших учебных заведений Российской Федерации утверждённым приказом Минобразования РФ от 25. № 1155 защита выпускной квалификационной дипломной работы является обязательной составляющей итоговой государственной аттестации выпускников обучающихся по специальности 020803 Биоэкология в...
31257. Методические указания по подготовке, выполнению и защите дипломных работ по специальности 080102 «Мировая экономика» 337.5 KB
  В них изложены порядок выбора темы дипломной работы общая схема дипломного исследования структура и содержание основного текста требования к оформлению и процедура защиты дипломной работы. Общие положения Выбор темы дипломной работы Структура дипломной работы Чтение литературы и выписки из нее Оформление дипломной работы Нумерация страниц дипломной работы.