68194

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У РОБОТІ НАД ТЕКСТОМ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з центральних у педагогіці оскільки прогрес суспільства це шлях творчого зростання долання стереотипів і вироблення нових нестандартних часто несподіваних рішень оригінальних підходів і шляхів їх втілення.

Украинкский

2014-09-19

195 KB

4 чел.

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

БУДІЙ Надія Дмитрівна

УДК 371.32:811.161.2+37.036

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У РОБОТІ НАД ТЕКСТОМ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:       кандидат філологічних наук, доцент

ГУЗАР Олена Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри рідної мови

та методики її викладання.

Офіційні опоненти:        доктор педагогічних наук, професор

БАДЕР Валентина Іванівна,

Слов’янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри теорії і практики

початкової освіти;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

ПОНОМАРЬОВА Катерина Іванівна,

Інститут педагогіки НАПН України,

старший науковий співробітник

лабораторії початкової освіти.

Захист відбудеться "26" жовтня 2011 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В.О. Сухомлинського за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9.

Автореферат розіслано "24"  вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                            Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з центральних у педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях творчого зростання, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних рішень, оригінальних підходів і шляхів їх втілення. Ідея формування людини-дослідника, здатної до творчого мислення, самостійного пошуку шляхів розв’язання актуальних проблем, стала домінантною в сучасній освіті України.

У контексті формування суспільства паритетної демократії та якісної освіти найважливішим завданням соціогуманітарного знання ХХІ століття, якому притаманний «діалого-культурологічний підхід» (Балл Г., Бех І., Волинець А., Копилов С.), є розвиток креативної особистості громадянина України, що визначає необхідність побудови навчально-виховного процесу на гуманістичних засадах, суб’єкт-суб’єктну взаємодію вчителя та учня, виховання мовної особистості школяра, розширення мовно-освітнього простору та ін. Згідно з визначеннями українських лінгвістів-педагогів (Богуш А., Вашуленко М., Гавриш Н., Єрмоленко С., Мацько Л.), мовна особистість як активний носій практичних умінь і навичок роботи зі словом, текстом починається з пробудження індивідуальної словотворчості, що забезпечує вільне самовираження особистості в різних сферах життєдіяльності.

Творчі здібності та творча діяльність були й залишаються предметом аналізу багатьох учених як вітчизняних (Волощук І., Гончаренко С., Костюк Г., Кочерга О., Моляко В., Роменець В., Холодна М. та ін.), так і зарубіжних наукових шкіл (Богоявленська Л.,  Вернон Ф., Гілфорд Дж., Матюшкін О., Пономарьов Я., Спірмен Ч., Торранс Е. та ін.). Дослідники аналізують різні аспекти проблеми творчих здібностей: їх природу, компонентну будову, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування. Більшість з цих питань досі залишаються дискусійними. Саме тому В.Роменець проголосив ідею творчості «найвизначнішим феноменом ХХ століття», а В.Моляко назвав «ерою творчості» нове, третє тисячоліття.

Лінгвістичні аспекти креативності активно досліджуються, починаючи з ХІХ століття. Психолого-педагогічний доробок П.Блонського, О.Духновича, О.Потебні, С.Русової, В.Сухомлинського, Л.Толстого, К.Ушинського збагачується працями сучасних українських дослідників (Бадер В., Богуш А., Варзацька Л., Вашуленко М., Ігнатенко Н., Лобчук О., Мельничайко В., Пономарьова К., Савченко О. та ін.). Науково-теоретичне обґрунтування мовної ідеології сучасних освітньо-виховних практик на основі «педагогічної матриці» української освіти (Ващенко Г., Драгоманов М., Русова С., Сухомлинський В., Ушинський К. та ін.) передбачає створення умов для самореалізації кожної дитини у мовно-освітньому просторі, формування її емоційно-ціннісного ставлення до світу.

У зв’язку зі значним поширенням комп’ютерно-телевізійної мережі, пасивним сприйняттям інформації, зниженням читацької культури, проблема формування мовно-творчої особистості постає надзвичайно гостро (Бадер В., Бондаренко Н., Вашуленко М., Ґудзик І., Єрмоленко С., Мацько Л.).

Науково-теоретичний аналіз наявних дисертаційних досліджень дає підстави стверджувати, що в них розглядаються такі аспекти цієї проблеми: розвиток творчих  здібностей  молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності (Грушко О.), взаємозв’язок у розвитку усного і писемного мовлення на функціонально-стилістичній основі (Бадер В.), розвиток креативного мовлення молодших школярів (Артемова О.), навчання будувати висловлювання різних типів на основі спостережень у природі (Міненко Л.), збагачення словника синонімами як засобом увиразнення мовлення (Пономарьова К.), формування стилістичних умінь учнів 3-4 класів у процесі роботи над текстами різних типів (Янко Н.), формування вмінь складати стилістично диференційовані тексти-описи (Собко В.), робота над засобами зв’язності тексту (Васильківська Н.), система творчих вправ як засіб розвитку мотивації до вивчення рідної мови в молодших школярів (Полєвікова О.).

Проте, незважаючи на загальне зростання інтересу вітчизняних науковців до проблеми творчості у навчальному процесі, питання розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови залишається недостатньо дослідженим. Спостереження за навчально-виховним процесом на уроках мови, анкетування вчителів початкових класів, аналіз результатів проведення державної підсумкової атестації у четвертих класах та аналіз творчих учнівських робіт дають можливість зробити висновок, що проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів потребує поглибленого вивчення.

Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена, по-перше, соціальною значущістю проблеми розвитку творчих здібностей учнів, необхідністю подальшого вдосконалення методики розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови; по-друге, важливістю й необхідністю розробки методів і прийомів ефективного розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстами різних типів; по-третє, недостатньою розробленістю проблеми в теоретичному і практичному аспектах. З огляду на зазначене було обрано тему дисертації – «Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з комплексним дослідницьким напрямом кафедри рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка й розкриває один із аспектів наукової теми «Актуальні проблеми навчання рідної мови в початкових класах» (протокол №5 від 27.12.2007р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №7 від 03.03.2003р.) та узгоджено рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №9 від 25.11.2008р.).

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої методики розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів у роботі над текстами різних типів на уроках української мови.

Відповідно до теми й мети дослідження було поставлено такі завдання:

  •  з’ясувати сутність понять «творчі здібності», «креативність», «лінгвокреативність» на основі аналізу наукової літератури;
  •  визначити теоретичні засади процесу розвитку творчих здібностей молодших школярів;
  •  проаналізувати навчально-методичну літературу з досліджуваної проблеми;
  •  вивчити й узагальнити стан проблеми у практиці навчання української мови в початкових класах;
  •  визначити зміст роботи з розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови, дібрати й систематизувати відповідні типи творчих вправ і завдань;
  •  обґрунтувати принципи експериментальної методики та здійснити добір оптимальних методів і прийомів розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстами різних типів;
  •  розробити лінгводидактичну модель поетапного формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів;
  •  здійснити експериментальну перевірку ефективності розробленої методики.

Об’єктом дослідження є процес навчання української мови у школі І ступеня.

Предмет дослідження – методика  розвитку  творчих  здібностей  учнів 3-4 класів під час роботи над текстами різних типів.

Для реалізації поставлених мети й завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів наукового пошуку:

теоретичні: аналіз та узагальнення лінгвістичної, психолого-педагогічної і лінгводидактичної літератури з метою визначення теоретичних основ означеної проблеми дослідження; аналіз нормативних документів і підручників з української мови з огляду їх спрямованості на розвиток творчих здібностей учнів; теоретичне осмислення й узагальнення педагогічного досвіду вчителів початкових класів з метою визначення стану проблеми у шкільній практиці; зіставлення й узагальнення здобутих даних з метою розроблення критеріїв і визначення рівнів розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів; теоретичне обґрунтування засад формування творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови; розроблення лінгводидактичної моделі поетапного формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів;

емпіричні: спостереження за навчальним процесом і аналіз уроків української мови в 3-4 класах; анкетування і бесіди з вчителями, виявлення рівня їхньої підготовки до творчої роботи над текстами різних типів; аналіз творчих робіт учнів з метою діагностування рівнів розвитку творчих здібностей, визначення причин, які перешкоджають створенню оригінальних і цікавих творів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи); кількісний і якісний аналіз здобутих даних для перевірки ефективності пропонованої методики.

Теоретичну основу дисертації становлять положення теорії мовленнєвої діяльності (Виготський Л., Леонтьєв О.О.), психолінгвістичні основи мовленнєвої комунікації (Жинкін М., Леонтьєв О.О., Маркова А., Синиця І.), становлення творчої особистості у процесі навчальної діяльності (Божович Л., Венгер Л., Волощук І., Давидов В., Ельконін Д., Менчинська Н.), наукові дослідження про творчу діяльність і творчі здібності (Богоявленська Л., Гончаренко С., Костюк Г., Кочерга О., Кульчицька О., Моляко В., Пономарьов Я., Роменець В., Холодна М.), праці лінгводидактів (Бадер В., Біляєв О., Варзацька Л., Васильківська Н., Вашуленко М., Ґудзик І., Мельничайко В., Пономарьова К., Хорошковська О.) з проблеми розвитку комунікативних умінь учнів, а також праці дидактів (Бабанський Ю., Лернер І., Савченко О., Скаткін М.), що стосуються загальних питань теорії навчання (законів, принципів, методів тощо).

Дослідження здійснювалося поетапно протягом 2002-2011 років. 

На першому етапі (2002-2006) було проаналізовано наукову й навчально-методичну літературу з проблеми дослідження, визначено його вихідні теоретичні положення, актуальність, мету, об’єкт, предмет, завдання і методи дослідження, проведено анкетування вчителів початкових класів.

На другому етапі (2006-2010) вивчався стан проблеми в практиці початкової школи, розроблялась експериментальна методика розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів і перевірялась її ефективність у процесі дослідного навчання.

На третьому етапі (2010-2011) здійснено якісний і кількісний аналіз, обробку й узагальнення результатів, здобутих у ході експериментального навчання; сформульовано основні методичні положення, висновки й рекомендації.

Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідна робота проводилася в 3-4 класах шкіл Тернопільської, Львівської, Рівненської та Київської областей. Експериментальна робота здійснювалася у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Тернополя (довідка №60 від 11.05.2011), навчально-виховному комплексі «Школа-ліцей №6 ім. Назарія Яремчука» м. Тернополя (довідка №279 від 19.09.2011), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №12 м. Тернополя (довідка №181 від 11.05.2011), Почаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Кременецького району Тернопільської області (довідка №67 від 02.06.2011), Білецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області (довідка №127 від 20.09.2011), гімназії №30 «ЕкоНад» м.Києва (довідка №281 від 12.05.2011), навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа-гімназія І-ІІІ ступенів» м. Радивилова Рівненської області (довідка №01-27/223 від 02.06.2011), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №63 м.Львова (довідка №95 від 20.05.2011).

На різних етапах експериментом було охоплено 668 учнів 3-4 класів шкіл України, в анкетуванні взяли участь 360 учителів початкових класів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичне обґрунтування засад формування творчих здібностей на уроках української мови як важливого складника виховання мовної особистості молодшого школяра; уперше створено й експериментально перевірено методику розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів у роботі над текстами різних типів; розроблено критерії і визначено рівні розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів; окреслено зміст роботи з розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови, дібрано й систематизовано відповідні типи творчих вправ і завдань; уперше розроблено лінгводидактичну модель поетапного формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів; уточнено лінгводидактичні підходи до творчої роботи над текстом у початковій школі.

Практичне значення дослідження полягає в науковому обґрунтуванні й розробленні методики розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів у роботі над текстами різних типів. Здобуті результати можуть бути використані для вдосконалення чинних підручників, створення методичних посібників для вчителів, на заняттях з методики викладання української мови зі студентами факультетів початкового навчання, учителями-практиками для творчої роботи на уроках української мови.

Вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, опорою на сучасні досягнення психолого-педагогічної науки; застосуванням методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; результатами кількісного та якісного аналізу експериментально-дослідної роботи. Дослідження проводилося в різних умовах організації навчального процесу (школи міста й села, загальноосвітні й спеціалізовані школи), в експерименті брали участь учителі з різним педагогічним стажем.

Апробація й упровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на І Міжнародному науковому конгресі «Креативність і творчість» (Київ, 2009); міжнародних науково-практичних конференціях: «Початкова школа на перехресті проблем» (Тернопіль, 2004), «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005), «Освіта для стійкого розвитку: формування готовності педагогічних кадрів» (Тернопіль, 2009); на ІІ Відкритому інформаційному форумі «Міжкультурний діалог: традиції, форми, практика в полікультурному освітньому просторі» (Петрозаводськ, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки» (Київ, 2003), «Сучасні технології навчання в початковій школі» (Київ, 2006), «Інноваційні технології навчання обдарованої молоді» (Київ, 2009), «Проектування розвитку та психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості» (Тернопіль, 2010); на V Міжнародних (Москва, 2006) і ІІІ Всеукраїнських (Київ, 2008) Педагогічних читаннях з гуманної педагогіки; ІІІ Форумі освітянських керівників «Багатовекторність виховного простору України: директор навчального закладу та національне виховання» (Київ, 2010); участь у роботі круглого столу «Інноваційні технології сприяння розвитку обдарованості» (Тернопіль, 2009), «Управління розвитком особистості учня засобами педагогічного проектування» (Тернопіль, 2011); результати дослідження підкріплювалися діагностичним комплексом «Універсал», який було введено працівниками Інституту обдарованої дитини у школах м. Тернополя (довідка №02-15/313 від 12.05.2011).

Хід дослідження та впровадження результатів обговорювалися на засіданнях кафедри рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (довідка №491-33/03 від 06.05.2011), а також на курсах підвищення кваліфікації вчителів при Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти; міському й обласному етапах Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2002» у номінації «Учитель початкових класів» (м. Тернопіль), де автор посіла І місце; на засіданнях методичного об’єднання вчителів початкових класів м. Тернополя, семінарах творчої групи вчителів початкових класів м. Тернополя з питань розвитку креативності молодших школярів (керівник – Будій Н.) (довідка №246 від 10.05.2011), засіданнях авторської творчої майстерні вчителів-переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у 15 статтях, з них 6 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (377 найменувань, поданих на 30 сторінках), 6 додатків (на 24 сторінках). У роботі вміщено 5 таблиць, 2 діаграми, 1 рисунок. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, із них 172 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, представлено методологію й етапи роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення дисертації, наведено дані про апробацію і впровадження здобутих результатів дослідження.

У першому розділі«Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів у теорії та практиці навчання» - розглянуто теоретичні засади розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови: з’ясовано сутність понять «творчі здібності», «креативність», «лінгвокреативність», проаналізовано джерелознавчу літературу з проблеми дослідження, визначено теоретичні засади процесу розвитку творчих здібностей молодших школярів на основі аналізу наукової літератури, розглянуто можливості тексту як лінгвістичної основи формування творчих здібностей молодших школярів на уроках мови, проаналізовано навчально-методичну літературу в розрізі досліджуваної проблеми, а також з’ясовано стан розвитку творчих здібностей учнів у практиці навчання української мови в початковій школі.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дав змогу визначити природу творчих здібностей, з’ясувати компонентний склад з метою обґрунтування методики педагогічного впливу на процес їх розвитку. У нашому дослідженні ми користувались схемою О.Грушко, яка відображає основні компоненти здібностей до творчості (когнітивно-пізнавальний, індивідуально-типологічний, емоційно-вольовий, мотиваційний, екзистенційний, дієво-практичний). Вихідними положеннями у контексті дослідження стали такі: наявність творчого начала в житті кожної людини (Виготський Л.); концепція психічного у творчо-перетворювальній діяльності (Рубінштейн С.); можливість цілеспрямованого впливу на певні компоненти творчих здібностей (Грушко О.).

У дослідженнях Л.Божович, Л.Венгера, В.Давидова, Л.Дранкова, Д.Ельконіна, Н.Менчинської та ін. доведено, що молодший шкільний вік є періодом найінтенсивнішого креативного становлення. Учені підкреслюють, що початкова школа – це саме той «останній шанс» непримусової вольової корекції психічного розвитку дитини, коли їй вдається допомогти реалізувати власні досягнення, розбудовуючи творчі здібності.

Важливі для нашого дослідження лінгвістичні аспекти креативності крізь призму психології мови розглядали Г.Монастирецька, Д.Овсянико-Куликовський, О.Потебня, Л.Шрагіна та ін. У лінгвістиці поняття «креативність» використовується як «лінгвокреативність». Дослівно термін тлумачать як «мовно-креативний». Орієнтація навчально-виховного процесу початкової школи на розвиток лінгвокреативних здібностей школярів пов’язана з особливим значенням мови, мовленнєвої культури для духовного розвитку особистості, її національної самосвідомості (Бех І., Богуш А., Боришевський М., Вашуленко М., Єрмоленко С., Мацько Л., Пономарів О., Савченко О.та ін.).

Ретроспективний аналіз лінгводидактичної літератури засвідчив, що проблемі розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі формування їхніх мовленнєвих умінь важливого значення надавали М.Бунаков, Ф.Буслаєв, С.Русова, І. Срезневський, В.Сухомлинський, Д.Тихомиров, К.Ушинський та ін. Нині, коли Україна розбудовує свою державність, педагогічна спадщина основоположників української лінгводидактики допомагає окреслити шляхи успішного формування мовно-творчої особистості молодшого школяра. Потенціал слова і значення мовленнєвої діяльності для ефективного розвитку творчих здібностей розкрито у працях М.Бахтіна, І.Вихованця, О.Грушко, Г.Кудіної, І.Марченко, Н.Миропольської, Т.Постоян, Г.Тарасенко, О.Ушакової.

Унаслідок багаторічних спостережень за навчально-виховним процесом на уроках української мови в початкових класах і вивчення сучасних досягнень лінгводидактичної науки до структури початкового мовного курсу було введено новий розділ «Текст», зорієнтований передусім на мовленнєвий розвиток молодших школярів, розроблено і впроваджено в освітню систему навчання української мови на основі комунікативно-діяльнісного підходу. Систематичне використання текстового матеріалу поступово знайомить дітей з характерними особливостями зв’язних висловлювань і, отже, готує до розуміння чужих і створення власних текстів. Саме текст ми розглядаємо як лінгвістичну основу розвитку творчих здібностей учнів.

Провідні методисти (Богуш А., Вашуленко М., Савченко О., Орланова Н. та ін.) перевагу творчих робіт на уроках мови над іншими видами навчальної діяльності вбачають у тому, що творча праця виводить учнів за межі штампованих, часто набридлих, нудних завдань, виробляє самостійність, ініціативу, заохочує до змагання. Слушним є зауваження О.Савченко, що у традиційній методиці недооцінюється робота з розвитку уяви молодших школярів, хоча вони особливо чутливі до створення фантастичних образів. На відміну від мислення, що оперує поняттями, уява оперує образами. Як зазначає Л.Шрагіна, «саме ці особливості уваги – здатність оперувати образами й трансформувати їх за умов браку повної інформації дають підставу вважати її психологічною основою людської творчості». Отже, для розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови важливе значення має розвиток уяви засобами емоційної організації сприймання художніх творів, надання учням свободи творчості, створення проблемних ситуацій з урахуванням емоційного фактора.

Таким чином, психолого-педагогічними передумовами ефективного розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів є розвиток їхньої емоційної сфери, психічних процесів (творча уява, образність мислення, мимовільність уваги, індивідуальні властивості наочно-образної та оперативної пам’яті), а також психологічних факторів навчання мови (чуття мови, дару слова). Важливого значення у процесі розвитку творчих здібностей набувають активізація пізнавальної діяльності, застосування інтерактивних технологій, ігрових прийомів, проведення нестандартних уроків, забезпечення мотивації мовленнєвої діяльності.

На основі аналізу наукових праць (Лосєва Л., Крупа М., Мельничайко В., Пентилюк М., Плющ М. та ін.) у розділі розглянуто сутність понять «текст», «складне синтаксичне ціле» (ССЦ), «типи текстів» і визначено важливі для нашого дослідження теоретичні положення лінгвістики й стилістики тексту, розкрито методологічні основи аналізу тексту.

У дисертаційному дослідженні схарактеризовано практичні вміння, якими мають оволодіти молодші школярі, працюючи з текстом. Елементарне ознайомлення учнів з усними і письмовими текстами різних функціональних стилів, екстралінгвістичними й інтралінгвістичними чинниками, що впливають на їх формування, на думку В.Бадер, дає можливість засвоювати мову як діяльність, спрямовану на вироблення вмінь орієнтуватися в умовах, завданнях, ситуації спілкування, чітко уявляти собі адресата мовлення, правильно обирати стиль майбутнього висловлювання, добирати адекватні мовні засоби.

Результати аналізу Державного стандарту з початкової освіти (нова редакція, 2011р.) і програм з української мови для 1-4 класів шкіл з українською мовою навчання засвідчили, що вони орієнтують на засвоєння молодшими школярами елементарних відомостей про текст, його ознаки, будову, типи й стилі (практичне ознайомлення), що закладає основу для вироблення в учнів умінь сприймати, розуміти й створювати власні висловлювання різних типів і стилів мовлення. У підручниках «Рідна мова» для 3-4 класів передбачено виконання завдань творчого характеру, але їх кількість, на наш погляд, дещо обмежена. Зокрема, недостатньо вправ і завдань на розвиток творчої уяви учнів, а також таких, які активізують власний досвід школярів.

Для з’ясування стану проблеми дослідження в практиці сучасної початкової школи здійснено спостереження за навчально-виховним процесом на уроках мови в 3-4 класах, анкетування вчителів, перевірку рівня сформованості творчих здібностей учнів, аналіз письмових творчих робіт, результатів державної підсумкової атестації у 4 класах. Здобуті результати дають підстави стверджувати, що вчителі початкових класів застосовують лише окремі методи і прийоми, які сприяють розвитку творчих здібностей. Ця робота не має систематичного і цілеспрямованого характеру. Як наслідок, у творах учнів виявлено низку помилок і недоліків, які свідчать про лексичну бідність їхнього мовлення, низький рівень розвитку творчої уяви, нерозвиненість чуття мови, невміння комунікативно виправдано, стилістично доцільно використовувати мовностилістичні засоби у текстах різних типів і стилів. Результати аналізу письмових творчих робіт показали, що загальний рівень розвитку творчих здібностей учнів 3 і 4 класів є недостатнім.

Таким чином, проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови є актуальною. Певні її аспекти вже висвітлені в дослідженнях провідних вітчизняних і зарубіжних лінгводидактів, проте текст як лінгвістична основа розвитку творчих здібностей розглядається вперше. Зауважимо, що творення текстів – це кінцевий результат, якого повинні досягти учні у процесі розвитку творчих здібностей.

У другому розділі - «Методика розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів на уроках української мови та експериментальна перевірка її ефективності» - визначено вихідні положення дослідження, принципи побудови методики, уточнено зміст, дібрано методи і прийоми навчання, розроблено систему творчих вправ і лінгводидактичну модель поетапного розвитку творчих здібностей учнів; проаналізовано хід і результати експериментального навчання.

Пропоновану методику розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів було спрямовано на забезпечення: а) практичного засвоєння норм у процесі сприймання-розуміння, аналізу, продукування текстів різних типів і стилів; б) розширення особистісного досвіду творчої діяльності молодших школярів; в) позитивного емоційного супроводу в роботі над творчими вправами й завданнями; г) розвитку творчих здібностей учнів. Її мета – формування комунікативно виправданого, креативного, виразного мовлення молодших школярів.

У процесі організації експериментального навчання ставилися завдання, які стосувалися не лише ознайомлення молодших школярів з основними ознаками текстів різних типів і стилів, а й із особливостями використання в них мовних засобів і творчого підходу до творення нових. Бралися до уваги також результати аналізу чинних програм і підручників з української мови щодо можливості ефективного розвитку творчих здібностей молодших школярів, констатувальних зрізів щодо володіння учнями монологічним мовленням. В основу експериментальної методики було покладено загальнодидактичні й лінгводидактичні принципи. Експериментальне навчання проводилося в три етапи (відображено у рис. 1 на с.11).

На першому (пропедевтично-організаційному) етапі використовувались аналітико-репродуктивні методи й прийоми: відтворення прослуханих або прочитаних текстів різних типів із творчим завданням, спостереження за образністю мовлення у художніх текстах з елементами аналізу, порівняння текстів різних типів, редагування й вдосконалення висловлювань, вправи на збагачення активного словника, робота над синонімією, полісемією.

На другому (когнітивно-діяльнісному) етапі ми використовували оперативні методи й прийоми, які мають найбільший вплив на когнітивну сферу дитини: розвиток творчої уяви (прийоми «Біном фантазії», «Фантастичні гіпотези» тощо), вправляння у вербалізації уявлень, творчі вправи на основі емоційного впливу художніх текстів, творів образотворчого і музичного мистецтва, трансформація, розширення і редагування текстів. На цьому етапі школярам пропонувались вправи аналітико-конструктивного й конструктивного характеру (знайти, виділити, порівняти, згрупувати, доповнити, побудувати тощо).

Метою третього (продуктивно-творчого) етапу було формування вмінь створювати власні висловлювання різних типів і стилів. Провідну роль на цьому етапі було відведено комунікативному методу, який реалізовувався шляхом залучення учнів до активної мовленнєвої діяльності у процесі виконання творчих завдань на продукування висловлювань різних типів і стилів (складання розповідей, описів, міркувань, казок, загадок, написання оголошень, запрошень, привітань, листів).

Щоб дослідити, як змінювалися зв’язні висловлювання учнів, ми аналізували характерні ознаки тексту: цілісність змісту; зв’язність викладу; структурну організацію; завершеність.

Ґрунтовний аналіз висловлювань учнів дав змогу зробити принципово важливі висновки: 1) якість зв’язних висловлювань дітей залежить від проведеної підготовчої роботи; 2) збільшення часу на підготовку до написання твору сприяє оригінальності, інформативності тексту; 3) творча робота має відбуватися за умов, які сприяли б якомога повнішому розкриттю і реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Важливо, щоб дитина самостійно творила, а не записувала роботи, складені батьками вдома; 4) дітям молодшого шкільного віку важче продукувати зв’язні висловлювання на абстрактні теми, тому міркування виявилося найскладнішим типом висловлювання, найлегше складати дітям тексти-розповіді, тексти-описи займають проміжну позицію; 5) наявність добре розвиненої фантазії, уяви, інтуїції, креативного мислення не гарантує продукування нових творчих робіт без труднощів, оскільки створені образи повинні бути підкріплені потрібними словами (словосполученнями, реченнями), необхідними для точної й влучної передачі думок.

 

Усні й письмові розповіді дітей аналізувалися відповідно до визначених критеріїв і показників лінгвокреативності: наявність вигаданого сюжету і героїв; оригінальний характер дій героїв; повнота й глибина розкриття теми; послідовність викладу тексту, його тематична єдність; достатній обсяг; насиченість тексту синтаксичними конструкціями; виразність мови дійових осіб; розгалуженість синонімічних та антонімічних рядів; спеціальні зображувальні мовні засоби – епітети, порівняння, поетичність; емоційна експресивність висловлювання; інтонаційна виразність. Наявність у текстах показників креативності, поряд із загальним естетичним враженням, що справляє текст на читача (слухача), і слугували підґрунтям умовного виділення рівнів розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом: високий, достатній, середній, низький.

Високий рівень: учні створюють самостійні синтаксично та логічно завершені оригінальні висловлювання, що характеризуються багатством уяви, мають певну сюжетну лінію, насичену подіями. Учні виходять за межі очікуваного шляхом пошуку нових зв'язків між елементами відомого раніше. Мовлення школярів різноманітне, точне, виразне щодо використаних у ньому лексико-граматичних засобів. Висловлювання об'ємні і містять понад 100 лексем в усному продукуванні тексту і понад 80 – у письмовому. Учні застосовують як універсальну, так і експресивну лексику, відсоток якої становить близько 25. Учні застосовують спеціальні лексичні зображувальні засоби: епітети (понад 5), порівняння (2 та більше), різноманітні тропи (3 та більше), поетичні фігури мови (понад 2). Виклад думок характеризується послідовністю, зберігається тематична єдність тексту. Детальність розповіді чи опису забезпечуються насиченістю речення другорядними членами, середня кількість слів – 8-10. Поряд з доречним застосуванням простих речень у розповідях для підсилення динамізму зображуваного учні застосовують певні види складних та ускладнених речень, уміло виражають власне ставлення до описуваних подій. Школярі оволоділи вміннями будувати висловлювання різних типів – розповідь, опис, міркування.

Достатній рівень: висловлювання учнів самостійні, завершені, об'ємні (від 90 слів в усному та 70 слів у письмовому текстах). Сюжети розповідей містять як оригінальні ідеї, події, образи, так і такі, що створюються за аналогією, комбінуванням відомого раніше, однак власне оригінальний матеріал обіймає не менше 50% тексту розповіді. Учні вміють складати всі три типи мовленнєвих висловлювань, добирають адекватну їм лексику, граматично-синтаксичні структури. Універсальна лексика у висловлюваннях складає близько 80%, експресивна близько 20%. Учні доречно застосовують епітети (3-4), порівняння, гіперболи, літоти, однак використання метафор викликає в них певні труднощі. Зв’язність і цілісність висловлювання подекуди порушується, проте загалом виклад послідовний. Речення різноманітні за своєю синтаксичною структурою, поширені другорядними членами (середня кількість слів у реченні – 6-8).

Середній рівень: школярі виконують завдання лише після проведення певної пропедевтичної роботи або за допомогою вчителя. Висловлювання мають завершений характер, однак їх обсяг не завжди достатній для розкриття глибини теми (від 60 до 90 слів в усному та від 50 до 80 слів у письмовому текстах). Сюжети розповідей створюються за аналогією до сприйнятих раніше творів, герої та характер їхніх вчинків відтворюють аналогічні в текстах відомих казок, інших зразках популярної дитячої літератури, мультиплікації, власне оригінальний матеріал обіймає від 30% до 50% тексту. Учні складають розповіді та описи, однак значні труднощі в них викликають міркування. Дібрана учнями лексика й синтаксичні структури загалом відповідають типу висловлювань, їх темі, проте універсальна лексика становить близько 90% тексту, оригінальна – 10%. Учні застосовують епітети (1-2), порівняння, гіперболи, літоти, метафори, які є більш чи менш влучними за своїм характером. Зв'язність і цілісність висловлювання порушуються через невміння виділити і розвинути основні структурні компоненти (зачин, основна частина, кінцівка). Учні застосовують різні типи речень, однак тяжіють до використання простих, непоширених речень. Середня кількість слів у реченні – 4-5.

Низький рівень: для створення зв'язного висловлювання учням необхідна зовнішня стимуляція, допомога з боку вчителя. Висловлювання не завжди мають завершений характер, їх обсяги недостатні для розкриття глибини теми (менше 60 слів в усному та 50 – у письмовому текстах). У процесі складання творів фантастичного характеру учні комбінують без привнесення креативного компонента фрагменти відомих творів, або ж вдаються до схематичної репродукції цілого твору, власне оригінальний матеріал обіймає менше 30% тексту. Мовлення учнів характеризується обмеженим обсягом словника, одноманітністю синтаксису. Текст складається з коротких однотипних речень зі слабко вираженим зв'язком між ними. У ньому занадто часто повторюється одне і те ж слово, оскільки лише цей повтор і забезпечує мінімум зв'язку, що не дозволяє тексту розсипатись, універсальна лексика становить понад 90% висловлювання, оригінальна – менше 10%. Учні частково застосовують епітети (1-2), порівняння, серед яких переважають примітивні, однотипні й невлучні за своїм характером. Зв’язність і цілісність висловлювання порушуються через невміння виділити й розвинути основні структурні компоненти тексту, відсутність єдиної установки на його продукування. Середня кількість слів у реченні – 3-4.

Здобуті результати експериментального навчання представлено у вигляді таблиці 1.

 

Таблиця 1

Порівняльний аналіз результатів творчих робіт учнів 3-4 класів

зп

Види робіт

3 клас

4 клас

Рівень

ЕК

КК

ЕК

КК

уч.

%

уч.

%

уч.

%

уч.

%

1

Складання текстів-описів на основі узагальнення особистих вражень

33

9,6

29

8,9

79

23,2

33

10

високий

116

34,1

139

42,3

180

52,9

142

43,3

достатній

135

39,7

113

34,6

61

17,9

106

32,4

середній

56

16,6

47

14,2

20

6

47

14,3

низький

2

«Фантастичні гіпотези». Написання тексту-міркування «Що було б, якби...»

30

8,8

30

9,2

82

24,1

39

12

високий

119

35

140

42,7

176

52,6

140

42,6

достатній

131

38,6

110

33,5

63

18,5

105

32

середній

60

17,6

48

14,6

19

4,8

44

13,4

низький

3

Написання віршів на задану тему. Поетичні звертання

35

10,3

28

8,5

76

22,4

25

7,6

високий

114

33,5

137

41,8

184

54,1

144

43,9

достатній

138

40,6

117

35,7

59

17,3

109

33,3

середній

53

15,6

46

14

21

6,2

50

15,2

низький

Як видно із зіставлення показників, здобутих у ЕК і КК, в експериментальних класах помітне збільшення кількості учнів з високим рівнем розвитку лінгвокреативних здібностей (у ЕК – 23,2%, у КК – 9,8%). У ЕК також більша (53,2%), порівняно із КК (43,3%), кількість учнів із достатнім рівнем розвитку творчих здібностей. Різниця показників у даному випадку становить 9,9%. Найбільш показовим є середній рівень розвитку лінгвокреативних здібностей. У ЕК учнів на даному рівні 17,9%, тоді як у КК 32,6%, що на 14,7% більше, ніж в ЕК. Серед учнів ЕК лише 5,7% характеризуються низьким рівнем творчих здібностей, а у КК на 8,6% більше, тобто 14,3% учнів. Загальною тенденцією, що простежується у процесі обробки результатів експерименту, є зростання кількості учнів ЕК (порівняно з КК), що характеризуються високим і достатнім рівнями розвитку творчих здібностей (на 13,4% та 9,9% відповідно) та зменшення кількості учнів ЕК (порівняно з КК), що виявили середній і низький рівні розвитку (на 14,7% та 8,6% відповідно). 

Рис.2. Порівняльна характеристика рівнів розвитку творчих здібностей учнів ЕК і КК після експериментального навчання (у відсотках)

Для об'єктивного доведення ефективності дослідної методики ми скористалися методом кількісного аналізу результатів експерименту, за допомогою якого доведено, що відмінності між результатами, здобутими в ЕК і КК, є істотними, обумовленими впливом експериментальної методики.

Отже, результати експериментального навчання в цілому підтверджують ефективність розробленої методики, доцільність її використання на уроках української мови в початкових класах. 

На основі результатів експериментального дослідження було зроблено такі загальні висновки:

  1.  Розвиток творчих здібностей молодших школярів є актуальною проблемою сучасної лінгводидактики, оскільки перед школою постало завдання формування мовно-творчої особистості, здатної приймати оригінальні, нестандартні рішення, здійснювати перетворювальну діяльність, творчо виражати думку. Особливе місце серед базисних характеристик розвитку особистості дитини посідає креативність – здібність до творчості, творчий потенціал людини, що виступає стимулом чи механізмом пошуково-перетворювальної активності у процесі творчої діяльності. У лінгвістиці поняття «креативність» використовується як «лінгвокреативність».
  2.  Аналіз наукових джерел з проблеми розвитку креативності дав змогу тлумачити творчі здібності як інтегративну характеристику особистості, що спрямовує її на творчу перетворювальну діяльність. Будь-яка особистість є носієм творчих здібностей, продуктивність її діяльності визначається рівнем розвитку творчих здібностей.
  3.  Процес розвитку творчих здібностей є керованим, учитель може цілеспрямовано впливати на певний компонент творчих здібностей з метою підвищення їх загального рівня розвитку. Оптимальними для педагогічного впливу у процесі роботи над текстом на уроках української мови слід вважати когнітивно-пізнавальний, емоційно-вольовий, мотиваційний та екзистенційний компоненти.
  4.  У процесі дослідження були визначені психолого-педагогічні умови ефективного формування творчих здібностей учнів 3-4 класів на уроках української мови. Це передусім розвиток психічних процесів (творча уява, образність мислення, мимовільність уваги, індивідуальні властивості наочно-образної та оперативної пам’яті); розвиток емоційної сфери; забезпечення мотивації мовленнєвої діяльності; розвиток дару слова і чуття мови; активізація пізнавальної діяльності; застосування інтерактивних технологій, ігрових прийомів; проведення нестандартних уроків; систематичність і послідовність роботи щодо розвитку лінгвокреативності школярів.
  5.  Зростання творчих здібностей учнів забезпечується дотриманням дидактичних і лінгводидактичних принципів та реалізацією відповідної лінгводидактичної моделі у роботі над текстами різних типів на уроках української мови. Зміст роботи з розвитку творчих здібностей молодших школярів зумовив добір оптимальних методів і прийомів роботи, які на кожному етапі експериментального навчання забезпечували формування базових мовних знань і умінь текстотворчого характеру (уміння передавати головну думку, будувати речення і використовувати засоби їх зв’язку під час побудови текстів, активний словниковий запас, уміння структурувати текст),сприяли зануренню учнів у різні види комунікативної діяльності. У результаті навчання за створеною лінгводидактичною моделлю учні експериментальних класів продемонстрували зростання рівня розвитку творчих здібностей. Високий рівень розвитку творчих здібностей до формувального етапу експерименту спостерігався лише у 9,6% учнів, після – у 23,2%; достатній рівень – до роботи за лінгводидактичною моделлю у 34,2%, після – у 53,2%. Істотно знизилася кількість учнів з середнім рівнем розвитку творчих здібностей: до формувального етапу – 39,6%, після – 17,9%. На 10,9% знизилася кількість учнів із низьким рівнем розвитку творчих здібностей (з 16,6% до 5,7%).
  6.  Перевірка стану розвитку творчих здібностей молодших школярів після формувального етапу педагогічного експерименту підтверджує, що творчі здібності без спеціального стимулювання розвиваються повільно або майже не розвиваються. Про це свідчать результати кінцевого зрізу в контрольних групах: високий рівень розвитку творчих здібностей до формувального етапу продемонстрували 8,9% учнів, після – 9,8%, достатній рівень – до експерименту у 42,3%, після – у 43,3%. Середній рівень розвитку творчих здібностей у контрольних класах до формувального етапу показали 34,6% учнів, після – 32,6%, низький рівень – 14,2% і 14,3% відповідно. Такі дані підтверджують думку психологів про те, що відсутність систематичної і цілеспрямованої роботи у молодшому шкільному віці гальмує розвиток творчих здібностей.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку творчих здібностей на уроках української мови і потребує подальшого вивчення, зокрема щодо: а) підвищення рівня психологічної і методичної готовності вчителів до розвитку лінгвокреативності учнів; б) значення міжпредметних зв’язків для формування вміння будувати власні висловлювання; в) урахування принципу наступності й перспективності навчання між школою І і ІІ ступеня у розвитку творчих здібностей учнів.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

  1.  Будій Н. Д. Проблема розвитку творчих здібностей дітей шестирічного віку в контексті особистісно орієнтованого навчання / Н. Д. Будій // Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ : Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка, 2004. – С. 21-23.
  2.  Будій Н. Д. Обдаровані діти: виявлення – навчання – розвиток / Н.Д. Будій // Початкова школа на перехресті проблем : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль : Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2004. – С. 3-7.
  3.  Будій Н. Д. Розвиток творчих можливостей молодших школярів у контексті інноваційних освітніх технологій / Н. Д. Будій // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : [зб. наук. праць]. – Київ : Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка, 2005. – №4. – С. 110-114.
  4.  Будій Н. Д. Творча обдарованість учнів: характерні особливості / Н. Д. Будій // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2005. – С. 27-28.
  5.  Будий Н. Д. Учить не подражанию, а творчеству / Н. Д. Будий // Три ключа: педагогический вестник. — Москва, 2006. – Вип. 10. – С. 82-85.
  6.  Будій Н. Д. Інноваційні освітні технології як умова розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку / Н. Д. Будій // Сучасні технології навчання в початковій освіті: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ : Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка, 2006. – С. 16-19.
  7.  Будій Н. Д. Теоретичні аспекти розвитку творчої особистості молодшого школяра / Н. Д. Будій // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. – Одеса, 2007. – №4-5. – С. 14-17.
  8.  Будій Н. Д. Концепція успішності особистості учнів і педагогів школи / Н. Д. Будій // Обдарована дитина. – Київ, 2007. – №5. – С. 7-11.
  9.  Будій Н. Д. Формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках рідної мови / Н. Д. Будій // Педагогіка та психологія : [зб. наук. праць]. – Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2008. – Вип. 34. – С. 61-72.
  10.  Будій Н. Д. Формування лінгвокреативних здібностей в учнів початкової школи / Н. Д. Будій // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : [зб. наук. праць]. – Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2008. - №27. – С. 48-54.
  11.  Будий Н. Д. Технологии воспитания креативной личности младшего школьника в поликультурном образовательном пространстве / Н. Д. Будий // Межкультурный диалог: традиции, формы, практика в поликультурном образовательном пространстве: материалы второго открытого информационного форума. – Петрозаводск : Карельский государственный педагогический университет, 2008. – Вип. 2. – С. 320-325.
  12.  Будій Н.Д. Застосування наративних технологій з дітьми молодшого шкільного віку на уроках рідної мови / Н. Д. Будій // Наукові записки. – Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені В.Гнатюка, 2009. - №2. – С. 128-135. – (Серія «Педагогіка»).
  13.  Будій Н.Д. Особливості становлення лінгвокреативної особистості молодшого школяра : теорія і практика / Н. Д. Будій // Креативність і творчість. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К. : Гнозис, 2009. – Вип. 1. – С. 158-164. – (Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка»).
  14.  Будій Н.Д. Освітнє середовище початкової школи як засіб самореалізації креативності дитини / Н. Д. Будій // Освіта для стійкого розвитку : формування готовності педагогічних кадрів : [зб. наук. праць]. – Тернопіль : Вектор, 2009. – С. 73-75.
  15.  Будій Н.Д. Чи може школа подолати «комплекс відмінника» (або як виховати правильну самооцінку і розвинути творчі здібності учнів) ? / Н. Д. Будій // Директор школи, ліцею, гімназії. – Київ : Педагогічна преса, 2010. - №4. – С. 78-82.

АНОТАЦІЇ

Будій Н.Д. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова) / Інститут педагогіки НАПН України. – Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку творчих здібностей учнів 3-4 класів у роботі над текстами різних типів на уроках української мови.

На основі аналізу теоретичних джерел у роботі розглянуто лінгвістичні, психолого-педагогічні, психолінгвістичні засади розвитку творчих здібностей учнів школи І ступеня; з’ясовано сутність понять «творчі здібності», «креативність», «лінгвокреативність», уточнено компонентну структуру творчих здібностей; розроблено критерії і визначено рівень творчих здібностей учнів 3-4 класів. Уперше текст розглядається як лінгвістична основа формування лінгвокреативних здібностей школярів.

У роботі науково обґрунтовано й розроблено лінгводидактичну модель розвитку творчих здібностей молодших школярів: визначено принципи навчання, дібрано оптимальні методи і прийоми. Система творчих вправ містить велику кількість завдань на розвиток образності мислення, творчої уяви, чуття мови і дару слова. Результати дослідного навчання дають підстави вважати запропоновану методику ефективною для розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови.

Ключові слова: творчі здібності, креативність, лінгвокреативність, текст як лінгвістична основа, типи текстів, творча уява.

Будий Н.Д. Развитие творческих способностей младших школьников в процессе работы над текстом на уроках украинского языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (украинский язык) / Институт педагогики НАПН Украины. – Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено проблеме развития творческих способностей учеников 3-4 классов в процессе работы над текстами разных типов на уроках украинского языка.

В работе обоснована актуальность проблемы, определены цель, задачи, объект и предмет, методы проведения исследования, раскрыты научная новизна и практическое значение исследования, предоставлены данные апробации и внедрения его результатов в школьную практику.

В диссертации рассмотрены теоретические основы методики развития творческих способностей в процессе работы над текстами разных типов, а именно: проанализированы основные понятия и категории лингвистики текста, охарактеризована сущность понятий «творческие способности», «креативность», «лингвокреативность», раскрыты психолого-педагогические и психолингвистические предпосылки их формирования; также осуществлен анализ нормативных документов, учебно-методической литературы по исследуемой проблеме. В процессе изучение состояния работы по развитию творческих способностей на уроках украинского языка в 3-4 классах определен уровень подготовки учителей к такой работе; установлены уровни развития творческих способностей учащихся 3-4 классов.

В диссертационной работе определены принципы построения методики, уточнено содержание экспериментального обучения, отобраны методы и приемы, рассмотрена типология и проведена систематизация упражнений, которые способствуют развитию творческих способностей младших школьников. Предлагаемая экспериментальная методика направлена на обеспечение общепедагогических (педагогическая стимуляция развития творческих способностей на основе личностно-ориентированного характера взаимодействия учителя с учениками; активизация познавательной деятельности младших школьников, системность работы с учениками в условиях творчески развивающей среды) и лингводидактических (текст как лингвистическая основа развития творческих способностей, формирование навыков связной речи, создание продуктивных творческих высказываний с опорой на жизненный опыт или воображение, поощрение вербализации творческих замыслов в речевых образах, развитие словаря, обогащение грамматической структуры речи, эмоционально-экспресивное восприятие материала) условий развития творческих способностей.

Разработанная лингводидактическая модель состоит из трех взаимосвязанных этапов (пропедевтически-организационный, когнитивно-деятельностный и продуктивно-творческий). Конечной целью является создание самостоятельных творческих высказываний учеников, построение оригинальных текстов. В работе описаны организация, ход и результаты экспериментального обучения. Анализ результатов свидетельствует, что уровень развития творческих способностей (высокий и достаточный) в учащихся ЭК выше, чем в КК на 13,4% и 9,9% соответственно. На 8,6% снизилось количество учеников с низким уровнем творческих способностей, что подтверждает эффективность предлагаемой методики.

Ключевые слова: творческие способности, креативность, лингвокреативность, текст как лингвистическая основа, типы текстов, творческое воображение. 

Budiy N.D. Young Learners’ Creative Abilities Development in the Process of Working with Text at Ukrainian Language Lessons. – Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Specialty 13.00.02 – Theory and Methods of Teaching (Ukrainian language) / Institute of Pedagogics of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2011.

The dissertation focuses on the problem of the 3-4 grade formers’ creative abilities development in the process of working with different types of texts at Ukrainian language lessons.

Linguistics, psycho-pedagogical and psycholinguistic fundamentals of young teachers’ creative abilities development have been determined basing on the analysis of theoretical courses. The sense of such words as «creative abilities», «creativity», «lingua-creativity» has been defined, the structure of creative abilities has been specified. The criteria of 3-4 grade formers’ creative abilities have been offered and the level of young learners’ creative abilities has been defined as well. For the first time the text is considered as a linguistic basis of junior schoolchildren’s lingua-creative abilities formation.

A lingua-didactic model of creative abilities formation of young learners has been theoretically substantiated: the content of teaching has been specified, its principles have been outlined, the optimum teaching methods and techniques have been selected. The number of creative exercises contains a lot of tasks aimed at developing creative thinking and imagination, sense of the language and leads to perfect speech skills. The results of experimental teaching supply dependable grounds to consider the suggested methods effective for the development of young learners’ abilities at Ukrainian language lessons.

Key words: creative abilities, creativity, lingua-creativity, text as a linguistic basis, types of texts, creative imagination.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39459. Разработка рекомендаций по улучшению и совершенствованию корпоративной культуры в ООО АКБ-Сервис 1 MB
  Культура фирмы - не синоним понятия “климат”. Культура сама предполагает климат, ценности, стиль, взаимоотношения в данной организации. В ее понятие входят: некие постоянно повторяющиеся характеристики поведения людей
39460. Опрос как один из видов социологического исследования. Виды опросов. Понятие выборки 16.67 KB
  Метод опроса очень популярен, так как его легко организовать, это дешево, информация всегда содержательна. Негативные факторы: личность опрашиваемого (он не всегда обладает хорошей памятью, высоким уровнем культуры), качества самого социолога (он может не найти контакт с опрашиваемым), присутствие посторонних, несоблюдение анонимности.
39461. ЦИФРОВЫЕ И МИКРОПРОЦЕССОРНЫЕ УСТРОЙСТВА. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ 10.72 MB
  Цифровые и микропроцессорные устройства : методические указания и задания к курсовому проекту для студентов специальностей 245 01 03 –Сети телекоммуникаций 245 01 02 –Системы радиосвязи радиовещания и телевидения. УДК ББК ISBN Учреждение образования Высший государственный колледж связи 2011 ВВЕДЕНИЕ Курсовой проект по дисциплине Цифровые и микропроцессорные устройства выполняется студентами специальностей 2–01 02 Системы радиосвязи радиовещания и телевидения 2–01 03 Сети телекоммуникаций...
39462. Процессы глобализации. Социальные последствия глобализации 17.18 KB
  Глобализация (в широком значении) – это объективный естественный процесс интеграции человечества в единое целое. Глобализация проявляется в том, что социальные процессы в одной части мира во все большей степени определяют происходящее в др. частях мираов НРП вдоль кабельной линии передачи осуществляется в соответствии с номинальной длиной регенерационного участка РУ для проектируемой ЦСП. При необходимости допускается проектирование укороченных относительно номинального значения РУ которые следует располагать прилегающими в ОП или ПВ так как блоки линейных регенераторов в НРП не содержат искусственных линий ИЛ. Количество НРП на секциях ОП1 ПВ и ОП2 ПВ определяется из выражений:...
39463. Полупроводниковые приборы, логические элементы, узлы ЭВМ 4.74 MB
  Электрическое поле. Напряженность и потенциал поля. Цепи постоянного тока, законы Ома и Кирхгофа. Цепи переменного синусоидального тока. Основные параметры. Мгновенное, действующее и среднее значение переменного тока. Резистивный и емкостной элементы в цепи переменного тока.
39464. Обоснование целесообразности организации поточного производства и выбор вида поточной линии 150.75 KB
  Расчет величины оборотных заделов Определение величины капитальных вложений инвестиций в основные средства. Определение величины капитальных вложений в оборудование. Определение величины капитальных вложений в здания. Определение величины капитальных вложений в транспортные средства.
39465. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПIДСИЛЮВАЧА НИЗЬКОЇ ЧАСТОТИ 514.5 KB
  Провести розрахунок однотактного підсилювача низької частоти на біполярному транзисторі який задовольняє наступним вимогам: 1. Живлення підсилювача здійснюється від випрямлювача. При виборі схеми каскаду вирішальними є слідуючи вимоги: можливо більш проста i надійна схема; низький коефіцієнт гармонік; забезпечення живлення від випрямлювача відсутність вимог по ККД; нормальна робота підсилювача в широкому діапазоні температур. В підсилювачах звукової частоти найчастіше використовуються резистивнi каскади.
39466. Электрочайник 24.5 KB
  Большинство современных электрочайников изготавливаются из пластмассы что позволяет избежать ожогов при прикосновении к закипевшему чайнику а также помогает дольше удерживать высокую температуру воды в нём по сравнению с чайниками из металла. Кроме того они имеют автоматический выключатель на основе биметаллической пластины прозрачное окошко для контроля уровня воды есть не у всех моделей и контактную подставку позволяющую легко и быстро отключить чайник от питающего провода. в результате конвекции нижние прогретые слои воды поднимаются...
39467. Анализ процесса обновления лакокрасочного покрытия автомобиля средствами и методами управления качеством (QFD, FMEA и др.) 71.82 KB
  На первый взгляд многим может показаться что окраска автомобиля дело пяти минут не требующее особых усилий и специальных навыков. Другое дело доверить своего железного коня действительно тем кто занимается покраской кузова и деталей автомобиля профессионально. Кроме всего прочего при окрашивании автомобиля стоит уделять важное и особое внимание самой технологии окраски.