68187

ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІПЕРРЕАЛЬНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ

Автореферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: визначити лінгвосеміотичну природу гіперреальності в художньому тексті жанру фентезі; розробити методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі; змоделювати фрейм гіперреальності в художніх...

Украинкский

2014-09-19

3.44 MB

0 чел.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАРБАНЮК ОЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

       

       УДК 81’22+81’42:811.11

ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІПЕРРЕАЛЬНОСТІ

В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ

(на матеріалі творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я")

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді             та спорту України

Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент

 Корольова Алла Валер’янівна,

 Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра теоретичної і прикладної лінгвістики

та новогрецької філології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:           доктор філологічних наук, доцент    

 Бабелюк Оксана Андріївна, 

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

кафедра германських мов

та перекладознавства, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Анохіна Тетяна Олександрівна, 

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова,

кафедра порівняльного мовознавства

та перекладу, доцент

Захист відбудеться “21жовтня 2011 р. о 1230 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 у Київському національному лінгвістичному університеті                (03680 МСП, м. Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського                 національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73.)

Автореферат розіслано19 вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент                                                             Н. Є. Лисенко     

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація присвячена дослідженню гіперреальності як ментальної структури відображення суб'єктивної авторської картини світу в англомовному художньому тексті жанру фентезі. У роботі проаналізовано план змісту (концептуальні та фреймові моделі) і план вираження (лексичні та фразеологічні одиниці) гіперреальності як сукупності знаків-симулякрів у художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я".

Сучасна когнітивна семантика характеризується тенденцією до вивчення можливих світів (L. Dolеžel, Т. Pavel, M. Ryan, E. Semino) як ментальних структур відображення навколишньої дійсності загалом та текстового світу – одного з їхніх різновидів – зокрема, який становить сукупність декількох підсвітів (Е. Semino). При цьому на особливу увагу вчених заслуговує розкриття онтологічної
і гносеологічної природи можливих світів у різних жанрах літератури, з-поміж яких жанр фентезі й досі залишається загадковим феноменом (О. Бочкова, 
О. Ковтун,  Д. Павкін, С. Плотникова,
B. Attebery, D. Clayton, C. Manlove),
що потребує глибокого осмислення крізь призму таких сфер гуманітарного знання, як історія, етнографія, антропологія, культурологія, міфологія,
психологія тощо.

На сьогодні наявні окремі наукові праці з вивчення стилю фентезі, аналіз якого здійснено в міфопоетичному (Е. Грейдо, Г. Ломакова, О. Третьякова), історико-культурному (L. Sаllinas), генетичному (Т. Чернишева, R. Gerber,
J. Timmerman) та власне лінгвістичному аспектах. Насамперед лінгвісти зробили спробу проаналізувати метафоричні (В. Рожков), фразеосемантичні (М. Мисник)
й ономастичні (О. Лєбєдєва) фрагменти художньої картини світу цього жанру.

Нові перспективи відкриває перед мовознавцями дослідження художніх текстів жанру фентезі у царині теорії можливих світів, запозиченої у лінгвістику
з концепцій модальної логіки (А. Бабушкін, А. Баранов, В. Іванов,
D. Lewis),
де "можливі світи" витлумачують як 1) ментальні конструкції,                                     що "не віддзеркалюють реальної картини" (А. Бабушкін), 2) суб’єктивні світи, створені засобами об’єктивних реалій (Ж. Вардзелашвілі), 3) заміну реальних світів знаками реальності (
J. Baudrillard) – симуляцію (ілюзію) реальної дійсності, маскування її відсутності.

Культура сьогодення має справу з "гіперреальністю" (Ж. Бодріяр),
що породжує безліч знаків реальності, зокрема й художньої. Однією
з фундаментальних характеристик гіперреальності є імплозія соссюрівської моделі знака, відповідно до якої природа мовного знака розуміється як поєднання позначення (акустичного образу) та позначеного (реального концепту). Саме соссюрівська модель знака була утворена довільною появою гіперреальності,
де два полюси (позначення і позначене) інтегруються, руйнують значення, зумовлюючи розпад знака, і вказують на неіснуючу реальність (
J. Baudrillard).
Ця гіпотетична думка актуалізує розгляд природи гіперреальності в художньому світі фентезі, насамперед, у творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я",
що вже неодноразово становили об'єкт наукової уваги літературознавців                             (Н. Криницька,
J. Bittner, M. Cadden, E. Cummins, J. Griffin, H. Littlefield, M. Mahy, S. McLean, S. Reid, T. Shippey, S. Tsai, J. Walker). Останнім часом і лінгвісти звертаються до художнього тексту циклу "Земномор'я", зосереджуючи увагу здебільшого на його ономастиконі (J. Algeo, Ch. Robinson). Гіперреальність,              як унікальна ментальна структура віддзеркалення фантома свідомості авторки циклу "Земномор'я" і водночас як феномен нового розуміння природи мовного знака у жанрі фентезі, потребує глибшого наукового осмислення і з позицій когнітивної семантики, і в плані лінгвосеміотики.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена особливим дослідницьким інтересом до феноменології мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини, а також загальним спрямуванням сучасної лінгвістики на комплексне вивчення мовних явищ у поєднанні з ментальними процесами. Поєднання лінгвосеміотичного
і когнітивно-семантичного підходів до аналізу ментальних структур віддзеркалення об'єктивного світу загалом та нереферентних мовних знаків творення суб'єктивного, гіперреального світу зокрема є необхідним                          для виявлення механізмів якісної трансформації позначення
 / позначеного                    у процесі породження художніх смислів у жанрі фентезі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за напрямом "Дослідження проблем гуманітарних наук", узгоджена з проблематикою робіт кафедри англійської філології "Лінгвістичний аналіз художнього тексту",
що
затверджена вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 5
від 2
1 грудня 2001 р.).

Метою дисертації є характеристики когнітивних позначених та
лексико-фразеологічних позначень гіперреальності в художніх творах Урсули
Ле Гуїн циклу "Земномор'я".

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

  •  визначити лінгвосеміотичну природу гіперреальності в художньому тексті жанру фентезі;
  •  розробити методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі;
  •  змоделювати фрейм гіперреальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я";
  •  проаналізувати структуру концепту МАГІЯ як симулякру реальності
    в
    художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я";
  •  скласифікувати лексеми-симулякри реальності (оніми й апелятиви)
    в
    художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я";
  •  виявити роль базового компонента у формуванні образного значення фразеологізмів-симулякрів реальності в аналізованих творах.

Об’єктом дослідження є знаковий гіперреальний простір в англомовному художньому тексті жанру фентезі.

Предмет аналізу становлять лінгвосеміотичні характеристики гіперреальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я".

Матеріалом дослідження є текстові фрагменти (1173 од.) з виявами гіперреальності, відібрані шляхом суцільної вибірки з 400 електронних сторінок художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" ("A Wizard of Earthsea";
"
The Tombs of Atuan"; "The Farthest Shore"; "Tehanu. The Last Book of Earthsea"; "The Other Wind"; "Tales from Earthsea").

Методи дослідження. Метод фреймового моделювання застосовано
для інтерпретації плану змісту антропонімів-симулякрів у гіперпросторі циклу "Земномор'я"; метод лексикографічних дефініцій дав змогу з'ясувати набір словникових значень ключової лексеми "магія"; етимологічний аналіз –проаналізувати її походження в історико-етимологічних джерелах; методика концептуального аналізу сприяла визначенню ядерно-периферійної структури концепту МАГІЯ як ментального конструкту гіперреальності у досліджуваних творах; методика вербальної профілізації концепту – виявленню додаткових репрезентантів концепту МАГІЯ у фентезійному циклі "Земномор'я";
за допомогою
методики фразеосемантичного поля схарактеризовано план вираження фразеологізмів-симулякрів, що становлять віддалену периферію структури концепту МАГІЯ; процедура кількісного аналізу забезпечила об’єктивність здобутих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше запропоновано оновлене розуміння природи мовного знака,
суть якої розкривається в його самореференції у жанрі фентезі;
уперше обґрунтовано коректність уведення в науковий обіг когнітивної семантики терміна "номінація-симулякр"; уперше виявлено: когнітивні позначені гіперреальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" –
чотири типи фреймів (предметний; акціональний; локативний; компаративний) для витлумачення плану змісту нереферентних знаків; структуру концепту
МАГІЯ з ядром (лексемою-ім’ям
 magic) та периферією (семантико-стилістичними й семантичними синонімами і концептуальними метафорами, фразеологізмами);
лексико-фразеологічні позначення гіперреальності – перевагу онімної лексики
над апелятивною; три групи фразеологізмів-симулякрів (на позначення особи; місця і часу; міфологічного поняття) із соматичним, гендерним, анімалістичним, локусним, темпоральним, антропоморфним та магічним компонентами.

Теоретичне значення дисертації пов’язане з поглибленням основних положень лінгвосеміотики (поняття нереферентності мовного знака),
теорії категоризації й концептуалізації (зв'язок свідомості, мислення та мови)
через взаємодію з художньою міфологією.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання у викладанні навчальних дисциплін: "Загальне мовознавство" (розділи "Знакова природа мови", "Мова і мислення"), "Лексикологія англійської мови" (розділи "Лексична семантика", "Фразеологія"), "Лінгвістичний аналіз художнього тексту", а також у розробці спецкурсів з лінгвосеміотики
та лінгвоконцептології.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на шести міжнародних наукових конференціях: "Мова і культура" (Київ, 2008), "Рецепція наукової спадщини академіка М. Я. Калиновича у сучасній філології" (Київ, 2009), "Діалог мов                    і культур" (Київ, 2009), "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2009), "Язык – когниция – коммуникация" (Мінськ, 2010), "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2011);                          на всеукраїнській науково-практичній конференції "Пріоритети сучасної іноземної філології: теорія та практика" (Бердянськ, 2010), а також на щорічних                   науково-звітних конференціях Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2008–2010 рр.).

Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи викладено у восьми публікаціях: у семи статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України (2,7 др. арк.), та тезах доповідей однієї міжнародної наукової конференції. Загальний обсяг публікацій – 2,9 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури
(303 найменування, з яких 67 – іноземними мовами),
 списку лексикографічних джерел (16 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу. Повний обсяг дисертації – 189 сторінок, основний зміст викладений на 157 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано
мету, визначено завдання, об
'єкт, предмет, наукову новизну дисертації,
методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, теоретичне
й практичне значення здобутих результатів, указано форми їхньої апробації
і структуру роботи.

У першому розділі критично проаналізовано погляди вчених на структуру мовного знака, виявлено особливості позначення понять у контексті
антиномії мотивованості / немотивованості, визначено основні способи позначення гіперреалій художнього світу, розроблено методику аналізу
знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі.

У другому розділі охарактеризовано когнітивні позначені гіперреальності
в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я", зокрема
 змодельовано фрейм знакопозначення гіперреальності, а також визначено ядерно-периферійну структуру концепту МАГІЯ як симулякру реальності.

У третьому розділі описано лексеми-симулякри реальності в аналізованих творах та виявлено роль базового компонента у формуванні образного значення
фразеологізмів-симулякрів реальності.

У загальних висновках підбито підсумки роботи, викладено результати дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Лінгвосеміотична природа гіперреальності в художньому тексті жанру фентезі". Будь-який художній твір, зокрема і твір жанру фентезі, містить мовний потенціал, інтерпретація якого передбачає активний
когнітивно-креативний процес з боку адресата, і, оскільки такий арсенал мовних засобів надає можливість вибору прочитання їхнього смислу, то вони і є тією ідеальною сутністю, що закріплена мовним знаком і межує з можливим світом
(Н. Асмус, О. Бунь, Ж. Вардзелашвілі, Вяч. Іванов).

На позначення можливого світу дослідники оперують різними суміжними поняттями, як-от: ірреальний, квазіреальний світ (Т. Медведєва, Т. Нікульшина), науково-фантастичний (О. Ємельянова), віртуальний (С. Левіна, О. Лугова,
В. Руднєв),
аномальний художній (М. Мисник, С. Плотникова), утопічний
(Т. Розинкина), гіперреальний світ (Ж. Бодріяр).

Для жанру фентезі найбільш коректним є останній термін, бо, згідно з його витлумаченням Ж. Бодріяром, як заміни знаків реального на реальні,
як перетворення їх на модельні серії, де реальні об'єкти деталізуються
й абсорбуються симулякрами, влучно характеризує світ творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я", який важко співвіднести з будь-якою просторово-часовою реальністю. Гіперреальність – це можливий світ, що становить безліч потенційних світів у їхній проекції на дійсність (Г. Новикова). Семантика такого
світу розуміється передусім як ментальний світ, матеріалізований у мовному знакові (В. Кузнєцов). Зважаючи на переорієнтацію звичного розуміння знака
в межах гіперреальності, непряма референція (Л. Гоготішвілі) є єдиним релевантним способом декодування інформації.

Класичні відношення між складовими знакової системи (Т. Гамкрелідзе,
С. Єрмоленко, С. Карцевський, З. Попова) руйнуюються симулякрами,                       які формують інший структурний ряд, репрезентуючи самих себе (І. Ільїн).
Власне тому сприйняття симулякрів базується на зовнішньому ефекті
їхньої схожості з об'єктами реального світу за умови невідповідності
з внутрішньою сутністю реальності (В. Демченко, Є. Фролова,
F. Jameson).


Симулякр створює ефект неправильної реальності, формує надреальність,
а точніше гіперреальність (І. Скоропанова), яка в тексті зумовлює появу особливого типу героя, простору, світобачення. Симулякр, як феномен сучасності, підлягав осмисленню багатьох теоретиків структуралізму і постмодернізму
(Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, Ж. Бодріяр). Запозичивши це поняття ще у Платона, який виділяв у ньому лише дві стадії віддзеркалення реальності – правдиве відображення та навмисно спотворене, французький соціолог Ж. Бодріяр виявив
й інші його стадії: симулякр відображає дійсність, спотворює її, маскує відсутність дійсності, удає дійсність і не має жодного відношення до дійсності, тобто є своїм чистим симулякром.

Традиційний взаємозв'язок реальність / наслідування реальності (Р. Барт,  К. Бюлер, Є. Горний, Ю. Лотман, Ч. Моррис, Ч. Пірс, К. Скрипник, Ю. Степанов, Р. Якобсон) нівелює своє принципове значення, тому знак виступає у невластивих йому співвідношеннях, позначення втрачає свою конкретну якість, а позначене починає орієнтуватись на позначення, перетворюючи його (М. Епштейн).

Гіперреальний простір художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" формується нереферентними мовними знаками (онімами-симулякрами
та апелятивами-симулякрами), які, відштовхуючись від реальної дійсності, перетворюють її до невпізнаваності.

Відповідно до нового бачення концепції мовного знака у роботі розроблено методику аналізу когнітивних позначених і лексико-фразеологічних позначень гіперреальності в англійському художньому тексті жанру фентезі, що складалася  з п’яти етапів.

На першому етапі шляхом суцільної вибірки з 400 електронних сторінок художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" було відібрано
1173 приклади з виявами гіперреальності. На другому етапі за допомогою
методу фреймового моделювання через розкриття пропозицій слотів чотирьох фреймів (предметного, акціонального, компаративного та локативного) було проаналізовано зміст онімів-симулякрів реальності. На основі відношень суміжності між компонентами фрейму, які представлені в метонімічних моделях, та відношень подібності, характерних для метафоричних моделей, здійснювалося декодування антропонімів-симулякрів. Третій етап був пов'язаний
із застосуванням методики концептуального аналізу, яка сприяла визначенню структури, інтерпретаційного поля та мовних засобів об'єктивації концепту МАГІЯ як симулякру реальності. Четвертий етап передбачав залучення когнітивної операції вербального профілювання, зокрема метафоричного,
для виявлення плану змісту репрезентантів концепту МАГІЯ. На останньому
етапі аналізу методика фразеосемантичного поля дала змогу охарактеризувати план вираження перцептивно-образних одиниць, що формують віддалену периферію концепту МАГІЯ, зокрема фразеологізмів-симулякрів реальності.


Розділ 2. "Характеристика когнітивних позначених гіперреальності
в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я"
. Позначене когнітивного типу (М. Шелякін), як результат пізнання реалій навколишньої дійсності у конкретних формах людської свідомості, є основою формування особистісного смислу автора. Зважаючи на специфіку знакопозначення змодельованої реальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу
"Земномор'я", змістовий бік знака-симулякру (антропоніма) розкривається
в межах релевантної моделі декодування гіперреального простору – фрейму. Фрейм, таким чином, при дослідженні нереферентних мовних одиниць
стає референтом (О. Яковлєва).

Основну сюжетоутворювальну функцію у досліджуваному гіперпросторі виконують оніми-симулякри реальності, під якими розуміємо такі нереферентні мовні знаки, що сприяють виокремленню названого ними гіперреального
об'єкта з-поміж інших, його ідентифікації в авторському світі.

Витлумачення онімів-симулякрів реальності, насамперед антропонімів, здійснено в межах чотирьох фреймів: 1) предметного, 2) акціонального,
3) локативного та 4) компаративного (С. Жаботинська). Перші три
фрейми об'єднуються між собою відношеннями суміжності між їхніми компонентами і є виявом метонімічного зрушення, натомість компаративний фрейм базується на відношеннях подібності (метафоричне зрушення),
які передбачають зближення концептів різних онтологічних сфер у свідомості
та мисленні людини. Моделі метонімічного та метафоричного перенесення
дають змогу розкрити план змісту антропонімів-симулякрів – важливих компонентів гіперреальності, оскільки мотиваційні моделі метонімічного зрушення ідентифікують предмети свого позначення, в той час, як моделі метафоричного зрушення характеризують їх (див. рис. 1).

У межах предметного фрейму виділяємо такі слоти: 1) "хтось є такий",
2) "хтось є стільки", 3) "хтось є хтось (щось)", 4) "хтось є так", що
ґрунтуються на мотиваційних моделях метонімічного перенесення з характерними
для них атрибутивними відношеннями. Слот "хтось є такий"
 експлікується
в чотирьох метонімічних моделях: особа-зовнішність (
Goha wasnt fair
to blondness), особа-характер (Moss was a dour creature), особа-національність
(Ged was Gontish), особа-вік (Handy was a youngish man). Ці мотиваційні
моделі дозволяють розкрити план змісту антропонімів. Слот "хтось є хтось"
 представлений однією моделлю – особа-соціальний статус (bringer of the Ring
of Erreth-Akbe), що характеризує соціальну роль персонажа-носія
антропоніма. Квантитативний слот предметного фрейму "хтось є стільки"
виявляє специфіку важливого для гіперпростору "правила імен",
що реалізується передусім у мотиваційних моделях особа-декілька імен (
TenarGoha, Arha, lady Tenar of Atuan) та особа-ім'я (Townsend, Handy, Beech, Heather).


Слот
 "хтось є так" експлікується в мотиваційній моделі метонімічного зрушення особа-вид діяльності (Gohabeing a good spinner, notable house-keeper). Аналіз мотиваційної основи моделей метонімічного перенесення предметного фрейму дав змогу виокремити ключові ознаки, за якими відбувалась ідентифікація персонажа: зовнішня характеристика (особа-зовнішність, особа-вік), внутрішня характеристика (особа-характер), діяльнісний аспект (особа-вид діяльності), виняткова особливість (особа-ім'я, особа-декілька імен), етнічна приналежність (особа-національність).

Акціональний фрейм представлений трьома слотами: 1) "хтось діє
на когось",
 2) "хтось діє за допомогою чогось", 3) "хтось діє задля чогось". Слот "хтось діє на когось" експлікується у трьох моделях: особа-особа (Therru called Moss with her true name), особа-тварина (Moss was curing animals), особа-дракон (Therru gave a name to dragon Kalessin), тобто визначається сфера впливу персонажа. Слот "хтось діє за допомогою чогось" декодує інформацію щодо використання підручних засобів у процесі діяльності й актуалізується у трьох метонімічних моделях: особа-артефакт (Ogions books), особа-мовлення                (Moss doing chanting and spellcasting), особа-лікувальні засоби (Ivy smeared                 an ointment of witch hazel and heal-all on the burns). Інший слот "хтось діє задля чогось" представлений теж трьома метонімічними моделями: особа-допомога (came to lessen the pain and scarring of Therru), особа-служіння темним силам (Aspen was serving the dark power), особа-шкода (Ivyweek in sense and sometimes
in intent), отже, стає відома інтенція діяльності. Моделі метонімічного перенесення цього фрейму формувались за такими принципами: 1) за об'єктами взаємодії
та впливу персонажів – живі істоти
людського (особа-особа), тваринного             (особа-тварина) та міфологічного походження (особа-дракон); 2) за формою допоміжних засобів у здійсненні звичного для персонажа виду діяльності – вербальні (особа-мовлення) та невербальні (особа-артефакт, особа-лікувальні засоби); 3) за намірами персонажів – добрі (особа-допомога) та злі                       (особа-служіння темним силам).

Локативний фрейм "хтось існує тут, там" сприяє виявленню характеристик персонажів-носіїв антропонімів щодо різних локусів у таких метонімічних моделях: особа-місце (Therru from village on Gont), особа-походження (Goha came from Atuan to Havnor, from Havnor to Gont), які надають інформацію не лише
про їхнє теперішнє місце перебування, а й про минуле, про їхні витоки.

Метафоричні моделі компаративного фрейму реалізуються у двох слотах:
1)
 "хтось є наче щось", 2) "хтось є наче хтось". Слот "хтось є наче щось" експлікується в метафоричних моделях: особа-темрява (Therru saw him as a forked and writhing darkness), особа-вид діяльності (Aunty Moss was unmarried like most witches), в той час, як об'єктивація слоту "хтось є наче хтось" відбувається
у моделях: особа-особа (
in the songs Ogion will be known as Aihal of Gont),
особа-об’єкт природи
. Метафоричні моделі особа-об’єкт природи в межах слоту "хтось є наче хтось" підлягають подальшому розгалуженню на моделі: особа-птах (they called him Sparrowhawk, because wild hawks would come to him at his word), особа-комаха (Gohawhich is what they call a little web-spinning spider on Gont), особа-тварина (Therru had been like a little animal, barely knowing human speech). Мотиваційною основою моделей метафоричного перенесення в межах компаративного фрейму є порівняння із істотами (особа-особа, особа-об'єкт природи), неістотами (особа-темрява, особа-вид діяльності) та із зоосемізмами (особа-птах, особа-комаха, особа-тварина), власне з їхніми внутрішніми характеристиками, аніж із зовнішніми.

Отже, на основі референцій (мотиваційних метонімічних та метафоричних моделей) декодується кожен із антропонімів-симулякрів, що сприяє їхньому адекватному витлумаченню як окремих знаків, так і гіперреального простору
в цілому. Окрім антропонімів-симулякрів, когнітивною основою гіперпростору художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" є концепт МАГІЯ
зі своєрідною структурою (ядром і периферією (представленою інтерпретаційним полем) та такими опозиційними концептуальними ознаками, як ‘чоловік-жінка’, ‘добро-зло’, ‘життя-смерть’, ‘світло-темрява’.

Ядро концепту МАГІЯ, як симулякру реальності, об'єктивоване передусім лексемою magic, що не суперечить її лексикографічному потрактуванню. Проте інтерпретаційне поле є своєрідним для досліджуваного простору. Ближню периферію утворюють семантичні (magery, sorcery, wizardry, witchery, magic), стилістичні (mystery) та семантико-стилістичні (spell, charm, illusion, sorcerer, witch, wizard, mage, archmage, she-archmage, spellcasting, patterning, summoning, transformation, potion, dragon) синоніми (всього 21 од.). Віддалена периферія представлена концептуальними метафорами, які найбільш повно характеризують особливості магії в гіперреальному просторі Земномор'я, насамперед, як рушійної сили, що контролює і спрямовує, сприяє й забороняє, зумовлює процеси та дії,
а також фразеологізмами на зразок
third eye, witchmen, witch woman, true witch,
gift of healing, gift of spellcasting, principles of magery, fertility charms, potency spells,
art magic, spell of transformation, spell of changing, spell of beguilement, spell
of finding, spell of binding, charms and spells, to work illusions, true power, dark arts, love potion, womans magic (21 од.).

Одним із прийомів об'єктивації концептів (А. Приходько) є метафорична профілізація, когнітивною основою якої є уподібнення об'єктів
різних онтологічних сфер. Ключовими поняттями цього прийому є
концептуальна
база
та профіль. Концептуальна база містить весь обсяг інформації,
що актуалізується знаком, тимчасом, як профіль – та частина бази, яка формує значення цього знака (С. Жаботинська). Часто декілька мовних одиниць об'єктивують одну й ту ж концептуальну базу, однак відрізняються профілями.  Концептуальна метафора МАГІЯ – ЦЕ СИЛА сприяє осмисленню магії,
як сили, що реалізується через профілі: 'сила особи' –
as wizard he needed fear nothing; 'сила артефакту' – unforgetful power of the Stone; 'сила локусу' – powers
of the Desert Tombs; 'сила дракона' – old dragons are very powerful in sorcery.
Реалізація МАГІЇ, як СИЛИ, важлива для інтерпретації гіперреального світу, оскільки носіями та володарями магічного начала є не лише істоти –
маги, чарівники та дракони, а й географічні об’єкти та артефакти.

Залежно від намірів того, хто володіє магією, вона може бути руйнівною силою, тому МАГІЯ – ЦЕ НЕБЕЗПЕКА. У такій метафорі МАГІЯ концептуалізується як суцільна небезпека, загроза і реалізується відповідно
до носія у профілях: 'невідома істота' –
the creature of darkness; 'жінка' – wicked
as womens magic; 'земля' – powers of the darkness of the earth. Авторка зосереджує увагу на тому, що основними носіями небезпеки є невідомі істоти та жінки.

Магія виступає знанням глибинним, прихованим. Саме тому концептуальна метафора МАГІЯ – ЦЕ ЗНАННЯ / ТАЄМНИЦЯ експлікується у таких профілях: 'знання істинних імен' great mage, knowing all names, may know it without
your telling him; 'фундаментальні знання' – how witch knows witch; 'знання істинної мови' magic, true magic is worked only by those beings who speak the Old Speech. Реалізація МАГІЇ як виняткових знань дозволяє не лише диференціювати персонажів твору, а й представити її в авторському витлумаченні.

Концептуальна метафора МАГІЯ – ЦЕ ДАР передбачає осмислення магії
як дару 'отриманого при народженні' (місії) –
mage-born та 'здобутого' – gift
of spellcasting. Така концептуалізація магії сприяє поглибленому розумінню механізму її отримання – магія є даром набутим. Не менш вагомим є осмислення МАГІЇ як МИСТЕЦТВА. Ця метафора представлена у профілях: 'високе мистецтво' – art of Magic і 'мистецтво ремесла' – the art of spellsmiths.

Магія доступна лише обмеженому колу осіб і є їхньою характерною ознакою. Тому концептуалізація МАГІЇ відбувається у метафорі МАГІЯ –
ЦЕ ОЗНАКА ОСОБИСТОСТІ, що представлена: антропоморфними профілями
на позначення ознак 'чоловіка' –
weather-worker; 'жінки' – village witch; 'міфологічної істоти' – wizard-gebbeth; зооморфним профілем на позначення ознак 'дракона' – dragon magic. Реалізація цієї концептуальної метафори свідчить
про те, що МАГІЯ є переважно ознакою чоловіків. А тому в досліджуваному просторі чітко окреслені ролі чоловіка та жінки у творенні магії, і, оскільки чоловік є могутнім носієм магічного, то
 МАГІЯ – ЦЕ ЧОЛОВІК (профіль
на позначення власне 'чоловіка' –
men of power та профіль 'не жінка' – its different for a woman and a man). Аналізована концептуальна метафора підтверджує сутність МАГІЇ як чоловічого начала. Опозиційно, МАГІЯ концептуалізується
і в метафорі МАГІЯ – ЦЕ ЖІНКА. Об'єктивація цієї концептуальної метафори представлена профілями: 'об'єкт ненависті' –
what did he dislike you for? – for being a woman, mostly; 'помилка' – to be a woman was her fault; 'адепт темних сил' –
most women of the house were adepts of dark arts; ' жорстокість, злість' – some witches were fierce, bitter women. Таким чином стверджується негативна роль жінки у творенні магії у досліджуваному гіперреальному світі.

Не менш важливою є об'єктивація МАГІЇ як ІСТОТИ. Концептуальна метафора МАГІЯ – ЦЕ ІСТОТА реалізується у таких профілях: 'безіменна істота' – the Old ones; 'істота людського походження' – gebbeth; 'істота тваринного походження' – harekki. Зважаючи на таку об'єктивацію МАГІЇ, припускаємо,
що всі істоти беруть участь у творенні магічного.

За допомогою магічних здібностей особа здатна розширювати
свої можливості та виконувати різноманітні дії, тому в тексті циклу
про Земномор'я реалізується концептуальна метафора МАГІЯ – ЦЕ ІНСТРУМЕНТ (див. табл. 1).

          Таблиця 1

Об'єктивація концептуальної метафори МАГІЯ є ІНСТРУМЕНТ

МАГІЯ ІНСТРУМЕНТ

впливу

перетворення

влади

на

через

що / когось

утримання

Погодні умови

Fog spell, fogweaving, windbringing,

weatherworking

Стан здоровя

Charms of heal and ward (on children), blood-standing spell, bonesetting.

Господарство

Spells of increase on the flocks of goat and sheep.

Мовлення

The word of Making, the True Language (Speech), the Old Speech, great words of unbinding, great songs, shatter a stone with

a word, speaking the word of opening.

Заклинання

Spell of changing, the Great Spells, blood-standing spell, spell of binding, potency spells, opening spell, spellcasting, spell of beguilement, spell of summoning, spell-woven sail, spells of increase, spells

of transformation, a supply

of common spells of finding

and mending.

Рунічні символи

Rune of Peace, nine Runes of Power, the Lost Rune, the Bond Rune, the Rune Pirr, the Further Runes, the Runes of Ea.

Зілля Love potion, fertility potion.

Spell of changing, shape-changing, spells of transformation, turn into else-take form, so wizard had to turn himself into a gull, takes
a man’s form and body, mage who became

a bear, he became a pilgrim hawk.

The Ring

of Erreth-Akbe, Sword of Erreth-Akbe, wizard’s staff.

Об'єктивація МАГІЇ відбувається також у концептуальних метафорах МАГІЯ – ЦЕ СВІТЛО (magelight), МАГІЯ – ЦЕ ТЕМРЯВА (shadow). Така експлікація МАГІЇ є суттєвою для гіперреального простору, оскільки демонструє полярні сили, що панують у досліджуваному світі.

Концепт МАГІЯ характеризується такими опозиційними концептуальними ознаками, як-от: man-woman (if women had power – what would men be but women who can’t bear a child?), light-darkness (there were 2 that make one: the world and the shadow, the light and the dark, the two poles of the Balance), good-evil,
life-death (only in silence the word, only in dark the light, only in dying life). У цих антиноміях простежується вплив давньої східної філософії Дао і її символу –
Інь-Ян – поєднання протилежних начал, які формують світову рівновагу, гармонію, виражають універсальний дуалізм світу і є основою буття.

Магія у циклі "Земномор'я" – це та гіперреальність, в якій існують персонажі. Так, магія імені розкривається в наявності двох і більше імен у героїв; магія жінки виявляється в нікчемному становищі жінок у магічній ієрархії, саме тому вони займають найнижчий щабель; магія чоловіка – це передусім виняткова особливість чоловіків творити магію; магія місцевості проявляється у власне топоніміці твору; магія числа – у повторенні одного й того ж числа (9) у різних витлумаченнях; магія знання передбачає наявність умінь для її творення, а магія речі – допоміжних засобів творення магічного; магія зла, темряви отримує своє вираження через темних істот, які несуть розлад у мирне існування добрих магів та порушують світову рівновагу; магія перевтілення виявляється в можливості окремих персонажів набувати іншої форми та подоби; магія дракона є також їхньою автентичною особливістю; магія слова представлена вербально; магію символу вбачаємо у рунічних символах, а магію кольору – у розмежуванні протилежних кольорів (білого та чорного).

Концепт МАГІЯ (див. рис. 2) є авторським конструктом, що сприяє уявленню про гіперреальний світ художніх творів циклу "Земномор'я".

Рис. 2. Опозиційні концептуальні ознаки МАГІЇ


Розділ 3.
"Характеристика лексико-фразеологічних позначень гіперреальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я". Декодування гіперреальності "Земномор'я" є можливим лише в конкретних фреймових ситуаціях на основі лексичного (онімів і апелятивів) і фразеологічного потенціалу. Аналіз лексичних одиниць спирається на ключові положення теорії номінації, зокрема на встановлення способів співвідношення поняттєвих форм мислення з різними фрагментами об'єктивної реальності. Дотримуючись класичного вузького розуміння номінації як мовної одиниці лексико-семантичного рівня (Н. Арутюнова, О. Москальська та ін.), у дисертації в науковий обіг уведено термін номінація-симулякр на позначення фрагментів дійсності, в яких відсутній референт. Термін номінація-симулякр є синтезованою назвою для лексем-симулякрів і фразеологізмів-симулякрів реальності.

За формою (планом вираження) лексеми-симулякри (далі ЛС) скласифіковано у дві групи: 1) симплекси та 2) стійкі словосполуки. Симлекси переважають в ономастиконі твору (217 од.), що включає антропоніми на зразок (Elfarran), топоніми (Ensmer), міфозооніми (Kalessin), сузір'я (the Sheaf), назви кораблів (Sanderling); тим часом словосполуки (122 од.) вжито авторкою
для іменування героїчних пісень (
the Song of the Creation), книг (the Lore of Paln), вітрів (the Roke wind), магічних артефактів (the Rune of Power),
назв островів (
Re Albi), водних ресурсів (the Inmost Sea) та гірських масивів
(
the Borilous Rocks).

За планом змісту ЛС представлені як онімами (13 груп): 1) антропоніми
(98 од.), 2) міфоніми (4 од.), 3) топоніми (126 од.), 4) назви свят (8 од.),
5) героїчних пісень (6 од.), 6) книг (4 од.), 7) стихій (вітри) (1 од.), 8) артефактів (9 од.), 9) творінь (4 од.), 10) мови (5 од.), 11) національної приналежності (3 од.), 12) космоніми (6 од.), 13) карабоніми (3 од.), так й апелятивами (4 групи):
1)
анімалістичні міфологеми (9 од.), 2) магічні міфологеми (39 од.), 3) артефакти (5 од.), 4) вітри (3 од.). Найчисельнішою серед онімів є група топонімів (126 од.), які включають ойконіми (81 од.), ороніми (5 од.), гідроніми (5 од.) та одиниці
на
позначення островів (35 од.). Кількісна перевага топонімів демонструє значущість географічних місць для творення гіперреальної картини Земномор'я. Група апелятивів переважно представлена ЛС на позначення магічного (39 од.), що переконливо доводить важливість магії для гіперреального світу в цілому.

Аналіз лексичного потенціалу художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я" засвідчив перевагу онімів-симулякрів реальності (83,1 %)                     над апелятивами-симулякрами (16,9 %), підкреслюючи важливість авторського ономастикону, що є основотворчим джерелом гіперреальності.

На фразеологічному рівні ефект гіперпростору досягається за допомогою фразеологізмів-симулякрів (далі ФС) реальності, які за семантикою образно характеризують (А. Чепасова): 1) особу; 2) місце та час; 3) міфологічне поняття.

ФС на позначення особи містять соматичний, гендерний та анімалістичний компоненти. ФС із соматичним компонентом (28 од.): 1) eye (long yellow eye
of a dragon); 2) body (sinuous iron-dark body); 3) nose (the narrow nose and flaming nostrils); 4) lips (hairy-lipped man); 5) tongue (lips and tongue wouldn’t form a word); 6) heart (it was a dark, queer heart); 7) head (shining fire all about her head);
8) throat (her breath caught in the throat); 9) neck (rust-dark mail of a dragon’s neck); 10) claw (out-reaching claws); 11) skin (little bag of skin); 12) elbow (crooked elbow); 13) foot (taloned foot); 14) hair (flying ends of her hair). Соматизми є основою творення образного значення фразеологізмів, яке розкриває важливість людського тіла як фактора фізичної сили персонажів. ФС із гендерним компонентом (23 од.) представлені 2 підгрупами: 1) woman (woman witch) і 2) man (a man dragons will talk to). Перевага ФC із компонентом man підкреслює гендерну асиметрію, характерну для гіперреального простору. ФС з анімалізмами (26 од.) – це знаки
з орнітологічним компонентом: 1)
falcon (couldnt put off falcon); 2) hawk
(
there always was hawk in him), 3) wings (with wings like birds). До цієї групи належать і ФС з компонентом на позначення плазунів: 1) lizard (clawed like
a lizard); 2) snake, serpent (snake-scaled; fire-serpent). Останні компоненти
є мотиваторами фразеологічного значення симулякрів, яке свідчить
про важливість птаха як символу зв’язку з повітряною стихією, свободою, а також плазунів, наділених мудрістю та хитрістю.

ФС на позначення місця і часу представлені групами ФC із темпоральним
і
локусним компонентами. ФС на позначення місця (18 од.) – це передусім одиниці з компонентами: 1) land (dark land), 2) sea (where sea runs dry), 3) west (the farthest west). ФC із темпоральними елементами: 1) age (the end of an age);
2)
time (the beginning of time) входять до підгрупи одиниць на позначення часу.

ФС на позначення міфологічного поняття містять магічний
і антропоморфний компоненти. ФС на позначення магічного (50 од.) (to perform lowly jobs of finding and mending) є найчисельнішою підгрупою, засвідчуючи основну роль цієї сутності для досліджуваного гіперреального світу.
ФС на позначення антропоморфних істот (21 од
.) містять знаки з компонентом dragon. Значна кількість ФС із цим компонентом (the speech of dragon) підкреслює роль драконів у творенні світу, адже вони є автентичними носіями магії.

Чисельна перевага ФС із магічним компонентом засвідчила, що ця підгрупа становить ядро фразеосемантичного поля досліджуваного циклу. Ближню периферію поля склали ФС із соматичним, гендерним, антропоморфним
та анімалістичним компонентами, в той час як віддалену периферію – підгрупи ФС із локусним та темпоральним компонентами. 

Експлікація слотів чотирьох фреймів за допомогою ФС засвідчила кількісну перевагу (98 од.) заповнень предметного фрейму і дала змогу простежити експресивний характер об'єктів гіперреального світу архіпелагу Земномор'я.

ВИСНОВКИ

Теоретико-методологічна концепція дисертаційного дослідження базується на таких положеннях: 1) у концепції теорії можливих світів знак витлумачується
у невластивих йому співвідношеннях, позначене починає орієнтуватись                  на позначення, спотворює та перетворює його, руйнуючи класичні відношення складових знакової системи; 2) знакова реальність світу фентезі розуміється
як гіперреальність,
 що твориться нереферентними знаками-симулякрами;
3) референтами знаків-симулякрів, зокрема онімів, виступають 4 фрейми – предметний, акціональний, локативний і компаративний; 4) концепт МАГІЯ
є авторським конструктом, що сприяє уявленню про гіперреальний простір циклу "Земномор'я"; 5) лексичний потенціал художніх творів представлений                 онімами-симулякрами (з перевагою топонімів та антропонімів)                                       й апелятивами-симулякрами (з перевагою одиниць на позначення магічного); 6) фразеологізми-симулякри реальності задекларували перевагу компонента                на позначення магічних дій.

Запропонована методика дослідження лінгвосеміотичних характеристик гіперреальності виявилась ефективною передусім у розкритті плану змісту нереферентних знаків-антропонімів, а також для інтерпретації гіперреального простору художніх творів циклу "Земномор'я" загалом.

Референтами симулякрів є виділені в межах досліджуваного гіперпростору чотири фрейми – предметний, акціональний, локативний та компаративний, у яких актуалізуються антропоніми й топоніми як знаки з найменшим інформативним навантаженням. Метонімічні та метафоричні моделі заповнення слотів зазначених фреймів на основі мотиваційних ознак дали змогу розкрити план змісту антропонімів, тобто не лише їх декодувати, а й проаналізувати гіперреальний світ, в якому вони функціонують. Найбільш повно антропоніми-симулякри набувають змісту в предметному фреймі, що представляє основні характеристики персонажів. Чим значиміший та вагоміший персонаж твору, чим більша його
роль у творенні цілісної картини світу, концепції авторки,                                           тим деталізованіше розкривається змістовий бік антропоніма-симулякра. Виокремлений слот (
хтось є тут, там) предметного фрейму в незалежний
фрейм – локативний – засвідчив також важливість авторського топонімікону
у творенні гіперреальності.

Центральним концептом твору є МАГІЯ – унікальний інформаційний конструкт свідомості зі специфічною ядерно-периферійною структурою.
МАГІЯ має такі концептуальні ознаки, як ‘сила’, ‘небезпека’, ‘мистецтво’, ‘виняткові знання’, ‘таємниця’, ‘дар’, ‘чоловік’, ‘істота’, ‘інструмент’. Найпотужнішою в цьому відношенні є реалізація МАГІЇ як сили
та інструменту впливу, перетворення, влади. Концепт МАГІЯ також об'єктивується через опозиції:
light / darkness, woman / man, life / death, good / evil, що пояснюється впливом давньої східної філософії, зокрема центрального символу даосизму Інь-Ян як основотворчого елементу буття. МАГІЯ,
як всепоглинальна сутність Земномор'я, є гіперреальним простором художніх фентезійних творів Урсули Ле Гуїн, адже стосується життя персонажів.
Це, насамперед, магія імені, числа, локусу, слова, чоловіка, жінки, зла, темряви, світла, символу, артефакту, дракона та ін.

Номінативні знаки (лексеми-симулякри, фразеологізми-симулякри) позначають предмети і факти світу фентезі, даючи назви поняттям цього багатогранного досліджуваного світу.

Лексичний потенціал творів складають оніми й апелятиви зі значною перевагою онімів. Онімну лексику (83,1 %) переважно становлять топоніми
(126 од.) й антропоніми (98 од.), тоді як апелятивну (16,9 %) – мовні одиниці
на позначення магічних дій (39 од.) персонажів, що підтверджує важливість магії та магічних ритуалів для аналізованого простору.

Фразеологічні позначення гіперреальності в художніх творах Урсули                 Ле Гуїн циклу "Земномор'я" представлені образними одиницями-симулякрами
(170 од.), які скласифіковано відповідно до об’єкта позначення – особи, місця
та часу, міфологічного поняття. Кількісна характеристика фразеологізмів
із соматичним компонентом (47 %) у першій групі, а також із компонентом магічного (49 %) у другій підтвердила основоположну роль магічного начала
в житті героїв циклу, тобто у гіперпросторі їхнього існування. Мотиваційні моделі, у межах яких на фразеологічному рівні експлікуються слоти представлених чотирьох фреймів, засвідчили перевагу заповнень предметного фрейму та забезпечили емотивно-експресивне забарвлення гіперпростору.

Здобуті результати підтверджують припущення, що концепт МАГІЯ
і є гіперреальним світом художніх творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я".

Перспективами подальших досліджень є аналіз ономастикону твору
в лінгвосеміотичному аспекті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вмотивованість / невмотивованість мовного знака як ключова проблема лінгвосеміотики / О. О. Барбанюк // Проблеми семантики слова, речення
та тексту. – К. : Вид
. центр КНЛУ, 2008. – Вип. 21, Ч. 2. – С. 39–44.

2. Типи знакопозначення реалій і ситуацій навколишньої дійсності /
О. О. Барбанюк // Наукові записки КДПУ імені Володимира Винниченка. – Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 4 ч. – Кіровоград : РВВ КДПУ
ім. Володимира Винниченка, 2008. – Вип. 81 (1), Ч. 1. – С. 54–57.

3. Дефініції понять "позначене" та "позначення" у сучасній лінгвістиці /
О. О. Барбанюк // Мова і культура. (Науковий журнал).– К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип. 11, т. IV (118). – С. 115120.

4. Знакова репрезентація суб’єкта мовлення як фактора егоцентризму
в семантичній системі мови / О.
 О. Барбанюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 4. С. 1116.

5. Співвідношення понять образ автора / "смерть автора" в лінгвістиці тексту / О. О. Барбанюк // Studia Linguistica : зб. наук. праць. – К. : ВПЦ, “Київський університет”, 2009. – Вип. 2. – С. 26–31.

6. Роль фразеологізмів-симулякрів у декодуванні гіперреального художнього простору тетралогії Урсули Ле Гуїн "Earthsea" / О. О. Барбанюк // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. – Луцьк, 2011.– № 3 (2). – С. 15–21.

7. Семантизація концепту магія в гіперреальному світі жанру фентезі
(на матеріалі тетралогії Урсули Ле Гуїн "Земномор’я") / О. О. Барбанюк // Актуальні проблеми іноземної філології : лінгвістика та літературознавство : міжвуз. зб. наук. статей / гол. ред. В. А. Зарва. – Бердянськ : БДПУ, 2011. – Вип. 
IV, Ч. 1. – С. 230–240.

8. Симулякр как порождение гиперреальности на основе моделей реального мира (на материале тетралогии Урсулы Ле Гуин "Земноморье") / О. А. Барбанюк // Язык – когниция – коммуникация : материалы междунар. науч. конф. – Минск : Минск. гос. лингв. ун-т, 2010. – C. 99100.

АНОТАЦІЯ

Барбанюк О. О. Лінгвосеміотичні характеристики гіперреальності
в англомовному художньому тексті жанру фентезі (на матеріалі творів Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я").
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню лінгвосеміотичних характеристик гіперреальності в художніх творах Урсули Ле Гуїн циклу "Земномор'я". У роботі визначено лінгвосеміотичну природу гіперреальності, розроблено методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі, проаналізовано фреймову структуру змодельованої реальності у творах Урсули
Ле Гуїн циклу "Земномор'я", встановлено ядерно-периферійну структуру концепту МАГІЯ як симулякру реальності, скласифіковано лексеми-симулякри (оніми
й апелятиви) за планом вираження та планом змісту, виявлено роль базового компонента у формуванні образного значення фразеологізмів-симулякрів реальності в аналізованих творах.

Ключові слова: знак, гіперреальність, фрейм, номінація-симулякр,           лексема-симулякр, фразеологізм-симулякр, концепт МАГІЯ, жанр фентезі.

АННОТАЦИЯ

Барбанюк О. А.  Лингвосемиотические характеристики гиперреальности
в англ
оязычном художественном тексте жанра фэнтези (на материале произведений Урсулы Ле Гуин цикла "Земноморье"). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию лингвосемиотических характеристик гиперреальности в художественных произведениях Урсулы Ле Гуин цикла "Земноморье". В работе изучается лингвосемиотическая природа гиперреальности, разработана методика анализа знаков гиперреальности в художественном тексте жанра фэнтези, определен фрейм гиперреальности в произведениях Урсулы               Ле Гуин цикла "Земноморье", установлена ядерно-периферийная структура концепта МАГИЯ как симулякра реальности, классифицированы лексемы-симулякры реальности, определена роль базового компонента во фразеологизмах-симулякрах реальности в произведениях цикла "Земноморье".

Теоретико-методологическая концепция исследования определена на основе таких положений: 1) в концепции теории возможных миров знак выступает
в несвойственных ему соотношениях,
означаемое ориентируется на означающее, преобразовывая его; 2) знаковая реальность произведения  гиперреальность;
3)
референтом знака-симулякра выступает фрейм; 4) структура концепта МАГИЯ как своебразная модель мира позволяет в целом исследовать гиперрельный мир;
5) лексический потенциал (онимы-симулякры, апеллятивы-симулякры) – основа исследуемого пространства; 6) фразеологизмы-симулякры реальности представлены приемущественно единицами с магическим компонентом.

Гиперреальным миром произведений фэнтези является концепт МАГИЯ
со своебразной ядерно-периферийной структурой. Семантизация концепта осуществляется через оппозиции ‘мужчина-женщина’, ‘жизнь-смерть’,                   ‘свет-тьма’, ‘добро-зло’. Магия является поглощающей сущностью, касается всех аспектов б
ытия – магия имени, числа, артефакта, перевоплощения, дракона, символа, стихии, языка.

В плане выражения лексемы-симулякры (ЛС) реальности представлены симплексами (215 ед.) и словосочетаниями (122 ед.). Симплексы преобладают
в обозначении антропонимов, топонимов, мифозоонимов, созвездий, названий кораблей, в то время как словосочетания – в наименовании героических песен, книг, стихий, магических артефактов, названий островов, водных ресурсов и гор.

В плане содержания ЛС представлены онимами и апеллятивами, которые
по денотативному признаку были классифицированы на 13 групп онимов:
1) антропонимы, 2) мифоним
ы, 3) топонимы, 4) названия праздников,
5) героических песен, 6) книг, 7) стихии, 8) артефактов, 9) сотворения, 10) языка, 11) национальной принадлежности, 12) космонимов, 13) карабонимов, а также
4 группы апеллятивов: 1) анималистические мифологемы, 2) магические мифологемы, 3) артефакты, 4) стихии. Группа апеллятивов приемущественно представлена знаками, обозначающими магическое, что свидетельствует
о важности магии для исследуемого гиперпространства.

Антропонимы-симулякры семантизируются во фреймовых ситуациях, представленных мотивационными моделями метонимического и метафорического переноса. Слоты предметного, акционального и локативного фреймов эксплицируются в метонимических, в то время, как компаративный фрейм –
в метафорических моделях.

Фразеологические характеристики гиперреальности представлены фразеологизмами-симулякрами (ФС), обозначающими 1) лицо, 2) место, время,
3)
мифологическое понятие. ФС первой группы представлены единицами
с
гендерным, анималистическим, соматическим компонентами. ФС последней группы представлены единицами с магическим и антропоморфным компонентами. Количественное приемущество ФС с магическим компонентом подтвердило основную роль магии в исследуемом гиперреальном мире.

Результаты исследования подтвердили гипотезу о магии как гиперреальном пространстве существования персонажей исследуемого цикла "Земноморье".

Ключевые слова: знак, гиперреальность, фрейм, номинация-симулякр,               лексема-симулякр, фразеологизм-симулякр, концепт МАГИЯ, жанр фэнтези.

RЕSUMЕ

Barbanyuk O. O. Linguistic and Semiotic Characteristics of Hyperreality in English-Language Fantasy Fiction (A Study of Ursula Le Guin’s "Earthsea" Cycle).  Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in philology, speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2011.

This thesis focuses on the study of linguistic and semiotic features of hyperreality in Ursula Le Guin’s "Earthsea" cycle. The paper determines semiotic nature
of hyperreality, elaborates methods of hyperreality analysis in English-language

fantasy texts, clarifies the frame structure of hyperreality in the texts under
study, identifies the core-peripheral structure of the concept MAGIC as a reality simulacrum, classifies lexeme-simulacra of reality (names and apellatives)
and elucidates the role of the core component in phraseological unit-simulacra of reality in Ursula Le Guin’s "Earthsea" cycle.

Key words: sign, hyperreality, frame, nomination-simulacrum,
lexeme-simulacrum, phraseological unit-simulacrum, concept MAGIC, fantasy
.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18010. БЕЗОПАСНОСТЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА: ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ И КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ 2.11 MB
  В.А. Гамза И. Б. Ткачук БЕЗОПАСНОСТЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА: ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ И КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ВВЕДЕНИЕ Возникновение в современной России коммерческих банков стало объективной необходимостью связанной с переходом отечественной экономики от
18011. Биржевая деятельность 714 KB
  1. ВВОДНАЯ ЛЕКЦИЯ 1.1. Понятие биржи. История возникновения. Мировые биржевые центры 1.2. Виды бирж. Биржевые товары 1.3. Характеристика биржевых сделок 1.1. Понятие биржи. История возникновения. Мировые биржевые центры Понятие биржи Товарные биржи представляющие
18012. Биржевая деятельность. Учебник 1.95 MB
  Биржевая деятельность ПОД РЕДАКЦИЕЙ ПРОФЕССОРА А.Г. ГРЯЗНОВОЙ ПРОФЕССОРА Р.В.КОРНЕЕВОЙ ПРОФЕССОРА В.А.ГАЛАНОВА Изложены основы биржевой деятельности. Обобщена практика yпpaвлeния биpжaми. Пoкaзaнa cпeцификa paбoты тoвapныx фoндoвыx и вaлютныx биpж. Paccмoтpeны виды биpжeвыx cдeлo
18013. Психология бизнеса. БИЗНЕС. Пособие для Гениев 1.65 MB
  Психология бизнеса БИЗНЕС. Пособие для Гениев. Юрий Мороз. Не было еще гения без некоторой доли безумия. Сенека. От автора Как это видимо обычно и бывает я пишу введение после того как книга закончена. Что же важного я хочу сообщить читателю Первое...
18014. Бизнес-статистика и прогнозирование 2.23 MB
  В.Г. Минашкин Н.А. Садовникова Р.А. Шмойлова Бизнесстатистика и прогнозирование СОДЕРЖАНИЕ РАЗДЕЛ I. БИЗНЕССТАТИСТИКА..6 Глава 1. Предмет и метод статистики.6 Статистика как наука и отрасль практической д...
18015. Бренд. Боевая машина бизнеса 930 KB
  Глядя на засилье логотипов в окружающем нас пространстве — на стойке бара, на форменной одежде официантки, на посуде, столах и зонтиках, обозревая весь этот марочный мир, один из нас сделал зачин
18016. ЦЕНЫ И ЦЕНООБРАЗОВАНИЕ. Учебник 1.75 MB
  ЦЕНЫ И ЦЕНООБРАЗОВАНИЕ Учебник И.К. Салимжанова СОДЕРЖАНИЕ: [1] РАЗДЕЛ 1 [1.1] ОСНОВНЫЕ ВОПРОСЫ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ ПРИ ПЕРЕХОДЕ К РЫНКУ [2] ГЛАВА 1 [2.1] ЦЕНА КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ В ПЕРЕХОДНЫЙ ПЕРИОД [2.1.1] Стоимо...
18017. Чистильщики московских улиц: скинхеды, СМИ и общественное мнение 556 KB
  В. А. Шнирельман Чистильщики московских улиц: скинхеды СМИ и общественное мнение Работа выполнена по проекту Анализ распространенных стереотипов в молодежной среде выработка и реализация мер по преодолению влияния их негативного аспекта в рамках среднеср
18018. Что такое политическая философия: размышления и соображения 595 KB
  Александр Моисеевич Пятигорский Что такое политическая философия: размышления и соображения Аннотация К чему приводит общее снижение уровня политической рефлексии Например к появлению новых бессмысленных слов: урегулирование политического кризиса ведь к...